Робоча зустріч наукової команди проекту Глобального екологічного фонду "GEF Chornobyl project"

11 грудня 2019 р. в Навчально-науковому інституті лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулася робоча зустріч наукової команди проекту Глобального екологічного фонду щодо досліджень у Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику (GEF Chornobyl project). У робочій зустрічі прийняли участь представник Глобального екологічного фонду (Global Environment Facility) Мурат Цевік, науковці ННІ лісового і садово-паркового господарства та виконавці проекту Петро Лакида, Сергій Зібцев, Андрій Білоус, Роман Василишин та Віктор Миронюк, керівник наукового відділу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Денис Вишневський, директор Міжнародної радіоекологічної лабораторії Чорнобильського дослідного центру Михайло Бондарьков та науковці Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології Валерій Кашпаров та Дмитрій Голяка.



Під час зустрічі науковці представили результати виконання проекту за ключовими напрямками дослідження, зокрема "Аналіз ризиків виникнення та моделювання ймовірних сценаріїв розвитку ландшафтних пожеж в зоні відчуження ЧАЕС", "Стан наукових досліджень в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику", "Оцінювання запасів вуглецю в лісових насадженнях зони відчуження ЧАЕС", "Дослідження біорізноманіття, популяції тварин, динаміки екосистем, стану радіаційного забруднення та перерозподілу радіонуклідів в екосистемах зони відчуження ЧАЕС".





Після представлення та обговорення результатів досліджень було визначено наступний порядок роботи наукової команди проекту на 2020 рік.


Василь Гуменюк
доцент кафедри лісівництва

11 грудня 2019 року
м. Київ

Далі...

Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій

РАХУНКОВА ПАЛАТА

РІШЕННЯ

від 19 березня 2019 року N 6-4

Про розгляд Звіту про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва

Відповідно до статті 98 Конституції України, статей 7, 25, 26, 35 і 36 Закону України "Про Рахункову палату" розглянуто Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва.

За результатами розгляду Рахункова палата встановила:

1. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) у 2017 - 2018 роках за бюджетною програмою КПКВК 1006090 "Придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва" використала загалом на цілі, визначені бюджетними призначеннями, 1201592,3 тис. грн (майже повний обсяг видатків, передбачених законами України про державний бюджет на 2017 і 2018 роки (1201671,4 тис. гривень)). Разом з тим зазначені обсяги видатків становили в середньому 12,6 відс. визначеної в бюджетних запитах потреби, що дало змогу придбати лише 250 одиниць пожежної та 1 одиницю спеціальної техніки, або трохи більше 5 відс. планової потреби у придбанні такої техніки, та є недостатнім для забезпечення належної пожежної безпеки в країні. Придбання вказаної техніки не мало значного впливу на стан технічного переоснащення пожежно-рятувальних підрозділів, а отже, і на стан пожежної безпеки в країні у цілому.

1.1. Згідно зі звітами про надходження і використання коштів загального фонду державного бюджету за 2017 та 2018 роки (форма N 2д), ДСНС зазначені кошти:

• використано на виконання умов договорів:

від 21.06.2017 N 21-5/6 та від 16.05.2018 N 21-5/7, укладених ДСНС про придбання 250 одиниць техніки (2017 рік - 130 од., 2018 рік - 120 од., загальна вартість 1200871,5тис. грн), з яких станом на 28.02.2019 поставлено 230 од. (2017 рік - 130 од., 2018 рік - 100 одиниць);

від 29.10.2018 N 280, укладеного ГУ ДСНС у Миколаївській області про придбання спеціального аварійно-рятувального катера на повітряній подушці "Торнадо F50" (акт приймання-передачі товару N 3, жовтень 2018 року, вартість - 299,9 тис. грн);

• спрямовано на виконання судового рішення у справі N 910/23988/16 - 420,9 тис. гривень;

• повернено до державного бюджету як залишок невикористаних відкритих асигнувань - 79,1 тис. гривень.

1.2. Аудит засвідчив, що технічне переоснащення державних пожежно-рятувальних підрозділів є недостатнім для забезпечення належної пожежної безпеки в країні. Значна кількість наявної пожежної та іншої спеціальної техніки є застарілою та має низькі тактико-технічні характеристики (на початок 2017 року 4305 од. техніки, або 80,2 відс. наявної (5371 од.), підлягало списанню за віковим і технічним станом). Придбана протягом 2017 - 2018 років за зазначеною бюджетною програмою пожежна та інша спеціальна техніка становить лише 5,8 відс. загальної кількості, яка потребує заміни, що суттєво не поліпшило стан пожежної безпеки в країні. Як наслідок, людські та матеріальні втрати від пожеж зростають (у 2018 році в результаті 78,6 тис. пожеж загинуло 1956 осіб, 2017 - 83,1 тис. пожеж, 1819 осіб). За таких умов фінансового забезпечення повне технічне переоснащення державних пожежно-рятувальних підрозділів може бути здійснено протягом 20 років.

2. Внаслідок недостатньо обґрунтованих окремих управлінських рішень та неналежного внутрішнього контролю ДСНС у частині зменшення ємності штатних пожежних автоцистерн, спрямування бюджетних коштів на придбання техніки, яка певний час не використовувалася через неробочий стан, неефективного управління бюджетним ресурсом та недотримання договірних умов при придбанні пожежної та іншої спеціальної техніки протягом 2017 - 2018 років:

1) допущено ризики неефективного використання коштів державного бюджету у загальному обсязі 58512,2 тис. грн, з яких:

• ризики нерезультативного використання 44259,5 тис. грн, що спрямовані на придбання 9 одиниць пожежних автоцистерн ємністю 4 тонни (договори від 21.06.2017 N 21-5/6 та від 16.05.2018 N 21-5/7), які включено до штату пожежно-рятувальних підрозділів шляхом внесення відповідних змін (зменшення ємності 9 штатних од. пожежних автоцистерн з 8 до 4 тонн). Як наслідок, незабезпечення підрозділів пожежною технікою з великим запасом вогнегасних речовин, зниження ефективності оперативних заходів з пожежогасіння;

• ризики непродуктивного використання 14252,7 тис. грн, що спрямовані на придбання 3 автоцистерн, які певний час знаходилися у неробочому стані і за призначенням не використовувалися;

2) допущено ризики неефективного управління бюджетним ресурсом у сумі 599999,6 тис. грн, що становить 49,9 відс. загального обсягу бюджетних призначень, з якого:

599920,5 тис. грн - у зв'язку з невикористанням протягом двох місяців відкритих асигнувань через включення тендерним комітетом ДСНС до річних планів закупівель на 2017 та 2018 роки закупівлі пожежних автоцистерн у місяці, в якому асигнування вже були відкриті, а також перенесення строків подання пропозицій;

79,1 тис. грн - у зв'язку з поверненням до державного бюджету залишку невикористаних відкритих асигнувань;

3) не забезпечено дотримання договірних умов, що спричинило неекономне використання коштів державного бюджету в сумі 240,0 тис. грн та збитки державного бюджету (Закон України від 05.06.2012 N 4901 "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", частина перша статті 6) у сумі 29781,5 тис. грн, з яких майже 90 відс. (26775,5 тис. грн) стягнено з відповідача (ДСНС) за фактично поставлену постачальниками продукцію, а саме:

420,9 тис. грн - у зв'язку зі списанням з рахунка ДСНС (за КПКВК 1006090 "Придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва") на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 31.07.2017 у справі N 910/23988/16 за договором від 04.08.2009 N 21-6/30;

683,6 тис. грн - у зв'язку зі списанням з рахунка ДСНС на виконання судового рішення у справі N 927/1091/17 у 2018 році (за КПКВК 1006280 "Забезпечення діяльності сил цивільного захисту" як збитки державного бюджету) та 240,0 тис. грн - у 2017 році (за КПКВК 1006010 "Керівництво та управління у сфері надзвичайних ситуацій" як неекономне використання) через неправомірне обчислення ДСНС ціни позову за неналежне виконання у 2017 - 2018 роках постачальником умов договору;

28677,0 тис. грн - у зв'язку зі стягненням з ДСНС (за КПКВК 1006090) Казначейством згідно з наказами суду на користь суб'єктів господарювання в рахунок погашення кредиторської заборгованості, утвореної в попередніх бюджетних періодах (2016 рік);

4) не забезпечено дотримання вимог бюджетного законодавства при плануванні видатків державного бюджету за КПКВК 1006090, що не сприяло подальшому їх ефективному використанню, а саме:

не додержано визначених статтею 20 Бюджетного кодексу України термінів затвердження паспорта бюджетної програми, що відповідно до пункту 17 частини першої статті 116 цього Кодексу є порушенням бюджетного законодавства;

змінено напрям використання бюджетних коштів у паспорті бюджетної програми на 2018 рік за КПКВК 1006090, що призвело до розширення переліку установ ДСНС, яким надається для переоснащення придбана за цією бюджетною програмою техніка, та, відповідно, розпорошення коштів державного бюджету;

затверджено у паспортах бюджетної програми на 2017 та 2018 роки за КПКВК 1006090 результативні показники, які не відповідають результативним показникам, наведеним у бюджетних запитах на відповідні бюджетні періоди, чим не дотримано вимог пункту 2 розділу I Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 N 1098, зареєстрованим у Мін'юсті 21.01.2003 за N 47/7368, а також пункту 8 Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетних програм, затверджених наказом Мінфіну від 10.12.2010 N 1536, зареєстрованим у Мін'юсті 27.12.2010 за N 1353/18648, у частині використання інформації про результативні показники, вказані в бюджетних запитах;

5) не забезпечено належного обґрунтування при визначенні потреби в придбанні пожежної та іншої спеціальної техніки у межах видатків за КПКВК 1006090:

затверджені наказами ДСНС штати пожежно-рятувальних підрозділів, що визначають кількісні і технічні характеристики спеціальної та іншої пожежної техніки, складалися переважно з урахуванням фактичної наявності особового складу і техніки у підрозділі, яка, як правило, була нижчою від нормативів, що визначаються державними будівельними нормами;

рівень оснащення підрозділів ДСНС спеціальною та іншою пожежною технікою (пожежні автодрабини (у тому числі з висотою підйому понад 30 метрів), автопідйомники, автоцистерни ємністю до 8 тонн (з великим вмістом вогнегасних речовин), пожежні автомобілі першої допомоги) є низьким. На запити Рахункової палати фактично всі обласні державні адміністрації повідомили про необхідність придбання таких видів пожежної та іншої спеціальної техніки. Разом з тим при визначенні потреби придбання такої техніки фактично не передбачалося, а отже, ризики забезпечення надійного рятування людей (у тому числі на висотних об'єктах і об'єктах підвищеної поверховості) зростають і надалі.

ДСНС відповідно до напрямів використання коштів за КПКВК 1006090, визначених паспортами бюджетної програми (2017 рік - придбання пожежної техніки для проведення технічного переоснащення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, 2018 рік - проведення технічного переоснащення органів та підрозділів цивільного захисту), мало всі правові підстави для придбання фактично всіх видів пожежної техніки, зокрема найнеобхіднішої (пожежних автодрабин з висотою підйому понад 30 метрів та автоцистерн ємністю до 8 тонн).

ДСНС не ухвалювала окремих управлінських рішень з питань обґрунтування потреби в техніці у межах видатків за КПКВК 1006090. При визначенні пріоритетів у придбанні пожежно-рятувальної техніки як на 2017 рік, так і на 2018 рік установи та підрозділи ДСНС подавали пропозиції щодо комплектації і технічних вимог до пожежно-рятувальних автомобілів для пожежогасіння, але рішення про кількість і розподіл техніки були прерогативою ДСНС;

при затвердженні ДСНС розподілів забезпечення структурних підрозділів пожежно-рятувальними автомобілями на 2017 і 2018 роки змінювалися пріоритети щодо технічних характеристик пожежних автоцистерн, які визначали ці підрозділи, та перевагу надано пожежним автоцистернам ємністю 4 тонни;

при незадовільному забезпеченні іншими видами пожежно-рятувальної та спеціальної техніки, технічне переоснащення пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС за цією бюджетною програмою обмежилося придбанням пожежних автоцистерн ємністю 4 тонни, однієї пожежної автоцистерни ємністю 8 тонн та одного спеціального аварійно-рятувального катера;

кількість придбаної техніки фактично залежала від призначень ДСНС за бюджетною програмою та вартості такої техніки. Техніка передавалася до підрозділів у кількості, визначеній у затверджених керівництвом ДСНС розподілах, що складалися вже після укладання договорів з постачальником.

3. Нормативно-правові акти, які забезпечують регулювання у сфері пожежної безпеки як складової цивільного захисту, потребують подальшого удосконалення.

3.1. Визначені Кабінетом Міністрів України повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, яким є МВС, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в цій сфері, яким є ДСНС, не узгоджуються із нормами частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України, що є базовим законодавчим актом у зазначеній сфері, яким забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері цивільного захисту покладено на один центральний орган виконавчої влади.

3.2. З 2018 року реалізація державної політики у сфері пожежної безпеки здійснюється за відсутності державної цільової програми.

Строк реалізації затвердженої Законом України від 07.06.2012 N 4909-VIЗагальнодержавної цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2013 - 2017 роки завершився. Незважаючи на те, що більшість завдань і заходів не реалізовано (відповідно до заключного звіту ДСНС про виконання цієї Програми коштів виділено 802,5 млн грн, що становить лише 6,5 відс. запланованого обсягу), термін дії загальнодержавної цільової програми не продовжено і мети-послідовного зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, підвищення рівня безпеки населення і захищеності територій від наслідків таких ситуаційне - не досягнено.

Залишилися неповною мірою реалізованими завдання щодо матеріально-технічного переоснащення пожежно-рятувальних підрозділів, що потребує затвердження нової державної цільової програми, яка б забезпечила створення ефективної системи протипожежного захисту в державі та гарантоване фінансування.

3.3. Законодавчого врегулювання потребують питання матеріально-технічного забезпечення підрозділів місцевої пожежної охорони, зокрема в новоутворених об'єднаних територіальних громадах. Крім того, з огляду на обмежене фінансове забезпечення та наявність пожежно-рятувальних автомобілів, що відпрацювали встановлені терміни експлуатації та вивільняються в результаті оновлення, але за своїм технічним станом можуть бути використані пожежно-рятувальними підрозділами місцевої пожежної охорони, є необхідність врегулювати на законодавчому рівні питання безоплатної передачі таких автомобілів з державної у комунальну власність.

3.4. Потребують змін Норми табельної належності, витрат і термінів експлуатації пожежно-рятувального, технологічного і гаражного обладнання, інструменту, індивідуального озброєння та спорядження, ремонтно-експлуатаційних матеріалів підрозділів ДСНС, затверджені наказом ДСНС від 29.05.2013 N 358. Контрольні заходи засвідчили необхідність укомплектування державних пожежно-рятувальних підрозділів сигналізаторами руху для пожежників та пневматичними рятувальними подушками типу "Куб життя" або їх аналогами.

Відсутність таких засобів не дає можливості у разі втрати свідомості швидко визначити місцезнаходження пожежника, а також провести евакуацію людей з небезпечних місць, насамперед з вищих поверхів палаючих будівель (за відсутності можливості евакуації іншими безпечними для життя людей шляхами).

4. Аудит засвідчив окремі правові недоліки при використанні коштів державного бюджету на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки, зокрема:

4.1. Запровадження окремої бюджетної програми з назвою "Придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва" (КПКВК 1006090).

Встановлено, що критерії віднесення пожежної та іншої спеціальної техніки до категорії "вітчизняне виробництво" не є визначеними.

4.2. Недотримання термінів поставки та зобов'язань щодо якості пожежних автоцистерн при виконанні договорів від 21.06.2017 N 21-5/6 та від 16.05.2018 N 21-5/7.

Терміни поставки пожежних автоцистерн у календарному плані поставки продукції до договору 2017 року не враховують граничного терміну поставки техніки (не пізніше 15.05.2018), встановленого МВС у дозволі на проведення попередньої оплати. Як наслідок, 11 од. пожежних автоцистерн поставлено на 20 днів пізніше цього терміну.

Постачальник систематично не дотримувався умов договорів у частині термінів поставки (від 10 до 26 к. д.) пожежних автоцистерн (58 од.), що не дало можливості своєчасно переоснастити пожежно-рятувальні підрозділи.

Так, ДСНС за результатами претензійно-позовної роботи стягнено з постачальника штрафних санкцій у сумі 2342,2 тис. грн (загальна сума позову 4740,7 тис. грн, у тому числі 2370,3 тис. грн - пеня за порушення строків виконання зобов'язань та 2370,3 тис. грн - відсотки за користування коштами) (за недотримання термінів поставок продукції за договором від 21.06.2017 N 21-5/6).

Претензійно-позовна робота здійснюється і за договором від 16.05.2018 N 21-5/7 (сума претензії 130,2 тис. грн, у тому числі 65,1 тис. грн - пеня за порушення строків виконання зобов'язань та 65,1 тис. грн - відсотки за користування коштами у разі несвоєчасної поставки (лист ДСНС постачальнику від 11.12.2018 N 01-18796/08)). При цьому за позовом постачальника до ДСНС щодо визнання окремих положень договору від 16.05.2018 N 21-5/7 (пункту 8.6 щодо стягнення пені у розмірі 0,1 відс. за користування коштами у разі несвоєчасної поставки) ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2018 у справі N 910/14180/18 відкрито провадження.

Аудит також засвідчив, що із загальної кількості поставленої пожежної техніки за договорами (230 од. станом на 28.02.2019) на час проведення аудиту 3 од. (1,3 відс. ) перебували в неробочому стані. У процесі поставок 103 од. (44,8 відс. ) поверталися постачальнику для усунення недоліків (підтверджено відповідними актами), але при цьому штрафні санкції за порушення умов зобов'язань щодо якості (комплектності) товарів у розмірі 20 відс. вартості неякісних товарів не застосовувалися, як це передбачено Господарським кодексом України (стаття 231) та укладеними договорами.

4.3. Недотримання договірних умов призвело до додаткового стягнення з рахунка ДСНС на користь постачальника коштів державного бюджету на виконання судових рішень, що є збитками державного бюджету.

Починаючи з 2016 року, ДСНС за бюджетною програмою (КПКВК 1006090) здійснювалися закупівлі пожежних автоцистерн за договорами, укладеними з одним суб'єктом господарювання, з яким ДСНС постійно перебуває у судових спорах. Протягом зазначеного періоду на користь цього суб'єкта господарювання за КПКВК 1006090 спрямовано загалом 1620793,3 тис. грн, з них за договорами поставки пожежної техніки - 1619869,7 тис. грн та під час претензійно-позовної роботи (за рішенням суду) - 923,6 тис. грн (у т. ч. до бюджету 240,0 тис. грн судового збору (позов ДСНС)).

Встановлено також факт списання 06.09.2017 з рахунка ДСНС на користь іншого суб'єкта господарювання (на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 31.07.2017 у справі N 910/23988/16) 420,9 тис. грн (316,4 тис. грн - інфляційні витрати (за період з вересня 2015 по березень 2016 року), 98,3 тис. грн - 3 відс. річних (за період з 01.09.2015 по 17.08.2016) та 6,2 тис. грн - витрати зі сплати судового збору). Зазначене спричинено невиконанням МНС (ДСНС є правонаступником Міністерства) умов договору від 04.08.2009 N 21-6/30 щодо оплати за отримані 5 пожежно-рятувальних автоцистерн АЦ-60 (65053) на загальну суму 6007,5 тис. гривень. З рахунка ДСНС 18.03.2016 списано 6391,9 тис. грн, у тому числі 6007,5 тис. грн - основний борг, 108,1 тис. грн - 3 відс. річних (за період 17.12.2009 - 29.07.2010) та 276,3 тис. грн - втрати від інфляції з січня 2009 по березень 2010 року (рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2010 у справі N 9/400).

Подана ДСНС скарга до Київського апеляційного господарського суду залишена без задоволення (постанова від 11.07.2017 у справі N 910/23988/16, рішення Господарського суду м. Києва від 04.04.2017 у справі N 910/23988/196 залишено без змін). Втрати державного бюджету через неефективні управлінські рішення щодо виконання умов договору від 04.08.2009 N 21-6/30 становили 805,3 тис. гривень.

За позовом ДСНС щодо невиконання умов договору від 19.08.2016 N 21-5/5 за рішенням Господарського суду Чернігівської області з постачальника стягнено 24569,2 тис. грн (пеня - 10305,8 тис. грн; штраф - 791,8 тис. грн; відсотки за користування чужими коштами - 13471,6 тис. гривень). За результатами оскарження постачальником судового рішення та унаслідок неправомірного обчислення ДСНС ціни позову, остаточна сума штрафних санкцій, визнана Верховним Судом, становить 4541,9 тис. грн, що на 20027,3 тис. грн менше, ніж заявлено ДСНС у позовній заяві до суду першої інстанції.

5. Оперативне реагування пожежно-рятувальних підрозділів на можливі пожежі та інші небезпечні події, зокрема забезпечення нормативного часу прибуття до місця виклику на території міст (10 хвилин) та у населених пунктах за межами міста (20 хвилин), є ускладненим, у тому числі через:

недостатню кількість пожежно-рятувальних підрозділів:

у 2018 році на території України функціонувало 2209 пожежно-рятувальних підрозділів (64,0 відс. нормативної потреби), з них 986 державних, з урахуванням підрозділів, які охороняють об'єкти на договірній основі (85,9 відс), та 1223 місцевих, утворених органами місцевого самоврядування (53,1 відс).

За інформацією ДСНС, з урахуванням вимог нормативно-правових актів у сфері будівництва (станом на 01.02.2019) додатково необхідно створити 1249 пожежно-рятувальних підрозділів, у тому числі 162 - державних у містах, де відбувається інтенсивна забудова територій, та 1087 - місцевих пожежних команд для гасіння пожеж у сільській місцевості, з них 428 - в утворених об'єднаних територіальних громадах;

неналежне матеріально-технічне забезпечення пожежно-рятувальних підрозділів:

неукомплектованість пожежно-рятувальних підрозділів технікою для гасіння пожеж становить 40,7 відсотка;

незабезпеченість підрозділів ДСНС пожежними автоцистернами високої прохідності з великим запасом вогнегасних речовин - 72,9 відсотка;

технічна застарілість наявної пожежно-рятувальної техніки (за даними ДСНС для доукомплектування та заміни застарілої техніки в існуючих місцевих пожежно-рятувальних підрозділах необхідно 897 од. техніки, для комплектування місцевих пожежно-рятувальних підрозділів, які потрібно додатково утворити, - 1639 од. техніки);

неналежне утримання та недостатню кількість пожежних гідрантів;

мінімальну штатну чисельність персоналу та недостатньо розвинену систему добровільних пожежних команд.

За даними ДСНС, середній показник кількості пожежних державних та місцевих пожежно-рятувальних підрозділів до кількості населення в Україні становить лише 0,09 відс. (Румунія - 0,7 відс., Німеччина - 1,3 відс., Хорватія - 1,4 відс., Польща - 1,8 відс., Чехія - 3,4 відсотка). При цьому в таких країнах, як Польща, Австрія, Німеччина, Грузія доволі розвиненою є система добровільних пожежних команд;

неналежне законодавче та нормативно-правове забезпечення питань створення і функціонування місцевих та добровільних пожежно-рятувальних підрозділів і, як наслідок:

низький рівень формування органами місцевого самоврядування підрозділів місцевої пожежної охорони (за наданою Дніпропетровською облдержадміністрацією інформацією, у сільській місцевості області через невідповідність кількості пожежно-рятувальних підрозділів нормативним вимогам відстань від такого підрозділу до крайньої точки району досягає 40 - 50 км, а це близько години слідування до місця виклику);

використання застарілої пожежно-рятувальної техніки, на якій не завжди проводяться планові технічні обслуговування;

відсутність необхідного пожежно-технічного та аварійно-рятувального обладнання, спеціального одягу та спорядження;

мінімальна штатна чисельність персоналу;

неналежні умови для роботи персоналу (потребують ремонту будівлі та приміщення);

неналежний рівень підготовки персоналу підрозділів.

За результатами обговорення та на підставі викладеного Рахункова палата вирішила:

1. Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва, затвердити.

2. Про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, виділених Державній службі України з надзвичайних ситуацій на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки вітчизняного виробництва, поінформувати Верховну Раду України та рекомендувати розглянути матеріали аудиту на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

3. Відомості про результати аудиту у формі рішення Рахункової палати надіслати Кабінету Міністрів України та рекомендувати:

врегулювати на законодавчому рівні питання безоплатної передачі з державної у комунальну власність пожежно-рятувальних автомобілів, що відпрацювали встановлені терміни експлуатації та вивільняються в результаті оновлення, але за своїм технічним станом можуть бути використані пожежно-рятувальними підрозділами місцевої пожежної охорони;

для недопущення послаблення готовності до запобігання й ефективного реагування на надзвичайні ситуації, з метою підвищення рівня безпеки населення вжити заходів щодо збільшення обсягів фінансового забезпечення на технічне переоснащення пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС, технічне оснащення і функціонування місцевих та добровільних пожежно-рятувальних підрозділів;

з урахуванням значної потреби в пожежній та іншій спеціальній техніці як для технічного переоснащення існуючих пожежно-рятувальних підрозділів, так і оснащення новостворюваних, розглянути питання про врегулювання на законодавчому рівні державної підтримки та стимулювання вітчизняного виробника до розробки та випуску новітньої пожежної та іншої спеціальної техніки з визначенням критеріїв віднесення пожежно-рятувальної техніки до категорії "вітчизняне виробництво".

4. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту надіслати Міністерству внутрішніх справ України та рекомендувати вжити заходів щодо:

- внесення на розгляд Кабінету Міністрів України:

проекту загальнодержавної цільової програми захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, що дасть можливість вирішити актуальні проблеми у сфері цивільного захисту, створити умови для зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, покращити безпеку населення та ефективність функціонування єдиної державної системи цивільного захисту;

пропозицій щодо узгодження норм Кодексу цивільного захисту України (стаття 17) з вимогами Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" у частині визначення повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту (Міністерства внутрішніх справ України), та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в цій сфері (ДСНС);

проекту змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо удосконалення механізму проведення процедур закупівель, зокрема в частині унеможливлення ризиків узгоджених дій учасників торгів та недобросовісної конкуренції;

пропозицій щодо удосконалення окремих норм Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", зокрема в частині віднесення коштів державного бюджету, які підлягають стягненню за рішенням суду (частина перша статті 6), до збитків державного бюджету і, відповідно, надання оцінки управлінським рішенням учасників бюджетного процесу, що призвели до таких збитків;

- забезпечення дотримання бюджетного законодавства при складанні паспортів бюджетних програм та використанні коштів державного бюджету на зазначені цілі;

- посилення контролю за ефективним використанням коштів державного бюджету на технічне переоснащення пожежно-рятувальних підрозділів.

5. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту надіслати Державній службі України з надзвичайних ситуацій та рекомендувати вжити заходів щодо:

удосконалення системи планування видатків на придбання пожежної та іншої спеціальної техніки;

покращення ефективності управління бюджетним ресурсом, у тому числі шляхом своєчасного проведення процедур закупівель;

посилення внутрішнього контролю за дотриманням укладених договорів;

забезпечення державних пожежно-рятувальних підрозділів висотними пожежними автодрабинами, пожежними автопідйомниками, пожежними автоцистернами з великим запасом вогнегасних речовин (ємністю до 8 тонн) і пожежними автомобілями першої допомоги, у тому числі шляхом врахування такої потреби при плануванні закупівель пожежної та іншої спеціальної техніки;

перегляду Норм табельної належності, витрат і термінів експлуатації пожежно-рятувального, технологічного і гаражного обладнання, інструменту, індивідуального озброєння та спорядження, ремонтно-експлуатаційних матеріалів підрозділів ДСНС, затверджених наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 29.05.2013 N 358;

затвердження плану заходів з усунення виявлених аудитом порушень і недоліків, а також інформування Рахункової палати у встановлені терміни про заплановані та вжиті у зв'язку з цим заходи;

проведення службового розслідування за фактами виявлених аудитом порушень та недоліків, у тому числі щодо стягнення на користь постачальників з рахунка ДСНС на виконання судових рішень коштів державного бюджету, що є збитками державного бюджету.

6. У порядку інформування про результати зазначеного аудиту рішення Рахункової палати направити до Генеральної прокуратури України.

7. Про результати аудиту з питань, порушених у зверненні народного депутата України Сюмар В. П. від 06.12.2018 N 232/701-0612/1, інформувати народного депутата України.

8. Рішення Рахункової палати та Звіт про результати аудиту оприлюднити на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на члена Рахункової палати Богуна В. П.

Голова Рахункової палати

В. В. Пацкан

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FN053293.html

Далі...

Вогонь і сонце

Без чого не житимуть соснові ліси.

Клумби з трояндами або картопляні грядки можуть бути красивими і корисними, але якщо їх не прополювати, швидко заростають бур’янами і пізніше перетворюються на луг або ліс. Щоб розарій залишився розарієм, його потрібно прополювати, поливати, удобрювати, вкривати на зиму і робити ще багато чого. А ліси мільйони років живуть без прополювання.

Все це так, але де зараз знайти природні ліси? Зрозуміло, що посаджені рядочками ялини – це штучне угруповання. І тому не дуже стійке: варто трапитись спекотному сухому літу, як у ньому масово розмножуються короїди, і більшість ялин гине.

А ось великий сосняк, який явно ніхто не садив: дерева ростуть хаотично, причому ростуть уже багато поколінь. На місці померлих від старості сосен виростають їх «дочки», потім їх змінюють «внучки», «правнучки»… Стале угруповання? Ще й яке! Значить, природне, корінне?А ось і ні!

Хоча ще недавно навіть серйозні вчені-лісознавці вважали сосняки корінним типом лісу: важко було уявити, що такі великі ліси виникли не самі, а з вини людей. Але ж у них подекуди років сто «не ступала нога людини»! Як же вони можуть бути неприродними?!

Щоб відповісти на це запитання, потрібно з’ясувати, як живе сосна і що їй потрібно від життя. Так ось, виявляється, що сосна – дуже «слабке» дерево, яке програє в конкуренції всім іншим видам. По-перше, вона вкрай світлолюбна – молоді сосонки можуть вирости лише на відкритому місці: на галявині, вирубці, згарищі тощо. Це не страшно – у світлолюбних дерев є свої сильні сторони. Але всім, хто занадто любить світло, потрібно мати багато легкого насіння, здатного далеко розгалуджуватись – інакше не вийде швидко заселити «звільнені» місця в лісі. А у сосни і насіння не так багато, як у берези чи осики, і поширюється воно не так далеко – важкувате.

При цьому у сосни слабкі проростки, що насилу пробиваються крізь траву – значить, вона повільно заселяє луки з густим травостоєм.

А через велику світлолюбність сосни їй потрібні дуже великі «вікна», тоді як інші світлолюбні дерева готові виростати й у відносно невеликих. Погляньте на лісову галявину, просіку, вирубку – ви легко знайдете молоді берізки і осики, а ось сосонки потрібно ще пошукати. Навіть при тому, що дорослі дерева, які дають насіння, – ось вони, поруч.

Та й ростуть молоді сосни не так вже й швидко, а це світлолюбному дереву взагалі протипоказано: варто трохи відстати в рості – і все, потрапиш у тінь успішніших конкурентів і загинеш.

Так що ж, у сосни одні недоліки і жодної переваги? Як же вона взагалі вижила, а тим більше утворила такі великі ліси? Звичайно, й у неї є сильний бік – вона може рости на абсолютно будь-якому ґрунті: бідному і багатому, дуже сухому і заболоченому. На болотах або, навпаки, на сухих піщаних пагорбах, де не вижити жодному іншому дереву, сосна – королева. Саме там її природне місце, там вона існувала століттями. І вже звідти, як із засідки, заселила великі площі, зайняті сосновими лісами в наші дні.

До речі, ґрунт під сосновими лісами, як правило, дуже бідний – часом настільки, що ніхто, крім сосни, жити там не може. Тільки от нічого природного в цій бідності немає. Чому – скоро дізнаємось, а для цього познайомимось із ще одним сильним боком сосни.

Сосна – пірофіт. Так називають рослини, яким вогонь не тільки не страшний, але навіть корисний і бажаний. Сосна дуже швидко і легко сіється на згарищах – там немає трави, що заважає проростати. Дорослі дерева непогано захищені від обгорання товстою корою, а коріння у них йде вертикально вниз і теж не страждає від вогню. При цьому під пологом соснового лісу накопичуються хвоя і гілки – просочені смолою, вони довго не гниють, створюючи підвищену пожежонебезпеку.

В результаті пожежі в сосняках трапляються частіше, ніж в інших лісах, а сосні тільки того і треба: знищуються конкуренти, і насіння добре сходить. Низову пожежу (коли горить тільки опад на землі) сосна переживає без труднощів – подумаєш, кора зовні почорніє (будете в сосняку – зверніть увагу на кору і з’ясуйте, горів він чи ні). І навіть якщо пожежа переходить у верхову, гублячи всі дерева, частина насіння виживає під захистом шишок і потім проростає на згарищі. Заради випалювання конкурентів, вважають пірофіти, не шкода і самих себе спалити.

Але пожежа знищує не тільки рослини: у вогні згорає перегній, і ґрунт стає бідним – а на бідних ґрунтах сосні немає рівних. Виникає зам­кнуте коло: чим більше пожеж, тим більше сосен. А чим більше сосен, тим частіше трапляються пожежі, і тим важче вирости іншим деревам. Загалом, варто один раз спалити ліс, як на його місці виростає сосняк і далі починає горіти «за розкладом» (приблизно раз на 50 років), вперто опираючись підсіванню конкурентів.

Ось вам і секрет «стійкості» сосняків!

Петро ВОЛЦІТ,
Газета “Природа і суспільство”

Далі...

Двинско-Пинежское междуречье: как исчезают первозданные леса

Вернулся домой из архангельской тайги. Побывал в двух удаленных друг от друга местах: на Белом море в национальном парке "Онежское Поморье" и в междуречье Северной Двины и Пинеги в восточной части области. Об "Онежском Поморье" расскажу чуть позже, а сегодня — о путешествие в Двинско-Пинежский таежный массив, которое было не совсем обычным, поскольку мои обычные фотопоездки проходят в заповедниках и национальных парках нашей страны, на фоне заповедной природы, у которой уже есть защитный природоохранный статус, есть будущее. Тут же я попал на удаленный фронт, о котором люди мало что знают, а больше догадываются.

Я тоже догадывался, что остатки первозданной тайги на Северо-Западе нашей страны истребляются, но не думал, что столь стремительно и в таких масштабах, которые открылись мне в этой экспедиции. До этой поездки я надеялся, что у природоохранников есть запас времени, а у матушки-природы есть укромные бездорожные места, где остатки реликтовой тайги могут оставаться нетронутыми еще многие-многие годы. Теперь знаю, что нет у нас ни запаса времени, ни бездорожных "Берендеевых чащ". Идет небывалое в истории истребление северной тайги, основанное на самых современных технологиях.

В междуречье Северной Двины и Пинеги до наших дней сохранился крупнейший в Европе массив нетронутой эталонной тайги. Совсем недавно его площадь была около миллиона гектаров. Здесь берут свое начало или протекают 18 семужных нерестовых рек, от чистоты которых зависит состояние всей популяции семги — атлантического лосося. Леса междуречья — одно из последних убежищ для дикого северного оленя. популяция которого в регионе находится на грани исчезновения в результате уничтожения мест обитания и браконьерства. Вся территория Двинско-Пинежского лесного массива находится в аренде у крупных лесозаготовителей, это ресурс для предприятий лесного сектора региона. Крупные лесные арендаторы (это группа компаний "Титан" и АО "Архангельский ЦБК" имеют немалое влияние в регионе. Они декларируют свою "экологичность" и даже добровольно сертифицировались по системе FSC, что для российских компаний является "зеленым пропуском" на зарубежные экологически чувствительные рынки. Тем не менее, освоение лесов идет по экстенсивному пути. На вырубленных территориях не проводится качественное лесовосстановление, на месте реликтовых хвойных лесов вырастают березы и осины, а лесопромышленники продолжают свое движение вглубь первозданной северной тайги, словно она бесконечна. Уничтожив ее окончательно, что случится совсем скоро, лесопромышленники будут вынуждены менять подходы к бизнесу, но только первозданной тайги у нас уже не будет.




Бездорожье веками спасало северную тайгу от интенсивного хозяйственного использования. Свежепостроенные дороги ведут не в населенные пункты, а к массивам нерубленных лесов.



На глинистых участках, а также на крутых спусках-подъемах уложены бетонные плиты. Лесной сектор региона тратит колоссальные деньги не на качественное лесовозобновление на вырубленных территориях, а на на сохранение и развитие старой, экстенсивной системы лесопользования, на строительство новых и новых дорог в последние массивы малонарушенных лесов, на расширение объемов рубок.



Так как транспортное плечо из удаленных районов до мест переработки составляет обычно сотни километров, даже мощные лесовозы при наличии хороших дорог не справляются с вывозкой. Вдоль дорог можно увидеть штабеля леса в многие десятки тысяч кубометров. Тут отчетливо понимаешь масштабы лесоистребления.



Вот так теперь выглядит архангельская тайга с высоты птичьего полета. Прямоугольники вырубок. Каждая отдельная делянка может достигать пятидесяти гектаров. Вскоре лесорубы "освоют" уцелевшие прямоугольники и надолго потеряют интерес к разоренным местам.







Экспедиционный "Соболь" среди штабелей леса.



Деревья на севере растут медленно и не достигают гигантских размеров. Этим елям может быть далеко за сто лет.



Вахтовый поселок лесозаготовителей. Организаторы лесного бизнеса выставляют себя благодетелями местного населения. В реалиях же видна колониальная схема, когда основные благополучатели живут в столицах, а то и вовсе в благополучных странах, а местным жителям после такого лесопользования остается разоренная тайга и нищета. Новым технологиям лесоистребления требуется минимум людей. Сибирский цирюльник, над которым работал сумасшедший иностранец-изобретатель в одноименном фильме Михалкова, давно существует и с пугающей эффективностью уничтожает леса во всем мире. Всего один комплекс, состоящий из двух машин с анлийскими названиями харвестер и форвардер может заменить более полусотни человек, работающих на лесозаготовке по традиционной технологии. На вывозке работают грузовые "Мерседесы" и "Вольво", везущие сразу по вагону кругляка. Сейчас Россия прочно входит в тройку стран-лидеров по масштабам истребления первозданных лесов, а Архангельская область — лидер по истреблению таких лесов в России.



В начале нынешнего века, когда стало ясно, какая беда нависла над северной тайгой, природохранные организации, ученые, общественность начали работу по созданию регионального ландшафтного заказника в междуречье Северной Двины и Пинеги, который позволил бы сберечь хотя бы часть реликтовой тайги от массовой вырубки. Режим заказника позволит местному населению продолжать вести традиционное природопользование — охоту, рыбалку, сбор грибов и ягод, но сплошные рубки будут запрещены. Были организованы несколько научных экспедиций для обследования территории, начались трудные переговоры с лесопромышленниками и властями. Создание заказника не раз откладывалось, а его площадь уменьшалась, против его создания велись информационные войны. В 2013 году проект заказника площадью почти 500 тысяч гектаров получил одобрение государственной экспертизы. В 2017 году губернатор Архангельской области подтвердил, что заказнику быть. В 2018 году было достигнуто соглашение с арендаторами о границах заказника и его площади, согласно этому документу она составит 300 тысяч гектаров. Арендаторы постарались оттолкнуть территорию заказника подальше от зон своих интересов, поэтому конфигурация его границ получилась далеко не идеальной. По плану, утвержденному Министерством природных ресурсов и лесопромышленного комплекса Архангельской области, заказник должен быть создан в начале 2019 года, но документа о его создании нет до сих пор. Это тревожит...

Архангельское отделение WWF России, узнав о проекте по фотосъемке первозданных лесов России, пригласило меня в очередную экспедицию по обследованию территории будущего заказника.
Началась экспедиция в пинежской деревне Кушкопала, которая находится примерно в трехстах километрах от Архангельска, потом сто километров мы ехали на машинах по новым лесовозным дорогам среди бесконечных вырубок до среднего течения реки Юла. Именно на этих ста километрах были сняты кадры уничтожения архангельской тайги.



Потом мы поднимались на моторных деревянных лодках вверх по течению реки. Юла — не самая многоводная река. На перекатах приходилось всем выбираться из лодок и работать бурлаками. Поэтому поднимались медленно, примерно 70 километров за два дня. Нашими проводниками были местные охотники, к угодьям которых вплотную подошли массированные вырубки.



Излучина реки Юла с высоты птичьего полета. Реликтовые еловые леса простираются на десятки километров. Это средняя часть будущего заказника.






Лишайник лобария, индикатор экологической чистоты местности.

Природоохранные организации и местное население — союзники в борьбе за заказник. На фото участвующие в создании заказника с самого начала профессиональный охотник из деревни Кушкопала Пинежского района Виктор Худяков (слева), его угодья находятся на территории будущего заказника, и директор Лесной программы WWF России Андрей Щеголев (справа).



Вдоль рек, протекающих через будущий заказник, находится около полусотни подобных лесных избушек, в которых останавливаются местные охотники и рыбаки, а также отдыхающие. Две трети мужчин из сопредельных населенных пунктов не мыслят своей жизни без регулярного нахождения на природе. Из-за массовых вырубок многие из них потеряли свои охотничье-рыболовные угодья и места отдыха.



Юла в среднем течении.



Первозданная, не знавшая топора тайга.








Слияние рек Юла и Ура в центральной части будущего заказника.



Бескрайние просторы дикой нетронутой природы на наших глазах превращаются в миф. Бездушная система, основанная на чистогане, отбирает устойчивое будущее у местных жителей; отбирает дом, среду обитания у наших диких соседей по планете, обедняет биологичекое разнообразие. Мы удивляемся климатическим катаклизмам последних лет. Хвойные северные леса имеют огромное значение для стабилизации климата, это своеобразная "шуба земли", сдерживающая поступление вглубь материка холодных арктических масс воздуха, сохраняющая и перераспределяющая влагу. Это важные доводы в пользу сохранения хотя бы части малонарушенных и первозданных лесных территорий, в том числе создания Двинско-Пинежского ландшафтного заказника.

http://comunicart.ru/blogs/fotou/dvinsko-pinezhskoe-mezhdureche-kak-ischezayut-pervozdannye-lesa/

Далі...

Раді рекомендують передбачити проведення національної інвентаризації лісів

Фото: парламент (Віталій Носач/РБК-Україна)

Екологічний комітет рекомендує ухвалити Раді відповідний проект закону за основу у першому читанні

Комітет парламенту з питань екологічної політики та природокористування рекомендував Верховній раді прийняти законопроект №2379 про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів. Про це РБК-Україна повідомили у комітеті.

Так, комітет рекомендує ухвалити проект закону за основу у першому читанні.

"Комітет рекомендує Верховній раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроект за основу", - повідомили у комітеті.

За відповідне рішення проголосувала більшість членів комітету.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначалося, що обсяг бюджетних коштів, необхідний для проведення національної інвентаризації лісів, визначений у розмірі близько 9 млн грн щорічно, у тому числі 2 мільйони на утримання постійного персоналу державної спеціалізованої організації та 3 мільйони - на оплату праці тимчасових працівників, що проводитимуть обстеження лісів.

"Розрахунковий рівень необхідних витрат змінюється від 7,7 млн грн до 12,6 млн грн в окремі роки, що обумовлено потребою придбання програмного забезпечення, приладів, обладнання та автомобільної техніки", - вказано у пояснювальній.

Нагадаємо, анонсувалося, що комітет Верховної ради з питань екологічної політики та природокористування у вівторок, 10 грудня, розгляне законопроект №2379, яким пропонується проведення національної інвентаризації лісів.

Так, 21 листопада закон про заборону вирубки лісу на схилах Карпат набув чинності.

Як писало РБК-Україна, у листопаді у шести областях України запустили пілотний проект "Ліс у смартфоні", який поєднує електронний реєстр заготівлі деревини і онлайн-карту вирубок.

Новини » Політика 10.12.2019 - 18:00

https://www.rbc.ua/ukr/news/rade-rekomenduyut-predusmotret-provedenie-1575993642.html

Далі...

Хто буде присвоювати бурштинову ренту

Анонсована Президентом України легалізація видобутку бурштину та видані ним відповідні розпорядження Кабінету Міністрів України та керівництву монобільшості у Верховній Раді України дали старт для розробки ряду законопроектів, які визначають порядок видобутку бурштину, встановлення ставок рентної плати за видобування даної мінеральної сировини та міжбюджетний розподіл бурштинової ренти.

Фото: zn.ua

Турборежим підготовки відповідних законопроектів не забезпечив їх належної якості як в частині встановлення екологічних обмежень, прозорого механізму надання дозволів на освоєння бурштиноносних ділянок, так і в частині обов’язковості проведення рекультивації земель, порушених у зв’язку з видобутком бурштину.

Зеленский внес законопроект об ответственности за незаконную добычу янтаря

Зокрема у законопроекті №2240 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо урегулювання питання видобутку бурштину», який вже проголосований у першому читанні, відсутня норма, яка визначала б обов’язковість проведення процедури оцінки впливу на довкілля, що суперечить здоровому глузду з огляду на високий рівень негативного впливу на природні екосистеми, який має місце при нелегальному видобутку бурштину, особливо у Рівненській області.

Без належної оцінки впливу на довкілля «легальний» видобуток бурштину може поступово перетворитися у джерело подальшої руйнації агро- та лісоландшафтів і звузити ареал розвитку сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, які виступають базовими ланками соціально-економічного розвитку поліських областей, що в середньо- та довгостроковій перспективі матиме надзвичайно деструктивні наслідки для розвитку названих регіонів.

Також у законопроекті №2240 випали з поля зору лісові землі, які фактично виступають основним полігоном незаконного видобутку бурштину і де робота помпових установок руйнує природно-ресурсну основу відновлення лісів. Враховуючи те, що землі лісового фонду передані у постійне користування державним лісогосподарським підприємствам, у законопроекті варто було б визначити права та повноваження постійних лісокористувачів (державних лісогосподарських підприємств) в частині здійснення контролю за використанням лісових земель бурштиновидобувними підприємствами.

Вузьким місцем у законопроекті №2240 є також те, що він не містить правових норм, які прямо зобов’язують бурштиновидобувні підприємства проводити рекультивацію земель, на яких мав місце видобуток бурштину. Також даний законопроект не встановлює чітких вимог щодо формування бурштиновидобувними підприємствами відповідної техніко-технологічної бази видобутку бурштину, яка забезпечуватиме дотримання екологічних та геологічних умов видобутку і упереджувати руйнацію біогеоценозів.

Критично також варто оцінювати законопроект №2241 «Про внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо упорядкування розміру ставки рентної плати за користування надрами для видобування бурштину», яким пропонується знизити ставку рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину з 25% до 15% від вартості товарної продукції гірничого підприємства.

Таке суттєве зменшення ставки рентної плати однозначно зменшить надходження бурштинової ренти як до державного, так і до місцевих бюджетів. Водночас ніхто не гарантує, що бурштиновидобувні підприємства не будуть «закопувати прибутки» через цілеспрямоване роздування окремих складових матеріальних витрат і відповідно держбюджет не доотримуватиме надходжень, пов’язаних з адмініструванням податку на прибуток підприємств.

За контрабанду янтаря в Польше задержали двух украинцев

Зрештою зменшення ставок рентної плати за користування надрами для видобутку бурштину означає наступне: бурштинова рента більшою мірою буде осідати у власників бурштиновидобувних підприємств, а не перерозподілятиметься на користь фінансових фондів держави та територіальних громад.

Василий Голян , 

Доктор экономических наук, профессор, академик Инженерной академии Украины

https://ukr.lb.ua/blog/vasiliy_golyan/444483_hto_bude_prisvoyuvati_burshtinovu.html

Далі...

Лесорубов признали невиновными в даче взятки черниговскому полицейскому

Новозаводской районный суд города Чернигова оправдал двух мужчин, обвиняемых в предложении и предоставлении взятки сотруднику полиции. Об этом редакция 368.media узнала из приговора по ч. 3 ст. 369 УК.

В 2018 году в полиции узнали, что жители села Рогозки Чергинивськои области производят распил древесины без соответствующей государственной регистрации субъекта хозяйствования. На месте обнаружили станок для распилки древесины (пилораму), свежую древесину, опилки и пиломатериалы. Полицейские сказали, что будут составлять админпротокол.

Хозяин распилочного цеха предложил 6 тыс. гривен за «закрытие глаз» полицейских на выявленные нарушения и не вмешательство в работу. Правоохранители сообщили, что направлять протокол в суд будет руководство управления защиты экономики в Черниговской области. Мужчина с братом приехали в управление, зашли в кабинет и положили деньги в блокнот полицейского.

Предприниматель вину не признавал и объяснил, что занимался распилкой древесины в сарае, который выкупили родители. Дрова брали с пашни при рекультивации, иногда покупали. Делали из древесины доски, лаги, ящики, поддоны для картофеля. По состоянию на 2018 документов на хозяйственную деятельность не имели, позже обвиняемый зарегистрировал ФЛП. Когда передавал деньги, то считал, что платит за протокол.

Полицейский, который представился полковником лесной полиции, показал на одного мужчину и сказал, что он поможет «порешать».

По словам обвиняемого, работник полиции сказал платить раз в полгода 6 тыс. гривен и назначил встречу в Чернигове, чтобы повторно обсудить ситуацию. Правоохранитель сообщил, что штраф должен быть 17 тыс. гривен, но если предприниматель принесет 6, то протокол «пойдет в урну».

Суд решил, что сведения в реестр внесены безосновательно по ч.3 ст. 369 УК, поскольку краткое изложение фабулы не соответствует обстоятельствам изложенным полицейским в рапорте. В частности, в реестре говорится, что взятка предлагалась работнику полиции с последующей передачей другой сотруднику.

Кроме того, по мнению суда, в деле отсутствует анализ достаточности оснований для проведения НСРД, так как судебные решения не содержат достаточных обоснований. Суд решил, что доказательства от конфиденциального сотрудничества со свидетелем получены в результате провокации, а потому недопустимы. Запись разговора в кабинете работника полиции свидетельствовали, что он не был пассивным и провоцировал обвиняемого на передачу средств.+

В связи с этим, суд оправдал обвиняемых от обвинений в попытке подкупить полицейского.

10.12.2019/13:39 Андрей Вышинский

368.media

Далі...

«Пульс» лісу

Як ІТ-технології допомагають вивчати ліси.

Поставити діагноз пацієнту – для лікаря не проблема. Інша справа з лісом. Це теж живий організм, який хворіє, росте, вмирає та народжується. Ці зміни для нас непомітні. Та від того, наскільки здоровий ліс, залежить комфортність кожного з нас. Вирубали дерева у парку біля вашого будинку – повітря, певно, стало бруднішим. Літні пожежі у лісі – знову страждає чистота повітря та наші легені. Тому так важливо вимірювати температуру, пульс та усі життєві показники лісу.

Звісно, це – образно кажучи, бо ідеться про інші параметри – сухе гілля, видове різноманіття квітів, молоді насадження, ґрунтовий покрив тощо. Наука називає це біомасою лісу. У Національному університеті біоресурсів та природокористування України цим питанням переймаються практично з часів заснування закладу, понад півтори сотні років. Як та навіщо вивчають біомасу, яка роль комп’ютерних програм, безпілотників та карт Google у зборі даних про ліс, розповів Андрій Білоус, доктор сільськогосподарських наук, в.о. завідувача кафедри таксації лісу та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів та природокористування України.

– Пане Андрію, одне з останніх ваших досліджень стосувалося якраз вивчення біомаси лісу, розкажіть, будь ласка, про його мету та які саме параметри вивчалися?

– Наша кафедра таксації та лісового менеджменту активно займається ресурсними та екологічними проблемами.

Кожен біологічний організм росте, взаємодіє з іншими живими організмами, а в процесі фотосинтезу проходить накопичення біомаси. От наше завдання – оцінити, скільки приростає біомаси. Коли накопичується біомаса, дерево поглинає вуглекислий газ, виділяє кисень, росте коренева система, гілля, листя, це все в динаміці відбувається, а значить – дерево виконує свої екологічні функції. От коріння розвивається, іде регулювання води, водозакріплення. Лісом виконується захисна функція від вітру, шуму, пилу, що важливо для міст. Тож у процесі розвитку лісу людина отримує від нього бонуси. Це – екосистемні послуги, це новий термін, який використовується у світі лише 20 років.

– Які загальні результати вашого дослідження і що далі з цими даними можна робити?

– Державне агентство лісових ресурсів щороку подає міжнародну звітність щодо біомаси та запасів вуглецю. Наше дослідження допомогло уточнити дані щодо деревного детриту, тобто відмерлої деревини, за рахунок чого насправді цифри біомаси та вуглецю десь до 10% більші. Це дає змогу показати, що Україна поглинає ось таку кількість вуглецю.

– Ви згадували про зв’язок біомаси з екосистемними послугами, які це можуть бути суми для України?

– Ми ж п’ємо чисту воду – це заслуга лісів. Якщо чистої води немає, ми її оплачуємо. Найкращий приклад екосистеми послуг – це мисливство. Коли є дикий тваринний світ, люди хочуть полювати, платять за ліцензію і полюють. Треба просто продумувати та прописувати цей механізм. Ми ж любимо ходити до парку, але не всі готові заплатити 5–10 гривень за вхід. Хоча купують люди квартиру саме біля парку, доплачуючи за це гроші. Це не пряма, але опосередкована оплата за послуги парку.

У Нью-Йорку створили інтернет-карту, яка показує кожне дерево та скільки воно продукує екосистемних послуг. Приміром, загальна користь від одного дерева сягає 200 доларів.

– Які в нас перспективи створення подібних ресурсів, можливо, щось уже і є?

– Ми такий ресурс створюємо для ботанічного саду нашого університету. Думаємо, що презентуємо його десь навесні. Щільність дерев дуже густа, кожне дерево ми нумеруємо, записуємо його назву латиною, подаємо опис його характеристики, фотографії, крім того, для кожного дерева прописуємо, скільки поглинає щорічно вуглецю, виділяє кисню, і спробуємо порахувати, яка від нього користь у грошовому еквіваленті. Робимо це на основі карт Google.

– Як загалом новітні технології допомагають збирати інформацію про різні параметри лісу. Певно ж, років 30 тому були інші методики та засоби?

– Зараз все дуже швидко розвивається. Відносно нещодавно з’явилися мультиспектральні космічні знімки, з високою роздільною здатністю, можна бачити півметра чи п’ять метрів знімка лісу. Але професіонали бачать перспективу не в космічних оптичних знімках, а у так званій лідарній зйомці, коли йде сканування лісу, формується об’ємна модель, видно всі шари. Така методика є у світі.

– Що є в університеті із подіб­них технічних новинок?

– Проблема в тому, що в Україні немає доступних літальних апаратів. Тільки комерційні структури використовують їх для геодезії та будівництва. На щастя, чимало ресурсів дають ці знімки безкоштовно. До нас нещодавно звернулися колеги з США, щоб ми дослідили біомасу на певній ділянці, над нею літатиме супутник, він буде оцінювати біомасу, але я мушу чітко відкалібрувати значення, їм треба знати по конкретній ділянці, скільки там біомаси.

Наша університетська лабораторія теж дещо має. Вона відрізняється від класичних біологічних, ми сьогодні озброюємося новими засобами. На нашій кафедрі є всі нові таксаційні засоби, що існують у світі. Ми активно використовуємо безпілотні літальні апарати, щоб локально досліджувати окремі види та насадження. Зараз хочемо придбати 3D-сканер, щоб аналізувати зразки деревини та детальніше знати біометрію різних зразків біомаси. У чому логіка наших досліджень? Знання про конкретні насадження на конкретних площах дають нам базу, щоб змоделювати на всю Україну, а скільки є біомаси. Зрозуміло, що є певна невизначеність. Але загалом статистично ці дані є досить репрезентативними. Чим більше ми закладаємо пробних площ, чим більше різноманітних компонентів досліджуємо, чим більше у нас уявлень про структуру, тим повнішою буде картинка про біомасу. Також одне з наших досліджень на полігоні ми проводимо завдяки обробці наземних та космічних знімків. Заодно на них вчаться працювати студенти.

– Ваш колега Віктор Миронюк оцінював дистанційно площі лісів за допомогою Google – у чому суть таких досліджень?

– За знімками можна дешифрувати ліс та породи, хоча є складнощі, бо листяні дерева складніше дешифрувати, ніж хвойні, особливо, якщо це схожі біологічно дерева. Наприклад, вільху ми досліджуємо, підключаючи ще й рельєф, вона росте в низині, тоді легше відрізнити вільху від берези. Важливо розуміти, що таке ліс. Є прописане визначення, але іноді, коли ми бачимо поле, яке заросло лісом, потім декілька дерев окремо, розуміємо, що через декілька років воно зімкнеться в одне насадження, але це ліс чи не ліс? Тому ми оцінюємо лісовий покрив. Приміром, на одному нашому дослідному полігоні, площа якого 45 кв. км, лісистість становить 27%, а насправді 41% за рахунок ось цих насаджень на полях. А скільки цього лісу утворилося і скільки його розо­рали – невідомо.

Ви знаєте, ми втратили унікальну можливість, ми могли підняти на 1% лісистість лісів, при цьому нічого не робивши. Треба тільки прийняти механізм легалізації лісів на сільськогосподарських територіях. Якби в Україні була політична воля та відповідальність перед навколишнім середовищем, то відповідні зміни до законодавства давно б прийняли, а такі ініціативи були. Це дешевше, ніж потім мільярди витрачати на нові ліси. Ми б отримали 400–500 тисяч гектарів додаткового лісу. Це на додаток до існуючих десяти мільйонів гектарів. Ми провели дослідження у двох районах на Чернігівщині за допомогою дистанційних методів, то лісистість тут на 6% більша, ніж показує облік лісових ресурсів, тому що заросли поля лісом, але вони не вважаються насадженнями. А тепер вони зникають, ці ліси активно аграріями розо­рюються.

– Ви отримуєте на базі досліджень досить багато даних, яка користь від них лісівникам, лісгоспам та лісовій науці?

– Якби це було років десять тому, не всі директори лісгоспів сказали б, що це для них важливо. Сьогодні теж не всі розуміють важливість цих даних. Але чим більше громадськість буде напосідати на лісівників, то більше вони будуть обґрунтовувати свою діяльність та показувати користь щоденну, яку отримує людина від лісу. Наші дані про поглинання вуглецю та виділення кисню лісгоспи повинні показувати людям. Мають казати, що от ми заговляємо 100 000 куб м, з них виробляємо продукцію, яка не засмітить планету, і ми збираємо урожай. Але разом із тим ліси поглинають стільки-то вуглецю, збирають пил, затримують шум, від чого людина отримує користь. Наша інформація може бути корисна навіть мисливцям, вони можуть спрогнозувати, скільки корму треба заготовити, приміром, для лосів.

Інна ПОГОРІЛА,
Газета “Природа і суспільство”
https://ekoinform.com.ua/?p=5735

Далі...

Екологічні танці «грантоїдів»

Хто насправді охороняє, а хто завдає шкоди природі?

Уже більше десятка років гіперактивні «захисники природи» формують негативну громадську думку щодо мисливства та мисливського господарства – цілої галузі народного господарства нашої країни.

Те, що наші «зоозахисні» організації, у тому числі, незмінний «чорний месник» Володимир Борейко – керівник КЕКЦу, відверто відпрацьовують гранти міжнародних фондів, вони ніколи не заперечують. Всі їхні проекти, акції протесту, література, статті в соцмережах та закиди доходять іноді до абсурду, суть яких зводиться до одного: «…мисливці винні в усіх гріхах, вони знищують природу, знищили зубра, ведмедя, рись, лося та інших диких тварин… Мисливство треба заборонити…».

Але виникає логічне питання: «А хто ж винен у зменшенні чисельності НЕ мисливських видів диких тварин нашої країни?» На цю тему псевдоекологи воліють мовчати, бо заборонити тут нічого не можна і за це грошей не платять. А поговорити про це варто. От, до прикладу, тетерук. Чомусь його доля «природолюбів» не хвилює. А нас хвилює і ми поговоримо.

Отже, якщо простежити півстолітню динаміку його чисельності, то можна побачити наступне. У 1958 році в Україні заборонили полювання на всі види борової дичини, зокрема, і на тетерука. За даними обліків чисельність цього птаха у 1970 році становила близько 66,5 тисячі особин. У наступні роки популяція тетерука почала зменшуватись. У 1980 році тетерука налічувалося вже 20,8 тисячі, а за обліком 2007 року їх залишилося всього 13,3 тисячі. Мисливствознавці і орнітологи стверджують, що це пов’язано зі змінами біотопів тетерука та антропогенних чинників, зокрема, активної господарської діяльності – знищення боліт, проведення меліорації, інтенсивним тваринництвом тощо. Безперечно, не заперечують фахівці і вплив браконьєрства, але зрозуміло, що дії браконьєрів – епізодичні й не в змозі були завдати такої шкоди цьому птаху. В останні роки тетеруком, мабуть, перестали цікавитися і фахівці, тому що даних про його чисельність у відкритих джерелах знайти не вдається. «Пане Борейку, де Ви? Тетерук – не лось, але теж потребує Вашої допомоги, рятуйте і його…» Хоча, краще не треба, нехай цим займаються справжні науковці і фахівці.

Наведений приклад деградації популяції тетерука, стосується й інших видів диких тварин. Далеко ходити не треба. Згадайте трасу Київ–Житомир. Ще тридцять років тому вздовж дороги тяглись безкраї поля й ліси, в яких мешкали і зайці, і козулі, і олені й лосі, не кажучи про безліч видів птахів. Нині, крім суцільної забудови, нічого не видно.

Недалеко від селища Колонщина якось розгорнули будівництво гідропарку, який повинен був зайняти досить велику територію. Роботи почали, але не закінчили, проте поверхня ландшафту в цьому місці була зруйнована разом із місцями існування дичини. А на що нині перетворилися заболочені заплави річок Козинка і Стугна – колишні місця гніздування водно-болотних птахів?

Якщо заглянути в минуле, то мисливці старшого покоління пам’ятають, якої шкоди природі України і її диким мешканцям завдала Друга світова війна. Різко скоротилася чисельність цінних видів мисливської фауни, серед яких виявилися такі тварини як: благородний олень, дикий кабан, лось тощо. Причиною були не тільки військові дії, а й важкі післявоєнні роки, коли мисливський прес на природу зріс. Заради виживання багато хто схилявся до браконьєрства, а мисливське законодавство виявилося для того часу досить лояльним, і те, що зараз вважається браконьєрством, до такого не належало.

Але вже в 1950-х роках почали відроджуватися мисливські господарства не тільки державної лісової галузі країни, але й громадські організації мисливців. Рядові члени цих організацій брали активну участь у становленні мисливської справи. Вони особисто брали участь у створенні основних фондів мисливських господарств, виконували біотехнічні заходи, охороняли мисливські угіддя від браконьєрів. Вони ж допомагали фахівцям-мисливствознавцям у відлові і переселенні представників дикої фауни. Завдяки такій роботі в Україні відновили популяції фазанів і цей птах став мисливським видом. Така спрямована робота допомогла значно збільшити і чисельність традиційних для нашої території видів копитних тварин, причому вона зросла до такого рівня, що працівники мисливських господарств змушені були в обов’язковому порядку вилучати деякий надлишок тварин з популяцій для збереження рівноваги між їх кількістю і можливістю кормової бази. У той час проводили промисловий відстріл копитних, а їхнє м’ясо доправлялось у торговельну мережу для реалізації. Це те, що ми нині бачимо у розвинених країнах Євросоюзу.

Фахівці – біологи і мисливствознавці – змогли акліматизувати у нас далекосхідного плямистого оленя, який добре прижився в угіддях України. Він зараз відноситься до мисливського виду.

Хтось, крім, звичайно, директора КЕКЦу, може звинуватити мисливців у зникненні якогось виду дикої тварини? Фахівці й науковці з упевненістю скажуть: «Ні!»

Але у нас є «екологи», які цілеспрямовано каламутять воду. І суспільству, абсолютно не знайомому з мисливською справою, далекому від понять екологічної рівноваги, вішають локшину на вуха, закликаючи на боротьбу з мисливцями, відволікаючи людей від більш актуальних проблем у державі (екологічних, економічних, політичних), зароб­ляючи на цьому дивіденди. Вважаю це свого роду ідеологічною та економічною диверсіями, що завдають шкоди нашій державі.

Цей «екологічний» антимисливський рух ніхто не може зупинити, ба більше, його підтримують у Верховній Раді, де з кожним разом з’являються все безглуздіші «екологічні» законопроекти, один із останніх – проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 10386, а іншими словами про повну заборону полювання. У цьому антимисливському проекті йдеться тільки про заборону і ні слова про те, як будуть охоронятись дикі тварини в умовах відсутності мисливського господарства, яке нині займається цим питанням. Зрозуміло, що заборона полювання тягне за собою знищення і мисливського господарства, і скорочення тисяч співробітників – єгерів, мисливствознавців, які займаються охороною і відтворенням популяцій диких тварин. За такі антинародні дії органи держбезпеки мусила б притягнути до відповідальності тих людей, які чинять спробу економічної диверсії в країні.

Вважаю, що антимисливці не такі й бездумні у своїх діях і цілком розуміють, що полювання ніхто не заборонить, бо і їхня годівниця на цьому теж зачиниться, тому і діють нахабно, привертаючи увагу суспільства, потроху шкодять мисливству, але заборонити відразу і повністю мисливство – це не їхня мета, бо жити за щось треба. Не буде Остап Бендер пиляти гілку, на якій сидить, якщо тільки він не знає ще з десяток інших, цілком «легальних» способів заробляння грошей.

Як автор цих рядків, який все життя, весь вільний час присвятив мисливству, маю багаторічний досвід полювання, розуміюся на мисливській культурі, тому з впевненістю можу сказати, що справжній мисливець, який душею розуміє природу, ніколи їй не завдасть шкоди, а буде її вірним слугою і помічником. Згадайте героя одного з віршів Некрасова – діда Мазая, який рятував зайців від повені. Це і є сутність правильного мисливця.

Сподіваюся, що в оновленій Верховній Раді будуть працювати люди з логічним мисленням, які вболівають за майбутнє країни, які не будуть піддаватись популістським впливам псевдонауковців та псевдоекспертів із захисту природи.

А закінчити свої думки хочу обнадійливими словами героя Кіплінга – Мауглі: «Доброго полювання вам, панове!»


Володимир УРСУЛ,“Лісовий і мисливський журнал”

10/12/2019

https://ekoinform.com.ua/?p=5732

Далі...