Загальна інформація
Лісистість Болгарії становить 37%. 74% лісів – державні, 10% – комунальні та 13% – у приватній власності (фізичні особи). З 2000 року відповідно до закону проведена реституція лісових земель.
Щороку заготовляється 7,3 млн куб. м деревини (51% від щорічного приросту). Ліси країни поділяються на три категорії – захисні, експлуатаційні та ліси спеціального призначення. Основні лісотвірні породи – дуб, бук, береза.
Міністерство землеробства та продовольства Болгарії (надалі – Міністерство)
У складі Міністерства функціонує дирекція розвитку лісового сектору, що складається із двох департаментів (департамент стратегії та планування лісового господарства та департамент державних лісогосподарських організацій). Загальна кількість працюючих – 13 (у 2016 році планується збільшення штату до 17 фахівців).
Розподіл функцій управління у лісовому господарстві відбувся у 2011 році у відповідності до затвердженого 09.04.2011 року Лісового закону. На даний час дирекція розвитку лісового господарства відповідає за формування лісової політики (де-юре) та управління майном об’єктів державної власності (господарська функція). До функцій Міністерства відноситься також призначення на посаду директорів лісогосподарських підприємств та затвердження форми і погодження змісту фінансових планів діяльності державних підприємств.
Виконавче агентство лісового господарства
Агентство є самостійною юридичною структурою у підпорядкуванні Міністерства. До функцій Агентства належить реалізація лісової політики (де-факто її формування), контроль усіх лісокористувачів та власників лісів незалежно від форми власності (контроль руху деревини здійснюється до кінцевого споживача); надання підтримки приватним власникам лісів; залучення інвестицій у лісове господарство; інформаційна підтримка (ведення кадастрів, баз даних, забезпечення інформацією щодо стану лісів, комунікація з суспільством).
Агентством розроблено та впроваджується стратегія розвитку лісового господарства на період 2013–2020 роки та стратегічний план дій до неї. Стратегічний план дій затверджено Міністром.
До складу Агентства входять 16 територіальних підрозділів, 2 станції контролю насіння, 3 лісозахисні станції, журнал «Ліс» та 11 природних заповідників (національні заповідники, що покривають 3% території країни, перебувають у підпорядкуванні Мінприроди). Крім того, на Агентство покладені обов’язки національного центру з контролю виконання вимоги директиви ЄС 995/2010 щодо регулювання торгівлі деревиною.
Загальна кількість працюючих 1200 чоловік (140 у центральному апараті). Співробітники Агентства є державними службовцями.
Незаконні рубки в Болгарії існують, але у невеликій кількості. Тричі Парламентом вводились обмеження на експорт деревини з метою зменшення нелегальних рубок, але, за висновками спеціалістів, такі заходи виявилися малоефективними.
Агентство приділяє увагу оцінці екосистемних послуг лісу. В Болгарії визначено 9 лісових екосистемних послуг, але у разі оцінки виділяється одна основна. При оцінці визначаються втрати власника та кошти, необхідні для підтримки якісної лісової екосистемної послуги. На даний час водосховища компенсують лісогосподарським підприємствам витрати за підтримку якості води.
Співробітники Агентства мають поліцейські функції. Співробітники лісогосподарських підприємств можуть затримувати порушників закону в лісах та складати акти, поліцейських повноважень вони не мають.
Наукові підрозділи, які до реформи були у підпорядкуванні Агентства, переведені у підпорядкування підприємств.
Державні лісогосподарські підприємства
До реформи 2011 року в Болгарії функціонувало 138 державних лісогосподарських підприємств та 28 мисливських господарств. У ході реформи було створено 6 державних лісогосподарських підприємств у відповідності до економічних зон Болгарії (в Болгарії 28 областей). Аргументом проти створення єдиного лісогосподарського підприємства було недопущення державної монополії у лісовому господарстві. Створення підприємств та визначення їх внутрішньої структури (кількість філіалів) відбувалось за наказом Міністра. Сама реорганізація відбулася протягом одного дня (проведена зміна у кадастрі). Доцільно зауважити, що оптимізація кількості філіалів та їх організаційної структури проходить поступово з огляду на економічну ефективність лісогосподарської діяльності.
Керує кожним підприємством директор, якого призначає на посаду Міністр терміном на 5 років. При кожному підприємстві створюється наглядова рада (3 члени – директор підприємства, директор одного з філіалу та одна політична особа). Крім того, працює консультативна рада, до якої входять керівники філіалів.
До організаційної структури адміністрації підприємства (35 чоловік у середньому) входять: директор, два заступники, відділ лісогосподарської та мисливської діяльності, контрольний відділ та адміністративно-фінансовий відділ. Загальна кількість співробітників підприємства 1500 чоловік.
Філіали мають часткову самостійність, але всі свої витрати узгоджують з керівництвом підприємства. Керівників філіалів призначає директор підприємства. Кількість співробітників філіалу 30–35 чоловік, площа філіалу 18–20 тис. га, один лісник відповідає за площу 1500 га.
Підприємства мають право до 25% робіт виконувати самі (більший відсоток можливий у випадку виконання робіт на подолання наслідків стихійних лих). У Болгарії зареєстровано загалом 1200 фірм, що надають послуги лісовому господарству (заготівля та вивіз деревини, підготовка ґрунту). Роботи в лісі можуть виконувати лише фірми, зареєстровані у Агентстві. Укладення контрактів на виконання робіт відбувається за результатами тендерів. Останнім часом з’явилася тенденція укладення договорів на проведення робіт з приватними фірмами на 5 років (буде 15). Це викликано зменшенням кількості фірм та їх зацікавленості у проведенні лісогосподарських робіт.
Загальна кількість працюючих у 6 підприємствах 7 тисяч.
Продаж деревини здійснюється двома шляхами:
Продаж лісу на корені (приблизно 30–50%). Здійснюється на аукціонах (закритих та відкритих) в основному для низькотоварної деревини. Контракти на виконання робіт можуть включати інші, крім заготівлі, роботи. Мінімальні ціни продажу встановлюються у фінансовому плані, затвердженому Міністром. Директор підприємства пропонує цінову політику директорам філіалів. Загалом ціна лісу на корені відрізняється від ціни зрубаної деревини на вартість заготівлі. Остаточний розрахунок проводиться після рубки та визначення конкретного обсягу заготівлі.
Зрубана деревина продається на електронних торгах або через товарну біржу. Продаж через товарну біржу має певні проблеми. Законодавством встановлено, що 30% заготовленої деревини продається не пізніше листопада-грудня, ще 30% у період березня-травня, інше за необхідності.
У разі ліквідації наслідків стихійних лих можна продавати деревину за прямими договорами. Вартість лісу на корені становить 16–18 євро за 1 куб. м, зрубаної – 35 євро за 1 куб. м.
Населення може купувати дрова для опалення за фіксованими цінами без права перепродажу. Крім того, існують соціальні програми – мери міст складають списки малозабезпечених та людей похилого віку (більше 80 років), передають до підприємств, а сплата за дрова здійснюється Міністерством соціальної політики Болгарії.
Відчуження лісових земель є досить складною процедурою. Міністр має право на рішення щодо зміни цільового призначення лісових земель площею до 10 гектарів, рада при Міністрові – площею до 50 га.
Правовий документ на користування лісовими землями видається Міністром. Документ є персональним та видається керівнику підприємства, в окремому випадку керівнику філіалу з метою надання права підпису контрактів на оренду державних лісових земель. У випадку оренди лісових земель, 50% отриманої орендної плати у вигляді податку перераховується до державного бюджету.
56% лісів мають обмеження у користуванні, оскільки є об’єктами мережі Natura 2000.
Держава не має наміру збільшувати площу лісів, тому нові ліси не створюються. В Болгарії заборонені суцільні рубки головного користування, тому штучне відновлення лісу проводиться у виключних випадках.
Превентивні протипожежні заходи проводяться лісогосподарськими підприємствами, але пожежогасіння здійснюється загальнодержавними підрозділами, що відповідають за ліквідацію пожеж. Підприємства мають лише елементарні засоби пожежогасіння.
100% мисливських господарств є державними, так само як і доходи мисливських господарств, що мають мисливські угіддя на приватних землях.
З грудня 2015 року підприємства впроваджують електронний облік деревини (обов’язково для державних підприємств та добровільно для підприємств інших форм власності). До цього часу облік деревини здійснювався у лісі за допомогою КПК, інформація з якого щодня вносилася до бази даних. Відтепер лісівники вноситимуть таку інформацію он-лайн одразу на лісосіці. Програма електронного обліку розроблена Міністерством і перебуває у стадії тестування (є нарікання). У разі відсутності інтернету, лісівники заповнюють паперову накладну і ввечері переносять дані до комп’ютера.
Основою для ведення лісового господарства є лісовпорядний план, розроблений на 10 років. Національну лісову інвентаризацію статистичними методами не проводять, але є наміри щодо початку таких робіт. За законодавством щороку лісовпорядковують 10% території держави. Виконуються лісовпорядні роботи в основному приватними фірмами (є лише одна державна фірма). Замовлення таких робіт здійснюється на основі конкурсу.
Лісовпорядкування для державних лісів фінансується за рахунок бюджету. Приватні власники за проведення лісовпорядних робіт сплачують самостійно. Період лісовпорядного планування становить 2 роки, а сам план узгоджується зі всіма зацікавленими сторонами.
Фінансування лісогосподарської діяльності
Державна підтримка веденню лісового господарства не надається. Але є субсидії з боку ЄС на рекультивацію пасовищ у відповідності до плану розвитку сільських територій. Продаж деревини становить 92% від доходів. Крім того, є доходи від мисливського господарства, використання побічних продуктів лісу. Переробка деревини є лише в одному підприємстві, але загальна тенденція спрямована на передачу деревообробних потужностей у приватну власність.
Підприємства не мають спеціалізованого лісового податку, але у відповідності до закону вони перераховують 60–70% доходу до бюджету (до 2011 року підприємства платили до бюджету відповідний відсоток від продажу деревини та отримували з бюджету підтримку на лісовідновлення).
Кожне підприємство створює два фонди – інвестування лісового господарства та резервний фонд. Фонд інвестування лісового господарства формується за рахунок відрахувань 4–12 левів за 1 куб. м проданої деревини (у відповідності до якості деревини). Міністерством затверджується у фінансовому плані середній показник по підприємству, який може варіювати для різних філіалів та сортиментів за рішенням наглядової ради.
Кошти фонду до 15 тис. євро можна використовувати за рішенням наглядової ради підприємства, на суму більшу за 15 тис. євро виключно за погодженням з Міністерством.
Кошти фонду можна використовувати на будівництво лісових доріг, залісення, укріплення схилів, купівлю лісових земель (державні підприємства можуть купувати лісогосподарські землі, але не мають права їх продавати; насправді, хоча ринок лісогосподарських земель існує, купівля-продаж не здійснюється за відсутності попиту) та участь у проектах ЄС (співфінансування). Необхідно зауважити, що в ході реформування 1998–2011 років державні лісогосподарські підприємства залишились практично без лісогосподарської техніки (лише 3–5% від потреби). Вся техніка була приватизована. На даний час розглядається питання використання фонду розвитку на закупівлю техніки.
Кошти резервного фонду формуються за рахунок відрахувань 10% прибутку після сплати податків. Використання коштів фонду можливе лише за згодою Міністра на покриття можливих збитків та ліквідацію наслідків стихійних лих.
На період реорганізації (на два роки) держава надала пільги новоствореним підприємствам (підприємства відраховували державі лише 50% від визначеної суми відрахувань).
Аудит діяльності підприємств проводиться представниками Міністерства, але обов’язково щороку підприємства замовляють та проводять аудит незалежною аудиторською фірмою. Проведення такого аудиту коштує 30 тис. євро.
Підприємства приділяють увагу освітнім заходам та комунікації з суспільством. Представники підприємств читають лекції у лісових коледжах та співпрацюють із освітніми закладами (у випускних класах шкільного навчання існує лісогосподарська спеціалізація). Лісогосподарські технікуми перебувають у підпорядкуванні Міністерства.
Останній тиждень квітня в Болгарії відзначається як професійний тиждень працівника лісового господарства, протягом якого підприємства проводять різні суспільні заходи.
Лісогосподарські кооперативи та комунальні ліси
Управління комунальними лісами здійснюється двома шляхами – створюється комунальне лісогосподарське підприємство або у штаті відповідної мерії створюється відділ лісового господарства. Мерія отримує долю прибутку комунальних підприємств, але відсоток надходжень від лісогосподарської діяльності невеликий.
Кооперативи приватних власників лісу розпочали своє існування у 20-х роках минулого століття. У цьому випадку певна кількість місцевих громадян отримувала у власність лісове урочище, при цьому площа приватної власності відповідала фінансовому внеску. Такий тип управління приватною власністю вважається ідеальним, оскільки є можливість здійснювати лісове господарство на значній території, що не має меж власності. У 1947 році ліси кооперативів були націоналізовані й повернуті у власність лише у 2000 році. Кооперативом площею 2000 га управляють щорічні збори власників (2000 чоловік). Збори обирають Голову та управлінську раду на 4 роки. До управлінської ради входять від 5 до 15 чоловік. Лісівнича освіта не є лімітуючим чинником участі в управлінській раді. Ведення лісового господарства здійснюється у відповідності до Лісового закону та закону про кооперативи. До адміністрації кооперативу входять: Голова, чотири лісники та три економісти. Крім того, функціонує цех деревообробки. Дохід становить у середньому 125 євро з гектара. Потрібно зауважити, що дохід кооперативу складається виключно з доходу від деревини, оскільки використання побічних лісових продуктів та дохід від мисливської діяльності є прерогативою держави.
У 2002 році створено асоціацію недержавних власників лісу з метою захисту інтересів її членів та отримання відповідної допомоги держави. Завдяки діяльності асоціації у новому Лісовому законі з’явився розділ щодо принципів управління недержавними лісами.
Любов ПОЛЯКОВА,
“Лісовий і мисливський журнал”
Поміж маленьких сесен вже є ягідники
Дмитро та Артем міряються ростом із висадженими сіянцями)))
