ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

13 січня 2020

На Волині шукатимуть незаконні пилорами



На Волині перевірятимуть лісопильні об’єкти та ліквідовуватимуть нелегальний обіг деревини.

Відповідне розпорядження 10-го січня підписав голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко, – йдеться на сайті Волинської ОДА.

Голів районних державних адміністрації спільно з органами місцевого самоврядування зобов’язали:

1) до 15 січня утворити робочі комісії з обстеження та легалізації роботи лісопильних об’єктів ліквідації нелегального обігу деревини;

2) вжити заходів з виявлення та припинення нелегальної роботи лісопильних об’єктів та ліквідації нелегального обігу деревини у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

3) щотижнево надавати управлінню з питань оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами облдержадміністрації інформації про результати роботи за відповідно наданою ним формою.

Волинському обласному управлінню лісового та мисливського господарства доручили з-поміж іншого:

забезпечити роботу рейдових бригад з охорони лісів від лісопорушень за участю працівників правоохоронних та природоохоронних органів і громадських інспекторів з охорони довкілля;

покласти персональну відповідальність на директорів державних лісогосподарських підприємств за своєчасну і повну передачу матеріалів про виявлені лісопорушення до правоохоронних органів та судів.

За оперативними даними територіальних підрозділів управління Національної поліції на території області розміщено 782 деревообробних підприємства (пилорами). Камінь-Каширський район – 213, Ратнівський – 126, Ковельський – 102, Маневицький – 77, Шацький – 34, Любешівський – 30, Любомльський – 30, Турійський – 27, Горохівський – 26, Старовижівський – 23, Рожищенський – 23, Локачинський – 20, Ківерцівський – 17, Луцький – 13, Володимир-Волинський – 8, Іваничівський – 4, м.Луцьк – 7 та м.Нововолинськ – 2.

Працівниками поліції перевірено 748 таких підприємств. Щодо осіб, які вчинили незаконну вирубку деревини, оформлено 636 адміністративних протоколів.

Сума збитків становить 1 млн 490 тис. грн. До адміністративної відповідальності притягнуто 171 особу, щодо 24 фактів порушено кримінальні провадження.

12 січень, 23:30

В Україні майже 8% лісів ніким не охороняються — голова Держлісагентства



В Україні не закріплені за постійними лісокористувачами та ніким не охороняються майже 800 тисяч гектарів лісів, що становить 7,5% лісового фонду країни.

Про це повідомив голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький у Facebook.

“7,5% лісів (а це майже 800 тис. га) взагалі не закріплені за постійними лісокористувачами, і ніким не охороняються. Відповідно жодної охорони від незаконних рубок і облік деревини не здійснюється”, - написав Заблоцький.

Він зазначив, що 12% лісового фонду України знаходиться у віданні органів місцевого самоврядування, які заготовляють близько 2 млн кубометрів деревини. Втім, зі 187 постійних лісокористувачів комунальної власності до системи електронного обліку підключено лише 69. За словами голови Держлісагентства, комунальні підприємства, так звані “агролісгоспи” зі значними обсягами заготівлі у Житомирській, Сумській, Чернігівській та інших областях не здійснюють електронного обліку деревини.Читайте також: Уряд обговорює з ЄС створення ефективного ринку в сфері вирубки лісів

Наразі, за інформацією Заблоцького, електронний облік деревини повністю здійснюють лише державні лісгоспи, які належать до сфери управління Держлісагентства та Міноборони України. Загалом, це близько 74% всіх лісів.Читайте також: У Житомирі презентували проєкт «Ліс у смартфоні»

Як повідомляв Укрінформ, 11 січня 2020 року на селекторній нараді Прем'єр-міністр Олексій Гончарук дав доручення забезпечити з 1 лютого в Україні повноцінне функціонування централізованого обліку деревини, а також доручив МВС, Держлісагентству та Держекоінспекції безперервно запобігати незаконним вирубкам лісів і виявляти порушення.

13.01.2020 04:10

12 січня 2020

Почему леса так важны для нашей планеты?

Обезлесение является одной из наиболее серьезных угроз, которые стоят перед человечеством. Согласно результатам исследования, опубликованного в журнале Ecology Letters, леса накапливают углерод и противодействуют изменению климата, помогают предотвратить эрозию почвы и регулируют водный цикл. Особенно положительно леса влияют на состояние окружающей среды если в них присутствует большое разнообразие деревьев. Более того, леса важны для общего состояния здоровья планеты. Их польза для общества и разнообразие жизни возлагают на нас ответственность и обязанность защитить планету от обезлесения.



Уничтожая леса мы приближаем катастрофу

Леса представляют собой одни из самых красивых и волшебных мест на Земле. Тем более ужасным является их уничтожение. Сотни видов живых существ ежегодно лишаются привычных мест обитания. Вырубка лесов ради сельскохозяйственных нужд уже сегодня поставила под угрозу вымирания миллион видов. Лесные пожары с каждым годом становятся все опаснее и масштабнее. Если ситуация не изменится, чума под названием обезлесение может закончится катастрофой. Чтобы окончательно развеять сомнения, давайте познакомимся с некоторыми причинами, которые демонстрируют необходимость сохранности лесов на нашей планете.

Еще больше увлекательных статей о нашей планете, Солнечной системе, галактике и Вселенной читайте на нашем канале в Яндекс.Дзен


Содержание
1Леса помогают нам дышать
2Жизнь более 2000 миллионов человек зависит от лесов
3Леса — это больше, чем просто деревья
4Леса очищают воздух
5Леса помогают нам лечить болезни

Леса помогают нам дышать




Загрязнение воздуха ежегодно уносит жизни семи миллионов человек

Леса перерабатывают кислород, необходимый для жизни, и поглощают углекислый газ, который мы выдыхаем (или выделяем). Подсчитано, что одно зрелое и покрытое листвой дерево обеспечивает ежедневное снабжение кислородом от 2 до 10 человек. Фитопланктон в океане более плодовит, поскольку он обеспечивает половину кислорода Земли, но леса остаются ключевым источником качественного воздуха на планете.


Жизнь более 2000 миллионов человек зависит от лесов




Несмотря на то, что мы этого не замечаем, леса помогают нам каждый день

Согласно данным WWF, леса обеспечивают нас кровом, средствами к существованию, водой, едой и топливом. Практически все виды деятельности прямо или косвенно связаны с лесами. Некоторые из них легко перечислить: добыча древесины, производство бумаги и др. Другие менее очевидны, так как во многие продукты повседневного пользования (лекарства, косметика и моющие средства) входят компоненты, содержащиеся в лесных травах и деревьях.


Леса — это больше, чем просто деревья



Обезлесение уже поставило под угрозу вымирания миллион видов живых существ

80% биоразнообразия Земли проживает в лесах. Насекомые и черви обеспечивают почву питательными веществами, пчелы и птицы распространяют пыльцу и семена, а волки и крупные кошачьи держат голодных и травоядных зверей в страхе. Биоразнообразие является ключевым фактором существования как для экосистем, так и для человека. Помимо прочего, деревья создают жизненно важные теневые оазисы благодаря ветвям и листьям. В городе деревья помогают поддерживать прохладу в зданиях, уменьшая потребность в вентиляторах или кондиционерах, в то время как большие леса могут регулировать региональные температуры.

Как вы думаете, что важнее - сохранять леса или высаживать новые деревья? Давайте обсудим этот вопрос в комментариях и с участниками нашего Telegram-чата


Леса очищают воздух



Сохранение лесов помогает эффективно бороться с загрязнением воздуха

Леса очищают воздух в гораздо больших масштабах, чем может показаться. Деревья поглощают широкий спектр загрязнителей воздуха, включая окись углерода, двуокись серы и двуокись азота. Леса спасают миллионы жизней.

Это интересно: Что будет, если на Земле появится лес, размером с континент?


Леса помогают нам лечить болезни



В лесах растет огромное количество лекарственных трав

Около 70% известных растений обладают противораковыми свойствами и встречаются в тропических или влажных лесах. Простая прогулка по лесу приносит пользу для здоровья, помогая избавиться от стресса, снизить артериальное давление, сделать вас счастливее и укрепить иммунную систему. Последнее может быть отчасти связано с тем, что деревья выделяют в воздух соединения, называемые фитонцидами, которые заставляют организм стимулировать естественные клетки, которые атакуют инфекции и защищают от заболеваний.

14 січня - засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби



14 січня - засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби

14 СІЧНЯ
12:00 -1 3:00
вiвторок

14 січня відбудеться засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби

Дата проведення: 14 січня 2020 року

Місце проведення: Національне агентство України з питань державної служби, IІІ поверх, кабінет № 327, м. Київ, вул. Прорізна, 15

Початок засідання: 12:00.


ПОРЯДОК ДЕННИЙ
засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби



5. Про затвердження списку кандидатів на зайняття посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів, яких допущено до етапу співбесіди.

6. Проведення співбесіди з кандидатами на зайняття посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів та визначення її результатів

7. Складення рейтингу кандидатів на зайняття посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів.

8. Визначення кандидатур на зайняття посади першого заступника Голови Державного агентства лісових ресурсів, які набрали найбільшу кількість балів відповідно до загального рейтингу кандидатів, для внесення пропозицій суб’єкту призначення.

https://www.kmu.gov.ua/events/14-sichnya-zasidannya-komisiyi-z-pitan-vishchogo-korpusu-derzhavnoyi-sluzhbi

11 січня 2020

Тайга на Житомирщині: те, що ви не знали про Поліський природний заповідник

Сьогодні - Всесвітній день заповідників. Про заповідники Житомирщини розповідає Житомирське обласне управління лісового та мисливського господарства


Заповідність територій державних лісогосподарських підприємств Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства складає близько 14 % . Площа територій та об’єктів природно-заповідного фонду - 112 тис. га.

На півночі нашої області у межиріччі Уборті та Болотниці розташований Поліський природний заповідник, загальною площею понад 20 тисяч гектарів. Це справжній острівець дикої, місцями незайманої, природи з унікальним рослинним та тваринним світом.


Природа цього краю цікава і неповторна, багато у чому вона нагадує тайгу. Територія заповідника повністю вкрита сосновими лісами підтайгового типу, яких немає більше ніде в Україні. Тут є річки з мальовничими берегами, лісові озера, величезна кількість дрібних струмків, непрохідні болота. В заповіднику збереглось багато природних ландшафтів, які згідно з Бернською конвенцією входять до територій спеціального збереження Смарагдової мережі Європи - березові та хвойні заболочені ліси, верхові болота, водно-болотні угруповання.

Крім того, лісгоспи області мають в господарстві 2 дендрологічних парки,
141 заказник, 12 пам’яток природи, 2 пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Усього таких об’єктів 158.


Щороку площа природо-заповідного фонду збільшується за рахунок виявлення на тій чи іншій території рідкісних та червонокнижних представників флори і фауни.

Законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. 

Загалом на території України діє 4 біосферних та 19 природних заповідників. Також для туристів відкриті більш 40 національних і 45 ландшафтних парків, 3000 пам'яток природи, 616 ботанічних садів, дендропарків та подібних об'єктів. Понад 8000 територій охороняються фондом. Їх загальна площа становить 6% від усієї території України.


Хочеш допомогти Австралії – рятуй Карпати, – відомий український поет та письменник Андрій Любка

Величезні, катастрофічні пожежі в Австралії неабияк розчулили й нажахали українців. Фотографії зон поширення вогню, спалених лісів, обгорілих звірів, ба навіть фейкові світлини з космосу облетіли українські соціальні мережі, спровокували сотні суперечок і спричинилися до підвищення екологічної свідомості українців.



За всім цим було цікаво спостерігати, якби не одне «але». Річ у тім, що вже вкотре розкручена медійна ситуація захоплює уми й емоції наших співвітчизників, але в той же час мимоволі підкреслює нашу провінційність. Я й про те, що серіал «Чорнобиль» зняли не в Україні, хоча, здавалось би, це повністю «наш» матеріал. Коли цей серіал став усесвітньо відомим, українці й собі зацікавилися постатями ліквідаторів та справжньою історією тієї катастрофи, а до того суспільній думці не було до цього діла. Згадайте, якого зневажливого значення в нас набуло саме слово «чорнобильці» (пільговики, які вимагають виплат, субсидій, пільг, але самі, либонь, свої посвідчення десь купили).

Те саме спостерігалося у серпні 2018, коли помер славетний американський сенатор Джон Маккейн. Українці так масово поширювали інформацію про його доблесну біографію і так палко захоплювалися цим справжнім другом України, що це спонукало мене написати блог для «Дня» під назвою «Про Маккейна й Лук’яненка». Тоді навіть пролунали пропозиції називати вулиці й сквери іменем Маккейна, що дозволило мені зробити такий висновок: «Українська фейсбук-спільнота значно сильніше розчулилася від звістки про смерть американського героя. Він просто був більш «розкрученим». І тому здавався більшим, справжнішим героєм. Я не хочу порівнювати Маккейна й Лук’яненка, мені йдеться лише про те, що ми не вміємо цінувати своїх героїв. Не тільки дисидентів, що боролися за Україну в часи совєтської окупації, а й воїнів, які зі зброєю в руках захищають свою державу нині. Українських маккейнів вистачає в окопах на Донбасі. Але ми їх не знаємо – імен, біографій, подвигів. З кожним роком про саму війну ми говоримо все менше, а ЗМІ публікують тільки сухі зведення. Варто назвати іменем Маккейна вулицю в Києві. Але треба також навчитися вирощувати своїх героїв. Їх у нас не бракує. Бракує уваги до них, вдячності, захоплення. До речі, скільки українських міст уже назвали свої вулиці іменем Левка Лук’яненка? А Євгена Грицяка? Що, не чули про такого?».

Можна пригадати і зовсім нещодавню історію – про пожежу у паризькому соборі Нотр-Дам. Тоді українці також хапалися за серце, робили перепости, переказували гроші на відбудови, а всі ЗМІ (електронні, паперові, радіо й телебачення) ряхтіли інформацією про цю пожежу. Скажіть, а чому такої уваги не привертає жахливий, катастрофічний стан українських пам’яток культури й історії? Чому той прикрий факт, що днями в Олеському фондосховищі Національної галереї мистецтв обвалився дах, так і не став топ-новиною наших ЗМІ й суспільних обговорень? Правильно: бо до свого нам байдуже, ми тільки чужі, «розкручені» пам’ятки вважаємо справді цінними. Мабуть, не десятки, а сотні тисяч історичних споруд, замків, церков, монастирів, кам’яниць, будівель, що належали видатним українцям, сьогодні перебувають у плачевному стані по всій Україні, але хіба це здатне нас зворушити?

Так і з австралійськими пожежами: безумовно, поспівчувати варто, але хіба в нас мало власних екологічних проблем? Та мені здається, що Україна взагалі – зона суцільного екологічного лиха! Згадайте тотальну вирубку карпатських лісів, про те, що Боржавський хребет хочуть знищити вітряками, що Шацькі озера міліють, що Дністер планують закласти каскадом ГЕС, що під час щорічного спалення листя й трави українці вбивають мільйони тварин і птахів, що майже в жодному українському місті не можна пити воду з крана, що добування бурштину катастрофічно впливає на природу, що сортування сміття в нас так і не працює, а люди в супермаркетах навіть банани кладуть у кульки (список безкінечний)!

Болить серце за природу, екологію, клімат? Чудово! Але давайте спочатку приберемо вдома, а вже потім займемося Австралією. А оскільки Земля – це спільна екосистема, то й висновок простий: хочеш допомогти Австралії – рятуй Карпати!

11/01/2020

Погрожували і хотіли пошкодити службове авто: невідомі погрожували працівникам лісової охорони на Рівненщині



У ніч на 11 січня працівникам державної лісової охорони перешкоджали виконувати обов’язки. Про це повідомили в ДП «Березнівське лісове господарство». Відомо, що близько 20 невідомих осіб у балаклавах вступили в сутичку із працівниками лісової охорони, погрожували фізичною розправою і намагались пошкодити службовий автомобіль.

До слова, події відбувались у лісових масивах Бобрівського лісництва на Березнівщині. Працівники лісової охорони проводили патрулювання в місцях незаконного видобутку бурштину. Про даний факт було повідомлено працівників поліції на лінію «102». Правоохоронними органами проводяться слідчі дії щодо вказаної події.

https://rivne.media/news/pohrozhuvali-i-khotili-poshkoditi-sluzhbove-avto-nevidomi-pohrozhuvali-pratsivnikam-lisovoi-okhoroni-na-rivnenshchini-26604

***


Слідчі відкрили кримінальне провадження за фактом опору працівникові лісової охорони на Березнівщині

Прес-релізи 11.01.2020 15:50

Учора, 10 січня, о 20:40 надійшло повідомлення від головного інженера охорони лісу Соснівського лісового господарства про конфлікт із водієм трактора, завантаженим деревиною, та невідомими, які чинили опір під час виконання службових обов’язків.


Слідчо-оперативна група на місці події попередньо встановила, що під час патрулювання території Яцьковицького лісництва 32-річний головний інженер лісової охорони разом із 30-річним водієм на автодорозі неподалік села Балашівка виявив трактор із причепом, завантаженим колодами сосни. Підтверджуючі документи про законність походження деревини кермувальник не надав. Однак, здійснивши телефонний дзвінок, запевнив, що їх зараз підвезуть.

За кілька хвилин за двісті метрів до місця події на автомобілі під’їхали невідомі. П’ятеро чоловіків підійшли до трактора та почали розвантажувати колоди. На зауваження представника лісової охорони вони не реагували, натомість почали агресивно поводитися та застосовувати фізичну силу. Для припинення протиправних дій, збереження власного життя та здоров’я працівник лісгоспу дістав спецпристрій. Одному із невідомих вдалося вибити його із руки та, завдавши декілька ударів, повалити працівника лісової охорони на землю. Зловмисники із місця події втекли.

За фактами незаконного перевезення лісу та опору працівникові лісової охорони під час виконання службових обов’язків відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 1 статті 246 та частиною 2 статті 342 Кримінального кодексу України. У рамках кримінального провадження поліцейські Березнівського відділення встановлюють обставини інциденту та осіб, причетних до злочинів.

П’ять кубічних метрів деревини породи «сосна» вилучені та передані на зберігання до Яцьковицького лісництва.

Відділ комунікації поліції Рівненської області

© Офіційний сайт Національної поліції: https://rv.npu.gov.ua/news/operativna-obstavnovka/slidchi-vidkrili-kriminalne-provadzhennya-za-faktom-oporu-praczivnikovi-lisovoji-oxoroni-na-bereznivshhini/

Помер ексочільник волинського лісництва


Учора, 10 січня, відійшов у вічність ексдиректор ДП «Ратнівське державне лісомисливське господарство» Юрій Іванович Харитоненко.

Про це повідомляє пресслужба Волинського ОУЛМГ.

Відомо, Юрій Харитоненко понад тридцять років незмінно очолював Ратнівське лісомисливське господарство, загалом же віддавши йому чотири десятиліття. У лісовій галузі – понад півстоліття.

Колективи Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства, державних лісогосподарських підприємств, обласних організацій Товариства лісівників України та профспілки працівників лісового господарства висловлюють рідним та близьким співчуття.

Довідка:

Народився Юрій Іванович Харитоненко 2 серпня 1938 року у селі Калиненське Новоолександрівського району Херсонської області. У 1961 році закінчив Львівський лісотехнічний інститут за спеціальністю лісоінженерна справа (інженер-технолог). У 1982 році став заслуженим лісоводом України. За вагомий особистий внесок у розвиток лісового господарства і лісопромислового виробництва, багаторічну сумлінну працю указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2004). Урожайним на нагороди для Юрія Івановича став 2007-й: він був відзначений медалями «За працю і звитягу», «За доблесну працю», лісівничим знаком «Відмінником лісового господарства України».

Свою трудову діяльність Юрій Іванович розпочав відразу ж після закінчення університету майстром нижнього складу Невидимського лісопункту Лисвенського ліспромгоспу тресту «Прикомліс».

З 1 вересня 1964 року працював старшим інженером по переробці деревини Ратнівського держлісгоспу, 9 листопада 1966 році призначений головним інженером цього підприємства. У квітні 1976 року затверджується директором Ратнівського держлісгоспу, з 1998 року в зв’язку з перейменуванням − директор ДП «Ратнівське державне лісомисливське господарство», у листопаді 2007 року очолив ТзОВ «Ратнеліс».

Інформаційне агентство ВолиньPost висловлює глибокі співчуття родичам та близьким Юрія Харитоненка.

Сьогодні, 11:55

Недоторкані

Праліси – унікальні лісові екосистеми, які не зазнали змін унаслідок втручання людини.
У світі подібні праліси збереглися майже на всіх континентах.
Вони різняться за своєю структурою і живим світом, який їх населяє.
За даними міжнародної громадської організації WWF, в Україні острівці незайманих лісів залишились у Карпатах і, ймовірно, ще на Поліссі.
Профільне видання Tree Hugger пише, що у світових масштабах недоторканих та найстаріших лісів збереглося не так вже й багато.
Але є місця, де ще можна побачити значні залишки віковічного лісового покриву.
Національний ліс Тонґасс (Аляска, США)
Це найбільше національне лісове господарство в Америці площею в 6,8 млн га з найнезайманішим узбережним помірним дощовим лісом у світі.
Науковці припускають, що окремі ділянки цього лісу сягають віку у кілька тисячоліть, деяким деревам понад 800 років.
National Geographic описує Тонґасс як «винятково багату екосистему, що містить більше органічної біомаси на один гектар, ніж будь-який інший ліс, включно із тропічними джунглями.
І це навіть не враховуючи не менш буйні «ліси» з морських водоростей, які захоплюють узбережжя Тонґассу в період відпливу».
Тонґасс – це майже третина всіх помірних дощових старовікових лісів, які ще існують на планеті. Цей парк також є домівкою для неймовірної кількості диких тварин, серед яких п’ять видів тихоокеанських лососів, ведмеді грізлі, вовки, олень чорнохвостий, орлан білоголовий і довгодзьобий пижик.
Ліс Вайпоуа (Нова Зеландія)
З прибуттям європейських поселенців до Нової Зеландії у ХІХ ст. ліс Вайпоуа, як і більшість місцевих лісів, зазнав серйозної експлуатації.
Довгоживучі хвойні дерева каурі – найбільші гіганти дикої гущавини Північного Острова – валилися тисячами для виготовлення корабельних щогл і рей.
У 1952 році Вайпоуа і сусідні ліси отримали заповідний статус і тепер тамтешні дерева можуть жити і розвиватися так, як вони робили це упродовж минулих тисячоліть.
На щастя, каурі залишилося ще доволі багато. Найстаріше дерево Вайпоуа називається Тане Махута, що означає «Володар Лісу». Цей поважний «дідусь» має висоту понад 45 метрів, а його вік оцінюють від 1250 до 2500 років.
Дощовий ліс Дейнтрі (Австралія)
Дощовий ліс Дейнтрі охоплює територію в приблизно 1,2 тис. кв. км і утворює найбільшу суцільну ділянку тропічного дощового лісу в Австралії.
Припускають, що вік цього неймовірного лісу сягає 180 мільйонів років, і це на десятки мільйонів більше, за Амазонський дощовий ліс.
Цей ліс-патріарх надає притулок тисячам видів диких тварин, серед яких 107 видів ссавців, 368 видів птахів, 113 видів рептилій та 51 вид земноводних, і це не рахуючи безхребетних. Значна кількість цих видів є ендемічною для цієї території.
Ліс Дейнтрі входить до світової спадщини ЮНЕСКО.
Ліс на острові Якусіма (Японія)
Якусіма – це помірний дощовий праліс, який простягається з середини округлого гористого однойменного острова. У 1993 році ЮНЕСКО внесла цю територію до переліку місць світової спадщини.
Серед усіх неймовірних цікавинок цього лісу вирізняються японські кедри – криптомерії, декотрі з яких живуть уже тисячі років.
Туманна замшіла атмосфера цього лісу надихнула режисера Хаяо Міядзакі на створення фільму-аніме «Принцеса Мононоке». Раніше Якусіма надихав аристократів епохи Едо в XVII ст., які намагалися відтворити його ауру в своїх садах на головних островах Японії.
Ліс прадавніх остистих сосен (Каліфорнія, США)
Місця, де ростуть остисті сосни, можливо, не виглядають як типовий казковий ліс – з колонами дерев та туманним повітрям, пронизаним сонячним світлом. Однак, вони теж по-своєму вражають.
На узгір’ях поблизу Національного парку «Секвоя», на висоті трьох тисяч метрів, живуть одні з найстаріших дерев Землі. Своїми вузлуватими покрученими формами ці сосни кидають виклик людській уяві.
Вік найбільш древнього тутешнього старожила Мафусаїла оцінюють у 4841 рік. Це дерево живе ще з тих часів, коли будувалися перші єгипетські піраміди.
Місце розташування Мафусаїла тримають у секреті – аби захистити від надмірного інтересу туристів.
Біловезька Пуща (Польща і Білорусь)
Цей об’єкт спадщини ЮНЕСКО, який простягся через кордон Польщі та Білорусі, – один з останніх пралісів у Європі. Біловезька Пуща займає площу у майже 1500 кв. км і приховує багато цікавого.
Як комплекс низинних лісів, вона відповідає нашим класичним уявленням про ліс.
Також, як визначає ЮНЕСКО, Пуща має виняткове значення для збереження природи завдяки широким незайманим територіям.
Біловезькі ліси населяють 59 видів ссавців, понад 250 видів птахів, 13 земноводних, 7 видів плазунів і понад 12 тис. видів безхребетних.
Втім, справжня вишенька на цьому лісовому торті – це зубри. Свого часу вони були на межі зникнення – їх залишалося п’ять-шість десятків особин у неволі. Зубрів було відновлено в зоопарках та заказниках і повернуто в природу саме у Біловезькій Пущі. Зараз їх там близько тисячі.
Ліс Таркін (Тасманія, Австралія)
Від нього перехоплює подих (чи, власне, навпаки, – хочеться дихати на повні груди).
Ця територія є найбільшим в Австралії диким суцільним дощовим лісом, і другим за величиною у світі – дуже важливе місце для планети.
Дехто говорить, що побачити цей ліс – це наче підглянути, якою була Земля 300 мільйонів років тому.
Тут є гірські хребти, системи річок і печер, вересовища, а ще – узбережжя з піщаними пляжами, трав’янистим рідколіссям і прибережними пустищами. Серед багатьох вартих уваги живих створінь вирізняються трьохтисячолітні лагаростробоси Франкліна (сосни Хуона) – одні з найбільш довгоживучих організмів на Землі.
На превеликий жаль, більше, ніж три чверті дощових лісів Австралії були безповоротно знищені. Тому, зараз активісти так старанно працюють, щоб захистити Таркін від видобування корисних копалин і лісозаготівлі, які процвітають у середовищі дикої природи.
Ліс Какамеґа (Кенія, Африка)
Кенійський ліс Какамеґа – це все, що залишилося від одного з найбільших пралісів на планеті. Його площа сьогодні нараховує майже 23 тис. га.
Згідно з деякими дослідженнями, половина лісу була втрачена лише за останні 40 років унаслідок деструктивного поєднання модернізації, військових дій та надмірного використання ресурсів.
Зрештою, і те, що залишилося, – справді вражає і зберігає величезне багатство флори та фауни. Цей ліс все ще слугує домівкою для більше, ніж 300 видів птахів, безлічі мавп і неймовірних 700-річних дерев інжиру.
Переклад Галини КОГУЧ,
Газета “Природа і суспільство”

Наймасштабніші пожежі в Австралії і чому їх не можуть загасити. Головне

Із вересня 2019 року в кількох штатах Австралії вирують масштабні лісові пожежі. Під загрозою знищення опинилися рідкісні ендемічні види тварин і рослин, як, наприклад, реліктові сосни з роду Воллемія, які до середини 1990-х вважали вимерлими 30 млн років тому. Науковці прогнозують, що до лютого ситуація може погіршитися. "ГОРДОН" розповідає про причини й наслідки, можливо, наймасштабнішої пожежі в історії Австралії.


Ситуація в Австралії може погіршитися до лютого – на цей місяць припадає пік літньої спеки

Фото: EPA Сезон підвищеної пожежної небезпеки в Австралії триває із грудня до березня. На ці місяці (переважно на лютий) припали й найпотужніші пожежі протягом останніх 170 років: Чорна п'ятниця 1851-го та 1939 року, Попільна середа 1983-го і Чорна субота 2009-го. Із 1851 року внаслідок лісових пожеж в Австралії загинуло понад 800 осіб, приблизно 200 з них – у 2009-му.

У 2019 році сезон пожеж почався раніше від звичайного – окремі спалахи фіксували з вересня. Поширенню вогню сприяли засуха (2019 рік став найзасушливішим в Австралії впродовж 119 років метеоспостережень), сильний вітер і рекордна спека (4 січня в районі Сіднея температура піднімалася до позначки +48,9 ºС). Окрім того, причиною деяких загорянь стали іскри від високовольтних ліній електромереж та необережне поводження з вогнем: недопалки і незагашені багаття.

Гора Госперс в национальном парке Вуллеми, 13 ноября 2019 года. Фото: EPA
Гора Госперс у національному парку Вуллемі, 13 листопада 2019 року. Фото: EPA


Наймасштабніша пожежа цього сезону, зазначає газета The Sydney Morning Herald, почалася 26 жовтня на горі Госперс у національному парку Вуллемі (Новий Південний Уельс) після того, як у схил ударила блискавка. За півтора місяця окремі осередки загорянь у цьому районі з'єдналися в одну "мегапожежу", яка, за даними видання, стала найбільшою в історії Австралії.

Як зазначає британське видання The Guardian, пожежі 2019 року безпрецедентні. По-перше, полум'я охопило величезні території одночасно в кількох штатах країни. Станом на 6 січня лише в Новому Південному Уельсі вигоріла територія площею майже 5 млн га (для порівняння: площа найбільшої області України – Одеської – становить 3,3 млн га), а загальна площа постраждалих від пожеж регіонів становила понад 8,4 млн га.

В 2019-м в Австралии выпало в два раза меньше осадков, чем в 1903 году, который был самым засушливым до этого. Графика: bom.gov.au 
У 2019-му в Австралії випало вдвічі менше опадів, ніж у 1903 році, який був найпосушливішим до цього. Графіка: bom.gov.au


По-друге, пожежі фіксують у найбільш заселених регіонах на сході Австралії, а не на заході чи півночі країни, як зазвичай. По-третє, повністю вигоріли навіть ті області, у яких у попередні роки не було пожеж через відносну вологість, наприклад, евкаліптові ліси, болотисті місцевості та бананові плантації. По-четверте, пожежі стали причиною серйозного забруднення повітря. У найбільшому місті Австралії – Сіднеї – протягом місяця рівень шкідливих речовин у повітрі в 11 разів перевищував допустимий. На вихідних шлейф диму, подолавши 2 тис. км, досяг узбережжя Нової Зеландії. Новозеландський сайт Weather Watch стверджує, що це сталося вперше за історію спостережень.

На масштаб лиха вказує також те, що міністерство оборони Австралії вперше в історії країни оголосило мобілізацію резервістів: їх спрямують на допомогу армії і рятувальникам, які намагаються локалізувати осередки займання.

За останніми даними, пожежею знищено понад 1700 будинків, загинуло щонайменше 24 людини і, з огляду на все, тисячі тварин. Професор Сіднейського університету Кріс Дікман вважає, що внаслідок пожеж лише в Новому Південному Уельсі могли постраждати 480 млн особин. Британська телерадіокорпорація BBC пояснює, що ця цифра базується на даних про середню кількість тварин на 1 га (17,5 ссавців, 20,7 птахів і майже 130 рептилій), яку Дікман розрахував для Всесвітнього фонду дикої природи у 2007 році. У коментарі BBC науковець підкреслив, що багато тварин, особливо птахи та великі ссавці, найімовірніше, зможе втекти від пожежі, але згодом загине від нестачі їжі та знищення ареалу проживання. Проте інші експерти, опитані ВВС, вважають цифру завищеною.


Остров Кенгуру после пожара, 6 января 2020 года. Фото: EPA
Острів Кенгуру після пожежі, 6 січня 2020 року. Фото: EPA


Утім австралійська природа зазнала "катастрофічних руйнувань", вважає професор Університету Чарльза Дарвіна Джон Войнарськи. Як повідомляє ABC, унаслідок пожежі повністю вигоріло 1700 км² на острові Кенгуру, який розташований біля південного узбережжя Австралії (загальна площа острова – 4400 км²), зокрема значні території національного парку Фліндерс-Чейз, у якому жило кілька рідкісних ендемічних видів тварин.

Через пожежу під загрозою вимирання опинилися місцеві популяції коал (це єдина австралійська популяція, не заражена хламідіозом; станом на 2013 рік на хламідіоз хворіло приблизно 90% коал у материковій частині Австралії), підвид чорного (траурного) какаду, а також одне з найрідкісніших сумчастих континенту – сумчаста миша Айткена. Цей вид зустрічається тільки на острові Кенгуру і належить до зникомих. Еколог Пет Годженс зазначив, що загибель навіть 20 особин буде значною втратою для популяції.

У парку Вуллемі може бути знищено реліктові сосни з роду Воллемія: науковці вважали, що ці дерева вимерли ще 30 млн років тому, поки в 1994 році приблизно сотню сосен випадково не виявили в національному парку. Їх точне місцерозташування зберігають у таємниці.

Окрім того, унаслідок пожеж могли серйозно постраждати тропічні ліси Гондвани, стародавнього суперконтиненту, із якого 180 млн років тому почали формуватися сучасні континенти, ідеться в заяві ЮНЕСКО.

Премьер-министр Австралии Скотт Моррисон осматривает пострадавшие районы с вертолета, 23 декабря 2019 года. Глава австралийского правительства подвергся жесткой критике в связи Фото: EPA

Прем'єр-міністр Австралії Скотт Моррісон оглядає з гелікоптера постраждалі райони, 23 грудня 2019 року. Глава австралійського уряду зазнав жорсткої критики за те, що полетів у відпустку на Гаваї в розпал лісових пожеж; а пізніше використав інформацію про боротьбу зі стихією для реклами Ліберальної партії, яку він очолює. Фото: EPA


На думку Войнарськи, на відновлення флори й фауни Австралії можуть знадобитися десятиліття. Проте, пише The Guardian, щонайменше кілька видів унаслідок цих пожеж зникне назавжди.

4–5 січня над постраждалими регіонами пройшли дощі, але влада підкреслює, що рівень опадів недостатній, щоб погасити полум'я, хоча це й дало можливість доправити гуманітарну допомогу нужденним.

Почесний професор Університету Монаша (Мельбурн) Невілл Ніколлс вважає, що пік сезону пожеж ще не пройдено. Він підкреслив, що найсильніша спека зазвичай припадає на лютий, тому варто очікувати погіршення ситуації. За прогнозами Бюро метеорології Австралії, рясні дощі, які допоможуть упоратися з пожежами, що пройдуть у лютому – квітні. Однак, указує Ніколлс, сильні опади після тривалої засухи можуть викликати повені, як це сталося в Австралії у 2009 році й відбувається зараз в Індонезії.

Пожарный и коала наблюдают за горящим лесом, Иден Хиллз, Южная Австралия, 22 декабря 2019 года. Фото: Eden Hills Country Fire Service / Facebook
Пожежник і коала спостерігають за охопленим вогнем лісом, Іден-Гіллз, Південна Австралія, 22 грудня 2019 року. Фото: Eden Hills Country Fire Service / Facebook

gordonua