Загасити лісові пожежі, чи краще взагалі їх не мати? Науковці певні: ліпший варіант ‑ попередити вигоряння тисяч гектарів легень планети. Тому щодня працюють над новими розробками.
ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
22 січня 2020
Науковці мають ідеї, що допоможуть врятувати флору і фауну
Загасити лісові пожежі, чи краще взагалі їх не мати? Науковці певні: ліпший варіант ‑ попередити вигоряння тисяч гектарів легень планети. Тому щодня працюють над новими розробками.
Справа лісника
У Херсонському міському суді обирають запобіжний захід для інженера лісового господарства Віталія Григор’єва. 10 січня під час патрулювання лісу він застрелив браконьєра, який хотів наїхати на нього автомобілем. Проти лісника порушили кримінальне провадження за підозрою в перевищенні меж самооборони. На засідання прийшли десятки людей.
Андрій Прокопенко: Для протидії незаконній вирубці лісів об’єднаємо зусилля із громадськістю
Голова Чернігівської ОДА Андрій Прокопенко провів сьогодні, 20 січня, нараду зі своїми заступниками Андрієм Подорваном та Олександром Савченком з приводу впровадження електронного обліку деревини у лісогосподарських підприємствах.
Нагадаємо, за дорученням Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука, всі лісгоспи будь-якої форми власності мають перейти на єдину державну систему обліку деревини вже з 1 лютого цього року.
На Чернігівщині діючі державні лісогосподарські підприємства (їх всього 12) мають такий облік з 2012 року. З 1 листопада минулого року ним користується і Чернігівський військовий лісгосп.
Досі не перейшли на централізовану систему обліку деревини комунальне підприємство «Чернігівоблагроліс» обласної ради, яке об’єднує 18 дочірніх агролісогосподарських спеціалізованих підприємств, та приватні лісгоспи, що діють на території області. Керівники цих підприємств посилаються на відсутність обігових коштів для провадження обліку та подальшого обслуговування системи, повідомляє Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації.
За наявними даними, значних коштів не потрібно. У державному підприємстві «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» запевняють, що орієнтовна вартість впровадження електронного обліку деревини для КП «Чернігівоблагроліс» становитиме 60-70 тисяч гривень (замість обрахованих 15 мільйонів). У центрі також прорахували, що на першому етапі впровадження системи потрібно близько 5 тисяч гривень у розрахунку на 10 тисяч метрів кубічних заготовленої деревини.
Електронний облік деревини — один із механізмів запобігання незаконним рубкам і тіньовому обігу лісоматеріалів. Тому всі лісгоспи працюватимуть у єдиній державній системі, як приватні, так і комунальні, зокрема КП «Чернігівоблагроліс», — наголосив Андрій Прокопенко. — Завдяки сучасним технологіям ми можемо спостерігати за зменшенням лісів майже в режимі реального часу. Масштаби вражають. Без наведення ладу в цій сфері через тридцять років ми взагалі можемо втратити наші ліси. Тому запрошую громадськість до контролю за вирубками лісів, щоб забезпечити нормальне лісовідновлення.
Счетная палата обнаружила, что в России нет достоверной информации об объеме заготовки, оборота и экспорта лесоматериалов
Счетная палата обнаружила, что в России нет достоверной информации об объеме заготовки, оборота и экспорта лесоматериалов - соответствующая информация, в том числе два отчета по этой теме. И это через четыре года после полного вступления в силу федерального закона от 28 декабря 2013 года № 415-ФЗ, и созданной на его основе ЕГАИС учета древесины и сделок с ней...
Счетная палата опубликовала отчеты по итогам проверок эффективности использования лесных ресурсов
А вот выводы из отчета об анализе эффективности использования лесных ресурсов Российской Федерации в 2016–2018 годах:
"1. Лесопромышленная политика в субъектах Российской Федерации из федерального центра не регулируется.
2. Отсутствует единая система управления лесным хозяйством.
3. Формирование целей и приоритетов развития лесного комплекса осуществляется при отсутствии актуальной информации о лесных ресурсах страны.
4. Параметры госпрограмм в области лесных отношений на федеральном и региональном уровнях не согласуются с параметрами стратегических документов.
5. Отсутствует информационный обмен между контролирующими органами на основе единой информационной платформы, позволяющей проследить движение леса от его заготовки, транспортировки до таможенного оформления и вывоза за пределы таможенной территории страны.
6. Анализ показателей экспорта лесопромышленных товаров показывает, что за рубеж вывозится в основном продукция неглубокой переработки".
Хорошо, что некоторые федеральные органы исполнительной власти начинают замечать некоторые вполне очевидные для специалистов особенности российской лесной отрасли. Главный вопрос - в том, последуют ли за этим какие-то оргвыводы, или все опять утонет в имитации кипучей деятельности. А если оргвыводы последуют - будут ли они хоть в какой-то мере разумными...
Счетная палата опубликовала отчеты по итогам проверок эффективности использования лесных ресурсов
А вот выводы из отчета об анализе эффективности использования лесных ресурсов Российской Федерации в 2016–2018 годах:
"1. Лесопромышленная политика в субъектах Российской Федерации из федерального центра не регулируется.
2. Отсутствует единая система управления лесным хозяйством.
3. Формирование целей и приоритетов развития лесного комплекса осуществляется при отсутствии актуальной информации о лесных ресурсах страны.
4. Параметры госпрограмм в области лесных отношений на федеральном и региональном уровнях не согласуются с параметрами стратегических документов.
5. Отсутствует информационный обмен между контролирующими органами на основе единой информационной платформы, позволяющей проследить движение леса от его заготовки, транспортировки до таможенного оформления и вывоза за пределы таможенной территории страны.
6. Анализ показателей экспорта лесопромышленных товаров показывает, что за рубеж вывозится в основном продукция неглубокой переработки".
Хорошо, что некоторые федеральные органы исполнительной власти начинают замечать некоторые вполне очевидные для специалистов особенности российской лесной отрасли. Главный вопрос - в том, последуют ли за этим какие-то оргвыводы, или все опять утонет в имитации кипучей деятельности. А если оргвыводы последуют - будут ли они хоть в какой-то мере разумными...
Россия потеряла миллиарды рублей на вырубке лесов
Счетная палата недосчиталась леса — страна ежегодно теряет больше лесных ресурсов, чем восстанавливает. При этом Россия несет материальные потери, которые исчисляются десятками миллиардов рублей. Об этом говорится в «Анализе эффективности использования лесных ресурсов России в 2016-2018 годах», опубликованном Счетной палатой.
Фото: Александр Кряжев / РИА новости
В Сибири полыхают пожары. Россияне страдают от смога, но огонь никто не тушит
В целом площадь российских лесов, требующих восстановления, в период с 2016 года по 1 января 2019-го увеличилась на 2,8 процента и составил 33,2 миллиона гектаров, что соответствует 4,3 процента покрытой лесом территории. Одними из главных причин исчезновения российских лесов являются природные пожары и незаконная вырубка.
По данным аудиторов, с каждым годом количество лесных пожаров увеличивается — с 2016 по 2018 год их число выросло на 12 процентов, до 11,4 тысячи единиц. За этот период объем нанесенного пожарами ущерба составил 68,9 миллиарда рублей. Ежегодный ущерб от природных пожаров составил 19,8-25,2 миллиарда рублей при затратах на охрану лесов от пожаров 14,0-15,9 миллиарда.
Каждый год увеличивается площадь, пройденная огнем. В 2016 году она составила 2,7 миллиона гектаров, в 2017 году — 4,5 миллиона гектаров (рост на 68,2 процента к предыдущему году), в 2018-м — 8,5 миллиона гектаров (рост на 90,7 процента).
Ущерб от нарушений лесного законодательства в 2016-2018 годах составил 43,8 миллиарда рублей, в том числе от незаконных рубок — 35 миллиардов, и с каждым годом ситуация ухудшается. Процент возмещения ущерба от нарушений в России очень низкий: в целом по стране за три года он составлял не более 14,4 процента, по незаконным рубкам — менее 4 процентов.
В 2019 году, который не попал в отчет Счетной палаты, ситуация с лесами в России ухудшилась. За год на территории страны произошло более 14 тысяч лесных пожаров. Площадь, охваченная огнем, увеличилась до 10 миллионов гектаров по сравнению с 2018-м. Максимальный ущерб от природных пожаров, по прогнозу Минприроды, должен составить 20 миллиардов рублей.
Фото: Александр Кряжев / РИА новости
В Сибири полыхают пожары. Россияне страдают от смога, но огонь никто не тушит
В целом площадь российских лесов, требующих восстановления, в период с 2016 года по 1 января 2019-го увеличилась на 2,8 процента и составил 33,2 миллиона гектаров, что соответствует 4,3 процента покрытой лесом территории. Одними из главных причин исчезновения российских лесов являются природные пожары и незаконная вырубка.
По данным аудиторов, с каждым годом количество лесных пожаров увеличивается — с 2016 по 2018 год их число выросло на 12 процентов, до 11,4 тысячи единиц. За этот период объем нанесенного пожарами ущерба составил 68,9 миллиарда рублей. Ежегодный ущерб от природных пожаров составил 19,8-25,2 миллиарда рублей при затратах на охрану лесов от пожаров 14,0-15,9 миллиарда.
Каждый год увеличивается площадь, пройденная огнем. В 2016 году она составила 2,7 миллиона гектаров, в 2017 году — 4,5 миллиона гектаров (рост на 68,2 процента к предыдущему году), в 2018-м — 8,5 миллиона гектаров (рост на 90,7 процента).
Ущерб от нарушений лесного законодательства в 2016-2018 годах составил 43,8 миллиарда рублей, в том числе от незаконных рубок — 35 миллиардов, и с каждым годом ситуация ухудшается. Процент возмещения ущерба от нарушений в России очень низкий: в целом по стране за три года он составлял не более 14,4 процента, по незаконным рубкам — менее 4 процентов.
В 2019 году, который не попал в отчет Счетной палаты, ситуация с лесами в России ухудшилась. За год на территории страны произошло более 14 тысяч лесных пожаров. Площадь, охваченная огнем, увеличилась до 10 миллионов гектаров по сравнению с 2018-м. Максимальный ущерб от природных пожаров, по прогнозу Минприроды, должен составить 20 миллиардов рублей.
19:14, 22 января 2020
Священні гаї
Ліс у житті та побуті українського народу.
Кожна суспільно-економічна епоха в житті людей ставила до лісу свої вимоги і лишила в ньому певні сліди. Вплив людини на ліси з кожним тисячоліттям, згодом століттям, а тепер і десятиліттям посилювався. Десятки і навіть сотні тисяч років пращури знаходили в коморах природи все те, що їм потрібно було для життя, тобто займалися простим збиральництвом дарів природи. Деревина – перший матеріал, який людина поставила собі на службу.
З давніх часів у Лісостеповій і особливо Степовій зоні ліс був для українців захисником і другом. Саме завдяки лісам, зокрема, в Лісостепу, наші предки змогли заселити і закріпити за собою ті землі, які й зараз входять до складу нашої держави.
Люди одухотворяли природу і наділяли звірів та багатовікові дерева людськими якостями, поклонялися Сонцю, Грому, Блискавці, Місяцю, Вогню, Воді, Вітру та іншим силам природи. Так поступово виникли релігійні уявлення і вірування.
Кожне слов’янське плем’я мало серед звірів, стихійних природних сил і навіть дерев – тотема-покровителя, якого вважали своїм предком-родоначальником. Пращури мали також священних тварин, окремі старезні дерева і гаї. Священні гаї суворо охоронялися. За їх охороною стежили волхви. Отже, першоджерелом охорони лісів було їх обожнювання та релігійні уявлення праукраїнців. Пізніше на певному етапі історичного розвитку суспільства виникають ідеї охорони лісів, пов’язані з обороною країни та економічними проблемами, необхідністю збереження окремих об’єктів природи, тварин та рослин, щоб не підірвати здатності до їх відтворення.
Поступово серед населення складаються звичаї та усні правила користування лісами. З часом вони ставали традиційними і люди виконували їх добровільно. У зв’язку з релігійними віруваннями, господарськими і традиційними правилами, виникають свята і обряди, тісно пов’язані з природою, побутом народу і його господарською діяльністю. Обожнюючи природу, насамперед, багатовікові ліси, пращури намагалися вести себе так, щоб не завдавати їм шкоди. Така поведінка була характерною не лише в період природо- та ідолопоклонництва, коли наші предки вірили в багатьох богів, а й у перші століття після прийняття християнства. Після його введення, обожнювання природи поступово змінилося вірою в єдиного бога-творця всього сущого на землі і навколо неї.
Наші далекі предки також досконало знали природу і у пошуках цілющих рослин мали такі ж здібності, як і дикі тварини. Вони були переконані, що дерева заряджають людину енергією, знімають втому, допомагають у лікуванні хвороб, позитивно впливають на самопочуття, посилюють захисні функції організму.
При тій чи іншій хворобі настає полегшення, якщо на деякий час притулитися до якоїсь певної деревної породи. Найвищу ефективність у цьому плані має дуб. Недаремно старовинна назва його – кверкус – означала «здоровий», «міцний». В народі завжди говорили «здоровий та міцний, як дуб». Отже, й тепер можна йти по здоров’я до дуба, притулитися до нього чолом, долонями або потилицею і вже через кілька хвилин людина відчуває полегшення, приплив життєвих сил.
Старезні дуби-гіганти ніби підпирають небо ї вважаються в українців царями серед дерев, як лев серед звірів. Дуб – символ могутності, величної краси, сили. Дуб і зараз є символом слави, невмирущості і волелюбності нашого народу, вірності в коханні і любові до Батьківщини. Недаремно цій породі присвячено багато чудових пісень і віршів.
З часів, які навіть не можна назвати сивою давниною, дійшли до нас чарівні і зворушливі ліричні пісні – одне з найбільших національних надбань, щедрий внесок українців у вселюдську культуру. В них дуже часто згадуються дуб, калина, вишня, береза, явір, верба… Саме серед могутніх багатовікових дібров могли народитися пісні, в яких дуб виступає як символ сили і незламності народу, зокрема, козацького духу.
«Віє вітер, віє вітер,
Дуба нахиляє,
Сидить козак на могилі
Та й вітру питає:
Скажи, скажи, вітре буйний,
Де козацька доля?
Де фортуна і надія,
Де слава і воля?»
Дубові ліси – діброви з давніх-давен давали нашим предкам притулок, захист від ворогів і їжу. Українців полонила велична краса і довговічність кремезних дубів-гігантів, що зростали у похмурій лісовій тиші, в таємничій зеленій напівтемряві. Їх вражала стійкість старезних дубів проти стихійних сил природи.
Предки помітили, що у найвищі і найбільш кряжисті дуби-велетні блискавка вдаряє частіше, ніж у інші дерева. Ці гіганти ніби притягують до себе блискавки. Така уразливість дуба пов’язана з тим, що він високо підіймається над іншими деревами, має надзвичайно глибоке коріння і служить провідником електричних розрядів з атмосфери в землю.
Пращури не знали причин появи гроз, грому та блискавки і, спостерігаючи як вона вражає дуб, вважали його священним деревом, житлом і храмом головного бога Перуна, володаря грому і блискавки. Вважалося, що в шелесті листя дуба проявляється воля Перуна, яку вміли читати лише волхви.
Перунові дуби були розкидані по всій території України. До прийняття християнства українці не будували храмів. Їх заміняли кряжисті тисячолітні дуби-гіганти, заповідні багатовікові гаї, де людина відчувала найбільший вплив природи, подих її цілющої і таємничої сили. Після прийняття християнства в глухих лісових пущах люди шукали спасіння душі й засновували монастирі. Вони йшли в темні ліси для духовного очищення і заспокоєння душі. Тут, вірили люди, ніяка земна сила вже не мала над ними влади. В часи язичництва з дубових колод виготовляли зображення богів, насамперед, Перуна і ставили їх на капищах і перехрестях доріг.
Після прийняття християнства українці продовжували шанувати багатовікові дуби і діброви, влаштовували під ними народні гуляння, проводили віча і військові ради. Тут засідали старійшини і розглядали різні громадські та інші справи. Особливою популярністю на Русі користувався дуб на Хортиці, про який писав візантійський імператор Костянтин Порфірородний /945–959/. Вже тоді дубу було понад 1000 років. Жив він ще дев’ять століть і загинув у 1871 році. Великою популярністю користувався цей патріарх у запорізьких козаків.
В Україні ще й тепер є чимало дубів-довгожителів, які «пам’ятають» Київську Русь та її князів, навалу монголо-татар, «бачили» під своїми крислатими кронами козацьких гетьманів, вождів народних повстань проти гнобителів, видатних державних діячів, письменників. Кожне з цих дерев-довгожителів – жива книга, цікава легенда. Якби вони вміли говорити, то могли б розповісти нам дуже багато цікавого і повчального.
Крім дуба, священними в українців були також верба і калина. Недаремно вважається, що без верби і калини нема нашої України.
Верба – вісниця весни, ніжне дерево, миле й дороге серцю українця. Воно з прадавніх часів тісно пов’язане з його життям та побутом, оспіване в ліричних піснях і думах. З усіх деревних порід, які ростуть в Україні, мабуть, після калини найбільше пісень складено про вербу.
Верба – символ самої України, її чарівної природи і трагічної долі. З особливою шаною і теплотою оспівував вербу і великий син українського народу Т.Г. Шевченко. У далекому казахському степу вона нагадувала йому рідну Україну.
«…Реве та стогне Дніпр
широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилі підійма…»
Великий Кобзар, відбуваючи заслання, направлявся з Орської фортеці у Ново-Петровське укріплення. По дорозі на пристані у м. Гур’єві Тарас Григорович знайшов гілку верби і взяв її з собою. Прибувши за призначення, він посадив її у безводному казахському степу на півострові Мангишлак. Вона прийнялася і за сотню з лишнім років, всупереч спекотному диханню пустині, перетворилася у могутнє дерево.
Верба використовується в багатьох народних обрядах. Більшість обрядів – це своєрідна господарська магія, вимолювання у богів щедрого врожаю, щастя і добробуту. Народні звичаї, обряди і традиції охоплюють усі сфери життя і діяльності народу. Вони складалися протягом тисячоліть і разом з мовою є тим матеріалом, що цементує народ. З прадавніх часів наші предки вірили, що верба має чарівну силу і охороняє людей, їх житло та худобу від нечистої сили і злих духів, що прокидаються весною разом з воскресінням природи. В українців ця порода вважалася не лише священним деревом, а й символом щасливого сімейного життя, безперервності і постійності життя взагалі.
Чим же пояснити таку популярність верби? Очевидно, її красою та тією користю, яку приносить вона людям, невибагливістю до грунту, швидкістю росту і цінністю деревини. Верба – великий життєлюб і легко розмножується кілками, живцями, насінням, паростками від пеньків. Зламалася гілочка від вітру, впала на сиру землю і з часом виросло з неї нове дерево.
Більшість верб, а їх нараховується 167 видів і понад 600 гібридів та різновидностей, добре переносять довгострокове затоплення водою. Верба не загине й тоді, коли майже весь її стовбур занесе мулом. Всі ці властивості верби вижити і вистояти в будь-яких умовах, як і здатність до цього українського народу, ще раз свідчить, що ця порода є справжнім символом України.
З давніх часів Україна славилася народними музичними інструментами, насамперед, кобзами, бандурами. Бандура – один з найбільш улюблених інструментів. Це вона з давніх часів співала, раділа, веселила людей, плакала в часи лихоліття, піднімала дух народу і кликала його на священну боротьбу за волю і щастя. З усіх деревних порід верба була найбільш «голосиста», тому вона й використовується для виготовлення бандур.
Однією з найпопулярніших у нас деревних порід є калина – символ самої України, щирої і незрадливої дівочої любові, непорочної і цнотливої дівочої краси. У народі про дівчину кажуть – гарна, як калина. Під назвою калина червона ввійшла вона в усну народну творчість, національну символіку. Мотиви калини, калинового листя і ягід постійно використовуються в орнаментах, зокрема, у вишивках, настінних розписах сільських хат. Її ім’ям здавна називали села і урочища, а тепер клуби, ансамблі, ательє, кафе, кінотеатри.
Калина в Україні не лише символ рідної землі, а й вічної пам’яті про тих, хто у мужній борні віддав своє життя за щастя і волю народу, тому й саджають її на могилах загиблих. У народних, насамперед, патріотичних піснях-гімнах – духовних скарбах українців образ калини використовується постійно. З давніх-давен калина згадується не лише у піснях, а й у народних казках, легендах, думах, приказках і прислів’ях. Багато у нас пісень, де згадується червона калина, тому й називають її породою пісенною, королевою народних пісень, символом душевної краси людини, радості і щасливого сімейного життя. За допомогою образу калини в піснях розкривається емоційний стан людини.
Більшість верб, а їх нараховується 167 видів і понад 600 гібридів та різновидностей, добре переносять довгострокове затоплення водою. Верба не загине й тоді, коли майже весь її стовбур занесе мулом. Всі ці властивості верби вижити і вистояти в будь-яких умовах, як і здатність до цього українського народу, ще раз свідчить, що ця порода є справжнім символом України.
З давніх часів Україна славилася народними музичними інструментами, насамперед, кобзами, бандурами. Бандура – один з найбільш улюблених інструментів. Це вона з давніх часів співала, раділа, веселила людей, плакала в часи лихоліття, піднімала дух народу і кликала його на священну боротьбу за волю і щастя. З усіх деревних порід верба була найбільш «голосиста», тому вона й використовується для виготовлення бандур.
Однією з найпопулярніших у нас деревних порід є калина – символ самої України, щирої і незрадливої дівочої любові, непорочної і цнотливої дівочої краси. У народі про дівчину кажуть – гарна, як калина. Під назвою калина червона ввійшла вона в усну народну творчість, національну символіку. Мотиви калини, калинового листя і ягід постійно використовуються в орнаментах, зокрема, у вишивках, настінних розписах сільських хат. Її ім’ям здавна називали села і урочища, а тепер клуби, ансамблі, ательє, кафе, кінотеатри.
Калина в Україні не лише символ рідної землі, а й вічної пам’яті про тих, хто у мужній борні віддав своє життя за щастя і волю народу, тому й саджають її на могилах загиблих. У народних, насамперед, патріотичних піснях-гімнах – духовних скарбах українців образ калини використовується постійно. З давніх-давен калина згадується не лише у піснях, а й у народних казках, легендах, думах, приказках і прислів’ях. Багато у нас пісень, де згадується червона калина, тому й називають її породою пісенною, королевою народних пісень, символом душевної краси людини, радості і щасливого сімейного життя. За допомогою образу калини в піснях розкривається емоційний стан людини.
Багато цілющих речовин є у плодах, корі, квітах та корінні калини. За тисячоліття вона пройшла перевірку на цілющість і тепер широко використовується в народній і науковій медицині. Надзвичайно велику цінність для харчування людини мають плоди цього диво-чагарнику.
Великою популярністю користується тополя, зокрема, пірамідальна – невід’ємний елемент українського ландшафту. Ця порода – символ жіночої долі, незрадливого, та, на жаль, часто нещасливого дівочого кохання. Тополю в Україні називають «народним деревом». Її завжди саджали по берегах річок і водойм, вздовж шляхів і в населених пунктах. І не лише саджали, а й оспівували в піснях і думах, складали про неї вірші. За здатністю виділяти фітонциди і очищати повітря від мікроорганізмів, пилюки і сажі та інших шкідливих речовин тополя займає серед деревних порід одне з провідних місць. Широко використовується тополя і з лікувальною метою.
Бук міцно ввійшов у життя і побут населення Карпат та Прикарпаття. У минулому бучин було тут значно більше, ніж тепер, зокрема, в Чернівецькій області, яку називають краєм букових лісів – Буковиною. Мешканці Карпат обожнювали бук, а в деяких районах населення вважало його своїм тотемом. Їх полонила велична краса старезних буків. Бучини виділяють величезну кількість фітонцидів, вони є постійно діючим і надзвичайно ефективним фільтром і в цьому відношенні бук служить людям краще, ніж більшість інших деревних порід. Надзвичайно велику харчову і лікарську цінність мають горішки бука, з них виготовляють олію. Важко перерахувати всі користі, в тому числі, й лікувальні властивості бука, проте, насамперед, цінили люди його деревину. Скрині, комоди, столи, стільці, лави та інші вироби з неї служать по 200–300 років.
Сестрою сонця і світла називали українці білокору граціозну красуню – березу. Матінка-природа наділила її багатьма корисними властивостями. Споконвіку вона обігрівала, поїла соком і лікувала наших предків, допомагала наводити чистоту в хатах і дворах. Адже віники і мітли виготовляли з березових гілок. З молодих гілочок берези виготовляли банні віники. Всі частини берези з найдавніших часів використовуються людьми з лікувальною метою. Березовий дьоготь і березове вугілля також знаходили якнайширше застосування. З берести виготовляли кошики, шкатулки, іграшки. Береста – наш вітчизняний папірус, перший «папір», на якому писали ще в часи Київської Русі. З деревини берези виготовляли посуд, шевські цвяхи і колодки, ручки для інструментів.
Липа з прадавніх часів є однією з найулюбленіших деревних порід. Наші пращури-язичники присвячували її Ладі – богині кохання і весни. В Україні ще й тепер зустрічаються старезні липи з розлогими кронами – це той випадок, коли старість не спотворює, а прикрашає. Українці завжди намагалися наблизити цю породу до себе, а тому залюбки саджали її на подвір’ях, вулицях міст і сіл, у парках і скверах, уздовж шляхів. Липа виділяє велику кількість фітонцидів, а на її липкому листі осідає величезна кількість пилу, сажі та різних шкідливих речовин, а потім роса і дощі змивають їх на землю.
Липа – чудовий медонос. З давніх-давен липа взувала наших дідів-прадідів. Личаки /постоли/ довгий час були для бідних селян єдиним взуттям влітку і взимку. З лика виготовляли мішки, щітки, кошики, мати, рогожки, мочало, покрівлю на будівлі. З прадавніх часів липа давала матеріал для культурних потреб. На очищених шматках дуба малювали картини на теми з народного життя, звідсіля і назва лубкові картини. Славиться липа надзвичайно цінними лікарськими властивостями і легкою та дуже м’якою деревиною. Споконвіку з неї виготовляли скрині, вулики, домашній посуд, меблі, діжечки для меду і вершкового масла, високохудожні вироби та прикраси, рами для картин, іконостаси для церков.
Велику роль у житті і побуті, насамперед, населення Полісся, відігравала сосна, а Карпат – смерека /ялина/. Вже за тисячі років пращури займалися бортним промислом – добуванням меду і воску диких бджіл з дуплистих сосен. Соснову смолу використовували при будівництві човнів і кораблів, виготовляли деревне вугілля, скипидар. Сосна – унікальне дерево-аптека, невичерпне джерело лікувальних речовин, вітамінів, мікроелементів та інших корисних речовин. Отже, величезне економічне значення сосняків і смеречників не вичерпується деревиною, живицею та використанням їх для відпочинку людей. У сосняках зростає багато корисних лікарських і плодово-ягідних рослин, десятки видів грибів.
Великою популярністю в українців користувалися колись і користуються тепер дикорослі плодові та ягідні породи: яблуня лісова або кислиця, груша, ірга, горобина, бузина чорна, вишня, черешня, кизил, барбарис, терен, шипшина, берека та інші види. З давніх-давен плоди вищезгаданих порід, налиті літнім сонцем і грозами, використовували у їжу, сушили, готували з них соки, смачні і поживні компоти та квас, використовували для лікування різних хвороб.
Обсяги цієї публікації не дають можливості описати значення всіх деревних порід, які зростають в Україні, але й викладений матеріал свідчить, що кожна порода – унікальне творіння природи і нема таких дерев, які б не приносили користі людині.
Павло ВАКУЛЮК,
“Лісовий і мисливський журнал”
Великою популярністю користується тополя, зокрема, пірамідальна – невід’ємний елемент українського ландшафту. Ця порода – символ жіночої долі, незрадливого, та, на жаль, часто нещасливого дівочого кохання. Тополю в Україні називають «народним деревом». Її завжди саджали по берегах річок і водойм, вздовж шляхів і в населених пунктах. І не лише саджали, а й оспівували в піснях і думах, складали про неї вірші. За здатністю виділяти фітонциди і очищати повітря від мікроорганізмів, пилюки і сажі та інших шкідливих речовин тополя займає серед деревних порід одне з провідних місць. Широко використовується тополя і з лікувальною метою.
Бук міцно ввійшов у життя і побут населення Карпат та Прикарпаття. У минулому бучин було тут значно більше, ніж тепер, зокрема, в Чернівецькій області, яку називають краєм букових лісів – Буковиною. Мешканці Карпат обожнювали бук, а в деяких районах населення вважало його своїм тотемом. Їх полонила велична краса старезних буків. Бучини виділяють величезну кількість фітонцидів, вони є постійно діючим і надзвичайно ефективним фільтром і в цьому відношенні бук служить людям краще, ніж більшість інших деревних порід. Надзвичайно велику харчову і лікарську цінність мають горішки бука, з них виготовляють олію. Важко перерахувати всі користі, в тому числі, й лікувальні властивості бука, проте, насамперед, цінили люди його деревину. Скрині, комоди, столи, стільці, лави та інші вироби з неї служать по 200–300 років.
Сестрою сонця і світла називали українці білокору граціозну красуню – березу. Матінка-природа наділила її багатьма корисними властивостями. Споконвіку вона обігрівала, поїла соком і лікувала наших предків, допомагала наводити чистоту в хатах і дворах. Адже віники і мітли виготовляли з березових гілок. З молодих гілочок берези виготовляли банні віники. Всі частини берези з найдавніших часів використовуються людьми з лікувальною метою. Березовий дьоготь і березове вугілля також знаходили якнайширше застосування. З берести виготовляли кошики, шкатулки, іграшки. Береста – наш вітчизняний папірус, перший «папір», на якому писали ще в часи Київської Русі. З деревини берези виготовляли посуд, шевські цвяхи і колодки, ручки для інструментів.
Липа з прадавніх часів є однією з найулюбленіших деревних порід. Наші пращури-язичники присвячували її Ладі – богині кохання і весни. В Україні ще й тепер зустрічаються старезні липи з розлогими кронами – це той випадок, коли старість не спотворює, а прикрашає. Українці завжди намагалися наблизити цю породу до себе, а тому залюбки саджали її на подвір’ях, вулицях міст і сіл, у парках і скверах, уздовж шляхів. Липа виділяє велику кількість фітонцидів, а на її липкому листі осідає величезна кількість пилу, сажі та різних шкідливих речовин, а потім роса і дощі змивають їх на землю.
Липа – чудовий медонос. З давніх-давен липа взувала наших дідів-прадідів. Личаки /постоли/ довгий час були для бідних селян єдиним взуттям влітку і взимку. З лика виготовляли мішки, щітки, кошики, мати, рогожки, мочало, покрівлю на будівлі. З прадавніх часів липа давала матеріал для культурних потреб. На очищених шматках дуба малювали картини на теми з народного життя, звідсіля і назва лубкові картини. Славиться липа надзвичайно цінними лікарськими властивостями і легкою та дуже м’якою деревиною. Споконвіку з неї виготовляли скрині, вулики, домашній посуд, меблі, діжечки для меду і вершкового масла, високохудожні вироби та прикраси, рами для картин, іконостаси для церков.
Велику роль у житті і побуті, насамперед, населення Полісся, відігравала сосна, а Карпат – смерека /ялина/. Вже за тисячі років пращури займалися бортним промислом – добуванням меду і воску диких бджіл з дуплистих сосен. Соснову смолу використовували при будівництві човнів і кораблів, виготовляли деревне вугілля, скипидар. Сосна – унікальне дерево-аптека, невичерпне джерело лікувальних речовин, вітамінів, мікроелементів та інших корисних речовин. Отже, величезне економічне значення сосняків і смеречників не вичерпується деревиною, живицею та використанням їх для відпочинку людей. У сосняках зростає багато корисних лікарських і плодово-ягідних рослин, десятки видів грибів.
Великою популярністю в українців користувалися колись і користуються тепер дикорослі плодові та ягідні породи: яблуня лісова або кислиця, груша, ірга, горобина, бузина чорна, вишня, черешня, кизил, барбарис, терен, шипшина, берека та інші види. З давніх-давен плоди вищезгаданих порід, налиті літнім сонцем і грозами, використовували у їжу, сушили, готували з них соки, смачні і поживні компоти та квас, використовували для лікування різних хвороб.
Обсяги цієї публікації не дають можливості описати значення всіх деревних порід, які зростають в Україні, але й викладений матеріал свідчить, що кожна порода – унікальне творіння природи і нема таких дерев, які б не приносили користі людині.
Павло ВАКУЛЮК,
“Лісовий і мисливський журнал”
Міністр Олексій Оржель звернувся до правоохоронних органів з проханням покласти край незаконним схемам у національному парку Ужанський
🔹Міністр Олексій Оржель звернувся до правоохоронних органів з проханням покласти край незаконним схемам у національному парку Ужанський 🔹
🔹У листі до Міністра Арсена Авакова, Міністр Олексій Оржель просить взяти під особистий контроль розслідування щодо систематичного порушення вимог природоохоронного законодавства у національному парку Ужанський.
🔹“Національні природні парки створені для збереження природних ресурсів. Проте з аналізу матеріалів щодо 40-а парків, які входять до сфери управління Мінекоенерго, складається враження, що всі попередні роки вони використовувались заінтересованими особами для власного збагачення", - зазначає Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель. - Попереднє керівництво Ужанського парку всіма можливими методами наполегливо намагається втриматися на своєму місці. Але я як Міністр енергетики та захисту довкілля заявляю: у природоохоронних структурах не буде жодної людини, яка ставить собі іншу мету, ніж захист природи! Ми уже вдосталь знищили наше природне багатство. Прийшов час зберігати та відновлювати ресурси для наших майбутніх поколінь. Стосовно кожної посадової особи, яка не дотримується природоохоронного законодавства, незалежно від посади, рангу і від того, за кого її було призначено, будуть подаватися відповідні заяви до правоохоронних органів і відкриті відповідні провадження!”
Детальніше за посиланням ⤵
https://menr.gov.ua/news/34442.html
Лісівники категорично відкинули звинувачення прокуратури щодо незаконної вирубки дерев
Вони вважають, що подібні заяви підривають авторитет лісового господарства
В обласному управлінні лісового господарства спростували заяву прокуратури Кіровоградської області щодо виявленого факту незаконної порубки лісу на території, що належить ДП «Онуфріївське лісове господарство».
Як зазначив у коментарі CBN перший заступник начальника управління Олег Середюк, такі заяви підривають авторитет лісового господарства і створюють негативну думку громадськості щодо діяльності підприємства в цілому.
За його словами, відбувалася рубка головного користування, тобто рубка стиглого лісу.
Він додав, що розмір головного користування встановлюється Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об’єднанням «Укрдержліспроект» по кожному лісогосподарському підприємству один раз на десять років. Його затверджує профільне міністерство. Тобто ця рубка була включена в план, розроблений десять років тому. Зокрема, Онуфріївське лісове господарство може заготовити 5700 куб. м лісу на рік від рубок головного користування.
Нагадаємо, за даними прокуратури, працівники «Онуфріївського лісового господарства» разом з «чорними лісорубами» вирубали багаторічні насадження цінної породи дуба першого сорту.
Лара Гуріна
журналіст CBN
Facebook
В обласному управлінні лісового господарства спростували заяву прокуратури Кіровоградської області щодо виявленого факту незаконної порубки лісу на території, що належить ДП «Онуфріївське лісове господарство».
Як зазначив у коментарі CBN перший заступник начальника управління Олег Середюк, такі заяви підривають авторитет лісового господарства і створюють негативну думку громадськості щодо діяльності підприємства в цілому.
«Ми повинні розуміти, що ліс – це відновлювальний ресурс. Як пшеницю посіяли, виростили, зібрали, так і ліс: посадили, він виріс до 80-120 років, а це той вік, коли ми можемо найбільше користі отримати з заготовленої деревини, а на тому місці будуть висаджені лісові культури», – пояснив Олег Сердюк.
За його словами, відбувалася рубка головного користування, тобто рубка стиглого лісу.
«Дерева помітили, обміряли, дані перевели в об’ємний показник, нарахували рентну плату, яку ми повинні сплатити, зафіксували, яку деревину отримаємо на цій ділянці, а потім виписали лісорубний квиток на підставі матеріалів відведення», – розповів перший заступник начальника управління.
Він додав, що розмір головного користування встановлюється Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об’єднанням «Укрдержліспроект» по кожному лісогосподарському підприємству один раз на десять років. Його затверджує профільне міністерство. Тобто ця рубка була включена в план, розроблений десять років тому. Зокрема, Онуфріївське лісове господарство може заготовити 5700 куб. м лісу на рік від рубок головного користування.
«Ми не можемо зрозуміти позицію правоохоронних органів. Ми твердо заявляємо про законність дій. Уся деревина була чипована, внесена в реєстр електронного обліку та офіційно реалізована», – додав Олег Середюк.
Нагадаємо, за даними прокуратури, працівники «Онуфріївського лісового господарства» разом з «чорними лісорубами» вирубали багаторічні насадження цінної породи дуба першого сорту.
Лара Гуріна
журналіст CBN
22.01.2020 (17:30)
https://cbn.com.ua/2020/01/22/lisivnyky-kategorychno-vidkynuly-zvynuvachennya-prokuratury-shhodo-nezakonnoyi-vyrubky-derev/
***
Товариство лісівників України
·
В обласному управлінні лісового господарства спростували заяву прокуратури Кіровоградської області щодо виявленого факту незаконної порубки лісу на території, що належить ДП «Онуфріївське лісове господарство».
Як зазначив у коментарі CBN перший заступник начальника управління Олег Середюк, такі заяви підривають авторитет лісового господарства і створюють негативну думку громадськості щодо діяльності підприємства в цілому.
«Ми повинні розуміти, що ліс – це відновлювальний ресурс. Як пшеницю посіяли, виростили, зібрали, так і ліс: посадили, він виріс до 80-120 років, а це той вік, коли ми можемо найбільше користі отримати з заготовленої деревини, а на тому місці будуть висаджені лісові культури», – пояснив Олег Сердюк.
За його словами, відбувалася рубка головного користування, тобто рубка стиглого лісу.
«Дерева помітили, обміряли, дані перевели в об’ємний показник, нарахували рентну плату, яку ми повинні сплатити, зафіксували, яку деревину отримаємо на цій ділянці, а потім виписали лісорубний квиток на підставі матеріалів відведення», – розповів перший заступник начальника управління.
***
Товариство лісівників України
·
В обласному управлінні лісового господарства спростували заяву прокуратури Кіровоградської області щодо виявленого факту незаконної порубки лісу на території, що належить ДП «Онуфріївське лісове господарство».
Як зазначив у коментарі CBN перший заступник начальника управління Олег Середюк, такі заяви підривають авторитет лісового господарства і створюють негативну думку громадськості щодо діяльності підприємства в цілому.
«Ми повинні розуміти, що ліс – це відновлювальний ресурс. Як пшеницю посіяли, виростили, зібрали, так і ліс: посадили, він виріс до 80-120 років, а це той вік, коли ми можемо найбільше користі отримати з заготовленої деревини, а на тому місці будуть висаджені лісові культури», – пояснив Олег Сердюк.
За його словами, відбувалася рубка головного користування, тобто рубка стиглого лісу.
«Дерева помітили, обміряли, дані перевели в об’ємний показник, нарахували рентну плату, яку ми повинні сплатити, зафіксували, яку деревину отримаємо на цій ділянці, а потім виписали лісорубний квиток на підставі матеріалів відведення», – розповів перший заступник начальника управління.
Вітання Андрія Заблоцького з Днем соборності України!
Саме цьому вчить нас історія. У День соборності України важливо пам’ятати, що соборність це не лише пам’ять про минуле, а й згуртованість спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе.
Ми маємо жити за законом, бути чесними та порядними, поважати один одного, бути відповідальними. Потрібно прагнути стати кращими, взірцем, а головне – стати сильними та єдиними. Ці два взаємопов’язазні поняття є запорукою нашого майбутнього.
Зі святом!
#ДеньСоборності #вЄдностіСила #РазомСильніші
