ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 січня 2020

В ПРИАМУРЬЕ БУДУТ ВЫЯВЛЯТЬ ПОЖАРЫ ПРИ ПОМОЩИ КАМЕР НА СОТОВЫХ ВЫШКАХ


Фото: Михаил Хаустов

Приамурье готовится к противопожарному сезону. В 2020 году лесные возгорания будут обнаруживать с помощью системы дистанционного мониторинга и раннего обнаружения пожаров «Лесохранитель». Возможность наблюдать за лесом обеспечат поворотные видеокамеры, которые установят на вышках сотовых операторов.

«Такая система уже не один год работает в российских регионах и зарекомендовала себя с положительной стороны. Установить ее в Приамурье предложило министерство лесного хозяйства и пожарной безопасности области, а наше учреждение заключило договор с компанией, которая уже приступила к монтажу оборудования. В дальнейшем с этой системой будет работать оператор региональной диспетчерской службы Амурской авиабазы, – сказал начальник ГАУ Амурской области «Авиабаза» Евгений Кутуков.

Радиус обзора оборудования – до 35 километров. Камеры пока появятся в четырех точках: в Благовещенском районе – около населенных пунктов Сергеевка, Новопетровка, на 17 километре Новотроицкого шоссе, в Свободненском районе, недалеко от села Москвитино.

При появлении огня приложение, установленное на камере, зафиксирует возгорание, определит его координаты и площадь и оповестит все заинтересованные службы. Обнаружение пожара на ранней стадии позволит оперативно начать его тушение и не допустить увеличение площади, пройденной огнем, сообщает пресс-служба министерства лесного хозяйства и пожарной безопасности Амурской области.

30 січня 2020

Владимир Путин разрешил лесу расти

Президент поручил уточнить статус молодой поросли на полях



"Коммерсантъ" от 30.01.2020, 17:43

Владимир Путин поручил правительству предусмотреть возможность сохранения лесов на землях сельхозназначения без отъема их у собственников и, более того, без изменения категории земель. Речь идет о том, что российские сельхозугодья, которые не возделываются годами, зарастают постепенно лесом. Ранее на противоположном подходе настаивало Минприроды, предложив собственникам эксплуатировать такие леса только до решения о возврате земли в сельхозоборот либо о переводе в лесной фонд. Речь идет о 10% всех лесов России.

Среди поручений по итогам заседания президентского Совета по правам человека (СПЧ), опубликованных на сайте Кремля, два касаются лесов. Так, президент поручил правительству совместно с МЧС разработать к 30 апреля комплекс мер «по внедрению эффективных технологий мониторинга пожарной опасности в лесах и лесных пожаров, эффективных технологий тушения лесных пожаров, в том числе в отдаленных районах». Также Владимир Путин поручил правительству установить особенности использования лесов, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения, «предусмотрев возможность осуществления на землях такой категории всех видов использования лесов без необходимости изменения формы собственности на земельные участки и изменения категории земель».

По оценкам защитников природы, общая площадь таких лесов составляет около 100 млн га, или около 10% всех лесов России. Сельхозугодья, которые не используются по назначению годами, постепенно зарастают лесом. Однако по всем документам его быть на этих участках не должно.

Сейчас ясного правового статуса у этих лесов нет, возможность на законных основаниях вести в них продуктивное лесное хозяйство отсутствует, а охрана от пожаров, вредителей, болезней и лесонарушений законодательством не предусматривается.

При этом собственники земельных участков за сам факт существования на их землях лесных угодий могут быть подвергнуты штрафам до 700 тыс. руб., участок может быть изъят. Принять документ о статусе лесов на землях сельхозназначения Владимир Путин поручал еще в 2013 году.

Таким образом, президент встал на сторону экологов из «Гринписа России», которые несколько лет призывали Минприроды разработать соответствующие поправки. Чиновники признавали проблему с пожарами на таких землях: владельцы поджигают свои участки, чтобы избежать крупных штрафов. Минприроды летом 2019 года разрабатывало поправки, которые по замыслу авторов должны были установить статус лесов на сельхозземлях (см. “Ъ” от 19 июня 2019 года). Ведомство предлагало допустить использование таких лесов только до решения региональных властей о возвращении этих территорий в сельскохозяйственный оборот либо о переводе в земли лесного фонда. После вовлечения в сельхозоборот на территории не сохранится лес, а в случае перевода в лесной фонд участок отойдет в федеральную собственность. До этого «эксплуатировать леса» на сельхозземлях можно только для «заготовки и сбора недревесных и пищевых лесных ресурсов, лекарственных растений, а также для ведения сельского хозяйства и выращивания плодовых растений». Также документ устанавливает для собственника сельхозземли, на которой вырос лес, дополнительные обязанности по его охране и защите от вредителей и пожаров.

В Минэкономики заявили, что изъятие участков у частных собственников затруднит реализацию прав и свобод граждан, а также приведет к дополнительным расходам бюджетной системы и предпринимателей (см. “Ъ” от 25 декабря 2019 года).
В «Гринпис России» поддерживают поручение президента и отмечают, что оно «не допускает неоднозначного толкования». В организации также обращают внимание, что вовлечение лесов на таких землях в оборот приведет к развитию лесного хозяйства в стране.

«Для лесоразведения и развития лесного хозяйства годятся примерно 50 млн гектаров бывших сельхозземель, из которых около тридцати уже представляют собой лес,— объясняет эксперт "Гринпис России" Алексей Ярошенко.— Если во всех подходящих случаях вести правильное лесное хозяйство, то в перспективе это позволит получать около 300 млн кубометров древесины ежегодно (это примерно столько, сколько сейчас заготавливается и воруется в "официальных" лесах), а также в одном только лесном хозяйстве создать и поддерживать около 100 тыс. постоянных рабочих мест».

Анна Васильева

Європейська зелена угода без Держлісагентства

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 24 січня 2020 р. N 33
Київ

Про утворення міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії "Європейська зелена угода"

Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Утворити міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії "Європейська зелена угода" у складі згідно з додатком.
2. Затвердити Положення про міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії "Європейська зелена угода", що додається.

Прем'єр-міністр України
О. ГОНЧАРУК
Інд. 55

СКЛАД
міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії "Європейська зелена угода"

Віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, голова міжвідомчої робочої групи
Заступник Міністра енергетики та захисту довкілля з питань європейської інтеграції - перший заступник голови міжвідомчої робочої групи
Заступник Міністра енергетики та захисту довкілля - заступник голови міжвідомчої робочої групи
Заступник керівника служби Віце-прем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, секретар міжвідомчої робочої групи
Радник Прем'єр-міністра України (за згодою)
Керівник експертної групи Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів
Перший заступник Міністра освіти і науки
Перший заступник Міністра інфраструктури
Перший заступник Міністра розвитку громад та територій
Заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції
Заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
Заступник Міністра юстиції
Заступник Міністра фінансів
Голова Держенергонагляду
Голова Держенергоефективності
Голова Держрибагентства
Заступник Голови Держекоінспекції
Заступник Голови Держводагентства
Представник Апарату Ради національної безпеки і оборони (за згодою)
Член Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом (за згодою)
Член Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку (за згодою)
Член Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг (за згодою)
Міжнародні експерти та представники міжнародних організацій та установ в Україні (за згодою)
Незалежні експерти і представники громадських об'єднань та неурядових організацій (за згодою)

ПОЛОЖЕННЯ
про міжвідомчу робочу групу з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії "Європейська зелена угода"

1. Міжвідомча робоча група з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії "Європейська зелена угода" (далі - міжвідомча робоча група) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.
2. Міжвідомча робоча група у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
3. Міжвідомча робоча група утворена з метою забезпечення узгоджених дій центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо визначення механізмів реалізації державної політики з питань імплементації цілей сталого розвитку України, створення умов для забезпечення конкурентоспроможності українських виробників та підприємств під час реалізації ініціативи Європейської Комісії "Європейська зелена угода", збереження біорізноманіття, захисту здоров'я, добробуту громадян від ризиків та наслідків зміни клімату.
4. Основними завданнями міжвідомчої робочої групи є:
сприяння забезпеченню та координації дій органів виконавчої влади з питань подолання наслідків зміни клімату;
сприяння забезпеченню виконання завдань щодо посилення інституційної взаємодії між Україною та Європейською Комісією з метою впровадження зазначеної ініціативи;
сприяння підготовці національного інтегрованого плану з енергетики та зміни клімату на 2021 - 2030 роки;
забезпечення взаємодії та координації діяльності міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку держави за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян;
підготовка пропозицій та рекомендацій щодо механізмів, оптимальних шляхів розв'язання проблем та сприяння реалізації державної політики за такими напрямами:
зменшення викидів парникових газів;
розвиток сфери використання відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;
розвиток транспортної інфраструктури щодо використання низьковуглецевих видів моторного палива, електричних, водневих автомобілів громадського та спеціального електротранспорту, створення мультимодальних транспортних сполучень та автоматизації руху, смарт-мобільності;
зменшення обсягів виробництва та споживання енергоємних продуктів;
збереження об'єктів рослинного та тваринного світу, їх угруповань та комплексів, екосистем та складових елементів екомережі;
запобігання та скорочення промислового забруднення;
залучення "зелених" інвестицій та розроблення інвестиційних планів, спрямованих на їх реалізацію;
сприяння виробництву товарів та продукції багаторазового використання, створення інноваційної екосистеми;
застосування цифрових технологій, зокрема використання штучного інтелекту, хмарних технологій, Інтернету речей, стандартів зв'язку, мобільних мереж, та визначення їх впливу на довкілля з метою сприяння переходу до низьковуглецевого розвитку держави та зменшення ресурсоємності;
запровадження екологічних стандартів будівництва та модернізації житлового та нежитлового фонду з огляду на енерго- та ресурсоефективність;
сприяння підвищенню ресурсоефективності промисловості та переходу до низьковуглецевого циркулярного виробництва;
запровадження політики запобігання недобросовісному екологічному маркуванню продукції, створення ринку вторинної сировини та побічних продуктів;
удосконалення нормативно-правового регулювання з питань скорочення викидів вуглецю, зменшення ризику енергетичної бідності, а також інших питань, які виникають у сфері зміни клімату;
підвищення ефективності діяльності центральних органів виконавчої влади у сфері подолання наслідків зміни клімату;
розроблення наукової концепції, спрямованої на подолання наслідків змін клімату.
5. Міжвідомча робоча група відповідно до покладених на неї завдань:
проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблем у процесі реалізації державної політики у сфері зміни клімату;
вивчає результати діяльності центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань зміни клімату;
бере участь у розробленні пропозицій та рекомендацій до проектів нормативно-правових актів з питань зміни клімату;
подає Кабінетові Міністрів України розроблені за результатами своєї роботи рекомендації та пропозиції;
сприяє налагодженню співробітництва з міжнародними організаціями, програмами і фондами з метою подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії "Європейська зелена угода".
6. Міжвідомча робоча група має право:
отримувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежних експертів (за згодою);
організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад та інших заходів;
утворювати у разі потреби для виконання покладених на неї завдань окремі постійні або тимчасові робочі підгрупи.
7. Міжвідомча робоча група під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності.
8. Посадовий склад міжвідомчої робочої групи затверджує Кабінет Міністрів України.
Міжвідомчу робочу групу очолює голова, який затверджує її персональний склад та вносить у разі потреби до нього зміни.
Міжвідомча робоча група утворюється у складі голови, його заступників, секретаря та її членів.
9. Голова міжвідомчої робочої групи:
здійснює загальне керівництво та забезпечує організацію роботи робочої групи;
скликає засідання міжвідомчої робочої групи;
головує на засіданнях міжвідомчої робочої групи;
забезпечує в межах своїх повноважень взаємодію міжвідомчої робочої групи з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, науковими установами та громадськими організаціями.
10. Формою роботи міжвідомчої робочої групи є засідання, які проводяться за необхідності, але не рідше двох разів на рік.
Засідання міжвідомчої робочої групи проводить її голова, а у разі його відсутності один із заступників голови за його дорученням.
За рішенням голови міжвідомчої робочої групи та за наявності технічних засобів засідання міжвідомчої робочої групи може бути проведено дистанційно в режимі відеоконференції.
Члени міжвідомчої робочої групи мають право ініціювати проведення позачергового засідання.
11. Підготовку матеріалів до розгляду робочої групи, повідомлення всім членам міжвідомчої робочої групи про час і дату чергового засідання, ведення протоколу засідання міжвідомчої робочої групи та його надсилання членам міжвідомчої робочої групи забезпечує секретар.
Дата проведення засідання та порядок денний повідомляються членам міжвідомчої робочої групи не пізніше ніж за три робочих дні до засідання.
12. Члени міжвідомчої робочої групи беруть персональну участь у її засіданнях.
13. Питання, що розглядаються на засіданнях міжвідомчої робочої групи, вносяться головою робочої групи та її членами.
Засідання міжвідомчої робочої групи вважається правоможним, якщо на ньому присутні більш як половина її членів.
14. На своїх засіданнях міжвідомча робоча група розробляє пропозиції та рекомендації з питань, що належать до її компетенції. Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосували більш як половина присутніх на засіданні членів міжвідомчої робочої групи. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.
Пропозиції та рекомендації міжвідомчої робочої групи оформлюються протоколом засідання, який підписується головуючим на її засіданні та секретарем, надсилається всім членам міжвідомчої робочої групи та Кабінетові Міністрів України.
Член міжвідомчої робочої групи, який не підтримує пропозиції та рекомендації, може викласти в письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання.
15. Пропозиції та рекомендації міжвідомчої робочої групи можуть бути реалізовані шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України рішення, проект якого вносить орган виконавчої влади відповідно до своїх повноважень.
16. Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності міжвідомчої робочої групи здійснює Секретаріат Кабінету Міністрів України.
____________

http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP200033.html

Лесничии обеспокоены изобилием короедов

Сийм Саавик



Ристо Сепп показал высохшие в Валгамаа деревья. Деревья сохнут и в результате работы жуков-короедов.

ФОТО: Сийм Саавик

В Юго-Восточной Эстонии лесничии как один уверяют, что в этом году короеды вредят еловым лесам больше, чем обычно. Причины могут крыться в поваленных штормами деревьях и более теплой погоде, пишет Lõuna-Eesti Postimees.

Ристо Сепп, лесничий RMK в Валгамаа, рассказал, что нынче и ему попадаются на глаза короеды чаще, чем в любой другой год: «Прямых статистических данных об их численности нет, и я сам не пересчитывал их, но в лесах Валгамаа наблюдается много очагов короедов».

Сепп сказал, что короеды любят жить в местах, где шторм повалил жизнеспособные деревья. По словам лесничего, есть только один эффективный способ борьбы с этими жуками – так называемый метод ловчего дерева. Для борьбы с вредителями специально валятся деревья, которые привлекают самих вредителей. После того, как короеды переселяются на них, деревья убираются из леса.

Последствия летнего шторма

Лесничий RMK в Вырумаа Агу Пало рассказал, что, хотя в этом году изобилие короедов и является проблемой для всей Эстонии, дела в Вырумаа и Валгамаа обстоят хуже всего. А именно, летом 2016 года летний шторм нанес серьезный вред лесу, были повреждены и деревья Карулаского национального парка. Национальный парк относится к зоне целенаправленной защиты, и там нельзя было ничего убирать. Сломанные деревья, однако, стали благоприятным местом обитания для короедов, которые начали распространяться в близлежащие леса. «Теплое лето и зима способствуют их распространению», – отметил Пало.

По мнению вырумааского лесничего, избавление от короедов при помощи ловчих деревьев самая действенная мера. В то же время он добавил, что этот метод не используется особенно часто. «Это маленькая работа, выполнить которую просто некому», – сказал он. Работа должна быть выполнена вручную, потому что нет смысла валить отдельные деревья с помощью валочного трактора.


Однако, по его словам, на деревьях можно устанавливать и феромонные ловушки. Феромоны – это ароматизаторы, которые привлекают насекомых в определенный период жизни. Это вещество завлекает жуков в ловушку, что спасает деревья от нападения короедов. Такие ловушки могут приобретать и собственники частных лесов.

Естественное регулирование

Лесничий RMK в Пылвамаа Тийт Тимберг также признал, что ситуация довольно печальная. «Засохшие ели – это только следствие. Проблема в том, что короеды заселяются в здоровые деревья», – сказал он. Такие опасные зоны распространения вредителей должны быть, например, в районе Канепи.


По его словам, ситуацию могли бы смягчить ловчие деревья. В то же время он выразил надежду, что природа сама внесет коррективы. Например, одной зимы похолоднее будет достаточно, и популяция короедов значительно уменьшится. «Местами мы также прореживаем лес», – добавил Тимберг. По его словам, всегда важно смотреть на обстоятельства и планировать деятельность на этой основе.

КОРОЕД


Жук-короед.

ФОТО: Марко Саарм / Sakala

Насекомое размером в пару миллиметров, которое проводит большую часть своей жизни, прячась под корой деревьев. В Эстонии известны 68 видов короедов. Многим видам нравится проделывать ходы в деревьях, что пагубно сказывается на жизнеспособности дерева. Поэтому они являются опасными лесными вредителями. Из числа опасных для леса короедов наиболее часто встречается короед-типограф, который активно размножается в годы разрушительных штормов и засушливой погоды. Короед–типограф дает потомство дважды в год. Короеды могут убить большое и жизнеспособное дерево за несколько месяцев.

Источник: интернет

Прокуратура Луганської області викрила незаконний видобуток природного газу на землях лісового фонду (ФОТО)

Прокуратура Луганської області викрила факт незаконного видобутку природного газу на території земель лісогосподарського призначення. Розпочато досудове розслідування за ч. 1 ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки).

За даними прокуратури, приватне підприємство без дозволу Луганської обласної державної адміністрації на виділення землі у 2019 році самовільно зайняло три земельних ділянки загальною площею понад 6 гектарів, призначених для збереження лісових ресурсів. Видобуток природного газу здійснювався під прикриттям угод, укладених з лісомисливським господарством.

Наразі у кримінальному провадженні проведено першочергові слідчі дії, у ході яких підтверджено відсутність правових підстав для використання вказаних земель. Досліджується питання щодо завдання збитків інтересам держави внаслідок неналежної охорони лісів уповноваженими органами влади.



Прес-служба прокуратури Луганської області

У лісах Вінниччини створюють штучні водопої для диких тварин

У Вінницькій області на території лісових угідь створюють штучні водойми, аби дикі тварини не страждали від спраги. Сьогодні таке озеро споруджують у Жмеринському районі.

Про це повідомляє Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства.

На території лісництва знаходиться вольєр для напіввільного утримання диких тварин, у якому розводять ланей та муфлонів. Частина ставка знаходиться на території вольєру, частина – за його межами. Лісівники помітили, що рівень води у водоймі значно знизився, розчистили джерело. А неподалік ведуться роботи із спорудження ще однієї штучної водойми, яка слугуватиме як запас води для мешканців вольєру і яка постачатиме вологою інших тварин лісових угідь лісництва.

«Зміни клімату, посушливе літо, відсутність оптимальної кількості опадів, знижується рівень ґрунтових вод. І це впливає негативно не лише на стан лісових культур. Адже тварини у пошуках вологи мігруватимуть із наших лісів, а в гіршому випадку – будуть гинути, не приводитимуть здорове потомство. Тому питання забезпечення водопоями диких тварин дуже важливе», - розповідає лісничий Жмеринського лісництва Сергій Горбатюк.





Нагадаємо, що у Вінницькій області мешкає найчисельніша в Україні популяція зубра європейського. Зимовий облік тварин показав, що у статі відбулося поповнення – на світ з’явилися семеро теляток. Тепер в лісах регіону живе 101 зубр.

Вiнниця.info, фото - лісівників
30 січня 2020, 13:08

Последние разработки в области лесной генетики



29 января сотрудники ФБУ «Рослесозащита» выступили с докладами на ежегодной научно-технической конференции профессорско-преподавательского состава, аспирантов и студентов в Мытищинском филиале МГТУ им. Н.Э. Баумана. Доклады о преимуществах использования методов ДНК-анализа для решения практических вопросов в области лесного хозяйства, лесного семеноводства и лесовосстановления прозвучали в подсекции «Лесные культуры, селекция и дендрология». Специалисты учреждения участвовали в мероприятии по приглашению кафедры лесных культур, селекции и дендрологии, с целью поделиться опытом и последними разработками в области лесной генетики, представить результаты генетических работ, проводимых в ФБУ «Рослесозащита», показать возможности и важность использования достижений лесной генетики в системе лесного образования.

- В отделах мониторинга состояния лесных генетических ресурсов ФБУ «Рослесозащита» работают квалифицированные специалисты, которые могут оказать консультативную помощь преподавателям, студентам, работникам лесного хозяйства. Мытищинский филиал МГТУ им. Н.Э. Баумана (ранее Московский государственный университет леса) всегда являлся одним из основных поставщиков кадров для лесного хозяйства, поэтому молодых специалистов необходимо готовить и развивать совместно, без отрыва от производства, чтобы студенты понимали, какие направления востребованы сейчас», - прокомментировала начальник отдела Татьяна Полякова.

Начальник отдела мониторинга состояния лесных генетических ресурсов, кандидат биологических наук, доцент Татьяна Полякова рассказала участникам конференции об обеспечении мониторинга состояния лесных генетических ресурсов в ФБУ «Рослесозащита». В ходе выступления было отмечено, что грамотно отобранный материал и правильно подобранные методы анализа ДНК – это половина успеха в решении поставленной задачи. Референсная база генетических данных основных лесообразующих пород, которая сейчас создается сотрудниками учреждения, в перспективе может стать основой для контроля за оборотом круглых лесоматериалов, репродуктивного материала при воспроизводстве лесов, сертификации лесных семян и посадочного материала по месту происхождения, оценки генетического разнообразия лесных насаждений. Кроме этого, может быть использована для проведения криминалистической экспертизы.

Молодой специалист отдела, инженер Вита Раковская выступила на тему «Сравнительная оценка генетической изменчивости семян обыкновенной на Северо-Западе Российской Федерации». Цель доклада состояла в том, чтобы показать, насколько выявленная популяционно-генетическая изменчивость семян говорит о месте происхождении. Так, семена сосны обыкновенной, предположительно собранные в Ухтинском лесничестве Республики Коми, показали высокую идентичность (95,4%) с отобранными там же образцами хвои.

Доклады сотрудников ФБУ «Рослесозащита» вызвали большой интерес участников конференции в связи с актуальностью направлений деятельности и высоким уровнем работ. Обсуждение докладов подтвердило перспективность и своевременность применения методов ДНК-анализа в области лесного семеноводства и лесовосстановления. Коллеги кафедры лесных культур, селекции и дендрологии выразили благодарность специалистам за представленные работы и дискуссию, а также предложили обсудить в ближайшее время вопросы дальнейшего взаимовыгодного сотрудничества.

В Мінекономіки пропонують скасувати мораторій на експорт лісу

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов заявив про необхідність скасування Україною заборони на експорт необробленої деревини (мораторій на експорт лісу).

Про це Милованов повідомив у Facebook за підсумками засідання Ради асоціації України та ЄС.

«Потрібно усувати те, що заважає торгівлі між Україною та ЄС. Для ЄС це заборона на експорт лісу з України. Для нас це захисні заходи ЄС на метал, які завдають шкоди нашій економіці», — написав міністр.

Він зазначив, що такі зустрічні кроки дозволили б Україні наростити торгівлю з Європою.

Крім цього Милованов зазначив, що з 1 лютого запрацюють зміни, які дозволять пришвидшити експорт української курятини до ЄС.

Разом з тим міністр розвитку економіки додав, що співпраця України та ЄС повинна стати взаємовигідною.

«По-перше, співпраця має бути взаємовигідною. Ми завжди цінуватимемо підтримку ЄС, але водночас, ми не маємо стати сировинним придатком», — додав Милованов.

Зазначимо, що Україна запровадила заборону (мораторій) на експорт необробленої деревини до ЄС у 2015 році з метою боротьби з незаконною вирубкою карпатських лісів. Водночас, з того часу Україна стала найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу.

Раніше журналісти повідомляли, що Євросоюз може почати арбітражний та судовий процес проти України з метою скасування мораторію на експорт лісу-кругляка. Відповідне застереження надіслала єврокомісарка з питань торгівлі Сесілія Мальмстрьом.

6 лютого 2019 року уряд затвердив всіх українських представників в арбітражному суді, який має розглядати питання про скасування мораторію на експорт лісу.


А наступним поколінням залишимо жаб і п’явок?



АКТУАЛЬНО

Через браконьєрство і корупцію наші водойми катастрофічно бідніють, а держбюджет втрачає мільярди гривень

За даними авторитетної сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у 2020 році 65% споживчого кошика населення планети становитиме риба, вирощена підприємницькими структурами, і лише 35% — виловлена в дикій природі. У нас усе навпаки: менш як 20% вирощують підприємці й понад 80% вигрібають з дикої природи. А з понад 400 тисяч тонн рибної продукції, яку ми споживаємо щорічно, лише 88 тисяч тонн мають українське походження, решта — імпорт.

За підрахунками експертів, незаконний вилов риби в Україні перевищив офіційний, а тіньовий рибний ринок наблизився до 6 мільярдів гривень. Ідеться, по суті, про браконьєрство, яке не лише завдає фінансових збитків державі, а й, що набагато страшніше, через 30 років, вважають науковці, у наших річках залишаться хіба що жаби і п’явки. Адже в останнє видання Червоної книги України вже занесено понад 70 видів аборигенної риби як такі, що зникають.

Це внаслідок того, що наші багатостраждальні водойми перегороджено тисячами кілометрів браконьєрських сітей. Не обійшлося і без легальних структур господарювання. Приміром, у Дністровському лимані, де замість заявленого карася тралом вигрібають усю живність, яка в нього потрапляє.

Але не лише ці чинники мають негативний вплив на вітчизняні рибні запаси. Існують ще й види браконьєрства, які справедливо можна назвати цинічним убивством, що має згубні наслідки для майбутнього відтворення водних ресурсів. У цьому довелося переконатися авторові публікації візуально й під час спілкування з десятками рибалок-аматорів.
Убивство під виглядом риболовлі

Якщо сплавлятися Дністром від села Маяки в Біляївському районі Одеської області до гирла річки, необхідно подолати близько 15 кілометрів. Часто цей відрізок нагадує вулицю великого міста. Тільки замість авто ним снують моторки і катери, а пішоходів замінили цілі полчища рибалок, які днюють і ночують тут. Якщо врахувати, що один від одного вони перебувають на відстані приблизно 10 метрів, то в підсумку виходить понад 2 тисячі любителів риболовлі, в кожного з яких 5—10 спінінгових або фідерних вудлищ з одним або кількома гачками. Додаймо ще й моторки та катери з лісом вудок, і стає очевидно, що така атака на водні ресурси аж ніяк не сприяє їхньому відновленню. Адже, по суті, ніхто не повертається додому без улову, який інколи сягає 30—50 кілограм, а норма 3. Звичайно, бувають дні, коли риба не йде на жодну приманку. Проте ніколи не залишаються без трофеїв ті, хто використовує заборонені снасті. Про них довелося дізнатися від знайомого рибалки і його товаришів, з якими ми протягом трьох днів орендували вагончик на понтоні в гирлі Дністра.

Звична картина: дорогий катер і чотири особи на ньому. За віком можна визначити, що це сім’я: батько з матір’ю та їхні сини віком 10 і 12 років. Кинувши якір неподалік нас, вони одразу ж узяли спінінги і стали шмагати водойму. Зазвичай такі снасті придатні для полювання на хижу рибу з використанням різних блешень, твістерів, силіконових рибок тощо.

Однак сімейство час від часу витягувало тарань, плотву, карасиків, коропів, хоч наші фідерні вудки стояли непорушно. Тому мене як неофіта на цій водоймі зацікавив секрет такого успіху. У відповідь мій знайомий виголосив не дуже цензурну промову, завершивши її риторично: «І який приклад ці… подають дітям? Вони хоч на секунду замислилися, що залишать своїм внукам?»

Так уперше довелося почути про такі браконьєрські снасті, як драч і муха. А після спілкування з іншими рибалками стало зрозуміло, чому за останні п’ять років деякі види риби тут зникли, а розповіді про те, що раніше не рідкістю були трофейні коропи, товстолобики по 10—15 кілограмів, трикілограмові судаки, жерехи та інша велика риба, сприймаєш як рибальські байки.

Рибалка-любитель, перш ніж рушити на водойму, має купити недешеві фідери чи спінінги, різноманітні прикорми, наживки, підібрати гачки, волосінь залежно від бажання впіймати той чи інший вид і екземпляр риби, годину розкладати снасті, бруднити руки наживкою, а потім терпляче чекати кльову. Також зважати на погоду, напрямок вітру, пору року, фази місяця тощо. Браконьєри ж цим не заморочуються: спінінг, котушка, намотаний на ній шнур, яким можна витягнути навіть бегемота, і прив’язаний драч, чи так звана муха. Ними загарпунюють здобич за будь-яку частину тіла. Оскільки ж велика рибина досить сильна, то переважно зривається, але через поранення вже немає шансів вижити, а дрібну просто викидають уже напівмертвою.

Щоб зрозуміти, якої шкоди завдають такі браконьєри біоресурсам, зробимо простий підрахунок. За розповідями рибалок, лише у гирлі Дністра та на Турунчуку, рукаві річки, інколи можна нарахувати понад 50 човнів і катерів із трьома-чотирма браконьєрами в кожному. Деякі з них хваляться, що за день можуть натягати майже 50 кілограмів риби. І це насправді так. Особливо в холодні пори року, коли вона сповільнює рух, залягає на дно і не встигає відреагувати на небезпеку.

Однак візьмемо цифру значно меншу, апелюючи до одного з повідомлень управління Держрибагентства в Одеській області: «Держінспектор рибоохоронного патруля спільно з представниками Держприкордонслужби затримав трьох браконьєрів, які колючим знаряддям (драчем) виловили 48 кілограмів риби». Отже, по 16 кілограмів. Помножимо їх принаймні на 100 — середню чисельність тих, хто промишляє таким різновидом браконьєрства. Виходить за день понад півтори тонни. Додаймо до цієї кількості ще 8—9 тонн, по суті, вбитої риби, оскільки на одну виловлену припадає 5—9 поранених, які рано чи пізно загинуть. У підсумку одержуємо понад 10 тонн. Це за один день, а скільки за рік?

І якщо із браконьєрських сітей риба все-таки потрапляє на прилавок, то в цьому разі вона просто розкладається на дні водойми, спричиняючи різні хвороби її мешканців. Так убивають майбутнє відтворення рибних запасів, оскільки маточне поголів’я сазана, коропа, жереха, сома та інших мешканців річки, яка колись славилася багатством та різноманіттям, фактично знищено.

Фото з сайту youtube.com


Охоронці й порушники в одній іпостасі

За даними Держриб­агентства, у 2016 році рибоохоронні патрулі та органи рибоохорони виявили понад 28 тисяч порушень риболовлі, у 2017-му — близько 32 тисяч, а у 2018-му порівняно з попереднім їх стало більше майже на 10 тисяч. Це офіційна статистка.

Однак очільник ВГО «Асоціація рибалок України» Олександр Чистяков вважає, що 104 тисячі браконьєрів, яких затримали у 2018 році природоохоронні та правоохоронні органи, — це лише 15% тих, хто насправді винищує водні біоресурси. За його словами, браконьєрство у країні виросло до критичних розмірів і набуло ознак організованої злочинності. І це не перебільшення.

Приміром, НАБУ розслідує справу колишнього начальника поліції Одеської області, під покровительством якого перебували не лише контрабандисти та браконьєри, а й навіть рибалки, які змушені були платити дань за кожен упійманий кілограм риби. У це угруповання, крім місцевих, входив навіть громадянин Греції. Мабуть, зрозуміло, що, маючи такого патрона, браконьєри чхати хотіли і на рибоохорону, і на нормативний вилов, який не може перевищувати 3 кілограми. Дійшло до того, що у вже згадуваних Маяках внаслідок підриву автомобіля загинув місцевий рибалка, а човен сина одеського еколога зрешетили кулями. Винних так і не знайшли.

А у гирлі Дністра та на Турунчуку браконьєрськими снастями промишляють не лише місцеві, а й, як свідчать реєстраційні номери плавзасобів, варяги з інших регіонів України, окремі високопосадовці та представники правоохоронних органів. Таких патрулі рибоохорони намагаються не чіпати, бо навіщо потім одержувати на горіхи від начальства або ходити на допити в поліцію чи прокуратуру. Та й ті, хто мав би віднаджувати браконьєрів від злочинного промислу, нерідко самі займаються ним.

Наприклад, за повідомленням пресслужби Одесь­кого прикордонного загону, громадські інспектори охорони природи затримали двох браконьєрів. Ними виявилися… інспектор Нижньодністровського націо­нального природного парку та його брат. А промишляли вони в заборонній зоні Дністровського лиману, де цей інспектор відповідає за збереження рибних та інших ресурсів парку.

В Асоціації рибалок України наголошують: «Кожен патрульний рибоохорони знає акваторію регіону як свої п’ять пальців. І тому без його відома регулярно і незаконно у великих кількостях виловлювати рибу неможливо. Браконьєрство процвітає завдяки заступництву тих, на кого держава поклала повноваження охороняти і берегти природу».

А експерт-правознавець у рибогосподарській галузі Василь Коротецький вважає, що рибоохоронним патрульним вигідно плодити браконьєрів на своїх дільницях. Від них вони одержують мзду і покривають їх, попереджають про правоохоронні рейди.

Та й серед працівників цієї галузі трапляються далеко не бездоганні особи. Два роки тому на браконьєрстві впіймали ексдиректора Нижньодністровського національного природного парку. Ще один керівник цього об’єкта після того, як його заступника затримали на одержанні хабара, втік із зарплатою працівників у Росію. А патрулі рибоохорони, що попалися на гарячому, часто опиняються в іншій природоохоронній структурі.

На жаль, ці факти — лише маленький штрих до загальної картини. Тому недарма представники громадськості, вчені-екологи, природоохоронці вимагають негайних дієвих заходів, щоб зупинити повне знищення біоресурсів у наших водоймах. Що ж необхідно для цього робити?
Велосипед винаходити не треба

Винна передусім у цьому держава. Оскільки рибогосподарську галузь раніше не вважали важливою складовою агропромислового комплексу, то й законодавство з цього питання далеке від досконалості. Щоб його вдосконалити, варто, мабуть, поглянути на досвід інших країн, де законодавство та судді, на відміну від наших, не дають жодних поблажок не лише браконьєрам, а й порушникам правил риболовлі.

До прикладу, ФРН. Усі водойми тут мають господарів: державу, риболовну компанію, рибальське об’єднання або приватних осіб. Несанкціоновану риболовлю вважають кримінальним злочином і карають за статтею «крадіжка». Без ліцензії на вільних водоймах розцінюють як браконьєрство навіть якщо ти лише закинув вудку, а риби на гачку немає. Браконьєрство карається позбавленням волі строком до двох років або грошовим штрафом. Наприклад, у Бранденбурзі за ловлю риби без необхідних документів можна заробити штраф у 50 тисяч євро.

Навіть легальна риболовля може довести до в’язниці, якщо ти не дотримуєшся правил любительського рибальства. Тому там кожен чітко знає, яку рибу, в якій водоймі, яких розмірів і в якій кількості можна ловити. Рибалки беруть із собою рулетку і ваги, використовують не більш як дві вудки і зобов’язані фіксувати вилов у журналі, зазначивши вагу, розмір і вид пійманої риби.

Дехто, прочитавши ці рядки, мабуть, обуриться. Мовляв, німці багаті, вони собі можуть дозволити такі драконівські закони, а в нас ловлять не для розваги, а щоб прохарчуватися. Дозвольте не погодитися. У гирлі Дністра не раз доводилося бачити браконьєрів на моторках і катерах вартістю 10—50 тисяч доларів. Їм що, теж нічого їсти? Чи, може, ті, хто виловлює замість нормативних 3 кілограмів удесятеро більше, теж з’їдає її?

Проте даймо спокій німецьким законам, а поглянемо поряд. Приміром, у Польщі необхідно скласти екзамен, одержати ліцензію, а потім уже починати рибалити. За найменше порушення, не кажучи вже про браконьєрство, штрафи починаються в перерахунку на гривні з 3,5 тисячі. У Румунії, громадяни якої живуть не набагато краще, ніж наші, браконьєрство оцінюють в еквіваленті півтори тисячі євро. У всіх європейських країнах існує кримінальна відповідальність за нього.

Варто дослухатися і до наших рибалок-любителів. Приміром, ті, з ким довелося спілкуватися, вважають, що для збереження рибних запасів у таких місцях скупчення риби, як пониззя Дністра, його гирло, Турунчук, Дністровський лиман та подібних водоймах, необхідно ввести зонування для промислового і любительського лову. Слід заборонити перебувати плавзасобам (окрім суб’єктів господарювання) на воді в нічний час, оскільки темряву використовують лише браконьєри. А також конфісковувати човни і катери у браконьєрів. Необхідно запровадити кримінальну відповідальність за використання електровудок, драчів і так званих мух. Адже власників таких знарядь штрафують лише за незаконно виловлену рибу, не враховуючи, що вони вбили її вдесятеро більше. А після детального вивчення стану водойм вченими можна просто заборонити будь-який вилов риби до періоду відновлення її запасів. Мабуть, такі пропозиції цілком слушні. Головне, щоб до них дослухалися ті, від кого залежить їх реалізація на практиці.

Василь ТУГЛУК

США легалізували вебскрейпінг - автоматизоване отримання відкритих даних

Суд у Сполучених Штатах повністю легалізував так званий веб скрейпінг (від scraping - "вишкрібання") - перетворення у структуровані дані інформації з веб-сторінок, яке виконується за допомогою комп'ютерних програм, наприклад, для автоматичного скачування баз даних тощо.




Це справді важливе рішення. Суд не лише легалізував цю практику, але й заборонив будь-кому вимагати прибрати інформацію з сайту, якщо вона була публічна.

Суд підтвердив, що скачування баз даних автоматично не відрізняється легально від того, як якби це робила, заходячи через браузер, людина.

В обох випадках "користувач" робить запит на відкриті дані.

Зараз багато власників сайтів намагаються технічно ускладнити автоматичне копіювання інформації, яка не захищена копірайтом - як-от цін на квитки, баз даних про закупівлі тощо.

Дехто вважає, ніби ця публічна інформація "їхня", а дізнатися не ціну окремого квитка, а ціну на всі водночас - "крадіжка". Суд постановив, що це не так.

Цікаво, що до суду з приводу "крадіжки" подала соцмережа LinkedIn, якою володіє Microsoft, проти невеличкої компанії з аналізу даних, hiQ Labs. Вона використовувала програму для аналізу відкритих профайлів користувачів та консультування роботодавців, працівники яких розміщували свої резюме на сайті.

LinkedIn вимагала припинити автоматизований збір відкритих даних. Начебто hiQ порушувала закон проти "хакерів" (computer fraud and abuse act (CFAA) - прийнятий ще тридцять років тому).

hiQ подала апеляцію до суду - й перемогла.

Суд не тільки дозволив продовжувати автоматичний збір відкритих даних - але й заборонив створювати для цього технічні перепони.

Як відомо, у США діє прецедентне право, тобто це рішення стосується всіх подальших подібних випадків.

30/01/2020