ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

29 лютого 2020

Экологическая сфера: меры по улучшению


При решении экологических проблем, возможно, придется создавать новую систему контроля, заявил президент Литвы Гитанас Науседа.

«Эти проблемы придется решать комплексно, одной лишь «рубки голов» недостаточно, требуется создать совершенно иную систему», – заявил президент в интервью, которое на минувшей неделе транслировалось на телеканалах LNK и Info TV.

По его словам, новая информация о природоохранных нарушениях, предаваемая гласности, является необходимой предпосылкой для совершенствования системы.

«Некоторые преступления – не побоюсь этого слова – совершались из года в год, десятилетия, и мы жили в настоящем королевстве кривых зеркал, в котором со стороны все как бы и неплохо, ну а там, где пованивает, люди недовольны… А сегодня все это становится публичным, и это первый шаг, и пора наконец перейти к решению экологических проблем», – сказал Г. Науседа.

Он также выразил надежду на то, что общество окажет давление на власть с целью решения проблем загрязнения природы, стоков и вырубки деревьев.

Департамент охраны окружающей среды в последнее время критиковали, когда выяснилось, что картонажная фабрика Grigeo Klaipėda, как подозревается, спускала неочищенные сточные воды в Куршский залив. Это преступление вскрылось после того, как жители портового города несколько лет жаловались на неприятные запахи.

В последнее время также возник скандал с охотой, в которой участвовали влиятельные деятели политики и бизнеса и на которой были убиты самки зубра. В связи с этим происшествием полиция начала расследование о несоответствии должностному положению. Полиция оценит и действия природоохранных органов Панявежиса.

На минувшей неделе было заявлено, что министр окружающей среды Кястутис Мажейка предлагает понизить в должности директора департамента Вайдаса Лаукиниса.

В последнее время в Литве большое внимание привлекли и другие экологические проблемы: загрязнение пластиком и другими веществами сточных вод, нелегальное и небезопасное хранение отходов. Жители городов уже несколько лет сопротивляются вырубке лесов.

Информация «ЛК», BNS, литовских СМИ
ДАТА ПУБЛИКАЦИИ: 2020-02-29
Nuotrauka BFL/ Vygintas Skaraitis

Лісова галузь може стати одним із джерел наповнення місцевих бюджетів для гірських територій?



27 лютого в обласній раді відбулося засідання Регіональної платформи розвитку місцевого самоврядування на тему: «Реформа місцевого самоврядування та децентралізація влади у контексті конституційних змін і впровадження засад нового адміністративно-територіального устрою».У порядку денному – питання про розгляд Концепції Асоціації міст України щодо змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а також про ініціативу розробки законодавчих документів стосовно переходу лісового фонду з державної – у комунальну власність.

Участь у заході взяли: голова обласної ради Михайло Рівіс, народний депутат України Михайло Лаба, депутати облради – секретар постійної комісії з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації, директор Агенції регіонального розвитку Закарпатської області Денис Ман та член профільної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я Йожеф Баторі, представники органів місцевого самоврядування краю та Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України, науковці й експерти в галузях лісокористування і охорони лісової природи.

З вітальними промовами до учасників цього зібрання звернулися Михайло Рівіс і Михайло Лаба та наголосили на його важливості. Позаяк Закарпаття – одна із найбільш лісистих областей України, що має низку стратегічно важливих туристично-рекреаційних і оздоровчих напрямків регіонального та місцевого розвитку в умовах завершального етапу реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Тож питання лісокористування й формування лісів з комунальною формою власності в утворених ОТГ потребують законодавчого врегулювання. Також зазначалось, що потрібен документ європейського типу для реалізації цього права. Оскільки у парламент поданий важливий законопроєкт «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів», то висловились посадовці і з цього приводу та поділились слушними думками.

Михайло Рівіс зокрема відмітив, що спроможність громад у нашому лісовому краї має бути підсилена наявністю лісів у їх власності. Адже ідея децентралізації й полягає у передачі більших повноважень місцевим громадам. Звісно, завдання – комплексне. «Та сьогодні змінюється світ, підходи та вимоги до справи. Голови ОТГ мають стати ефективними менеджерами у сфері охорони здоров'я, медицини, соціальної сфери, шукати додаткові фінансові ресурси. Як відомо, бюджет нашої області зменшено втричі. І лісова галузь може стати одним із джерел наповнення місцевих бюджетів, особливо для депресивних гірських територій, де потрібно об'єднати зусилля навколо питань деревообробки, туризму, рекреації, промислової заготівлі дикоростучих плодів, ягід, виготовлення оригінальної сувенірної продукції з дерева тощо. Це ті резерви, що «лежать під ногами». Ми захоплюємося гірськими Татрами, Альпами, хоча в нас є свої унікальні Карпати, треба тільки розвивати відповідну інфраструктуру», – наголосив М. Рівіс та закликав спільно зробити все для того, аби наші земляки мали можливість заробляти на свої сім’ї вдома, збагачуючи верховинські села.

Михайло Лаба закликав створити таку модель, яка б стала прийнятною і для інших лісових областей – Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської. «Ми повинні напрацювати чіткі механізми та такі ж можливості для ведення громадами краю лісогосподарства, максимально наближеними до євростандартів», – мовив парламентар.

Денис Ман зауважив, що традиційна лісова галузь для нашої області є ключовою, бюджетоутворюючою, де задіяно десятки тисяч закарпатців. З цією метою діє низка регіональних програм, у яких вписані конкретні пропозиції щодо розвитку лісової галузі краю. «Обласна влада впродовж багатьох років зверталася з проханням щодо фінансової підтримки для розвитку регіону Українських Карпат. На сьогодні затверджена відповідна державна програма. Тож очолювана мною Агенція й надалі працюватиме у цьому напрямку. Узгоджені фахівцями та депутатським корпусом ініціативи й рекомендації щодо розвитку деревообробної галузі області, які пропонуються до розгляду на черговій сесії обласної ради, повинні сприяти економічному зростанню громад», – наголосив Д. Ман.

В. о. директора департаменту економічного розвитку та торгівлі ОДА Галина Руснак у контексті порушеного питання запропонувала створити робочу групу з реформування лісової галузі в цілому.

На переконання очільника облради М. Рівіса, така робоча група із фахівців стане важливим механізмом у частині розробки законодавчих проєктів щодо переходу лісового фонду з державної у комунальну власність.

Шляхом базової презентації про проблеми лісової галузі і охорони лісової природи в Закарпатській області розповіла провідний експерт-еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич–Волосянчук. Полянський сільський голова, голова Асоціації органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля» Іван Дрогобецький акцентував на необхідності взаємодії усіх дотичних сторін з питань реалізації рекреаційно-оздоровчої функції лісів поблизу санаторних та оздоровчих закладів.

Консультант із правових питань і виконавчий директор Закарпатського РВ АМУ Олег Лукша, який виступив модератором цього форуму, презентував огляд законодавства з лісокористування та нормативної основи формування і володіння лісами комунальної власності у Європі та Україні. І не тільки це…


За результатами обговорення порушених питань учасники форуму прийняли відповідні рішення, інформує пресслужба облради.

28 лютого 2020

Віктор СТОРОЖЕНКО: "Зберегти ліси Донеччини"



Віктора Стороженка, начальника Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства, непросто застати у його робочому кабінеті в Лимані. У приміщенні поряд з ним працюють ще два спеціалісти. А він у постійному русі: то у виробничих підрозділах — лісгоспах, які розкинулися з півночі на південь області на 300 кілометрів, то у відрядженнях або на невідкладних виробничих нарадах.

Того дня ми зустрілися з Віктором Івановичем на території Лиманського лісгоспу. Він разом з його директором О. Приходьком уточнював координати розташування майбутнього регіонального лісового насіннєво-селекційного центру. На запитання «Як справи?» Віктор Іванович, усміхаючись, відповів:

— Радіємо, що домоглись свого. Департамент економіки облдерж­адміністрації офіційно щойно повідомив мене, що схвалено проєкт «Забезпечення умов для відтворення лісових насаджень області шляхом створення регіонального лісового насіннєво-селекційного центру».

— А що це означає?

— Те, що невдовзі на Донеччині запрацює вкрай необхідний центр, у якому застосовуватимемо новітню шведську технологію з виробництва посадкового матеріалу. Точніше, цех, у якому вирощуватимемо садивний матеріал із закритою кореневою системою. У ньому виконуватимуть роботи за шведською технологією: підготовка насіння, автоматизований посів, полив сходів рамками в теплицях і на полях дорощування й пакування рослин на автоматизованій лінії.

Лісівникам області така продукція, як і в інших областях південно-східного регіону, — саджанці у гофрованих горщиках із закритою кореневою системою — вкрай потрібна, оскільки в нас суворі й несприятливі умови вирощування саджанців. Такий новітній центр є у Львівській області. Він єдиний в Україні. Упевнений, що другий буде на Донеччині.

— Вікторе Івановичу, яку роль відіграють ліси для стану довкілля області?



Начальник Донецького обласного управління лісового та мисливського господарства Віктор СТОРОЖЕНКО

— Донеччина — край степів і териконів із засушливим і жарким кліматом. Вона має специфіку промислового регіону і нелегку екологічну ситуацію. Стрімкий розвиток технічного прогресу, на жаль, призводить до сумних наслідків на Землі. Ми, лісівники, розв’язуємо непросте завдання заліснення, збереження вже вирощеного лісу. Ліси нині — основа життя та гарантія екологічної безпеки техносферної Донеччини.

Наші вчені ще раз підрахували і сказали, що гектар нашого степового лісу щорічно затримує 30—70 тонн пилу, продукує 7,5—14 тонн кисню. Сумарно всі насадження області зменшують викиди вуглецю в атмосферу на 200 тисяч тонн за рік. У нас степові ліси. І протягом століть вони стоять надійним і непорушним щитом на півночі Донеччини, вкривають гори й байраки аж до Азовського моря. І сплатили вони за це непомірну ціну втрат, особливо у ХХ столітті — в роки Другої світової війни, в період АТО. Під час бойових дій у 2014 році ми втратили більш як півтори тисячі гектарів хороших лісів тільки на підконтрольній території.

Сукупний лісовий фонд області — 214 тисяч гектарів. Усі насаджені ліси, а їх 75%, мають еколого-захисне призначення. У нас 44 тисячі га лісу природного походження. Дуже мало. Ліси становлять тільки 7% площі області. В Україні цей показник 16%.

Фото надали автори

— Що робить управління, щоб вийти з такої ситуації?

— Передовсім продовжуємо справу піонера лісорозведення у донецьких степах Віктора фон Граффа. Це він восени 1843 року став садити ліси на півдні області. Протягом 23 років фон Графф виростив серед голого степу ліси на площі 149 десятин і висадив десятки тисяч саджанців різних порід ручним способом.

Ми саджаємо ліс і механізовано, і вручну. У 2019 році за власні, а не державні кошти, посадили 207,5 га лісових культур. Загалом за останні п’ять років в області з’явилося 1138 га рукотворних лісів. Постійно розширюємо площі розсадників, вирощуємо більш як 2,5 мільйона сіянців.

— Як попрацювали лісівники у 2019 році? Чи є здобутки і які проблеми?

— У нашому управлінні (маю на увазі і держлісгоспи) на 1 лютого 2020 року працює усього 264 людини. Торік чистий прибуток від реалізації (дошка, ділова деревина, дрова, декоративні посадкові матеріали, вироби з дерева та інше) становив 38 мільйонів 790 тисяч гривень, а це 111% плану 2018 року. Регулярно сплачуємо податки. Торік вони становили 19 мільйонів 962 тисячі гривень. А це 123% плану 2018 року. З них до місцевих бюджетів надійшло 6 мільйонів 946 тисяч гривень. До Лиманського — майже 5 мільйонів, оскільки тут ми виробляємо найбільше продукції в області. І дуже прикро, що Лиманська міська влада та її голова не надали нам жодної копійки у 2018—2019 роках на боротьбу з небезпечним ворогом — сосновим пильщиком.

Маючи статус державних підприємств, останніми роками не отримуємо фінансування з бюджету країни. Такого раніше не було. Донецькі лісівники виживають за рахунок допомоги ресурсних підприємств нашої галузі переважно західних регіонів. Тому і зарплата в нас низька, а робота важка. Штат у лісгоспах, особливо півдня, не укомплектований, особливо водіями, пожежними. Живемо як можемо, але залишаємося оптимістами. Уже готові до весняних лісопосадкових робіт. Плануємо посадити майже 300 га лісових культур.




— Чи є проблеми з переробкою деревини, точніше, вирубуванням лісу згідно зі встановленими правилами?

— Почну відповідати на ваше запитання з віку дерева. Він, як і в людини, має вирішальну роль у житті дерев — сосен, дубів, беріз. Середній вік насаджень Донеччини на сьогодні 60 років. А це означає, що вони старіють. Бонітет (продуктивність росту) зменшується. Ліс старіє і вимирає.

Підраховуємо: приріст деревини на гектар наших лісів становить 2 ,74 кубометра. У лісовому управлінні ця цифра сягає майже 210 тисяч кубометрів. Із приросту деревини 2,74 кубометра використовуються 0,97 куб. метра, тобто 35%. Це дуже мало. Це означає: щороку зростають площі стиглих і перестиглих лісів. Згодом вони переходять у категорії малопродуктивних й втрачають якість, особливо в заповідних зонах.

— А чому так буває?

— Тому що обмежені у вирубуванні лісу, хоч як це банально звучить. Є закони, інструкції, великі штрафні санкції, які нібито зберігають природні державні багатства. А насправді ця невиправдана заборона завдає збитків державі.

— Вікторе Івановичу, а як у такій ситуації діють у європейських країнах?

— У них використання якісної деревини становить 75—90%. Це розумна й продумана робота з реалізацією якісної деревини. У нас же — заборони.

— І що в підсумку?

— Дерева пропадають, гниють, засмічують ліс й стають розплідниками хвороб і небезпечними для сосни передовсім. Тільки вдумайтеся: 60% приросту якісної деревини залишається невикористаною.

Чинні нормативні документи підривають лісову галузь України, зменшуються доходи до бюджету. Ми вже давно подаємо свої ділові пропозиції щодо вирішення питання, але у високих кабінетах різних гілок влади вони лежать під сукном. Хто від цього виграє?

— А що скажете про лісосмуги області? Із збереженням їх та доглядом є чимало питань?

— Полезахисна лісосмуга — невід’ємна складова поля, особливо на сході, півдні України. Це добре розуміли у 1947—1957 роках. У цих регіонах постійно виникали пилові бурі та суховії, що завдавали сільському господарству величезних збитків. Пилові бурі були такими, що нічим було дихати.

Саме в ті роки в Україні висадили 440 тисяч гектарів полезахисних смуг. З часом вони відіграли дуже важливу роль. До 1990-х під захистом цих лісосмуг було 13 мільйонів гектарів сільгоспугідь. За експертними оцінками, гектар лісосмуги захищає 20—30 га ріллі, удвічі знижує непродуктивне випаровування вологи, на 20—30% — швидкість вітру і майже на 15% підвищує врожайність культур. Лісосмуги надійно захищають ґрунт від вітрової та водної ерозій, затримують сніг. Одне словом, лісосмуги — берегині полів. Не випадково професор доктор сільськогосподарських наук О. Пилипенко назвав полезахисні смуги восьмим дивом світу, оскільки людина взаємодіє з природою.

І дуже прикро, що останні 15—17 років ті берегині й восьме диво світу в нас, в Україні, нещадно нищать. Добре, що Кабінет Міністрів ухвалив постанову «Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення». Дуже прикро, що лісосмуги повільно передають на баланс територіальних громад.

Браконьєри лютують і в лісах Донеччини. Ми з ними боремося. Торік лісова охорона попрацювала ефективно: 50 разів затримувала порушників. Вони намагалися вкрасти 763 кубометри якісної деревини. Збитки державі становили 4 мільйони 585 тисяч гривень. 31 справу передано правоохоронним органам, але тільки дві з них дійшли до суду. Дивина…

Нині ефективно боротися з крадіями лісу нам і правоохоронним органам допомагає електронний облік деревини. Електронний чип має вся продукція, яку реалізують лісгоспи. А чип розкаже весь родовід продукції за лічені хвилини. Усі підрозділи нашого управління вже перейшли на електронний облік.

Перший заступник голови Донецької облдержадміністрації І. Мороз за дорученням голови ОДА П. Кириленка взяв під особистий конт­роль упровадження системи електронного обліку деревини в області. Він зазначив на нараді, яка недавно відбулася: «Ганебне незаконне вирубування дерев має зникнути в Донецькій області. А тому жодного дерева не можна зрубати до застосування електронного обліку деревини кожним лісокористувачем». Сподіваюся, що така новація зберегти ліси краю боляче вдарить по руках браконьєрів.

— Бачимо, проблем вистачає. Знаємо, що ви ще у 2011 році стали впроваджувати новацію на сході України — еколого-пізнавальні стежки. І які успіхи? Що зроблено?

— Не на словах, а на ділі прим­ножуємо лісове багатство краю. Першу стежку «Лісове намисто» організували у Ямпільському лісництві 10 червня 2011 року. Це не просто стежка, а великий і цікавий комплекс, який демонструє велич і красу природу Лиманщини. Стежка сягає 2 км 100 м. За таким стежками майбутнє, оскільки вони виконують чотири функції: розважальну — відпочинок, навчальну, виховну й екопросвітницьку. Туристи з багатьох областей, особливо з індустріальної Донеччини, із задоволенням відвідують стежку.

Тут побували більш як 25 тисяч відвідувачів тільки за минулий рік. Вони із задоволенням дізнаються про рослинний і тваринний світ аж на 12 зупинках. Серед розкішної природи туристи крокують чудовими дерев’яними місточками. Їхня довжина — майже 200 метрів, а найдовший місточок «Побажань» — 82 метри.

У багатьох майстерно оформлених альтанках можна комфортно відпочити. Найпопулярніші з них — «Лісова казка», «Чорна перлина», «Мрія». Ви із задоволенням скуштуєте смачної кришталевої водиці з колодязя живої води, побачите озеро з фонтаном та лебедями на ньому, джерело «Таємниця ріки», заплавні луки, лісовий розсадник і переправу «Удача» через глибоку в цьому місці річку Жеребець.

Згідно з легендою «Вигнання запорожців», козаки сховали тут скарби — срібло-золото, гармати, гроші, казани мідні й інші цінності ще 250 років тому в гирлі Жеребця. Можливо, так і було, бо кожна легенда має реальну основу. Тож місцевість у нас чарівна й таємнича. Ви замилуєтеся деревами-велетами. Вільхи сягають заввишки майже 30 метрів, липи — 22, а ясени та клени — 20. З майстерно виготовлених стендів дізнаєтеся про диких звірів, птахів, риб, квіти, дерева, лікарські трави, які радують вас у цій унікальній місцевості.

А наш дендропарк — найкоштовніша перлина «Лісового намиста». У ньому більш як 100 видів унікальних рослин з багатьох країн. Мамонтове дерево, наприклад, — з далекої Америки. Є тут катальпа і гінкго та індійський лотос. Мешкають у зоопарку плямисті олені, камерунські кози, індійські павичі, румунські фазани.

А ще у нас є парк Наречених. Традиція саджання Дерева любові прижилася й у нас. Посадивши деревце, молодята творять пам’ять на все життя про день одруження.

Можу довго розповідати про «Лісове намисто», але краще раз побачити, ніж 100 разів почути. Тож приїжджайте побачити на власні очі нашу донецьку красу. І зрозумієте, що Ямпільський дендропарк, як і все «Лісове намисто», такий самий своєрідний, як і «Софіївка» в Умані.

Микола ПАСІЧНИК,
член НСЖУ
Ігор ЗОЦ,

ДОСЬЕ «УК»

Віктор СТОРОЖЕНКО. Народився у 1962 році в с. Діброва Лиманського району Донецької області. Закінчив Великоанадольський технікум і Воронезький лісотехнічний інститут. Кандидат сільськогосподарських наук, 15 років очолює Донецьке обласне управління лісового та мисливського господарства.

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/viktor-storozhenko-zberegti-lisi-donechchini/

Рівняни зрізали дуби у київському заказнику «Пуща Водиця» (ФОТО, ВІДЕО)



26 лютого оперативники київського управління ДСР затримали вісьмох жителів Рівненської області, котрі організували незаконну вирубку дуба у столичному заказнику «Пуща Водиця». Сума збитків становить близько мільйона гривень, повідомляють у пресслужбі Нацполіції Київської області.

Слідчі встановили, що мешканці Рівненщини організували незаконну вирубку дерев на території столичного заказника «Пуща Водиця» та Межигірського лісництва у Києві. Кожен учасник банди «чорних лісорубів» відповідав за особистий напрямок діяльності: від організації вирубки, до підбору людей в «команду», а також транспортування краденого лісу на склади та до клієнтів.

Основний склад знаходився у Рівному. Продавали кубічний метр дуба за ціною 500 доларів США. Попередньо відомо, що сума завданих збитків становить понад мільйон гривень.

В домах та на складах підозрюваних правоохоронці провели санкціоновані обшуки, під час яких вилучили дубові колоди, обладнання для вирубки лісу та «чорнові» записи.

Всіх учасників злочинного угрупування затримали та повідомили їм про підозру. Правоохоронці розшукують інших членів банди лісорубів, а також перевіряють причетність до злочину службових осіб та лісників.

За скоєне зловмисникам «світить» до семи років тюрми.


Всі держлісгоспи Закарпаття за результатами діяльності 2019 року є прибутковими



27 лютого, відбулося засідання колегії Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства, яке провів головний лісничий Ігор Коцур. Участь в засіданні взяли члени колегії, директори державних лісогосподарських підприємств. На колегії розглянуто ряд важливих питань діяльності підприємств управління за минулий 2019 рік.

З першого питання порядку денного про діяльність Закарпатського ОУЛМГ та лісогосподарських підприємств області у напрямку електронного обліку деревини, дотримання виконавчої дисципліни, своєчасну виплату заробітної платні, сплату податків і відрахувань у пенсійний фонд, стан кредиторської та дебіторської заборгованості, рентабельності діяльності підприємств, стан справ з оформлення правовстановлюючих документів на землю, формування цін на деревину, доповів Ігор Коцур.

Звернув увагу головний лісничий і на проведення акції з лісовідтворення, яка вже згодом розпочнеться на теренах області. Він відмітив, що на поточний рік заплановано максимальне використання природного поновлення й лісонасіннєвої бази основних лісоутворюючих порід, а також залучення громадськості й преси для широкого розголосу та презентації лісівничої роботи.

Особлива увага обласного управління приділяється відтворенню корінних деревостанів, які відповідають типам умов місцезростання. Відновлення лісів здійснюється на лісотипологічній основі відповідно до лісорослинних умов штучним та природнім шляхом. Державними підприємствами в 2019 році лісовідновлення проведено на площі 2437,3 га, або 109 % від запланованих, в тому числі 1622,1 га шляхом природного поновлення (107% від плану) та 815,2 га лісових культур (112% від плану). Під час весняних лісокультурних робіт було проведено щорічну акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках», до проведення якої долучилася громадськість краю.

Водночас, на підприємствах управління зберігається тенденція переходу на вибірковий спосіб рубання. Площа суцільних зрубів за останні кілька років зменшилась на 40%. За 2019 рік площа суцільних зрубів склала 1322 га.

Далі з доповіддю про виконання основних фінансово-господарських показників начальник відділу економіки та фінансів- головний економіст Закарпатського ОУЛМГ Мар’яна Чоповдя. Зокрема вона доповіла, що минулий рік закарпатські лісівники завершили з одними з найкращих показників Карпатського регіону.

За підсумками господарсько-фінансової діяльності лісгоспів усі підприємства спрацювали прибутково. За результатами фінансово-господарської діяльності за 2019 рік чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) отримано 967 млн.грн. Виконання згідно з затвердженими фінансовими планами по управлінню складає 103%, або більше на 28млн. грн.

Лідерами, які мають найвищий обсяг реалізації є ДП «Брустурянське ЛМГ», ДП «Рахівське ЛДГ» , ДП «Великобичківське ЛМГ», ДП «Мукачівське ЛГ», ДП «Ясінянське ЛМГ».

На ведення лісового господарства у 2019 році спрямовано коштів у розмірі 925,6 млн.грн.

Аналізуючи показник чистий фінансовий результат, всі підприємства управління за результатами діяльності 2019 року є прибутковими.

Водночас, в загальному управління має одні з найвищих показників по Карпатському регіону.

Звернули учасники колегії також і на питання щодо забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, проведення невідкладних санітарно-оздоровчих заходів в лісах, зокрема, провести роботи з забезпечення 100 % електронного обліку деревини, працювати раціонально використовуючи лісові ресурси, та вжити невідкладних заходів щодо запобігання незаконним проявам у лісовому господарстві.

Закарпатського ОУЛМГ
28.02.2020
https://trubyna.org.ua/novyny/vsi-derzhlishospy-zakarpattia-za-rezultatamy-diialnosti-2019-roku-ie-prybutkovymy/

***


Усі держлісгоспи Закарпаття — прибуткові

На засіданні колегії Закарпатського обллісмисливгоспу підсумували діяльність галузі за минулий рік.




Такий підсумок діяльності галузі за минулий рік. Цей приємний факт оприлюднили на засіданні колегії Закарпатського обллісмисливгоспу (на знімку). Захід провів головний лісничий Ігор Коцур. Також розглянуто низку інших важливих питань діяльності підприємств.

Посадовець наголосив насамперед на важливості проведення акції з лісовідтворення, яка розпочнеться незабаром. На поточний рік заплановано максимальне використання природного поновлення лісонасіннєвої бази основних лісоутворюючих порід, а також залучення громадськості й преси для широкого висвітлення та презентації роботи.

Державними підприємствами торік лісовідновлення проведено на площі 2437,3 гектара (109% від запланованих), у тому числі 1622,1 га шляхом природного поновлення (107% від плану). Під час весняних робіт було широко проведено щорічну акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках».

Водночас йшлося й про те, що на підприємствах управління зберігається тенденція переходу на вибірковий спосіб рубання. Площа суцільних зрубів за останні кілька років зменшилась на 40%.

Далі начальник відділу економіки та фінансів — головний економіст обллісмисливгоспу Мар’яна Чоповдя доповіла, що минулий рік закарпатські лісівники завершили з одними з найкращих показників серед областей Карпатського регіону: усі підприємства спрацювали прибутково. Отримано 967 млн грн чистого доходу від реалізації продукції, на 28 млн більше за план.

Лідерами серед підприємств є: Брустурянське, Рахівське, Великобичківське, Ясінянське лісомисливські господарства, а також Мукачівський лісгосп.

На ведення лісового господарства у 2019 році було спрямовано 925,6 млн грн.

Проаналізовано і питання забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, проведення санітарних заходів та запровадження стовідсоткового електронного обліку деревини.

Фото надано прес-службою обллісмисливгоспу.

Михайло Рівіс: Лісова галузь може і повинна стати одним із джерел наповнення місцевих бюджетів, особливо для депресивних гірських територій


27 лютого, в обласній раді відбулося засідання Регіональної платформи розвитку місцевого самоврядування на тему: «Реформа місцевого самоврядування та децентралізація влади у контексті конституційних змін і впровадження засад нового адміністративно-територіального устрою».

У порядку денному – питання про розгляд Концепції Асоціації міст України щодо змін до Конституції України в частині місцевого самоврядування та територіальної організації влади, а також про ініціативу розробки законодавчих документів у частині переходу лісового фонду з державної у комунальну власність.

Участь у заході взяли: голова обласної ради Михайло Рівіс, народний депутат України Михайло Лаба, депутати облради – секретар постійної комісії з питань транскордонного співробітництва, розвитку туризму та рекреації, директор Агенції регіонального розвитку Закарпатської області Денис Ман та член профільної комісії обласної ради з питань охорони здоров’я Йожеф Баторі, представники органів місцевого самоврядування краю та Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України, науковці й експерти в галузях лісокористування і охорони лісової природи.

З вітальними промовами до учасників цього зібрання звернулися Михайло Рівіс і Михайло Лаба та наголосили на його важливості. Позаяк Закарпаття – одна із найбільш лісистих областей України, що має низку стратегічно важливих туристично-рекреаційних і оздоровчих напрямків регіонального та місцевого розвитку в умовах завершального етапу реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади. Тож питання лісокористування й формування лісів з комунальною формою власності в утворених ОТГ потребують законодавчого врегулювання. Також зазначалось, що потрібен документ європейського типу для реалізації цього права. Оскільки у парламент поданий важливий законопроєкт «Про внесення змін до Лісового кодексу України щодо проведення національної інвентаризації лісів», то висловились посадовці і з цього приводу та поділились слушними думками.

Михайло Рівіс зокрема відмітив, що спроможність громад у нашому лісовому краї має бути підсилена наявністю лісів у їх власності. Адже ідея децентралізації й полягає у передачі більших повноважень місцевим громадам. Звісно, завдання – комплексне. «Та сьогодні змінюється світ, підходи та вимоги до справи. Голови ОТГ мають стати ефективними менеджерами у сфері охорони здоров’я, медицини, соціальної сфери, шукати додаткові фінансові ресурси. Як відомо, бюджет нашої області зменшено втричі. І лісова галузь може стати одним із джерел наповнення місцевих бюджетів, особливо для депресивних гірських територій, де потрібно об’єднати зусилля навколо питань деревообробки, туризму, рекреації, промислової заготівлі дикоростучих плодів, ягід, виготовлення оригінальної сувенірної продукції з дерева тощо. Це ті резерви, що «лежать під ногами». Ми захоплюємося гірськими Татрами, Альпами, хоча в нас є свої унікальні Карпати, треба тільки розвивати відповідну інфраструктуру», – наголосив М.Рівіс та закликав спільно зробити все для того, аби наші краяни мали можливість заробляти на свої сім’ї вдома, збагачуючи верховинські села.

Михайло Лаба закликав створити таку модель, яка б стала прийнятною і для інших лісових областей – Чернівецької, Івано-Франківської, Львівської. «Ми повинні напрацювати чіткі механізми та такі ж можливості для ведення громадами краю лісогосподарства, максимально наближеними до євростандартів», – мовив парламентар.

Денис Ман зауважив, що традиційна лісова галузь для нашої області є ключовою, бюджетоутворюючою, де задіяно десятки тисяч краян. З цією метою діє низка регіональних програм, де вписані конкретні пропозиції щодо розвитку лісової галузі краю. «Обласна влада впродовж багатьох років просила фінансову підтримку для розвитку регіону Українських Карпат. На сьогодні затверджена відповідна державна програма. Тож очолювана мною Агенція й надалі працюватиме в цьому напрямку. Напрацьовані фахівцями та депутатським корпусом ініціативи та рекомендації, які будуть розглянуті на черговій сесії щодо розвитку деревообробної галузі, повинні сприяти економічному зростанню громад», – наголосив Д. Ман.

В.о. директора департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Галина Руснак у контексті порушеного питання запропонувала створити робочу групу з реформування лісової галузі в цілому.

На переконання очільника облради М.Рівіса, така робоча група стане важливим механізмом у частині розробки законодавчих проєктів щодо переходу лісового фонду з державної у комунальну власність.

Шляхом базової презентації про проблеми лісової галузі і охорони лісової природи в Закарпатській області розповіла провідний експерт-еколог ГО «Екосфера» Оксана Станкевич–Волосянчук. Полянський сільський голова, голова Асоціації органів місцевого самоврядування «Закарпаття – за чисте довкілля» Іван Дрогобецький акцентував на необхідності взаємодії усіх дотичних сторін щодо реалізації рекреаційно-оздоровчої функції лісів поблизу санаторних та оздоровчих закладів.

Консультант із правових питань і виконавчий директор Закарпатського РВ АМУ Олег Лукша, який виступив модератором цього форуму, презентував огляд законодавства з лісокористування та нормативної основи формування і володіння лісами комунальної власності у Європі та Україні. І не тільки це…

За результатами обговорення порушених питань учасники форуму прийняли відповідні рішення.

Пресслужба облради




четвер, 27 лютого 2020, 17:47

Єдиний у Європі Музей лісу, який знаходиться у Закарпатській області, планують оновити



На Закарпатті реалізується проект із відновлення Музею лісу і сплаву на Чорній ріці в Міжгірському районі.

На це Міністерство екології та природних ресурсів України передбачило 53,1 мільйони гривень. Про це йдеться у Регіональній стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021-2027 років, передає "Agronews".

Музей, що знаходиться на території національного природного парку "Синевир" (Міжгірський район), двічі руйнували повені у 1998 та 2001 роках. Залишилася лише третина комплексу – наземна частина.

Тож заплановано завершення виконання робіт із реконструкції єдиного в Європі і одного з двох у світі подібних музеїв.

Зокрема буде відремонтовано близько 3 кілометрів дороги для підвищення інвестиційної та туристичної привабливості; відновлено допоміжні будівлі музею; проведено дерев'яне укладання русла річки тощо.

27 лютого 2020

Міненерго хоче висадити 5 мільйонів дерев за день на всеукраїнській акції



Фото: Міністерство енергетики та захисту довкілля 

Міністерство енергетики та захисту довкілля анонсувало нову всеукраїнську акцію «Відновлюємо ліси разом», у межах якої хоче за день висадити 5 мільйонів дерев.

Про це повідомляє прес-служба відомства. Акцію міністерство організує спільно з держагентством лісових ресурсів.

Так, 21 березня, у Міжнародний день лісів Міненерго хоче висадити 5 мільйонів дерев. Більш того, з 21 до 29 березня відбудеться тижневий «Марафон висаджування лісу», впродовж якого відомство обіцяє висадити 10 мільйонів дерев.

Як зазначили в Міненерго, кожен охочий може приєднатися до акції й висадити одно-дворічні саджанці — зробити це можна буде після короткого інструктажу від професійних лісівників.

Метою акції відомство назвало:
  • відновлення українських лісів;
  • підвищення іміджу лісової галузі та професії лісівника;
  • інформування суспільства щодо важливості та необхідності проведення лісогосподарських заходів;
  • поширення знань про ліси та їх важливість для існування життя на планеті;
  • поліпшення екологічної ситуації в країні;
  • виховання у підростаючого покоління шанобливого ставлення до природи.

У Міненерго уточнили, що акція відбудеться у всіх областях України, на сайтах державних лісогосподарських підприємств, обласних управлінь лісового і мисливського господарства буде повідомлено про місця, де відбуватиметься акція.

Єдина екологічна платформа забезпечить рівний доступ до природних ресурсів країни



Міністерство енергетики та захисту довкілля планує до кінця року запустити єдину електронну екологічну платформу, що акумулює інформацію про всі природні ресурси країни.

"Ми працюємо над оцифруванням усіх даних, що дасть змогу усім охочим стати учасником процесу користування природними ресурсами, а також якісно і прозоро отримати всю необхідну інформацію про них", - повідомив міністр Олексій Оржель на презентації проекту єдиної екологічної платформи.

За його словами, нині інформація про природні ресурси є закритою або обмеженою. Це, у свою чергу, створює високі корупційні ризики під час отримання права на користування ними й обмежує інтерес інвесторів, що значно знижує доходи держави.

Крім того, відсутність системного контролю в цій сфері призводить до незаконного природокористування, констатує Оржель.

У результаті, за його словами, збитки держави, зокрема від незаконного вирубування лісових насаджень, за п'ять років сягнули близько 1 млрд грн. Окрім цього, щорічно країна недоотримує понад 1 млрд грн через незаконний вилов риби і тіньовий оборот аквакультурних водних біоресурсів.

Як зазначив Оржель, із запуском єдиної екоплатформи доступ до природних ресурсів реалізовуватиметься виключно через відкриті аукціони.

Міністр уточнив, що платформа міститиме інформацію за такими чотирма напрямами: надрокористування, лісова, водна та рибна галузі. За кожним із цих напрямів, зокрема, будуть доступні реєстри відповідних природних ресурсів, інструмент для отримання їх у користування, реєстри суб'єктів господарювання в напрямі, дані екологічного моніторингу та інспекції.

Заступник міністра енергетики та захисту довкілля Володимир Головатенко, зокрема, пояснив, що всі охочі зможуть через так званий єдиний кабінет обрати на публічній електронній карті необхідний об'єкт і в "один клік" подати заявку на оформлення дозвільних документів або проведення аукціону.

Крім того, за його словами, через платформу можна буде передавати матеріали до правоохоронних органів про незаконне використання природних ресурсів.

Як зазначають у міністерстві, деякі модулі, які з часом увійдуть до екологічної платформи, зокрема атлас надрокористувача, доступні вже нині.

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанови про надання спецдозволів на користування надрами, які спростять залучення інвестицій у цю сферу.

За даними Мінекоенерго, документ, зокрема, виключив необхідність погодження місцевою владою надання ділянок на видобуток корисних копалин для надр загальнонаціонального значення, а також розширив бурштином перелік видів користування, на які можна отримати спецдозвіл.

Наприкінці 2019 року глава Держслужби геології і надр України Роман Опімах презентував Інвестиційний атлас надрокористувача, що акумулює інформацію про надра країни

19:05 27.02.2020

Вирішити проблеми у лісовій галузі неможливо без системної реформи – експерти


Вирішити проблеми у лісовій галузі неможливо, якщо не реформувати усю систему управління лісовим господарством. Про це розповіли Остап Остап, народний депутат України 8-го скликання, член правління Мережі захисту національних інтересів «АНТС», Дмитро Карабчук, експерт з лісового менеджменту, голова правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство», та Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина», на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Останні ініціативи показують, що планується суттєве кадрове оновлення в галузі, запровадження 100% моніторингу та електронного обліку деревини, що це забезпечить подолання корупції та ефективності. Але ані в заявах президента, ані в заявах прем’єр-міністра, ані нового очільника Держлісагентства не йдеться про системну реформу управління лісовим господарством», – зазначає Остап Єднак.

Про те, що основним джерелом корупції і зловживань у лісовій галузі є неправильна побудова система управління, йдеться у низці експертних звітів – програми FLEG Світового банку в Україні, британської організації Earthsight, моніторингової місії ЄС у минулому році.
Зараз Державне агентство лісових ресурсів відповідає за реалізацію політики та вручну управляє діяльністю майже 300 державних лісгоспів, призначаючи і звільняючи директорів цих підприємств. У цій інституції поєднані і господарююча, і контролююча функції, є прямий конфлікт між господарською та природоохоронною функцією.

«Керівництво Держлісагентства, якому підпорядковані лісгоспи, вимагає від них фінансові показники. Фінансові показники лісгосп може отримати тільки за рахунок збільшення рубок. Рубки назначаються за правилами, які розробило Держлісагентсво, проектує рубки – Ліспроект, який підпорядковується Дежлісагентству; контролює призначення рубок Лісозахист, який підпорядкований Держлісагентству. І перевіряє лісгоспи комісія з Держлісагентства. Тобто, у системі немає жодного незалежного учасника. Така система сама спонукає до того, що можуть проводитися недоцільні рубки у природоохоронних територіях. Тому казати про системні зміни без системної реформи – неможливо», – пояснює Петро Тєстов, аналітик МБО «Екологія-Право-Людина».

«Немає сенсу у тому, що одна чесна людина очолить величезний неефективний корумпований механізм [у грудні 2019 року призначили нового керівника Держлісагентства]– тому що система цю людину зробить частиною себе», – каже Остап Єднак.

Сама по собі система електронного обліку деревини – не ідеальний запобіжник від незаконної заготівлі деревини. У частковому обсязі вона працює вже багато років, і поширення її на 100% деревини не усуне існуючі проблеми.

«Минулого тижня я мав можливість попрацювати на дорозі з правоохоронними органами. Ми зупинили автомобіль з деревиною. Він виявився зареєстрованим в електронній системі. Інформація була і про деревину, яку він перевозив, але ця деревина мала ознаки того, що клас сортності занижений. Тож і з наявністю електронної системи можливі зловживання, і питання в тому, чи поліція їх виявляє і чи має кваліфікацію для цього. Також питання, як працює система у віддалених регіонах, де погане мобільне покриття», – розповів Дмитро Карабчук, експерт з лісового менеджменту, голова правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство».
Крім того, поки що електронна система не дозволяє простежити рух деревини від місця рубки до продукту – лише до першого складу, каже експерт. У 2016 році для вирішення цієї проблеми пропонували, щоб бізнес, який придбав деревину, вносив до електронної системи дані про те, що і в кого він придбав і продав. Це дозволило би експортерам на європейський ринок доводити, що придбана деревина – легального походження.

За словами Петра Тєстова, є запитання до того, як реалізовувати намір уряду збільшити лісистість – на створення нових лісів та догляд за ними потрібні великі кошти.

«Водночас, є багато самостійних лісів на землях державної власності, переважно на Поліссі та у Карпатах, які Держгеокадастр передає під сільськогосподарську ріллю. Чинне законодавство дозволяє під час інвентаризації ці землі переводити у лісовий фонд. Якщо буде політична воля уряду зберегти ці ліси – потрібно найближчими місяцями, без жодних витрат коштів і конфліктів із законом, збільшити лісистість України таким кроком», – пояснює Петро Тєстов.

Серед пропозицій до уряду:

По-перше – створити центральний орган виконавчої влади при Мінекоенерго, який буде системно займатися розробкою стратегії для лісової галузі, реалізація якої покладається на Держлісагентство. Зараз у Міненергодовкілля немає навіть профільного департаменту та експертів, які би системно займалися аналізом ситуації і розробкою лісової стратегії, яку мало би реалізовувати Держлісагентство.

«Через відсутність такого органу і було багато проблем з державним управлінням галуззю, тому що ініціативи Держлісагентства ніким не розглядалися… Держлісагентство має виконувати свої функції – реалізовувати політику. Наразі воно реалізовує її тільки на 73% усіх лісів, і має господарський конфлікт, тому що володіє цими лісами і не може реалізовувати державну політику на території інших відомчих держлісгоспів», – каже Дмитро Карабчук.

По-друге – реформувати структуру Держлісагентства, з кращими відділами внутрішнього контролю та механізмами антикорупційної політики. Для лісгоспів доречно створити для лісгоспів незалежні наглядові ради. При цьому – забезпечити підприємствам повну операційну автономність.

«Незалежні наглядові ради слугують своєрідною «подушкою» між регуляторним впливом держави і безпосередньо операційною діяльністю підприємства. Вони мають бути запроваджені і в системі управління лісгоспами. Зрозуміло, що під кожен із 300 лісгоспів окрему наглядову раду не потрібно – їх потрібно укрупнювати, будувати корпоративну структуру управління і таким чином запускати цей механізм. І тоді галузь стане більш прозорою і підзвітною», – зазначає Остап Єднак.

Якщо керуватися світовими стандартами корпоративного управління державними підприємствами, лісгоспи мають працювати в однакових конкурентних умовах і правовому полі з приватним бізнесом.

По-третє – впорядкувати існуюче законодавство щодо управління лісами та запровадити лісовпорядну інструкцію – основний документ, який би регламентував ведення лісового господарства.

Чинного документу, затвердженого Держлісагентством без погодження з міністерством, навіть немає у відкритому доступі, і громадськість не може надавати свої зауваження до плану управління лісгоспами, каже Петро Тєстов. Про цю проблему експерти говорять вже декілька років.

«Раніше Держлісагентство було під МінАПК, Мінекології було окремо, тому виникали питання щодо узгодження різних документів. Зараз все це – в одному відомстві. За наявності політичної волі, можна взяти існуючі напрацювання експертів та протягом коротких термінів привести в порядок підзаконну нормативно-правову базу», – зазначає Петро Тєстов.

По-четверте – запровадити суб’єкта громадського моніторингу за управлінням лісовим господарством та забезпечити відкритість даних лісгоспів, з можливістю доступу до них зі смартфону офлайн.

По-п’яте – відмовлятися від суцільних рубок і переходити до вибіркових, тому що суцільні рубки люди сприймають як несправедливі і незаконні, незалежно від пояснень. Ці пропозиції також озвучуються багато років поспіль.

Важливо, щоб місцеві громади заздалегідь повідомляли про рубки на території громади, заплановані на наступний рік, та враховували їхню думку. Такі прецеденти вже є на Львівщині.

Для продажу деревини – розробити систему довготривалих контрактів з підприємствами, за зразком Польщі. Впровадження аукціонів через систему «ПРОЗОРРО» – вже позитивний крок, тому що зменшує кількість зловживань, але у таких умовах бізнесу важче прогнозувати ціну для планування своєї діяльності.

http://uacrisis.org/ua/75047-how-to-reform-forest-management