З уроків Тростянецького лісгоспу.
Пригадую перше знайомство з Литовським лісництвом багато років тому. Лісничий Володимир Гашута і його помічник, дружина Валентина, з неабиякою гордістю показували мені насадження на берегах річки Ворскла. Їй-Богу, хотілося низько вклонитися корабельним красуням, яким на той час було у середньому по 230–240 років. Заповідне урочище «Литовський бір» слугувало і продовжує слугувати еталоном, прообразом лісу майбутнього. Наступного разу я, на жаль, не застав Валентини Іванівни –відійшла в інші світи. А Володимир Іванович продовжував працювати на тій же посаді –понад три десятиліття. Стежкою батьків пішов і син Іван Гашута – керує Хухрянським лісництвом Охтирського лісгоспу.
Нещодавно в Тростянці відбулися певні кадрові зміни: Заслужений лісівник України Володимир Гашута вже трудиться на посаді інженера лісових культур підприємства і передає нагромаджений досвід молодому поколінню. В Литовському лісництві мене зустріли лісничий Сергій Гордієнко, котрий протягом 13-ти років обіймав посаду майстра в Нескучанському лісництві, та помічник лісничого Любов Карпенко. Як керують, свідчить хоча б той факт, що за підсумками минулорічного конкурсу на краще лісництво, який проводить Товариство лісівників України, Литовське вийшло в число переможців. Про деякі аспекти його діяльності газета розповідала в минулому номері, нині ж увагу акцентуємо на тому, як дбають про створення надійної насінної бази.
Перед лісівниками стоїть завдання не просто садити ліс і доглядати за ним, а плекати деревостани біологічно стійкі, різновікові, високопродуктивні, тобто такі, які можуть протистояти змінам клімату, хворобам, шкідникам та іншим негативним впливам середовища. Процес створення таких насаджень тривалий, починається ж він із маленької насінини. У господарстві нагадали прислів’я: лише сонце сходить без насіння. Тобто воно має бути високоякісним, із поліпшеними генетичними властивостями – тоді дасть добре потомство. Заготовляють таке з плюсових, а, отже, найпродуктивніших дерев, на лісонасінних ділянках, клонових плантаціях.
– На території Литовського лісництва ми встановили лісонасіннєвий комплекс, – розповів директор лісгоспу Віктор Зубко. – Складається він з холодильної камери, де можна тривалий час зберігати насіння в постійному контрольованому температурному режимі, устаткування для термічної обробки жолудів та обробки шишок.
Від лісівників дізнався, що жолуді для майбутніх насаджень збирають власноруч. Термічна обробка їх відбувається при температурі 40–41о С. Після того охолоджують природним шляхом і обробляють фунгіцидом. Підготовлене насіння зберігають у холодильній камері в пластикових двадцятикілограмових ємностях. Зазвичай, мають запас на кілька років, адже дуб дає врожай не завжди. Закладають також на збереження посівний матеріал сосни звичайної, модрини європейської та листяних порід. Технологічний процес обробки їх дещо інший, проходить у кілька етапів: сортування шишок, сушіння, обезкрилення, сортування насіння, визначення сортності та зберігання. Для цього встановлено барабан для обробки шишок, обезкрилювач і гравітаційно-повітряний сепаратор.
Вартість усього устаткування обійшлася підприємству в понад півмільйона гривень (без урахування робіт на підготовку приміщення, де його встановили). Але витрати того варті. Тепер повністю задовольняють власні потреби у високоякісному насінні. Минулого сезону його отримали 30 кг (у тому числі, 5 кг – модрини європейської), переробивши 2,5 т шишок. Може зберігатися в скляних бутлях у холодильній камері до п’яти років. Нині вивчається питання використання потужностей комплексу для забезпечення потреб усіх лісгоспів управління.
Господарі запропонували побачити молоді ліси, народжені з відбірного добротного насіння. Почали із теплиці, де чекають своєї черги, аби «переселитися» на вільні ділянки після зрубів, ніжні рослинки сосни звичайної, модрини європейської, дуба звичайного. Раніше, в Тростянецькому лісництві, не міг пройти мимо диво-архіву клонів – лісонасінної соснової плантації, закладеної на площі 19 га у 1988–91 рр., яка вже щедро плодоносить. Потомство її у вигляді рукотворних насаджень радують зір практично в кожному лісництві. Причому бачимо не чисті культури, а мішані, зазвичай сосново-модринові – за схеми змішування брали випробувані попередниками ще на початку ХХ століття. Створювали під керівництвом учених дослідної станції – плодів спільної праці тут не побачить лише сліпий. Зазвичай, і насіння модрини взято з елітних дерев – користуються «дарами» клонової модринової плантації, закладеної на 5 га у Нескучанському лісництві.
Лісник Олена Бурякова веде спостереження за розкриттям шишок сосни звичайної в сушильній камері
Що стосується дуба звичайного, то в теплицях Литовського лісництва сіянці вирощують із закритою кореневою системою в контейнерах. Вони багаторазового використання, кожен із трьохсот наявних розрахований на 53 посадкових місць. За приклад, знову ж таки, слугують мішані насадження давноминулих років. Попередники залишили після себе зразки змішування рядами – коли чисті ряди дуба чергувалися з чистими рядами супутніх порід за участю чагарників; ланками – коли породи змішувались у рядах ланками; шахово-групове – в якому дві чи більше порід змішувались у шаховому порядку групами (клітинами). Широкого поширення мало й створення часткових лісових культур дуба…
– Патріарху приділяємо особливу увагу, – наголосив головний лісничий Дмитро Кунцевський. – Дібровами край славиться здавна, намагаємося не розгубити, а примножувати ту славу. В урожайні роки заготовляємо до семи тонн жолудів. За можливості створюємо лісові культури посівом жолудя, доповнюємо сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними в Литовському лісництві. Останніми роками створили сотні гектарів як дуба, так і сосни в домішці з модриною. Досвід наукової станції наочно переконує, що введення інтродуцентів не тільки збільшує продуктивність лісів, а й збагачує породний склад, робить їх стійкішими, привабливішими. Багато корисного на станції перейняв наш «ас» декоративного розсадництва Михайло Красніков…
Під керівництвом помічника лісничого Нескучанського лісництва Михайла Краснікова у теплицях і на ділянках вирощують близько 60-ти декоративних порід. У рукотворній казці зібрав екзоти ледь не з усього світу. Враження, коли оглядаєш, – неймовірні. Їх двома словами не опишеш, тому розповім про ентузіаста в окремій публікації.
«Михайлові навіть сняться вкорінені живці – настільки любить свою справу, – сказав ще за попередньої нашої зустрічі директор лісгоспу Віктор Зубко. – Так, як він своїми пучечками перебирає сіянці, як акуратно викопує їх, ніхто не зможе. Він живе розсадником, лісом.
І таких працівників у нас більшість. Завдяки їм лісгосп міцно стоїть на ногах».
Микола ПУГОВИЦЯ,
Сумська область,
фото автора,
Газета “Природа і суспільство”
Що стосується дуба звичайного, то в теплицях Литовського лісництва сіянці вирощують із закритою кореневою системою в контейнерах. Вони багаторазового використання, кожен із трьохсот наявних розрахований на 53 посадкових місць. За приклад, знову ж таки, слугують мішані насадження давноминулих років. Попередники залишили після себе зразки змішування рядами – коли чисті ряди дуба чергувалися з чистими рядами супутніх порід за участю чагарників; ланками – коли породи змішувались у рядах ланками; шахово-групове – в якому дві чи більше порід змішувались у шаховому порядку групами (клітинами). Широкого поширення мало й створення часткових лісових культур дуба…
– Патріарху приділяємо особливу увагу, – наголосив головний лісничий Дмитро Кунцевський. – Дібровами край славиться здавна, намагаємося не розгубити, а примножувати ту славу. В урожайні роки заготовляємо до семи тонн жолудів. За можливості створюємо лісові культури посівом жолудя, доповнюємо сіянцями із закритою кореневою системою, вирощеними в Литовському лісництві. Останніми роками створили сотні гектарів як дуба, так і сосни в домішці з модриною. Досвід наукової станції наочно переконує, що введення інтродуцентів не тільки збільшує продуктивність лісів, а й збагачує породний склад, робить їх стійкішими, привабливішими. Багато корисного на станції перейняв наш «ас» декоративного розсадництва Михайло Красніков…
Під керівництвом помічника лісничого Нескучанського лісництва Михайла Краснікова у теплицях і на ділянках вирощують близько 60-ти декоративних порід. У рукотворній казці зібрав екзоти ледь не з усього світу. Враження, коли оглядаєш, – неймовірні. Їх двома словами не опишеш, тому розповім про ентузіаста в окремій публікації.
«Михайлові навіть сняться вкорінені живці – настільки любить свою справу, – сказав ще за попередньої нашої зустрічі директор лісгоспу Віктор Зубко. – Так, як він своїми пучечками перебирає сіянці, як акуратно викопує їх, ніхто не зможе. Він живе розсадником, лісом.
І таких працівників у нас більшість. Завдяки їм лісгосп міцно стоїть на ногах».
Микола ПУГОВИЦЯ,
Сумська область,
фото автора,
Газета “Природа і суспільство”
