На чемпіонаті лісорубів Завдання двох лісорубів, канадця і норвежця, була така: повалити якомога більше дерев на своїй ділянці лісу. Часу давалося з восьмої години ранку до четвертої години вечора. О восьмій ранку пролунав свисток і лісоруби зайняли свої позиції. Вони рубали дерево за деревом, поки канадець НЕ почув, що норвежець зупинився. Зрозумівши, що це його шанс, канадець подвоїв зусилля. О дев'ятій годині канадець почув, що норвежець знову взявся до роботи.
І знову вони працювали майже синхронно, як раптом за десять хвилин десята канадець почув, що норвежець знову зупинився. І знову канадець взявся за роботу, бажаючи скористатися слабкістю конкурента. Так тривало цілий день. Щогодини норвежець зупинявся на десять хвилин, а канадець продовжував роботу без перерви. Коли пролунав сигнал про закінчення змагань, рівно о четвертій годині дня, канадець був абсолютно впевнений, що приз у нього в кишені. Ви можете собі уявити, як він здивувався, дізнавшись, що програв!
- Як це вийшло? - запитав він норвежця.
- Щогодини я чув, як ти на десять хвилин припиняєш роботу. Як, хай тобі чорт, ти примудрився наробити більше деревини, ніж я ?! Це неможливо.
- Насправді все дуже просто, - прямо відповів норвежець. - Щогодини я зупинявся на десять хвилин, щоб наточити сокиру.
Мораль:
Кожен раз, коли ви зупиняєтеся і думаєте над важливими питаннями, ви точите свою «сокиру».
0 коммент.:
Дописати коментар