Мені здається, що то у нас реально щось таке культурне, яке тягнеться ще від трипільців, які спалювали свої хати і все довкола – палити траву.
Напевно, вас, як і мене, втомило щодня читати у новинах, що пожежники мали стільки і стільки виїздів, бо люди палили траву? Мене то втомило і реально злить – ця тупість людей, вечорами немає чим дихати! Для прикладу, 27 березня, пожежники однієї лише Львівщини 138 разів їздили, щоб загасити пожежі сухостою, які могли б спалити і ліси, і дома, і людей… Мало того, що палії не розуміють, що вбивають безцінне життя тварин, птахів і рослин, так вони ще й наражають нас на небезпеку. Ми дихаємо всім цим димом, який у піки сезону видно навіть з космосу над Україною, бо це масове явище. Але явіть собі, що одного дня пожежники вам кажуть те ж саме, що і палії – палити траву – це нормально, це корисно. І що тоді? Сотні і тисячі пожеж довкола нас, які б перекинулася на міста, на газопроводи на все! Вогонь буквально їсть все на своєму шляху і залишає лише смерть. От скажіть, це нормально так, коли ваша сім’я горить у вас на очах? Думаю, що ні, не нормально, а природа щодня таке бачить через нас…
Але звідки витоки цього бажання палити все? Я не етнолог і не дослідник, тому точної відповіді не знаю. Але я, також як і ви, читав і слухав у школі історії про наших далеких «пращурів» трипільців, які жили тисячі років тому і періодично палили свої будинки і міста… Чому вони так робили? Точно ніхто не знає. Є версія, що через хвороби (вбивали віруси), є версія, що через виснаження ґрунтів, а є версія, що через свої релігійно-містичні погляди… Але ця любов до пожеж, до великих згарищ, здається, не полишила населення після зникнення трипільської культури. Бо як пояснити те, що у свідомості більшості українців, палити суху траву на велетенських територіях, палити все біля свого дому – це нормально? Я не знаю, тому і хочу показати на скільки це вкорінений і направду паскудний культурний мем, що передався через покоління і ніяк не хоче залишати нас.
Одним словом, поки світ людей пожирає коронавірус, світ українців залишається у диму трипільської культури. Наших людей нічого не лякає, нічого не хочемо слухати і вчитися, ми ж люди вогню. Однак, можливо, владі вдасться таки збільшити штрафи і можливості їх накладання, і хоч якось зменшити цей всеукраїнський флешмоб-психоз. Надія вмирає останньою…
(P.S. Виникла у мене ще така шалена думка, якщо є тир для любителів постріляти, то треба «вогненний тир» для любителів палити. Раз не можемо ніяк приборкати, то треба «цивілізувати» ту культурну любов, хоч якось привідкрити і змінити свідомість людей)
Напевно, вас, як і мене, втомило щодня читати у новинах, що пожежники мали стільки і стільки виїздів, бо люди палили траву? Мене то втомило і реально злить – ця тупість людей, вечорами немає чим дихати! Для прикладу, 27 березня, пожежники однієї лише Львівщини 138 разів їздили, щоб загасити пожежі сухостою, які могли б спалити і ліси, і дома, і людей… Мало того, що палії не розуміють, що вбивають безцінне життя тварин, птахів і рослин, так вони ще й наражають нас на небезпеку. Ми дихаємо всім цим димом, який у піки сезону видно навіть з космосу над Україною, бо це масове явище. Але явіть собі, що одного дня пожежники вам кажуть те ж саме, що і палії – палити траву – це нормально, це корисно. І що тоді? Сотні і тисячі пожеж довкола нас, які б перекинулася на міста, на газопроводи на все! Вогонь буквально їсть все на своєму шляху і залишає лише смерть. От скажіть, це нормально так, коли ваша сім’я горить у вас на очах? Думаю, що ні, не нормально, а природа щодня таке бачить через нас…
Але звідки витоки цього бажання палити все? Я не етнолог і не дослідник, тому точної відповіді не знаю. Але я, також як і ви, читав і слухав у школі історії про наших далеких «пращурів» трипільців, які жили тисячі років тому і періодично палили свої будинки і міста… Чому вони так робили? Точно ніхто не знає. Є версія, що через хвороби (вбивали віруси), є версія, що через виснаження ґрунтів, а є версія, що через свої релігійно-містичні погляди… Але ця любов до пожеж, до великих згарищ, здається, не полишила населення після зникнення трипільської культури. Бо як пояснити те, що у свідомості більшості українців, палити суху траву на велетенських територіях, палити все біля свого дому – це нормально? Я не знаю, тому і хочу показати на скільки це вкорінений і направду паскудний культурний мем, що передався через покоління і ніяк не хоче залишати нас.
Одним словом, поки світ людей пожирає коронавірус, світ українців залишається у диму трипільської культури. Наших людей нічого не лякає, нічого не хочемо слухати і вчитися, ми ж люди вогню. Однак, можливо, владі вдасться таки збільшити штрафи і можливості їх накладання, і хоч якось зменшити цей всеукраїнський флешмоб-психоз. Надія вмирає останньою…
(P.S. Виникла у мене ще така шалена думка, якщо є тир для любителів постріляти, то треба «вогненний тир» для любителів палити. Раз не можемо ніяк приборкати, то треба «цивілізувати» ту культурну любов, хоч якось привідкрити і змінити свідомість людей)
0 коммент.:
Дописати коментар