ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

04 квітня 2020

На Харьковщине семь часов тушили масштабный пожар в лесничестве (фото)



К моменту приезда спасателей пожар распространился на 10 га.

В Волчанском районе спасатели потушили масштабный пожар в лесничестве. К моменту приезда спасателей пожар распространился на 10 га – горели сосны, трава, хвоя. Об этом сообщили в ГУ ГСЧС Украины в Харьковской области.

Пожар был потушен полностью за семь часов.

Происшествие случилось днем 3 апреля на открытой территории Волчанского лесничества вблизи с. Караичное в Волчанском районе.



12:11 04.04.2020397
Сергей Барков

Пожар, угрожающий забайкальскому селу Деревцово, возник из-за "профвыжигания"

4 апреля издание ЧИТА.РУ опубликовало информацию о лесном пожаре, угрожающем селу Деревцово в Шелопугинском районе Забайкальского края. Издание приводит слова местной жительницы: "Я всем из МЧС, какие у меня были, на номера перезвонила. Может лесники-то и тушат, но, видимо, справиться не могут. У нас такая сопка рядом, а с той стороны сосна. Дым идёт в деревню, а тут одни старики, нам некому помочь. Со вчера пожар навис над деревней. Аж душа болит. И задыхаемся".

Ссылка:

Лесной пожар подошел к селу Деревцово Шелопугинского района
По данным дистанционного мониторинга, вблизи села, примерно в трех с половиной километрах к северу от него, действует лесной пожар - номер к-3222 в системе ИСДМ-Рослесхоз. Пока он относительно небольшой - несколько гектаров, но в ближайшие дни в окрестностях Деревцова ожидается сухая, относительно теплая (до +9 днем) и ветреная погода, которая будет способствовать разрастанию пожара. И это далеко не единственный действующий лесной пожар в Шелопугинском и соседних с ним районах Забайкальского края, поэтому избытка сил для его тушения ожидать не приходится.


Откуда же этот пожар взялся?

По предварительной информации - лес подожгли сами лесники, проводя так называемое "контролируемое профилактическое выжигание", выполняя плановое задание и получая за это зарплату, деньги на которую выделяются из федерального бюджета. И это уже информация не только от Гринпис, но и от самих лесников, и от официальной государственной системы дистанционного мониторинга лесных пожаров ИСДМ-Рослесхоз. Вот сообщение этой системы о лесном пожаре, действующем вблизи села Деревцово:


Обратите внимание на графу "примечание" в нижней левой части карточки: там прямо написано - "профвыжигание"


Других действующих лесных пожаров в ближайших окрестностях села Деревцово сейчас нет, но на расстоянии до пятидесяти километров от него, судя по данным дистанционного мониторинга, действует около пятнадцати лесных пожаров, в основном уже крупных (больше 200 гектаров). И по всей этой территории, по данным ИСДМ-Рослесхоз, в последнее время массово проводились эти самые "контролируемые профилактические выжигания". Вот так выглядит ситуация сейчас - данные ИСДМ наложены на космоснимки из системы Google Earth, действующие по состоянию на 4 апреля пожары показаны красными контурами, проведенные с начала сезона профвыжигания - маленькими коричневыми ромбиками (как в ИСДМ):




А это те же данные в самой системе ИСДМ-Рослесхоз:




Примечательно, что по официальным данным профвыжигания в ближайших окрестностях Деревцова проводились в последних числах марта - в частности, ближайшее к пожару к-3222 профвыжигание, по данным ИСДМ-Рослесхоз, было проведено 31 марта:




А пожар к-3222 официально зафиксирован только 3 апреля. Это может объясняться двумя причинами: тем, что "профвыжигания" проводятся бессистемно, и какая-то их часть вообще не отражается в официальной отчетности - или тем, что в реальности при "профвыжиганиях" сухая растительность выжигается бесконтрольно, горение или тление сохраняется в течение нескольких дней, и в конце концов приводит к лесному пожару. Причины, разумеется, не взаимоисключающие.

Ситуация усугубляется тем, что квартал 56 Копуньского участкового лесничества (в котором, по данным ИСДМ, действует пожар) находится на краю лесного массива, и имеет очень сложную границу с лесами бывшего совхоза Тонтойский - непосредственно к селу входят именно эти бывшие совхозные леса. Номинально они сейчас включены в состав Сретенского лесничества, но в реальности у них нет ни четкого правового статуса, ни ясных границ. Лесохозяйственный регламент Сретенского лесничества не позволяет установить, где проходит граница между бывшими совхозными лесами, как бы относящимися к землям лесного фонда (по регламенту), и просто лесами на заброшенных и неиспользуемых землях сельскохозяйственного назначения. Соответственно, нет ясности и по поводу того, кто должен тушить этот лесной пожар на подступах к селу: лесники (если считать, что это земли лесного фонда) или подразделения пожарной охраны под руководством МЧС (если считать, что это земли сельхозназначения). Подробнее о проблемах лесов на землях сельхозназначения можно прочитать здесь:

Леса и лесоводство на землях сельхозназначения в России: положение дел в 2020 году


Как бы то ни было, если пожар не будет локализован до конца завтрашнего дня (5 апреля) - это будет основанием для введения режима чрезвычайной ситуации муниципального характера. Согласно постановлению Правительства РФ от 17 мая 2011 года № 376, одним из таких оснований является то, что в течение "более 5 суток действуют нелокализованные лесные пожары, находящиеся в пределах 5-километровой зоны вокруг населенного пункта". Если исходить из данных системы ИСДМ-Рослесхоз (что данный пожар представляет собой профвыжигание или возник от профвыжигания, и что последнее по дате профвыжигание в окрестностях села Деревцово проводилось 31 марта) - то завтра как раз истечет этот пятидневный срок.

Так что реагирование на этот пожар - это уже задача не только Минприроды Забайкалья и Забайкаллесхоза, но и МЧС России. Ну и, конечно, прокуратуры - если она хочет реально помочь в обеспечении пожарной безопасности в Забайкалье, то первое, на что ей необходимо обратить внимание - это именно на то, как, кем, зачем и с какими последствиями в регионе проводятся "контролируемые профилактические выжигания". И, разумеется, необходимо наконец решить проблему отсутствия разумного правового статуса у лесов на землях сельскохозяйственного назначения - непосредственную угрозу населенным пунктам часто представляют пожары именно в таких лесах (как в рассмотренном выше примере: с селом Деревцово непосредственно граничат именно такие леса).

Брянский депутат Валуев обвинил лесников в огромных приписках


Брянский депутат Госдумы Николай Валуев обвинил работников лесного хозяйства в огромных приписках.

Он сообщил, что на последней встрече с министром природных ресурсов и экологии Дмитрием Кобылкиным обсудили этот вопрос:

− Существует метод клонирования в области лесовосстановления − когда деревья имеют приживаемость более 70, а то и 80 процентов. А сейчас приживаемость обычных саженцев, выращенных из семян, находится на уровне не более сорока процентов. И получается, что на бумаге пишется в два раза больше восстановленных территорий, чем есть на самом деле. Мы это обсуждали и пришли к тому мнению, что при помощи расположенного в Тамбове института нужно подготовить программу, Министерство природных ресурсов ее поддержит.

Редакция «Брянских новостей» оставляет за собой право удалять комментарии, нарушающие законодательство РФ. Запрещены высказывания, содержащие разжигание этнической и религиозной вражды, призывы к насилию, призывы к свержению конституционного строя, оскорбления конкретных лиц или любых групп граждан. Также удаляются комментарии, которые не удовлетворяют общепринятым нормам морали, преследуют рекламные цели, провоцируют пользователей на неконструктивный диалог, не относятся к комментируемой информации, оскорбляют авторов комментируемого материала, содержат ненормативную лексику. Редакция не несёт ответственности за мнения, высказанные в комментариях читателей. Комментарии на сайте «Брянские новости» публикуются без премодерации.


04.04.2020 в 08:54
Пусть лесником поработает, узнает и про нищенское зарплаты, огромную ответственность, ущербный лесной кодекс. Приписки, сам то понимает о чем речь?

https://www.bragazeta.ru/news/2020/04/04/bryanskij-deputat-valuev-obvinil-lesnikov-v-ogromnyx-pripiskax/

Во Львове Нацгвардия будет проверять леса и парки


В течение выходных сотрудники управления безопасности города и ЛКП “Муніципальна варта” совместно с Нацгвардией будет проверять парки, лесопарки и зеленые зоны города. Так, за несоблюдение условий карантина нарушителей будут штрафовать.

Об этом сообщил заместитель городского головы по вопросам безопасности города Сергей Бабак, передает Гал-инфо.

"Управление безопасности города, "Муніципальна варта" и Нацгвардия будут обрабатывать парки, лесопарки и зеленые зоны города. Будем проверять соблюдение жителями принятых комиссией ТЭБ и ЧС правил поведения в парках.

У нарушителей нацгвардейцы будут проверять документы. Также будем вызывать полицию, ведь за невыполнение решения городской комиссии ТЭБ и ЧС предусмотрено наложение штрафов", - отметил чиновник.

Охота или бизнес-междусобойчик: почему в Армении отстреливают тех, кого нельзя



В обществе охотников считают убийцами и браконьерами. Но истинные охотники называют себя защитниками и санитарами природы. В этом сложном вопросе мы и попытались разобраться: где и как в Армении можно заниматься охотой, кто за этим следит и зачем это вообще нужно.
Казалось бы, армянский сегмент соцсетей сегодня должен тревожиться лишь из-за пандемии коронавируса, всеобщего карантина и режима чрезвычайного положения. Однако неоднозначные события отвлекают от главного и вызывают широкий общественный резонанс.
В воскресенье в сети стал распространяться пост некой Моники Манукян, в котором девушка гордилась добытой дичью. Вдобавок она прикрепила к записи фотографии убитой цапли.
Из-за нелегального убитой птицы "озверела" армия пользователей соцсети Facebook. Ведь Манукян не только убила птицу, на которую охота запрещена, но и выбрала для этого самое неподходящее время - месяц после закрытия сезона охоты.
Благодаря репостам пользователей, полиция Армении занялась данным сообщением о преступлении. Девушку могут привлечь к уголовной ответственности - по факту незаконной охоты, совершенной в отношении птиц, охота на которых полностью запрещена (п.3 ч.1 ст.294 УК Армении). Преступление наказывается штрафом от 400 тысяч до 600 тысяч драмов (от 800 до 1200 долларов) либо арестом на срок от двух до трех месяцев.
В принципе, это должно было успокоить общественность, но не тут-то было: инцидент с незаконно убитой птицей побудил жаркие споры о том, стоит ли вообще допускать в XXI веке охоту, где она вообще разрешена и кто они, эти охотники – безжалостные убийцы и азартные добытчики.
Между тем истинные охотники, а не браконьеры считают себя защитниками и санитарами природы. Тогда-то мы и решили расставить точки над i в этой довольно сложной теме.

Закон об охоте и связанные с ним проблемы

Первый закон об охоте в независимой Армении был принят в 2007 году, и именно он действует сейчас. Это закон "Об охоте и ведении охотничьего хозяйства". Здесь обозначены основные положения об охоте и охотничьем хозяйстве, установлены правила легальной охоты и определены нарушения. Исполнение закона обеспечивает министерство охраны природы (ныне - министерство окружающей среды), контроль осуществляет Инспекционный орган охраны природы и недр, а в случае нарушений браконьерами занимается полиция.
Охотничье ружье
© CC0 / SLUEHR3G / SHOTGUN
Охотничье ружье
Согласно закону, каждый гражданин, желающий стать охотником, должен сдать "охотничий минимум", проще сказать, экзамен на знания об охоте, в министерстве окружающей среды. Однако этот очень важный пункт закона не соблюдается более 10 лет. Причина заключается в недоработке закона. Сейчас потенциальный любитель охотиться может получить "охотничий билет" в любой негосударственной охотничьей организации.
Бывший начальник Инспекционного органа охраны природы и недр Артур Григорян, который был назначен главой структуры после "бархатной революции" 2018 года, но был уволен в начале января этого года из-за несогласия с правительством в вопросе эксплуатации Амулсарского месторождения, за 7 месяцев своей работы пытался на время запретить охоту в стране из-за неполноценного законодательства.
"В Армении любой может получить "охотничий билет" в одной из 12-13 охотничьих организаций, которые тоже, в принципе, может основать любая группа граждан. У самих организаций есть заинтересованность в привлечении как много большего числа охотников, ведь в основном у всех есть специализированные в этой сфере магазины, в которых в числе других аксессуаров для охоты, продаются и разные виды оружия. Поскольку государство не требует сдачи "охотничьего минимума", как того требует закон, охота превращается в бизнес-междусобойчик", - говорит Григорян.
Когда он был начальником структуры, то предлагал министерству окружающей среды и правительству внедрить "охотничий минимум", тем самым проверяя каждого желающего поохотиться на знания и компетентность. А на время внедрения системы Григорян предлагал охоту в стране временно запретить.
Охоту в стране временно не запретили, но сейчас законодательными пробелами в министерстве все же занимаются. Начальник отдела по управлению животными ресурсами министерства Севак Балоян выразил уверенность, что "охотничий минимум" будет действовать уже летом этого года.
"В министерстве усердно работают над вопросом внедрения "охотничьего минимума". Мы планируем, что он будет состоять из двух частей: сперва гражданин заполнит онлайн-тест на знания про животный мир и закон об охоте Армении. Проверкой теста займется министерство, в случае удовлетворительных ответов, гражданин получит билет. А далее в полицейском участке проверят его компетентность как стрелка и выделят ему лицензию на приобретение и хранение оружия", - рассказал Балоян.
Конкретной статистики числа любителей охоты в Армении не ведется. На основании количества граждан, на которых официально зарегистрировано оружие, можно предположить, что в нашей стране есть от 30 до 50 тысяч охотников. По мнению Григоряна, закон о хранении оружия тоже должен быть пересмотрен.
"Согласно закону, каждый гражданин, имеющий "охотничий билет", может закупить до 8 ружей. Более того, после 5 лет "стажа" охотника, что в нашей стране может означать просто хранение билета и все, гражданин может перейти от гладкоствольного ружья на более опасные виды огнестрельного оружия", - рассказывает Григорян.
За браконьерами следят инспекторы по защите окружающей среды, которые работают при областных администрациях. Однако нередко дикое животное или птица переходит из своего привычного места обитания в заповедник. А они уже не находятся под властью инспекторов, за заповедником следит лесник, у которого главная функция - не допускать нелегальной вырубки деревьев. За зверями и за охотниками лесник уже не поспевает.

Где, когда и на что можно охотиться в Армении

Охотой можно заниматься в особых зонах, выделенных специально на эти цели, и разрешена она только на расстоянии 500 метров от населенных пунктов. Стрелять категорически запрещено в национальных парках и заповедниках страны.
Сезон охоты в Армении начинается с третьей субботы августа и длится до конца февраля. Совсем недавно министерство окружающей среды приняло решение разрешать охоту на территории Армении только три дня в неделю - в среду, субботу и воскресенье. До решения охота была разрешена во все дни недели.
Образцы оружия на витрине оружейного магазина
© SPUTNIK / АЛЕКСЕЙ МАЛЬГАВКО
Образцы оружия на витрине оружейного магазина
Охотник с 40-летним стажем и журналист Эдуард Сарибекян считает подобное решение министерства необоснованным.
"Больше всего стреляют в выходные дни, и после этого животным нужно три дня, чтобы они вернулись на свои территории. А они разрешают стрелять в среду. Кроме этого за соблюдением решения никто практически не следит, зачем оно вообще тогда нужно?" - говорит Эдуард Сарибекян.
В Армении разрешено охотиться на диких птиц - диких голубей, перепелов, куропаток, скворцов, а также на волков и шакалов. Охота на других млекопитающих запрещена, например, нельзя стрелять в медведя. Естественно, нельзя охотиться на зверей, занесенных в Красную Книгу. Однако браконьеров законы не останавливают.
"Больше всего нелегально охотятся на серну, безоарового козла, кабана, медведя и кролика. А легально - на перепелок, диких уток и куропаток. На волков охотятся редко", - рассказывает Сарибекян.
На охоту в основном ходят либо в одиночку, либо группой. Иногда охотники берут на охоту собак.
Сегодня охота в нашей стране ведется в основном из спортивного интереса, однако благодаря ей регулируется численность диких зверей и птиц. В развитых странах правительства выделяют денежные квоты на отстрел животных, которые вышли из репродуктивного возраста. Средства от этой охоты поступают на охрану окружающей среды. Поэтому в принципе будущее дикой природы зависит от того, сохранится охота или нет.
В Армении также выделяются квоты, однако эксперты охотничьего ремесла не раз обращались в министерство окружающей среды для внесения поправок в соответствующие нормативно-правовые акты.

К примеру, численность медведей в лесах растет, они уже приближаются к населенным пунктам - министерство могло бы выделить квоты на охоту медведей.
"На кого и сколько можно охотиться, устанавливается решением министра окружающей среды, которое заранее отправляется в Национальную академию наук Армении. Зоологи проверяют виды животных и цифры, только потом министр подписывает решение. Нужно заметить, что даже в советские времена в Армении не проводилось масштабной регистрации численности и видов всех зверей и птиц. Конечно, подобная работа очень важна, с ее помощью мы могли бы выделить квоты на охоту на больных и старых зверей, тем самым "очищая" природу. Однако сейчас возможность подробных и масштабных расчетов не рассматривается", - рассказал представитель министерства Севак Балоян.
Решение по квотам министр подписывает перед открытием сезона охоты, т.е. в августе.

Кто они такие - охотники Армении

Сейчас, когда стало уже более ли менее понятно, что представляет собою охота в Армении, настала пора познакомиться с настоящими охотниками.
Охотничье ружье
© CC0 / JASONGILLMAN / GUN
Охотничье ружье
Эдуард Сарибекян занимается охотой почти всю жизнь. Впервые побывал на охоте, когда ему было 12-ть. Любовь к охоте ему привили книги, особенно рассказы армянского писателя Вахтанга Ананяна и французского классика приключенческой литературы Жюля Верна.
"Я всегда любил и природу, и оружие. Охота дала мне возможность приблизиться к мудрости законов природы и соотносить с ними свои поступки. На природе лучше всего учишься терпению и сдержанности", - рассказывает охотник.
По его словам, он вкладывает деньги в свое любимое занятие, не получая особой материальной выгоды, но зато наслаждается пребыванием в лесу и "соревнованиями" в ловкости с дикими зверями и птицами.

Женщины-охотницы... не мужчинами

Интересно, что женщины тоже активны в этой сфере. Сусанна Бегларян из Ехегнадзора занимается охотой с 22 лет, более того, работает инспектором по защите окружающей среды.
"Я уже 20 лет ловлю нелегальных охотников, в 90% случаев они бывают выявлены и оштрафованы. Многих знаю в лицо. В основном они охотятся на медведей и на безоаровых козлов, что недопустимо ни под каким предлогом", - говорит охотница.
В 2001 году Сусанну Бегларян за ее заслуги наградили званием почетного охотника.
Для нее, как и для Сарибекяна и каждого честного охотника, есть неписаные правила охоты.
Например, строго воспрещено стрелять в дичь, которая не может спастись: если птица спокойно отдыхает на ветке, ее нужно обязательно спугнуть, заставить слететь, а потом только попытаться выстрелить в нее.
Следующее правило: мясо добытой дичи должно быть съедено. Нельзя оставлять добычу неподобранной. Если человеку хочется стрелять ради стрельбы, он может пойти в тир. Охотник же в случае удачной стрельбы должен приготовить и съесть свою добычу.
Птенцов охотники не трогают, даже напротив: если охотник заметил выпавших из гнезда малюток, он должен положить обратно в гнездо.
Для охотников подготовка к охотничьей неделе и сборы в дорогу являются чем-то вроде ритуала. Чаще всего охотники ночью останавливаются в доме на опушке леса, а охотятся с утра. Вечером же наслаждаются шашлыком из пойманной дичи.

В качестве резюме

Если вас интересует охота, вы можете присоединиться к охотничьей группе - увидеть настоящих охотников и процесс охоты своими глазами, может, даже разок вам дадут пострелять. Будет хорошо, если решение стать охотником вы примете после лета этого года, чтобы в министерстве окружающей среды уже был внедрен тест - "охотничий минимум".
Если вам, наоборот, продолжает казаться, что охота, даже легальная и дисциплинированная, является неэтичным и жестоким занятием, ваше мировоззрение может изменить личное знакомство с охотниками, либо соприкосновение с этим миром через искусство.
Мы в редакции, например, решили прочитать рассказы Вахтанга Ананяна про охоту: уж коли нечто вдохновляет писателей на творчество, значит оно заслуживает хотя бы мизерного внимания.
23:07 31.03.2020(обновлено 22:37 03.04.2020)
Жанна Погосян
Читать далее: https://ru.armeniasputnik.am/columnists/20200331/22585538/Oni-nenavidyat-brakonerov-osobennosti-natsionalnoy-okhoty-v-Armenii.html

Європейський досвід



Державні мисливські господарства Словаччини – взірець господарювання.

Інженер лісу, Марцел Легоцкі, розповів про діяльність лісгоспу та один з важливих його напрямків – мисливське господарство:

– Державні підприємства ведуть мисливське господарство на площі 1 млн га – це 20% мисливських угідь країни. ДЛГ «Рожнява» – один із 24 державних лісгоспів Словаччини, який господарює на території 37 тис. га лісу та має 20 тис. га мисливських угідь. До структури лісгоспу входять дирекція у м. Рожнява та п’ять лісництв. Лісництво Бетляр, у якому ми перебували, має 7,5 тис. га лісу і веде інтенсивне мисливське господарство.


Чисельність дичини та добування

Загалом у лісництві добувають до 80 голів трофейного оленя (до 250 голів оленячих) та до 250 голів кабана. Кількість вовка у лісництві – до 20 голів, добувається 4 голови на рік, але лисиця є більшою проблемою і з нею ведеться постійна боротьба. Ще в угіддях лісництва можна зустріти дику кішку, тетерука і з десяток ведмедів, яких в інших районах на багато більше і на нього навіть проводиться полювання за спецдозволами.

Браконьєрів майже нема, тому що в угіддях лісгоспу постійно хтось є з працівників лісництва. У приватних мисливських господарствах це явище теж рідкісне, адже господар не допустить беззаконня у своїх угіддях. Та і за браконьєрство в Словаччині передбачено великий штраф з позбавленням волі.


Сезон полювання


Сезон полювання у Словаччині відкрито щоденно, на козулю з 16.05 до 31.12, на оленя з 16.08 до 30.11, на муфлона з 01.08 до 31.12, на кабана з 16.07 до 31.12 (у вольєрі до 31.01), на молодняк кабана – цілий рік, на вовка з 01.10 до 31.01, на лисицю – цілий рік, на фазана з 01.10 до 28.02, на качку з 01.09 до 31.01, на зайця з 01.11 до 28.02. Колективне полювання проводиться тільки на кабана (двічі на рік) і на фазана, в інших випадках тільки індивідуальне.

За сезон лісництво приймає до 400 мисливців, але і це дозволяє мати з мисливського господарства невеликий прибуток (враховуючи зарплати співробітникам, податки, витрати на біотехнію тощо). 90% доходів лісництва становить лісове господарство, мисливське – лише 10%, а це – 100 тис. євро. Безпосередньо мисливським господарством у лісництві займається два фахівці, лісовим – 18, але всі працівники допомагають один одному. Середня зарплата в лісництві – 500–700 євро. Для мисливців у лісництві є п’ять мисливських міні-готелів, де можна переночувати, приготувати дичину, відпочити.


Мисливські угіддя та господарювання

Усі мисливські угіддя в Словаччині перебувають в оренді на строк від 10 до 15 років. У цьому році вартість оренди мисливських угідь збільшилась з 0,7 євро за га на рік до 3 євро. Мисливське господарство дозволяється створювати на території не менше 2 тис. га і, в першу чергу, на це має право землевласник або їх об’єднання. Власник також може передати в оренду свою землю для ведення мисливського господарства іншій особі або організації, уклавши з ними відповідну угоду.

Після отримання мисливських угідь в оренду, орендатор, крім проведення полювань, зобов’язаний виконувати всі інші вимоги законодавства з утримання угідь: охороняти звірів, підгодовувати їх, мати штатних єгерів, мисливських собак тощо. Що цікаво, таксації (обліку) диких тварин у Словаччині не проводять уже декілька років – відмовились від цієї практики. План полювань, у тому числі і ліміти на добування, складає директор мисливського господарства, він контро­лює і відповідає за їх виконання. Враховуючи реалізацію плану минулого року, складається план на наступний рік. Тобто, якщо план не виконали, то ліміти на наступний рік зменшують і навпаки.



Найрентабельніше мисливське господарство, на думку словацьких фахівців – це карпатські угіддя з щільністю 30 голів оленя на 1 тис. га.

Такі угіддя потребують мінімум вкладень, а через кілька років на них уже можна добувати трофейну дичину. Трофей оленя користується великим попитом серед мисливців Європи і вполювати його мріє кожен мисливець.


Як стати мисливцем

Щоб стати мисливцем, треба вступити до товариства мисливців (з 18 років) і рік відвідувати курси (можна у вихідні дні). На курсах вчать поводженню зі зброєю, мисливському законодавству, біології тварин, біотехнії, способам полювання, як надавати першу допомогу тощо. Після завершення курсів треба ще рік проходити практику в конкретному мисливському господарстві. Після двох років теорії і практики кандидат має право складати іспит на мисливця.

Іспит складається з двох частин: перша – мисливський іспит (теорія), у разі його складання, маєте право отримати Посвідчення мисливця. Друга частина – іспит з володіння зброєю (практика), складання цього іспиту дає право на отримання Дозволу на придбання та володіння зброєю.

Склавши іспит, отримавши Посвідчення мисливця та зброю, мисливець звертається до мисливського господарства, де йому виписують Ліцензію на право полювання. Ліцензія на полювання на копитних може мати термін від тижня до року, але на руки мисливцю цей документ не видають, вона знаходиться постійно в лісництві і видається тільки під час полювання. Полювання на копитних відбувається тільки у присутності єгеря. На ногу добутої дичини надягається бирка, яка засвідчує легальність.


Скільки коштує

Вартість ліцензії на добування копитних на тиждень становить 38 євро, на місяць – 70 євро і 280 євро на рік. Також мисливець обов’язково сплачує вартість індивідуальних послуг (з особи за добу): обслуговування єгеря (організаційний збір) – 25 євро/доба, проживання у будинку мисливця – 15 євро/доба.

Послуги автотранспорту: автобус – 1 євро/км, позашляховик або легковик – 0,5 євро/км, або 100 євро/доба. Мисливцю надається першочергове право викупити трофей (роги, ікла) і він повинен сплатити вартість трофея відповідно до прайсу. Рекордні роги оленя, які були добуті в господарстві «Бетляр» – 212 балів (біля 10 кг, вартість більше 7 тис. євро).


Щодо вартості трофеїв, то їх ціна починається з 38 євро і може досягати 7–8 тис. євро. Наприклад, трофей козулі (роги) в залежності від якості і ваги відповідно до класифікації СІС може коштувати від 70 євро за роги цьогорічної тварини і до 3,3 тис. євро за роги вагою 500 г (130 СІС). Трофей річного оленя від 125 євро, 450 євро, якщо роги важать до 2,5 кг і більше 7 тис. євро при вазі більше 10 кг (210 СІС). Вартість трофея муфлона коливається від 200 до 2,8 тис. євро при довжині ріг до 90 см (205 СІС). Полювання на кабана, в залежності від групи, коштує від 165 до 225 євро з мисливця, а вартість трофея від 150 до 1,5 тис. євро (22 см, 120 СІС). Вартість полювання на вовка – 1,5 тис. євро. Полювання на фазана вам обійдеться від 100 євро за індивідуальне і до 600 євро за групу. Пополювати на борсука зможете за – 170 євро, лисицю – 22 євро, качку – 14 євро, слукву – 35 євро, зайця – 75 євро.

Мисливець може викупити м’ясо впольованої дичини. Наприклад, кілограм оленини для мисливця коштує 2,5–3 євро. М’ясо дичини, що залишається, відправляють на м’ясокомбінат, який є власністю держлісгоспу і на якому з добутої дичини виробляють різні м’ясо-ковбасні вироби для реалізації у ресторанах і магазинах.

Половина мисливців, які полюють у лісництві «Бетляр» – це словаки, друга половина – мисливці-туристи із Польщі, Угорщини, Голландії, Швеції, США тощо.


Вольєр

Вольєр, де утримують диких копитних і проводять полювання. Площа вольєра – 1,7 тис. га і розташований він на висоті 1100 м над рівнем моря.

– Два роки тому ми вирішили почати розводити у цьому вольєрі оленів, було проведено його оновлення, що коштувало лісництву 130 тис. євро, – розповів нам Марцел Легоцкі. – «Збирали» оленів по всій території Словаччини. Зараз маємо оленів з найкращим генофондом, які володіють найкращими трофейними рогами в країні. Але зробити це було не так просто. Відлов ми проводили за допомогою пасток – контейнерів, розміром 3х1,2 м. Пастки розміщували на підгодівельних майданчиках і коли звірі звикали до неї, корм розкладали тільки в ній, тварина заходила всередину і пастка зачинялась. Як з’ясувалось, відловити і перевести самок і молодняк можна без особливих проблем, а от із самцями сталось непередбачуване – 8 з 10 тварин загинули від стресу. Після чого, для відлову самців оленя ми почали застосовувати транквілізатори. Зараз у вольєрі мешкає 300 голів оленя, 350 голів лані, 150 – муфлонів, 50 – кабанів, козуль – до 60 голів.

Як розповів Марцел, у них є великий попит на полювання у цьому вольєрі. Є люди, які тільки кілька днів на рік можуть присвятити себе полюванню, щоб відпочити і добути реальний трофей, тому вольєр – це найкращий варіант зі сто-відсотковою гарантією.

Щорічно у згаданому вольєрі добувають: близько 18 голів трофейного оленя (з рогами вагою 8–10 кг), 20 голів трофейної лані, 10 голів трофейного муфлона, а в цілому – більше 70 голів оленячих, не кажучи вже про кабана.


Лісові коні

Центр розведення коней «Допщін», що належить державному лісогосподарському підприємству «Ревуца». Центр фінансується головною дирекцією державних лісів Словаччини. Розводять тут «холоднокровних» коней породи Норік і Гуцулик. Плем’я центру нараховує понад 200 коней, це переважно кобили і лошата. На четвертому році життя лошат тренують і найякісніших залишають у центрі для репродукції, інших продають приватним підприємцям, які працюють у підряді на лісосіках і використовують коней, у тому числі, для трелювань. В ЄС конярство підтримується державою для збереження генофонду, тому існують різні фонди і проекти для фінансування конярства. Середня вартість жеребця чотирьох років може тут коштувати близько 2 тис. євро, але ціну диктує європейський ринок. Конярство – це не прибуткова справа, адже потребує багато часу для отримання результату, пасовища, фінансування та людської турботи і любові. Головна мета таких центрів у ЄС – це збереження безцінного генофонду унікальних порід коней.

Мисливське господарство Сло­ваччини, як ми пересвідчились, не є надприбутковим, як, наприклад, у Німеччині чи Австрії, але головною метою лісівників і мисливців є збереження мисливських традицій та фауни цієї країни. Працівники лісового господарства Словаччини вважають, саме мисливське господарство є найкращим піаром лісової галузі серед громадськості. Словацькі мисливці постійно організовують різні мисливські фестивалі та заходи, на які запрошують всіх бажаючих, особливо дітей, яким дуже це подобається. Крім мисливських свят, лісівники завжди пропонують всім охочим відвідувати ліси, організовують різні екскурсії, подорожі, розвивають рекреацію, туризм та запрошують на риболовлю.

Українським мисливським господарствам є чого повчитись у своїх сусідів – чітко налагодженій системі, економіці, професіоналізму, мисливській культурі, відкритості та ставленню до своїх мисливських традицій.

Роман НОВІКОВ,
фото автора,
“Лісовий і мисливський журнал”

Інтерпол проти лісових злочинів



Міжнародна організація готова допомогти вітчизняним правоохоронним структурам.

Правопорушення, які мають місце у лісовій галузі, є однією із причин неможливості її повноцінного розвитку та відновлення відповідно до вимог сьогодення. На жаль, зусилля правоохоронців та держави, а нерідко їх імітація, не дають бажаних наслідків. Діяльність Інтерполу направлена, зокрема, на надання допомоги національним правоохоронним органам у боротьбі з лісовими злочинами в усіх їх проявах.


Ставка на співпрацю

Наслідки неефективної роботи правоохоронних органів у галузі лісового господарства можуть бути колосальними і простягатися далеко за межі шкоди, завданої безпосередньо лісам. За останніми оцінками Інтерполу, нелегальні лісозаготівлі та торгівля незаконно заготовленою деревиною становить від 15% до 30% всієї світової торгівлі лісоматеріалами і щорічно приносить дохід від $50 до $150 млрд. В окремих країнах частка незаконно заготовленої деревини становить майже 90% її експорту. Крім того, за цими злочинами стоять катастрофічні економічні, екологічні та соціальні наслідки. Між тим, багато країн ще недостатньо протидіють цій незаконній діяльності і Україна, яка має достатньо відповідних структур, – не виняток.

Лісова злочинність – це узагальнюючий термін для опису злочинної діяльності в лісовому секторі, що охоплює весь ланцюжок поставок – від рубки і транспортування до переробки та продажу деревини. Це також відноситься до тих кримінальних злочинів, які сприяють такій діяльності, включаючи зловживання, шахрайство з документами, корупцію та відмивання отриманих унаслідок цих дій грошей.

Інтерпол у межах своєї компетенції надає підтримку країнам-членам для зміцнення їх потенціалу щодо дотримання законів про лісове господарство і забезпечує міжнародне співробітництво між національними агентствами, зокрема, у здійсненні аналізу всіх видів інформації, яка полегшує або супроводжує боротьбу з незаконною лісогосподарською діяльністю та іншими пов’язаними з нею злочинами. При цьому організація забезпечує широкий набір інструментів і послуг для підтримки своїх країн-членів. Так, у 2012 році Інтерпол запустив проект LEAF (Law enforcement Assistance for Forests) – глобальну ініціативу з підтримки правоохоронних органів, які відслідковують у лісових господарствах міжнародні ланцюжки незаконного обігу деревини та розширення співпраці у транснаціональних поліцейських розслідуваннях.


На думку фахівців організації, глобальна міжвідомча співпраця правоохоронних органів у галузі лісового господарства допомагає країнам-членам виявляти злочинну діяльність із поставок нелегальних лісоматеріалів, забезпечує професійну підготовку слідчого та аналітичного потенціалу, сприяє заохоченню систематичного обміну розвідданими. Проект LEAF є ініціативою Інтерполу по боротьбі з нелегальними рубками і забезпеченню по-справжньому міжнародної мережі навколо злочинців, які експлуатують і руйнують навколишнє середовище. У рамках цього проєкту здійснюються операції проти тих, хто займається незаконними рубками і продажем деревини.

За даними звіту Global Forestry Enforcement 2019, за період з 2012 року було здійснено близько 550 арештів злочинців та злочинних груп, які діяли в сфері незаконного обігу деревини.

Серед заходів Інтерполу у цій сфері, зокрема:

– аналіз даних кримінальної розвідки з виявлення злочинців, які діють у лісовій сфері, їх зав’язків та методів роботи;
– аналітична підтримка з відстеження руху нелегальної деревини по всьому ланцюжку поставок, а також задіяних у ньому осіб, підприємств, транспорту тощо;
– забезпечення проведення конкретних слідчих і технічних заходів спеціалізованими слідчими групами у складі Інтерполу і національних бюро;
– обмін інформацією та розві­дувальними даними між слідчими і спецслужбами різних країн, а також оптимізація інформації в базах даних Інтерполу;
– здійснення повідомлень, оповіщень та запобігань щодо переміщення незаконної деревини, осіб, задіяних у злочині, а також транспортних засобів;
– організація національних та регіональних тренінгів, що мають відношення до лісової злочинності, включаючи навики збору доказів та оперативного планування;
– поширення рекомендацій експертів і кращих практик боротьби з лісовими злочинами.

Проектна група LEAF складається зі співробітників кримінальної розвідки – офіцерів та аналітиків із досвідом роботи в правоохоронних органах, органах фінансової розвідки, міжнародних екологічних організаціях та лісовому господарстві. Команда бореться із злочинними групами, що займаються незаконною вирубкою і перевезенням лісу.


Корупція – стара хвороба лісу

Як зазначається в Global Forestry Enforcement 2019, ЄС є одним з найбільших ринків пиломатеріалів. У той же час у Східній Європі є країни, де незаконна вирубка лісу процвітає, в основному, за рахунок відсутності дієвої боротьби з нею з боку правоохоронних органів, корупції в лісовій галузі, а також відсутності належної координації між різними державними інститутами і адміністративними заходами, які вони застосовують. Крім того, перешкоджанню незаконній торгівлі лісоматеріалами заважає відсутність чітко налагоджених двосторонніх контактів із сусідніми країнами та належного контролю за транскордонними перевезеннями. Збір та моніторинг даних не завжди забезпечують відповідні органи точною і доступною інформацією про рух деревини.

Що стосується безпосередньо України, то за даними Інтерполу, схема незаконної лісової діяльності виглядає наступним чином:

– вирубка – здійснюється в обсягах, що перевищують отримані дозволи або без їх отримання, нерідко у межах природоохоронних зон;
– перевезення – здійснюється без дозвільних документів, нерідко з перевищенням кількості партій, на які виданий дозвіл, підробка документів із цінної деревини на менш цінну, переміщення через контрольні пункти за хабарі тощо;
– перероблення – змішування кількох партій (легальної та нелегальної), зазначення іншого сорту, заниження (завищення) кількості переробленої за документами деревини;
– експорт – відсутність, підробка, використання «старих» сертифікатів та інших документів на деревину, вивіз одного типу лісу під виглядом іншого (кругляк, як дрова і т.д.).

Встановлено, що злочинці вміло використовують відсутність зв’язку між правоохоронними органами як у середині країни, так і за її межами. Цей комунікаційний розрив, укупі з корупцією та зловживаннями посадових осіб лісових господарств дозволяє їм уникати виявлення та експортувати нелегальну деревину на прибуткові ринки збуту, зокрема, на європейський.

Global Forestry Enforcement 2019 визначає корупцію як один із основних чинників, що сприяють розвитку злочинів у лісовій сфері багатьох країн Центральної та Східної Європи. Хабарництво є найбільш поширеною формою корупції в торгівлі лісоматеріалами. Іншими її формами є шахрайство, зловживання службовим становищем, вимагання, кумівство і т. д. Зокрема корупція у лісовому секторі включає в себе державних чиновників, співробітників правоохоронних органів і посадових осіб лісогосподарських підприємств. За оцінками аналітиків LEAF, щорічні глобальні витрати на корупцію в лісовому секторі становлять близько $29 млрд.

Як свідчать дослідження Інтерполу, ефективність системи виявлення, затримання, розслідування, кримінального переслідування і покарання злочинців у тій чи іншій країні залежить від здатності співробітників різних відомств комунікувати, координувати свої дії, обмінюватися інформацією для досягнення спільної мети.

Результативність боротьби з нелегальним обігом деревини в Україні напряму залежатиме від здатності, а головне, бажання і чесного виконання своїх обов’язків низкою державних інститутів: правоохоронних і судових органів, митниці, лісової служби, та небайдужої громадськості.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

На Волині невідомі у балаклавах втікали від лісової охорони



Лісова охорона на Ківерцівщині сьогодні, 3 квітня ввечері наздогнала автомобіль дубокрадів на єврономерах.

Погоня тривала близько години. Аж поки рух підозрілого автомобіля таки вдалося заблокувати, - повідомляє пресслужба ВОУЛМГ

Машину із закордонною реєстрацією було виявлено під час патрулювання лісових масивів працівниками державної лісової охорони ДП «Ківерцівське ЛГ». Помітили його при виїзді з урочища Шепель Торчинського лісництва. Коли лісова охорона стала наближатися, невідомі розпочали погоню.

Врешті крадіїв вдалося наздогнати. Двоє чоловіків у балаклавах утекли з місця події, покинувши автомобіль із деревиною дуба.

Нині за фактом тривають слідчі дії. Встановлюється місце самовільної порубки та сума завданих збитків.













03 квітень, 22:31
http://www.volynpost.com/news/161410-ne-volyni-nevidomi-u-balaklavah-vtikaly-vid-lisovoi-ohorony

03 квітня 2020

Екоінспекція прийде швидше: як діяти, щоб перевірка не забарилася

Пости у соцмережах не є підставою для перевірки


Державна екологічна інспекція (ДЕІ) більше не повинна погоджувати позапланові перевірки з Мінекоенерго. Це суттєво зменшить час від отримання заяви або скарги до моменту виїзду інспекторів. До 26 березня ДЕІ мала отримувати дозвіл на позапланову перевірку від міністерства - таке листування могло тривати довго. Тепер же, обіцяють у інспекції, це будуть лічені дні.
«Ми зможемо працювати оперативніше. Просимо усіх небайдужих повідомляти про випадки порушення природоохоронного законодавства (вирубка лісів, незаконний вилов риби у нерест, незаконне засмічення території і тд) через заяву», – сказав GreenPost начальник управління державного екологічного нагляду (контролю) у Черкаській області Олександр Позняков.
Він порадив звертатися або до регіональних підрозділів ДЕІ (координати – на відповідних сайтах), або на адресу центрального офісу info@dei.gov.ua.


У екоінспекції не приймають заяву від організації: що робити роз’яснює юрист

Зміни, внесені до законів кілька років тому, зробили неможливими скарги від громадських організацій.

 

До редакції GreenPost звернулася читачка Ivanna Kudina, яка повідомила, що у Державній екологічній інспекції проігнорували заяву, яку подавала громадська організація.

«Кілька міжнародних організацій написали спільне звернення до ДЕІ (державної екологічної інспекції), в т.ч. наша ГО. Через кілька місяців наша ГО отримала відмову від перевірок. Виявляється, треба щоб написав окремий громадянин. Наскільки це правочинно? ГО складається з тих самих громадян, права яких обмежуються», – пише активістка.

При цьому пані Іванна посилається на рішення Верховного Суду, який виніс рішення про правоту активістів та громадських організацій:

«17 січня 2020 року Верховний Суд, на прохання Голови громадської організації «Українська Демократія» Марка Скакуна, розмістив на своєму офіційному сайті (http://bit.ly/366R81I ) постанову від 31 жовтня 2019 року у справі № 813/1960/18 (http://bit.ly/30xrd1N ). Ця Постанова містить обов’язкові для застосування всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами висновки Верховного Суду стосовно звернень громадських організацій та їх керівників (ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»)», – пише читачка.

На жаль, відмовляючи у перевірці, працівники ДЕІ мали таке право.

«Згадане читачкою рішення Верховного Суду стосується закону про звернення громадян. А скарги про порушення - це закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», – зазначає екоюрист Галина Левіна.

На жаль, громадські організації не можуть подавати скарги.

"Зміни, внесені до законів кілька років тому, зробили неможливими скарги з боку юридичних осіб, наприклад, громадських організацій. Це значно полегшило життя порушників і, навпаки, зробило активістів вразливішими", - сказала GreenPost Галина Левіна.

Тому треба писати від імені фізичної особи, від громадянина.

«Підставою для перевірки є, за законом, лише заява фізичної особи, тобто людини, яка має у заяві вказати, які її екологічні права порушено», – підсумувала екоюристка.

Вона також зазначила, що в закон треба повернути попередню норму про правочинність скарг від юридичних осіб, наприклад, громадських організацій.

Як ми вже писали, у зверненні обов’язково треба зазначити наступне: ПІБ, місце проживання, інформацію для зворотного зв’язку, власне, текст самої заяви і, обов’язково, дату і підпис. Для відправки електронною поштою необхідно зробити все те ж саме, надсилати треба відсканований документ. Також треба вказати які саме ваші права порушено, наприклад: «порушено право доступу до водойми.

Ці ж вимоги наведено у офіційно розповсюдженому плакаті-заклику Держекоінспекції, який ми також опублікували.