ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 квітня 2020

Загроза пожежі: у волинські ліси заборонили в'їзд



Через підпали сухої трави, на Волині виникла серйозна загроза виникнення масштабних пожеж.

Про це повідомляють у Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Часті підпали в екосистемах перетворюється у неконтрольовані пожежі. Поширенню вогню сприяє суха вітряна погода, яка утримується в області тривалий період.

"Враховуючи ситуацію, на виконання рекомендацій Управління ДСНС України у Волинській області та з метою запобігання виникнення пожеж, в’їзд будь-якого виду транспорту в лісові масиви області заборонено", - йдеться у повідомленні лісівників.

Прцівники лісової галузі попереджають, що у суху вітряну погоду причиною масштабної пожежі може стати найменший підпал, а неконтрольований вогонь несе загрозу лісу, будинкам людей.

За останні дні лісівники Волині залучалися до гасіння пожеж в екосистемах десятки разів. З початку весни таких виїздів було близько чотириста.

08 квітень, 22:27

Унікальний майстер лісу – пів століття на варті лісів Кам’янщини



Рух — це життя, а життя — в роботі! Цю просту, але таку важливу істину власним прикладом доводить майстер лісу Грушківського лісництва Кам’янського лісгоспу Григорій Іванович Ковтун. Уже майже пів століття цей життєлюбний чоловік сумлінно працює, висаджує, доглядає та охороняє ліси у краї, де народився, і перебуває в постійному русі та увесь час при роботі. А ще він цілковитий оптиміст і надзвичайно відкрита людина, яка щиро ділиться своїми життєвими секретами та досвідом.
Народився Григорій Іванович 7 лютого 1950 року в селі Михайлівка Кам’янського району Черкаської області. Тут пройшло його дитинство, юність, молодість, тут, у рідному краї, зустрічає й свої поважні сімдесят.

За освітою — тракторист, але, напевно, любов до могутніх лісів Холодного Яру та й сама доля звела чоловіка на лісівничу стежину. З 1971 року Григорій Іванович почав працювати у колгоспі села Михайлівка. Так склалося, що чоловіку довірили опікуватися колгоспними лісами, тож він працював лісником. У 1996 році ці ліси було передано до Кам’янського міжколгоспного лісгоспу, а на початку нового тисячоліття — до державного підприємства «Кам’янське лісове господарство». Тож Григорій Іванович продовжив опікуватися тими ж лісами, тільки вже на іншому підприємстві.
Сьогодні його обхід — це 583 гектари лісових масивів, хоча у різні роки ця цифра була й більшою. Проте це дуже непростий обхід, бо він не суцільний, а ліси досить розкидані територіально. Та не зважаючи на вік, досі щодня Григорій Іванович долає десятки кілометрів, охороняючи ввірені йому лісові масиви. Кожен закуток тих лісів, кожне дерево і кожну місцину знає як самого себе.
Бувало всякого, розповідає, патрулювати ліс доводиться і вдень, і вночі. Інколи влаштовували засідки й серед ночі, аби спіймати лісопорушників та вберегти ліс від незаконних рубок. Щороку висаджував молоді ліси, доглядав за ними та з гордістю спостерігав, як тендітні сіянці й саджанці перетворюються з часом на величаві повноцінні насадження.

— Скільки висадив лісу за ці роки, відразу так і не скажу, але то навіть не сотня, а більше тисячі гектарів. Уже як буду на заслуженому відпочинку, то й порахую. Але, напевно, той відпочинок ще не скоро буде, бо колектив поки мене не відпускає, — каже ювіляр.
Цінують та поважають Григорія Івановича на роботі у Грушківському лісництві — має чимало різного рівня відзнак і нагород за сумлінну працю. Хоч колектив нині більш молодий і сучасний, проте не цураються звертатися за порадами до мудрого лісівника. За свій вік Григорій Іванович накопичив величезний досвід, тож добре знає методи, технології й важливі секрети лісівничої справи, характерні для тієї чи іншої місцевості, якими охоче ділиться з колегами. Та й чоловік переймає від молоді новий для себе досвід роботи з сучасними комп’ютерними технологіями.
— Робота майстра лісу полягає не лише в охороні ввіреного йому лісового обходу. Він має також здійснювати прийом і відпуск лісопродукції із застосуванням системи електронного обліку деревини. Коли почали впроваджувати цю систему, то Григорій Іванович сказав — «буду йти…». Проте досить швидко навчився працювати з сучасними технологіями та у свої сімдесят виконує роботу на рівні з молодими спеціалістами, а часом і краще, — розповідав лісничий Грушківського лісництва Сергій Могила.
Переймається Григорій Іванович і кліматичними проблемами сьогодення, що мають згубні наслідки для лісів — мова йде про всихання соснових насаджень, що в останні роки прогресує. Із власних спостережень чоловік зауважує, що нині загрозу всихання спостерігає й на інших породах, зокрема на грабові.
— Хоч це й робота, але я відпочиваю душею в лісі. Свіже повітря завжди налаштовує думки на позитивний лад, додає сил та енергії, — зауважує чоловік.
Є в Григорія Івановича й улюблена місцина на обході. Туди приходить за натхненням, здоров’ям та душевною рівновагою. А ще саме там — його пасіка. Бджільництвом чоловік займається ще з 1971 року. Нині він має сімдесят два вулики. Допомагає з пасікою дружина Катерина. Має Григорій Іванович трьох дітей і дев’ятеро онуків, тож його насправді можна назвати багатим та щасливим чоловіком.
Найголовніший свій життєвий секрет усе ж таки вбачає в активному, а голов­не — здоровому способі життя. Більше рухатись, ходити пішки — його життєве кредо. Свіже повітря, особливо лісове, — це теж запорука гарного самопочуття. А ще кожного дня перед прийомом їжі чоловік обов’язково з’їдає ложку меду, — то так треба, каже Григорій Іванович.

У Кам’янському лісгоспі завершили роботи з садіння лісу, які цьогоріч розпочали досить рано у зв’язку зі сприятливими погодними умовами.
Як зазначив директор Кам’янського лісгоспу Віталій Верес, цієї весни лісові культури створено на площі 104,7 га: дуба звичайного — 88,9 га, горіха чорного — 15,2 га, ясена звичайного — 0,6 га. Висаджено 8 тисяч хвойних сіянців для створення плантацій новорічних ялинок.
Для посадкових робіт на лісових розсадниках було вирощено 653 тис. шт. сіянців, переважна більшість — дуба звичайного. В осінній період 2019 року у структурних підрозділах Кам’янського лісгоспу було заготовлено 8,5 тонни лісового насіння — дуба звичайного, ялини, сосни, горіха чорного, черешні та ін. Більшість жолудів висіяли в розсадники восени, іншу частину використали для створення лісових культур шляхом посіву. Насіння інших лісових порід буде висіяно в лісових розсадниках для вирощування посадкового матеріалу на майбутнє.


Ученые выяснили, как глобальное потепление сдвигает границы лесов



Ученые выяснили, как глобальное потепление сдвигает границы лесов на примере влияния трансформации климата на лесные массивы Горного Алтая.
Исследование международной группы климатологов из России, США, Британии и Италии опубликовано в журнале Scientific reports.

Исследователи выбрали для изучения лесные массивы Горного Алтая, поскольку климатические изменения в первую очередь отражаются на арктических и горных экосистемах.

Другим фактором стало то, что наблюдения в этом районе ведутся с 1957 года — ученые уже собрали достаточно данных, чтобы их можно было проанализировать. В частности, в компьютерную модель влияния изменений климата на леса вошли дендрохронологические и метеорологические данные, а также спутниковые и аэроснимки.

Моделирование показало, что во второй половине XX века скорость смещения лесной границы относительно уровня моря значительно выросла. Если в начале XX века граница леса находилась на высоте 2,15 тыс. м над уровнем моря, то за следующие 52 года деревья переместились вверх примерно до отметки 2,2 тыс. м и продолжали расти на этой высоте.

При этом в период 1994 по 2002 годы некоторые деревья добрались до еще более высоких отметок — около 2,3 тыс. м над уровнем моря.

Наука и IT
9 апреля 2020 г., 3:00

Гарячий початок сезону



З відкриттям фінансування лісогосподарських робіт у південно-східних областях пожвавилася господарська діяльність.

Кошти на І квартал зі спецфонду державного бюджету у сумі 60,6 млн грн спрямовано на фінансування лісогосподарських робіт для південно-східних областей України. Паспорт бюджетної програми затверджений. Про це повідомив Голова Держлісагентства Андрій Заблоцький на свої сторінці у Facebook.

«Це означає, що працівники лісгоспів вже отримують заробітну плату за січень-березень, буде забезпечено заходи з протидії лісовим пожежам, лісовідновлювальні роботи та інші необхідні речі», – зазначив він.

За словами Андрія Заблоцького, цих коштів недостатньо для виконання всіх лісогосподарських робіт на найвищому рівні. Однак, це хоча б дозволить втримати працівників та забезпечити охорону лісу.

Отже, фонд для підтримки так званих нересурсних лісгоспів, про створення якого почали говорити ще кілька років тому, запрацював.

Телефонуємо на Південь, на Херсонщину, щоб дізнатися, як там тепер, чи відчули лісівники полегшення?

Тетяна Касіч, начальник Херсонського обласного управління лісового і мисливського господарства:

– Гроші надійшли. Вже виплачено заробітну плату за січень, лютий. Вистачає й на березень. На сьогодні – заборгованість погашена. У спеціальному фонді окремим розділом – лісовідновлення і лісорозведення. Ці роботи ми вже фактично виконали. Посаджено 96 га лісів, на 37-и га виконано доповнення до посадок минулих років.

Також із цього фонду передбачено утримання державної лісової охорони, починаючи від керівників і до майстрів лісу. Зокрема фінансується утримання лісопожежних станцій і заробітна плата працівників цих станцій – спостерігачів, пожежників і водіїв. Це важливо, бо пожежонебезпечний сезон уже почався.

– Упродовж останніх кількох років через брак фінансування лісгоспи південних областей втрачали свої кадри – люди звільнялися. Чи вдасться тепер виправити ситуацію, поповнити штати?
– Це ще велика проблема, – пояснює Тетяна Григорівна. – Люди повертаються, правда, невеликий відсоток. Повертаються і лісничі, і кандидати на посаду директорів. Херсонський аграрний університет відкрив спеціальність «лісове і лісопаркове господарство». Ми намагаємося залучати молодь із нашої області. Так є більше надії, що фахівці залишаться працювати в своєму краї. Але проблема кадрова залишається. Дуже не вистачає робітників – тих же трактористів… Мінімальна кількість людей зараз є, але цього недостатньо. Починається наповнення штатів лісопожежних станцій, які поки що укомплектовані на 30 відсотків. Традиційно в березні формуються команди і відчувається нестача водіїв на пожежні автомобілі, бійців-пожежників… Ці люди повинні пройти спеціальне навчання, просто з вулиці людина не прийде.

Станом на 26 березня загальна площа пожеж на землях Держлісфонду у Херсонській області становить 5,87 га (22 випадків). Проблемою залишаються випалювання сухої рослинності, зокрема, очеретів у плавнях. Спіймати таких паліїв лісівникам неможливо через відсутність човнів, допомагають ДСНСівці, які мають пожежного катера. Та й територія на протилежному березі Дніпра, де зараз горять плавні, не має визначеного статусу. В 2013 році створено національний парк, але установчих документів він досі не отримав.

– З яким настроєм працюється в цих непростих умовах, – запитуємо Тетяну Григорівну.
– Якщо не буде оптимістичного настрою, бажання займатися своєю справою, то навіть фінансування не допоможе. Зірки з неба не знімаємо, але працюємо!

Іван КУГНО,
Газета “Природа і суспільство”

08 квітня 2020

Политолог: пока в Украине горит лес, Нацполиция занята отловом мелких нарушителей карантина для грубых штрафов и красивой статистики


Только за пару дней пожары выжгли более 18 тысяч гектаров экосистем. Можно себе только представить, какой это ужас, какие страшные потери для природы и жесткое давление на наши легкие. Процесс только ширится. Так происходило и во все прошлые годы, но после активного старта диких и экологически вредных практик сжигания сухой травы, камыша, кустов резко наступал спад. Там, где не хватает сознания у людей, должны действовать полицейские меры воздействия. Они действовали. Ежегодно еще с 1990-х в настоящее время формировались выездные группы, которые ловили нарушителей и вели профилактическую работу. Об этом в своем блоге пишет политолог Тарас Черновил.

Он отмечает, сейчас этот экологический апокалипсис распространяется почти беспрепятственно, потому что не до него. Полиция массово занимается отловом нарушителей карантина. За выход без маски, прогулку с ребенком, а не собакой в парке, прогулка группы численностью больше 2 человек – это уже от 17 до 34 тысяч штрафа без всяких юридических хлопот, а по статье 245 УК за «Уничтожение или повреждение лесных массивов, зеленых насаждений…» предусмотрен штраф от 5100 до 8500 гривен. Да, там может быть и ограничение, и лишения свободы, но практика применения таких санкций минимальна.

По словам Чернвоила, раньше юридическая система предусматривала сопоставление тяжести различных нарушений и санкций наказаний за них. Сейчас «высококвалифицированные» правоохранители даже не знают об этой одной из основ справедливой правовой системы, а практика правоохранительной деятельности должна четко устанавливать приоритетность массового привлечения полиции для противодействия масштабным событиям. К сожалению, основным мерилом становится на опасность, а размер штрафных санкций. Поэтому Нацполиция и ловит мелких нарушителей карантина для грубых штрафов и красивой статистики. 

Лесные пожары вокруг Чернобыля подняли радиационный фон в 16 раз



Более 30 лет спустя место чернобыльской ядерной катастрофы является достаточно безопасным — но недавний лесной пожар вызвал всплеск радиации еще раз, в 16 раз выше, обычного уровня в этом районе.

Проблема состоит в том, что эти пожары испускают радиацию, ранее запертую в почве, листьях и древесине лесов вокруг 30-километровой чернобыльской зоны отчуждения. Хотя в течение коротких периодов стало относительно безопасно все резко меняется, когда начинается пожар.

Согласно сообщению AP, в субботу 4 апреля в селе Владимировка начался пожар, который в итоге охватил более 100 гектаров.

Измерения, сделанные вблизи центра пожара, показали, что уровень радиационного фона составляет 2,3 мкЗв/ч, что намного выше уровня 0,14, который обычно ожидался бы здесь. Максимальный безопасный уровень для человека составляет 0,5 мкЗв/ч.

Разрушения были обширными, и в результате было выпущено много радиоактивных изотопов. Тем не менее, украинские власти стремились подчеркнуть, что окрестности, расположенные дальше от пожара, в безопасности.

По словам Егора Фирсова, руководителя службы экологической инспекции в Украине, безопасно выходить на улицу и открывать окна в городе Киеве, примерно в 100 километрах от электростанции.

Эксперты уже несколько лет предупреждают об опасностях лесных пожаров вокруг Чернобыля, и чиновники призывают к более жестким ограничениям на доступ в этот район.

Однако, с прямой помощью человека или без таковой, подобные пожары являются обычным явлением в регионе, окружающем бывшее место аварии.

Як на Мукачівщині рятували ліс від пожежі (ФОТО, ВІДЕО)



Задимлення лісу в селищі Кольчино в урочищі "Тупча" побачили сьогодні, 8 квітня близько 14:00 години.
З підприємства яке розташоване біля лісу було викликано рятувальників 19 пожежної частини. Вогнеборці одразу прибули на місце та оцінили масштаб пожежі.

Діяти потрібно було швидко, адже через вітер вогонь почав поширюватись в глибину лісового масиву.

Завдяки злагодженим діям вогнеборців, єгерів, лісничих та небайдужих жителів селища вогонь вдалося локалізувати близько 17:20 години.

Вкотре наголошуємо, що необережне поводження з вогнем має дуже руйнівні наслідки не тільки для екосистеми а також для лісової фауни в цілому.



Mukachevo.net







Середа, 08.04.2020 | 21:02

Пожежа у Чорнобилі: реальні масштаби, де горіло і що буде далі

На думку експерта оцінка ситуації від ДСНС не відповідає дійсності


Територія, що пройдена пожежею 3-5 квітня 2020 року станом на 5 квітня.

Офіційні дані про пожежі в Зоні відчуження та інших забруднених радіацією лісах занижена майже у сорок разів. Про це GreenPost повідомив директор Регіонального Східноєвропейський центр моніторингу пожеж Сергій Зібцев

«Дивуюсь, що і «Німецька хвиля» і «Бі-Бі-Сі» досі твердять про 35 га, які офіційно назвала ДСНС України. Невже складно подивитися карти або спитати думку у своїх спеціалістів – їх у обох країнах вистачає», – сказав директор Центру.

Станом на 5 квітня 2020 року загальна площа заплави, перелогів та лісів пройдена вогнем за даними супутникової зйомки становить 7811 га, у тому числі у Древлянському природному заповіднику - 4914 га, у зоні відчуження 2398 га.

«Територія пожежі 3-6 квітня 2020 року знаходиться у зоні високого ризику розвитку сильних пожеж та у зоні сильного радіоактивного забруднення на межі населеного пункту Народичи, Древлянського природного заповідника та зони відчуження. Територія розвитку пожежі характеризується відсутністю доріг і важкою доступністю для сил пожежогасіння», – розповів вчений.


Розташування території зони відчуження (квартальна сітка нанесена чорними лініями), Древлянського природного заповідника, населених пунктів та сільськогосподарських угідь до пожежі.

Також Центр відстежив динаміку розвитку катастрофи.

«Пожежа розпочалася на західному Чорнобильському радіоактивному сліді на межі населеного пункту Народичи та заплави р. Уж (рис. 1) орієнтовно біля 16-17 годин вечора 3 квітня 2020 вірогідно з навмисного чи ненавмисного підпалу при західному – північно-західному вітрі швидкістю 3-5 м/с», – уточнює пан Зібцев.

Розподіл по території зони відчуження показника вірогідності розвитку пожежі (burn probability) та протипожежне облаштування зони відчуження за даними Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC). Розробники: Зібцев С.В., Миронюк В.В., Богомолов В.В., Сошенський О.М., 2020).

Зранку 4 квітня і протягом 5 квітня швидкість вітру підвищилась до 5-8 м/с, що сприяло швидкому поширенню пожежі (фото нижче).


Композитний знімок Planet території розвитку пожежі 3-5 квітня 2020 р у західній частині зони відчуження.

В подальшому пожежа розвивалася по території Древлянського заповідника на північний схід у напрямку сіл Котовське та Рагівка переважно по лівобережній частині заплави р. Уж з виходом на перелоги, вкриті природним поновленням сосни та берези, що підсилювало інтенсивність горіння та з переходом у лісову пожежу. Пожежа розвивалась по заплаві р. Звіздаль і продовжувала рухатись до сільськогосподарських угідь, що обробляються і розташовані на західній частині с. Рагівка, де зупинилась або була зупинена. На фото нижче видно новий підпал у с. Рагівка 5 квітня зранку не зважаючи на те, що протягом 3-4 квітня відбулася велика пожежа неподалік з авіаційним гасінням. 


Інтенсивність вигорання території за показником dNBR (червоне – зони інтенсивного горіння - лісові пожежі)

Довідка:
Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж з 2007 року активно працює із зацікавленими відомствами у напрямку наукового забезпечення попередження та гасіння природних пожеж на забруднених радіонуклідами територіях в районі зони відчуження ЧАЕС [1]. Зокрема, підтримку у даному напрямку надавали Лісова Служба США, ОБСЄ, Глобальний Центр моніторингу пожеж (GFMC), Єльський університет, США та інші.

У 2015 році у зоні відчуження відбулися великі пожежі у квітні та серпні загальною площею до 15 000 га. Це призвело до виносу за межі зони відчуження великої кількості радіонуклідів, що дорівнює річному виносу з водами та переносу їх повітрям на значну відстань у країни Європи.

На основі наукових досліджень Центру протягом 2016-2018 рр., в тому числі за підтримки Лісової Служби США, були розроблені ряд рекомендацій щодо захисту лісових пожежних від радіоактивного диму, стратегії та тактики гасіння радіоактивних пожеж, розроблена карта з поділом території зони відчуження на зони з різними ризиком розвитку пожеж (burn probability), яку пожежні служби можуть використовувати для попередження пожеж та швидкого реагування на пожежі.

Нагадаємо, за інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, станом на восьму ранку 8 квітня спостерігається горіння трав'яного настилу та лісової підстилки окремими осередками пожеж у Зоні відчуження.

Як повідомляв GreenPost, пожежі у Зоні відчуження викликали побоювання, що через вітер підвищений радіаційний фон досягне Києва. Однак державні органи запевняють, що з радіацією у Києві все нормально.

Пожежа у Чорнобильській зоні збільшується, експерти кажуть про тисячі гектарів

Космічні знімки показують пожежу на площі у кілька тисяч гектарів

 
Вид на Чорнобильську пожежу з кабіни протипоженого літака. Фото ДСНС

Площа загорань в Зоні відчуження, за офіційними даними, збільшилася майже удвічі. Про це повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.

«Станом на 14:15 7 квітня 2020 внаслідок пориву вітру сталося розповсюдження вогню по трав’яному настилу на 7, 8, 9 та 11 квартали Котовського лісництва площею до 35 га. До місця пожежі направлено 2 вертольоти Мі-8 ДСНС та планується передислокація 10 одиниць техніки та особовий склад з території Житомирської області», – ідеться у повідомленні прес-служби ДСНС.

Для гасіння пожежі і надалі використовують авіацію.

«Пожежними літаками (АН-32П) здійснено 9 скидів - 72 тони води», – інформують рятувальники.



За даними Служби, турбуватися про радіаційний фон не вартою

«Радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень: м. Київ – 0,013 мР/год, Київська область – в межах 0,011 мР/год. при допустимому фоні 0,05 мР/год (мР/год – мілірентген на годину – ред.)", – заспокоюють у відомстві.

Як ми вже повідомляли, 4 квітня Державна служба надзвичайних ситуацій отримала інформацію про верхову лісову пожежу в Зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення поблизу с. Володимирівка Котовського лісництва. Площа пожежі була визначена у 20 га.

«О 14:30 та о 14:53 два літаки АН-32П ДСНС вилетіли з м. Ніжин для гасіння пожежі. О 15:33 до місця пожежі вилетів гелікоптер ДСНС МІ-8. Всього до гасіння пожежі залучено понад 90 вогнеборців та 18 одиниць техніки, з них від ДСНС 40 чоловік особового складу та 8 одиниць техніки. Додатково до місця пожежі слідують 9 одиниць техніки та 40 рятувальників. Створено резерв сил і засобів ДСНС», – повідомила тоді прес-служба надзвичайників.

Однак експерти зазначають, що згідно з космічними знімками, офіційні дані занижені як мінімум на порядок.

«Подивіться знімок внизу. Тільки виділена ділянка має площу понад 2400 га. А нам розповідають що два літаки, вертоліт і 18 пожежних машин і 90 пожежників гасять 20 га? Хлопці боюся до ранку Вас стане ще більше, а вогонь не згасне .... Втім, якщо верхової пожежі дійсно не було і вітру вночі не буде, то все може обійтися "малою кров'ю", – прокоментував ситуацію ще 4 квітня голова ГО «Відкритий ліс» Михайло Попков.


Як бачимо, не обійшлося...

Пресс реліз щодо пожеж біля Чорнобильської зони відчуження

Пресс реліз
Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж
щодо пожеж біля Чорнобильської зони відчуження 

03-05 квітня-2020 р.

Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж з 2007 року спостерігає за пожежною небезпекою та пожежами на забруднених радіонуклідами територіях в районі зони відчуження ЧАЕС [1, 2]. У квітні та серпні 2015 року в зоні відчуження відбулися великі пожежі, якими було пройдено територію загальною площею до 15 000 га. Це призвело до виносу за межі зони відчуження великої кількості радіонуклідів, що дорівнює річному виносу з водами та переносу їх повітрям на значну відстань у країни Європи (див. статтю Evangelio та інші, 2016 [3]).

На основі наукових досліджень Центру упродовж 2016-2018 рр. було розроблено карту з поділом території зони відчуження на зони з різними ризиком розвитку пожеж (burn probability), яку пожежні служби можуть використовувати для попередження пожеж та швидкого реагування на пожежі (карта розміщена на сайті Центру моніторингу пожеж) (рис. 1) [4].



Рис. 1. Розподіл по території зони відчуження показника вірогідності розвитку пожежі (burn probability) та протипожежне облаштування зони відчуження за даними Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC). Розробники: Зібцев С.В., Миронюк В.В., Богомолов В.В., Сошенський О.М., 2020).

Територія пожежі 3-6 квітня 2020 року знаходиться у зоні високого ризику розвитку пожеж та у зоні сильного радіоактивного забруднення (рис. 2) на межі населеного пункту Народичі, Древлянського природного заповідника та зони відчуження. Територія розвитку пожежі характеризується відсутністю доріг і важкою доступністю для сил пожежогасіння.



Рис. 2. Розташування території зони відчуження (квартальна сітка нанесена чорними лініями), населених пунктів та сільськогосподарських угідь до пожежі.

Пожежа розпочалася на західному Чорнобильському радіоактивному сліді на межі населеного пункту Народичи та заплави р. Уж (рис. 1) орієнтовно біля 16-17 годин вечора 3 квітня 2020 вірогідно з навмисного чи ненавмисного підпалу при західному – північно-західному вітрі швидкістю 3-5 м/с. Зранку 4 квітня і протягом 5 квітня швидкість вітру підвищилась до 5-8 м/с, що сприяло швидкому поширенню пожежі (рис. 3).



Рис. 3. Композитний знімок Planet території розвитку пожежі 3-6 квітня 2020 р на західній частині зони відчуження.

В подальшому пожежа розвивалася по території Древлянського заповідника на північний схід у напрямку сіл Котовське та Рагівка переважно по лівобережній частині заплави р. Уж з виходом на перелоги, вкриті природним поновленням сосни та берези, що підсилювало інтенсивність горіння та з переходом у лісову пожежу. Пожежа розвивалась по заплаві р. Звіздаль і продовжувала рухатись до сільськогосподарських угідь, що обробляються і розташовані на західній частині с. Рагівка, де зупинилась або була зупинена (Рис. 4, 5). На рис. 4 видно новий підпал у с. Рагівка 5 квітня зранку не зважаючи на те, що протягом 3-4 квітня відбулася велика пожежа неподалік з авіаційним гасінням.



Рис. 4. Інтенсивність вигорання території за показником dNBR (червоне – зони інтенсивного горіння - лісові пожежі)



Рис. 5. Територія, що пройдена пожежею 3-5 квітня 2020 року станом на 5 квітня. Станом на 5 квітня загальна площа пройдена вогнем за даними супутникової зйомки становить 7811 га, у тому числі у Древлянському природному заповіднику - 4914 га, у зоні відчуження 2398 га.

Станом на 5 квітня 2020 року загальна площа заплави, перелогів та лісів пройдена вогнем за даними супутникової зйомки становить 7811 га, у тому числі у Древлянському природному заповіднику - 4914 га, у зоні відчуження 2398 га.

Література:

1. Інформація про діяльність Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж щодо наукового та інформаційного забезпечення удосконалення попередження пожеж у зоні відчуження ЧАЕС https://nubip.edu.ua/en/node/9087/7 , https://nubip.edu.ua/node/9083/11 .

2. Evangeliou N., Zibtsev S., V. Myroniuk, M. Zhurba et al. Resuspension and atmospheric transport of radionuclides due to wildfires near the Chernobyl Nuclear Power Plant in 2015: An impact assessment. Scientific Reports. 2016. Vol. 6. Article number: 26062. Doi: 10.1038/srep26062. URL: http://rdcu.be/i1GL.

3. Концепція інтегрованого міжвідомчого управління природними пожежами у зоні відчуження. Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж, 2018. – 34 с. URL: https://nubip.edu.ua/node/9083/11

4. Кишеньковий довідник лісового пожежного зони відчуження. Східноєвропейський Регіональний центр моніторингу пожеж, Лісова Служба США, 2018. 150 с. https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u184/irpg_ukr_chornobyl_forest_firefighters_2018.pdf .

5. Карта вірогідності розвитку пожеж у зоні відчуження: https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u184/karta_burn_probaility_vb_14-01-2020_1.jpg


Прес-реліз у форматі PDF - sites/default/files/u184/pres_reliz_chornob_pozhezha_centr_monit_pozhezh_7_04_20.pdf


Підготовлено: Зібцев С.В., Миронюк В.В.
7 квітня 2020 року