ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

09 квітня 2020

Рятувальники Черкащини залучаються на гасіння лісових пожеж у Житомирській області


Рятувальники Черкащини допомагають житомирським колегам ліквідовувати масштабну пожежу на території ДП «Народицьке спеціалізоване лісове господарство» Народицького району.

Так, з метою нарощування додаткових сил і засобів Управління ДСНС України у Житомирській області, 6 квітня на боротьбу із вогнем вирушив заведений загін із Черкаської області.

До складу загону увійшли 6 одиниць пожежної техніки та 30 рятувальників із міста Черкаси, Смілянського, Шполянського, Христинівського, Уманського, Канівського та Чигиринського районів.

Нагадаємо, пожежа низової лісової пожежі виникла 4 квітня. Наразі, залишається горіння окремими осередками на 5-ти ділянках, загальною площею близько 20 га. Всього до ліквідації наслідків лісової пожежі залучено 313 чоловік та 70 одиниць техніки. Упродовж дня авіацією ДСНС України, зокрема 2-ма гелікоптерами Мі-8Тта 3-ма літаками АН-32 зроблено 28 скидів (92 тони).

Фінішувала кампанія з озеленення Херсонщини - Тетяна КАСІЧ


Сьогодні фінішувала кампанія з озеленення Херсонщини. Тривала вона з лютого. За цей час висадили 106 гектарів лісу. Свої корективи у роботу вніс карантин. Як завершувалась акція з висадки лісу, бачили наші кореспонденти.

Заборона гуляти у лісах. Незаконна постанова уряду!


Остап Стахів - політик, громадський діяч, голова Громадсько-політичного руху "Ідея Нації".

Экологический налог принес Украине в прошлом году 5 миллиардов дохода




За 2019 год общая сумма поступлений экологического налога в украинский бюджет составила 5020 906,1 тыс. грн. Об этом сообщили в пресс-службе Министерства финансов Украины, передает УНН.

“Согласно имеющейся информации (данные Государственной казначейской службы Украины) за 2019 год общая сумма поступлений экологического налога (в Сводный бюджет Украины) по кодам классификации доходов бюджета 19010100, 19010200, 19010300 и 19011000 составляла 5020 906,1 тыс. грн”,сообщили в министерстве.

Так, данные коды классификации доходов различаются по типам загрязнений, из них:

— Экологический налог, который взимается за выбросы в атмосферный воздух загрязняющих веществ стационарными источниками загрязнения (за исключением выбросов в атмосферный воздух двуокиси углерода) (код 19010100) — 2659 508,3 тыс. грн;

— Экологический налог, который взимается за выбросы в атмосферный воздух двуокиси углерода стационарными источниками загрязнения (код 19011000) — 951 469,0 тыс. грн;

— Поступления от сбросов загрязняющих веществ непосредственно в водные объекты (код 19010200) — 155 727,0 тыс. грн;

— Поступления от размещения отходов в специально отведенных для этого местах или на объектах, кроме размещения отдельных видов отходов как вторичного сырья (код 19010300) — 1254 201,8 тыс. грн.

Что касается платы за образование и хранение радиоактивных отходов, сообщается, что она входит в один код классификации доходов государственного бюджета 19010400, поэтому не может быть разделена.

“Согласно данным Государственной казначейской службы за 2019 год в государственный бюджет по коду классификации доходов 19010400 „Экологический налог, который взимается за образование радиоактивных отходов (включая уже накопленные) и/или временное хранение радиоактивных отходов их производителями сверх установленного особыми условиями лицензии срока“ поступило 1071 668,4 тыс. гривен”, — сообщили в Минфине.

Ранее писалось, что Минекоенерго хочет реформировать налог на СО2.


from-ua.com
07.04.2020 18:07

Масові пожежі підривають імунітет людей, що небезпечно під час коронавірусу — еколог


Масові горіння трави впливають на здоров’я людей та стійкість їхнього імунітету, що особливо небезпечно у період поширення в країні коронавірусу.

Про це в етері hromadske розповів еколог Олексій Василюк.

Він зазначив, що ніщо живе не може виживати у вогні: будь-яка пожежа на природі призводить до смерті всього, що горіло.

«Наприклад, степова рослинність більш-менш непогано відновлюється, хоча далеко не вся, після вогню. А от коли згорає ліс, і на одному дубі… може мешкати до 4 тисяч різних видів живих організмів», — розповів еколог, додавши, що всі ці істоти згорають у вогні.

Василюк наголосив, що люди, які підпалюють траву, не розуміють, якої шкоди вони завдають природі. Також це шкодить і самим людям.

«Кожен, хто підпалює траву, підриває мій імунітет, а також всіх інших, а кожен, хто з цим не бореться, він просто безглуздо змирився з тим, що інші ставлять під серйозний ризик його здоров’я, а зараз і життя», — зазначив еколог, наголосивши, що це особливо небезпечно в умовах поширення коронавірусу.

Також він зазначив, що у всіх людей є алергія на дим: «Це одна з базових алергій, яка є у кожної людини. Чому люди чхають, і ніс чешеться, коли навколо палять багаття? Це перші прояви алергії».

За його словами, така алергія, як і будь-яка інша, впливає на імунітет людини.

Нагадаємо, Кабінет міністрів пропонує посилити відповідальність за спалювання сухої рослинності в Україні. Зокрема, пропонують підвищити штрафи з 85 грн до 6 тисяч грн.

За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, від початку 2020 року пожежі знищили майже 18 тисяч гектарів екосистем.

Зокрема, у Чорнобильській зоні відчуження досі не можуть загасити пожежу, яка виникла ще 4 квітня.




Вікторія Коломієць

Загроза пожежі: у волинські ліси заборонили в'їзд



Через підпали сухої трави, на Волині виникла серйозна загроза виникнення масштабних пожеж.

Про це повідомляють у Волинському обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Часті підпали в екосистемах перетворюється у неконтрольовані пожежі. Поширенню вогню сприяє суха вітряна погода, яка утримується в області тривалий період.

"Враховуючи ситуацію, на виконання рекомендацій Управління ДСНС України у Волинській області та з метою запобігання виникнення пожеж, в’їзд будь-якого виду транспорту в лісові масиви області заборонено", - йдеться у повідомленні лісівників.

Прцівники лісової галузі попереджають, що у суху вітряну погоду причиною масштабної пожежі може стати найменший підпал, а неконтрольований вогонь несе загрозу лісу, будинкам людей.

За останні дні лісівники Волині залучалися до гасіння пожеж в екосистемах десятки разів. З початку весни таких виїздів було близько чотириста.

08 квітень, 22:27

Унікальний майстер лісу – пів століття на варті лісів Кам’янщини



Рух — це життя, а життя — в роботі! Цю просту, але таку важливу істину власним прикладом доводить майстер лісу Грушківського лісництва Кам’янського лісгоспу Григорій Іванович Ковтун. Уже майже пів століття цей життєлюбний чоловік сумлінно працює, висаджує, доглядає та охороняє ліси у краї, де народився, і перебуває в постійному русі та увесь час при роботі. А ще він цілковитий оптиміст і надзвичайно відкрита людина, яка щиро ділиться своїми життєвими секретами та досвідом.
Народився Григорій Іванович 7 лютого 1950 року в селі Михайлівка Кам’янського району Черкаської області. Тут пройшло його дитинство, юність, молодість, тут, у рідному краї, зустрічає й свої поважні сімдесят.

За освітою — тракторист, але, напевно, любов до могутніх лісів Холодного Яру та й сама доля звела чоловіка на лісівничу стежину. З 1971 року Григорій Іванович почав працювати у колгоспі села Михайлівка. Так склалося, що чоловіку довірили опікуватися колгоспними лісами, тож він працював лісником. У 1996 році ці ліси було передано до Кам’янського міжколгоспного лісгоспу, а на початку нового тисячоліття — до державного підприємства «Кам’янське лісове господарство». Тож Григорій Іванович продовжив опікуватися тими ж лісами, тільки вже на іншому підприємстві.
Сьогодні його обхід — це 583 гектари лісових масивів, хоча у різні роки ця цифра була й більшою. Проте це дуже непростий обхід, бо він не суцільний, а ліси досить розкидані територіально. Та не зважаючи на вік, досі щодня Григорій Іванович долає десятки кілометрів, охороняючи ввірені йому лісові масиви. Кожен закуток тих лісів, кожне дерево і кожну місцину знає як самого себе.
Бувало всякого, розповідає, патрулювати ліс доводиться і вдень, і вночі. Інколи влаштовували засідки й серед ночі, аби спіймати лісопорушників та вберегти ліс від незаконних рубок. Щороку висаджував молоді ліси, доглядав за ними та з гордістю спостерігав, як тендітні сіянці й саджанці перетворюються з часом на величаві повноцінні насадження.

— Скільки висадив лісу за ці роки, відразу так і не скажу, але то навіть не сотня, а більше тисячі гектарів. Уже як буду на заслуженому відпочинку, то й порахую. Але, напевно, той відпочинок ще не скоро буде, бо колектив поки мене не відпускає, — каже ювіляр.
Цінують та поважають Григорія Івановича на роботі у Грушківському лісництві — має чимало різного рівня відзнак і нагород за сумлінну працю. Хоч колектив нині більш молодий і сучасний, проте не цураються звертатися за порадами до мудрого лісівника. За свій вік Григорій Іванович накопичив величезний досвід, тож добре знає методи, технології й важливі секрети лісівничої справи, характерні для тієї чи іншої місцевості, якими охоче ділиться з колегами. Та й чоловік переймає від молоді новий для себе досвід роботи з сучасними комп’ютерними технологіями.
— Робота майстра лісу полягає не лише в охороні ввіреного йому лісового обходу. Він має також здійснювати прийом і відпуск лісопродукції із застосуванням системи електронного обліку деревини. Коли почали впроваджувати цю систему, то Григорій Іванович сказав — «буду йти…». Проте досить швидко навчився працювати з сучасними технологіями та у свої сімдесят виконує роботу на рівні з молодими спеціалістами, а часом і краще, — розповідав лісничий Грушківського лісництва Сергій Могила.
Переймається Григорій Іванович і кліматичними проблемами сьогодення, що мають згубні наслідки для лісів — мова йде про всихання соснових насаджень, що в останні роки прогресує. Із власних спостережень чоловік зауважує, що нині загрозу всихання спостерігає й на інших породах, зокрема на грабові.
— Хоч це й робота, але я відпочиваю душею в лісі. Свіже повітря завжди налаштовує думки на позитивний лад, додає сил та енергії, — зауважує чоловік.
Є в Григорія Івановича й улюблена місцина на обході. Туди приходить за натхненням, здоров’ям та душевною рівновагою. А ще саме там — його пасіка. Бджільництвом чоловік займається ще з 1971 року. Нині він має сімдесят два вулики. Допомагає з пасікою дружина Катерина. Має Григорій Іванович трьох дітей і дев’ятеро онуків, тож його насправді можна назвати багатим та щасливим чоловіком.
Найголовніший свій життєвий секрет усе ж таки вбачає в активному, а голов­не — здоровому способі життя. Більше рухатись, ходити пішки — його життєве кредо. Свіже повітря, особливо лісове, — це теж запорука гарного самопочуття. А ще кожного дня перед прийомом їжі чоловік обов’язково з’їдає ложку меду, — то так треба, каже Григорій Іванович.

У Кам’янському лісгоспі завершили роботи з садіння лісу, які цьогоріч розпочали досить рано у зв’язку зі сприятливими погодними умовами.
Як зазначив директор Кам’янського лісгоспу Віталій Верес, цієї весни лісові культури створено на площі 104,7 га: дуба звичайного — 88,9 га, горіха чорного — 15,2 га, ясена звичайного — 0,6 га. Висаджено 8 тисяч хвойних сіянців для створення плантацій новорічних ялинок.
Для посадкових робіт на лісових розсадниках було вирощено 653 тис. шт. сіянців, переважна більшість — дуба звичайного. В осінній період 2019 року у структурних підрозділах Кам’янського лісгоспу було заготовлено 8,5 тонни лісового насіння — дуба звичайного, ялини, сосни, горіха чорного, черешні та ін. Більшість жолудів висіяли в розсадники восени, іншу частину використали для створення лісових культур шляхом посіву. Насіння інших лісових порід буде висіяно в лісових розсадниках для вирощування посадкового матеріалу на майбутнє.


Ученые выяснили, как глобальное потепление сдвигает границы лесов



Ученые выяснили, как глобальное потепление сдвигает границы лесов на примере влияния трансформации климата на лесные массивы Горного Алтая.
Исследование международной группы климатологов из России, США, Британии и Италии опубликовано в журнале Scientific reports.

Исследователи выбрали для изучения лесные массивы Горного Алтая, поскольку климатические изменения в первую очередь отражаются на арктических и горных экосистемах.

Другим фактором стало то, что наблюдения в этом районе ведутся с 1957 года — ученые уже собрали достаточно данных, чтобы их можно было проанализировать. В частности, в компьютерную модель влияния изменений климата на леса вошли дендрохронологические и метеорологические данные, а также спутниковые и аэроснимки.

Моделирование показало, что во второй половине XX века скорость смещения лесной границы относительно уровня моря значительно выросла. Если в начале XX века граница леса находилась на высоте 2,15 тыс. м над уровнем моря, то за следующие 52 года деревья переместились вверх примерно до отметки 2,2 тыс. м и продолжали расти на этой высоте.

При этом в период 1994 по 2002 годы некоторые деревья добрались до еще более высоких отметок — около 2,3 тыс. м над уровнем моря.

Наука и IT
9 апреля 2020 г., 3:00

Гарячий початок сезону



З відкриттям фінансування лісогосподарських робіт у південно-східних областях пожвавилася господарська діяльність.

Кошти на І квартал зі спецфонду державного бюджету у сумі 60,6 млн грн спрямовано на фінансування лісогосподарських робіт для південно-східних областей України. Паспорт бюджетної програми затверджений. Про це повідомив Голова Держлісагентства Андрій Заблоцький на свої сторінці у Facebook.

«Це означає, що працівники лісгоспів вже отримують заробітну плату за січень-березень, буде забезпечено заходи з протидії лісовим пожежам, лісовідновлювальні роботи та інші необхідні речі», – зазначив він.

За словами Андрія Заблоцького, цих коштів недостатньо для виконання всіх лісогосподарських робіт на найвищому рівні. Однак, це хоча б дозволить втримати працівників та забезпечити охорону лісу.

Отже, фонд для підтримки так званих нересурсних лісгоспів, про створення якого почали говорити ще кілька років тому, запрацював.

Телефонуємо на Південь, на Херсонщину, щоб дізнатися, як там тепер, чи відчули лісівники полегшення?

Тетяна Касіч, начальник Херсонського обласного управління лісового і мисливського господарства:

– Гроші надійшли. Вже виплачено заробітну плату за січень, лютий. Вистачає й на березень. На сьогодні – заборгованість погашена. У спеціальному фонді окремим розділом – лісовідновлення і лісорозведення. Ці роботи ми вже фактично виконали. Посаджено 96 га лісів, на 37-и га виконано доповнення до посадок минулих років.

Також із цього фонду передбачено утримання державної лісової охорони, починаючи від керівників і до майстрів лісу. Зокрема фінансується утримання лісопожежних станцій і заробітна плата працівників цих станцій – спостерігачів, пожежників і водіїв. Це важливо, бо пожежонебезпечний сезон уже почався.

– Упродовж останніх кількох років через брак фінансування лісгоспи південних областей втрачали свої кадри – люди звільнялися. Чи вдасться тепер виправити ситуацію, поповнити штати?
– Це ще велика проблема, – пояснює Тетяна Григорівна. – Люди повертаються, правда, невеликий відсоток. Повертаються і лісничі, і кандидати на посаду директорів. Херсонський аграрний університет відкрив спеціальність «лісове і лісопаркове господарство». Ми намагаємося залучати молодь із нашої області. Так є більше надії, що фахівці залишаться працювати в своєму краї. Але проблема кадрова залишається. Дуже не вистачає робітників – тих же трактористів… Мінімальна кількість людей зараз є, але цього недостатньо. Починається наповнення штатів лісопожежних станцій, які поки що укомплектовані на 30 відсотків. Традиційно в березні формуються команди і відчувається нестача водіїв на пожежні автомобілі, бійців-пожежників… Ці люди повинні пройти спеціальне навчання, просто з вулиці людина не прийде.

Станом на 26 березня загальна площа пожеж на землях Держлісфонду у Херсонській області становить 5,87 га (22 випадків). Проблемою залишаються випалювання сухої рослинності, зокрема, очеретів у плавнях. Спіймати таких паліїв лісівникам неможливо через відсутність човнів, допомагають ДСНСівці, які мають пожежного катера. Та й територія на протилежному березі Дніпра, де зараз горять плавні, не має визначеного статусу. В 2013 році створено національний парк, але установчих документів він досі не отримав.

– З яким настроєм працюється в цих непростих умовах, – запитуємо Тетяну Григорівну.
– Якщо не буде оптимістичного настрою, бажання займатися своєю справою, то навіть фінансування не допоможе. Зірки з неба не знімаємо, але працюємо!

Іван КУГНО,
Газета “Природа і суспільство”