Кто охраняет леса и другие природные территории от пожаров

Какой-либо единой организации, отвечающей за охрану всех лесов и других природных территорий от пожаров, в России нет. Кто должен охранять ту или иную территорию от огня, тушить тот или иной пожар - зависит прежде всего от категории земли, а также от того, признан пожар чрезвычайной ситуацией или нет. Ниже приводится обзор основных категорий лесов и иных природных территорий и тех, кто отвечает за их охрану от пожаров.

Оглавление

Краткая сводка
Земли лесного фонда
Леса на землях обороны и безопасности
Леса и земли особо охраняемых природных территорий
Природные территории в населенных пунктах
Леса на землях сельскохозяйственного назначения
Остальные природные территории
Торфяные пожары
Самолеты-танкеры, вызывание дождей, взрывные работы
Основные законы и правила


Краткая сводка

Земли лесного фонда и расположенные на них леса охраняют от пожаров и тушат региональные органы управления лесами, учрежденные ими специализированные лесопожарные и лесохозяйственные организации, или, иногда, нанятые ими подрядчики. На федеральном уровне надзор за этой деятельностью и при необходимости помощь обеспечивают Рослесхоз и Авиалесоохрана. Если леса переданы в пользование (в том числе в аренду), часть функций по охране лесов от огня и по тушению лесных пожаров возлагается на арендаторов, но четкого разграничения, что должен делать арендатор, а что - государство, в законодательстве нет. Другие силы, включая МЧС, могут привлекаться к тушению пожаров в этих лесах при чрезвычайных ситуациях на основе специальных соглашений (как правило, роль этих других сил в тушении лесных пожаров незначительна).

Леса на землях обороны и безопасности охраняют от пожаров и тушат Министерство обороны и подведомственное ему ФГАУ "Оборонлес" с филиалами. Другие силы, включая МЧС, могут привлекаться к тушению пожаров в этих лесах при чрезвычайных ситуациях на основе специальных соглашений.

Земли федеральных ООПТ (заповедников и нацпарков) и расположенные на них леса охраняют от пожаров и тушат администрации или дирекции этих ООПТ. Другие силы, включая МЧС, могут привлекаться к тушению пожаров в этих лесах при чрезвычайных ситуациях на основе специальных соглашений.

На остальных природных территориях охрану от пожаров обеспечивают региональные власти (в целом), органы местного самоуправления (в пределах своих территорий), собственники и пользователи (в пределах своих земельных участков). Организовывать тушение пожаров на этих территориях по закону должны органы государственной власти субъектов РФ, но фактически полномочия по организации тушения специальными соглашениями переданы МЧС России. Некоторые специфические особенности есть у охраны и тушения городских лесов и лесов на землях сельскохозяйственного назначения.

Торфяники с точки зрения ответственности за организацию охраны и тушения пожаров принципиально не отличаются от не торфяников. Кто должен охранять торфяник от огня и тушить возникающие на нем пожары - зависит от категории земли и статуса земельного участка.


Земли лесного фонда
назад к оглавлению

Примерно 69% территории Российской Федерации относится к землям лесного фонда (это не только леса - примерно четверть земель лесного фонда составляют так называемые нелесные земли, в основном это высокогорья, болота, тундры, некоторые водоемы и т.д.; с точки зрения ответственности за охрану от пожаров это не важно). Кто должен охранять и тушить эти земли - определяется в первую очередь Лесным кодексом Российской Федерации и в целом лесным законодательством.

Земли лесного фонда по закону могут принадлежать только Российской Федерации. Тут есть два нюанса. Во-первых, на государственный кадастровый учет поставлено чуть больше четверти этих земель, поэтому в каких-то случаях могут быть разночтения, к какой категории относится тот или иной участок, и, соответственно, кто должен его охранять и тушить. Во-вторых, те, что поставлены, часто поставлены криво - в границы земель лесного фонда могут попадать, например, поселки, границы земельных участков разных категорий могут наползать друг на друга, и т.д. - это тоже может вести к разночтениям. Но в большинстве случаев границы земель лесного фонда в достаточной мере ясны, чтобы понять, чей пожар и кому его надо тушить.

Часть полномочий Российской Федерации по управлению лесами (и вообще землями лесного фонда) передана субъектам Российской Федерации, в том числе полномочия по охране лесов, государственному пожарному надзору в лесах, осуществлению мер пожарной безопасности и тушению лесных пожаров (за исключением выполнения взрывных работ и работ по искусственному вызыванию осадков. связанных с тушением пожаров). Полномочия одинаковым образом переданы всем субъектам РФ, на территории которых есть земли лесного фонда и расположенные на них леса. На выполнение этих полномочий из федерального бюджета ежегодно выделяются деньги - лесные субвенции, размер которых для каждого региона определяется специальным приложением к закону о федеральном бюджете. До пяти процентов от общей суммы лесных субвенций разрешается оставлять в виде нераспределенного резерва - этот резерв обычно расходуется при чрезвычайных ситуациях, но пяти процентов, разумеется, хватает очень ненадолго. Сверх субвенций, регионам выделяются не очень большие дополнительные деньги, сейчас - в рамках нацпроекта "Экология", на приобретение лесопожарной техники и оборудования. Сейчас на охрану лесов от пожаров и на приобретение новой лесопожарной и лесохозяйственной техники регионам выделяется примерно по десять миллиардов рублей в год. По разным оценкам, в масштабах страны это примерно в 4-10 раз меньше, чем необходимо для обеспечения приемлемого уровня охраны лесов от пожаров.

Исполнение субъектами РФ переданных им лесных полномочий (в том числе по охране лесов от пожаров) контролирует Федеральное агентство лесного хозяйства - Рослесхоз, входящее в систему Министерства природных ресурсов и экологии Российской Федерации. Рослесхозу подчиняется федеральное бюджетное учреждение Авиалесоохрана, которое фактически выполняет большинство функций Рослесхоза, связанных с лесными пожарами, является оператором системы дистанционного мониторинга пожаров ИСДМ-Рослесхоз, обеспечивает обучение специалистов по тушению пожаров, и т.д. В состав ФБУ "Авиалесоохрана" входит федеральный резерв парашютно-десантной пожарной службы - примерно 750 человек, которые в определенных случаях помогают регионам справиться с тяжелыми лесными пожарами.

Непосредственно охрану лесов от пожаров и тушение пожаров обеспечивают специализированные организации, учрежденные органами государственной власти субъектов РФ - они могут называться, например, лесопожарными центрами соответствующего региона, но могут и как-нибудь иначе (общих требований к структуре и названиям этих организаций нет - в Лесном кодексе сказано лишь, что это могут быть государственные бюджетные или автономные учреждения).

Лесные участки из состава земель лесного фонда могут быть переданы в аренду или постоянное (бессрочное) пользование для разных видов использования лесов, по площади - в основном для заготовки древесины. В аренду лесные участки передаются разнообразным коммерческим структурам, в постоянное (бессрочное) пользование - например, исправительно-трудовым учреждениям для заготовки древесины, научным или образовательным организациям - для научно-исследовательской и образовательной деятельности, и т.д. В некоторых случаях могут быть и другие формы предоставления лесных участков в пользование.

По действующему лесному законодательству те, кому лесные участки предоставлены в пользование - арендаторы, постоянные (бессрочные) пользователи, и т.д. - тушить пожары не обязаны, но обязаны "в случае обнаружения лесного пожара на соответствующем лесном участке немедленно сообщить об этом в специализированную диспетчерскую службу и принять все возможные меры по недопущению распространения лесного пожара". Поскольку фактически тушение лесного пожара в основном представляет собой принятие всех возможных мер по недопущению его распространения - грань между тем, что лесопользователь обязан и что не обязан делать по тушению пожара, весьма условна. Нет и ясности, за чей счет он должен это делать, и должно ли государство ему как-то компенсировать расходы на тушение (в разных регионах это понимается по-разному).

Кроме того, на тех, кому предоставлены в пользование лесные участки, по Лесному кодексу возлагается противопожарное обустройство лесов и обеспечение средствами предупреждения и тушения лесных пожаров. Сколько и каких средств предупреждения и тушения лесных пожаров (тракторов, катеров, цистерн, автомобилей, бензопил, мотопомп и т.д.), определяется специальным приказом Минприроды для разных размеров лесных участков и разных видов использования лесов.

Один лесной участок может быть предоставлен разным лицам для разных видов использования лесов, или разные лесные участки, предоставленные для разных видов использования, могут пересекаться друг с другом (например, участки, арендуемые для заготовки древесины, для эксплуатации линейных объектов, для охотничьего хозяйства и т.д.). Как в такой ситуации делится ответственность за меры пожарной безопасности между разными арендаторами, действующее лесное законодательство не определяет.

Леса на землях лесного фонда делятся на разные зоны по тому, какие силы преимущественно используются для охраны их от пожаров: наземного обнаружения и тушения, лесоавиационных работ, и в пределах последней - так называемые зоны контроля лесных пожаров. Зоны контроля лесных пожаров устанавливаются органами исполнительной власти "в лесах, расположенных на труднодоступных и удаленных территориях" - но конкретных критериев труднодоступности и удаленности в действующем законодательстве нет. По состоянию на конец 2019 года на зоны контроля лесных пожаров приходилось около половины (52%) земель лесного фонда. По действующим Правилам тушения лесных пожаров, в зонах контроля разрешается пожар не тушить, если он не представляет угрозы населенным пунктам, объектам экономики, и если прогнозируемые затраты на тушение превышают вред, который он может причинить. Решение об отказе от тушения могут принимать региональные комиссии по предупреждению и ликвидации чрезвычайных ситуаций и обеспечению пожарной безопасности. Поскольку пожары-отказники могут действовать долго (иногда месяцами), реально предсказать вред, который они причинят, часто бывает невозможно - поэтому фактически решения принимаются в произвольном порядке. Ответственность за вред, который будет причинен пожаром-отказником в результате неправомерного принятия решения об отказе от тушения, действующим законодательством в явном виде не определена.

При определенных условиях лесной пожар начинает считаться чрезвычайной ситуацией. ЧС минимального уровня (муниципального характера) возникает, если пожар (кроме пожаров-отказников в зоне контроля) в течение более чем трех суток с момента обнаружения остается не локализованным, и его площадь превышает 25 га в зоне наземной охраны или 200 га в зоне авиационной охраны, или если пожар любой площади остается нелокализованным в течение пяти суток в пятикилометровой зоне вокруг населенного пункта или объекта инфраструктуры, или если на тушение пожаров привлечено более половины сил и средств, предусмотренных планом тушения пожаров соответствующего лесничества, и планового резерва. Решение о введении режима ЧС этого уровня принимается руководителем органа местного самоуправления. Для ЧС более высокого уровня есть свои критерии и свои правила введения. Если принято решение о введении режима ЧС, в действие вступают нормы законодательства о чрезвычайных ситуациях, и, соответственно, привлекаться силы Единой государственной системы предупреждения и ликвидации чрезвычайных ситуаций (РСЧС). Подразделения пожарной охраны к тушению лесных пожаров в таких ситуациях привлекаются на основании специальных соглашений между МЧС и органами исполнительной власти субъектов РФ, в соответствии с планами тушения лесных пожаров по лесничествам и сводными планами тушения лесных пожаров по субъектам РФ. Привлечение подразделений пожарной охраны сверх этих соглашений и планов допускается по решениям региональных комиссий по предупреждению и ликвидации чрезвычайных ситуаций и обеспечению пожарной безопасности. Привлечение сил пожарной охраны к тушению лесных пожаров, не являющихся чрезвычайными ситуациями, в явном виде действующим законодательством не предусматривается.

Лесной кодекс предусматривает возможность изъятия у субъектов РФ переданных им лесных полномочий в случае неудовлетворительного их исполнения. Однако, с того времени, когда эти полномочия были переданы (с 1 января 2007 года), эта мера ни разу не применялась.


Леса на землях обороны и безопасности
назад к оглавлению

Действующее законодательство предусматривает существование лесов на землях обороны и безопасности - на их долю приходится примерно 0,3% территории Российской Федерации, или примерно 0,5% российских лесов. Эти леса находятся в ведении Министерства обороны Российской Федерации, а непосредственно за управление ими и за охрану их от пожаров отвечает федеральное государственное автономное учреждение "Управление лесного хозяйства" Минобороны - ФГАУ "Оборонлес". В состав ФГАУ "Оборонлес" входят 39 филиалов, которые как раз и отвечают за охрану лесов и за тушение пожаров в лесах на землях обороны и безопасности.

В случае возникновения чрезвычайной ситуации, связанной с лесным пожаром на землях обороны и безопасности, к ликвидации ЧС могут привлекаться подразделения пожарной охраны - также на основании специального соглашения, заключенного между МЧС и Минобороны, и также в соответствии с планами тушения лесных пожаров.



Леса и земли особо охраняемых природных территорий
назад к оглавлению

Действующее законодательство разделяет понятия "леса, расположенные на особо охраняемых природных территориях" и "леса на землях особо охраняемых природных территорий". Первое значительно шире - например, леса могут располагаться на особо охраняемых природных территориях (например, в границах региональных заказников или памятников природы) - но при этом на землях лесного фонда. В последнем случае с точки зрения тушения лесных пожаров они не отличаются (или почти не отличаются) от обычных лесов на землях лесного фонда.

В пределах земель особо охраняемых природных территорий различий между лесами и не лесами в отношении охраны от пожаров нет. Земли ООПТ могут находиться в разной собственности, но с точки зрения охраны от пожаров отдельную группу со своими особенностями составляют земли федеральных ООПТ - заповедников и национальных парков. У этих особо охраняемых природных территорий есть свои администрации (иногда - объединенные на несколько относительно близко расположенных ООПТ), которые и отвечают в полной мере за охрану этих территорий от пожаров, и за организацию их тушения. На официально учтенные земли федеральных ООПТ приходится примерно 1,4% территории Российской Федерации, но есть земли, которые должны быть переведены в эту категорию, но пока не переведены (например, в случае с недавно созданными федеральными ООПТ).

К тушению пожаров в заповедниках и национальных парках на основании специальных соглашений могут привлекаться силы федерального резерва парашютно-десантной пожарной службы ФБУ "Авиалесоохрана". В случае возникновения чрезвычайной ситуации, связанной с лесным пожаром на землях федеральной особо охраняемой природной территории, к ликвидации ЧС могут привлекаться подразделения пожарной охраны на основании специального соглашения, заключенного между МЧС и Минприроды России, и также в соответствии с планами тушения лесных пожаров.


Природные территории в населенных пунктах
назад к оглавлению

За обеспечение мер пожарной безопасности в населенных пунктах отвечают органы государственной власти соответствующих субъектов Российской Федерации и органы местного самоуправления этих населенных пунктов.

С тушением пожаров в населенных пунктах, в том числе в городских лесах, ситуация следующая. Согласно федеральному закону "О пожарной безопасности", организация тушения пожаров в населенных пунктах (за некоторыми исключениями, в целом не относящимися к природным территориям в этих населенных пунктах) относится к полномочиям органов государственной власти субъектов РФ, а осуществление тушения пожаров в населенных пунктах, в том числе в городских лесах - к полномочиям федеральных органов исполнительной власти. Соглашениями между субъектами РФ и МЧС полномочия по организации тушения пожаров переданы МЧС (в настоящее время происходит перезаключение таких соглашений). Но в Положении об МЧС, утвержденном указом Президента РФ от 11 июля 2004 года № 868, соответствующие функции не прописаны - это создает некоторую неопределенность.

Несмотря на эту неопределенность, в целом за тушение пожаров в населенных пунктах, в том числе в городских лесах и на других природных территориях на землях населенных пунктов, отвечает МЧС.


Леса на землях сельскохозяйственного назначения
назад к оглавлению

В настоящее время у лесов на землях сельскохозяйственного назначения ясного правового статуса нет. В конце 2018 года в Лесной кодекс РФ была включена новая статья 123 "Леса, расположенные на землях сельскохозяйственного назначения" (вступила в силу 1 июля 2019 года). Однако, предусмотренный этой статьей подзаконный акт - "Особенности использования, охраны, защиты, воспроизводства лесов, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения", который должен быть утвержден Правительством РФ, до настоящего времени не утвержден. В январе 2020 года Президент РФ поручил Правительству РФ принять меры, направленные на установление этих "Особенностей ...", предусмотрев возможность существования этих лесов и пользования ими без необходимости изменения собственности и категории земель, с докладом об исполнении до 30 апреля 2020 года. Скорее всего, в установленный срок это поручение выполнено не будет, и в течение как минимум большей части пожароопасного сезона 2020 года правовой статус лесов на землях сельскохозяйственного назначения так и останется неясным. Соответственно, не будет и полной ясности по поводу того, кто отвечает за охрану этих лесов от пожаров и за тушение пожаров в них.

Согласно действующей редакции Лесного кодекса РФ (ч.5 ст.51 - "Охрана лесов от пожаров") не рассматривает пожары в лесах, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения, как лесные пожары. Соответственно, действующим лесным законодательством не определяются какие бы то ни было специальные меры пожарной безопасности, относящиеся к этим лесам, какие бы то ни было специальные требования, относящиеся к их тушению. Отсутствуют также какие бы то ни было критерии и правила введения режима чрезвычайной ситуации в случае пожаров в таких лесах.

Более того - действующее законодательство стимулирует собственников и пользователей земельных участков, на которых располагаются эти леса, к их уничтожению путем выжигания. За сам факт существования такого леса собственник или пользователь может быть подвергнут штрафу в размере до семисот тысяч рублей, а земельный участок, на котором растет лес, может быть принудительно изъят (целиком, а не только занятая лесом часть). Во избежание штрафов и изъятия земель их собственники и пользователи нередко прибегают к выжиганию неиспользуемых участков с целью уничтожения молодых деревьев и кустарников. Эти выжигания являются одной из наиболее значимых причин весенних ландшафтных пожаров, которые часто переходят на "официальные" леса, осушенные торфяники и брошенные торфяные месторождения, населенные пункты и объекты инфраструктуры. Подробнее об этом можно прочитать здесь:

Леса и лесоводство на землях сельхозназначения в России: положение дел в 2020 году

В остальном ответственность за обеспечение мер пожарной безопасности и тушение пожаров в лесах, расположенных на землях сельскохозяйственного назначения, распределяется так же, как и на остальных природных территориях (смотрите следующий раздел).



Остальные природные территории
назад к оглавлению

На остальных природных территориях действуют общие нормы пожарной безопасности и общие положения действующего законодательства о тушении пожаров, не привязанные к каким-либо специальным категориям земель и объектов.

Согласно статье 42 Земельного кодекса РФ, собственники и пользователи земельных участков обязаны осуществлять мероприятия по охране земель, лесов, водных объектов и других природных ресурсов, в том числе меры пожарной безопасности. Согласно статье 21 Федерального закона "О пожарной безопасности", меры пожарной безопасности для населенных пунктов и территорий административных образований разрабатываются и реализуются соответствующими органами государственной власти, органами местного самоуправления. В целом организация выполнения и осуществление мер пожарной безопасности относится к полномочиям органов государственной власти субъектов РФ.

Иными словами, в целом за обеспечение пожарной безопасности на природных территориях, кроме федеральных ООПТ, лесов на землях лесного фонда, обороны и безопасности, отвечают региональные власти; конкретно за пожарную безопасность на природных территориях в границах районов и поселений (за теми же исключениями) отвечают администрации этих районов и поселений; за пожарную безопасность на своих участках, если природные территории находятся в чьей-то собственности, отвечают собственники.

С тушением пожаров ситуация более сложная. Согласно федеральному закону "О пожарной безопасности", за организацию тушения пожаров силами государственной противопожарной службы (за исключением лесных пожаров и некоторых других, не относящихся к природным территориям), отвечают органы государственной власти субъектов РФ. Однако, на практике между субъектами РФ и МЧС заключаются соглашения, по которым регионы передают этому министерству часть своих полномочий по защите населения и территорий от ЧС и ликвидации их. Соглашения типовые, и предусматривают передачу МЧС полномочий, в числе прочего, по организации тушения пожаров силами государственной противопожарной службы (за соответствующими исключениями, о которых говорится выше). Передаваемые в рамках этих соглашений полномочия по тушению пожаров финансируются за счет средств бюджетов соответствующих субъектов РФ - то есть МЧС должно организовать тушение, а субъект РФ должен оплатить понесенные при этом расходы. В настоящее время происходит переутверждение этих соглашений (на сайте МЧС находится подборка ранее заключенных соглашений, но, к сожалению, в основном это уже не действующие версии).


Торфяные пожары
назад к оглавлению

У охраны торфяников (включая осушенные торфяники, а также действующие, выработанные и заброшенные торфяные месторождения) и у тушения торфяных пожаров есть множество своих организационных и технических особенностей. Однако, с точки зрения ответственности за обеспечение пожарной безопасности и тушения пожаров торфяники принципиально не отличаются от остальных территорий, и все вышеизложенное относится к ним в той же мере, что и к лесам и к другим природным территориям.

Кто должен охранять торфяник от огня и тушить возникающие на нем пожары - зависит в первую очередь от категории земли и статуса земельного участка, на котором этот торфяник находится. В частности, если он находится на землях лесного фонда - то за него отвечают органы управления лесами, а охраняют и тушат подведомственные им организации; если в лесах на землях обороны и безопасности - то за него отвечает Минобороны, а охраняют и тушат подведомственные ему организации; если на землях сельскохозяйственного назначения или запаса - то за него отвечают региональные и муниципальные власти и, если есть, собственники земли, организует тушение пожаров МЧС, а тушат подразделения государственной противопожарной службы.


Самолеты-танкеры, вызывание дождей, взрывные работы
назад к оглавлению

Некоторые специальные работы по тушению лесных пожаров выполняются только конкретными федеральными органами и их подразделениями - в каких-то случаях потому, что этого требует законодательство, в каких-то - потому, что только у них есть соответствующая техника.

Согласно статье 83 Лесного кодекса РФ, полномочия по осуществлению двух видов работ, связанных с тушением лесных пожаров, не переданы органам государственной власти субъектов РФ: по выполнению взрывных работ и по искусственному вызыванию осадков. Эти полномочия сохранены за федеральным уровнем, и фактически их выполняет подведомственное Рослесхозу федеральное бюджетное учреждение "Авиалесоохрана". Эти виды работ имеют ограниченное распространение, и применяются только в отдельных исключительных случаях - в основном из-за дороговизны и жестких ограничений по технике безопасности.

В отдельных случаях к тушению лесных пожаров привлекаются самолеты-танкеры Бе-200 и Ил-76, способные сбрасывать на кромки пожара до 12 или до 42 тонн воды или иной огнегасящей жидкости за раз. Органы управления лесами и подведомственные им организации не располагают самолетами этих типов - из причастных к тушению лесных пожаров в России ведомств эти самолеты есть только в МЧС и Минобороны. Самолеты-танкеры - это вспомогательное средство тушения лесных пожаров, которое может быть эффективным только при определенных (не очень частых) условиях и при постоянном грамотном взаимодействии между их экипажами и теми, кто тушит пожар на земле. Без такого взаимодействия, с помощью одних только самолетов-танкеров, потушить леснойпожар практически невозможно (достоверно такие случаи в истории охраны российских лесов от пожаров неизвестны). При крупномасштабных ЧС, связанных с лесными пожарами, самолеты-танкеры могут помочь сдержать распространение огня на отдельных критически важных направлениях - но в целом на развитие такой ЧС повлиять сколько-нибудь существенным образом они не могут. Для тушения торфяных пожаров самолеты-танкеры практически непригодны. В целом использование самолетов этих типов имеет скорее психологическое (для успокоения граждан), чем лесоохранительное значение.


Основные законы и правила
назад к оглавлению

Лесной кодекс Российской Федерации
(федеральный закон от 4 декабря 2006 года № 200-ФЗ)

О защите населения и территорий от чрезвычайных ситуаций природного и техногенного характера
(федеральный закон от 21 декабря 1994 года № 68-ФЗ)

Технический регламент о требованиях пожарной безопасности
(федеральный закон от 22 июля 2008 года № 123-ФЗ)

О добровольной пожарной охране
(федеральный закон от 6 мая 2011 года № 100-ФЗ)

Правила пожарной безопасности в лесах
(постановление Правительства РФ от 30 июня 2007 года № 417)

Правила противопожарного режима в Российской Федерации
(постановление Правительства РФ от 25 апреля 2012 года № 390)

Правила тушения лесных пожаров
(приказ Минприроды России от 8 июля 2014 года № 313)

Методические указания по организации и проведению профилактических контролируемых противопожарных выжиганий хвороста, лесной подстилки, сухой травы и других лесных горючих материалов в лесах, расположенных на землях лесного фонда
(приказ Минприроды России от 27 августа 2019 года № 580)

Нормативы обеспеченности субъекта Российской Федерации лесопожарными формированиями, пожарной техникой и оборудованием, противопожарным снаряжением и инвентарем, иными средствами предупреждения и тушения лесных пожаров
(распоряжение Правительства РФ от 19 июля 2019 года № 1605-р)

Порядок ограничения пребывания граждан в лесах и въезда в них транспортных средств, проведения в лесах определенных видов работ в целях обеспечения пожарной безопасности в лесах и Порядок ограничения пребывания граждан в лесах и въезда в них транспортных средств, проведения в лесах определенных видов работ в целях обеспечения санитарной безопасности в лесах
(приказ Минприроды России от 6 сентября 2016 года № 457)

Порядок учета пожаров и их последствий
(приказ МЧС РФ от 21 ноября 2008 года № 714)

Методические указания по измерению площади, пройденной огнем при лесном пожаре
(приказ Минприроды России от 5 мая 2016 года № 227)

Классификация природной пожарной опасности лесов и классификация пожарной опасности в лесах в зависимости от условий погоды
(приказ Рослесхоза от 5 июля 2011 года № 287)

Меры противопожарного обустройства лесов
(постановление Правительства РФ от 16 апреля 2011 года № 281)

Виды средств предупреждения и тушения лесных пожаров, нормативы обеспеченности данными средствами лиц, использующих леса, нормы наличия средств предупреждения и тушения лесных пожаров при использовании лесов
(приказ Минприроды России от 28 марта 2014 года № 161)

Порядок осуществления мониторинга пожарной опасности в лесах и лесных пожаров
(приказ Минприроды России от 23 июня 2014 года № 276)

Состав и форма предоставления сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах
(приказ Минприроды России от 22 июля 2014 года № 331)

Правила разработки и утверждения плана тушения лесных пожаров
(постановление Правительства РФ от 17 мая 2011 года № 377)

Методические указания по заполнению формы плана тушения лесных пожаров
(приказ Минприроды России от 16 декабря 2013 года № 591)

Правила разработки сводного плана тушения лесных пожаров на территории субъекта Российской Федерации
(постановление Правительства РФ от 18 мая 2011 года № 378)

Правила привлечения сил и средств подразделений пожарной охраны для ликвидации чрезвычайной ситуации в лесах, возникшей вследствие лесных пожаров
(постановление Правительства РФ от 5 мая 2011 года № 344)

Правила введения чрезвычайных ситуаций в лесах, возникших вследствие лесных пожаров, и взаимодействия органов государственной власти, органов местного самоуправления в условиях таких чрезвычайных ситуаций
(постановление Правительства РФ от 17 мая 2011 года № 376)

Порядок организации и выполнения авиационных работ по охране лесов от пожаров и Порядок организации и выполнения авиационных работ по защите лесов
(приказ Минприроды России от 15 ноября 2016 года № 597)

Приказ о дополнительных мерах по обеспечению пожарной безопасности площадей, занятых торфяниками (торфяные болота, заброшенные месторождения торфа и иные места залегания торфа) на землях лесного фонда, расположенных на территории Московской области
(приказ Рослесхоза от 16 февраля 2011 года № 26)

Правила осуществления контроля за достоверностью сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах
(постановление Правительства РФ от 18 августа 2011 года № 687)

Методика осуществления оперативного контроля за достоверностью сведений о пожарной опасности в лесах и лесных пожарах
(приказ Минприроды России от 5 декабря 2014 года № 540)

Положение о "Прямой линии лесной охраны" (8-800-100-94-00)
(приказ Рослесхоза от 29 мая 2012 года № 226)

Положение о специализированной диспетчерской службе Федерального агентства лесного хозяйства
(приказ Рослесхоза от 28 мая 2012 года № 217)

Методические указания по вопросам организации и функционирования специализированных диспетчерских служб органов исполнительной власти субъектов Российской Федерации, уполномоченных в области лесных отношений
(приказ Рослесхоза от 28 мая 2012 года № 218)

Письмо Рослесхоза "О направлении разъяснений по порядку определения ущерба, нанесенного лесными пожарами"
(письмо Рослесхоза от 29 октября 2018 года № НК-09-54/18008)

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=24&t=24319&hilit=%D0%BF%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D1%80

Далі...

Посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження довкілля щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря та знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) у статті 77:

в абзаці другому частини першої слова "від п’яти до п’ятнадцяти" замінити словами "від дев’яноста до двохсот сімдесяти", а слова "від п’ятнадцяти до п’ятдесяти" замінити словами "від двохсот сімдесяти до дев’ятисот";

в абзаці другому частини другої слова "від п’ятнадцяти до п’ятдесяти" замінити словами "від двохсот сімдесяти до дев’ятисот", а слова "від тридцяти п’яти до шістдесяти" замінити словами "від шістсот тридцяти до однієї тисячі восьмисот";

2) у статті 77-1:

у частині першій:

в абзаці першому слова "дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння" замінити словами "дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища";

в абзаці другому слова "від десяти до двадцяти" замінити словами "від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти", а слова "від п’ятдесяти до сімдесяти" замінити словами "від дев’ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти";

в абзаці другому частини другої слова "від двадцяти до сорока" замінити словами "від трьохсот шістдесяти до семисот двадцяти", а слова "від сімдесяти до ста" замінити словами "від  однієї тисячі двохсот шістдесяти до однієї тисячі восьмисот".

2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131):

1) в абзаці другому частини першої статті 241 слова "від ста до двохсот" замінити словами "від однієї тисячі восьмисот до трьох тисяч шестисот";

2) в абзаці другому частини першої статті 245 слова "від трьохсот до п’ятисот" замінити словами "від п’яти тисяч чотирьохсот до дев’яти тисяч".

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону.

Президент України	В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ
м. Київ 13 квітня 2020 року № 556-IX

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/556-20

Далі...

В Днепропетровской области произошло возгорание на территории государственного лесхоза

В Павлоградском районе ликвидировано возгорание подстилки хвойного леса.

Об этом сообщает пресс-служба ГСЧС в Днепропетровской области.

21 апреля в 15:04 в Службу спасения «101» поступило сообщение о пожаре, который произошел в Павлоградском районе на территории квартала № 46 урочища «Богдановские пески» Павлоградского государственного лесного хозяйства. Прибыв на место, работники местной пожарной команды вместе с лесниками приступили к тушению пожара в лесном массиве.

В 15:25 огонь был локализован чрезвычайниками, а в 15:45 — ликвидирован. Огнем уничтожена лесная подстилка хвойного леса на площади 300 квадратных метров. Погибших и пострадавших в результате возгорания нет.

Источник информации для материала сайт пресс-службы ГСЧС в Днепропетровской области.

dnepr.press

Далі...

На Поліссі все ще гасять 13 осередків лісових пожеж. СХЕМА

Уранці в понеділок, 20 квітня, тривало гасіння лісових пожеж на півночі Київської та Житомирської області – відповідно, чотирьох і дев’яти осередків.

Про це повідомила пресслужба Держслужби з надзвичайних ситуацій у ранковому зведенні.

“Станом на 7-му годину 20 квітня у Зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення підрозділами ДСНС надається допомога ДАЗВ у гасінні пожеж на території Корогодського, Луб’янського, Паришівського, Дитятківського та Денисовицького лісництв. Основні зусилля спрямовані на локалізацію 4 осередків (с. Корогод, с. Розсоха, с. Крива Гора та с. Рудьки – с. Буряківка) – тління пеньків, залишків деревини та одного торф’янику в осередках пройдених вогнем”, – розповіли в Держслужбі.

Для облаштування протипожежних розривів на Київщині залучили важку інженерну техніку ДСНС та додатково вісім шляхопрокладачів Збройних сил України. Інженерною технікою створено вже 405 км мінералізованих смуг.

До гасіння залучено 1322 осіб та 292 одиниць техніки, з них від ДСНС – 1168 чоловік особового складу та 235 одиниць техніки, у тому числі три вертольоти ДСНС, якими 19 квітня здійснено 93 скиди (186 тонн води).

У Житомирській області станом на 7-му годину ранку 20 квітня силами ДСНС надається допомога працівникам Виступовицького та Бережестського лісництв щодо гасіння окремих осередків тління трав’яного настилу, пеньків та деревини.

До гасіння тут залучено 596 осіб та 76 одиниць техніки, з них від ДСНС – 72 чоловік особового складу та 15 одиниць техніки, у тому числі три літаки Ан-32П ДСНС. Літаками 19 квітня здійснено 15 скидів (120 тонн води).

“Залишається 9 осередків горіння, з яких 5 локалізовані, а на 4 осередках продовжуються роботи щодо обмеження їх розповсюдження”, – розповіли також у ДСНС.

20/04/2020 11:08

https://novynarnia.com/2020/04/20/na-polissi-vse-shhe-gasyat-13-oseredkiv-lisovih-pozhezh-shema/

Далі...

"Гори-гори ясно". Чому палає Україна?

Десятки років ми з завидною регулярністю зіштовхуймось з однією і тією самою проблемою – проблемою весняних трав’яних підпалів та пожеж. І ніби давно мали б розібратись з причинами явища, знайти ефективні методи боротьби. Але зась. Не дано.

От і зараз Верховна Рада вирішила боротись з наслідками, а не з проблемами. Не скажу, що великі штрафи – це погано. Просто вони ефективні в комплексі з заходами по усуненні причин пожеж. Бо, по великому рахунку, введення великих штрафів нічого не дасть. Йдіть, потім в селян вибивайте ті тисячі тисяч.

По порядку. Чому кожної весни горить трава? Причин декілька.

Читайте також: На Житомирщині вирують масштабні пожежі: горять ліси і села. ВІДЕО

Перша причина паління трав – це спалювання селянами трави на своїх городах. Це пов’язано з середньовічним уявленням селян, що після пожежі ґрунт буде родити краще, через попіл, що утвориться після пожежі. Також, знищення бур’янів на своїх ділянках вогнем – це лінь махати косою, бо вогнем це швидше і "ефективніше" знищення різних гризунів і всіляких шкідників. Сюди ж і йдуть фермери з палінням стерни на полях.

Друга причина паління трав – це спалювання чагарників та різних "чортополохів" на землях загального користування: при дорогах, на берегах озер, річок, в ровах і так далі. Причина: пожежі знищують місця, де в високих чагарниках могли завестись змії, щурі і всяка інша "нечисть". Завестись і прокласти собі шлях до садиб селян. А кому з селян хочеться,щоб наприклад, їх діти, бавлячись не далеко від дому, знайомились з різними "гадами".

Проблема другої причини, виключно у бездіяльності та пофігізму органів місцевого самоврядування. Всіх отих голів ОТГ і сільських рад. Чому? Бо ще в радянські роки при колгоспах були косарі, які півроку те і робили, що ходили землями загального користування і махали косою. За це і на хліб мали. Тепер керівництво ОТГ більше цікавить питання виділення земельних ділянок ніж реальна господарка.

Читайте також: Хто винен в пожежах у Житомирській області: в РНБО назвали можливі причини

Є ще одна причина. Вона дещо глибша. Це занепад села. Років двадцять назад в селах чи не в кожному господарстві були корови, кози, свині, багато птиці і ще всього різного. За моєї памяті на селі, як йшла череда коров на випас, то їх було поза сотню-другу, а зараз і пять штук не набереться. Селяни, маючи такі господарки, навіть подумати не могли, щоб спалювати таку кількість "їжі". Косили все що бачили. А що не бачили, то шукали місця аж за горизонт для викошення трави для домашньої худоби. А зараз.... нема господарки, то замість коси – сірники.

Третя причина паління трав – банально злодійсько-корупційна. Є різні підпричини. Одна з найбільш поширених, – це спалювання території, на якій колись були лісові насадження. Тобто, ліс вкрали, вирубали, і щоб замести сліди і всілякі розмови – підпалюють вирублену територію.

Звісно існують ще підпали з необережності. Але ми розглядаємо тут виключно умисні підпали.

Читайте також: Бездіяльність з боку РНБО і Зеленського з приводу масштабних пожеж межує зі злочином, – Ігор Луценко. ФОТО​​​​​​​

Це три основні причини підпалу трав’яних насаджень в Україні, через які трапляються масові загорання цілих територій, які призводять до екологічного лиха та мільйонних збитків країні.

Тепер, знаючи причини, ми можемо змоделювати адекватні способи боротьби з паліями.

Перший варіант – селяни, що палять свої городи: тут штрафи. Штрафувати потрібно не примарного палія, якого ще треба піймати, а власника ділянки. Пожежі виникла на твоїй ділянці? Плати. Раз-другий оштрафувати – наступного разу будуть махати косою і спалювати в бочках. А попіл хоч собі на голову хай мастять.

Другий варіант – підпал земель загального призначення. Тут виключно відповідальність на головах ОТГ та сільських рад. Зобов’язати їх ввести у штат косарів і оплачувати їх роботу. Продовжуються підпали, відсутні косарі? – застосовувати санкції до голів ОТГ та сільських рад. Дуже швидко підпали зникнуть.

Читайте також: На Заході опублікували звіт про радіоактивну пожежу в зоні ЧАЕС. ВІДЕО​​​​​​​

Третій варіант – злодійський. Скільки вже можна говорити про незаконні вирубки лісових насаджень? Га, влада? За Порошенка рубали – поганий барига. Тепер рубають, хто поганий? Всі на місцях, від органів самоврядування до поліції, знають хто рубає, де рубає, для чого рубає, хто кришує. А знаючи це – боротись з цим явищем заважає хіба відсутність волі ламати чиїсь схеми. Тому існування явища вирубки лісів – це виключно проблема недієздатності влади, в тому числі місцевої.

P.S. Тому наостанок: влада, перестаньте боротись з наслідками, замість викорінювати причини. Не зливайте виключно всю вину на селян (їх вина також є). Існування весняних підпалів – це вина органів місцевого самоврядування і виконавчої влади на місцях. А саме їх бездіяльність і некомпетентність, помножена на непрофесійність органів центральної влади.

Звісно, я прошу неможливе. Адже це все так складно. Простіше обкласти все недієвими штрафами...

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube

Богдан КРИВЕНЬ

20.04.2020, 12:05

https://uainfo.org/blognews/1587372609--gori-gori-yasno-chomu-palae-ukrayina-.html

Далі...

Появились видео пожаров в Житомирской области

Появились видео массовых пожаров леса и травы в Овруцком районе Житомирской области.

Видеоролики были опубликованы в социальных сетях.

На видео колонна пожарной техники, прибывшей в Житомирскую область для локализации пожаров.



Горит сухая прошлогодняя трава в хвойном лесу.



От травяного настила огонь переходит на стволы деревьев.



Очаги возгораний довольно большие и объемные.



Во многих местах травяной настил сухой прошлогодней травы выгорает полностью.




От огня погибают также и молодые деревья.



Небольшие молодые деревья прогорают полностью.


Пожарники протягивают шланги прямо через лес, пытаются залить водой очаги возгорания.


Видно, что некоторые участки леса уже полностью выгорели.

https://bykvu.com/ru/bukvy/pojavilis-video-pozharov-v-zhitomirskoj-oblasti/

Далі...

Нацгвардія почала антидиверсійну операцію через підпали в лісах – Арсен АВАКОВ

30

У МВС створена спеціальна група з протидії підпалам, Нацгвардія почала антидиверсійну операцію в лісі.

Джерело: міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у Facebook

ФОТО З FACEBOOK АВАКОВА

Деталі: Аваков повідомив, що в неділю під час вечірнього моніторингового обльоту в Чорнобильській зоні виявили 4 "феномена" на площі близько 100 м. Він опублікував фото палаючого вогнища в лісі. Міністр зазначив, що ці осередки вдалося швидко згасити.

Пряма мова: "Звичайно, поліція вже займається цим та іншими інцидентами. Створив спеціальну групу МВС, Нацгвардія почала антидиверсійну операцію в лісі".

"Дивовижно суха зима – рівень води в екосистемі пішов вниз на 1.5-2 метра. Лісова, особливо хвойна підстилка легко вразлива для пожежі. Висохли торфовища і це – особлива проблема.

І все це, звичайно, можливість для негідників і провокаторів. Хтось хоче зіпсувати життя в країні, хтось заховати вогнем свої брудні справи. Ми це дуже ясно все розуміємо. І миритися не маюємо наміру – і вживаємо заходів.

Прошу всіх, хто володіє будь-якою інформацією – зателефонуйте в поліцію".

Деталі: Міністр пообіцяв, що винні в підпалах точно попадуться і штрафом не відбудуться.

Передісторія:

• У Чорнобильській зоні з 4 квітня гасять пожежу – 14 квітня відкритий вогонь вдалося погасити завдяки дощу, але трава й пеньки досі тліють. Станом на 18 квітня пожежі в Зоні відчуження охопили вже територію 5 лісництв.
• Пожежа в Житомирській області триває з 16 квітня. У неділю пресслужба президента повідомляла, що в чотирьох незначних осередках тривають роботи щодо обмеження поширення займання.
• Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 18 квітня повідомив, що причина забруднення повітря біля Києва – пожежі у Житомирській області. 
• У неділю він заявив, що поліція розглядає версію підпалу на Житомирщині, де вирують лісові пожежі.
• Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що до підпалів, що стали причиною пожеж у Житомирській області, можуть бути причетні власники землі.

Українська правда

Понеділок, 20 квітня 2020, 11:48

Далі...

Оперативна інформація щодо ліквідації лісових пожеж на території країни (ВІДЕО)

Станом на 07 год. 20 квітня силами ДСНС надається допомога працівникам лісгоспів на території 4 лісових господарств (ДП «Овруцьке ЛГ», «Овруцьке СЛГ», «Словечанське ЛГ» та «Словечанський лісгосп АПК») щодо гасіння окремих осередків тління трав'яного настилу, пеньків та деревини. Залишається 9 осередків горіння, з яких 5 локалізовані, а на 4 осередках продовжуються роботи щодо обмеження їх розповсюдження.

Силами ДСНС спільно з лісовими господарствами не допущено знищення будівель і споруд у 6 населених пунктах (смт. Першотравневе, с. Виступовичі, с. Рудня, с. Дівошин, с. Слобода та с. Ясинець). У відселених населених пунктах (с. Острови ,с. Личмани , с. Середня Рудня, с. Нижня Рудня та с. Верхня Рудня) вогнем знищено 39 будівель, окремі з яких самовільно використовувалися населенням як дачні ділянки, врятовано 45 будівель

До гасіння залучено 963 чол. та 157 од. техніки, з них від ДСНС 188 чол. о/с та 44 од. техніки, у тому числі три літаки АН-32П, якими 19 квітня здійснено 15 скид (120 тон води).

Київська область
Станом на 07 год. 20 квітня у Зоні відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення підрозділами ДСНС надається допомога ДАЗВ у гасіння пожеж на території Корогодського, Луб`янського, Паришівського, Дитятківського та Денисовицького лісництв. Основні зусилля спрямовані на локалізацію 4 осередків (с. Корогод, с. Розсоха, с. Крива Гора та с. Рудьки – с. Буряківка) тління пеньків, залишків деревини та двох торф’яників в осередках пройдених вогнем.

Для облаштування протипожежних розривів залучено важку інженерну техніку ДСНС та додатково вісім шляхопрокладачів Збройних Сил України. Інженерною технікою створено 405 км мінералізованих смуг.

Загрози об’єкту Укриття, сховищу радіаційних відходів та іншим критичним об’єктам Зони відчуження немає.

До гасіння пожеж залучено 1322 чол. та 292 од. техніки, з них від ДСНС 1168 чол. о/с та 235 од. техніки (в тому числі 3 вертольоти, якими 19 квітня здійснено 93 скидів - 186 т. води).

Радіаційний фон по м. Києву та Київській області у межах норми та не перевищує природних фонових значень (м. Київ – 0,012 мР/год, Київська область – в межах 0,011 мР/год при допустимому фоні 0,05 мР/год, м. Чорнобиль – 0,021 мР/год., на КДП Дитятки 0,02 мР/год. при контрольно допустимому рівні до 0,055 мР/год.).

Опубліковано: 20.04.2020, 08:46
Житомирська область

https://www.dsns.gov.ua/ua/Nadzvichayni-podiyi/107512.html

Далі...

Поки чиновники боялися - ліси не горіли: головні причини пожеж під Чорнобилем

Кому вигідно підпалювати Чорнобильську зону

Лісова пожежа в Київській областіФото: Getty images

В кінці тижня поновилися пожежі в Чорнобильській зоні. Вогонь, який ледь вдалося загасити, розгорівся з новою силою, роздутий штормовим вітром. Через це Київ протягом трьох днів був оповитий задушливим смогом. При цьому в ЗМІ більше робився акцент на екологію: чи підвищився радіаційний фон, наскільки небезпечним є задимлення тощо. Причини пожеж вважалися другорядними. Але, якщо ми хочемо, щоб подібне не повторювалося - треба шукати саме причини. І особливо в тому випадку, якщо підпали комусь вигідні.

Отже, кому можуть бути вигідні весняні підпали? І чому весняні? Є дві очевидні вигоди. Назвемо їх умовно "селянська" та "кримінальна". І зупинимося на кожній докладніше.

Вигода селянська

Безсніжна зима та практично бездощова цьогорічна весна створили благодатний "грунт" для лісових та польових пожеж. Тим більше, коли в свідомості народу (особливо сільських жителів) глибоко вкорінився міф про те, що випалювати суху траву навесні - справа корисна і ведеться ще з дідів-прадідів. Так, певна вигода присутня, але вона сумнівна і нівелюється куди більш істотними негативними наслідками.

"Випалюючи стерню, фермер економить гроші. Бо в такому разі він може не робити важливу операцію перед оранкою - не проводити дискування, обробку поля дисковою бороною. Економиться паливо, час та моторесурс техніки. Та й сама оранка на випаленому полі виходить більш якісною - не забивається в плуги стерня та залишки торішньої соломи", - розповідає керівник фермерського комплексу "Агро-Лідер-Україна" Віталій Гудзенко.

Але очевидною є в шкода від підпалів: під впливом вогню псується верхній родючий шар грунту - вбивається корисна мікрофлора, що не сприяє хорошим врожаям. "Є плюси від весняних палів, але куди більше мінусів", - резюмує Гудзенко.

Також варто відзначити: випалюючи траву, людина позбавляє звичного середовища проживання тварин та птахів, багато з яких гинуть у вогні.

Читайте також: Країна у вогні: хто відповість за чергову катастрофу

Чи є зв'язок між випалюванням стерні та сухої трави з лісовими пожежами? Прямий! Людина чомусь думає про те, що вона здатна контролювати вогонь. Тільки наївний (або безвідповідальний) може серйозно вважати, що вогонь зупиниться на краю поля і не перекинеться на чагарник, а потім - на дерева. Особливо це стосується зони Полісся, де поля та городи оточені не традиційними - як на південь від Києва - лісосмугами, а справжніми масивними лісами.

Командир Ніжинського спеціального загону (авіаційного підрозділу ДСНС в Україні) Іван Коробка, котрий брав участь в гасінні пожеж з повітря, вважає, що деякі селяни влаштовують підпали з метою захоплення земель, на яких раніше були болота і які пересохли через низький рівень грунтових вод" .

Вигода кримінальна

Мова йде про навмисні підпали лісів з метою наживи. Адже ліс не згорає дотла. Стовбури дерев, хоч і обуглені, залишаються. І під чорним шаром - цілком придатна для комерційного використання деревина. До того ж - дешева, оскільки її можна оформити як непридатний матеріал і дешево викупити під виглядом дров, а то й зовсім списати та взяти безкоштовно.



Крім того, пожежа - це привід зайти в ліс з бензопилою для ліквідації наслідків. Це освоєння коштів на ліквідацію, під прикриттям якої можна прихопити і цілком товарний ліс - не всі ж згоріло у вогні.

"Свого часу були дозволені лісозаготівлі в Чорнобильській зоні. Ліс (який міг бути радіоактивним) мав обмежену сферу застосування - його дозволялося використовувати в якості кріпильного матеріалу в шахтах Донбасу. Але, що дивно: як тільки на Донбас активно йшли ешелони чорнобильського лісу, збільшувалася і кількість відправлень лісоматеріалів на експорт з Маріупольського порту", - міркує керівник Спеціалізованої аварійної рятувально-водолазної служби КП" Плесо "Леонід Кондратенко, чия професійна діяльність пов'язана з водним транспортом.

Як бачимо, цілком серйозною виглядає версія навмисних підпалів в Поліссі тими, чий бізнес пов'язаний з нелегальними лісозаготівлями.

Про дивні речі, пов`язані з загоряннями, згадувала також виконуюча обов'язки керівника Державного агентства з управління зоною відчуження (ДАЗВ) Катерина Павлова. На її думку, загоряння мали місце всередині самої Чорнобильської зони, де не ведеться господарської діяльності та практично немає людей.

Не виключає ймовірність навмисних підпалів і колишній міністр екології та природних ресурсів Андрій Мохник, чиє дитинство пройшло в Прип'яті, звідки він був евакуйований під час аварії на ЧАЕС.

"Навіть з висоти польоту простежуємо ознаки умисних підпалів, але, звісно, це питання більше до правоохоронних органів", - говорить Іван Коробка.

Про підпали в гущі лісових масивів повідомляв і Ярослав Ємельяненко, чий бізнес пов'язаний з туризмом у Чорнобильській зоні. Зона відчуження - закрита та охороняється. Але одна людина, або невелика група можуть непомітно пробратися через огорожу. Такі сталкери є, але не вони рубають ліс в промислових масштабах і не вивозять його великими торговими партіями. Це "почерк" кримінального бізнесу, здатного існувати лише під "дахом" (або при злочинному потуранні) окремих несумлінних керівників в системі МВС, котрі мають відношення до охорони зони відчуження.

Коли вигодонабувач не очевидний

І ще одна дивна деталь. Горіли не тільки ліси Чорнобиля. Вогонь з'являвся практично по всьому українському Поліссю. Повідомлялося про пожежі на території Ржищівського військового лісництва та Чернігівського військового лісгоспу. На обох об'єктах в'їзд-виїзд контролюється військовими. Чи не занадто дивний збіг - одночасні підпали відразу в трьох закритих лісових масивах?

Лісова пожежа в Київській обалстіФото: Getty images

Багато експертів задаються питанням: а чому не горять ліси в Білорусі, до яких рукою подати і де аналогічні кліматичні умови?

Відповідь, можливо, лежить на поверхні: сформовані в сусідній країні політичні реалії та стиль керівництва виключають можливість тіньової торгівлі лісом і лісоматеріалами. І тому не може бути потенційних вигодонабувачів від лісових пожеж. А значить немає і навмисних підпалів.

Більш того, там і бережуть ліс куди ретельніше, ніж у нас. Як зазначає еколог Володимир Борейко, на прилеглій до зони ЧАЕС території Білорусі встановлено близько 200 вишок пожежного спостереження, в той час як з нашого боку - лише 20-30 вишок. Це означає, що білоруси бачать ліс в десять разів краще та оперативніше реагують на найменшу появу диму. У нас же починають гасити через кілька днів, коли над соснами вже здіймається полум'я.

Читайте також: Це підпал, а державі "фіолетово": що горить у Чорнобильській зоні і чи є небезпека для Києва

Як бути? Важливий крок влада вже зробила: 13 квітня на позачерговому засіданні Рада проголосувала за законопроект, який посилює відповідальність за підпал сухої трави практично в 20 разів - до 153 тис грн.

Перестануть палити траву селяни і дачники - важче (та небезпечніше!) буде діяти кримінальним лісозаготівельникам. Досі вони та їхні лобісти мали можливість переводити стрілки суспільної уваги на селян, які "просто палять траву", влаштовуючи в цей час навмисні підпали в зрілих (під товарну деревину) лісах. Але тепер робити це стане важче.

Леонід Кондратенко звернув увагу на таку деталь: в пору президентства Віктора Януковича, ліси в районі Чорнобиля не горіли. Причина проста: поряд із зоною знаходиться мисливське господарство "Сухолуччя", яке в минулому буле афілійоване з сім'єю Януковича. Ми не станемо абсолютизувати методи роботи четвертого президента, але при ньому місцева влада просто боялася розгнівати та доставити дискомфорт першій особі. Тому ліси не диміли. Всі знали: запалають крони сосен - загоряться і чиновницькі крісла.

Отже, справа не в архаїчних традиціях палити траву та не в недолугості "стрілочників"-селян, а в небажанні місцевої влади виконувати свої обов'язки. І у відсутності страху перед покаранням. Коли вони справді боялися - вони багато могли та вміли.

Вадим Петрасюк

Понеділок, 20 квітня 2020, 10:05

https://apostrophe.ua/ua/article/society/2020-04-20/poka-chinovniki-boyalis---lesa-ne-goreli-glavnyie-prichinyi-pojarov-pod-chernobyilem/32321

Далі...

В Україні далі горять ліси

Станом на 7 ранку понеділка на Житомирщині продовжується гасіння окремих осередків пожеж на території двох лісництв, у Зоні відчуження на Київщині – на території п'яти лісництв.

Відтак ситуація з лісовими пожежами в Україні не змінилася, інформує Українська правда з посиланням на Держслужбу з надзвичайних ситуацій. Адже інформація від 20 квітня нічим не відрізняється від інформації ДСНС станом на ранок 19 квітня.

Так, у Зоні відчуження гасять пожежі на території Корогодського, Луб’янського, Паришівського, Дитятківського та Денисовицького лісництв. Основні зусилля спрямовані на локалізацію 4 осередків – у селах Корогод, Розсоха, Крива Гора та Рудьки–Буряківка тління пеньків, залишків деревини та одного торф’янику в осередках, пройдених вогнем.

На Житомирщині, де 16 квітня поблизу сіл Рудня та Виступовичі на території Виступовицького лісництва сталося загорання сухої трави та лісової підстилки, гасять окремі осередки тління трав’яного настилу, пеньків та деревини.

Радіаційний стан по Києву та Київській області в межах норми – запевняють рятувальники.
Що було раніше?

У Чорнобильській зоні з 4 квітня гасять пожежу – 14 квітня відкритий вогонь вдалося погасити завдяки дощу, але трава й пеньки досі тліють. Станом на 18 квітня пожежі в Зоні відчуження охопили вже територію 5 лісництв.

Пожежа в Житомирській області триває з 16 квітня. У неділю пресслужба президента повідомляла, що в чотирьох незначних осередках тривають роботи щодо обмеження поширення займання.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков 18 квітня повідомив, що причина забруднення повітря біля Києва – пожежі у Житомирській області.

У неділю він заявив, що поліція розглядає версію підпалу на Житомирщині, де вирують лісові пожежі.

Секретар РНБО Олексій Данілов заявив, що до підпалів, що стали причиною пожеж у Житомирській області, можуть бути причетні власники землі.
Сьогодні, 09:18

https://pershyj.com/p-v-ukrayini-dali-goryat-lisi-42899

Далі...