Квітень 2020-го видався дуже спекотним. Майже місяць тривали масштабні пожежі у кількох областях. Київ кілька разів бив світові і власні рекорди з погіршення якості повітря – дим від північних пожеж дістався киян, а погані новини про Чорнобиль – усього світу. Туроператори, що організовують тури до зони відчуження, з жахом підраховують обсяг знищеного вогнем. Правоохоронці вишукують паліїв. А науковці повторюють: це лише перша можлива хвиля цього року, зусилля треба направити на протидію другій.
Якою вона буде і хто може зарадити біді, розповів Укрінформу професор кафедри лісівництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж Сергій Зібцев.
— Сергію Вікторовичу, які останні, уточнені дані щодо загальної площі займань?
— На 13 квітня в зоні відчуження фіксували 20 000 га, під кінець минулого тижня там було вже мінімум 30 000, за її межами додалося ще мінімум 5-7 тисяч. Так що стрімко наближаємося до 50 000 га – гадаю, загалом вийде не менш як 40-50 тисяч у Житомирській і Київській областях на період з 29 березня по 23 квітня. Днями в Польщі, на території національного парку, велика пожежа почалась, близько 3000 га горіло в Білорусі. Погодні умови…
— Можна якісь прогнози зараз робити? Що буде, зважаючи на такі умови, до кінця весни?
— Ключовий фактор – молода трава. На вихідних дощик пройшов, піде трава – пожежа зупиниться. Принаймні, цей цикл. Зазвичай він у нас починався 25-26 квітня (цього року стартував на три тижні раніше), у травні з’являлася трава і до літа великих пожеж вже не було. Друга хвиля може піти в червні, якщо буде посуха, а найбільші пожежі зазвичай починались з 25 липня. Зараз ми написали звернення до уряду (опубліковано на сайті Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж) – це 10 сторінок з рекомендаціями Президенту, Кабміну, ДСНС, Держлісагентству, місцевим органам влади і міжнародним організаціям. У нас є півтора-два місяці на дії. Якщо не зміняться принципові обставини, описані у зверненні, у нас почнеться друга хвиля пожеж, можливо, масштабніша за першу.
— У чому ж полягають ці принципові моменти?
— Поясню на живому прикладі. Такі пожежі в світі вже траплялись, і навіть гірші: два роки тому в Греції 102 людини загинули, сталася національна катастрофа. Але тоді прем’єр-міністр Ципрас створив спеціальну міжвідомчу групу під головуванням авторитетного міжнародного фахівця. Нам теж слід так вчинити, і важливо, щоб група була міжнародна, а не національна, щоб ми не відкривали Америку, колесо і велосипед. Комісія напрацювала за 3 тижні пропозиції щодо повноцінного реформування системи управління природними пожежами (такі речі не стосуються 1-3 відомств, це глобальніше), у Греції прийняли відповідні закони і реформа знаходиться у процесі реалізації. Свого часу в Греції передали охорону всіх лісів від пожеж аналогу нашого ДСНС, і це була величезна помилка, бо міські служби не можуть забезпечити боротьбу з ландшафтними пожежами за містом. Помилка призвела до жертв, її виправили. Зараз у Греції використовують американський підхід: працює міжвідомча комісія, яка у випадку надзвичайних ситуацій виділяє ресурси і всі відомства беруть участь в ліквідації таких пожеж за однією схемою, яку спостерігали ми в Зоні. У нас зараз з нею бореться лише ДСНС. Служба, яка спеціалізується на міських пожежах і не має за містом компоненти виявлення, попередження, реагування. Пожежні залучаються, коли вже катастрофа. Хтось її спричинив, а 2000 бійців ДСНС зараз мусять гасити…
— Хто ж повинен взяти на себе цю компоненту попередження?
— За законодавством, у нас певні організації відповідають за певні ділянки. Лісники — за ліси, Держводагентство — за меліоративні системи і заплави, фермери, аграрії — за сільськогосподарські землі, громадяни — за свої городи. А система у тій же Греції базується на тому, що вся громада в першу чергу відповідає за землі, вона повинна працювати з лісниками, добровольчими пожежними дружинами, щоб не допустити на своїх землях пожеж. У нас же виходить так: хтось підпалив заплаву, вона горіла, ніхто не приїжджав, не реагував, бо заплава – то за межами відповідальності ДСНС або лісників. Пожежа перейшла на заповідник, а заповідники у нас не фінансуються, як відомо, і взагалі не існує системи гасіння природно-заповідного фонду (ПЗФ), згоріло 6000 га в Древлянському природному заповіднику, далі пішло за Зону. Там вогонь повинна була б зустріти «Північна пуща» (державне спецпідприємство), але, мабуть, не змогли або не встигли. А далі, коли пожежа набирає 2000-3000 га і стоїть така погода, вона стає неконтрольованою. Хоч супертанкер Boeing 747 викликай – то нічого не дасть, завелика площа і температура. І тоді вже треба або чекати опадів, або вміти зупинити вогонь відпалюванням. Але в Україні ніхто цього не вміє і це не дозволено законодавством. Ми проводимо іноді тренінги, вчимо лісогосподарські підприємства відпалювати невеликі території з контролем поведінки пожежі, але у бойових умовах з надзвичайною пожежною небезпекою відпал перед фронтом пожеж можуть робити тільки досвідчені та навчені фахівці, адже це смертельно небезпечно. Це повинні робити люди, що здобули практику в бойових умовах, а не знають в теорії. У цьому році 50 китайських лісових пожежних потрапили у вогневу пастку та загинули при гасінні такої пожежі.
Знаю, є доручення уряду Держлісагентству розробити відповідну стратегію. Це вже провальна ідея, тому що міжвідомча структура для реагування на лісові пожежі повинна бути при уряді вище будь-якого міністерства чи відомства, під кураторством особисто прем’єра чи Президента. Доручити справу агентству означає, що стратегія порятунку буде стосуватися лише довірених йому 7 млн га з існуючих 60. Як вважаєте, будуть в Україні лісові пожежі, якщо на 7 млн га вирішити проблему, а на 53-х – ні?
Я про це все написав у зверненні, відправимо офіційний лист. У лютому 2016 року ми вже зверталися листом до прем’єр-міністра з проханням не допустити катастрофічних пожеж в Зоні відчуження. До квітня 2020 року той лист так і не спрацював.
— Тобто, катастрофа була передбачувана?
— Так, передбачувана, і перше звернення до уряду ми зробили ще 27 липня 2007 року за Президента Віктора Ющенка. Тоді відбулася потужна міжнародна конференція, і представників американської лісової служби возили в зону. Вони сказали: хлопці, у вас тут біда назріває… Ця біда трапилася в 2015-му, але якось не дійшли руки до кардинальних рішень, мабуть, подумали – «що ж, стихійне лихо, буває». І зараз всі кажуть – стихійне лихо, але це просто відсутність системи і лихо повториться, якщо йому не зарадити. Не створять цю систему подолання природних пожеж – будемо в липні знов підраховувати площі займання. Є висока вірогідність загибелі цивільних, як це було в Австралії, Каліфорнії, Греції, Португалії – пощастило цього разу. Зразком може бути рішення РНБО 2010 року. Тоді ввели надзвичайну пожежну ситуацію, особисту відповідальність губернаторів, всі відомства були залучені. 2010 році в Росії 500 000 га згоріло, а у нас минулося, бо на урядовому рівні прийняли правильні рішення. А зараз не впевнений, що моє звернення навіть прочитають.
— Якщо пожежні треновані під гасіння міських пожеж, можливо, треба організувати міжнародні навчання, задіяти принципово нову школу підготовки?
— За рішенням уряду, зараз ДСНС виділяють 145 млн гривень. Але ж ДСНС – це ліквідація, а передусім наразі потрібні кошти, щоб не допустити надзвичайних ситуацій. Треба нарешті зрозуміти: клімат змінився, ми живемо вже ніби на півночі Одеської області, в сухому степовому чи лісостеповому кліматі з сильними вітрами. Якщо наші лісові пожежні станції не вміють боротися з природними пожежами, які досі ми спостерігали у Австралії, Португалії, США, то треба перебудовуватися і готуватися до нових викликів на зразок того, як нині медицина екстрено перебудувалася під боротьбу з COVID-19. З 2010 року ми говоримо – інакше будуть жертви. Кілька сіл вже згоріло, треба тепер подбати, аби не загинули люди в закинутих селах, де по дві хати заселених лишилися.
— А кого слід насамперед залучити на допомогу ДСНС, щоб запобігти біді? Синоптиків?
— Синоптики — це правильно, але вони у нас взагалі відмовилися від метрологічного прогнозування пожежної небезпеки. Зняли зі свого сайту сторінку «Пожежна небезпека в лісах», яку наповнювали раніше. Але головне, все ж, — до липня створити мобільний загін пожежних з гелікоптером, який вилітатиме на виклик, незалежно від того, чия земля: ліси, заплава, торф. І реагувати миттєво, як тільки вогонь зайняв 1000 га і вказано 5-й клас пожежної небезпеки (сподіваюся, вказано буде все ж Укргідрометцентром). Це зекономить великі кошти. Зараз пожежна авіація теж вилітає досить швидко, але авіаційне гасіння без чіткого протоколу взаємодії з кваліфікованою групою пожежних та без наземної підтримки не так ефективно.
— А чому немає якоїсь універсальної інстанції, яка б тільки й займалася моніторингом, зондуванням різного типу небезпек?
— Правильне питання. Можливо, про них доповідає урядові Національне космічне агентство, але я не бачив таких доповідей. А щоденні звіти, відкриті для населення, думаю, були б корисні. Знали б, де і що у нас горить щодня станом на 9 ранку, а не так, як доповідає нині ДСНС, – дає 35 га на момент, коли в реальності горить вже 7500. У демократичному суспільстві не можна приховувати, перебріхувати інформацію навіть, «аби паніки не було».
— На Львівщині у нас є Центр космічного зв'язку, який отримує дані про вибухи, пожежі, найменші зсуви ґрунтів чи не на всій поверхні Землі. Чому не використовувати подібні ресурси?
— Так, вони їх мають, і навіть сервіс моніторингу ландшафтних пожеж, але не впевнений, чи про це знають у Кабміні. У 2015 році були дві великі пожежі в зоні, на 15 000 га — а які висновки? Наш центр пробував проводити тренінги в Чорнобилі. Але якщо вертикаль не примушує працівників впроваджувати те, що ми їм даємо, — це дарма втрачений час: провели тренінг, а люди забули, з них ніхто нічого не вимагає. У нас є і фахівці, і компетентні структури, але треба зараз перебудувати їхню роботу відповідно до ризиків.
— Може, як мінімум мобілізувати лісників, нехай терміново сухостій ліквідують?
— Про це теж у нашому зверненні написано. Якби лісники виконували чинні нормативні правила, ситуація розвивалась би інакше. Досить дотримуватися нормативів і не буде пожеж площею більш як на 1000 га. Щоправда, з 2016 року лісове господарство не фінансується, відповідно, що з них вимагати? Якщо це така державна політика, держава вважає, що фінансувати лісове господарство не треба, то що тоді взяти з лісників? Люди звільняються, не отримуючи зарплат, немає кого звинувачувати. Розумію, що ми бідна країна, але зараз 200 млн грн на ліквідацію однієї пожежі в Чорнобилі і Житомирщині знайшлося. Значить — кошти є, і рано чи пізно доводиться платити.
Досить порівняти ситуацію з Білоруссю — там у лісах не було великих пожеж ні у 2015 році, ні у 2020-му, а свого часу міністр лісового господарства Білорусі заявив, що 57% пожеж у Брестській області перейшли з України і треба будувати пожежний щит на кордоні.
— А існують якісь спецзасоби, методики, якими в світі ефективно і швидко гасять подібні пожежі? На кшталт залпового гасіння, вибухового.
— Ні, залпового не треба. Тільки мобільна бригада та навчені лісові пожежні по всій Україні. Їх близько 12 000 чоловік. Вогонь – вогнем, це є головний засіб боротьби з лісовими пожежами в США. У населених пунктах вони застосовують порошок ретардант, а якщо це ліс, нема людей – вогнем випалюється смуга 500-600 м, де пожежа зупиняється сама собою. Тобто єдина методика – створити умови, за яких пожежа не розвивається.
— У Штатів дійсно величезний, більш ніж столітній досвід гасіння природних пожеж. Ще до Другої світової була розгорнута ціла соціальна кампанія для боротьби з лісовими пожежами, потім з’явився талісман служби лісу – ведмедик Смокі…
— Так, і The Walt Disney до неї долучилася — настільки кампанія була популярна. І вони успішно гасили до 97% пожеж. Та, в результаті, накопичилося багато горючих матеріалів: пожежі час від часу підчищали ці ліси. А до 70-80-х різко збільшилися площі надзвичайних пожеж, як от у нас тепер. Чорнобиль — яскравий приклад захаращеності лісів, що призводить до дуже інтенсивних пожеж, з якими неможливо боротися. Коли температура горіння сягає 800-1000 градусів, людей і техніку немає сенсу посилати, наблизитися неможливо навіть літаком, бо вода випаровується на висоті 20 м. Тому кожен лісокористувач, землекористувач, кожна громада повинні думати, як не допустити цього. Інакше знайдеться слабка ланка, з якої почнеться і вже не зупиниш. З населенням треба працювати.
— Я тому й згадала про ведмедика Смокі. З використанням цього персонажу і його девізу «Тільки ти зможеш попередити лісові пожежі» з людьми і працювали – через плакати, комікси, мультики…
— У нас є власна ідея такої кампанії! Навіть придумали українського аналога Smokey Bear – лелека, що несе відерце з водою у дзьобі. Ми до роботи з громадянами підготувались, вже й розробили керівництво для голів сільрад, як захистити село від пожежі. Та ми маленька неурядова організація, забезпечити кожну сільраду матеріалами не в змозі, все висить на сайті – беріть, завантажуйте. Запрошуйте — приїдемо, навчимо. Але для масштабніших дій повинна бути державна програма, як у Канаді Smart fire. Людям пояснюють: щоб не сталося біди, у тебе не повинно бути в радіусі 300 м від будинку ніякого горючого матеріалу, дерев-кущів. Має бути гідрант, діжка тощо. Якщо підходить пожежа – дієш ось так. У 2018 році у Греції люди загинули, бо не знали, як діяти. Містечко Маті – кам’яні будинки, через такі пожежа проходить за 3-4 хвилини. Якби люди знали, що можуть безпечно в них сховатися і врятуватися, вони б не кинулися тікати через вузькі вулички, де й загинули.
— З Чорнобилем зрозуміло – він як смолоскип. Які ще регіони в групі ризику?
— У першу чергу, Херсонщина. Багато поколінь українців працювали над створенням там лісів, що мали захистити чорноземи від розширення Олешківських пісків. Садили – пропадало, садили – знову пропадало, десь лиш на 12 рік зачепилося. Зараз через відсутність фінансування це все просто згорає. Що за політика — я не розумію, і хто буде заново таким же тяжким шляхом створювати нові насадження, хотів би спитати. Це ж надбання кількох поколінь, від яких ми отримали ліси у спадок і не можемо зберегти. В першу чергу ліси вздовж річок – Дніпра, Сіверського Донця, дуже важливо, щоб ці річки лишалися живими. Далі – болота. У Чорнобилі через посуху, що триває шостий місяць, вони стали сухими торфяниками. Болота – запорука того, що Україна лишиться з водою, вони живлять річки. Треба, щоб болота були заводнені. 29 березня заплава ще мала в снігу, у воді стояти, а вона вже була як порох, ось і зайнялася. Якщо не взятися до вирішення проблем зараз, незабаром будемо і без води, і без лісів.
http://kherson-news.info/interview/vogon-vognem-ce-golovnii-zasib-borotbi-z-velikimi-lisovimi-pojejami-sergii-zibcev/
