С 14 апреля в Рязанской области введен особый противопожарный режим. Это значит, что посещать леса запрещено: слишком высок риск возгораний. Но многие игнорируют закон, не думая о последствиях.
Лесные пожары чаще всего возникают из-за безответственности человека. Брошенная спичка, оставленный костер – в сухую погоду пламя распространяется быстро. При сильном ветре низовой пожар может перейти в верховой, что особенно опасно.
Чтобы исключить риски, посещение лесов запретили. На въездах установили шлагбаумы, провели опашку. Сотрудники МЧС и полицейские проводят совместные рейды. Проверки идут по 73 маршрутам общей протяженностью 5,4 тысячи километров. Кроме того, в круглосуточном режиме обстановку в лесах мониторят с помощью 30 камер видеонаблюдения.
В регионах в рамках нацпроекта «Экология» обновляют лесопожарную спецтехнику. В прошлом году Рязанская область закупила дополнительно 28 единиц спецтехники и оборудования для борьбы с лесными пожарами на 74,7 млн рублей. В этом году хотят купить еще 10 единиц техники на 37 млн рублей.
В дни майских праздников особое внимание уделяют не только лесам, но и берегам водоемов. В рейды по рекам и озерам выходят на катерах.
Лес – не помойка
Дополнительный фактор риска – свалки в лесах. Где-то туристы-нарушители не убирают за собой, где-то новоселы из соседних деревень сваливают строительный мусор среди соседних сосен. Получается практически готовый костер – остается лишь бросить спичку. Да и просто выброшенные стеклянные бутылки могут сработать как линза.
Немало таких свалок и на охраняемых территориях – в Солотче и окрестностях. Некоторые расположены буквально в ста метрах от стенда со списком запретов, действующих на территории памятника природы «Солотчинский парк». Есть там и пункт о недопустимости захламления, но, похоже, любителей буквально вывалить в лесу грузовик строительного мусора это не останавливает.
Еще несколько свалок можно обнаружить, пройдя по дальнему маршруту «Тропа Паустовского». Вряд ли писателя вдохновили бы кучи старых шин, битого шифера и гнилых досок. Но именно такую картину можно сейчас наблюдать в местных лесах.
Нарушил – заплатишь
Предупреждения о необходимости беречь лес действуют не на всех. За последнюю неделю сотрудники МЧС более 20 раз выезжали тушить сухую траву. Выгорело свыше 113 гектаров.
Полиция уже выписала более 230 административных протоколов за нарушение особого противопожарного режима.
Штрафы предусмотрены внушительные: за несоблюдение правил пожарной безопасности в лесу придется заплатить до 5 тысяч рублей. От идеи пожарить шашлык у дома тоже лучше отказаться. МЧС предупреждает, что разведение костров ближе 50 метров от строений – административное нарушение, которое обойдется в сумму до 4 тысяч.
Сообщить о нарушениях или ЧП можно по телефону круглосуточной горячей линии: 8-800-100-94-00 и (4912) 28-79-59.
Сьогодні на засіданні Уряду прийнято рішення про виділення 37,6 млн гривень з резервного фонду держбюджету для ліквідації наслідків лісових пожеж на Житомирщині. Про це повідомив Голова Держлісагентства Андрій Заблоцький.
«Це ціна, що ми платимо за байдужість тих осіб, які знищують наше довкілля та наражають інших людей на небезпеку. Тих, хто спеціально робить підпали або спалює сухостій. З іншого боку, дійсно, як сказав сьогодні Прем’єр-міністр України, не завжди стихія звертає увагу на те, які превентивні заходи до цього були створені. Коли до людського фактору додаються і природні, такі як висока температура, відсутність опадів, посуха, то вогняна стихія переростає у надзвичайну ситуацію, з якою дуже важко боротися»
, - написав він.
Також Андрій Заблоцький повідомив, що кошти будуть витрачені на ліквідацію наслідків лісових пожеж, придбання додаткового обладнання та техніки (мотопомпи, лісопожежні модулі, пожежні авто, пожежні рукави, протипожежні дискові плуги, трактори, кущорізи, подрібнювачі та ін.). Наразі понад 70% такої техніки має велику зношеність, адже була придбана ще 30-40 років тому. Також виділені кошти підуть на додаткову закупівлю засобів пожежогасіння (ранцеві оприскувачі, спецодяг, протипожежні рукавиці і респіратори), паливно-мастильних матеріалів та створення додаткових протипожежних мінералізованих смуг.
Проект розпорядження Уряду розроблений Мінекономіки за пропозиціями Мінекоенерго та Держлісагентства. Кошти виділені на підставі відповідних розрахунків та рішень комісій з техногенної безпеки та надзвичайних ситуацій.
На прошлой неделе фотограф Сергей Плыткевич побывал на юге Беларуси, гдезапечатлелнетипичную картину: в объектив камеры попали не пейзажи полесских изумрудных полей, а серые песчаные дюны и пыльные бури. Кадры, которыми поделился фотограф, впечатлили белорусов. Что происходит? Неужели страна превращается в пустыню? Откуда столько песка? Мы поговорили со специалистами и выяснили, что не так с нашей природой.
Фото: Сергей Плыткевич, planetabelarus.by
Фермер Андрей Башмак уже не один десяток лет занимается растениеводством. Его поля расположены в Лоевском районе. Мужчина говорит, что таких песчаных бурь, как этой весной, он еще не видел.
— Песком засыпало все, даже мелиоративные каналы. Пыль шла с соседних полей. Там, только посеяли зерновые — и поднялась эта буря, — рассказывает Андрей.
К счастью, его угодья не пострадали, так как выращивает фермер в основном ягодные культуры, зато в личном авто раньше времени пришлось менять воздушный фильтр.
Фото: Сергей Плыткевич, planetabelarus.by
В хозяйстве Хойникского района «Имени И. П Мележа» тоже не припомнят похожей весны.
— Учитывая погодные условия, старались раньше времени произвести сев. Посеяли кукурузу, но из-за недостатка влаги семя лежало в земле и не всходило, а тут еще ветра. К счастью, посеянное не выдуло, а то пришлось бы пересевать, — говорит главный агроном хозяйства Евгений Денгубенко.
Фото: Сергей Плыткевич, planetabelarus.by
Что происходит?
Подобные пыльные бури на Полесье, говорят специалисты, не примета последних лет — они были и десять, и двадцать, и даже сто лет назад. Только за последние 40 лет, по данным Института почвоведения и агрохимии Академии наук, в Беларуси их было зафиксировано более 350-ти. И большая часть — в Гомельской и Брестской областях: там проведена мелиорация и преобладают более рыхлые и легкие песчаные почвы, а также осушенные торфяники — ветру ничего не стоит поднять и перенести сухие частицы на большие расстояния.
Фото: Сергей Плыткевич, planetabelarus.by
Ситуацию осложняет и отсутствие осадков: в апреле, по информации Белгидромета, в Гомельской области выпало рекордно низкое количество дождей — всего 7,9 мм, что составляет 19% от нормы. В прошлом апреле, кстати, осадков в области было не намного больше — всего 12 мм.
— Но это не проблема только Полесья. Эти тенденции характерны для всего мира. Мы — часть глобальных процессов, — констатируют в Белгидромете.
И теперь нам с этим надо как-то жить.
Фото: Сергей Плыткевич, planetabelarus.by
Показываем фото заместителю директора по научной работе Полесского аграрно-экологического института НАН Виктору Демянчику. Кандидат биологических наук не удивлен: Полесье, говорит он, — это не только болота, но местами и самые настоящие дюны, особенно в последние годы.
В Малоритском, Пинском, Лунинецком, Калинковичском, Октябрьском, Лоевском районах находятся так называемые дефляционно-опасные земли (это те, где почва очень подвержена выдуванию и развеванию рыхлой породы). Именно они и поднимаются в воздух во время сильного ветра, превращаясь в песчаные бури. Те, в свою очередь, ускоряют эрозию почвы, которая приводит к разрушению плодородного слоя.
В Беларуси дефляционно-опасные — почти треть пахотных земель. И, говорят специалисты, производительность их серьезно снижается.
Что же делать?
Основная причина песчаных бурь, считает Виктор Демянчик, это отсутствие в Беларуси нормальных полезащитных полос (посадок леса и кустарника, предназначенных для защиты полей от ветровых эрозий).
— Еще в 19 веке земледельцы боролись с бурям. Известный исторический факт: помещики высаживали на полях своих угодий с этой целью ивы остролистные. После войны также действовало что-то типа госпрограммы «Борьба с песками». В 60-е годы полезащитные полосы были обязательны для всех сельскохозугодий. А сейчас у многих сельхозпредприятий не хватает денег, чтобы к посевной купить качественные семена и топливо — не то, что думать про саженцы. К тому же, к обустройству полезащитных полос необходимо грамотно подойти: учесть розу ветров, древесный состав, ярусность.
Еще одна причина, которая, по мнению специалиста, благоприятствует образованию на Полесье пыльных бурь, — бездумное увеличение посевных полей.
— Аграриям ставится задача увеличения площадей — чтобы никаких незанятых мест на поле не было. Это хорошо срабатывает в белорусском Поозерье, где суглинистые увлажненные почвы, а не на песках Полесья. Но страна у нас одна и правила одни: агрономов ругают, что они плохие хозяева, если у них на полях сорняки, кусты и деревья. Вот те и вычищают все повсеместно.
Также, считает Виктор Демянчик, поля на дефляционно-опасных землях необходимо меньше трогать весной, а засевать озимыми: уже взошедшие растения удержат корнями почву — и никакой ветер им не страшен. Однако сегодня многие сельхозпредприятия занимаются животноводством, и их первоочередная задача — накормить скот, а это значит — нужно сеять кукурузу. И сеять как раз весной, в самый сезон ветров.
Фото: Сергей Плыткевич, planetabelarus.by
Специалист в области ландшафтного и биологического разнообразия, участник экологического товарищества «Зеленая сеть» Игорь Куталовский считает, что в идеале каждое сельхозпредприятие должно иметь проект экологической оптимизации именно своей территории — регулирования водного режима, защитного лесоразведения и др. Но на деле никто этим не занимается.
— Если грамотный руководитель, то да, он обеспокоен ситуацией. Но на государственном уровне политики заботы о биоразнообразии и сохранении родной природы нет, — отмечал Куталовский в интервью «Зеленому порталу».
Специалист уверен, если ничего не предпринимать на государственном и локальном уровнях, пугающие пейзажи, напоминающие Сахару, белорусы будут видеть все чаще — и не только на Гомельщине.
Фото: Сергей Плыткевич, planetabelarus.by
Проблемы засухи и деградации земель сегодня актуальны для всех регионов мира. Для принятия совместных действий международного сообщества по их решению в 1994 году в Париже была подписана Конвенция Организации Объединенных Наций по борьбе с опустыниванием.
Присоединившиеся к Конвенции страны (таких 195, в том числе и Беларусь), обязуются разрабатывать соответствующие стратегии и планы действий, устанавливать национальные приоритеты по предотвращению деградации земель.
В рамках Конвенции наша страна также приняла Национальный план действий на 2016−2020 годы. В документе — десятки пунктов: от «бумажных» совершенствования государственной политики и законодательства до практических мер. В списке ответственных за выполнение пунктов нацплана — Минприроды, Минсельхозпрод, НАН, Минлесхоз, МЧС и другие ведомства.
Мы попробовали узнать в Минсельхозпроде, какие меры предпринимаются и будут предприниматься на государственном уровне в сельском хозяйстве для защиты пахотных земель и, соответственно, урожая. Нас попросили направить официальный запрос, TUT.BY так и сделал. Когда мы получим комментарий специалиста министерства, обязательно его опубликуем.
Известно, что сейчас, например, активно восстанавливают полезащитные полосы. По словам председателя Гомельского областного комитета природных ресурсов и охраны окружающей среды Андрея Сущевича, количество высаженных в области вдоль дорог деревьев и кустарников ежегодно увеличивается. Так, если в 2018 году высадили чуть более 1400 саженцев, то в 2019 — уже более семи тысяч.
На Гомельщине разработана Дорожная карта по осуществлению повторного заболачивания нарушенных торфяников и адаптации водных ресурсов к изменениям климата, которая предусматривает восстановление около 7 тысяч га ранее осушенных болот в Хойникском и Калинковичском районах. Сейчас 4,5 тысячи га таких территорий «находятся в стадии научного изучения и разработки проектной документации».
Затем начнут работы уже на местности — будут возводить необходимые гидротехнических сооружении. Но ждать сиюминутного эффекта от этого масштабного проекта, говорят специалисты, не стоит, — он рассчитан на перспективу: со временем на проблемных площадях увеличится процент воды, а значит — испарений, в итоге начнет выпадать больше и осадков.
Через підвищення середньорічної температури і зменшення кількості опадів під загрозою зникнення в Україні виявилися замкнуті системи: болота, озера і малі річки, де приплив води незначний.
Ці два фактори впливають як на обміління озер, так і на падіння ґрунтових вод. Про це в коментарі OBOZREVATEL розповів еколог Олександр Соколенко.
За його словами, ситуація для великих річок в країні не настільки критична, тому що обміління Десни і Дніпра обумовлено саме аномально теплою зимою.
Озеро Світязь в Україні обміліло facebook.com/alexander.gech
"Але це аномалія, яка швидше за все не буде повторюватися з року в рік. За останні десятиліття ми могли спостерігати подібні гойдалки з дуже теплими або навпаки дуже холодними зимами", – підкреслив еколог.
Соколенко спрогнозував, що в наступних роках рівень води в річках буде вище, ніж зараз, якщо повторення останньої зими не буде. Але навіть при цьому склалася загрозлива для багатьох сфер ситуація, розповів він.
"Це несе за собою дуже багато наслідків, в тому числі масове висихання дерев, особливо хвойних. Сотні тисяч гектарів лісів у нас фактично знаходяться в пригніченому стані. Це удар по сільському господарству, так як відчувається нестача вологи в грунтах, що впливає на вегетацію рослин і урожай. Це і проблеми з питною водою, які можуть з'явиться в ряді регіонів, тому що в колодязях води не буде", – зазначив Соколенко.
Озеро Світязь в Україні обміліло facebook.com/alexander.gech
У зону ризику особливо потрапляють південні області, якщо погода буде посушливою, є ймовірність введення обмеження подачі питної води для населення.
"Проблеми поглиблюються з просуванням на південь, там ці процеси більш відчутні. Південна Україна – перший кандидат для таких обмежень. Звичайно, якщо синоптична ситуація кардинально зміниться і підуть постійні дощі, цей ризик зменшиться. Але якщо погода буде посушливою, то це стане неминучим" , – заявив еколог.
На сайті Мінекономіки опублікований для публічного обговорення проєкт постанови Кабміну «Про затвердження Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення».
Чия земля?
Земельні ділянки під полезахисними лісовими смугами, які обмежують масив земель сільськогосподарського призначення, з 1 січня 2019 року не належать до земель лісогосподарського призначення, а стали комунальною власністю. Вони можуть передаватися у постійне користування державним або комунальним спеціалізованим підприємствам чи в оренду фізичним і юридичним особам з обов’язковим включенням до договору оренди землі умов щодо утримання та збереження таких смуг і забезпечення виконання ними функцій агролісотехнічної меліорації.
Враховуючи невід’ємний зв’язок полезахисних лісосмуг та прилеглих сільськогосподарських угідь, які використовуються для вирощування сільськогосподарської продукції, є необхідність забезпечення використання властивостей захисних насаджень та сільськогосподарських угідь як єдиного комплексу.
Проєкт акта розроблений саме на врегулювання особливостей під час використання та розпорядження земельними ділянками в масивах земель с\г призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства та особистого селянського господарства.
Нові правила
Також, правилами визначається процедура утримання та збереження полезахисних лісових смуг, розташованих на землях сільськогосподарського призначення, зокрема встановлюються:
механізм і підстави для проведення заходів;
показники характеристики лісомеліоративного стану насаджень, залежно від виду, конструкції, вікового періоду, лісівничо-меліоративної оцінки;
комплекс заходів поліпшення їх якісних показників, біологічної стійкості і меліоративної ефективності (зріджування в процесі рубок догляду, рубки, пов’язані з реконструкцією, створення (відновлення), агротехнічний догляд та доповнення, збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб);
умови, що негативно впливають на збереження та використання полезахисних лісових смуг.
Нагадаємо, знищення лісосмуг є однією з головних проблем ерозії ґрунту.
GreenPost писав, що на думку вчених сьогодні майже повсюди лісосмуги стають місцями самовільного скидання сміття, потерпають від випалювання стерні на прилеглих полях та умисного вирубування дерев. Щоб уникнути посилення вітрових ерозій потрібно розвивати мережу лісосмуг та насаджувати нові лісові масиви.
Всеукраїнська екологічна ліга звернулася до Прем’єр-міністра України Шмигаля Д. А. щодо необхідності відновлення окремого Міністерства захисту довкілля. Відповідний лист експерти вже направили до Кабміну.
"Поєднання важливих напрямів діяльності Уряду – енергетики та захисту довкілля, що відбулося у вересні минулого року, не призвело до позитивних змін у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів. Вже за шість місяців став очевидним потенційний конфлікт інтересів між Міністерством енергетики, підприємства якого є найбільшими забруднювачами довкілля, і Міністерством екології, яке покликане довкілля охороняти"- стверджують члени Всеукраїнської екологічної Ліги.
Експерти екологічної ліги вважають, що рішення про об’єднання Міністерства екології та Міністерства енергетики є таким, що негативно позначається не лише на стані довкілля і здоров’я населення України, а й на міжнародному іміджі України.
"Жодні адміністративні зміни не можуть здійснюватися за рахунок деградації природних екосистем, погіршення стану довкілля і здоров’я українців", - заявляють вони.
Нагадаємо, GreenPost писав про те, що із осені минулого року Україна живе без Міністерства екології та природних ресурсів. Точніше воно є, але об’єднано під одним дахом із Міністерством палива та енергетики і називається тепер Міністерство енергетики та захисту довкілля – скорочено Мінекоенерго.
Також, GreenPost звертав увагу читачів на тому, що протягом трьох тижнів новопризначена т.в.о. міністр енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець жодного разу не згадала про екологічні проблеми, натомість чимало уваги приділяючи енергетиці.
Підскоком, наче курка, до калюжки посеред галявини наближається орлан-білохвіст. Зазирає у вічко фотопастки, і відходить – напитися важливіше, ніж витріщатися на дивну штукенцію з блискучим кружальцем. Пізніше до калюжки перевальцем навідується орел-могильник. Під вечір камера ловить вовчика, а наступного ранку – пару молодих лосів.
стоп-кадр з відео Валерія Ловчиновського
Ці кадри зняті в унікальному природному куточку Слобожанщинии – Ізюмській луці.
Ліс посеред степу
Тут, на межі двох природних зон – Степу та Лісостепу, росте один з найбільших і точно найкраще збережений степовий ліс – 26 тисяч гектарів. Він розкинувся у заплаві та на піщаній терасі долини Сіверського Дінця у Балаклійському та Ізюмському районах Харківської області.
«Тут знайдено 40 видів тварин та рослин, які занесені до Червоної книги України, ще 72 — до Червоних списків Харківської області. Багато вчених та громадських діячів пропонують створити національний природний парк «Ізюмська лука»,
- розповів GreenPost харківський екоактивіст Валерій Ловчиновський.
«Розмаїття рослинності вражає: мішані та соснові ліси; березово-вільхово-осикові гаї; заболочені чорновільхові ліси у притерасних пониззях заплави; дубові, берестові, дубово-ясенево-кленові ліси заплави; чагарникові верби, сфагнові мохи, осокові та очеретово-рогозові болота; вербово-тополеві галереї вздовж річища Сіверського Дінця; рослинність континентальних основних скельних кліфів (обривів берега або заплавних терас – ред.), петрофітних (петрофітні види – це ті види рослин, що ростуть на камінні та скелях. Вони сприяють механічному і хімічному руйнуванню гірських порід, в результаті чого утворюється первинний ґрунт - ред.) степів, північних лучно-злакових степів; рослинність глинистих та мергелевих (ме́ргель — осадова гірська порода, яка представлена переважно вапняком та глинами – ред.) відслонень; байрачні та нагірні діброви, в т.ч. дубові ліси на крейді та мергелі»
, - із захватом змалював GreenPost картину майбутнього парку кандидат біологічних наук Станіслав Вітер.
Пан Станіслав працює начальником відділу науки та моніторингу НПП «Гомільшанські ліси», тож дуже добре розуміє цінність цих обширів саме для створення тут ще одного національного парку.
І для природи, і для людей
Національні природні парки мають три основні функції: збереження довкілля, наукові дослідження та рекреація, тобто – надання людям можливостей спілкуватися з природою, відновлювати виснажені цивілізацією сили. Ізюмська лук гарно підходить для рекреації.
«Ураженість несприятливими природними процесами – слабка. Суттєвих забруднень (хімічних, радіаційних) повітря, водних горизонтів та ґрунтів не відмічено. На правобережних схилах є зсувові процеси, проте вони не створюють надзвичайної ситуації, але водночас утворюють низку середовищ існування, в т.ч. для рідкісних видів флори і фауни (шавлії, ковили, пугач, тощо)»
- розповідає Станіслав Вітер.
Територія є пріоритетною і для розвитку такого виду туризму, як Birdwatching (спостереження за птахами – ред.), «зеленого туризму» та «сільського туризму».
Значна й історико-культурна цінність території. Тут є залишки курганів, катакомб та стоянок часів катакомбної культури (середина 3 тисячоріччя до н.е. – середина 2 тисячоріччя до н.е.). Відомі знахідки кераміки тієї доби.
«Зараз іде активна переписка ініціативної групи зі створення парку з профільним департаментом Мінекоенерго, фахівці міністерства надають рекомендації щодо оформлення наукового обґрунтування, підготовки інших документів. Активно підключилася Українська природоохоронна група, за що їм велика подяка. Але поки що, на жаль, ця справа залишається ділом ентузіастів. Сподіваюсь, що ми зможемо зацікавити усе ж державні органи і організації, адже Харківщина посідає одне з останніх місць за площею заповідних територій, хоча ми маємо багато цінної природи»
, - зазначив Валерій Ловчиновський.
вовк на стоп-кадрі з відеопастки Валерія Ловчиновського
Довідка: Станом на 1 січня 2013 р. у складі ПЗФ Харківської області налічувалося 242 заповідні території та об'єкти, загальною площею 73,8 тис. га. В їх числі 3 національні природні парки, 7 регіональних ландшафтних парків, численні заказники, заповідні урочища та пам'ятки природи. За питомою вагою площі ПЗФ (2,35 %) Харківська область посідає передостаннє місце в Україні, перевищуючи лише Вінницьку (2,1 %) – Вікіпедія.
Жертва сталінського режиму
На унікальності природного комплексу Ізюмської луки та необхідності його охорони наголошувалося з 1920-х рр. У 1937 ця територія отримала статус заповідника місцевого значення з назвою "Чернеччина".
«Резерват мав доволі велику площу - близько 22000 га. На жаль, у 1951 р. заповідник ліквідовано», - пишуть у своїй статті у журналі «Заповідна справа в Україні» вчені Харківського національного університету ім. Каразіна Олександр Ординець та Олександр Акулов.
«1951 рік ще називають роком першого радянського розгрому заповідників. В Україні були закриті заповідники: місцевого значення - Золотий потік, Гомільшанський ліс (неіснуючий), Чернеччина, Білосарайська коса, Біла гора, Шутроминці, Галілея, Глоди, Венгільській ліс, Костопільський, Гори Артема, Тисовий ліс, Велико-Бурлукськи (неіснуючий), Кам'яні Могили. П'ять республіканських - Горисеа, Веселі Боковеньки, Устинівка, Тростянець, Середньо-Дніпровський (Канівський). У Чорноморського під потреби колгоспів наказали відрізати 1 тис гектарів, у Азово-Сиваського - 200 гектарів, Асканію-Нова хотіли скоротити в 43 рази. Всього Україна втратила 33 тис. га заповідних земель або 60 відсотків всієї заповідної площі.
стоп-кадр з відео Валерія Ловчиновського
Чернеччину місцева влада восени 1951 перевела в ранг мисливського заказника на 5 років, чим врятували від знищення цей цікавий ділянку природи. Ось такі наслідки реалізації постанови № 3192 "Про заповідники", яку голова Ради Міністрів СРСР Сталін підписав 29 серпня 1951 року», - розповів GreenPost автор серії книг з охорони природи Володимир Борейко.
У 1984 р. на території на цій території створено нові об'єкти природно-заповідного фонду, однак їх статус та площа були незрівнянно меншими у порівнянні "Чернеччиною". Сумарна площа чотирьох ботанічних пам'яток природи місцевого значення ("Ізюмська дача", "Красно- шахтарська", "Пісківська" та "Петрівський дуб-велетень") становила лише 102,1 га.
У 1990 Постановою Верховної Ради УРСР 26 тисяч гектарів тутешніх лісів переведено до найвищої категорії захисності й віднесено до переліку перспективних заказників республіканського значення. У листопаді 1997 рішенням Харківської обласної ради така ж площа - 26000 га - резервується як "унікальний лісовий природний комплекс в степу". Але усі ці благі наміри набули хоч якоїсь конкретики лише у 1999.
«Завдяки зусиллям українських орнітологів весь лісовий масив Ізюмської луки занесено до Національного переліку територій, що важливі для збереження птахів (Important Bird Areas - IBA) під №69, а у 2002 р. - до Загальноєвропейського переліку таких територій (під №048)», - повідомляють Олександр Ординець та Олександр Акулов.
Але IBA – це лише формальний статус, у Законі України про природно-заповідний фонд такої категорії немає, тобто – закон її захищає. Тому важливим було інше рішення: у 2003 р. на 2560 га рішенням Харківської облради створено регіональний ландшафтний парк "Ізюмська лука". У 2005 площу РЛП збільшено до 5002 га. Добре, але – мало: РЛП охоплює тільки одну десяту частину території лісового масиву. Натомість 90% території знаходиться у користуванні ДП "Ізюмське лісове господарство". Тож ідея створення заповідного об’єкту вищого рангу - національного природного парку - на усій цій території дуже правильна і своєчасна.
Про виділення з резервного фонду державного бюджету коштів для здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов'язаної з пожежами на території Житомирської області
1. У зв'язку із надзвичайною ситуацією, пов'язаною з пожежами на території Житомирської області, виділити з резервного фонду державного бюджету Міністерству внутрішніх справ (для Державної служби з надзвичайних ситуацій) 7665 тис. гривень та Міністерству енергетики та захисту довкілля (для Державного агентства лісових ресурсів) 37670 тис. гривень для здійснення заходів з ліквідації її наслідків.
Міністерству фінансів здійснити зазначені видатки на безповоротній основі за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.
2. Міністерству внутрішніх справ та Міністерству енергетики та захисту довкілля:
затвердити у тижневий строк за погодженням з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та Міністерством фінансів перелік витрат, пов'язаних із здійсненням заходів, визначених у пункті 1 цього розпорядження;
подати до 30 вересня 2020 р. Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерству фінансів та Державній казначейській службі звіт про використання коштів, виділених згідно з цим розпорядженням.
Сьогодні, у День пам’яті та примирення і в переддень 75-ої річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, Голова Державного агентства лісових ресурсів України Андрій Заблоцький відвідав одного з ветеранів тієї війни, колишнього працівника лісової галузі Гавтонюка Юрія Тимофійовича. Йому нещодавно виповнилося 93 роки. Юрій Тимофійович більше 30 років пропрацював у лісовій галузі на різних посадах. І зараз завжди цікавиться про галузь, пишається, що він лісівник.
«Пан Юрій в молоді роки пережив жахіття війни, віддав більше третини свого життя улюбленій роботі на благо лісового господарства, після виходу на пенсію не полишав займатися справами, і зараз залишається сповнений добрим духом та оптимізмом. Коли спілкуєшся з такими людьми, то і сам відчуваєш певну натхненність та бажання наполегливо працювати, як це робили наші ветерани. Вони навряд чи масово читають інтернет-новини або переглядають соцмережі з привітаннями до Дня перемоги. Тому і вирішив просто особисто від себе та колективу відвідати і поговорити з одним із них», - зазначив Андрій Заблоцький.
Окрім того, він підкреслив, що працівники Держлісагентства в Києві та областях також відвідали ветеранів війни. І це не одноденна акція – лісівники постійно допомагають ветеранам лісової галузі України.
«Ми завжди пам’ятатимемо про тих, хто захищав і допомагав визволяти українську землю від ворогів», - наголосив Голова Держлісагентства.
Члени Комітету розглянули проект Закону «Про внесення змін до статті 18819 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати» №3354 на засіданні 8 травня, яке відбулося у режимі відеоконференції.
Законопроект доповів його автор - народний депутат України Руслан Стефанчук. Він обгрунтував прийняття законопроекту необхідністю відреагувати на випадки, коли депутатські звернення та запити ігноруються особами, яким вони спрямовані, які стали траплятися все частіше. Внаслідок цього такі механізми здійснення депутатських повноважень як депутатські звернення і депутатські запити втрачають свою ефективність.
Законодавством України, зокрема статтею 18819 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена адміністративна відповідальність за неналежне реагування на депутатські запити та звернення. Водночас збільшення випадків неналежного реагування на депутатські запити та звернення свідчить, що санкції, передбачені на даний час зазначеною вище статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення, є недостатніми і не спонукають адресатів до сумлінної роботи з депутатськими запитами та зверненнями.
У цьому зв’язку автор запропонував внести зміни до Кримінального кодексу та Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими збільшити розміри штрафів та розширити перелік видів стягнень (покарань) за перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради (зміни до ст. 351 КК) та невиконання законних вимог народного депутата України, Рахункової палати, члена Рахункової палати (зміни до ст. 18819 КУпАП).
Крім того, оскільки законодавець вважає невиконання законних вимог Рахункової палати або члена Рахункової палати настільки ж серйозними правопорушеннями, як і невиконання законних вимог народного депутата України (адже відповідальність за усі ці правопорушення передбачено однією статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення), то санкції, передбачені у частинах п’ятій, шостій відповідної статті повинні відповідати санкціям інших частин цієї статті. Законопроектом пропонується їх посилення.
Голова підкомітету В’ячеслав Медяник поінформував про рішення підкомітету, який рекомендує прийняти законопроект за основу та в цілому.
Члени Комітету підтримали рішення підкомітету і за результатами обговорення прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу та в цілому.
Голова Комітету Денис Монастирський повідомив, що порядком денним засідання передбачено розгляд альтернативного законопроекту «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за невиконання законних вимог та перешкоджання діяльності народного депутата України, Рахункової палати, депутата місцевої ради) №3354-1.Однак, напередодні автор проекту народний депутат Олександр Качура відкликав його.
Народні депутати розглянули ще кілька законопроектів та ухвалили відповідні рішення.
Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект Закону «Про внесення змін до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення» №2669.
Законопроектом пропонується внести зміни до ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими: встановити відповідальність за ненадання інформації у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена; збільшити максимальний розмір штрафу за відповідні діяння з п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За результатами обговорення на доопрацювання авторам направлено законопроекти: про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення адміністративної відповідальності за порушення державних стандартів. норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів» №2580; про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств за необгрунтовану вирубку лісів)» №2581; про внесення змін до Кримінального кодексу України, щодо кримінальної відповідальності керівників лісових господарств» № 2581-1.
Народні депутати розглянули проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо питання про виплату винагороди викривачу)» №3127 і прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді не включати законопроект до порядку денного сесії та направити його автору на доопрацювання.
Комітет розглянув ініціативу Комітету з питань екологічної політики та природокористування про створення спільної робочої групи для розслідування причин та наслідків виникнення лісових пожеж, які відбувалися нещодавно по всій країні. Спільна робоча група двох комітетів, зокрема, має з’ясувати підстави для виникнення таких широкомасштабних пожеж, заслухати інформацію керівників центральних виконавчих органів щодо виявлення конкретних винуватців цих пожеж, напрацювати відповідні рекомендації, а також продовжити напрацювання законопроекту щодо запобігання виникнення лісових пожеж в майбутньому, який вже опрацьовується у Комітеті з питань екологічної політики та природокористування.
Члени Комітету підтримали ініціативу та висловили бажання взяти участь в роботі спільної робочої групи.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
