ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

30 липня 2018

Мінприроди хоче відновити перевірки лісових рубок



В Міністерстві екології та природних ресурсів України хочуть відновити прервірки у сфері лісового господарства за допомогою Державної екологічної інспекції. Про це розроблено відповідну постанову, націлену на послаблення діючого мораторію на здійснення перевірок у природоохоронній сфері, пише УКРОП із посиланням на Ресурс.

Про це повідомляє прес-служба відомства.

Про це повідомив заступник міністра екології та природних ресурсів України Василь Полуйко під час робочої наради в Кабінеті Міністрів України щодо ситуації у сфері лісового господарства.

Зокрема, під час робочої наради Василь Полуйко наголосив, що Мінприроди відчуває брак інформації щодо ситуації із вирубкою дерев, оскільки Державна екологічна інспекція України свого часу втратила можливість здійснювати відповідні перевірки.

«Нами підготовлена і внесена постанова до Кабміну, яка хоче, щоб екологи первіряли випадки щодо вирубування лісу, – пояснив заступник міністра.

http://укроп.org/мінприроди-хоче-відновити-перевірки/




«На лісову галузь йде системна і серйозна атака»



Заступник Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар дав інтерв’ю луцькому телеканалу, де відповів на гострі запитання журналістів, пише УКРОП із посиланням на Ресурс.

Зокрема, він розповів по можливі причини президентського вето на мораторій на експорт необробленої деревини, скандальне розслідування британської організації про незаконний експорт лісу, проблеми лісової галузі.




Президент ветував закон про мораторій на експорт необробленої сировини. Яка його мотивація?

Президент і адміністрація президента пояснили свої дії чітко і конкретно. Наскільки я зрозумів з публікації, президент виступає за посилення контролю за контрабандою, в тому числі і лісу, але в закон були внесенні між першим і другим читанням різні поправки, які порушують міжнародні зобов’язання України і з точки зору президента, ця річ має бути виправлена після того, як закон буде прийнятий і підписаний. Від себе можу додати, що ми досить довго працювали над цим законом разом із розробниками. І наші аргументи були наступні. По-перше, треба врахувати, яка деревинна сировина не переробляється в Україні. Вона сьогодні не переробляється в Україні, вона не буде перероблятися і завтра. А тому треба розуміти часові рамки, які треба дати нашим підприємствам для того, щоб вирішити питання цієї сировини. Інакше вона просто буде нагромаджуватися на складах і в певний час підприємства лісогосподарські припинять свою роботу.

Питання друге, яке пройшло зараз в законі. Це питання не тільки власне дров, але й похідної продукції. Ми говоримо про щепу, ми говоримо про пілет, ми говоримо про дрова колоті, це продукти переробки, в тому числі і дрова колоті, тому що вони проходять через відповідні дровоколи, це обладнання дороговартістне, яке було завезено в Україну. І якщо брати Закарпатську область зокрема, то наскільки мені зрозуміло, більше 500 людей займаються виробництвом і експортом цієї продукції. Ці метрові дрова ніяк не можуть бути класифіковані, як діловий ліс. Тому мені здається, ці речі треба поправити в законі, виправити і винести їх з-під заборони експорту. Тому що в даному випадку це буде шкодити українській економіці.

Як ви оцінюйте розслідування англійського сайту щодо неконтрольованого експорту лісу в Європу?

Для того, щоб робити системно якесь обвинувачення, чи аналіз того чи іншого явища, потрібно мати для того підстави. Ми з’ясували інформацію, якуприлюднила ця організація, на підставі яких документів вона оприлюднила це звернення і проаналізували наслідки. Організація знаходиться в Великобританії, зареєстрована в 2015 році і складається з однієї людини. Одна людина – це директор. Цей директор не є фахівцем, не має лісової освіти в цій галузі і ніколи не виступав як експерт в лісовій галузі. Самі ці факти говорять про те, що це дослідження можна брати до уваги лише частково. Якщо брати подальше бачення і долю цієї організації, то ми зіштовхнулися з наступними фактами. Цей директор організації чи його представники неоголошені зв’язувалися з нашими громадськими організаціями, громадськими активістами, які надавали їм свої дані. Хто ці активісти, які дані вони надавали, нам невідомо, але сказати, що це офіційні дані щодо вирубки, щодо експорту ми сьогодні не можемо. Вони не користувалися державними офіційними даними. Все побудовано на припущеннях, на здогадках, на висловленнях неофіційних осіб, які ніяких доказів не дають. Будувати серйозну політику, або відношення до держави на таких фактах та аргументах, мені здається неправильно. Мало того, почали виступати громадські активісти, які в тому числі, виступають із критикою діяльності офіційних лісогосподарських структур, які говорять, що дані, які в них взяли, вони перекручені, вони не відповідають дійсності, вони сфальсифіковані.


Якщо стільки скандалів стосовно цієї організації, стільки неточностей, стільки проблем, то мені здається, що ця ситуація була кимось інспірована і комусь безпосередньо вигідна. Не дивно, що вона спричинила таку реакцію з боку, в тому числі, урядових структур. Мені здається, що з цього боку не зовсім правильно було поінформовано прем’єр-міністра України. Але реакція є, і сподіваюся, що з нашими силами наші лісогосподарські господарства можуть довести свою невинуватість, наскільки мені відомо, всі лісогосподарські підприємства працювали абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, він був за всіма законами України.

Кому вигідна ця кампанія з дискредитації галузі?

Це не лише дискредитація лісової галузі, але й держави Україна. Чому? Ми говоримо не тільки про лісоматеріали в круглому вигляді. Якщо ви уважно читали статтю то там писалося про пиломатеріали невідомого походження. Тобто контекст статті йде про те, що в Україні проводяться суцільні незаконні рубки, а отже ліс заготовлений за стандартами, які не відповідають вимогам європейських структур. А отже з нього виготовляти щось є неправильно відповідно до європейських норм і правил. Тобто всю лісову галузь України, я ще раз хочу підкреслити, не тільки і не стільки круглий ліс, але й продукцію виробництва круглого лісу, починаючи з виробництва пиломатеріалів, і закінчуючи готовою продукцією, треба заборонити до реалізації на європейському ринку. Тобто український ліс вибуває з європейського ринку. Це досить проблемна позиція і вона б завдала великої шкоди Україні. Такі гіганти, як «Ікея» оголосили про вхід на український ринок. Всі ми знаємо, що ця компанія не працює по контрабандних і незаконних схемах. І вони вирішили зайти саме в цей час, вивчивши український ринок, а вони дуже довго його вивчали, на відміну від фахівців громадських, вони робили це достатньо системно і професійно. І коли вони б почали заходити на український ринок, вони б когось потіснили. Це був би серйозний перерозподіл ринку всередині України. Особливо це не сподобалось конкурентам на нашому напрямку. Безперечно цей фактор, як і інші фактори були в основі написання цього матеріалу, я в цьому переконаний.

Тобто, в дискредитації галузі є певні зацікавлені сторони?

Давайте перерахуємо фактори, які передували цій статті. Вперше лісова галузь повністю позбавляється фінансування. Такого ніколи не було. Три роки поспіль лісова галузь не фінансується. Це означає, що східні та південні підприємства змушені припиняти фактично своє існування, тому що, вони не можуть виплачувати заробітну плату, це не ресурсні області, вони не можуть посадити новий ліс, вони не можуть реагувати на виклики, такі як пожежі, буревії. Ресурсні підприємства так само просідають, тому що на їхніх плечах виносяться підприємства Півдня та Сходу. Галузь не може впроваджувати нові технології, галузь не може адекватно відповідати на виклики.

Далі приймається рішення щодо приватизації і передачі в концесії основних лісів. Проти цього виступала більшість голів обласних та районних адміністрацій, народних депутатів місцевих рад і галузь просто вийшла і сказала, що не дозволить зробити приватизацію. Це не просто було чиєсь рішення, це було стратегічне урядове рішення, яке сьогодні призупинено.

Які факти на сьогодні є, що доводять такі речі? Фактів на сьогоднішній день не має. Це перший раз, коли звинувачують не конкретні підприємства, не окремих експортерів, а цілу галузь не більше не менше звинувачують в організації такої великої роботи.

Щодо кримінальних справ, то ніхто не стверджував, що в лісовій галузі немає проблем, вони є однозначно, однак вони не характеризують галузь загалом. Є окремі справи, які тривають в суді, тривають судові процедури, така річ є в кожній галузі. Мені не зрозуміло, чого йде таке інформаційне навантаження на суспільство? Кажуть, що ситуація катастрофічна, вирубується ліси, мовляв, вивозиться діловий ліс, ну не вивозиться діловий ліс. Справа в тому, що ми маємо тільки 2 факти, факт по одному коду класифікацій і факт розмитнення по іншому коду, але варто врахувати, що в нас немає уніфікованих норм між нашим законодавством і законодавством Європейского союзу.

Європа має 4 класи якості деревини. А ми маємо 3. І під клас «Д» не завжди підпадає ділова деревина в нашому розумінні. Я можу сказати точно, що ніхто ділового лісу, системно маю на увазі, під кодом відповідної класифікації не вивозить, це нонсенс. В таких великих об’ємах це неможливо. Це не голка, щоб її вивезти в один момент. Якщо є співпадання з кодами класифікації, то це питання можна вирішити, але це не діловий ліс, не фанерна сировина, не високоякісні сортименти лісові. Це визнається низькоякісним сортиментом, який в Україні не переробляється. Тому вони підходять в нас під класифікацію дров паливних. Таке визначення радянського ГОСТу, за яким до сьогоднішнього часу ми живемо, нажаль, але це правда. Якщо воно визначається цим ГОСТом, то скажіть будь-ласка, дрова паливні на Україні, які йдуть до плиту і їдуть на щепу на внутрішньому виробництві це нормально, а ті ж самі дрова паливні, які йдуть на виробництво щепи на експорт (при тому, що сюди заходить валюта, при тому що підприємство офіційно експортує), то це викликає сумнів і таку реакцію, що вивозиться ліс на експорт. Підприємства лісової галузі системно діловий ліс не вивозили і не експортували, навіть економічних умов до цього немає. Наші підприємства експортували ту сировину, яка підходить під класифікацію дров’яної сировини. і яка в Україні не переробляється, переробки як такої в Україні немає. Тому вона вивозилася на експорт, отримувалася валюта, яка йшла на розвиток цих підприємств. І це нормально в кожній країні, якщо це не порушує законодавство. Наскільки мені відомо, це законодавство не порушує.

Була така інформація, що 90% експортерів паливних дров – це державні лісогосподарські підприємства…

Мені складно сказати, скільки хто вивозить сировини. Наші підприємства це робили, але робили це згідно чинного законодавства, і проблем в цьому я не бачу. Навіть експортуючи цю сировину, код митної класифікації встановлює тільки митник, ніхто інший. В законі так і написано. Що роз’яснення чи пояснення інших сторін, окрім митниці, носить виключно рекомендаційний характер

Встановлення кода – це прерогатива виключно митних органів України. Якщо йшло на експорт – то це питання до митників, чому вони під цим кодом випускали більшу частину продукції. Але я хочу сказати, що такої системи, очевидно, не було, яка б зв’язувала митника з лісівниками. Йшов процес дозволеного державою експорту.

Що би ви сказали простим лісівникам, керівникам лісгоспів, яких залякують цією інформаційною кампанією?

На лісову галузь йде системна і серйозна атака. І перевірки в лісовій галузі вони не припинялися. Щодо нас постійно проводять перевірки і думаю, лісівники випрацювали певну систему. Всі документи прозорі, рубки відбуваються відповідно до законодавства і чітких правил, які сформовані в державі, експорт відбувається за чіткими правилами і законами, які є в Україні. Якщо є потреба перевірити підприємство, значить, є така є потреба, галузь на неї відреагує спокійно. Я хочу дати посил і звернутися до всіх лісівників. Що сьогодні тільки від нашої позиції залежить, чи зможемо ми зберегти лісову галузь Україні, чи вона буде знищена.

І тільки тоді, коли галузь змобілізувалася і тільки тоді, коли вона чітко сформувала свою позицію і виступила єдиним фронтом, цей наступ вдалося відбити. Це не перший наступ на лісову галузь. Він відбувається поетапно. Тому що досить великі фінанси задіяні в тому, аби вийти з приватизацією лісів, або вийти в концесію, а потім користуючись не зовсім високою культурою деяких українців, знищити галузь. Більшість країн відмовилась від концесії. Тільки в Росії та Канаді – величезних країнах з величезними лісовими масивами – є своя концесія. В інших державах вона показала себе досить негативно.

Цікаво, що там, де з’являється ця англійська організація, що проводила так зване розслідування, там обов’язково йде питання про концесію. Вони є передвісником або супроводжуючим фактором для того, щоб дати місцевій лісовій галузі не відбутися, а потім політична еліта приймає рішення про приватизацію лісів. Я вважаю, що це рішення буде самим згубним для українського лісу. Ми не можемо йти на це рішення, бо в українським умовах це призведе лише до того, що лісова галузь перестане існувати.

Сохранились. На Киевщине появились новые объекты природно-заповедного фонда



В Киевской области пополнилась копилка объектов природно-заповедного фонда. Депутаты Киевоблсовета добавили в перечень 9 новых объектов, среди которых региональный ландшафтный парк, ландшафтный заказник местного значения и ботанические памятки. Однако, для окончания процедуры и внесения их в карту Госгеокадастра необходимо финансирование. В этом году его ждать не стоит.


Решения

Как стало известно KV, 20 июля депутаты Киевского областного совета проголосовали за решение “Об объявлении нововыявленных территорий и объектов природно-заповедного фонда местного значения на территории Киевской области”.


“Объявить региональным ландшафтным парком, ландшафтным заказником местного значения и ботаническими памятниками природы местного значения территории, которые имеют особую природоохранную, научную, эстетическую и рекреационную ценность, без изъятия земель у землепользователей, согласно перечню”, - говорится в документе.

В связи с этим были приняты изменения в “Региональную программу развития природно-заповедного фонда Киевской области "Киевщина заповедная на 2017-2020 годы.

Как объяснил глава комиссии по вопросам экологии Киевоблсовета Максим Запаскин, таким решением все объекты были внесены в программу.



”Изменения в программу заключаются в том, что все 9 новых объектов были в нее внесены. После этого будет профинансировано соответствующее научное обоснование. Из облбюджета выделят 20-40 тыс. гривен на каждую памятку. Потом вынесение границ в натуре. Все это позволит огласить объекты памятками культурного значения”, - говорит он.

Как рассказала в комментарии KV председатель Департамента экологии КОГА Виктория Киреева, много времени ушло на документацию.



”Создание именно заказников не требует финансирования. Принятие решения о создании новых объектов не было проблемным. Больше времени ушло на документацию, согласования с местными советами, ведь это делается только с их подачи. Данные объекты важны для Киевщины. Например, создание ландшафтного парка в Яготине позволит городу развиваться, местным жителям будет где отдохнуть. Мы сможем им давать дополнительное финансирование для развития. Второй заказник - сохранение лесов в Таращанском районе, что также очень важно. Мы должны сохранить их для потомков, поскольку сейчас деревья активно вырубают. Остальные объекты - исторические дубы в разных местах, которые захотели сохранить местные жители”, - говорит она.

По ее словам, этап, на котором понадобится финансирование - вынесение границ в натуру.

“Но это будет в году, возможно, следующем. Зависит от экологического фонда и наполнения бюджета. Все это прописано в программе “Киевщина заповедная”. После этого объекты вносят в Госгеокадастр на онлайн-карту и эти территории навсегда становятся заказниками”, - резюмировала она.

Ландшафтные объекты

Так, среди перечня нововыявленных территорий и объектов природно-заповедного фонда местного значения региональный ландшафтный парк “Яготинский имени Гетьмана Кирилла Разумовского”. Он расположен в городе Яготин, его площадь составляет 131,5673 га.

Сообщается, что на проектируемой территории находятся уникальные ландшафты с ценными видами флоры и фауны. Особенно ценным является полуостров “Круглый остров”, отличающийся раритетной растительностью центральной лесостепи и является рефугиумом лесного холма в пределах реликтовой долины реки Супий.

Как рассказала KV мэр Яготина Наталья Дзюба, такая инициатива возникла в ходе сотрудничества горсовета с активистами.



“У нас есть большое искусственное озеро и парк. Общественники предложили создать природоохранный объект садово-паркового искусства или исторический. Поэтому мы обратились в КОГА, они пообещали помочь. Через некоторое время к нам приехали специалисты Государственной академии природопользования, мы обошли все территории. Они подготовили отчет о растительности и животных, подали его в департамент КОГА. С нами связались, помогли в оформлении документов. И вот уже принято решение о создании регионального ландшафтного парка. Сегодня мы у власти, завтра придут другие люди. И для нас важно, чтобы этот объект был под охраной государства ”, - отметила она.

Второй объект, ландшафтный заказник местного значения “Ружковские яры”, расположен в селе Рожки Таращанского района, его площадь - 238,1 га.

Его территория ценна для сохранения восьми овражно-балочных участков и представляет собой степной флористический комплекс, который сохранился в верхней и средней части склонов где попадаются растения, занесенные в Красную книгу Украины. Кроме того, там находится целый ряд редких и малочисленных видов животных, которые охраняются в соответствии приложения II к Бернской конвенции.

По словам председателя Рожковского сельсовета Александра Мокляка, они решили сохранить зеленые насаждения.



“Наше село расположено в низине около русла реки. А наверху высажены деревья как защита от затоплений. Поскольку сейчас тенденция вырезать деревья не только в Карпатах, но и везде, мы создали заказник местного значения. Теперь работы на этих насаждениях должны быть прекращены. Также там находится целебный источник, куда приезжают люди с Украины и даже со всего мира. Будет приятно, если нам удастся его сохранить”, - сказал он.

Ботанические памятки

В селе Дедовщина Фастовского района расположен “Родительский ясень” возрастом около 150 лет. На высоте 0,5 м дерево имеет в обхвате 3,8 м, его высота - 25 м.

Три ботанические памятки природы местного значения расположены в Обухове. Среди них “Дуб-долгожитель”, один из самых старых экземпляров дуба обычного возрастом около 400 лет высотой 26-28 м и толщиной 150 см. На высоте 1,3 м дерево имеет в обхвате 4,7 м.

Объект “Вековые деревья дуба обычного” являет собой 14 вековых деревьев из самых старых экземпляров дуба обыкновенного возрастом около 200 лет, а одного дерева - 350-400 лет. Высота деревьев дуба в среднем составляет 24-28 м, толщина - 150 см. На высоте 1,3 м деревья имеют в охвате 4,7 м.

“Таценковские дубы-великаны” - это 10 вековых деревьев из самых старых экземпляров дуба обычного возрастом около 200 лет. Высота деревьев дуба в среднем составляет 24-28 м, толщина - 150 см.

Как отметил KV мэр Обухова Александр Левченко, лесники начали вырезать деревья, поэтому они обратились в облсовет.



“Данный вопрос мы решали недолго, как обратились в облсовета, так нам и помогли. Необходимость утвердить объекты как природно-заповедные возникла из-за того, что лесники начали вырезать дубы. Мы хотим их сохранить и создать место для отдыха горожан и гостей Обухова”, - рассказал он.


В селе Ташань Переяслав-Хмельницкого района расположено две памятки - “Ташанковский дуб” и “Дуб любви”.

Оба они являются старыми экземплярами дуба черешчатого возрастом около 500 лет высотой 26-28 м, на высоте 1,3 м имеют в обхвате 5 м.

По словам председателя Ташанского сельсовета Переяслав-Хмельницкого района Виктора Кужильного, памятки требуют денежных вложений.



“Данные объекты находятся за пределами населенного пункта, поэтому ими занималась администрация. Они расположены в местном парке-памятнике садово-паркового искусства. При князе Горчакове парк был обогащен разными видами деревьев, озерами. Сейчас это все находится в пользовании Переяслав-Хмельницкого лесхоза и в не очень хорошем состоянии. Поэтому мы просили передать его кому-нибудь, чтобы выделили средства и навели порядок”, - говорит он.

И последняя памятка расположена в селе Глебовка Вышгородского района. Объект “500-летний дуб” - старый экземпляр дуба черешчатого возрастом около 500 лет высотой 30 м. На высоте 1,3 м дерево имеет в охвате 5,6 м.

Напомним, как ранее сообщала KV, в мае прошлого года Киевский областной совет проголосовал за внедрение новой экологической программы “Киевщина заповедная” на 2017-2020 гг. Ее разработчики обещают за 20 млн гривен увеличить площадь заповедников с 10,4% территории Киевщины до 15,7%. Это - 83 новых национальных парка, заповедника и заказника в разных районах Киевщины, благодаря которым уже в 2020 году площадь заповедных зон в Киевской области достигнет 443 тыс. га.

Ехо британських «досліджень», Або як український ліс не пускають на європейський ринок



Земля, бурштин і ліс. Цих три взаємопов’язаних слова були і залишаються ласим шматком природного багатства України. Деревина як лісова продукція – перспективна та прибуткова експортна галузь , що дає роботу 350 тисячам чоловік і становить майже 4% ВВП. Ліс і його багатства завжди були в сфері зацікавленості влади, бізнесменів та закордонних інвесторів. Всі хочуть контролювати лісову галузь, а дехто – ще й «робити» на цьому гроші. Хоча могла б заробити держава…

Інформаційних приводів навколо українського лісу вистачає: санітарні вирубки, засилля короїду, експорт, мораторій, тощо. Незважаючи на те, що лісівникам вдається чимало робити для розбудови галузі, в суспільстві акцентують увагу на проблемах, а інколи – їх підкріплюють видуманими фактами.

Напевно, диму без вогню не буває і справді в лісовій галузі проблем вистачає. Зрештою, не сперечаються з цим і самі лісівники, які всіляко намагаються вирішувати проблемні питання. Однак «хранителі лісу» часто стають заручниками несприятливого інформаційного фону, який формує критичні настрої в народі і навіть коли звинувачення голослівні, нічим не аргументовані і просто «висмоктані з пальця» – у суспільстві їм вірять.

Розглянемо приклад із вирубкою лісу і подальшою його контрабандою. Представники галузі не заперечують, що така проблема існує і справді часто кошти за лісову продукцію ідуть не в держбюджет, а в кишені недобросовісних псевдохранителів лісу. Окрім цього, варто зазначити, що вирубки та подальший продаж деревини здійснюють не лише державні підприємства, але мова не про те. Заради правди варто відзначити, що чимало публікацій та досліджень про український ліс – ретельно сплановані «писульки», що мають на меті не об’єктивно оцінити реальність, а правдами і неправдами виконати певну мету, лобіюючи чиїсь інтереси.

Ситуація, що може підтвердити цю тезу трапилася нещодавно. Фактично, тиждень тому в багатьох всеукраїнських та регіональних ЗМІ з’явилася серія публікації із заголовком «Україна на першому місці з незаконних поставок лісу в ЄС». Сама по собі назва публікації хоч і достатньо категорична та радикальна, однак не виникає стільки дискусій як зміст цих матеріалів. І справді, пересічний читач, який лише зверне увагу на заголовок і не читатиме текст вкотре себе переконає, що «корупціонери масово експортують український ліс і наживаються на цьому». Під впливом згаданим вже нами інформаційного фону цей читач ,скоріш за все, не буде навіть читати матеріал і сформує ще одну стереотипну думку. Якщо ще не всі українці звикли читати лише заголовок і на основі цього робити висновок, а є ще такі люди, які мають терпець прочитати текст і проаналізувати його, то тоді може наше суспільство і навчиться відділяти мухи від котлет.

Коротко про те, які ж факти подаються в цих публікаціях. В основі них – нібито звичайнісіньке дослідження британської неурядової організації Earthsight. Відповідно до висновків Earthsight, під час дії мораторію на вирубку лісу, в обхід не тільки національного законодавства, а й регламентів і сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в мільярд євро у 2017 році. Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, яке буцімто виконане на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78% рубок є невиправданими і, отже, незаконними.

Надибали британці і на ще одну цікаву штуку. У дослідженні йдеться, що колишній голова Держлісагентства Віктор Сівець, який зараз переховується від слідства десь в РФ, побудував цілу схему передачі “санітарного” лісу безпосередньо ринковим компаніям через мережу офшорних юрисдикцій. Earthsight стверджують, що схема, яка працювала із 2011 року, діє до цього дня.

Аби засумніватися в істинності цього дослідження достатньо всього декілька раз перейти за посиланнями на першоджерела та, власне, на сам сайт організації, яка проводила «розслідування». Компанія Earthsight зареєстрована в 2015-му році, а сайт і взагалі з’явився у 2017-му. Далі – цікавіше: згідно з даними, які пропонують самі ж Еarthsight в їх організації працює аж одна людина! Дослідження-доповідь, до якої так активно апелюють українські ЗМІ опублікована в розділі «Розслідування» під кричущою назвою «Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери й уряд ЄС не справляються із проблемами українських лісів». Окрім дослідження лісів України, в розділі є ще два «розслідування»: перше – присвячене парагвайським лісам Чако, друге – руйнування лісів басейну Конго. Невже три дослідження нехай навіть присвячені схожій проблематиці, але держав з різних континентів, а відповідно – з різними природними та кліматичними особливостями проведено однією людиною? Та ще й в достатньо короткий часовий проміжок. До того у «розслідуванні» щодо українських лісів немає жодних статистичних розрізів, на основі яких було сформовано детальні цифри. Принаймні, нам їх віднайти не вдалось. Аби з’ясувати істину та дізнатися, чи відповідає дослідження реальному стану справ звертаємось з коментарем до заступника голови Держлісагентства України Володимира Бондаря.



Володимире Нальковичу, британська неурядова організація Еarthsight опублікувала дослідження, в якому наводить дані від 67 до 78% рубок лісу в Україні незаконними. При цьому, організація розповідає про корупційну складову і навіть наводить приклади. Наскільки це дослідження можна вважати реальним відображенням справ?
Ви знаєте, до всього треба ставитися з належною увагою, якщо факти викладені правильно, коректно і вони відповідають дійсності. Давайте почнемо з того, що собою являє ця організація, де вона взялася і чи можна вважати коректними її так звані дослідження. Організація зареєстрована в 2015-му році у Великій Британії і складається з однієї людини – директора. Інших людей в ній немає. Вони самі пишуть, що до 2015-го року діяли підпільно в Британії, а потім нібито діяли вже офіційно. Знову ж таки, організація стверджує, що цих два роки цей директор, очевидно один, займався дослідження українських лісів. Знаєте, якщо організація створюється в Британії і два роки займається дослідженням українських лісів, у мене викликає сумніви для чого таку організацію створювати, ну, але ж диваки різні є. Я думаю, що це їхнє право. Але як може громадська організація британська, спираючись на якісь дані статистичні, стверджувати таку фахову і серйозну річ, що саме 67 % лісу заготовлено неправильно. Для цього треба мати досить серйозні дані, щоб будь-які цифри довести до такої точності. Ми прочитали це дослідження в оригіналі, адже в ЗМІ є лише витримки з нього. Я можу вам сказати декілька позицій. Перше – дослідження готувалося не англійською мовою. Я не знаю,чи українською, але не англійською. Фахівці, які його перекладали говорять, що це поганий переклад, а не текст написаний в оригіналі англійською мовою. До того ж, електронний переклад, який не відповідає стилю написання англійської мови. Друге – там абсолютно немає ніякої конкретики і пояснення звідки беруться такі дані. В досліджені посилаюся на джерела в українській пресі. Знаєте, посилатися можна на різні джерела, але робити з них системні висновки такого характеру не треба. Жодного конкретного дослідження на місці немає. Це ж очевидно, бо і немає людських ресурсів в цієї організації і не було жодного відповідного звернення.

Невже нічого конкретного Ви та працівники лісової галузі, які вивчали це дослідження так і не знайшли?З конкретики там написано, що вони працювали на 18 локаціях в чотирьох західних регіонах України. Навіть якби все було правдою, то я наведу конкретний приклад. На сьогоднішній день в Україні видано близько семи тисяч лісорубних квитків за півроку. Тобто сім тисяч ділянок різних, великих і маленьких на сьогодні знаходяться в обробці. Вони присутні на вісімнадцяти. Скажіть, на скільки коректне таке дослідження і правдиве?

Тоді, напевно, це взагалі не можна називати дослідженням…Так отож. За таких умов не можна провести точне дослідження. Я сумніваюся і в тому, що вони відвідали цих вісімнадцять. Не могла це зробити одна людина, і взагалі навряд цей директор був в Україні. Вони можуть спиратися на думку інших людей, а мета цих людей може бути зовсім інша.

Для чого ж тоді публікувати таку річ?Давайте подивимось на час, коли з’явилось це дослідження. Великі виробники, такі як ІКЕА, оголосили про вхід на український ринок. Вхід ІКЕА завжди характеризується тим, що вона не працює в корупційних схемах і її вихід на чийсь ринок вивчається досить таки довго. Там системно вивчається інформація, тоді приймаються відповідні рішення. Безперечно, те що ІКЕА буде працювати на нашому ринку може не подобатися комусь з конкурентів, тому що це буде пов’язано з тим, що великий переробник може бути в Україні. Тому ситуація склалася наступним чином. Як на мене, знайшлися люди, які почали застосовувати всі засоби, щоб великі компанії, такі як ІКЕА, на український ринок не заходили.

Чому ж стільки людей звертає увагу на це дослідження, не вникаючи у суть?Мені теж дивно, що дуже багато людей звертають увагу на такі дослідження. В нас в Україні є набагато серйозніші і ґрунтовніші дослідження, що стосуються лісової галузі. Вони чомусь не беруться до уваги. Натомість англійська громадська організації з добре проплаченою розкруткою зробила такий галас. Я вважаю, що це все минеться, ніякої конкретики тут немає і не може бути, тому що ніякими серйозними дослідженнями ця організація не займалася. А проблем багато в Україні залишається. Є проблема відсутності уніфікації тарифів. Цікаво, чому розмитнюється деревина по одному коду в Україні, а в Європі замитнюється по іншому: в Європі рахують по одному, в Україні – по-іншому. Тому і ми маємо такі недоліки, про які я постійно говорю. Мало хто розуміє і знає, що ми сьогодні живемо за гостами 80-х років і це абсолютно неприйнятна ситуація, але замість того, щоб уніфікувати ці речі подібно до Європи, ми слухаємо такі організацію

Кому і для чого може бути вигідно така дезінформація? Наробити шуму чи є якась глобальніша мета?Думаю, що мета глобальна є одна – давно деякі ділки придивилися до того, щоб запустити приватизацію і безжально вирубати ліс, користуючись недосконалістю українського законодавства та низькою правовою культурою. Глобальна мета така і це не перший випадок, є дуже багато цьому підтверджень. І галузь з цим бореться вже не перший десяток років. Це якщо говорити про глобальну мету, коли ж згадати про тактичну мету, то сьогодні, попри все, нікого не цікавлять наші економічні інтереси. Наших партнерів, друзів чи колег, чи сусідів завжди цікавлять власні інтереси, розвиток власної економіки та бізнесу, розвиток власної лісопереробки і надання Україні негативного іміджу корумпованої країни, або створення такого іміджу для певної галузі. В тому числі, лісової. Створення такого іміджу не додає можливості виходу на експортні позиції будь-якій царині, ні царині круглого лісу, ні продукції глибокої переробки. Якщо ви помітили, то фабула звучить так: з «корумпованого» лісу робить продукція, а вона не повинна робитися. Значить треба заборонити можливості використання українського лісу в будь-якому вигляді, не тільки у круглому вигляді, а й пиломатеріалів та в іншому вигляді. Тобто, це далекоглядна політика, політика системна. Продукцію українського лісу не хочуть пустити на європейський ринок, захищаючи свої ринки. Мені дуже прикро, що ми ведемось на такі дослідження і робимо галас, коли варто було свою промисловість підтримати. Погоджуюся, що там де є проблеми – їх треба вирішувати, де є корупційні схеми – їх треба закривати. В конкретному випадку , цьому немає жодних підтверджень, це голослівне звинувачення на адресу всієї галузі і створено нам проблему. Ці звіти понаправляли в багато іноземних представництв. Ми вже маємо відгуки від них, від багатьох європейських компаній. Я думаю, що це не буде сприяти тому, щоб європейські компанії працювали з продукцією української переробки. Це не може не відобразитися на нашій економіці. Така-от непроста історія.

Чи розглядаєте, що це сплановане псевдодослідження може бути замовлене проти Вас особисто або ваших колег-лісівників?Я не думаю, що моя скромна персона була в основі цього псевдодослідження. На моє переконання, мета – глобальніша, хоча, безперечно, це може зачепити і мене персонально, і моїх колег. Причина – ми боремось з тим, аби українські ліси не були пущені ні під приватизацію, ні під концесію. Ми розробили і запропонували свою концепцію розвитку лісової галузі, яка поки не приймається. Можливо, і це частково є каменем спотикання. Але я ще раз хочу сказати, що б’ють не по мені. Люди не є стратегічною метою. Це є удар по економіці держави.

Коментар Володимира Бондаря лише підтверджує те, що дослідження британської організації є досить сумнівними. Зі слів лісівника, можна зробити висновок, що метою доповіді організації є недопущення виходу українського лісу та його продукції на європейський ринок і бажання певних осіб приватизувати ліс для подальшого його експорту.

Хто ж така ІКЕА і чому комусь так «муляє», що ця компанія може вийти на наш ринок? IKEA — транснаціональна корпорація, заснована у Швеції, яка розробляє та реалізує швидко-збірні меблі, кухонну техніку та аксесуари для дому. Штаб-квартира розташована в Нідерландах. З 2008 року вона є найбільшим у світі меблевим продавцем.



Станом на листопад 2017 року IKEA володіє та керує 411 магазинами в 49 країнах. У 2016 фінансовому році корпорацією було продано товарів на 36,4 млрд євро. Веб-сайт IKEA містить приблизно 12 000 одиниць товарів. З вересня 2015 року до серпня 2016 року веб-сайт відвідало понад 2,1 мільярда інтернет-користувачів. Компанія відповідає за приблизно 1 % світового споживання деревини серед комерційної продукції, що робить її однією з найбільших користувачів деревини в секторі роздрібної торгівлі.

Історія з ІKEA в Україні тягнеться достатньо давно. Корпорація заявила про намір вийти на український ринок на початку 2005-го року і планувала відкрити перший торговий центр в Києві восени 2006-го, проте цей процес затягнувся через проблеми з виділенням відповідних земельних ділянок. На початку вересня 2007-го року гендиректор підрозділу IKEA в Росії і СНД Пер Кауфман повідомив, що компанія отримує першу земельну ділянку під Одесою Були також чутки про будівництво під Києвом в Борисполі . В червні 2010-го компанія оголосила про припинення пошуку земельних ділянок і будівництва першого магазину в Одеській області.

Прогресу вдалося досягнути лише через 8 років. У лютому 2018: в ЗМІ з’явилось повідомлення, що магазин IKEA в Україні відкриють до кінця року. На початку липня IKEA офіційно заявила про пошук персоналу для роботи в першому в Україні магазині.

Цілком очевидно, що корупційні скандали та негативні інформаційні повідомлення, навіть якщо вони голослівні та видумані, не сприятимуть укладенню такої бажаної угоди із міжнародною компанією. Якщо угода, що готувалася вісім років вкотре зірветься, то Україна може втратити мільйони, які могла б отримати внаслідок її підписання.

Український ліс не хочуть відкрито пустити на європейський ринок. Принаймні, так щоб за нього отримувала гроші саме держава, а не люди зі «схеми». Імовірно, що метою досліджень та інформаційного шуму є бажання кадрових змін, які дадуть змогу усунути неугодних і привести на посади тих, хто буде не проти приватизації, а «сяде» на схему й долучиться до «приватного» експорту лісу.



Яка б насправді не була мета дослідження Еarthsight, але не треба бути великим спеціалістом в лісовій галузі, щоб зрозуміти, що в ньому багато недопрацювань та дивних збігів. Наскільки реально може ілюструвати ситуацію дослідження, яке проводилося на 18 ділянках із 7000? Звісно, якщо воно справді проводилося. Чи міг один працівник неурядової організації у Великобританії встигнути менш ніж за три роки дослідити лісову галузь Конго, Парагваю та України і чи робив він це взагалі? Чому «дослідження» з’явилось саме в той час, коли нарешті може втілитися у реальність довгоочікувана угода з ІКЕА.

Сумнівних питань багато, а висновок один: поважні експерти, міжнародні компанії та ЗМІ не повинні робити глобальних висновків на основі доповіді Еarthsight. Без сумніву, проблема незаконних вирубок, подальшого експорту та корупції у лісовій галузі існує, але з нею потрібно боротися системно на основі ґрунтовних досліджень з врахування ситуацій на тисячах ділянок, де вирубується ліс. Для того, щоб вирішити цю проблему вкрай необхідним є й впровадження закону про мораторій на експорт необробленої деревини, який Президент України ветував і повернув на доопрацювання. Окрім політичної волі та законодавчого підґрунтя, потрібна й стабільність в лісовій галузі, яка не може бути забезпечена при кадровому лобізмі та постійних дискредитаціях лісівників.

Андрій Мошкун

Ліси Міжгірщини боронять від пожеж, облаштовуючи мінералізовані смуги

Одним із ефективних методів боротьби з вогняною стихією є мінералізовані смуги – штучно створений протипожежний бар’єр, шляхом очищення певної ділянки території, що межує з лісовим масивом, від горючих матеріалів.



З початку 2018 року Міжгірським держлісгоспом створено 3,4 км мінералізованих смуг та здійснено догляд за 10.8 км існуючих мінералізованих смуг.

Як правило, це робиться механізованим способом: проводиться оранка ґрунту на певну ширину трактором з навісним інвентарем. Мінеральний шар ґрунту оголюється, а дерен, трава, хвоя, листя та інші матеріали, що здатні горіти, в процесі цього присипаються землею. Під час загорання така зорана смуга перешкоджає поширенню низової пожежі на інші ділянки лісового масиву.

Території з молодими насадженнями, особливо хвойними, які переважають на Міжгірщині обов’язково захищаються мінсмугами. Облаштовують їх також вздовж доріг та на межі з сільгоспугіддями.

Окрім створення нових смуг, кілька разів на рік працівники державної лісової галузі Міжгірського держлісгоспу проводять догляд за вже існуючими, так як накопичення шару горючих матеріалів (хвоя, листя, гілки, трава) відбувається постійно. Для контролю якості смуги проводиться візуальна оцінка ступеня мінералізації, тобто відкритості шару ґрунту. У комплексі заходів оцінюється ступінь охоплення мережею мінералізованих смуг всієї території лісового масиву.

Такі заходи дозволяють працівникам лісової галузі не допустити поширення вогняної стихії на великі території лісових масивів, а подекуди й вберегти ліс від масштабних вигорань, повідомили Закарпаття онлайну прес-службі Закарпатського ОУЛМГ.

30 липня 2018р.

29 липня 2018

На Прикарпатті обговорили екологічні питання

Державні інспектори з охорони навколишнього середовища Івано-Франківщини за І півріччя здійснили 269 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. За виявлені порушення склали 220 протоколів. 215 осіб притягнуто до адмвідповідальності, та 5 протоколів передано до судових органів.

Такі цифри оприлюднили на розширеному засіданні колегії державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області. В ньому взяли участь начальник Державної екологічної інспекції в області Ігор Стефурак, голова постійної комісії облради з питань екології та раціонального природокористування Андрій Левкович, керівники обласного управління екології та природних ресурсів, представники влади з районів, міст та ОТГ.

Забруднення атмосферного повітря, несанкціоновані вирубки лісів, відбір піщано-гравійної суміші, поводження з водними ресурсами та твердими побутовими відходами — основні екологічні проблеми Прикарпаття. Для ефективного їх вирішення члени колегії запропонували посилити держнагляд за додержанням вимог природоохоронного законодавства, забезпечити вжиття всіх передбачених законодавством заходів впливу щодо виявлених порушників.

«Маємо скоординувати спільні зусилля, розробити чітку стратегію органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів  задля зменшення екологічних ризиків та забезпечення екологічної безпеки мешканців краю», — підсумувала перший заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації Марія Савка.

Людмила СТРАЖНИК.
Івано-Франківська область.
http://www.golos.com.ua/news/80147

Тысячи жителей Калифорнии бегут от "огненного торнадо". Двое пожарных погибли



В результате крупных лесных пожаров на севере Калифорнии погибли двое пожарных, и десятки тысяч человек были вынуждены покинуть свои дома.

В округе Шаста из-за сильного ветра создается эффект "огненного торнадо", который выворачивает деревья с корнем и опрокидывает автомобили, сообщили представители пожарной службы.

В результате действия огненной стихии уничтожены 500 зданий; опасность грозит еще тысячам построек.

Пожарным удалось локализовать лишь 5% возгораний.

Лесной пожар начался в понедельник из-за поломки в автомобиле. Огонь покрыл территорию в 194 кв. км - это больше, чем территория Сан-Франциско.


"Мы наблюдаем вихри пламени - это можно в буквальном смысле слова описать как торнадо", - сообщил представитель пожарной службы Калифорнии Кен Пимлотт.

"Из-за сильного ветра огонь превратился в ураган, который вырывает с корнем деревья, опрокидывает автомобили, портит дорожное покрытие, - добавил он. - Это крайняя степень опасности. Всем нужно беречь себя и и эвакуироваться".

На тушении огня работают более 3400 пожарных, однако местное противопожарное управление заявило, что жаркая сухая погода, которая, по прогнозу, продлится всю следующую неделю, может усугубить ситуацию.

По сообщению издания San Francisco Chronicle, без вести пропали три человека - пожилая женщина, правнук и правнучка.

Родственники 70-летней Мелоди Бледсоу, пятилетней Эмили Робертс и четырехлетнего Джеймса Робертса не могут найти их и обратились через прессу с просьбой ко всем, кто может знать какую-либо информацию. сообщить об их местонахождении.

Супруг Мелоди Бледсоу рассказал СМИ, что внук позвонил ему и сказал: "Тебе нужно срочно приехать. Огонь подходит к дому".

Около 37 тысяч человек были вынуждены покинуть свои дома из-за пожаров.

Местная жительница Лиз Уильямс пыталась покинуть опасный район на автомобиле с детьми, но они оказались в пробке и были вынуждены оставить машину и эвакуироваться пешком.

"Я никогда ничего более страшного в жизни не испытывала. Я не знала, когда внезапно огонь появится из-за куста и засосет меня", - рассказала она в интервью агентству Ассошиэйтед пресс.

В США сейчас, по официальным данным, 90 действующих лесных пожаров. Это обычное явление для Калифорнии, где лето, как правило, жаркое и сухое.

Однако по степени опасности и по масштабам ущерба это худший сезон за последние 10 лет. Эксперты объясняют это засушливым периодом 2012-2017 года, который погубил значительную часть растительности.

Что такое огненный смерч?
  • Огненные смерчи, которые также иногда называют огненными торнадо, представляют из себя вращающиеся вихри, которые состоят из воздуха, пепла и огня.
  • Они образуются, когда поднимающийся горячий воздух начинает вращаться по кругу и образует вихрь, который вбирает в себя воспламеняющиеся газы и горящие остатки растительности
  • Огненные смерчи, как правило, длятся лишь несколько минут, но они опасны, поскольку могут быстро перемещаться
  • Их высота может достигать нескольких метров, а температура внутри вихря поднимается до 1090 градусов.
BBC News Русская служба | вчера, 23:21
Foto: AFP/Scanpix/LETA

Спасатели начали проводить рейды для контроля разведения огня на природе



С 28 июля впервые на всей территории Эстонии объявлен уровень повышенной пожароопасности. Спасательный департамент запрещает разводить огонь на природе, а сами спасатели начали проводить профилактические рейды в лесах и на берегах водоемов.

Спасатели проводят проверки по местам скопления отдыхающих на природе, чтобы предотвратить возможные пожары. Запрет касается в том числе и песчаных карьеров, где казалось бы и гореть нечему, сообщила "Актуальная камера".

"Опасность в том, что вокруг здесь есть деревья, трава. И когда люди делают гриль на песке, то искра может полететь так, что они и не заметят это, и когда они уйдут домой этот уголь разлетится на ветру и трава загорится и будет лес тут гореть", - пояснил глава Ныммеской спасательной команды Эрик Кокк.

Не помогут в такой ситуации и такие меры предосторожности, как ведро воды рядом с грилем. По словам спасателей, им часто приходиться сталкиваться с горящим лесом, и чаще всего, уже после, они находят на пепелище импровизированное место для костра.

"Мы сегодня видели, что здесь люди делали костры где попало, но сегодня хорошо, что костры не делали, а делали только гриль. Они не знали, что это делать нельзя, мы им все объяснили, они были понятливые и спокойно разошлись", - добавил Кокк.

В режиме повышенной пожароопасности в лесу и на природе полностью запрещено курить, разводить огонь, использовать гриль и любой вид открытого пламени.

Спасательный департамент также просит не использовать для передвижения по лесу моторно-транспортные средства, а автомобили призывает парковать на пожароустойчивой поверхности. Запрет продлится до первых обильных ливней.

Редактор: Андрей Крашевский

ЭСТОНИЯ
Константин Свиридовский
Вчера 20.47

Будут новые леса, новые болота



Вдоль восточного побережья Аральского моря планируется создать зеленый пояс.

– За счет займа Всемирного банка намечено разработать и реализовать программу дальнейшего развития и улучшения экологии Приаралья, – сообщил аким Кызылординской области Крымбек КУШЕРБАЕВ, выступая перед депутатами областного маслихата. – И в составе этой программы – проект “Усовершенствование ирригационно-дренажной системы орошаемых земель” с возможностью переброски коллекторно-дренажных вод в Аральское море. Это, с одной стороны, позволит улучшить социально-экономическое развитие и уровень благосостояния населения, особенно сельского, которое во многом зависит от состояния орошаемых земель. С другой стороны, мы увеличим поступление воды в Арал.

Впервые в истории сохранения казахстанской части Аральского моря запланированы гидрологические и лесомелио­ративные работы ниже Кокаральской плотины.

– Это улучшит экологию Приаралья за счет формирования водно-болотных угодий, – пояснил Кушербаев. – Ведь с 2005 года (с момента введения в строй. – Авт.) ниже Кокаральской плотины выпущено более 30 миллиардов кубометров воды. Также планируются посадки саксаула на осушенном дне Аральского моря и создание зеленого пояса вдоль восточного побережья моря, он позволит защитить прибрежные населенные пункты от заноса песками.


Кстати, Кушербаев озвучил новость и о том, что в Кызылординской области будут построены еще два водохранилища.

– В рамках государственной программы развития АПК мы прорабатываем вопрос строительства в области еще двух водохранилищ – Караозек и Кумис­кеткен, – сказал он. – Караозекское водохранилище будет аккумулировать до 1,5 миллиарда кубометров воды. В текущем году завершается разработка ТЭО проекта, после чего начнется разработка уже непосредственно самого проекта. Водохранилище Кумискеткен в Шиелийском районе региона будет аккумулировать до 600 миллионов кубомет­ров воды. ТЭО проекта разработано и передано в комитет по водным ресурсам для дальнейшего финансирования.

Кызылорда

Що не так із законом про кримінальну відповідальність за контрабанду лісу?


Президент України Петро Порошенко ветував закон, який пропонує запровадити кримінальну відповідальність за незаконне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон. Крім того, документ передбачає кримінальну відповідальність до 12 років позбавлення волі за незаконне перевезення необроблених лісоматеріалів через кордон. Але не ці моменти стали причиною вето. Радіо Свобода з’ясовувало, що не так із законом та чи потрібен він взагалі.

Тема «контрабанди», як помилково називають незаконне перевезення через митний кордон, українського лісу настільки популярна, що про неї говорять усі – від найвищих посадовців до найрізноманітніших активістів, екологів та навіть співаків.
Лісників звинувачують у незаконній вирубці здорового лісу, ті, в свою чергу, заявляють про тиск на лісову галузь.

Із 2016 року в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляка. У той же час Європейський союз вимагає скасування цього документа.

Про що йдеться в законі?

На початку липня народні депутати проголосували за законопроект № 5495.

Він передбачає посилення відповідальності за незаконне вивезення лісу та передбачає, що обсяг внутрішнього споживання деревини в Україні не має перевищувати 25 мільйонів кубічних метрів на рік.

Також документ посилює штрафи за незаконну заготівлю лісоматеріалів та порушення правил відновлення лісових насаджень.


Наприклад, якщо раніше штраф за незаконну вирубку лісів міг складати від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів, то тепер може варіюватись від 15 до 30. Для посадовців максимальна сума штрафу може складати 75–150 неоподатковуваних мінімумів, тобто до 132 тисяч 150 гривень.

Серед авторів законопроекту – Олег Ляшко, Віктор Галасюк, Борислав Розенблат, Максим Єфімов, Олександра Кужель та інші.

Загалом за прийняття цього законопроекту, як і за введення мораторію на експорт лісу-кругляка у 2016 році, найактивніше вболіває «Радикальна партія Олега Ляшка».


Чому президент наклав вето на цей закон?

Президент України Петро Порошенко ветував законопроект – повернув документ зі своїми пропозиціями.

В адміністрації президента наголосили, що президент підпише закон після внесення парламентом відповідних змін до нього. А саме – вилучення заборони вивезення з України в деревини паливної.

Президент Петро Порошенко


У пропозиціях президента зазначено, що цей пункт порушує міжнародні зобов’язання України, взяті згідно із Протоколом про вступ України до Світової організації торгівлі та із зобов’язаннями України за Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Ці документи вказують на те, що Україна не може встановлювати «ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів».

У свою чергу, віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе на своїй сторінці у мережі «Фейсбук» пояснила власну позицію щодо законопроекту № 5495.

«Українські популісти пробили чергове дно. Огидно від реакції критиків президента на його вето з пропозиціями на закон № 5495, яким «заслужені рятівники лісів» знову хочуть убити двох зайців: посприяти зароблянню брудних грошей і створити проблеми у наших відносинах з ЄС», – мовиться у повідомленні.


За її словами, через мораторій на експорт лісу-кругляка лісова галузь пішла у тінь, через це з України виїжджають дрова, а в ЄС уже потрапляють кругляком, натомість українські виробники і далі скаржаться на брак сировини через відсутність прозорого ринку.

«Президент чітко вказав на причини свого рішення, а саме на грубе порушення наших угод із СОТ і ЄС, яке ви таки просунули між першим і другим читанням закону без будь-яких консультацій і обговорень, поводячись як слон у крамниці з посудом, а не як цивілізований учасник міжнародних відносин», – написала віце-прем’єр-міністр.


Як відреагували автори закону на президентське вето?

Після того, як Петро Порошенко ветував законопроект № 5495, а Іванна Климпуш-Цинцадзе написала про реакцію критиків президента, автори законопроекту також висловилися.
Віктор Галасюк, зокрема, наголосив, що мораторій сприяв збільшенню приватних інвестицій.
«Коли лише один європейський інвестор вкладає понад 1,5 млрд грн в українську деревообробку – хіба це не приклад успішної дії мораторію? Чи комусь не подобаються приватні інвестиції і їм краще продовжувати набирати кабальні кредити МВФ і ЄС?» – ;написав Галасюк.

Народний депутат також заявив, що мораторій не порушує міжнародних угод, а «контрабанду лісу-кругляка з України заохочують європейські компанії і покривають українська влада та уряди ЄС».


«Вето президента на заборону експорту дров, під виглядом яких в ЄС незаконно везуть український ліс, – великий подарунок «чорним лісникам», контрабандистам лісу та європейським конкурентам українських деревообробників. І відвертий ляпас українським виробникам та суспільству в цілому», – написав Галасюк.


Позиція Держлісагентства та пояснення незаконного експорту

Державне лісове агентство підтримує прийняття законопроекту № 5495 лише частково – в питанні підвищення кримінальної відповідальності. Водночас там мають зауваження щодо мораторію на дрова.

Лісівники стверджують, що на лісову галузь іде системна атака, хоча рубки і експорт відбуваються згідно із законодавством.

«Код митної класифікації встановлює митник. Якщо дерево йшло на експорт, то це питання до митників, чому вони випускали таку продукцію», – каже заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар.

За його словами, Україна експортує лише низькоякісні сорти деревини, які в Україні не переробляються. Натомість під час експорту трапляється різниця у класифікації.


«Маємо враховувати, що в нас немає уніфікованих норм із законами ЄС. Європа має чотири класи (a, b, c, d) якості деревини, а ми три. Під клас D не завжди підпадає ділова деревина в нашому розумінні. Ділового лісу ніхто не вивозив. Це не діловий ліс, а низькоякісні сорти, які підходять під категорію дров паливних. Таке визначення є за радянським ГОСТом, яким ми користуємося», – сказав Бондар.

Щодо заборони експорту паливної деревини Володимир Бондар наголошує, що в законі мова йде не лише про дрова, а й про їхні похідні: щепу, пелети, колоті дрова, які зараз в Україні переробляють.

«Це дороге обладнання, яке було завезено в Україну. І якщо, наприклад, брати Закарпатську область, зокрема, то, наскільки мені зрозуміло, понад 500 людей займаються виробництвом і експортом цієї продукції. Ці метрові дрова ніяк не можуть бути класифіковані як діловий ліс. Тому, мені здається, ці речі треба поправити в законі і винести їх з-під заборони експорту. Тому що в даному випадку це буде шкодити українській економіці», – зазначив Бондар.

У той же час 23 липня у Державній фіскальній службі заявили, що протягом шести місяців 2018 року через незаконне переміщення лісоматеріалів (кругляка) порушили 39 справ на загальну суму 35 мільйонів гривень.

Виконувач обов’язки заступника голови ДФС Віктор Кривіцький повідомив, що упродовж минулого року порушені 163 справи на загальну суму 20 мільйонів гривень.

Виконувач обов’язків заступника голови Державної фіскальної служби Віктор Кривіцький

«За минулий рік вивезено понад мільйон тонн паливної деревини. До країн ЄС з початку поточного року вивезено майже 660 тисяч тонн паливної деревини. При цьому близько 90% експорту такого товару здійснюється державними підприємствами – лісовими господарствами», – сказав Кривіцький.

Він зауважив, що основним ризиком під час вивезення підприємцями за межі України кругляка є внесення неправдивих відомостей щодо характеристик товару до сертифікату про походження.


За що ж кримінальна відповідальність?

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що «контрабандисти варварськи знищують українські ліси», а щоб їх зупинити, треба провести облік та з’ясувати, які лісгоспи займаються контрабандою.



Запропонований закон № 5495 пропонує внести зміни до статті 201 Кримінального кодексу України – переміщення через митний кордон поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю лісоматеріалів.

Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Андрій Бутін вважає документ недостатньо логічним, бо він передбачає кримінальну відповідальність за незаконне вивезення деревини, але адміністративну – за незаконну вирубку.

З іншого боку, експерт зазначає, що для збереження лісів треба не обмежувати експорт загалом, а налагодити облік вирубок – чітко прописати процедуру вирубки та продажу, – а також створити прозорі механізми формування вартості деревини.

«Законопроект хоче обмежити внутрішнє споживання деревини до 25 мільйонів кубічних метрів. Але наразі вирубують на рік до 20 мільйонів, але з них лише 7 – це та ділова деревина, про яку всі говорять. Тобто цифра, яку пропонує законопроект, фактично втричі перевищує ту деревину, яка всіх цікавить», – каже Бутін.

Крім того, наголошує експерт, в Україні немає налаштованої технології, за якою можна буде порахувати внутрішнє споживання деревини.

Наталія Патрікєєва

28 липня 2018

Шведские авиаклоуны бомбят "лесной пожар"



Официальная версия звучит так: "Власти страны решили потушить пожар после того, как он стал приближаться к военному полигону. Бомбу сбросили с истребителя JAS-39 Gripen ВВС Швеции. Власти решили пойти на нестандартные меры после того, как пожар стал приближаться к городу Эльвдален, около которого находится военный полигон. Сообщается, что операция по тушению пожара прошла успешно.

Тушение лесного пожара в Швеции бомбой с лазерным наведением попало на видео. Об этом сообщает портал The Local".

На самом деле дорогостоящее шоу снималось военными и "попало на видео" не случайно. Вот только бомбили не лесной пожар, а (как хорошо видно на видео ниже) заранее сложенный из ёлок и разожженный специально костер. В стороне от реально горящих площадей. Не удивлюсь, если рядом заранее и маячок наведения поставили, когда костер готовили.

Агрегатор новостей 24СМИ




И ведь как грамотно - возле дороги, чтобы в лес пешком не идти. И подальше от растущих деревьев.

Конспираторы хреновы... Драматурги... Шекспиры...

https://life.ru/t/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8/1138600/v_shvietsii_istriebitiel_potushil_pozhar_s_pomoshchiu_bomby_--_vidieo

Источник:
М1
28.07.2018 - 22:30
Автор: Михаил Онуфриенко - mikle1