Та забезпечити відновлення фінансування заходів Комплексного протипаводкового захисту у басейні р. Тиса на території Закарпатської області.
На другому пленарному засіданні 15-ї сесії облради депутати ухвалили рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо виділення коштів на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації та фінансування заходів протипаводкового захисту», яке направили до Кабінету Міністрів України.
У документі зазначається: «Територія Закарпатської області за географічним положенням та кліматичними умовами належить до зони розвинутої зливової діяльності, що неоднарозово ставало причиною формування значних, часто катастрофічних за своїми наслідками паводків.
Крім природних факторів, суттєвий вплив на виникнення та формування паводків має техногенне навантаження, викликане зменшенням площі лісів на великих ділянках та зміною їх видового складу, забудовою та результатами господарської діяльності на паводконебезпечних територіях.
Стихійне лихо, від якого потерпає Закарпаття впродовж останніх днів, знову підтвердило, що інфраструктура та стан гідротехнічних протипаводкових споруд Закарпатської області не забезпечує захист населення, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, пов’язаної з природними умовами та техногенними факторами формування і проходження паводків у басейні р. Тиси.
Внаслідок сильних грозових дощів, що пройшли в Закарпатській області 20-23 травня 2019 року, відбулися затоплення сільгоспугідь, дворогосподарств, житлових будинків, переливи автомобільних доріг обласного та державного значення, пошкодження берегоукріплень, дорожнього покриття, підпірних стінок, мостових переходів, об’єктів бюджетної сфери тощо.
За оперативною інформацією на 23.05.2019 удару стихії зазнали понад 50 населених пунктів у 9-ти районах області. Згідно з обстеженнями, проведеними місцевими та відомчими комісіями на місцях, паводковими водами затоплено (пошкоджено): сільськогосподарських угідь − 1996 га; дворогосподарств – 806; житлових будинків – 82; берегоукріплень − 1812 м. п.; мостових переходів – 21 (10 пішохідних); дорожнього покриття – 5195 м. п.; підпірних стінок – 290 м. п.; 2 господарські споруди; 5 загальноосвітніх шкіл, 3 дитячі навчальні заклади.
На жаль, загинула одна людина (2008 р. н.).
Для прийняття необхідних рішень і вжиття оперативних заходів із локалізації та ліквідації наслідків стихії в області проведено термінові засідання оперативного штабу регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також відбулися відповідні засідання місцевих комісій. Наразі на місцях розпочато роботу з підрахунку збитків, завданих стихією населенню, об’єктам соціально-культурної сфери, інфраструктури, водогосподарському комплексу та ін.
Проте, зважаючи на обмеженість фінансового ресурсу місцевих бюджетів, обласна рада усвідомлює, що без підтримки з боку держави неможливо виконати невідкладні (першочергові) роботи із ліквідації наслідків стихійного лиха.
Ситуація ускладнена ще й тим, що через постійний брак коштів упродовж останніх років в області не сповна ліквідовано наслідки попередніх паводків, не проводяться належні протипаводкові роботи, а це призводить до поглиблення руйнівних процесів.
Загалом проблема вимагає комплексного вирішення, зокрема значно більших обсягів фінансування, ніж суми коштів, якими розпоряджаються місцеві бюджети.
Законом України від 24.05.2012 затверджена «Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року», яка містить напрямок «Комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області». Однак, вже сьомий рік поспіль виконання зазначеного Закону України не забезпечується, і, відповідно, кошти з державного бюджету на виконання протипаводкових робіт у повному обсязі не виділяються.
Висловлюючи глибоке занепокоєння ситуацією, що виникла у зв’язкуіз відсутністю необхідного фінансування для забезпечення ліквідації наслідків травневого паводку, ми, депутати Закарпатської обласної ради, просимо Кабінет Міністрів України невідкладно вирішити питання щодо виділення із державного бюджету відповідних коштів для подолання наслідків стихії та забезпечити відновлення фінансування заходів Комплексного протипаводкового захисту у басейні р. Тиса на території Закарпатської області», – наголошується в документі.
Прес-служба облради
На другому пленарному засіданні 15-ї сесії облради депутати ухвалили рішення «Про Звернення Закарпатської обласної ради щодо виділення коштів на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації та фінансування заходів протипаводкового захисту», яке направили до Кабінету Міністрів України.
У документі зазначається: «Територія Закарпатської області за географічним положенням та кліматичними умовами належить до зони розвинутої зливової діяльності, що неоднарозово ставало причиною формування значних, часто катастрофічних за своїми наслідками паводків.
Крім природних факторів, суттєвий вплив на виникнення та формування паводків має техногенне навантаження, викликане зменшенням площі лісів на великих ділянках та зміною їх видового складу, забудовою та результатами господарської діяльності на паводконебезпечних територіях.
Стихійне лихо, від якого потерпає Закарпаття впродовж останніх днів, знову підтвердило, що інфраструктура та стан гідротехнічних протипаводкових споруд Закарпатської області не забезпечує захист населення, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, пов’язаної з природними умовами та техногенними факторами формування і проходження паводків у басейні р. Тиси.
Внаслідок сильних грозових дощів, що пройшли в Закарпатській області 20-23 травня 2019 року, відбулися затоплення сільгоспугідь, дворогосподарств, житлових будинків, переливи автомобільних доріг обласного та державного значення, пошкодження берегоукріплень, дорожнього покриття, підпірних стінок, мостових переходів, об’єктів бюджетної сфери тощо.
За оперативною інформацією на 23.05.2019 удару стихії зазнали понад 50 населених пунктів у 9-ти районах області. Згідно з обстеженнями, проведеними місцевими та відомчими комісіями на місцях, паводковими водами затоплено (пошкоджено): сільськогосподарських угідь − 1996 га; дворогосподарств – 806; житлових будинків – 82; берегоукріплень − 1812 м. п.; мостових переходів – 21 (10 пішохідних); дорожнього покриття – 5195 м. п.; підпірних стінок – 290 м. п.; 2 господарські споруди; 5 загальноосвітніх шкіл, 3 дитячі навчальні заклади.
На жаль, загинула одна людина (2008 р. н.).
Для прийняття необхідних рішень і вжиття оперативних заходів із локалізації та ліквідації наслідків стихії в області проведено термінові засідання оперативного штабу регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також відбулися відповідні засідання місцевих комісій. Наразі на місцях розпочато роботу з підрахунку збитків, завданих стихією населенню, об’єктам соціально-культурної сфери, інфраструктури, водогосподарському комплексу та ін.
Проте, зважаючи на обмеженість фінансового ресурсу місцевих бюджетів, обласна рада усвідомлює, що без підтримки з боку держави неможливо виконати невідкладні (першочергові) роботи із ліквідації наслідків стихійного лиха.
Ситуація ускладнена ще й тим, що через постійний брак коштів упродовж останніх років в області не сповна ліквідовано наслідки попередніх паводків, не проводяться належні протипаводкові роботи, а це призводить до поглиблення руйнівних процесів.
Загалом проблема вимагає комплексного вирішення, зокрема значно більших обсягів фінансування, ніж суми коштів, якими розпоряджаються місцеві бюджети.
Законом України від 24.05.2012 затверджена «Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року», яка містить напрямок «Комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса у Закарпатській області». Однак, вже сьомий рік поспіль виконання зазначеного Закону України не забезпечується, і, відповідно, кошти з державного бюджету на виконання протипаводкових робіт у повному обсязі не виділяються.
Висловлюючи глибоке занепокоєння ситуацією, що виникла у зв’язкуіз відсутністю необхідного фінансування для забезпечення ліквідації наслідків травневого паводку, ми, депутати Закарпатської обласної ради, просимо Кабінет Міністрів України невідкладно вирішити питання щодо виділення із державного бюджету відповідних коштів для подолання наслідків стихії та забезпечити відновлення фінансування заходів Комплексного протипаводкового захисту у басейні р. Тиса на території Закарпатської області», – наголошується в документі.
Прес-служба облради
п`ятниця, 31 травня 2019, 14:30
Стихія завдала чималих збитків домогосподарствам. Фото з сайту ukrinform.com
Дерев'яний пакувальний матеріал (піддони, ящики, коробки, блоки, барабани, котушки, лати, підпірки, кріплення, опорні стійки), що використовуються для переміщення вантажів при міжнародному товарообміні, повинні бути піддані тепловій обробці при +56 оС і вище. Також їх можна знезаражувати методами газації бромистим метилом і діелектричного нагрівання. 
Згубна чи нематода для людини? Ні. Але побічно - так. Без дерев нам жити не можна.
Продукція, що імпортується і реекспортуються рослинна продукція, а також тара обов'язково оглядають інспекторами з карантину рослин. Так як довгі сушки та інші процедури з одноразовим товаром - дерев'яною тарою - досить енергоємні і витратні, деякі фірми, що випускають такий пакувальний матеріал, грішать тим, що в силу причин неякісно обробляють деревину
