ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 січня 2017

Валентин Нелюбов: у каждого лесного пожара есть имя и фамилия

Министерство чрезвычайных ситуаций уже вовсю занимается подготовкой к борьбе с лесными пожарами. Начальник Главного управления МЧС по Иркутской области Валентин Нелюбов в интервью ИА «Иркутск онлайн» поделился планами работы ведомства в регионе, рассказал об уроках пожаров прошлых лет и о том, когда ждать первых возгораний в 2017 году.

Валентин Нелюбов. Автор фото — Никита Пятков

Статистика лесных катастроф

Лесные пожары были на протяжении всей истории с прихода людей в Сибирь. Леса горели по-разному, когда-то тушили активно, было время, когда не тушили вообще. Более-менее полная статистика имеется с 1939 года. По средним показателям, это полторы тысячи возгораний в год при средней площади около 200 тысяч гектаров.

Мы имеем полный анализ по горимости территорий начиная с 1999 года уже по дням: когда, какие пожары, какая площадь и так далее. Исходя из этого, период активной горимости начинается во второй половине апреля и продолжается по вторую половину мая. Наиболее активное горение лесов, если рассматривать 1999—2013 годы, 26 апреля. Если мы говорим о горимости территорий, то это дни вторых майских праздников. Период 26 апреля — 9 мая нам даёт максимум. Потом ситуация выравнивается.

Самый ранний срок был в 2014 году — тогда пожар зарегистрировали уже 7 апреля. Самый поздний — в 2013-м, 8 мая. В среднем первые пожары регистрируются в середине апреля, очаги возникают в южных и центральных районах.





Необычайные обстоятельства

Для Иркутской области 2014, 2015 и 2016 годы нехарактерны. Периоды интенсивного горения значительно увеличились. Вопрос, который вышел на первый план, — торфяники. Второй момент — пики пожаров и интенсивной горимости сдвинулись на июнь. Мы получили риск лесных пожаров в сентябре и октябре.

Если до 2013 года лесопожарный период заканчивался к середине октября, а в 2012-м вообще в середине августа, то теперь выходим на вторую половину октября. Число пожаров возросло где-то в 10 раз — с 30 до примерно 315. Мы говорим о сухих грозах, плюс сухая погода. Тенденция такова, что если до 2013 года у нас было 11—12 % пожаров от сухих гроз, то за последние три года этот процент значительно вырос.



Уроки 2016-го

Прошлый год нам показал интересные факты. Впервые противопожарный режим ввели до периода высокой горимости с 1 апреля вплоть до 15 сентября. Второй момент — агентство лесного хозяйства впервые отказалось от проведения весенних палов. Третий — тушили палы на луговых полях, покосах. Ликвидировано порядка 36 таких возгораний, предотвращена угроза перехода огня на лесные массивы.

Фактически отодвинули начало пожароопасного сезона на 24 апреля. Мы уже подготовили предложения по мероприятиям, которые нужно начинать проводить в марте, и в ближайшее время направим их губернатору.





О закрытии сезона-2016 и занижении площадей

Не хочу комментировать действия министерства лесного комплекса, но есть мнение, чётко сложившееся, я доводил его до правительства. Мы что, не знали прогноза погоды? Знали все прекрасно. Как в муниципальных образованиях, так и в лесном хозяйстве. Но 14 сентября лесопожарный период был закрыт. Потом его открыли, оказалось, что горим, а 16 сентября мы уже отправляли дополнительную технику в Братск, усиляли гарнизон. Муниципальные власти оказались абсолютно не готовы.

В организации взаимодействия я проблем не вижу. Обмен информацией выстроен очень чётко. Данные получаем ежесуточно, уточняем по четыре раза с региональным диспетчерским управлением и фактически работаем по ним. Один из показателей прошлого года — частое уточнение площадей пожаров по данным космомониторинга в сторону увеличения.

Здесь, мне кажется, со стороны лесного хозяйства нужен более глубокий анализ. Либо на первом этапе прибор, который показывает некорректную информацию, потому что не может быть так, что сегодня цифра одна, а завтра совершенно другая. Либо второй вариант — недостаточность сил и средств как таковых, и они (лесхозы. — Прим. ред.) под это пытаются подогнать правду.





О причинах и ответственности

Причина пожаров на 80 % — неосторожное обращение с огнем. 20 % — прочие факторы: автомобили, самоходные установки, форс-мажоры, если загорелся дом. Поэтому победить человека может только человек.

К любому нарушителю, которого задержат или установят его вину, примем меры административного воздействия. В 2016 году мы, полицейские, лесная охрана составили порядка 3 тысяч протоколов по административным нарушениям, связанным с пожарной безопасностью.

Мы пока единственные, кто применяет статью 20.6 Административного кодекса о непринятии мер по предупреждению ЧС либо о несвоевременном привлечении сил по её ликвидации. В прошлом году составили 14 таких протоколов в отношении арендаторов леса, руководителей органов местного самоуправления, в том числе председателя КЧС одного из районов и министра лесного комплекса.

Статья интересная: если два протокола составили, по ним два положительных решения суда есть, человек лишается права работать на государственных должностях. Если повторы будут, так и будем делать.



След чёрных лесорубов?

Ежегодно мы доводим до суда до шести уголовных дел по фактам поджогов в лесу с установленными виновными. Но, как правило, это не чёрные лесорубы.

Мы должны понимать фактор, на который надо воздействовать. Где-то это административный штраф, где-то прекращение арендных договоров. Мы провели весьма подробный анализ и понимаем, в какой период с какой категорией работать.


Установка на 2017 год

Подготовка населенных пунктов началась ещё осенью прошлого года — утилизация травы, создание минерализованных полос. Наработанный опыт будем, безусловно, использовать. Это и более широкое применение беспилотной авиации, и работа контрольных групп на технике повышенной проходимости.

Принято решение о создании комплекса «Безопасный город», одно из направлений которого — создание лесного дозора. Пока мы говорим о пяти муниципальных образованиях: Ангарский городской округ, Братск, Братский, Тайшетский, Киренский районы. Появятся дополнительные системы наблюдения.

Направления, над которыми мы сейчас работаем, это, во-первых, система мониторинга с организацией технических средств, тех же самых беспилотников. В этом году получили еще 13 аппаратов, их уже распределили. Фактически мы закрываем Качуг, Ольхон, Братск, центр, юг — Слюдянку и Иркутский район.




Второе — своевременное реагирование на возгорание, как на ликвидацию, так и на установление виновного. Это подготовка техники, амуниции, мобильных групп, которые смогут работать в труднодоступной местности, объектов водоснабжения.

Прошлый год у нас активно отработали патрульные и патрульно-маневренные группы — в день порядка 1000 человек. Это сняло угрозу с населённых пунктов. Сейчас мы готовы создать четыре усиленные мобильные группы, которые будут двигаться на средствах повышенной проходимости. Их дополнительно вооружат беспилотными аппаратами. Задача — обнаружить пожар, максимально быстро ликвидировать, на месте установить виновника.

Наконец, широкое, полноценное информирование населения о проводимых действиях. Если идёт эпидемия гриппа, то есть рекомендации по посещению массовых мероприятий, профилактике. Аналогичная ситуация у пожароопасного периода.


Когда загорится лес?

У нас самый горимый день в населенных пунктах — 9 мая. Народ выходит отдыхать. Мы уже прогнозируем высокую опасность 6, 7, 8 и 9 мая. На эти дни выпадают четыре выходных одновременно. Стоит задача отодвинуть начало лесных пожаров на более поздний срок, чтобы до майских праздников эту опасность убрать.

Насколько это реально, пока трудно говорить. Если мы даже в период майских праздников снизим риски возникновения пожаров в населенных пунктах, будем считать задачу выполненной.




Об именах лесных пожаров

У каждого возгорания есть причина, а причина — это человек. Мы должны дойти до каждого жителя области и донести требования пожарной безопасности. Как это делать? Это информирование населения как такового. Использовать будем школьников, средства массовой информации, телекоммуникации.

Начиная с 2014 года на выезде из городов мы устанавливали пожарные машины. Это Байкальский, Мельниковский, Култукский, Качугский, Александровский тракты, Усть-Орда. Для себя сокращали время прибытия, а человек, видя автомобиль, понимал, что всё не просто так. Думаю, определенный эффект был.

В Карлуке дети изготовили таблички «Не жги траву» и ходили прибивали на заборах, на опорах ЛЭП. Результат: если в 2014 году там было 10 пожаров, то в 2016 — только один.

Есть наработки прошлых лет, когда неравнодушные жители обращались по поводу фактов возгорания. Присылали хорошие фотоматериалы, которые мы рассматривали в рамках административного делопроизводства и привлекали ответственных.

Сейчас мы очень надеемся на старост населенных пунктов, их 557. Тех нерадивых людей, которые не умеют себя вести, жгут мусор и используют открытый огонь, будем привлекать к ответственности. Другого пути я не вижу, потому что у каждого пожара есть фамилия, имя, отчество.



Автор фото — Илья Татарников


Тушить ли глушь?

Что такое зона космомониторинга? Это территории, где нет ни людей, ни селений. Вопрос, который я вижу для руководителей разных уровней, — это принятие мер на начальном этапе. Надо понимать, что мгновенно техника не перебрасывается. Мгновенно авиация не прилетает, это тяжелая артиллерия, «последний довод королей», когда исчерпаны другие возможности.

Основная задача МЧС России — это защита населенных пунктов и объектов экономики. Техника, которой мы вооружены, те защитные средства предназначены для высоких температур и малых объемов.

Конечно, использовать пожарную автоцистерну в лесу можно. Но сначала её нужно туда завезти, затем думать, как её оттуда вывезти. Тушение пожаров в Качугском районе происходило с привлечением авиационных сил и средств. За тот период было порядка 400 десантников.



Пожары в шторм — дома под снос

Ветер — такое явление, которое превращает даже маленький огонек в большое пламя. С 28 на 29 апреля 2014 года в Черемхово был штормовой ветер, одновременно четыре пожара в населенном пункте. Один из них разнесло по частным строениям. 20 домов у нас фактически махом были объяты пламенем. Сил и средств в Черемховском гарнизоне не хватало. Технику туда начали стягивать. В итоге пожар локализовали с помощью противопожарного разрыва, несколько домов спасли.

Теперь при получении неблагоприятного прогноза по ветру в каждом населенном пункте поднимаются все силы охраны, вся техника, люди, выдвигаются на особо опасные участки. Организуются дополнительные патрульные группы.

Обеспечена подготовка тяжелой пожарной техники. Бульдозеры и фронтальные погрузчики на случай шторма, создания противопожарного разрыва. Если пожар будет в сильный ветер, придется сносить деревянные дома, потому что такая застройка очень опасна.

Если говорить о событиях 2014 года в Черемхово, 2015-го в Хакасии, у нас однозначно похожая ситуация была 9 мая 2016 года. В этот период ликвидировали порядка 25 пожаров в населенных пунктах до подхода ветра.



Фото предоставлено пресс-службой ГУ МЧС России по Иркутской области

О торфяных пожарах: из года в год

Мы были к этому риску не готовы. Учились на своих ошибках. Пробовали разные способы. В итоге нашли применимую к нашим грунтам технологию — использование бульдозеров для смешивания негорючей инертной массы с горящим слоем.

Осенью прошлого года торфяники горели Тулунском районе и Тулуне. Здесь при наличии сил, средств, техники без вмешательства со стороны областного центра, главного управления тема не сдвинулась. Власти муниципального района чего-то ждали. Только благодаря участию главы минприроды это поехало. Оперативно потушили в течение недели — это нормально, но могли сделать побыстрее.

Основная причина торфяных пожаров — подсыхание почв, торфа, пал травы. Вторую половину лета системы мониторинга направят на предотвращение подобных возгораний.

Прогноз у нас один: мы не ожидаем подобных рисков весной и в первой половине лета — таяние снега не даёт, трава обгорает по мокрой земле и дальше не уходит. Наиболее вероятно возникновение торфяных пожаров во второй половине августа и сентябре, когда трава начинает подсыхать.



Виктор Кондрашов и Валентин Нелюбов. Фото предоставлено пресс-службой ГУ МЧС России по Иркутской области

Тушение торфяников. Фото предоставлено пресс-службой ГУ МЧС России по Иркутской области


Волонтёры: от самопиара к работе

Добровольцы у нас есть, это объективная реальность. Насколько я оцениваю их работу? Будем говорить по двоичной системе — удовлетворительно. В этом году нам предложили принять участие в ремонте и обустройстве источников противопожарного водоснабжения, они нас поддержали. В 2015 году о себе заявили «15.08», в 2016-м от партизанщины они пришли к цивилизованной работе. Раньше они носились по области, то ли это был пиар, то ли самопиар. Сейчас это организованная структура.

В прошлом году мы провели обучение, смогли организовать диспетчеризацию добровольцев. Принимали заявки об их возможностях. Хорошо поработала студенческая молодежь в плане профилактики. На этот год работа продолжится. Я думаю, что мы получим даже больший эффект. Надеемся, что их труд не понадобится.

Автор фото — Никита Пятков

Вадим Палько, ИА «Иркутск онлайн»
31 января 2017 г. 

Найбільша популяція зубрів в Україні налічується на Вінниччині - лісівники




ВІННИЦЯ. 31 січня. УНН-Центр. Нині на Вінниччині налічується 90 зубрів. Це найбільша популяція зубрів, що є в Україні. Про це повідомили у Вінницькій ОДА, пише УНН-Центр.

Щорічно з обласного бюджету виділяють 140-150 тис. грн для охорони й догляду за зубрами.

Хмільницькі лісівники заготовили для підгодівлі зубрів 96 тонн сіна, 20 тонн цукрового буряка, 16 тонн зерна кукурудзи, 8 тонн зерна ячменю, 4 тонни зерна вівса, 400 кг солі. Для зубрів створено в лісових угіддях штучні водойми.

Завдяки створеним лісівниками умовам, тварини переважно перебувають на території Калинівського, Літинського та Хмільницького адміністративних районів, в мисливських угіддях ДП “Хмільницький лісгосп”. Репродуктивні групи перебувають на території Уладівського та Хмільницького лісництв ДП “Хмільницький лісгосп”.

Постійний ареал перебування зубрів складає 8,4 тис. га лісових угідь та близько 10 тис. га польових угідь, прилеглих до лісових урочищ. Щільність поголів’я зубрів становить фактично 5 особин на 1000 га угідь, водночас норма — 3 особини на 1000 га.

Для відновлення виду, розширення ареалу, запобігання можливим хворобам лісівники Вінниччини займаються переселенням зубрів в інші регіони. Переселено зокрема 12 — у Львівську область, 5 — у Волинську. Останніми роками всього переселено 21 зубра.

Вінницькі лісівники додають, що минулоріч народилося 10 зубренят.

Геннадій Москаль: Я з жахом і в холодному поту чекаю 2019 рік

Губернатор Закарпатської області розповів про поліцію, контрабанду та експорт лісу.

Губернатор Закарпатської області ГЕННАДІЙ МОСКАЛЬ має за плечима кар'єру МВС і досвід у політиці. Як колишній нардеп він поділився думками про майбутні вибори, як досвідчений працівник органів внутрішніх справ – про конкурс на голову Нацполіції і ситуацію в Княжичах, як колишній губернатор Луганської області – про економічну блокаду окупованих територій, а в якості голови Закарпатської ОДА розповів, що відбувається з експортом лісу-кругляка.

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль
Фото: УНІАН

- В Україні проходить конкурс на голову Національної поліції, вас називали одним з претендентів, чому вирішили не брати участь?
- У мене абсолютно не було бажання туди подаватися. В таке строкате співтовариство тих, хто подав свої кандидатури, я б не вписувався. Тим більше всі мої дії я повинен був погоджувати з президентом. Якщо він призначив, то треба працювати там, де призначили, а не шукати собі якихось конкурсів. Тим більше я не розумію, як в поліції можна робити відкритий конкурс? Давайте в обласній лікарні, наприклад, влаштуємо відкритий конкурс на заміщення вакансій, і туди попруть домогосподарки, пенсіонери, бомжі і ще невідомо хто. Напевно, все-таки є в країні спеціальності, де конкурс не те що не доречний, він просто шкідливий. І я вважаю, що це якраз про поліцію. У законі написано, що це право міністра - внести кандидатуру в Кабінет міністрів на призначення голови Національної поліції України.

- А ви взагалі стежите за конкурсом? Як вважаєте, хто може зайняти крісло глави Нацполіції?
- Не стежу. Нещодавно, проглядаючись новини, побачив прізвища 65 чоловік, які викликали у мене і сміх, і подив. Але, як казав наш перший президент: "маємо, що маємо". Взагалі глава поліції повинен бути звідкись із самої поліції, тому що далі нікуди вести відомство. Пані Деканоїдзе (екс-глава Нацполіції Хатія Деканоїдзе, - "Апостроф") довела до прірви, і якщо ще хтось підійде і підштовхне, то вся ця поліція звалиться в прірву. І користі від цього для населення не буде, тому що воно сьогодні і так потерпає від засилля криміналітету, в першу чергу, через непрофесійність тих кадрів, яких набирають в поліцію. Я вважаю, що поліцейський повинен мати три якості: мати логіку, бути хорошим аналітиком і мати інтуїцію. Якщо цих трьох якостей немає, то не допоможе ні інститут, ні академія поліції, ні Деканоїдзе, ні конкурси. Але тим не менше вже кого виберуть – того виберуть. Але потрібно пам'ятати, що від ефективності роботи поліції залежить життя кожного з громадян України, охорона майна, охорона його прав і захист.

- Раз згадали Хатію Деканоїдзе, ви вважаєте, що зростання рівню злочинності пов'язане з нею?
- Давайте зараз мене призначать очолювати Інститут Амосова, як ви думаєте, хоч один пацієнт виживе, якщо я буду робити там операції?

- От не знаю...
- Думаю, що ні. Кожен повинен займатися тим, на що вчився. І досить практичних навичок та досвід роботи. А у нас вважають, що треба розігнати. Але треба розуміти, що є люди, які спеціалізуються на балістичної експертизи, є ті, які спеціалізуються на почеркознавчій експертизі, і таких фахівців мало, чого їх гнати? Де ви наберете таких фахівців? Людина повинна хоча б десять років пропрацювати, щоб стати експертом у таких галузях. Ну а якщо сьогодні приходить випускник, а весь райвідділ складається з тих же випускників, тільки курсом вище, термін роботи яких один рік, то чому вони можуть навчити? Проводити експерименти з такими органами, як поліція, не можна.

Що дало створення патрульної поліції? У кілька разів зросла кількість транспортних пригод, кількість загиблих і багато чого іншого. Не варто було йти на популістські заходи, а займатися професійною роботою. Якщо в ДАІ брали хабарі, так для рішення цього є відділ внутрішньої безпеки. А за три місяці підготувати поліцейського, або "селфіка", як називають це дітище Деканоїдзе, просто неможливо. В ПТУ два роки вчаться, навіть в армії, коли я був, шість місяців була учебка, а потім вже бійцеві давали автомат. Ми робимо сьогодні експерименти на медицині, інших галузях, від яких залежить життєдіяльність людини. Якщо в Конституції написали, що людина є найвищою цінністю, перебуває під захистом держави, то тоді виходить, що сьогодні держава не виконує свої конституційні функції.

- Одним з найбільш резонансних подій за останній час стала трагедія в Княжичах, де в результаті перестрілки загинуло п'ять співробітників правоохоронних органів. Генпрокурор Юрій Луценко сказав, що згідно з розслідуванням, убиті поліцейські пограбували будинок в Княжичах, що дещо розходиться з версією МВС. Яка ваша думка, що ж все-таки сталося в Княжичах?
- Я знаю не зі слів Авакова і слів Генпрокуратури. Я думаю, що насправді їм просто соромно розповісти, що сталося. Чому злочинцям дали можливість виїхати? Вони поміняли одні машини, інші, а коли їх затримали, то вкрадені гроші кудись зникли. Чи то дорогою в поліцію вони десь зникли, чи ще десь, але чомусь усі мовчать. Ну, і другий момент. Коли приїхала держохорона, вони ж забрали алкоголь і все, що було в хаті, а коли приїхала поліція, то один з них зробив попереджувальний постріл, щоб попередити своїх. У тому, що я кажу 99% правди, можливо, просто якісь нюанси я упустив. Потім вже почалася безладна боротьба, яка і призвела до жертв. Ну, хто це вам скаже, хто зізнається, що ми дійшли до такого? Гроші втратили, співробітники загинули, грабіжників упустили. Їх вже взяли, коли розгорівся скандал. Ніхто не хоче зізнатися, як воно було насправді. Я відразу сказав, що не могла ця стрілянина початися з нічого. Моя думка, що тих, кого затримали, просто прикривали, і ніхто не збирався їх затримувати.

- Геннадію Геннадійовичу, хотілося б ще вас запитати про вивезення лісу-кругляка. Ви зокрема раніше негативно висловлювалися про це. Рада ввела мораторій на експорт лісу, але нещодавно віце-прем'єр-міністр з питань євроінтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе сказала, що вирубка лісів продовжується, як і його вивезення за кордон контрабандою. Що ви можете про це сказати?
- Якщо їй щось здається, нехай іде в неділю до церкви, перехреститься і сповідається перед священиком, і він зніме всі її фобії. Через Закарпаття з травня минулого року не пройшов жоден вагон з лісом. Навіть коли намагалися вивезти його під іншою товарною класифікацією, як дрова. Ми зробили спеціальну експертизу, яка показала, що вони підходять тільки для спалювання в печі, каміні і не більше. А їх все возили для виробництва паперової продукції, целюлози, тобто того, що за законодавством України заборонено до вивезення. Державне агентство лісових ресурсів, яке очолює пані Христина Юшкевич, вона раніше була в Мінекології при Злочевському (екс-міністр екології та природних ресурсів в уряді Миколи Азарова, - "Апостроф"), подала проти нас 39 позовів, що ми затримали ліс на кордоні. Так нехай пані Климпуш викличе Юшкевич та розповість, як держагенство судиться з обласною держадміністрацією, яка заборонила вивозити ліс під виглядом дров. А чого ж ви не говорите, що пані Климпуш каже, що Україна повинна дозволити вивезення кругляка в Європу? А де ж його совість? А між іншим через те, що ліс не вивозиться, почався підйом лісової промисловості Закарпаття. Кількість підприємств, які зайнялися глибинною переробкою деревини, збільшилася в деяких районах від шести до восьми разів. Хоча у нас брак внутрішньої деревини, незважаючи на те, що 54% території Закарпаття - це ліси, але у нас брак дров.

- А як йдуть справи з контрабандою на Закарпатській митниці. Вам вдалося її подолати?
- Там сьогодні правлять вінницькі, от їх і питайте. Пана Насірова, його заступника пана Продана, який з вінницької митниці перейшов, от їх і питайте (голова ГФС Роман Насіров та в. о. заступника голови ГФС Мирослав Продан, - "Апостроф"). Я принципово не втручаюся в діяльність митниці. Якщо вони хочуть порядок, то він повинен реалізовуватися спільними зусиллями, а якщо вони хочуть встановити якийсь новий порядок на митниці, то рано чи пізно він по них самих і вдарить.

- А у вас була якась комунікація з Романом Насіровим з цього приводу?
- Я особисто з ним не зустрічався і великого бажання у мене немає.

- Зараз колишні військові і деякі депутати організували економічну блокаду окупованих територій, зокрема перекрили залізничний рух в Луганській області. Як колишній керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, що ви думаєте з приводу цієї блокади?
- Можу лише сказати, що при мені жодного шастання біля кордону не було. Жоден контрольно-пропускний пункт не працював, люди, які хотіли кудись виїхати - будь ласка. У нас була частина кордону, яка контролювалася Державною прикордонною службою, там були контрольно-пропускні пункти, і люди їхали собі в Росію, з Росії, заїжджали в ЛНР.

Але по лінії розмежування вогню у нас жоден КПП не працював. Потім почали вигадувати якісь логістичні центри, будувати на лінії розмежування якісь супермаркети, придумувати у Золотому новий КПП, коли всі знали, що дорога туди, в бік Первомайська, абсолютно замінована. Пустити туди людей і машини - і там всі підірвуться. Навіщо там було будувати КПП, якщо все одно там ніхто не ходить? Не хочуть, тому що не пускають, а не пускають, бо дорогу заміновано. Але при цьому я не думаю, що блокування - це найкращий спосіб боротьби. Це єдина залізнична гілка, яка пов'язує окуповану і неокуповану територію.

- І ще питання про політику. Зараз дуже популярна тема дострокових парламентських виборів. Як ви вважаєте, чи потрібні вони? І якщо раптом дострокові вибори будуть, чи не збираєтеся ви знову в парламент?
- Це не залежить ані від вас, ані від мене. Дивлячись, яка буде політико-економічна ситуація в Україні. Уже не за горами 2019 рік, який весь буде зайнятий виборами. Півроку будемо вибирати президента, півроку будемо обирати новий парламент. Уже не так довго залишилося чекати. Я просто з жахом і в холодному поту чекаю 2019 рік.

- А чому з жахом чекаєте?
- Це буде божевільний рік. Тому що сьогодні популістів, активістів так багато. Має він можливість пройти, не має... А що вони будуть говорити виборцям? Тільки критикувати. Іншого сьогодні в Україні методу бути обраним до парламенту ніхто не придумав. Ну, крім як роздати гроші, продукти харчування і критикувати владу.

- Але ви знову в парламент не плануєте? Ви хочете й далі залишатися губернатором?
- Те, що я можу собі планувати, може не входити в плани Адміністрації президента. Мене призначив президент, тому я повинен погоджувати такі речі з ним.

- А як взагалі у вас комунікація з центральними органами влади? Ви часто критикуєте Кабмін.
- Критика повинна сприйматися нормально, якщо ми говоримо, що ми демократична держава. Навіть Янукович казав "Почую кожного". А Кабмін тим більше повинен почути кожного голову облдержадміністрації. І якщо вони не чують так, то у нас ще є, слава Богу, ЗМІ, де можна свої побоювання з тих чи інших реформ або управлінських рішень донести. Наприклад, перший, хто став говорити про реформу поліції, це був я. І коли мене запитували про неї, я ще давно говорив, що це повна нісенітниця, яка закінчиться дуже погано. Але тоді ж народ в це вірити не хотів, хотіли вірити, що прийшов спаситель. І ось що вийшло.


Вівторок, 31 січня 2017, 08:05

В Житомирській області крадіїв лісу ловлять на «гарячому»


Сегодня, 08:03

Протягом останніх років Житомирщина потерпає від незаконного знищення лісових насаджень. Особливо незахищеними є дерева, які ростуть на полезахисних смугах та землях запасу, адже їх охорона ніяким чином не забезпечена, так як заходи що здійснюють працівники державної чи комунальної лісової охорони обмежені і проводяться в межах відповідних територій лісогосподарських підприємств. Цим вміло користуються окремі «нічні підприємці», які вдень відшукують необхідні дерева, обстежують під’їдні шляхи до них, а вночі за допомогою бензопил та відповідних спеціалізованих транспортних засобів в найкоротші терміни зрізають та вивозять деревину на пилорами, заробляючи таким чином певні суми грошей.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Житомирської області в тісній співпраці з працівниками правоохоронних органів заплановані та здійснюються заходи щодо виявлення та фіксування незаконної порубки, встановлення осі, які її вчиняють та попередження зазначених протиправних дій.

Так, в ніч з 27 на 28 січня поточного року працівниками Державної екологічної інспекції у Житомирській області поблизу с. Левків в лісосмузі було виявлено групу осіб, які здійснювали незаконну порубку дерев породи дуб.

На місце події було викликано слідчо – оперативну групу, де в ході спільних заходів було вилучено автомобіль марки ЗІЛ та 2 бензопили.

Наступного дня екологи спільно з працівниками Головного управління Національної поліції в Житомирській області на місці порубки дерев вилучили деревину, провели заміри зрізаних дерев та розрахували шкоду заподіяну лісу, яка становить 161 478 грн.

За даним фактом поліцією порушено кримінальне провадження.

Сподіваємось, що поліцією будуть розкриті і попередні факти незаконних порубок, так як зазначена група правопорушників в поле зору екологів попала не в перше.

Мораторій ніяк не може зменшити кількість рубок. Ліс достигає і врожай потрібно збирати — Юрій Марчук



Експерт лісової галузі, національний координатор програми FLEG, Голова ГО «Незалежне експертне партнерство» та завідувач кафедри дендрології та лісової селекції НУБІП України розповів про результати запровадження мораторію на експорт необробленого круглого лісу, проблеми лісівників та деревообробної промисловості, шляхи виходу з кризи та об’єктивні причини, чому країна не повинна відмовлятися від планової вирубки лісів.


— Юрій Миколайович, тема лісового господарства одна з найгостріших сьогодні в українському суспільстві. Активно обговорюється питання реформування цієї галузі. Який стан речей ми маємо наразі?

— Площа лісів складає 10,6 млн. га. В підпорядкуванні Держагенства лісових ресурсів – 7,6 млн. га, ще 3 млн. га підпорядковані іншим користувачам. Це ліси комунальної власності, національні парки та заповідники, ліси Міносвіти та Міноборони. Запас наших лісів складає від 50 кубів на гектарі на Півдні, до 300 кубів на гектарі на Півночі та в Карпатах. Рубають щорічно до 19 млн. кубів стиглого лісу. В сусідній Польщі ця цифра більша в двічі при ті й же площі лісів. Щорічно в середньому на 1 га лісу України приростає 4 м3 деревини. Запас деревини яка є в лісі в Україні більше 2,2 млрд. м3. Тобто в середньому приростає 40 млн. м3 щорічно, а використовуємо 50% (19 млн. м3). В Європі цей показник 70%.

— Після численних скандалів та виявлення незаконних рубок, ці заходи українці пов’язують з корупцією. Коли можна рубати ліс і наскільки це необхідно?

— Коли Україна експортує рекордні об’єми зерна ми радіємо, це прибуток до бюджету, хоча хліб від цього дешевше не стає. А коли йде вагон чи машина з деревиною – це злодії крадуть. Але чому? Адже іде збір лісового врожаю. Ліс має термін зрілості. Для прикладу сосна. Вік її головного користування починається з 80 років. Саме в цьому віці вона набирає максимальну кількість деревини на гектарі і її можна рубати. Якщо перетримати її на корені 20-40 років, деревина втрачає якість і ліс починає деградувати. Це марнотратство, адже ліс це важлива складова промисловості країни. З огляду на це мораторій ніяк не може зменшити кількість рубок. Ліс достигає і врожай потрібно збирати, а для насаджень більш зрілого віку є Національні парки та заповідники.

— Вирубка ведеться у нас хаотично, чи все ж є якісь програми, контроль?

— Рубки головного користування – це рубки збору врожаю. В Ірпені є цілий проектний інститут. Експедиції з якого раз на 10 років приїздять в кожен лісгосп, роблять оцінку всіх лісів і пишуть на десять років проект лісовпорядкування: скільки, чого і де треба зрубати. Ці об’єми рубок погоджуються з Мінекології, затверджуються і повертаються на підприємства. Тобто лісгосп може взяти не більше ніж йому відвели, в межах того приросту деревини в розрізі порід, який є на даному підприємстві на визначений період.

— Але все одно ми маємо конфліктну ситуацію між суспільством та лісниками. Чому «чорний» ринок все ж залишається?

— Незаконна рубка – рубка дерева, яке не відведене в рубку. Його вкрали і вивезли. Потім лісова охорона знайшла пеньок, заактувала. Оце та кількість незаконних рубок яка обліковується Держлісагентством. Тепер уявіть, що якийсь лісгосп (у нас багато форм власності, не обов’язково державний) з порушенням відвів в рубку насадження. Наприклад, занизив розряд висоти, щоб використати інші таблиці і зменшив запас на лісосіці. Це буде рубка начебто законна, але лишня не облікована деревина піде на тіньовий ринок. Саме цього об’єму сьогодні ніхто не бачить. Нелегальний ринок формується не лише з цього. Він формується з тих порушень які можуть мати місце при веденні лісового господарства всіх лісокористувачів. Наприклад вирубка деревини в полезахисних смугах, вздовж доріг, в самосійних лісах, на паях. Ця деревина ніде не обліковується. Але на ринок вона надходить.
Ще одне питання — біржові торги. Державні лісгоспи продають деревину через аукціони. А лісгоспи інших користувачів відсутні. Чому? Вони не показують об’єми деревини, відводи. Але і їх робота повинна бути прозора. Це та легальність про яку в Держлісагенстві ми говорили ще в серпні. Тому у свій час наше експертне середовище запропонувало відкрити доступ до всіх реєстрів рубок. Цю ініціативу підтримала Христина Юшкевич, як в.о. голови Держлісагентства. В серпні вона підписала розпорядження, щоб всі реєстри були відкриті на сайті підприємств. В тому числі і на санітарні рубки. Тепер громадськість легко може перевірити як виконано це розпорядження.

— Громадські спостерігачі, екологи скаржаться, що квитки на сайтах є, але відсутні мапи вирубок. Як бути з цим питанням?

— Якщо приїхати до будь-якого державного лісництва, то коло контори будуть стояти стенди – це так званий паспорт лісництва, він введений ще 20 років назад. Там буде план лісонасаджень, поквартальна схема – там все є. Було б бажання. Що стосується самих мап та планшетів то вони йдуть з грифом ДСК – певний рівень державної таємниці. Картографія має певний гриф. Але самі поквартальні схеми є у вільному доступі. Все просто – подивилися в лісорубний квиток, знаємо номер виділу, кварталу. Зайшли у квартал, по господарським стовпчикам визначили всі види рубок. Почитали. І далі можна навіть рулеткою переміряти. В цьому проблеми я не бачу.

Мораторій доконає ліспром

— Юрій Миколайович, ви говорите про всебічне врегулювання ринку деревини. Чи є одним з таких важелів запроваджений на десять років мораторію на експорт необробленого круглого лісу?

— Мораторій як елемент впливу на ринок себе не виправдав в жодній країні світу. У нас він вмотивований ціллю розвитку власного ринку деревини. Але про який ринок ми говоримо? Фактично якщо взяти ринок деревини, і те що зараз розвивається після введення мораторію – це ринок пиломатеріалів. Колоди пиляють на дошку і продають в Європу. Це не глибинна переробка. Та й завозиться в Україну в більшості лісопильне обладнання. Ринок деревини сьогодні закритий від Європи, а внутрішній ринок не такий глибокий як би нам хотілось. Тому нам потрібна переорієнтація того ж будівництва на внутрішні матеріали.

— Якщо мораторій не ефективний, який в такому разі Ви бачите вихід із ситуації?

— Потрібно затвердити промислову стратегію України. Щоб ми розуміли під що працює деревообробка. Який потрібен баланс деревини в державі. Врегулювати законодавчо ринок деревини і ввести норму як торгувати деревиною, щоб зняти всі суперечки. Можливо розглянути питання відміни ПДВ на круглий ліс. Чим глибшу переробку ми хочемо, тим краще потрібно її стимулювати. Якщо йти такими шляхами, то мораторій взагалі непотрібен. А то сьогодні, чим глибше переробляємо тим більше платимо податків.

— Сьогодні окрім мораторію запроваджуються якісь кроки для підтримки деревообробки?

— Закон про відміну ПДВ на деревообробне обладнання завис. А для повного щастя в минулому році в університетах країни виключили з бюджетної підтримки, а фактично закрили, спеціальність «Деревообробка та меблеве виробництво». Оце називається стимулювання. А спробуйте відкрити власне виробництво, відвести землю, зробити проекти, завезти обладнання, то коштів на виробництво не залишиться. За великим рахунком ринок деревини залежить від можливості громадян купити вироби з неї. А в людей коштів немає.

Законодавчі зміни

— Які зміни до законодавства потрібно вносити наразі?

— Попередньо ми домовилися з Держлісагентством і Університетом у березні на Всесвітній День лісу провести круглий стіл по змінам до законодавства. Є дуже багато нормативно-правових актів, що потребують певного уточнення. Регулювання ринку деревини. Ми повинні дати деревообробникам зрозумілі правила торгівлі. Ще одне питання – фінансування лісів Півдня і Сходу України. Трете питання – це обіг деревини на ринку. Потрібна відкрита система лісозаготівлі та обліку деревини на всіх етапах. Щоб деревообробник знав яка деревина буде, яке обладнання йому закуповувати. Є багато питань на стику лісового і земельного законодавства, коли громади бажають узаконити самосійні ліси на паях, закріпити полезахисні смуги, впливати на ведення лісового господарства. Потрібно вирішити питання статусу лісової охорони. На тіньовому ринку сьогодні є досить багато нелегальної зброї. Проти озброєних порушників лісова охорона нічого зробити не може. Лісова охорона повинна мати певний серйозний статус.

— Щодо нових санітарних правил, як ви можете оцінити їх?

— Те що це питання підняли – дуже добре. Важливо, що санітарні рубки повинні включатися в загальний ліміт лісокористування. Ця норма є. Добре, що не затвердили норму про те, що екологічна інспекція повинна давати дозволи на рубку. Адже той хто дає дозвіл не може контролювати. Щодо хворих дерев – питання стає проблемним. Не може коло дерева збиратися купа людей яка не розуміє яка хвороба в цього дерева. Повинен бути спеціаліст який відповідає за прийняття рішення. В Європі в Туреччині, якщо дерево хворіє – то його терміново вивозять з лісу, щоб врятувати інші дерева. Рішення потрібно відпрацювати правильно, а то і коло хворого скоро будуть стояти голова сільради та депутати.

— Ваше ставлення до інституційної реформи. Чи не зведеться вона до банальної передачі функції управління від Мінагропрода до Мінекології?

— У Міністерстві екології вже закладений конфлікт інтересів. Воно також і міністерство природних ресурсів. Ті хто контролює не може мати за собою ресурси. Різниці від того хто зверху немає. Насправді важливе питання — виконання та формування політики. Хто більш професійний, той хай і береться за цю справу. По великому рахунку, за 100 років життя лісу зміниться чотири покоління лісників і безліч Урядів тому, лісова політика повинна бути довгострокова.

Предварительные итоги RMK: оборот 178, прибыль – 51 миллион евро


Оборот RMK в 2016 году по предварительным данным составил 178 миллионов евро и прибыль – 58 миллионов евро. При этом оборот удалось увеличить на 8% по сравнению с предыдущим годом, а прибыль, соответственно, на 40%.

В 2016 году RMK продал 4 миллиона кубометров древесины на сумму 178 миллионов евро. «Реализация древесины возросла по сравнению с прошлым годом в основном за счет ликвидации последствий грозового шторма, который прошелся по лесам Южной Эстонии, и раскорчёвывания полигонов для военных учений», - пояснил председатель правления RMK Айгар Каллас.

По его словам, оборот RMK увеличился благодаря возросшему объему продаж, а также повышению эффективности заготовительных работ и организации логистики.

В 2016 году возросли и объемы работ в лесоводстве. Было высажено 20,2 миллиона деревьев, что на 900 000 больше, чем в прошлом году. Обновление лесов проведено на 24 000 гектарах, осветительной рубкой для улучшения условий роста лесов охвачены 19 300 гектаров, а рубка прореживания в лесах среднего возраста осуществлена на 9 000 гектаров.

В 2015 году при обороте в 165,1 миллиона евро RMK получил 36,6 миллиона евро прибыли, а объем продажи древесины достиг 3, 6 миллионов кубометров.

На 2017 году RMK прогнозирует оборот в 178 миллионов евро, при котором планируется получить прибыль в 39 миллионов евро.

RMK – государственное предприятие, хранитель, защитник и хозяйствующий субъект государственных лесов и других многообразных природных сообществ. Своей лесохозяйственной деятельностью RMK приносит доход государству, выращивает материал для обновления лесов, организует лесо- и природоохранную деятельность. RMK также создает возможности для прогулок на природе в своих рекреационных и природоохранных зонах и формирует естественно-научные знания. RMK принадлежит также Сагадиский лесной центр, Элиствереский лесной зоопарк, Пылулаское рыбоводческое хозяйство и Тартуский питомник. В RMK работает более 700 человек, а число обеспеченных работой в государственных лесах достигает 5000 человек.

 27.01

На охрану природы в Бурятии в 2017 году направят более 1 млрд рублей



Бурятия потратит на природоохранные мероприятия в 2017 году более 1 млрд рублей, сообщили в правительстве республики.

«В рамках Года экологии и Года особо охраняемых природных в Бурятии на реализацию природоохранных мероприятий будет выделено более 1 млрд рублей, включая свыше 600 млн рублей из федерального бюджета и порядка 450 млн рублей — из республиканской казны», — уточнили в региональном правительстве.

В Минприроды Бурятии отметили, что эта цифра не окончательная, может корректироваться с учетом изменений, которые будут вноситься в закон о федеральном бюджете на 2017 год.

Средства заложены в четырех республиканских госпрограммах: деньги пойдут на ликвидацию накопленного экологического ущерба, строительство современных полигонов твердых коммунальных отходов, строительство и реконструкцию очистных сооружений, мероприятия по восстановлению лесов.

Предлагаемые меры
В рамках Года экологии правительство Бурятии подготовило перечень мероприятий, которые необходимо провести в республике для улучшения экологической обстановки и сохранения озера Байкал. Его местные власти подготовили для включения в приоритетный проект «Байкал: великое озеро великой страны».

Как отметил замминистра природных ресурсов республики Александр Лбов, в первую очередь нужно обезопасить реку Селенга, впадающую в Байкал, которая приносит в озеро 50% поверхностных вод. Поэтому важно заняться очистными сооружениями в Улан-Удэ, который стоит на Селенге и вносит весомый «вклад» в загрязнение главной артерии Байкала. Известно, что в этом году начнется реконструкция правобережных очистных сооружений Улан-Удэ.

«Также необходимы работы по защите столицы Бурятии от наводнения, так как в случае него воды Селенги, а именно около 22 млн кубометров, проходят через застроенную территорию левого берега, и их загрязнение неизбежно», — пояснил Лбов.

Еще один проблемный вопрос, считают в региональном Минприроды, — загрязнение судами. «Это 4 млн кубометров жидких бытовых отходов, — отметил он. — Было бы неплохо, если бы было профинансировано строительство экосудна, проект которого разработан в Иркутске, а также строительство причалов, оборудованных пунктами сбора отходов».

«Проблемной остается ситуация со спирогирой. Ее надо изучать, проводить фундаментальное исследование. Распространение этих водорослей наблюдается на побережье Байкала в Северобайкальске, Турке, Выдрино, Бабушкине. Там есть влияние недостаточно очищенных сточных вод, в которых в повышенных концентрациях содержится фосфор, способствующий развитию спирогиры», — сказал Лбов.

Тысячи кубометров мусора
Очень много отходов, по словам замминистра, на берегах Байкала образуется вследствие «дикого» туризма. «Это заметно в летний период. Мы выделяем средства, проводим конкурсы, проводится очистка, но этого недостаточно — нужно внедрение системных мер, — отметил он. — В 2016 году собрано 32 тыс. кубометров, в 2015 году было 10 тыс. кубометров, в 2014 — еще меньше».

В вопросе строительства полигонов ТБО у Бурятии есть трудности, связанные с запетом их обустройства в пределах водоохранной зоны. В частности, речь идет о городе Северобайкальск. «Там у нас есть проблема, нужен какой-то правовой механизм», — сказал Лбов, добавив, что схема обращения с отходами в регионе разработана. «Приоритетно строительство полигонов в Селенгинске — для всего Кабанского района, в Турунтаево — для Прибайкальского района и в Баргузине — для Баргузинского района, — уточнил чиновник. — Мы уже начали проектирование, и в техническое задание вписываем требования по подготовке рекультивации свалок в радиусе действия полигонов».

Экология и энергетика
Важный, по мнению местных властей, вопрос в области экологии на Байкальской природной территории — энергетический. Правительство Бурятии неоднократно заявляло о необходимости газификации региона. Принятие такого решения и его реализация, считают в кабинете министров республики, в разы снизит вредные выбросы на водосборную зону озера Байкал — это 22 тыс. тонн золы в год, которая попадает в реки, а затем в Байкал.

В Бурятии рассматривают и другие варианты перехода на экологически чистое топливо. «Администрации районов представили план мероприятий по модернизации котельных с переводом на пеллеты», — пояснил Лбов.

Он добавил, что крайне необходима организация системы экологического мониторинга. «В настоящее время он, к сожалению, не проводится. Это упущение действующей Федеральной целевой программы (ФЦП) „Охрана озера Байкал“, — заметил замминистра.

В целом, по его мнению, на мероприятия в области охраны озера Байкал Бурятии в год необходимо 2-3 млрд рублей.

Источник ТАСС

Самолет МЧС России приступил к тушению лесных пожаров в Чили


Самолет российского МЧС Ил-76 приступил к тушению природных пожаров в Чили, рассказали в пресс-службе МЧС. «Самолет Ил-76 прибыл в Сантьяго, совершив трансконтинентальный перелет из Москвы, и практически сразу отправился на тушение пожаров по согласованию с властями Чили»,— приводит «РИА Новости» сообщение ведомства.

Российскому самолету поручили один из районов в населенном пункте Портесуэло, где живут несколько тысяч человек. «Самолет Ил-76 работает в районе этого населенного пункта, основная задача — защитить его от пожара и локализовать огонь»,— добавили в МЧС. Ведомство напомнило, что отправило Ил-76 в Чили по запросу чилийской стороны и по поручению правительства.

Из-за пожаров в Чили объявлено чрезвычайное положение уже в шести областях: Вальпараисо, Столичной, Либертадор-Хнераль-Бернардо-Охоггинс, Мауле, Биобио и Араукания. Напомним, крупнейшие в истории Чили лесные пожары начались в результате сильной засухи, жертвами стихии стали уже 11 человек. От огня пострадало семь регионов страны, в которых пожар уничтожил около 500 тыс. га леса и сельскохозяйственных угодий.

31.01.2017, 02:14






Фото: Rodrigo Garrido / Reuters









Российский Ил-76 помогает чилийцам в тушении самых крупных в стране пожаров

Самолет прибыл из Москвы в Сантьяго 30 января

САНТЬЯГО, 31 января 2017, 05:01 — REGNUM  Россия оказывает помощь Чили в тушении лесных пожаров, из-за которых в стране введено чрезвычайное положение. Так, самолет российского МЧС Ил-76 уже приступил к ликвидации возгораний. Об этом сообщили в пресс-службе МЧС.

Согласно сообщению ведомства, в понедельник, 30 января, в чилийский город Сантьяго прибыл Ил-76. Он вылетел в Чили из Москвы. Согласовав свои действия с властями страны, практически сразу российское воздушное судно приступило к тушению пожаров.

Причем самолету Ил-76 поручили ликвидацию возгораний в одном из наиболее сложных районов в населенном пункте Портесуэло. Население этого города составляет несколько тысяч человек. Задача российского воздушного судна состоит в том, чтобы защитить населенный пункт от пожара и локализовать огонь.

Напомним, что сейчас в Чили бушуют самые серьезные в истории страны лесные пожары. Они начались из-за сильной засухи. В результате власти объявили чрезвычайное положение уже в шести областях: Вальпараисо, Столичной, Либертадор-Хнераль-Бернардо-Охоггинс, Мауле, Биобио и Араукания. В результате стихии погибли уже 11 человек. В стране огнем уничтожено около 500 тыс. га леса и сельскохозяйственных угодий.

Россия направила свой самолет на тушение лесных пожаров после того, как чилийская сторона направила соответствующий запрос. После этого МЧС получило поручение от правительства.

Подробности: https://regnum.ru/news/society/2232874.html

Стовбури дерев гріють снігом

— Хоч дерева взимку й сплять, про них не треба забувати. Я підгортаю стовбури снігом. Він для них, як ковдра. Без нього мерзнуть, — каже 52-річний Назар Тодорюк із міста Полонне на Хмельниччині.

— Під сантиметровим шаром снігу ґрунт мерзне більше, ніж без нього взагалі. При 10 сантиметрах температура під снігом удвічі вища, ніж температура повітря. Якщо шар у півметра — тепліше в чотири рази.

Щоб дерево нормально перезимувало й запасло на весну вологу, розкладає навколо нього гілки або дошки, які затримують сніг.

— Головне — не ходити по свіжому снігу. Від цього ущільниться, і мороз дістанеться коріння.

Струшує сніг із гілок, щоб не ламалися. Зрізує секатором скручені трубочкою листки та гнізда зі шкідниками. Спалює їх.

— На непобілених деревах через перепади температури з'являються сонячні опіки та тріщини. Їх можна побілити в неморозний день.

Змішує 2 кг вапна, 500 г мідного купоросу та 100 г столярного клею. Заливає 10 л води і перемішує. Мастить цим стовбури. Коли вони висихають, знову загортає снігом.

Лесопожарная ложь в 2016 году осталась непобежденной


Рослесхоз решил не включать в официальную отчетность "пожары-отказники" (на которые приходится основная часть пройденной огнем площади)

Лесопожарная ложь в 2016 году осталась непобежденной: Рослесхоз решил не включать в официальную отчетность, причем без каких бы то ни было объяснений, "пожары-отказники" - то есть те, которые действовали в так называемых "зонах контроля лесных пожаров", и от тушения которых региональные власти решили отказаться. Официальные статистические данные по лесным пожарам за прошлый год пока не опубликованы, но опубликованы сведения о количестве и площадях лесных пожаров в формате "открытых данных" на сайте Рослесхоза. Ссылка:

Сведения о количестве и площади лесных пожаров за 2016 год

Согласно этим "открытым данным", площадь, пройденная лесными пожарами в 2016 году, составила 2 658 999 гектаров.

Согласно "сведениям о лесопожарной обстановке на территории субъектов РФ на 30.12.2016" (последней такой сводке за 2016 год, размещенной на сайте ФБУ "Авиалесоохрана", площадь, пройденная лесными пожарами за 2016 год, составила 6143978 гектаров, в том числе:

пожаров, по которым проводились работы по активному тушению - 2 658 999 гектаров;

пожаров в зонах контроля, по которым решениями региональных КЧСиПБ прекращены или приостановлены работы по активному тушению - 3 484 979 гектаров.

Ссылка:

Сведения о лесопожарной обстановке на территории субъектов РФ на 30.12.2016


Таким образом, площадь лесных пожаров 2016 года, попавшая в отчетность Рослесхоза в формате открытых данных, включает только площади, пройденные лесными пожарами, которые хоть как-то тушили (2,7 млн. га), а пожары-отказники (3,5 млн. га, или около 57% от учтенной Авиалесоохраной общей площади лесных пожаров) были полностью скрыты от официального учета.

В относительном исчислении регионами-лидерами по сокрытию площадей лесных пожаров (за счет "отказников") оказались Камчатский край (скрыты от учета 99% пройденной огнем площади), Республика Саха - Якутия (94%), и Красноярский край (90%).

В абсолютном исчислении регионами-лидерами по сокрытию площадей лесных пожаров (за счет "отказников") оказались Красноярский край (1847 тыс. га), Республика Саха - Якутия (574 тыс. га), и Республика Бурятия (440 тыс. га).

Действующее законодательство действительно позволяет не тушить пожары в так называемых "зонах контроля" (удаленных от жилья и инфраструктуры лесах, границы которых устанавливались в прошлом году субъектами РФ) при соблюдении некоторых условий. Однако, оно не позволяет не учитывать пройденные этими пожарами площади, и не делает никаких различий в требованиях к статистическому учету пройденных лесными пожарами площадей в "зонах контроля" и в охраняемых лесах.

Однако, сокрытие "пожаров-отказников" от официального учета позволяет руководству Рослесхоза делать вид, что ситуация с лесными пожарами в 2016 году была в целом под контролем, и даже улучшилась по сравнению с предыдущим годом и со среднемноголетними значениями. В сообщении, размещенном в конце года на сайте Рослесхоза, говорилось по этому поводу следующее (ссылка):

"Общая площадь, пройденная огнем, в 2016 году составила 2,4 млн га, что ниже средних пятилетних показателей в 1,5 раза. На территории лесного фонда площадь, пройденная огнем, составила 2,2 млн га, тогда как в 2015 году огнем было пройдено 2,6 млн га. В 2016 году ущерб от лесных пожаров снижен в 3,8 раза и по предварительным данным составляет 15 млрд рублей".