ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

01 лютого 2017

Прокуратура Киевщины в суде борется за возврат государству 11 га леса



Прокуратурой Киевской области предъявлено исковое заявление с требованием вернуть в государственную собственность 11 га лесных земель в пределах Козинского поселкового совета.

Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы прокуратуры Киевской области.

Согласно сообщению, решениями исполнительного комитета Козинского поселкового совета 2001 года изъят из землепользования Киевского государственного лесохозяйственного объединения "Киевлес" (правопреемник ООО "Киевское лесное хозяйство"), земельный участок общей площадью более 11 га и зачислен в земли запаса поселкового совета.

В дальнейшем, как сообщается, по решениям исполнительного комитета этого же поселкового совета в 2001 году, указанные земли передано в собственность 17 физическим лицам для строительства и обслуживания жилых домов и хозяйственных построек, а также для ведения личного подсобного хозяйства.

"Указанные земельные участки неоднократно отчуждались в пользу других лиц и в настоящее время находятся в собственности двух юридических и одного физического лица", - информировали пресс-служба.

Решение исполнительного комитета, как отмечается, приняты вопреки требованиям закона "О местном самоуправлении в Украине" и Земельного кодекса Украины, так как у последнего отсутствуют полномочия по распоряжению землями лесного фонда государственной формы собственности. Кроме этого, изъятие и предоставление в собственность земельных участков состоялось в нарушение Лесного кодекса Украины, так как решение об изъятии и изменение категории лесных земель в 2001 году имела право принимать только Верховная Рада Украины, а не поселковые советы или их исполнительные комитеты.

Учитывая выявленные нарушения, по данным пресс-службы, прокуратурой Киевской области в суд предъявлен иск о признании недействительными решений исполнительного комитета поселкового совета и истребовании земельных участков в пользу государства в лице Кабмина и в постоянное пользование ГП "Киевское лесное хозяйство".

Читайте: Прокуратура Киевщины требует вернуть в госсобственность 40 га земель водного фонда

КиевVласть

Георгий Палуев
1 февраля 2017 г. 11:26

На защиту леса встанут дубы


Ещё 20 лет назад ураганные ветра для Беларуси были явлением довольно редким. Однако в последние годы разрушительная стихия всё чаще прогуливается по территории нашей страны, нанося немалый ущерб. Неизменно в числе пострадавших – белорусские леса. Ветра невероятной силы ломают и выкорчёвывают деревья, меньше чем за четверть часа превращают зелёные насаждения в огромные буреломы. И пусть человеку не под силу уберечь нынешние леса от необузданной стихии, однако он может позаботиться о том, чтобы новые массивы были более устойчивы. Сотрудники Института леса НАН Беларуси разработали инновационные технологии по восстановлению лесных насаждений, повреждённых ураганами.  

Уже не аномалия, а элемент климата

Климат на планете меняется. И это не пустые слова. Ледники тают, повышается средняя температура на Земле. Явления, которые носили временный характер, получают постоянную прописку. К примеру, за последние два десятилетия ураганы для нашей страны перестали быть аномалиями, сейчас это уже элемент климата, уверяет заведующий сектором лесовосстановления Института леса НАН Беларуси Пётр Волович. 

Последствия такого разгула стихии всегда плачевные: сорванные крыши домов, перевёрнутые автомобили, оборванные линии электропередач и, конечно, поваленные деревья. Если же ветер ворвался в лес, счёт погибших растений идёт уже на тысячи. - Постоянный учёт лесных трагедий в стране ведётся с 1997 года. Раньше повреждалось  1000–2000 гектаров. Тогда нам казалось, что это довольно много, - признаётся учёный. - Но, как оказалось, это были очень маленькие потери. В 2016 году в нашей стране ураганы повредили около  100 000 гектаров леса, из которых более чем на 16 000 проводятся работы по уборке повреждённых насаждений  в виде сплошных санитарных рубок. Только представьте, какие это огромные площади. Всё равно, что в одночасье уничтожило бы всю нашу Коренёвскую экспериментальную лесную базу, в которую входят четыре лесничества: Коренёвское, Зябровское, Новобелицкое и Чёнковское. Министерство лесного хозяйства Республики Беларусь приложило много усилий, чтобы восстановить утраченное, однако к настоящему времени удалось возобновить только около трети зелёных насаждений. 

За 20 лет по территории республики прошлись 15 сильных ураганов. Как правило, все они формировались на юго-западе страны и по диагонали направлялись на северо-восток. Наибольшее количество пострадавших лесов приходится на Брестскую, Минскую и Могилёвскую области. Изрядно достаётся и Гомельщине, а вот Гродненщину и Витебщину практически не затрагивает. Правда, леса последнего региона часто страдают от сильного обледенения  в зимний период.  

– После ураганных ветров лес буквально разрушен. Мы имеем очень много буреломной древесины, которую нельзя просто взять и оставить, - обращает внимание Пётр Игнатьевич. – Думаю, такое явление действительно можно назвать стихийным бедствием, поскольку мы должны быстро всё убрать  и затем восстановить повреждённые леса. Чаще всего у нас повреждается сосна обыкновенная, которая преимущественно и  произрастает на белорусской земле. 

Могучие богатыри

Тема восстановления лесных насаждений, повреждённых ураганными ветрами, для Института леса не нова. Разработки в этом направлении ведутся в учреждении на протяжении многих лет. Две из них уже были запатентованы в 2010-м и 2013 годах («Способ восстановления соснового древостоя на буреломно-ветровальной площади» и «Способ лесовосстановления сосны на вырубках буреломов»).

Чтобы воочию увидеть ущерб, нанесённый стихией, сделать описания и необходимые заключения, учёные выезжали на места лесных трагедий. В своё время Пётр Волович побывал практически на всех буреломах: в Березино, Пружанах, Столбцах, Жлобине, дважды в Кобрине и Мозыре, а также в других пострадавших лесных массивах. 

- Как-то раз мы отправились в Речицкий лесхоз. Помню, все деревья тогда буквально смело, осталось только два дуба. Не зря в народе их называют богатырями. Это невероятно мощные деревья с очень устойчивой стержневой корневой системой, - поясняет Пётр Игнатьевич.  -  Чуть позже на глаза попалась информация об урагане 1963 года, который налетел на территорию Костюковичского лесхоза. Ветер тогда повредил около 800 га, но опять же из всех деревьев устояли только дубы.  Как говорится, первый раз – случайность, второй – совпадение, ну а третий – закономерность. Осматривая повреждённые участки, учёные Института леса всё чаще стали приходить к мысли, что дубы должны выполнять защитную функцию леса, принимать весь удар на себя. Сил выстоять у этих богатырей хватит. Так и возникла идея новой разработки.  

Суть проекта заключалась в создании защитной опушки, которая не позволит урагану прорваться вглубь леса и нанести серьёзные потери. Как и планировалось, ставку сделали на крепкие дубы. Согласно проекту, параллельно границе безлесой территории рядами высаживаются деревья и кустарники  с шириной междурядий 2,5–2,8 метра и шагом посадки 0,75–0,8 метра по следующей схеме: ряд кустарников, 2-3 ряда дуба черешчатого, ряд кустарников и 7-8 рядов сосны. Повторять такую схему необходимо 2-3 раза. 

– Данную разработку мы также запатентовали, – обращает внимание Пётр Игнатьевич. –  Кроме того, по инновационной технологии в прошлом году уже высадили новый лес в Коренёвском лесничестве. В настоящее время договор на реализацию проекта заключён с ГЛХУ «Жлобинский лесхоз». 

Несмотря на то, что общая технология выработана, практически каждое лесничество нуждается в индивидуальном подходе. Всё дело в том, что дуб любит богатые почвы, повсеместно его не посадишь, а значит, нужно искать альтернативу этому дереву и корректировать технологию для каждой отдельной территории, учитывая при этом климатические и почвенные условия, в которых будет расти новый лес. И всё же, невзирая на некоторые трудности, проект Института леса обещает быть перспективным. К тому же, данная тема навряд ли утратит свою значимость для нашей страны. 

От техника-лаборанта до заведующего

Слушая рассказ Петра Воловича, который является руководителем этого инновационного проекта, в очередной раз убеждаешься: достижения появляются, когда люди на своём месте и занимаются тем, к чему лежит душа.  Такие специалисты не просто профессионалы, они в хорошем смысле фанаты своего дела, отдаются целиком и полностью, а взамен этой преданности получают прекрасные результаты. 

Кажется, трудовой путь, по которому суждено идти учёному, был предопределён ещё с детства. В школу Петру Игнатьевичу приходилось ходить за три километра, причём, как вы уже могли догадаться, дорога пролегала через лес. Кроме того,  классная руководительница ученика была женой лесничего. Наверняка и это сыграло не последнюю роль. 

После средней школы Пётр Игнатьевич поступил в  Полоцкий лесной техникум, а затем и в Белорусский технологический институт имени Кирова на заочное отделение. По окончании высшего учебного заведения молодой человек получил специальность инженера лесного хозяйства. 

– Мне всегда легко давалась математика, часто принимал участие в олимпиадах, – вспоминает учёный. – Этот предмет отлично знал и мой отец. Не поверите, но он никогда не записывал телефонные номера, всё держал в голове. Прожил он до 100 лет, а мой дед до 101. 

Пётр Игнатьевич успел отслужить и в армии, а в 1971 году пришёл на работу в Институт леса. Здесь он прошёл все ступени: техник-лаборант, инженер, младший научный сотрудник, старший и, наконец, заведующий лабораторией лесовосстановления. Кроме того, два года руководил лесной опытной станцией в Осиповичах.  

– Часто друзья и родственники шутят: что ты там, в лесу, делаешь? Почему грибы не собираешь? – смеётся Пётр Игнатьевич. – А я им отвечаю: езжу туда работать, а не отдыхать, ведь лес – это живой организм, которому нужны  наша забота и внимание. 
 

newsgomel.by

Опубликовано: февраля 01, 2017

Школярі Ужгородщини спільно з лісниками встановили птахам годівнички



Діти з шкільного лісництва Ужгородщини попіклувалися про пернатих братів.

Разом з лісівниками учні шкільного лісництва Кам'яницької загальноосвітньої школи виготовили і встановили такі важливі та потрібні для птахів годівниці. Не менше ніж дикі звірі, цієї зими страждають лісові птахи. Лютий мороз та великий сніг практично не залишили змоги для того, щоб пернаті самі собі знаходили їжу в природньому середовищі існування, в пошуках їжі вони прилітають до села, в тому числі в шкільний парк.

Тому лісівниками спільно з вихованцями шкільного лісництва, які прагнуть зберегти птахів, було вирішено виготовити та встановити годівниці для них. Як розповідає провідний інженер Ужгородського лісового господарства Віталій Ковальчук, як видно з спостережень, одна годівниця може зберегти життя в середньому 50 птахам, в свою чергу один птах може позбавити 10 дерев від ентомологічних шкідників, що є дуже ефективним та майже безкоштовними засобом при захисті лісу від шкідників. Тому саме зараз потрібно не забути про птахів, які майже залишились без їжі. Їх потрібно підгодовувати, самим виготовляти індивідуальні годівнички, якщо нема можливості виготовити дерев’яну годівничку в пригоді стануть картонні пакети з молока, або пластикові пляшки.


Годувати птахів потрібно крупами, насінням соняшника та гарбуза, можна підгодовувати салом, але потрібно звернути увагу, що сало повинно бути обов’язково не солоним, тому що в інакшому випадку це зашкодить птахам. Подібні практичні заняття прививають дітям любов до природи, та несуть користь для виживання диких птахів та звірів цією суворою зимою.


На Волыни и Закарпатье пограничники выявили факты незаконной вырубки леса

За сутки органами и подразделениями Государственной пограничной службы Украины проводились активные мероприятия по проверке соблюдения гражданами установленных правил пограничного режима и режима государственной границы.

В результате проведения мероприятий на участке отдела пограничной службы «Березовое» Луцкого отряда, в непосредственной близости от государственной границы, выявлено 2 места незаконной вырубки деревьев. Одно из мест зафиксировано на территории Украины. Еще одно - как на территории Украины, так и на территории Республики Беларусь.

Также аналогичное правонарушение обнаружены вблизи границы пограничниками отдела «Вилок» Мукачевского отряда. Охранниками границы установлен факт вырубки на территории Украины около 50 деревьев и признаки их перемещения на территорию Венгрии.

О выявленных Луцким и Мукачевского отряда правонарушения проинформирован заинтересованы правоохранительные органы и органы государственной власти. Совместно с пограничными ведомствами Республика Беларусь и Венгрии проводится работа по установлению лиц, причастных к совершению противоправной деятельности и размера нанесенного ущерба.

Всего за последние два месяца прошлого года и в течение 2017 пограничными нарядами обнаружено 12 фактов незаконных порубок деревьев в Закарпатской (Виноградовский район), Одесской (Тарутинский и Белгородской районы), Херсонской (Голопристанский район) и Волынской (Рокитновский район) областях. Из них в 5 случаях срубленная древесина перемещалась на территорию сопредельных государств (в Венгрию и Республики Молдова).

RuporZT
01.02.2017 11:03 

Из Приморья не выпущена крупная партия экспортного леса

Груз задержан в "Пограничном"


Сотрудниками таможенной службы и специалистами карантина растений Управления Россельхознадзора по Приморскому краю и Сахалинской области в железнодорожном пункте пропуска «Пограничный» не допущен вывоз в КНР около 150 кубометров березовых бревен, выработанных в Костромской области (2 железнодорожных вагона) - по причине предоставления недействительных фитосанитарных сертификатов: количество лесоматериалов, указанное в фитосанитарных сертификатах не соответствовало количеству, указанному в товаросопроводительных документах. В настоящее время по данному факту возбуждено дело об административном правонарушении, сообщает РИА VladNews со ссылкой на пресс-службу Россельхознадзора Приморья.

Читать далее: http://vladnews.ru/2017/02/01/121289/iz-primorya-ne-vypushhena-krupnaya-partiya-eksportnogo-lesa.html

Все новости Владивостока и Дальнего Востока на Vladnews.ru
Фото: othervision.info
Владивосток, среда, 01 февраля , РИА Vladnews.

Браконьеры на Херсонщине прикрываясь властью рубят лес



«Вчера поступили сигналы, что браконьеры лично прикрываясь мной, как председателем областного совета, моим именем, именами еще некоторых депутатов, занимаются вырубкой лесов. Лично мне поступили 2 сигнала», - сообщил сегодня во время брифинга председатель Херсонского областного совета Владислав Мангер.

По его словам, полученную информацию он немедленно передал руководителю полиции, сделав официальное обращение. В настоящее время этот вопрос находится под контролем правоохранителей.

«Наши леса, где каждое дерево посажено вручную еще во времена Сталина, созданы исключительно для остановки песков. Они не имеют никакого промышленного назначения. Поэтому любая вырубка может стать губительной для окружающей среды. Остановить разрушительное воздействие человека и восстановить утраченный лес – задача, которая стоит передо мной лично, перед всем депутатским корпусом и перед специальной рабочей комиссией, в которую вошли ученые-лесоводы», - отметил Владислав Мангер.

Он в очередной раз призвал всех жителей Херсонщины сообщать на горячую линию областного совета обо всех фактах незаконной вырубки леса и лесополос. 

07:30 01.02.2017
 







www.0552.ua

На Тячівщині люди відразу викупили всі дрова, виставлені на продаж лісгоспом (ВІДЕО)

Тячівський лісгосп запровадив новинку, віднедавна тут реалізують колоті дрова. Для забезпечення потреб як приватних будинків так і деяких підприємств району паливним матеріалом лісівники розгорнули ціле виробництво.



Зі слів Наталії Катреняк, директора ДП «Тячівське ЛГ», на такий попит навіть не сподівалися.

Потреба населення в дровах через високу вартість газу виросла в рази, а тому за лічені дні місцеві жителі все розкупили. Тим більше, що дрова були складені на піддони і готові до транспортування. Вартість - 1250 грн за м кубічний.

Крім того, реалізовувало лісництво і звичайні дрова.

Як зазначалося вище, всі наколоті дрова населення викупило. Однак невдовзі виробництво відновиться і відповідно дрова знову можна буде купити, каже начальник лісгоспу.




http://zakarpattya.net.ua/Zmi/166227-Na-Tiachivshchyni-liudy-vidrazu-vykupyly-vsi-drova-vystavleni-na-prodazh-lishospom-VIDEO

Класик концепції заповідності Григорій Олександрович Кожевников (1866 -1933)

В. Борейко, КЕКЦ

Народився Р. А. Кожевников 15 вересня 1866 р. в невеликому містечку Козлові (нині Мічурінськ) Тамбовської губернії в сім'ї заможного, утвореного купця.

Після закінчення в 1884 році із золотою медаллю 1-ї Московської гімназії Р. А.

Кожевников вступив на фізико-математичний факультет Московського університету, де навчався під керівництвом професора А. П. Богданова. Після закінчення університету в 1888 році залишено на кафедрі зоології і почав працювати в Зоологічному музеї університету: з 1889 року — на посаді асистента, а в 1904 році змінив на посаді директора музею А. А. Тихомирова. Він залишався директором музею до 1929 року.

Очолював кафедру зоології безхребетних біологічного факультету Московського університету, доктор біологічних наук, професор. Один із засновників Всеросійського товариства охорони природи і перший його голова. У 1929 р. був позбавлений посади професора на кафедрі біофаку МДУ, а в 1931 р. був знятий з політичних мотивів, з посади завідувача Зоологічним музеєм МДУ. Помер 29 січня 1933 р. під час проведення Всесоюзного з'їзду з охорони природи.

Перед вітчизняним заповідною справою в Р. А. Кожевнікова дві найбільші заслуги – він творець заповідників і перший автор концепції абсолютної заповідності. У 1907-1908 рр. Р. А. Кожевников побував у Німеччині та США, де аналізував екологічні можливості пам'яток природи і національних парків. Явним недоліком німецьких пам'яток природи, на думку Р. А. Кожевнікова, була їхня маленька площа. Однак свої недоліки мали і величезні національні парки США, які в першу чергу створювалися «заради блага і насолоди нації», тобто мали комерційну мету. Тому вчений вказав третій, «російський» шлях у заповідній справі, запропонувавши створювати на великих малозмінених природних територіях для дотримання права дикої природи на існування і довготривалих наукових досліджень заповідники. Головним організаційним принципом заповідників був режим абсолютної заповідності (повної недоторканності), який він запозичив у родоначальника заповідності німецького піонера охорони природи Гуго Конвенця.

Свій перший доповідь, присвячений цій темі "Про необхідність влаштування заповідних ділянок для охорони російської природи", він зробив у 1908 р. на проведеному в Москві Ювілейному Всеросійському Акклиматизационном з'їзді. У ньому були розроблені основні принципи недоторканності заповідників: “щоб мати можливість вивчати природу, ми повинні намагатися зберегти її в її первісній недоторканності у вигляді її найбільш типових формацій... Всякі заходи, які порушують природні умови боротьби за існування, тут неприпустимі. Не треба нічого усувати, нічого додавати, нічого покращувати. Треба надати природу самій собі і спостерігати результати. Заповідні ділянки мають величезне наукове значення, а тому пристрій їх має бути насамперед справою державною" (6). На этомже з'їзді він вперше в Росії підняв найважливіший етичний питання "про право первісної природи на існування", ставши одним із засновників етико-естетичного підходу у заповідній справі та охорони дикої природи в Росії.

“Є такі питання, і часто дуже важливі, які прямо і безпосередньо не захоплюють наших життєвих інтересів і про яких в силу цього доводиться постійно нагадувати. До числа таких питань належить питання про право первісної природи на існування"(6).

Через рік, на II Всеросійському з'їзді мисливців (де вчений був одним з організаторів з'їзду і співголовою), Кожевников виступив з іншим програмним доповіддю — "Про заповідних ділянках"(7).

По відношенню до фауни», — вказував він, — «у них повинна бути абсолютно заборонена будь-яка стрілянина і ловля яких би то не було тварин» (1). Більш того «навіть звичайне право наукового коллектирования не повинно застосовуватися до цих ділянок так широко, як воно взагалі застосовується» (7).

«По відношенню до флори необхідно скасувати прорубование просік, підчищення лісу, навіть сінокіс і вже, звичайно, всякі посіви і посадки» (1). Пізніше, в 1918 р., він додав ще одне, дуже суттєве, — що така заповідна площа оголошується «недоторканною назавжди» (11).

Режиму абсолютної заповідності в заповіднику, на думку Р. А. Кожевнікова, будуть сприяти наступні заходи:

- досить велика площа дикої природи;
- наявність навколо заповідника охоронної зони;
- сувора охорона від людей;
- заборона будь-якого господарського використання;
- заборона будь-якого прямого і безпосереднього втручання в хід природних процесів і явищ;
- оголошення непорушного режиму назавжди.

У 1913 році в статті «Монастирі і охорона природи» Р. А. АКожевников писав: «Пристрій заповідника цілком узгоджується з ідеєю монастиря, для якого спілкування з незайманою, первісною природою дає чудову грунт для споглядання і самозаглиблення», — підкресливши духовну, релігійну цінність заповідних об'єктів (8).

Р. А. Кожевников неодноразово вказував на значимість етичних моментів у природоохоронні, на його думку, більш важливих, ніж економічні аргументи: «...я підкреслював, що важливо підходити до питань охорони природи з широкою принципової точки зору, а не дивитися вузько утилітарно, і, зокрема, не зводити охорону природи до охорони дичини і пристрою мисливських заказників і т. п. Охороняти первісну дику природу заради неї самої, незважаючи на прикладні питання стоять на другому плані — ось основна ідея охорони природи на мою доповіддю. Двоє з представників зоологічної молоді, які цікавляться охороною природи і готові працювати на неї, виявили відкриту слабку позицію, мало змістовну ідеологію, начавши доводити, що проповідувати охорону природи можна тільки з утилітарної точки зору.

З моєї точки зору, останні пропозиції знаменують повний крах ідеї охорони природи. Будь-яке «господарство», по суті своїй, в корені суперечить ідеї охорони природи. Людське господарство є паплюження природи. Тільки невтручання в життя природи робить природу науково цікавою. Якщо ми з цієї позиції зійдемо, то ми ніколи не здійснимо охорону природи в істинному сенсі цього слова» (12).

Ще одна класична стаття «Як вести наукову роботу в заповідниках», була опублікована вченим у 1928 р. в легендарному журналі «Охорона природи».

«Плануючи науково-дослідну роботу в заповіднику, необхідно насамперед мати на увазі, що кінцевою метою цієї роботи є вивчення законів еволюції органічного світу», – писав Р. А. Кожевников (10). На жаль, і в даний час багато заповідники метою своїх наукових досліджень ставлять завдання суто відомчі, вузько практичні, не мають до екологічного моніторингу абсолютно ніякого відношення.

Головна заслуга Р. А. Кожевнікова як вченого і природоохоронця полягає в тому, що він сформулював імператив концепції абсолютної заповідності, який звучав наступним чином: «Не треба нічого усувати, нічого додавати, нічого покращувати. Треба надати природу самій собі і спостерігати результати».


Природно, цей імператив вимагав своєї нормативної бази (механізму реалізації), що було успішно реалізовано іншими класиками концепції абсолютної заповідності – А. М. Краснитским, С. А. Дыренковым, Ф. Р. Штильмарком.

Література
1)    Вайнер (Уинер) Д., 1991, Экология в Советской России, Архипилаг свободы: заповедники и охрана природы, М., Прогресс, 400 стр.
2)    Борейко В.Е., 2001, Словарь деятелей охраны природы, К., КЭКЦ, 524 стр.
3)    Борейко В.Е., 2006, Идея абсолютной заповедности. Перечитывая Г.А. Кожевникова и Ф.Р. Штильмарка, Гуманитарный экологический журнал, в. 1.
4)    Борейко В.Е., 2010, Заповедники, заповедность и живородящий хаос, К., КЭКЦ, 48 стр.
5)    Борейко В.Е., 2012, Философы зоозащиты и природоохраны, К., КЭКЦ, 179 стр.
6)    Кожевников Г.А., 1909, О необходимости устройства заповедных участков для охраны русской природы, Труды Всероссийского юбилейного акклиматизационного съезда 1908 г. , вып.1.
7)    Кожевников Г.А., 1911, О заповедных участках, Труды Второго Всероссийского Съезда охотников в Москве, М., стр. 371-378.
8)    Кожевников Г.А., 1928, Монастыри и охрана природы, Птицеведение и птицеводство, № 2.
9)    Кожевников Г.А., 1927, Наши заповедники, М., 35 стр.
10) Кожевников Г.А., 1914, Как вести научную работу в заповедниках, Охрана природы, № 1, стр. 12-19.
11) Кожевников Г.А, 1999, Охрана природы в разных странах в связи с вопросом о постановке этого дела в России, В кн. Этико-эстетический подход в охране дикой природы и заповедном деле, сост. В. Борейко, К., КЭКЦ, стр. 243-255.
12) Кожевников Г. А, 1999, Вопрос об охране природы на Естественно-историческом  Совещании Центрально-Промышленной области, В кн. Этико-эстетический подход в охране дикой природы и заповедном деле, сост. В. Е. Борейко, изд. 2-е дополн., К., КЭКЦ, стр. 84-85.
13) Стручков А.Ю., 1995, К столетию российских заповедников: слово о Григории Александровиче Кожевникове (1866-1933). Вопросы истории естествознания и техники,№ 4, стр. 106-112.
14) Штильмарк Ф.Р., 1996, Историография  российских  заповедников, М., Логота, 340 стр.
15) Штильмарк Ф.Р., 1997, Григорий Александрович Кожевников (1866-1933), Заповедное  дело. Научно-методические записки, в. 2, М., АН  СССР,стр. 139-142.

Более подробно о классиках концепции заповедности см. книгу Вл.Борейко ” Классики концепции абсолютной заповедности”
Пресс-служба КЭКЦ

На Волині розповіли, яка деревина дозволена для експорту



Щоб позбутися зайвого ажіотажу та спекуляцій довкола питань експорту деревини і чітко сформулювати критерії того, яка саме деревина вважається дров’яною, а отже – дозволеною для продажу за кордон, учора, 30 січня, на спільну нараду зібралися лісівники та представники СБУ. Про це повідомляє прес-служба Волинського ОУЛМГ.

Нарада відбулася у залі засідань Волинського ОУЛМГ під керівництвом заступника начальника управління Олександра Рибчинського. Запрошені – співробітники СБУ Віталій Павлусь, Віталій Нестерович, керівники структурних підрозділів управління, головні інженери державних лісогосподарських підприємств.

Нагадаємо: з 1 січня 2017 року терміном на 10 років в Україні введена повна заборона на експорт ділової деревини в необробленому вигляді.

12 січня т.в.о. голови Держлісагентства Христина Юшкевич підписала відповідний наказ, яким керівників державних лісогосподарських підприємств було зобов’язано обмежити довжину дров паливних двома метрами під час їх поставок за межі митної території України.

Того ж дня у Волинському ОУЛМГ відбулася відеоселекторна нарада, під час якої директорів та головних інженерів лісогосподарських підприємств (а саме вони безпосередньо відповідальні за експорт) було ознайомлено з новими правилами продажу деревини за кордон.

Теоретично все було чітко визначено з самого початку. Проте на практиці за цей короткий час довкола питання експорту виникали постійні дискусії, спостерігались різні тлумачення визначення дров’яної деревини, звучали систематичні звинувачення у бік лісівників та митників від окремих представників політичних сил. Піаритись політики та громадські активісти повинні, та не лише на питаннях лісу. І не лише керуючись своїми критеріями та визначеннями. Адже саме результатами експертиз та висновками експертів керуються у разі притягнення до відповідальності порушників лісового та митного законодавства правоохоронці.

Тож «понятійний апарат» та вимоги щодо того, як краще організувати роботу, фахівців митниці, СБУ та лісівників повинен бути однаковим. Чітким. Зрозумілим.

Саме цього і вдалось досягнути в результаті робочої наради.

Відповідне рішення було зафіксоване для обов’язкового виконання та дотримання зазначених правил у протоколі засідання. Отже учасники ринку отримають на основі наради конкретику та одностайність вимог до реалізації паливної деревини на експорт.

http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/106864/

У Сухолуччі масово вирубують ліс навколо мисливських угідь Януковича


Деревину вивозять у величезній кількості, екологи б’ють на сполох.

Ліси в Сухолуччі масово вирубують та розпродують. Екологи просять владу оголосити ці місця національним природним парком, бо остерігаються, що за кілька років від тамтешніх лісів нічого не залишиться, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.

Лісоруби зізнаються, що ріжуть не лише сухостій, а й "діловий" ліс, який іде на будівництво і за який непогано платять. "Під замовлення. Як замовляють, так і ріжемо", - розповів один із них. Дерева справді рубають із розмахом – журналісти побачили кілька потужних фур і тракторів із деревиною. За документами, їх везуть на сільську пилораму, бо деревину придбав місцевий приватний підприємець.




Розкрадання лісу йде під виглядом санітарних рубок. Лісники не хочуть його віддавати, поки не порубають там усю ділову деревину. Екологи вже давно просять владу оголосити ці місця національним природним парком. Бо побоюються - ще кілька років і там залишаться хіба що пеньки та згарища.
Мисливські угіддя Януковича в Сухолуччі масово вирубують та розпродують