У п'ятницю відбулася міжвідомча робоча нарада під головуванням Першого віце-прем'єр-міністра - міністра економічного розвитку і торгівлі України Кубіва С.І. присвячене питанню зняття заборони на експорт необробленої деревини та посилення відповідальності за нелегальну вирубку деревини, а також порушення митних правил при експорті лісоматеріалів. В нараду взяли участь представники Мін'юсту, Мінфіну, ГФС, Мінагрополітики, Держлісагентства та деяких інших структур.
Суть проблеми зводилася до декількох простих тез:
• Донори пов'язують надання макроекономічної допомоги Україні з відміною мораторію на експорт і не підтримують ідею двоступеневих торгів
• Необхідно знайти оптимальні шляхи швидкого вирішення цього питання
• Необхідно погасити сплеск нелегальних заготовок та інших негативних явищ, пов'язаних з тіньовим оборотом, в тому числі експортом, деревини. Для цього пропонується посилити відповідальність за порушення лісового та суміжного законодавства
Двигуном обговорення була Наталя Микольська, яка вела нараду, націлюючи присутніх на пошук швидкого вирішення конкретного питання - СКАСУВАННЯ МОРАТОРІЮ.
Більшість присутніх відмовчалося. Виступаючі в основному вказували на складність реалізації завдання, а також те, що лісові проблеми загострюються, політизуються і їх рішення вимагає комплексного підходу.
Христина Юшкевич - привела свіжі факти негативного впливу мораторію на роботу державних лісових підприємств (нереалізовані залишки підскочили до 728 тис.кбм)
Степан Іванович Кубів почав і завершив нараду додавши йому прагматизму і життєвої мудрості (немає державної стратегії .. (програми), виконуючи пребованія ЄС треба не забувати про вигоду України ..., більше уваги лісорозведення та сучасним технологіям)
В процесі обговорення, згадували про роботи проекту ФЛЕГ, що послужило поштовхом до мого виступу. Воно було спонтанним. Нижче я привожу його так як запам'ятав сам.
«Я представляю проект, який фінансується ЄС та називається« Удосконалення правозастосування в лісовому секторі країн східного партнерства з ЄС і Росії ». Проект фактично завершено, але в процесі його виконання ми прямо або побічно торкалися всі питання сьогоднішнього порядку денного.
Що стосується мораторію на експорт, то на прохання колег з департаменту євроінтеграції я підготував робочу записку де виклав свою точку зору.
Закон це природна, хоча не найкраща реакція деревообробного сектору на політику Держлісагентства, яке багато років лобіював експорт, перетворивши малолісна країну на найбільшого в Європі експортера деревної сировини. Закон приніс деякі короткострокові вигоди, але значно більше в ньому мінусів, які будуть тільки зростати. Ми були проти мораторію на етапі підготовки законопроекту і зараз виступаємо за його скасування. Однак вважаємо, що це рішення може отримати підтримку тільки в тому випадку якщо буде супроводжуватися кардинальними змінами на ринку деревини.
Для підготовки цих змін пропоную створити міжвідомчу комісію, яка повинна всебічно вивчити ефективність використання деревини, що заготовлюється в державних лісах, і базуючись на конкретних фактах і цифрах розробити заходи щодо поліпшення ситуації. Силами Держлісагентства, яке продовжує слідувати в руслі політики часів Януковича, це завдання не вирішити.
Безумовно необхідно кардинально змінити правила торгівлі деревиною заготовляється в державних лісах. Це повинно було бути зроблено до травня-червня 2014 року, але «віз і нині там».
Вважаємо за доцільне подумати про внесення змін до податкового законодавства. Розумно ліквідувати переваги, які роблять імпортерів більш вигідними покупцями, ніж резидентів України. Це пов'язано зі скасуванням ПДВ при торгівлі деревиною та заміною його податком з обороту. Тут є варіанти, але обговорювати їх варто тільки, в тому випадку якщо пропозиція отримає підтримку.
Що стосується боротьби з нелегальними рубками і тіньовим оборотом деревини, то говорити треба не стільки про посилення відповідальності, скільки про комплексному перегляді норм кримінального та адміністративного права цю відповідальність визначають.
Нинішня правова система базується на положеннях радянського права, що розглядає ліс як природний ресурс і карає за його самовільну рубку. У ринкових умовах вона належним чином не спрацьовує.
Є два шляхи зміни ситуації:
1. За прикладом країн, ЄС куди Україна так прагне, визнати ліс майном, а його рубку крадіжкою. Це дасть можливість, карати не тільки за сам факт рубки, а й за скупку, переробку, зберігання і транспортування краденого.
2. Внести узгоджені зміни до чинного законодавства.
Перший шлях поки не під силу ні Міністерству агрополітики, ні Держлісагентству, хоча він більш перспективний. В рамках другого підходу наш проект дійсно розробив ряд пропозицій, що зводяться до точкового перегляду чинного законодавства. Вони давно передані Держлісагентству. Це всього лише рекомендації. Органи влади повинні їх оцінити, можливо переглянути і головне, прийняти на себе всю повноту відповідальності за кінцеву версію законопроекту.
Що стосується відповідальності за порушення митних правил, то почати треба з того, щоб усі державні органи, що мають відношення до деревини однаково трактували правила її класифікації. В Україні, Митниця, і Держстат вже 20 років не виконують вимог власних класифікацій, які гармонізовані з європейськими та йдуть на поводу у Держлісагентства.
Поясню. У всьому світі деревину ділять на дві категорії: ділова, яка використовується в будівництві і промисловості) і паливні дрова, до яких відноситься все те, що спалюється. У 1995 році Міністерство лісового господарства за підписом третього заступника затвердив Технічні умови на дров'яну деревину для технологічних потреб, до якої віднесли сировину для виробництва плит, товарів народного споживання і виробничого призначення. Під це визначення підходить ділова деревина, яка використовується для виробництва целюлози, плит та пиломатеріалів. Вже 20 років, з благословення митниці, вона експортується за кодом 44011 (дрова паливні в колотому або круглому вигляді) і ніхто цього не приховує.
Цим же ТУ змушений користуватися Держстат, фахівці якого прекрасно розуміють помилковість такого підходу, але нічого не можуть зробити з Держлісагентством, яке визначає правила первинного обліку деревини. Як результат в УРСР при рубках заготовляли близько 90% ділової деревини, а в сучасній Україні - близько 50%.
На питання навіщо це все потрібно Держлісагентству відповідей багато. За рахунок відомчого нормотворчості:
• утворюється пул деревини, що продається за прямими договорами
• створюються умови для корупційних доходів за рахунок пересортиці
• мінімізуються податки й залізничні тарифи
Проект ФЛЕГ багато разів попереджав про необхідність змінити підходи до класифікації деревини.
Сьогодні, завдяки конфлікту навколо «вагонів ГГМ» проблема набула широкого розголосу, але це не радує. Суди вже знайшли винних - це прості майстри лісу, які винні в тому, що виконували свою роботу так, як їх вчили. Вони оштрафовані на суми, що вимірюються десятками тисяч. Тим часом, через митні переходи Одеси, Чернівців, Львова та Закарпаття на плитні і целюлозні заводи Європи, Туреччини та Китаю продовжують йти вагони з діловою деревиною під кодом дров паливних ... і ніхто за це відповідальності не несе ... Я не знаю як це назвати. На розум приходити одне слово - ПІДЛІСТЬ.
Завершуючи, я хочу сказати, що за роки роботи ФЛЕГ підготував багато матеріалів, які можуть стати в нагоді сьогодні. Серед них:
Правила торгівлі
Правила класифікації деревини
Пропозиція по змінити законодавство регулює державний контроль і відповідальність за лісові правопорушення
Робоча записка «Заборона на експорт деревини в Україні: причини, наслідки, альтернативи»
15/08/2016
М.П.
http://www.lesovod.org.ua/node/30158
0 коммент.:
Дописати коментар