Про затвердження Правил польотів державної авіації в повітряному просторі України

«Про затвердження Правил польотів державної авіації в повітряному просторі України» Міноборони України; Наказ, Правила, Класифікація, Порядок від 09.12.2015 № 700

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

09.12.2015 № 700

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 

24 грудня 2015 р. 

за № 1622/28067

Про затвердження Правил польотів державної авіації в повітряному просторі України


Відповідно до статей 7, 45 Повітряного кодексу України, та з метою визначення порядку виконання польотів державної авіації в повітряному просторі України НАКАЗУЮ:


1. Затвердити Правила польотів державної авіації в повітряному просторі України, що додаються.


2. Цей наказ набирає чинності з 01 березня 2016 року.

Міністр оборони України

генерал армії України                                                                      С.Т. Полторак

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства оборони України

09.12.2015 № 700 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

24 грудня 2015 р.

за № 1622/28067 

ПРАВИЛА 

польотів державної авіації в повітряному просторі України

І. Загальні положення


1. Ці Правила визначають порядок виконання польотів державної авіації (далі — ДА) в повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами України покладена на Україну, і є обов’язковими для керівництва і виконання всіма суб’єктами авіаційної діяльності (далі — САД) ДА.


2. У разі встановлення факту порушення цих Правил відповідні посадові особи САД ДА зобов’язані негайно вжити заходів щодо припинення порушення.


3. Ці Правила розглядають виконання польотів повітряних суден (далі — ПС) ДА на аеродромах державної авіації, аеродромах спільного використання, у спеціально встановлених зонах та за спеціально встановленими маршрутами, у тимчасово зарезервованому повітряному просторі як операційний повітряний рух, статус якого забезпечує дотримання правил, норм та порядку управління повітряним рухом (далі — УПР), які необхідні для досягнення успішного виконання завдань.


Виконання польотів ПС як загальний повітряний рух та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України здійснюються відповідно до Правил польотів цивільних повітряних суден у повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28 жовтня 2011 року № 478, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 21 листопада 2011 року за № 1327/20065, і Правил польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16 квітня 2003 року № 293, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 травня 2003 року за № 346/7667, та інших нормативно-правових актів у галузі цивільної авіації.


4. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:


абсолютна висота — відстань по вертикалі від середнього рівня моря до рівня, точки або об’єкта, прийнятого за точку;


абсолютна висота переходу — абсолютна висота, на якій або нижче якої положення ПС у вертикальній площині витримується у значеннях абсолютної висоти;


авіаційний диспетчер аеродрому — посадова особа групи забезпечення польотів, на яку покладаються завдання щодо оформлення та подання заявок на польоти, запиту та отримання умов і дозволів на використання повітряного простору та надання їх екіпажу ПС;


аеродром — ділянка земної або водної поверхні (гідроаеродром) з обладнанням, будівлями та спорудами, яка обладнана для зльоту, посадки, руління, стоянки та обслуговування ПС;


аеродром основний (постійний) — аеродром, призначений для постійного базування ПС суб’єктів державної авіації (далі — СДА);


аеродромні польоти — польоти, що виконуються в повітряному просторі, який визначається інструкціями з виконання польотів (використання повітряного простору) в районах аеродромів (далі — ІВП);


аеронавігаційна інформація (далі — АНІ) — відомості (аеронавігаційні дані) про аеродроми, вертодроми, злітно-посадкові майданчики, полігони, елементи структури повітряного простору і засоби радіотехнічного забезпечення (далі — РТЗ), які необхідні для виконання польотів;


аеронавігаційна обстановка — комплекс умов виконання польотів, що характеризуються порою року і часом доби, характером місцевості польотів, ступенем оснащення району польотів наземними технічними засобами;


акт незаконного втручання — протиправні дії, пов’язані з посяганням на безпечну діяльність ДА, унаслідок яких сталися нещасні випадки з авіаційним персоналом, що експлуатує (обслуговує) ПС, засоби управління, забезпечення польотів на аеродромах, майнові збитки, захоплення чи викрадення ПС або такі, що створюють ситуацію для таких наслідків;


барометрична висота — атмосферний тиск, виражений у величинах абсолютної висоти, що відповідає тиску за стандартною атмосферою на цьому рівні;


безпечна дистанція — дистанція, що забезпечує мінімальний безпечний горизонтальний та/або вертикальний інтервал для певних повітряних маневрів між окремими ПС, що входять до групи, і визначається органами управління авіації (далі — ОУА) центральних органів виконавчої влади ДА (далі — ЦОВВ) та Збройних Сил України (далі — ЗСУ);


бовтанка — хаотичні коливання ПС, які виникають під час польоту в умовах турбулентності;


бойове (спеціальне) повітряне судно — ПС, призначене для виконання бойових (спеціальних) завдань;


бойовий (польотний) порядок — взаємне розташування в польоті ПС, груп ПС, ПС у складі підрозділів і частин під час спільного виконання завдань;


бортова система попередження зіткнення (ACAS — airborne collision avoidance system) — бортова система, що базується на використанні сигналів бортового прийомовідповідача вторинного оглядового радіолокатора (далі — ВОРЛ), яка функціонує незалежно від наземного обладнання та повідомляє пілоту про небезпеку зіткнення з ПС, які обладнані прийомовідповідачами ВОРЛ;


буферна зона — частина повітряного простору встановленого розміру навколо зон обмеження польотів, небезпечних зон, заборонених зон та зон, що належать до тимчасово зарезервованого повітряного простору, призначена для забезпечення вимог щодо безпеки в разі одночасного провадження діяльності з використання повітряного простору в зазначених зонах та за їх межами;


вертодром — аеродром або майданчик на землі, на воді чи на споруді, призначений повністю або частково для прибуття, відправлення та руху вертольотів по його поверхні;


видимість на злітно-посадковій смузі — максимальна відстань, яка визначається інструментально або спостерігачем, у межах якої командир екіпажу ПС, що знаходиться на осьовій лінії злітно-посадкової смуги (далі — ЗПС), може бачити маркування її покриття або світлові орієнтири в напрямку зльоту або посадки. За видимість на ЗПС уночі приймається видимість світлових орієнтирів;


видимість польотна — видимість, яка визначається командиром екіпажу із кабіни ПС в напрямку польоту;


використання повітряного простору (далі — ВПП) — провадження діяльності, пов’язаної з польотами ПС, із переміщенням (перебуванням) матеріальних об’єктів у повітряному просторі, а також із вибуховими роботами, пусками ракет, усіма видами стрільб, у тому числі з метою здійснення впливу на гідрометеорологічні процеси в атмосфері, що становлять загрозу безпеці польотів ПС та інших літальних апаратів;


висота нижньої межі хмар — відстань за вертикаллю між поверхнею суші або води та нижньою межею найнижчого шару хмар;


висота польоту — загальний термін, який означає відстань за вертикаллю від визначеного рівня до ПС;


висота польоту дійсна — висота польоту від рівня наземної (водної) поверхні, яка знаходиться безпосередньо під ПС;


висота рельєфу — абсолютна висота рельєфу місцевості;


відносна висота — відстань за вертикаллю, що вимірюється від указаного вихідного рівня до рівня, точки або об’єкта, прийнятого за точку;


візуальний політ — політ, що виконується в умовах, коли просторове положення ПС і його місцезнаходження визначаються екіпажем візуально по природному горизонту, наземних орієнтирах, а також відносно інших об’єктів і споруд;


втрата орієнтування — обстановка, за якої екіпаж ПС не знає і не може визначити своє місцезнаходження з точністю, необхідною для продовження польоту з метою виконання польотного завдання;


дозвіл на використання повітряного простору — офіційна інформація про надання фізичним або юридичним особам відповідних прав на використання визначеної частини (об’єму) повітряного простору України для провадження діяльності, пов’язаної з ВПП, у порядку, що визначається відповідним органом об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху (далі — ОЦВС);


дозвіл органу управління повітряним рухом — дозвіл ПС діяти відповідно до умов, установлених відповідним органом УПР;


документи аеронавігаційної інформації — публікації, що містять узагальнені аеронавігаційні дані і використовуються екіпажами ПС безпосередньо в польоті, а також органами управління під час планування, організації та керівництва польотами;


ешелон (рівень) переходу — найнижчий ешелон польоту, доступний для використання вище абсолютної висоти переходу;


ешелон (рівень) польоту (FL — flight level) — поверхня постійного атмосферного тиску відносно встановленої величини тиску 760 мм рт. ст. (1013,25 гПа (мбар)), віддалена від інших таких поверхонь на величину встановлених інтервалів тиску;


ешелонування — загальний термін, що означає вертикальне та/або горизонтальне розосередження ПС у повітряному просторі на встановлені інтервали, які забезпечують безпеку повітряного руху;


заборона використання повітряного простору — обов’язкове для виконання рішення уповноваженого органу про заборону певним (окремим) користувачам провадити у визначеному районі діяльність, пов’язану з ВПП;


заборонена зона — частина повітряного простору України, у межах якої польоти ПС заборонені;


загальний повітряний рух (GAT — general air traffic) — польоти ПС, що виконуються відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики міжнародної організації цивільної авіації (далі — ІСАО);


запасний аеродром — аеродром, до якого може прямувати ПС у випадку, коли неможливо або недоцільно виконувати політ до аеродрому призначення чи здійснити на ньому посадку;


зарезервований повітряний простір — визначений об’єм повітряного простору, тимчасово зарезервований для виключного або специфічного використання певними категоріями користувачів;


заявка на використання повітряного простору — повідомлення встановленої форми, що надається користувачем повітряного простору до відповідного органу ОЦВС для отримання дозволу на ВПП;


збірник аеронавігаційної інформації (AIP — aeronautical information publication) — випущена або санкціонована державою публікація, що містить довгострокову АНІ, яка має велике значення для аеронавігації;


злітно-посадкова смуга (ЗПС) — встановлена прямокутна ділянка сухопутного аеродрому, підготовлена для посадки та зльоту ПС;


злітно-посадковий майданчик (далі — ЗПМ) — земельна (водна, льодова) ділянка, спеціально підготовлений майданчик або підняті над земною, водною поверхнею конструкції, що придатні та використовуються для зльоту, посадки, руху та стоянки;


зона аеродромна (пілотажна) — повітряний простір встановлених розмірів для відпрацювання техніки пілотування та інших польотних завдань;


зона виконання спеціальних польотів — частина повітряного простору встановлених розмірів, яка використовується для випробувальних польотів, польотів на малих та гранично малих висотах, пусків ракет, повітряних стрільб та інших спеціальних польотів;


зона з особливим режимом використання повітряного простору — частина повітряного простору, що межує із забороненою зоною, та/або повітряний простір над смугою земної поверхні завширшки 25 кілометрів углиб території України, яка проходить уздовж державного сухопутного кордону та/або берегової смуги прикордонних озер та інших водойм, прилеглих до державного кордону, а також над смугою завширшки 22,2 кілометра (12 морських миль), яка проходить по береговій лінії Чорного та Азовського морів углиб цих морів;


зона обмеження польотів — частина повітряного простору України, у межах якої польоти ПС обмежуються відповідно до встановлених умов;


зона очікування — повітряний простір встановлених розмірів, розташований, як правило, над радіонавігаційною точкою, призначений для очікування ПС своєї черги підходу до аеродрому, заходу на посадку або для подальшого виконання завдання;


зона управління повітряним рухом (ATCZ/MIL CTR — air traffic control zone/military control zone) — повітряний простір, що простягається вгору від земної поверхні до встановленої верхньої межі, де управління ПС здійснюється відповідним органом УПР;


коло польотів — установлений маршрут (схема), в якому або частині якого виконується набір висоти після зльоту, зниження для заходу на посадку, очікування посадки, виконання польоту над аеродромом, вхід ПС до аеродрому або відхід ПС від нього;


командир екіпажу повітряного судна — льотчик (пілот), який призначений наказом відповідного командира (начальника, керівника) авіаційної частини виконувати обов’язки командира ПС та відповідає за безпечне виконання польоту;


контрольна точка аеродрому (далі — КТА) — точка, що визначає місцеположення аеродрому у вибраній системі геодезичних координат (як правило, центр ЗПС аеродрому);


контрольований політ — будь-який політ, який потребує дозволу відповідного органу УПР;


координація використання повітряного простору — процес розроблення і погодження органами ОЦВС умов та порядку ВПП з відповідними органами ОПР, відомчими органами УПР, заінтересованими органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями для забезпечення ефективності та безпеки ВПП;


крейсерська висота (ешелон) — висота (ешелон), яка підтримується протягом значної частини польоту;


курс — напрямок, в якому спрямована повздовжня вісь ПС, виражений у градусах кута відносно північного напрямку меридіана (дійсного, магнітного, компасного або умовного);


лінія шляху (трек) — проекція траєкторії польоту ПС на земну поверхню, напрямок якої в будь-якій точці польоту виражений у градусах кута відносно північного напрямку (дійсного, магнітного, компасного або умовного);


маршрут обслуговування повітряного руху (маршрут ОПР) — визначений маршрут, призначений для спрямування потоку руху з метою забезпечення ОПР;


межа дії дозволу — точка, до якої ПС видано дозвіл відомчого органу УПР;


метеорологічна інформація — метеорологічне зведення, аналіз, прогноз і будь-яке інше повідомлення, що стосується фактичних або очікуваних метеорологічних умов;


метеорологічні умови — сукупність метеорологічних елементів і атмосферних явищ, які фактично спостерігаються або прогнозуються в атмосфері;


мінімальна висота прольоту перешкод — мінімально допустима висота польоту, що гарантує від зіткнення ПС із земною (водною) поверхнею або перешкодами на ній;


місцевість гірська — місцевість із пересіченим рельєфом і відносними перевищеннями 500 м і більше в радіусі 25 км, а також місцевість із перевищенням над рівнем моря 900 м та більше;


місцевість пагориста — пересічена місцевість із відносними перевищеннями рельєфу від 200 до 500 м в радіусі 25 км;


місцевість рівнинна — місцевість з відносними перевищеннями рельєфу до 200 м в радіусі 25 км;


небезпечна зона — частина повітряного простору, у межах якої у визначені періоди може здійснюватися діяльність, що є небезпечною для польотів ПС;


небезпечне зближення ПС — не передбачене польотним завданням зближення ПС між собою на інтервали, що менше половини встановлених, внаслідок якого виникає небезпека їх зіткнення;


об’єднана цивільно-військова система організації повітряного руху (ОЦВС) — організаційне та функціональне об’єднання, повноваження та діяльність якого пов’язані з організацією ВПП, організацією повітряного руху (далі — ОрПР) та його обслуговуванням у повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами покладена на Україну;


обмеження використання повітряного простору — особливий порядок використання повітряного простору, що визначається комплексом заходів, спрямованих на убезпечення польотів та провадження іншої діяльності в повітряному просторі;


обмерзання — утворення та відкладення льоду на зовнішній поверхні ПС у польоті. Кількісна оцінка інтенсивності обмерзання визначається товщиною шару льоду в міліметрах, який відкладається за визначений час (за хвилину);


обслуговування повітряного руху (ОПР) — загальний термін, який визначає у відповідних випадках польотно-інформаційне обслуговування, аварійне сповіщення, консультативне обслуговування повітряного руху, диспетчерське обслуговування повітряного руху (районне диспетчерське обслуговування, диспетчерське обслуговування підходу або аеродромне диспетчерське обслуговування);


операційний повітряний рух (ОAT — operational air traffic) — польоти, на які не поширюються положення, встановлені для загального повітряного руху, і які виконуються відповідно до правил і процедур, визначених відповідними уповноваженими органами;


організація використання повітряного простору (організація ВПП) — комплекс заходів, який вживається для забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також будь-яка інша діяльність, пов’язана з ВПП;


орган об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху (орган ОЦВС) — оперативний орган, що входить до складу відповідного підрозділу ОЦВС, повноваження і діяльність якого пов’язана з плануванням та координацією діяльності з ВПП, забезпеченням дозвільного порядку ВПП, організацією повітряного руху, забезпеченням контролю за дотриманням порядку та правил ВПП та/або метеорологічним обслуговуванням на маршруті;


орган обслуговування повітряного руху (орган ОПР) — орган диспетчерського ОПР, центр польотної інформації або пункт збору повідомлень щодо ОПР;


орган управління повітряним рухом (орган УПР) — орган управління повітряним рухом, на який покладено функції здійснення УПР ПС у визначених зонах (районах) та на маршрутах, що перебувають під його контролем;


основна точка — встановлене географічне місце, яке використовується для визначення траєкторії польоту ПС та для інших потреб навігації і УПР (ОПР);


особливий випадок у польоті — ситуація, яка виникає в польоті внаслідок впливу небезпечних факторів;


перевищення аеродрому — абсолютна висота найвищої точки ЗПС;


перешкода — рельєф місцевості, природні та штучні об’єкти на ній, що становлять небезпеку для повітряного руху;


план використання повітряного простору — узагальнений перелік даних щодо ВПП на визначений період;


план польоту — встановлена інформація, яка надається органам ОПР (відповідним органам УПР), стосовно запланованого польоту або частини польоту ПС;


повітряна обстановка — стан повітряного простору, який характеризується наявністю в ньому відповідних видів діяльності з ВПП, а також заборон і обмежень щодо його використання, взаємним розташуванням ПС та інших матеріальних об’єктів у визначеному районі повітряного простору;


повітряне судно — апарат, що підтримується в атмосфері в результаті його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні;


повітряне судно-порушник — державне або цивільне повітряне судно, що перетнуло державний кордон без відповідного дозволу компетентного органу або допустило інше порушення порядку ВПП, визначеного Положенням про використання повітряного простору України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 (далі — Положення про ВППУ);


повітряний простір обслуговування повітряного руху — частина повітряного простору з літерним позначенням, у межах якого виконуються певні види польотів з установленням для цих польотів відповідних видів ОПР і правил польотів;


повітряний рух — політ повітряних суден або їх рух у зоні маневрування аеродрому;


політ за правилами візуальних польотів — політ, що виконується відповідно до правил візуальних польотів;


політ за правилами польотів за приладами — політ, що виконується відповідно до правил польотів за приладами;


політ за приладами — політ, що виконується в умовах, коли просторове положення ПС, його місцезнаходження, а також положення відносно інших матеріальних об’єктів і споруд визначаються екіпажем за пілотажними та навігаційними приладами;


поріг злітно-посадкової смуги — початок ділянки ЗПС, призначеної для приземлення ПС;


процедура очікування — заздалегідь визначений маневр, що утримує ПС у межах певного повітряного простору в очікуванні подальшого дозволу;


психоактивні речовини — алкоголь, опіоїди, каннабіоїди, седативні засоби, гіпнотичні препарати, кокаїн, інші психостимулюючі засоби, галюциногени та летючі розчинники, за винятком тютюну та кави;


район польотної інформації (FIR — flight information region) — частина повітряного простору, у межах якого забезпечується польотно-інформаційне обслуговування та аварійне обслуговування (сповіщення);


район управління повітряним рухом (ATCА/MIL TMA — air traffic control area/military terminal area) — повітряний простір, що простягається від межі, встановленої над земною поверхнею, до встановленої верхньої межі, де управління ПС здійснюється відповідним органом УПР;


район, що перетинає державний кордон — обмеження (або тимчасово зарезервований повітряний простір), встановлене(ий) над державними кордонами для специфічних операційних потреб, що може приймати форму тимчасово відокремленого району або тимчасово зарезервованого району;


регулювання використання повітряного простору — установлення державними уповноваженими органами порядку, правил та процедур організації та ВПП, а також визначення органами ОЦВС умов та порядку ВПП одночасно двома або більше користувачами;


резервування повітряного простору — встановлення тимчасово зарезервованого повітряного простору для виключного або специфічного використання певними категоріями користувачів;


рівень — загальний термін, що відноситься до положення у вертикальній площині ПС, яке перебуває в польоті, і означає у відповідних випадках відносну висоту, абсолютну висоту чи ешелон польоту;


розпуск (розділення) групи повітряних суден — маневр, узгоджений між ведучим групи та органом УПР, що застосовується для розділення групового польоту на менші елементи або окремі ПС. Після ідентифікації та безпечного розділення групи менші її елементи або окремі ПС контролюються окремо і отримують окремі відповідні дозволи;


рубіж відходу (повернення) на аеродром — рубіж, віддалений від запасного аеродрому на відстань, за якої ПС може виконати політ і виконати посадку на цьому аеродромі із залишком палива на борту ПС не менше мінімально встановленого;


рубіж передачі управління — рубіж, установлений на маршруті руління або на траєкторії польоту ПС, на якому безпосереднє управління польотом ПС передається від одного органу УПР (ОПР) іншому;


руліжна доріжка (далі — РД) — встановлена для руління ПС ділянка сухопутного аеродрому, призначена для з’єднання однієї частини аеродрому з іншою;


руління — переміщення ПС по поверхні льотного поля аеродрому за рахунок власної тяги двигуна(ів) (гвинтів), крім етапів виконання зльоту та посадки;


руління повітряне — переміщення ПС над поверхнею аеродрому (зазвичай в умовах ефекту землі) із шляховою швидкістю, як правило, менше ніж 37 км/год (20 вузлів). Фактична відносна висота може змінюватись та в деяких ПС може виникнути необхідність здійснити руління повітрям на висоті більше ніж 8 м (25 футів) над рівнем поверхні землі для зменшення турбулентності, яка виникає в умовах дії ефекту землі, або забезпечення запасу висоти для вантажу на зовнішній підвісці;


смуга повітряних підходів — ділянка приаеродромної території встановлених розмірів, прилегла до порогів злітно-посадкової смуги, над якою ПС здійснюють початковий етап набирання висоти під час зльоту та кінцевий етап зниження під час заходу на посадку. Смуга повітряних підходів є проекцією на поверхню землі обмежувальних поверхонь зльоту та заходу на посадку;


смуга точного приземлення — частина робочої площі ЗПС, призначена для безпечної посадки ПС;


спеціальні завдання — дії за призначенням (оперативно-службові, службово-бойові, службові, в інтересах національної безпеки та оборони), проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, надання термінової медичної допомоги, участь у ліквідації наслідків стихійного лиха;


спеціально виділений маршрут обслуговування повітряного руху для перетинання державного кордону — обмежена за висотою і шириною частина повітряного простору, призначена для перетинання державного кордону ПС;


спеціально встановлені зони та маршрути — постійні або тимчасові зони та маршрути польотів ПС, які встановлюються для забезпечення специфічних операційних потреб;


структура повітряного простору — визначені (специфічні) частини повітряного простору, призначені для гарантування безпечної та ефективної експлуатації ПС під час виконання польотів та провадження іншої діяльності з ВПП;


тимчасово відокремлений район (TSA — temporary segregated area) — визначений об’єм повітряного простору, тимчасово зарезервований для виключного використання відповідним користувачем повітряного простору, через який не дозволяється транзит ПС;


тимчасово зарезервований повітряний простір — частина повітряного простору, у межах якої у визначений час може провадитися діяльність, що становить загрозу для виконання польотів авіації або для ВПП в інших цілях;


тимчасово зарезервований район (TRA — temporary reserved area) — визначений об’єм повітряного простору, тимчасово зарезервований для використання відповідним користувачем повітряного простору, через який може дозволятися транзит ПС за відповідним дозволом;


тиск атмосферний стандартний — атмосферний тиск на середньому рівні моря згідно з параметрами стандартної атмосфери. Числове значення стандартного тиску дорівнює 760 мм рт. ст. (1013,25 гПа (мбар));

тиск на аеродромі — атмосферний тиск на рівні робочого порога ЗПС;


точка передачі контролю — визначена точка, розташована на траєкторії польоту ПС, в якій відповідальність за УПР передається від одного органу УПР іншому;


Украероцентр — головний оперативний орган ОЦВС, повноваження та діяльність якого пов’язані з плануванням, координацією використання, менеджментом повітряного простору та регулюванням повітряного руху;


умови використання повітряного простору — обов’язкові вимоги щодо місця, часу та висоти провадження діяльності з ВПП, інформація про які надається користувачеві органами ОЦВС з метою забезпечення безпеки та ефективності ВПП;


Центр організації повітряного руху (Центр ОрПР) — оперативний орган ОЦВС, повноваження та діяльність якого пов’язані з ОПР, управлінням ВПП (менеджментом повітряного простору), організацією потоків повітряного руху та метеорологічним обслуговуванням на маршруті;


центр польотної інформації — орган, призначений для надання польотно-інформаційного обслуговування та аварійного сповіщення;


цивільно-військова координація — координація між цивільними та військовими органами, уповноваженими приймати відповідні рішення та узгоджувати відповідні дії стосовно організації ВПП.


Інші терміни, що використовуються в цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, Положенні про ВППУ, Правилах виконання польотів державної авіації України (далі — Правила ВП ДА), затверджених наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року № 2, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 січня 2015 року за № 82/26527.


ІІ. Державні повітряні судна, аеродроми державної авіації


1. Державні повітряні судна


1. До державних належать повітряні судна, що застосовуються у військовій, прикордонній службі, службі цивільного захисту, в органах внутрішніх справ.


Польоти державних ПС України заборонені, якщо вони не зареєстровані в реєстрі державних повітряних суден України.


До польоту допускаються справні та підготовлені відповідно до завдань ПС.


2. Державні ПС діляться на пілотовані та безпілотні.


Пілотовані ПС — ПС, керування якими здійснюється льотчиком, (пілотом, екіпажем).


Безпілотні ПС — безпілотні літальні апарати (далі — БПЛА) — ПС, керування польотом яких і контроль за якими здійснюється дистанційно за допомогою станції зовнішнього пілота (оператора) БПЛА, розташованої поза ПС (дистанційно кероване ПС), або ПС, що здійснюють польоти автономно за відповідною програмою.


Зовнішній пілот (оператор) БПЛА — особа, яка управляє БПЛА протягом польотного часу.


До безпілотних некерованих ПС належать вільні та прив’язні аеростати, метеорологічні радіозонди та кулі-пілоти, що використовуються виключно для метеорологічних потреб.


3. Усі ПС, на яких виконуються польоти вночі, повинні мати спеціальне обладнання для таких польотів. Під час польотів вночі на всіх ПС, що знаходяться в повітрі або рухаються по аеродрому, крім ПС, що виконують бойові (спеціальні) завдання, повинні бути увімкнені бортові аеронавігаційні вогні.


4. ПС повинні бути обладнані бортовими засобами об’єктивного контролю, які реєструють параметри польоту.


Для БПЛА допускається встановлення засобів об’єктивного контролю на станції зовнішнього пілота (оператора) БПЛА.


5. Під час виконання польотів на борту пілотованих ПС повинні бути польотні документи, визначені в пунктах 11–13 розділу І Правил ВП ДА.


6. Класифікації повітряних суден наведені в додатку 1 до цих Правил.


2. Аеродроми державної авіації


1. До аеродромів ДА відносяться аеродроми, які належать СДА ЦОВВ та ЗСУ.


Порядок організації та здійснення польотів на аеродромах ДА та аеродромах спільного використання визначається ІВП цих аеродромів.


2. Аеродроми ДА залежно від їх призначення, належності, особливостей географічного розташування, ступеня обладнання та розмірів ЗПС підлягають класифікації відповідно до розділу ІІ Правил визначення придатності до експлуатації аеродромів та злітно-посадкових майданчиків державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 17 листопада 2014 року № 811, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 грудня 2014 року за № 1571/26348.


3. Усі аеродроми незалежно від їх належності під час виконання (забезпечення) польотів можуть бути основними та запасними для ПС ДА.


Аеродром, з якого виконується зліт ПС, може бути запасним аеродромом на маршруті або запасним аеродромом для аеродрому призначення.


4. Основною експлуатаційною вимогою до денного маркування ЗПС, РД, місць стоянок ПС і технічних позицій підготовки ПС є забезпечення належної видимості екіпажами ПС порога ЗПС, зони приземлення та маршрутів руління.


5. Типові схеми розміщення засобів зв’язку та РТЗ польотів на аеродромах ДА визначаються згідно з наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2012 року № 770/ДСК, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2012 року за № 2064/22376.


6. За правильну експлуатацію аеродрому відповідає старший авіаційний начальник аеродрому, а за постійну готовність аеродрому до польотів — один з його заступників.


7. Порядок визначення номера порога злітно-посадкової смуги залежно від магнітного курсу посадки здійснюється згідно з додатком 2 до цих Правил.


ІІI. Класифікація польотів повітряних суден державної авіації


1. Польоти ПС класифікуються за:


видом повітряного руху;


правилами виконання;


умовами виконання в метеорологічних умовах;


кількістю ПС;


часом доби;


висотою виконання;


завданнями.


2. Польоти за видами повітряного руху діляться на:


загальний повітряний рух (GAT);


операційний повітряний рух (ОАТ).


3. Польоти за правилами виконання діляться на польоти:


за правилами візуальних польотів (далі — ПВП);


за правилами польотів за приладами (далі — ППП).


4. Польоти за умовами виконання в метеорологічних умовах діляться на польоти:


у простих метеорологічних умовах (далі — ПМУ);


у складних метеорологічних умовах (далі — СМУ).


Польоти у ПМУ — польоти при метеорологічних умовах, які виражені у значеннях видимості і параметрах хмарності, за яких польоти виконуються за ПВП (крім польотів під хмарами при низький хмарності та/або при обмеженій польотній видимості).


До польотів у СМУ належать польоти:


у хмарах, між шарами хмар, за хмарами — при хмарності 7 і більше балів;


над водною поверхнею поза межею видимості берегової смуги;


у стратосфері;


під хмарами та/або при польотній видимості, яка визначена в додатку 4 до Правил ВП ДА.


Метеорологічні умови, за яких бойове застосування вважається виконаним у СМУ, визначаються курсами бойової підготовки, курсами льотної підготовки, програмами підготовки льотного складу, курсами навчально-льотної підготовки тощо (далі — КБП) відповідних родів авіації.


5. Польоти за кількістю ПС діляться на:


одиночні польоти;


групові польоти.


6. Польоти за часом доби діляться на:


денні — у період між сходом та заходом сонця;


нічні — у період між заходом та сходом сонця;


змішані — під час виконання яких у період від зльоту до посадки здійснюється перехід від денного польоту до нічного або навпаки.


7. Польоти за висотою виконання діляться на польоти:


на гранично малих висотах — до 200 м включно над рельєфом місцевості або водною поверхнею;


на малих висотах — від 200 до 1000 м включно над рельєфом місцевості або водною поверхнею;


на середніх висотах — від висоти 1000 м над рельєфом місцевості або водною поверхнею до ешелону 3950 м (FL 130) включно;


на великих висотах — від ешелону 3950 м (FL 130) до ешелону 11900 м (FL 390) (до тропопаузи) включно;


у стратосфері — вище ешелону 11900 м (FL 390) (вище тропопаузи).


8. Польоти за завданнями діляться на:


бойові польоти (польоти за призначенням) — польоти на виконання бойового завдання (завдання за призначенням);


спеціальні польоти — польоти на виконання завдань, які не передбачені вправами КБП (випробувальні, дослідницькі й експериментальні польоти, обльоти ПС та наземних засобів і систем, контрольні польоти, перегонка ПС, демонстраційні польоти тощо);


навчально-тренувальні польоти — польоти з метою льотного навчання (тренування) постійного льотного складу СДА, ОУА ЦОВВ і ЗСУ та вищих навчальних закладів (далі — ВНЗ), а також слухачів ВНЗ. Вони діляться на ознайомлювальні, показові, вивізні, контрольні, тренувальні, залікові та методичні. Зміст та мета цих польотів визначаються відповідними КБП;


навчальні польоти — польоти для початкового льотного навчання курсантів ВНЗ. Вони діляться на ознайомлювальні, показові, вивізні, контрольні, тренувальні, залікові, екзаменаційні. Зміст та мета цих польотів визначаються відповідними КБП.


IV. Мінімуми при виконанні польотів


1. Загальні положення


1. Мінімуми встановлюються окремо для аеродрому (вертодрому, постійного ЗПМ), типу ПС, командира екіпажу ПС.


2. Основними параметрами під час встановлення мінімумів для виконання польотів є:


1) вертикальні складові:


абсолютна висота прийняття рішення (DA — decision altitude) або відносна висота прийняття рішення (DН — decision height);


мінімальна абсолютна висота зниження (МDA — minimum descent altitude) або мінімальна відносна висота зниження (МDН — minimum descent height);


висота нижньої межі хмар;


2) горизонтальні складові:


видимість на ЗПС (RVR — runway visual range) або видимість біля землі (горизонтальна видимість) (VIS — visibility).


3. Абсолютна висота прийняття рішення (DA) або відносна висота прийняття рішення (DH) — абсолютна або відносна висота, встановлена для точного заходу на посадку, на якій повинен бути розпочатий маневр відходу на друге коло у разі, якщо не було встановлено необхідного візуального контакту з орієнтирами для продовження заходу на посадку.


Абсолютна висота прийняття рішення (DA) відлічується від середнього рівня моря, а відносна висота прийняття рішення (DН) — від перевищення порога ЗПС. Необхідний візуальний контакт з орієнтирами означає видимість частини візуальних засобів або зони заходу на посадку протягом часу, достатнього для оцінки командиром екіпажу місця ПС та швидкості його зміни стосовно номінальної траєкторії польоту. Під час польотів на аеродромах, які мають обладнані ЗПС для точного заходу на посадку за категорією III з використанням відносної висоти прийняття рішення (DН), необхідний візуальний контакт з орієнтирами полягає у виконанні процедур, встановлених для конкретних правил та умов польоту. У тих випадках, коли використовуються обидва поняття, застосовують форму — абсолютна або відносна висота прийняття рішення та скорочення DA або DH.


Точний захід на посадку здійснюється за приладами, коли екіпажу ПС відомо про відхилення як від курсу посадки, так і від глісади (точне наведення).


Неточний захід на посадку здійснюється за приладами без використання електронних засобів, що формують глісаду зниження.


ЗПС, обладнані за категоріями І, ІІ або ІІІ для точного заходу на посадку, визначаються відповідно до наказу Міністерства оборони України від 21 листопада 2012 року № 770/ДСК, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2012 року за № 2064/22376.


4. Мінімальна абсолютна висота зниження (MDA) або мінімальна відносна висота зниження (MDH) — абсолютна або відносна висота, вказана на схемі неточного заходу на посадку (схемі заходу на посадку по колу), нижче якої зниження не повинно виконуватися без необхідного візуального контакту з орієнтирами.


Мінімальна абсолютна висота зниження (МDA) відлічується від середнього рівня моря, а мінімальна відносна висота зниження (МDН) ? від перевищення аеродрому або порога ЗПС.


5. У кожному конкретному випадку мінімум для зльоту або посадки визначається, виходячи з найбільших значень вертикальних та горизонтальних його складових, а саме:


мінімум аеродрому (вертодрому, постійного ЗПМ) (експлуатаційний мінімум аеродрому);


мінімум ПС;


мінімум командира екіпажу ПС.


6. Для аеродрому та для ПС можуть одночасно встановлюватися різні мінімуми залежно від наявності та справності систем забезпечення польотів, що використовуються (радіотехнічне та світлотехнічне обладнання, радіомаяки, навігаційні прилади тощо).


2. Мінімум аеродрому


1. Мінімуми аеродрому для зльоту та посадки за приладами і візуально визначаються окремо для:


напрямків зльоту і посадки;


засобів забезпечення заходу на посадку;


типів (категорій) ПС.


2. Експлуатаційний мінімум аеродрому (ЕМА) — обмеження використання аеродрому для зльоту та посадки, яке визначається в мінімально допустимих значеннях дальності видимості на ЗПС (RVR), або видимості (VIS) і висоти прийняття рішення DH (DA), або мінімальної висоти зниження MDH (MDA), а також умовами хмарності, за яких залежно від перешкод, наземних посадкових систем та світлосигнального обладнання аеродрому забезпечується безпека зльоту, заходу на посадку та посадка ПС відповідного типу (категорії) на цьому аеродромі.


3. Значення експлуатаційного мінімуму аеродрому (ЕМА) для зльоту та посадки ПС відповідного типу (категорії) визначається наказом (розпорядженням) начальника (керівника) органу управління авіації ЦОВВ та ЗСУ, у підпорядкуванні яких знаходиться аеродром, але не нижче мінімуму ПС, що вказаний у керівництві з льотної експлуатації (інструкції екіпажу) (далі — КЛЕ) відповідного типу ПС.


4. Мінімум аеродрому для зльоту (експлуатаційний) встановлюється для типів (категорій) ПС як найменш допустимі значення видимості на ЗПС (RVR) або видимості біля землі (VIS) та (за потреби) висоти нижньої межі хмар, які дають змогу безпечно здійснювати зліт ПС відповідного(ї) типу (категорії) на цьому аеродромі.


Значення мінімуму аеродрому для зльоту залежать від складу і характеристик світлосигнального обладнання для кожного напрямку зльоту.


5. Зліт ПС при мінімумі аеродрому для зльоту виконується за наявності аеродрому посадки (запасного аеродрому), на якому фактичні та прогнозовані метеорологічні умови (висота нижньої межі хмар та видимість біля землі (VIS)) на час прильоту (посадки) не нижче мінімуму командира екіпажу ПС для посадки з урахуванням мінімуму цього аеродрому для посадки.


6. Мінімум аеродрому (експлуатаційний) для посадки — мінімально допустимі значення висоти прийняття рішення DH (DA) або мінімальної висоти зниження MDH (MDA) та видимості на ЗПС (RVR) або видимості біля землі (VIS), що дають змогу безпечно здійснювати посадку ПС відповідного(ї) типу (категорії) на цьому аеродромі.


На аеродромах з радіомаяковою системою посадки (точний захід на посадку) за відсутності інструментальних метеорологічних спостережень за висотою нижньої межі хмар на ближньому привідному радіомаркерному маяку (далі — БПРМ) мінімум аеродрому для посадки збільшується на 30 м за висотою прийняття рішення DH (DA) і на 500 м за видимістю на ЗПС (RVR) або видимістю біля землі (VIS).


На аеродромах без радіомаякової системи посадки (неточний захід на посадку) за відсутності інструментальних метеорологічних спостережень за висотою нижньої межі хмар на БПРМ мінімум аеродрому для посадки за мінімальною висотою зниження MDH (MDA) встановлюється не нижче 200 м і видимістю не менше 2500 м.


7. Значення експлуатаційних мінімумів аеродрому для зльоту та посадки вносяться в ІВП.


3. Мінімум повітряного судна


1. Мінімум ПС — мінімально допустимі значення висоти прийняття рішення DH (DA) (найменшої висоти зниження MDH (MDA)) або висоти нижньої межі хмар та видимості на ЗПС (RVR) або видимості біля землі (VIS), за яких льотно-технічні характеристики ПС відповідного типу та його обладнання дають змогу безпечно виконувати зліт та посадку. Мінімум ПС визначається КЛЕ ПС.


2. Мінімум ПС для зльоту — мінімально допустиме значення видимості на ЗПС (RVR), що дає змогу безпечно здійснювати зліт на ПС відповідного типу. Під час виконання зльоту в СМУ для окремих типів ПС враховується ще й мінімально допустима висота нижньої межі хмар.


3. Мінімум ПС для посадки — мінімально допустимі значення висоти прийняття рішення DH (DA) або найменшої висоти зниження MDH (MDA) та видимості на ЗПС (RVR) або видимості біля землі (VIS), що дають змогу безпечно здійснювати посадку ПС.


4. Мінімум командира екіпажу повітряного судна


1. Мінімум командира екіпажу ПС — мінімально допустимі значення вертикальних та горизонтальних складових, за якими командиру екіпажу ПС дозволяється виконувати зліт або посадку.


2. Мінімум командира екіпажу ПС установлюється окремо на кожному типі ПС, до польотів на якому він допущений. Мінімум командира екіпажу ПС не може бути меншим, ніж мінімум ПС, до польотів на якому він допущений.


3. Мінімум командира екіпажу ПС для зльоту — мінімально допустимі значення видимості на ЗПС (RVR) або видимості біля землі (VIS) та (за необхідності) висоти нижньої межі хмар, за яких командиру екіпажу ПС дозволяється виконувати зліт на відповідному типі ПС з урахуванням мінімуму аеродрому для зльоту. Мінімум командира екіпажу ПС для зльоту не може бути меншим, ніж мінімум аеродрому для зльоту відповідного типу ПС.


4. Мінімум командира екіпажу ПС для посадки — мінімальне значення висоти прийняття рішення DH (DA) або висоти зниження MDH (MDA) (висоти нижньої межі хмар під час польотів у СМУ) та видимості на ЗПС (RVR) або видимості біля землі (VIS), за яких командиру екіпажу ПС дозволяється виконувати посадку на відповідному типі ПС.


Якщо на висоті прийняття рішення DH (DA) або найменшій висоті зниження MDH (MDA) командир екіпажу ПС не встановив надійний візуальний контакт з наземними орієнтирами або не визначив положення ПС у просторі і параметри його руху не гарантують безпечної посадки, необхідно негайно виконати маневр відходу на друге коло.


5. Відхід на друге коло — рішення командира екіпажу ПС. Будь-яка особа не має права примушувати командира екіпажу ПС змінювати це рішення.


6. Мінімум командира екіпажу ПС установлюється залежно від рівня його натренованості після відповідної практичної перевірки в польоті.


V. Дотримання правил польотів


1. Забороняється випускати екіпаж в політ, а екіпажу вилітати:


1) якщо умови запланованого польоту не відповідають рівню підготовки екіпажу або якщо командир екіпажу ПС не впевнений в успішному виконанні польотного завдання;


2) без передпольотного медичного контролю (огляду), окрім випадків вильоту з тимчасових аеродромів (ЗПМ), на яких відсутній медичний підрозділ або фахівець медичної служби;


3) якщо порушені передбачені Правилами ВП ДА норми відпочинку, нальоту або перевищений стартовий час;


4) при незадовільному стані здоров’я будь-кого з членів екіпажу ПС;


5) при неповному складі льотного екіпажу, за винятком випадків, передбачених Правилами ВП ДА;


6) без встановленої документації, яка повинна бути на борту ПС та особисто у кожного члена екіпажу ПС, або з документацією, оформленою з порушеннями вимог Правил ВП ДА;


7) без затвердженої планової таблиці польотів або польотного листа, за винятком випадків, передбачених Правилами ВП ДА;


8) без запису в польотному листі про надання дозволу на виліт і умов виконання польоту;


9) без метеорологічного забезпечення (обслуговування);


10) при несправності ПС;


11) при обмерзанні ПС;


12) при неправильному завантаженні ПС;


13) з недостатнім запасом палива на борту ПС;


14) з несправною апаратурою радіолокаційного розпізнавання ПС;


15) з несправною апаратурою реєстрації параметрів польоту ПС;


16) без аварійно-рятувальних засобів індивідуального та групового користування, передбачених на цьому типі ПС для певних умов польоту;


17) за відсутності дозволу аеродрому першої посадки на прийом ПС;


18) якщо згідно з прогнозом погоди до моменту прибуття ПС на аеродромі першої посадки і запасному аеродромі очікуються метеорологічні умови, що не забезпечують безпеку посадки;


19) без документів АНІ (виписок з них), а також якщо ці документи не звірені з контрольними примірниками.


2. До початку польоту командир екіпажу ПС повинен ознайомитись з усією наявною інформацією, яка стосується запланованого польоту. Передпольотна підготовка до польоту включає ретельне вивчення аеронавігаційної обстановки, поточних метеорологічних повідомлень і прогнозів погоди з урахуванням вимог щодо аеронавігаційного запасу палива та можливих дій у випадку, коли політ не можна завершити відповідно до поданого плану польоту.


3. Особі, від діяльності якої залежить безпека польоту, забороняється виконувати свої обов’язки, перебуваючи під дією будь-яких психоактивних речовин.


4. Командир екіпажу ПС відповідає за керування ПС відповідно до цих Правил.


5. У разі виникнення в польоті екстремальної ситуації, що створює загрозу безпеці польотів та життю людей, командир екіпажу ПС негайно вживає всіх можливих заходів з ліквідації загрози на борту ПС. Він може відступати від вимог цих Правил з негайним повідомленням про прийняте рішення органу УПР, з яким здійснює радіозв’язок.


Органи УПР зобов’язані вжити всіх можливих заходів для надання допомоги екіпажу та забезпечення безпеки польотів.






http://zakon.lbc.com.ua/про-затвердження-правил-польотів-де/