Загальна площа лісового фонду Черкаської області складає понад 330 тис. га. Проте вплив антропогенного фактору, а також складана екологічна ситуація призводять до того, що площі, зайняті лісами, швидко скорочуються. Докладають руку до їх зникнення і «лісові браконьєри», які вирубають під час цінні породи деревини. Видання «Вичерпно» вирішило розібратися, скільки на Черкащині вирубається лісу в межах закону, і скільки попадає до рук людей, охочих нажитися на легенях планети, а також скільки щорічно з’являється нових лісів. Допоміг нам у цьому начальник Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства Олександр Дзюбенко.
– Олександре Миколайовичу, сьогодні основним подразнювачем для людей є вирубка лісу. Роз’ясніть, скільки щорічно на Черкащині вирубується лісу, реалізується на продаж.
– В першу чергу хочу відзначити, що вирубку лісу придумали не лісівники. Ліс – це екологічна безпека і водночас – вагома складова економіки нашої держави. В загальних обсягах – це, можливо, і не так багато, але все-таки це значні кошти, які надходять до державного бюджету у вигляді сплати податків. Так, за перше півріччя поточного року лісовими господарствами області сплачено майже 100 мільйонів гривень податків та зборів до бюджетів усіх рівнів..
Об’єми рубок визначаються в залежності від річного приросту. Якщо взяти, що в області щорічний приріст становить 3,4-3,8 кубометрів на гектар, то ми використовуємо його десь на 60-70%. Тобто ми можемо дозволити заготовляти деревини більше, ніж робимо це зараз. В деяких же європейських країнах річний приріст використовується до 90-100%.
Наразі відбуваються глобальні кліматичні зміни, знижується рівень грунтових вод, що ослаблює лісові насадження, внаслідок чого на великих територіях спостерігається всихання лісів. У зв’язку з цим доводиться здійснювати санітарні рубки, як необхідний захід із оздоровлення насаджень.
Звичайно, що рубками у нас цікавляться найбільше. Але, якщо чесно, це трохи дивує. Чому не цікавляться, де береться насіння, як воно заготовляється, як відбувається процес створення молодих лісів, їх догляди, охорона та захист?
Усю господарську діяльність ми здійснюємо відкрито та прозоро. На сайті обласного управління оприлюднюємо інформацію по всіх видах рубок, які у нас проводяться. Віднедавна ще й ознайомлюємо громадськість в особі представників органів місцевого самоврядування із запланованими рубками. Це робиться для того, щоб громада знала до того, як почне проводитися рубка, де вона відбуватиметься, в яких об’ємах і так далі.
– А що стосується незаконних рубок?
– На території держлісфонду незаконні рубки – це поодинокі випадки. Протягом першого півріччя цього року по управлінню обсяг виявлених незаконних рубок становить 28 метрів кубічних деревини. Нами було зафіксовано 8 таких випадків. Збитків завдано на суму 134 тисячі гривень.
– Наступне питання, яке найбільше турбує жителів області, – це санітарні рубки. На жаль, часто доводиться спостерігати, що сухостій продовжує стояти, а гарні дерева вивозяться. Розкажіть про це.
– Думаю, найбільше громаду цікавлять суцільні санітарні рубки. Для визначення необхідності такого лісогосподарського заходу створюється спеціальна комісія, до якої входять представники лісозахисного підприємства, управління, лісгоспу, громадськості. Комісія встановлює, який вид рубок необхідно проводити. Відповідно до Санітарних правил в лісах України, суцільні санітарні рубки проводяться у разі, коли інші санітарно-оздоровчі заходи не можуть оздоровити насадження, а проведення вибіркових санітарних рубок може призвести до зменшення повноти насаджень нижче допустимого рівня. Буває й таке, що природна стихія втручається у плани лісівників – внаслідок буревіїв, сніголамів, вітровалів пошкоджується ліс, тож доводиться позапланово ліквідовувати наслідки стихії.
Знову ж таки, ми намагаємося все роз’яснити людям, вивозимо їх на такі ділянки, щоб вони на власні очі побачили ситуацію та необхідність проведення таких заходів.
– За вашої ініціативи при Обласному управлінні лісового та мисливського господарства була створена громадська рада, яка наразі трансформована в робочу групу. Як ви оцінюєте загалом співпрацю з громадськістю. Вона ефективна чи ні?
– Співпраця з громадськістю – це важливий напрямок нашої діяльності. У мене є сподівання, що із створенням цієї розширеної групи з розгляду актуальних питань лісогосподарства, робота у цьому напрямку проводитиметься ефективніше. Наші двері відкриті для всіх. Ми хочемо, щоб це був дієвий майданчик для спільного вирішення конкретних проблем лісогосподарської галузі, а не для піару чи популізму.
– Знаю, черкаські лісгоспи допомагають військовим на Сході країни, учасникам АТО. Які розміри цієї допомоги?
- Державні лісові господарства постійно надають допомогу різним військовим формуванням Збройних сил України у вигляді пиломатеріалів, дров, речей першої необхідності, амуніції, матеріалів для облаштування побутових умов військових, продуктів харчування. Лісгоспи активно допомагали будувати фортифікаційні споруди на Сході країни, надавши більше трьох тисяч кубометрів лісоматеріалів для спорудження фортифікацій.
З початку АТО колективами лісгоспів перераховано 2,2 мільйони гривень на підвищення обороноздатності країни та безпосередньо на потреби українських військовослужбовців. Це кошти лісгоспів, профспілкових організацій та добровільні внески працівників.
34 наших працівники були мобілізовані для участі в АТО, тож турбуємося про них та їхні родини. Частина автотракторної техніки державних лісогосподарських підприємств в кількості 17 одиниць була відправлена до зони АТО.
Напередодні нового опалювального сезону одним із важливих для нас завдань є забезпечення паливними дровами за пільговими цінами учасників антитерористичної операції.
– Лісова галузь вже неодноразово доводила, що вона завжди готова до застосування інноваційних технологій по тій же посадці лісу та догляду за ним. Чим наразі ви можете похвалитися в цьому плані?
- Життя йде, з’являються нові фактори, з якими ми маємо справлятися. На сьогоднішній день у нас є фінансові можливості, щоб закупити холодильники та камери для зберігання лісового насіння. Тим самим ми збільшуємо період його зберігання і можемо таким чином забезпечити господарство посівним матеріалом.
Також при створенні і закладці лісових розсадників та культур ми застосовуємо гербіциди. Це хімічний обробіток, який дає дуже серйозний результат, зокрема, це ефективний захід для боротьби з трав’яною рослинністю та бур’янами.
При створенні лісових культур, для збереження та врегулювання вологи в ґрунті, ми використовуємо суперабсорбент «Максимарин».
Відсутність стабільних опадів ми замінили крапельним зрошуванням у розсадниках та туманним зрошуванням у теплицях.
Похвалитися можемо і тим, що наразі у нас вже функціонує 15 камер відеоспостереження за лісами, які допомагають нам вчасно виявляти загоряння.
– Кожного року на Черкащині висаджуються нові ліси. Скільки у цьому році створили лісових насаджень?
– Загалом цієї весни молоді ліси з’явилися на площі 1660 гектарів. Нових лісів серед них – 27 гектарів.
У нас була пропозиція, щоб в районах виділили землі для створення нових лісів. Але якось не відгукнулися на нашу пропозицію. За нашими підрахунками, для досягнення оптимальної лісистості Черкащини необхідно створити нові ліси на площі 12,6 тисяч гектарів на землях, непридатних для сільськогосподарського виробництва. За даними органів Держгеокадастру таких земель в області налічується близько 16 тисяч гектарів.
Ми не просимо землі, які можуть бути використані в сільському господарстві. Просто потрібно провести моніторинг земель, які ніде не використовуються. Джерелом фінансування робіт з лісорозведення можуть бути кошти екологічного податку та надходження від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Але для цього потрібно, щоб цим зацікавилися районні ради.
– Якщо райради підуть на зустріч, то кому належатимуть ці ліси?
– Спочатку треба, щоб вони почали працювати в цьому напрямку, а потім вже інше питання, чиї будуть ці ліси. Вони можуть лишити їх за собою чи передати нам, як постійним лісокористувачам, або ж комунальним підприємствам. Ми сьогодні запропонували механізм, як можна збільшити лісистість, наступний крок за ними.
– І не можу не запитати про створення Національного природного парку «Холодний Яр». З цього приводу велося вже чимало розмов, озвучувалася і позиція лісівників. Але, якщо підсумувати все це, озвучте ваше ставлення до створення цього парку. Які аргументи «за» і «проти»?
– Зараз відсоток заповідності лісів, які підпорядковуються Держлісагентству України, становить 16% від усієї площі лісових насаджень. Загальна лісистість України – 15,9%, це означає, що кожен другий заповідний гектар нашої країни – це землі лісового фонду. До прикладу, у таких лісових країнах як Фінляндія та Швеція, де ліси є основним природним типом рослинності, цей відсоток становить відповідно 11% та 6,3%.
Наше головне завдання – зберегти штучно створені лісівниками деревостани та ДП «Кам`янське лісове господарство», його колектив, забезпечити достойну заробітну плату працівникам. Тому наша позиція залишається незмінною – ми за створення нацпарку «Холодний Яр» на загальній площі майже 3,5 тисяч гектарів. Саме така площа дасть змогу розвиватися Національному парку і повноцінно функціонувати Кам`янському лісгоспу, на який також покладені функції охорони й захисту лісу.
Ми готові до діалогу. Має бути якесь спільне рішення, але поки його немає.
– А як тоді бути із закидами активістів, що зараз активно вирубаються Холодноярські ліси?
– Станом на сьогодні, за рахунок ліміту заготівлі деревини у порядку рубок головного користування в межах затвердженої Мінприроди розрахункової лісосіки, у Креселецькому лісництві проводяться рубки лише на чотирьох ділянках, які значно віддалені від об’єктів природно-заповідного фонду і становлять 0,1% від загальної площі лісництва. На території комплексної пам’ятки природи загальнодержавного значення «Холодний Яр», загальною площею 1039 гектарів ніякі рубки не здійснюються, оскільки будь-які рубки в об’єктах природо-заповідного фонду заборонені ще з 2015 року.
http://vycherpno.ck.ua/lis-tse-vagoma-skladova-ekonomiki-ta-ekologichna-bezpeka-nashoyi-derzhavi-oleksandr-dzyubenko/
0 коммент.:
Дописати коментар