З 1 січня 2017 року мораторій на експорт необробленої деревини, набирає повну силу, розширюючи свою дію на соснові колоди.
З приводу мораторію вже зламано стільки списів, що їх можна експортувати вагонами. Одним з найвагоміших аргументів противників заборони є припущення, що в Україні відсутній попит на всю деревину. Таким чином ціна на деревину на внутрішньому ринку впаде, що негативно вплине на лісгоспи. Додайте відсутність державної фінансової підтримки лісгоспів – і підприємство автоматично стає банкрутом.
Але ті ж експерти та чиновники скромно замовчують факт, що по Закону мораторій розповсюджується лише на лісоматеріали необроблені згідно коду 4403 державного класифікатора, тобто ділову деревину. Згідно класифікатора дров’яна деревина, а також низькосортна, так звана “технологічна”, сировина мають код 4401 та не підпадають під заборону.
У перших числах грудня в Чернігівській області відбудуться аукціони з продажу необробленої деревини на 1 квартал 2017 року. Ніхто не може сказати яка ціна складеться на ринку як круглого лісу, так і пиломатеріалів. Рівняння з багатьма невідомими містить мораторій, сезонне скорочення будівництва, коливання курсу гривні, можливі проблеми з транспортом. А ще звістка про падіння валюти Туреччини (одного з основних ринків збуту пиломатеріалів) до долара на 17 %.
Останній квартал року завжди є важким для деревообробників: як правило, лісокористувачі достроково освоюють річний ліміт лісосік, а тому в цей період завжди існує дефіцит сировини і спостерігається найбільш підвищення її вартості.
В такій ситуації підняття ціни від 7 до 15 % в ході торгів деревиною на аукціоні 4 кварталу має логічне пояснення.
Інша справа початок року, коли у лісокористувачів немає істотних обмежень по вибору ділянок для рубки і обсягу заготівлі деревини.
Тому як сніг на голову деревообробникам був аукціонний бюлетень державних лісгоспів Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства на 1 квартал 2017 року. Переважна більшість підприємств управління додала до ціни, сформованої на аукціоні, ще від 9 до 12 %.
В результаті маємо необґрунтований, на наш погляд, стрибок стартових цін на пиловники шпилькових порід. В порівнянні з аукціоном 4 кварталу цього року, стартові ціни на 1 квартал 2017 року по цій продукції зросли від 17 до 27 %.
А окремі лісгоспи, “під шумок”, підвищили ціни на деякі сортименти до 50 %.
Додайте до цього зростання ціни за рік на дану продукцію приблизно на 30 %, щоб зрозуміти непередбачуваність сучасного ринку деревини в Україні.
Якими розрахунками, якими інфляційними процесами чи прогнозами користувались державні підприємства?
На жаль керівництво Чернігівського ОУЛМГ під час зустрічі з представниками асоціації деревообробників “Чернігівлісдеревпром” не змогло надати офіційного обґрунтування такого росту цін. Тому у нас склалося враження, що такі дії підприємств викликані або вказівкою “зверху”, або містять ознаки змови.
Очевидно, що лісгоспи вже не обтяжені контрактами на експорт пиловника хвойних порід. Отже відпала потреба слідкувати за тим, щоб вартість деревини на внутрішньому ринку не перевищувало ту, яка закладена в експортні контракти. Розрахунки підтверджують: якщо від діючої “експортної” ціни круглого лісу відняти вартість доставки та оформлення, то вона буде нижча за ту, яку просять лісгоспи з 1 січня 2017 року.
Міф спростовано! Заборона експорту необробленої деревини сприяє збільшенню її ціни на внутрішньому ринку!
Але повернемося в реальність. Підприємці-деревообробники вже піднімають питання рентабельності виробництва та існування підприємств. І не тільки лісопильних підприємств, а й тих, хто виготовляє меблеві заготовки, клеєні щити тощо. Мова йде про “білі” підприємства, які працюють легально.
Які мотиви збільшення ціни у державних підприємств?
- Використати дефіцит лісосировинного ринку з метою збільшення прибутку.
- Витіснити з ринку деревообробки дрібний та середній бізнес.
- Спровокувати ситуацію, коли вартість деревини буде неприйнятною для споживачів. Відсоток продажу на аукціонах впаде. Це стане приводом стверджувати, що внутрішній ринок не здатний спожити весь обсяг ділової деревини, яка заготовлюється в Україні.
Слід зауважити, що лісокористувачі беруть на переробку сировину по собівартості, яка в 1,5-2 рази нижча за ринкову. Фактично державні підприємства дотують власні цехи за рахунок дешевої сировини та мають можливість демпінгу вати на ринку пиломатеріалів.
Наші висновки підтверджуються заявами керівництва Держлісагентства та обласних управлінь лісового господарства про плани нарощування власного деревообробного виробництва. Збитки від таких дій чиновників ніхто не враховує.
Фактично лісгоспи діють на користь крупних деревообробних підприємств, “розчищаючи” для цього ринок від дрібних та середніх гравців.
Негативні результати від монопольного диктування цін у короткостроковій перспективі – це скорочення кількості офіційних деревообробників та збільшення кількості “сірих” пилорам, нелегального обігу деревини. Відтак репутація державних лісгоспів буде остаточно підірвана
Втім, це лише на руку “реформаторам”, які мають намір ліквідувати або приватизувати лісгоспи.
В довготерміновій перспективі така цінова політика може дійсно залишити на ринку України 2-3 монопольні деревообробні підприємства, які почнуть диктувати умови тим же постійним лісокористувачам.
Ринок деревини в Україні – це монопольний ринок, на якому спостерігається ріст споживання, що перевищує пропозицію. Вже давно назріла необхідність включити його до Закону України “Про природні монополії”. Це дозволить ефективніше застосовувати державне регулювання, зокрема зрозумілого і передбачуваного регулювання ціни на деревину.
Відтак у підприємців з’явиться можливість планувати хоча б у середній перспективі не тільки виробничі плани, а й модернізацію виробництва. Тоді деревообробка в Україні матиме шанс на розвиток і перехід від сучасної хаотичної роботи на випуск готової продукції.
Асоціація «Чернігівлісдеревпром»
0 коммент.:
Дописати коментар