Гріх було б не скористатися можливістю поєднати корисне з приємним і не допомогти дикій природі України у такі довгі вихідні дні травня. Отож, ми вирушили на східний кордон країни – в степовий Дворічанський національний природний парк.
Автор цих рядків побував у багатьох національних парках України, але такого фантастичного біорізноманіття не бачив ніде. Мало того, що ми чотири дні безперестанно бачили найрізноманітніші червонокнижні види фауни та флори, так здавалося, що тварини тут зовсім не бояться людей.
Постійними супутниками волонтерів на крейдяних схилах були допитливі бабаки, лякливі та не дуже зайці, а у підніжжя одного зі схилів, зовсім поруч із бабаками «на стійці», бавилося в траві шестеро лисенят. На обрії з’являлися постаті пернатих хижаків – орлів-карликів, шулік, осоїдів, в негустих кущах на березі річки лунали білі «дзеркальця» тікаючих козуль, а загальні краєвиди просторої долини, уквітчаної краями багряно-червоними півоніями, палаючими горицвітами та пухнастими китицями ковили у промінні західнього сонця, не могли нікого залишити байдужими.
Але не лише спогляданням краси парку займалися волонтери. За кілька днів нами були встановлені вказівники на екологічній стежці, встановлена огорожа навколо місця для кемпінгу та обладнали одне з джерел парку. А мабуть найекзотичнішою роботою, до якої були залучені волонтери в парку, був … пошук степових гадюк!
Співробітники парку вивчають біологію цих рідкісних змій і працюють над вдосконаленням протиотрути від їх укусів, і саме для збору отрути потрібні ці степові плазуни. Волонтерам пощастило зустріти не лише степову гадюку і поширеного повсюдно вужа, а й іншу рідкісну, червонокнижну змію – мідянку.
Хочемо щиро подякувати працівникам НПП Дворічанський за гостинність, і побажати наснаги їм та перемог у боротьбі за збереження цього степового дива України!
Андрій Плига, координатор волонтерів WWF в Україні
Posted on 12 May 2017
0 коммент.:
Дописати коментар