Лісова політика Німеччини
1.Коротка характеристика основних чинників, що впливають на лісову політику.
2. Інструменти лісової політики.
3. Загальна характеристика лісової політики.
4. Висновки.
Лісова політика Німеччини
Коротка характеристика основних чинників, що впливають на лісову політику. Німеччина є країною, в якій впродовж XX століття пропагувалися ідеї сталого лісокористування. Тому не дивно, що саме в Німеччині відбулася перша конференція міністрів європейських країн з питань сталого лісокористування (Страсбург, 1990 р.).
Загальна площа Німеччини – 34,9 млн. га, площа лісів - 10,7 млн. га. Лісистість - 30,7 %, забезпеченість лісом - 0,1 га на одного жителя. Лісові плантації в Німеччині відсутні. За період з 1990 по 2000 р. лісовий покрив цієї країни не змінився.
В Німеччині домінують невеликі за розмірами лісоволодіння. Середня площа одного лісоволодіння складає 15,5 га. Лісоволодіння, площа яких не перевищує 5 га, складають 75,4 % загальної кількості господарств [412].
В лісах Німеччини розрахункова лісосіка використовується лише на 50 %. Потреба в деревині за рахунок національної лісозаготівлі покривається лише на 30 % (70 % лісоматеріалів імпортується).
Великої шкоди хвойним лісам Німеччини завдали кислотні дощі. В останні роки стан лісів почав змінюватися на краще внаслідок зменшення забруднення довкілля.
Ліси в Німеччині мають велике економічне, екологічне і соціальне значення. Суспільні функції лісів превалюють над їх економічним значенням. В зв'язку з цим проводиться лісова політика, що спрямована на державну підтримку лісового господарства.
Інструменти лісової політики. Податкова система в Німеччині використовується як інструмент лісової політики. Основними податками, що застосовуються для оподаткування лісового господарства Німеччини, є земельний податок, податок на майно, податок на спадщину і дарунки, податок з обороту та прибутковий податок. Земельний податок є основним у системі оподаткування. Він встановлюється у відсотках від ціни лісових земель.
Податкова інспекція і місцеві органи управління мають великі повноваження щодо оподаткування лісових земель.
Ставки земельного податку складаються з двох частин: основну частину визначають фінансові органи, які встановлюють її централізовано; другу її частину визначає земельна громада з врахуванням фінансового стану лісовласника. Загальна ставка податку становить 0,6-3,1 % ціни земельної ділянки [510, с. 238].
Земельні лісові ділянки включають до лісового майна у випадках, коли вони є власністю лісового підприємства. З лісовласників, що мають лісові ділянки площею до 0,3 га, земельний податок не справляється. Ця пільга не розповсюджується на дрібних лісовласників, які використовують лісові ділянки для плантаційного вирощування деревини [412].
В Німеччині справляється податок з обороту. Найбільш поширена ставка податку з обороту становить 15 %. Сільськогосподарська продукція оподатковується за ставкою податку, що складає 7 %. На лісове господарство розповсюджуються податкові пільги, тому лісові підприємства і лісовласники рідко сплачують податок з обороту [412].
В Німеччині не оподатковуються лісовласники, якщо лісовий доход складає до 2 тисяч німецьких марок на одну особу (або 4 тис. марок на сім'ю) [412].
В Німеччині справляється податок за перетворення лісових земель. Цей податок справляється у випадках використання лісових земель для інших видів землекористування. Подібний податок справляється в Україні (його називають податком на вилучення лісових земель для потреб, що не пов'язані з веденням лісового господарства).
Величина нормативів плати, що використовуються в Німеччині для справляння податку за перетворення лісових земель, встановлюється з врахуванням: обсягів коштів, які потрібно виділити на створення нових насаджень (з метою збалансування природного потенціалу); обсягу коштів, які необхідно виділити на підтримку суспільних функцій лісу в зв'язку з їх вилученням із суспільного користування. Нормативи плати за перетворення лісових земель встановлює Міністерство сільського господарства спеціальною постановою, яка погоджується з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів та Міністерством економіки.
Важливим інструментом лісової політики є планування. Так, баварський закон «Про ліси» передбачає, щоб лісові плани складалися для всієї землі Баварія. Лісові плани повинні складатися згідно з вимогами Закону про земельне планування.
Впливовим інструментом лісової політики в Німеччині є екологічна сертифікація лісів, який використовується з метою стимулювання сталого розвитку лісового господарства. Німеччина розвиває екологічну сертифікацію лісів як за схемою Р8С, так і за Пан'європейською. Таким шляхом рухаються не лише Німеччина, але і багато інших європейських країн (Бельгія, Великобританія, Данія, Латвія, Іспанія, Ірландія, Італія, Фінляндія, Чеська Республіка, Швеція).
Загальна характеристика лісової політики. За німецьким федеральним законом ліси поділяють на державні, громадські і приватні. Державний ліс за німецьким законодавством є такий, що знаходиться в загальній власності країни. Громадський ліс знаходиться у власності общин, общинних союзів, громад, установ, релігійних общин і їх установ, кооперативів. Приватний ліс є таким, що не віднесений до державного і громадського.
Лісова політика Німеччини відображена в федеральному лісовому законодавстві та лісових законах земель. Зокрема, в федеральному «Законі про збереження лісу і сприяння лісовому господарству» записано, що мета цього закону:
1. Зберегти ліс у зв'язку з його господарською цінністю і значенням для стабілізації навколишнього середовища (особливо для водного господарства, збереження чистого повітря, родючості грунтів, ландшафтів тощо). Рекомендується територію лісу збільшувати і по-господарськи його використовувати на основі проектів, що мають глибоке еколого-економічне обґрунтування.
2. Сприяти розвитку лісової промисловості.
3. Збалансувати загальні суспільні інтереси та інтереси власників лісу.
Таким чином, мета лісової політики полягає в збереженні та розширенні території лісів і корисних функцій лісу для суспільних потреб, сприянні розвитку лісової індустрії та збалансуванні інтересів різних груп населення.
Чинне законодавство Німеччини вимагає, щоб в процесі планування лісокористування ліси розміщалися так, щоб максимально сприяли збереженню і нарощуванню природного потенціалу. Структура лісу повинна бути такою, щоб ліси ефективно виконували корисні функції. Лісокористування не повинно призводити до погіршення стану лісових ґрунтів. Виробництво цінної деревини повинно супроводжуватися збереженням або поліпшенням родючості ґрунтів. Там, де ліс виконує важливі захисні та охоронні функції, він повинен бути документально оформленим.
Регіональні особливості лісової політики Німеччини знайшли відображення в лісових законах земель. Зокрема, в законі «Про ліси» (земля Баварія) записано, що його метою є: охорона лісу в зв'язку з його економічною цінністю та значенням для навколишнього середовища (стабілізації клімату, збереження родючості ґрунту, чистоти повітря і води, рослинного і тваринного світу, краси ландшафтів); сприяння економіці лісового господарства; підтримка лісовласників щодо виконання ними завдань, що передбачені лісовим законодавством; досягнення компромісу між інтересами суспільства і лісовласників.
З метою посилення екологічної стійкості лісових систем в Німеччині хвойні лісові насадження замінюють листяними. Так, за твердженням проф. Ханса Герхарда Штокінгера (депутата Парламенту Баварії) за баварською «Програмою лісівництва» передбачається впродовж десяти років реконструювати 10 тис. га хвойних лісів у змішані (на виконання цих робіт планується витратити 40 млн. євро). Процес реконструкції хвойних лісів триває в Баварії 25 років.
В 1975 р. в Баварії було оновлено лісове законодавство, яке стало основою нової лісової політики, що базується на державному регулюванні економіки лісового господарства. Завдяки новій лісовій політиці та державній компанії «Баварські державні ліси» стан лісів стає значно кращим (подібного не було в минулому).
В Баварії, починаючи з 1995 р., проводиться радикальна реформа лісового господарства, що спрямована на надання широкої самостійності державним лісовим підприємствам і розширення підприємницького простору. Розширюється практика консультування приватних лісовласників за допомогою товариств лісовласників. Державне консультування приватних лісовласників у майбутньому буде здійснюватися лише щодо боротьби зі шкідниками лісу, а фінансова державна підтримка буде надаватися лише для реконструкції хвойних лісів у змішані.
Реформа лісового господарства у державному секторі економіки передбачає скорочення персоналу Баварії на 20 %. Лісова політика Баварії спрямована на підтримку економічної, екологічної та соціальної сталості. Як ствердждує Хане Герхард Штокінгер, економічна сталість у лісовому господарстві буде забезпечуватися за рахунок:
- допомоги лісовим власникам у веденні лісового господарства професійними консультаціями та шляхом підвищення їх освіти та кваліфікації;
- цілеспрямованих програм фінансової підтримки лісових власників щодо сталого ведення лісового господарства (наближеного до природного лісовідновлення і спрямованого на посилення екологічних і соціальних функцій лісів);
- поліпшення інформування громадськості про стан ведення лісового господарства та проблеми лісових власників;
Лісова політика Баварії щодо забезпечення екологічної сталості передбачає:
- партнерський нагляд за лісом і орієнтовані на загальне благо консультації, що спрямовані на виконання приписів закону «Про ліси», дотримання стандартів у громадських та приватних лісах;
- збалансування інтересів лісовласників і вимог лісового законодавства;
- розвиток лісової науки, орієнтованої на практику ведення лісового господарства;
- розвиток моніторингу навколишнього середовища з метою отримання всесто-ронньої інформації про екологічний стан лісових екосистем.
Лісова політика Баварії щодо забезпечення соціальної сталості передбачає:
- цілеспрямовану роботу щодо підвищення кваліфікації персоналу у лісовому господарстві;
- поглиблення співпраці між персоналом у сфері управління лісами та зацікавленими групами населення;
- захист інтересів баварських лісовласників у питаннях, що стосуються міжнародної і національної лісової політики;
- сприяння регіональному розвитку і зміцненню сільських громад.
Ліси в Німеччині можуть викорчовуватися лише після погодження зі спеціальним відомством, що є компетентним у справі земельного законодавства. При вирішенні цього питання враховуються права, обов'язки та економічні інтереси власників лісів.
Законодавство Німеччини зобов'язує заліснення вирубок у випадках, коли немає природного поновлення або немає дозволу від компетентних органів щодо іншого господарського використання земельної ділянки.
Суцільне рубання або прорідження лісів, що мають важливе охоронне та захисне значення, здійснюються тільки з дозволу владних структур, компетентних у земельному законодавстві.
Лісова національна політика Німеччини передбачає офіційне заохочення лісового господарства до використання лісів для рекреації, захисту та виконання інших корисних функцій. З метою матеріального заохочення ефективного використання корисних функцій лісу законодавство Німеччини передбачає допомогу лісовласникам, яка б забезпечувала рентабельну роботу протягом тривалого господарювання в лісі. Крім того, державна допомога може надаватися лісогосподарським, громадсько-правовим та іншим об'єднанням, які створені на базі приватних і комунальних лісів, а також сільсько - і лісогосподарським підприємствам і власникам лісових ділянок у випадках, коли вони не отримують допомоги відповідних об'єднань.
Лісове законодавство Німеччини створює правове поле для успішного функціонування трьох форм власності на ліси (державної, громадської, приватної). При цьому до громадських відносить ліси, які знаходяться у власності общин, общинних союзів, громад, установ, релігійних общин і установ, а також релігійних союзів і загального сільськогосподарського користування. Державний ліс за німецьким законодавством - це ліс, що знаходиться у загальній власності або співвласності країни.
В Німеччині проводиться лісова політика щодо сприяння розвитку лісової промисловості та збалансування загальних інтересів держави і інтересів лісовласників.
Лісова політика Німеччини передбачає розвиток територіального планування з метою попередження природних і антропогенних катаклізмів, збереження природного потенціалу. За німецьким законодавством вхід у ліс дозволяється з метою відпочинку, їздити на велосипедах, інвалідських візках та верхи на конях дозволяється в лісі лише на доріжках і дорогах. Законодавство окремих земель може обмежити в'їзд у ліс з важливих причин (захисту лісу, ведення господарства у ньому, в інтересах мисливського господарства тощо).
В Німеччині добре розвинена мережа лісових доріг. Лісова політика спрямована на розвиток і підвищення якості лісових доріг.
Лісове законодавство Німеччини вимагає вести лісове господарство таким чином, щоб користування лісовими ресурсами (включаючи користування екологічними і соціальними функціями) було постійним і тривалим. Вимагає проведення своєчасної і ефективної боротьби зі шкідниками рослинного і тваринного світу (перевага надається біологічним і біотехнічним заходам), організовувати побічне користування лісом таким чином, щоб не завдавалася шкода основним екологічним та соціальним функціям лісу.
В 1998 р. група німецьких фахівців у рамках співробітництва з Р8С підготувала документ під назвою «Директиви сталого лісового господарства». Цей документ, зокрема, передбачає: пересування машин у лісі лише дорогами і збереження дерев-пам'яток; відмовлення від застосування хімічних речовин у лісовому господарстві; утилізацію матеріалів, що не розкладаються; недопущення створення одновікових лісових насаджень; орієнтацію на природне поновлення лісів; заборону суцільних рубань; користування деревиною в межах щорічного приросту; вільний збір продуктів побічного користування лісом.
Лісові землі в Німеччині з дозволу вищої лісової адміністрації можуть використовуватися для іншого землекористування.
Для вирубування лісу площею понад один гектар потрібно мати дозвіл лісової охорони. Німецьке законодавство вимагає, щоб незасаджені або неповністю заліснені лісові площі засаджувалися впродовж трьох років.
Все більше лісових політиків у Німеччині схиляються до думки, що повернення до старих форм ведення лісового господарства, зорієнтованих на максимальний прибуток, неможливе в зв'язку зі зростанням багатостороннього суспільного значення лісів.
З метою покращання управління лісами лісовласники мають право створювати лісопідприємницькі приватно-правові об'єднання. Такі об'єднання мають право: узгоджувати підприємницькі і господарські плани, а також наміри щодо ведення лісового господарства; узгоджувати плани щодо збуту деревини та іншої лісової продукції; здійснювати лісокультурні роботи, заходи щодо догляду та захисту лісових насаджень; будувати і доглядати лісові дороги; проводити рубання лісу, заготівлю і трелювання; купувати і використовувати машини і устаткування.
Висновки.
1. Внаслідок запровадження ефективної лісової політики Німеччина досягла вагомих успіхів у поступі лісового господарства до сталого лісокористування.
2. Національна лісова політика Німеччини тісно інтегрована з регіональними (окремих земель).
3. В Німеччині лісова політика спирається на різноманіття ефективних інструментів. Передбачає суттєву державну підтримку лісового господарства (в першу чергу, за допомогою економічних інструментів).
4. Лісова політика в Німеччині тісно інтегрована з іншими політиками (в першу чергу, з економічною, аграрною, екологічною, соціальною).
1.Коротка характеристика основних чинників, що впливають на лісову політику.
2. Інструменти лісової політики.
3. Загальна характеристика лісової політики.
4. Висновки.
Лісова політика Німеччини
Коротка характеристика основних чинників, що впливають на лісову політику. Німеччина є країною, в якій впродовж XX століття пропагувалися ідеї сталого лісокористування. Тому не дивно, що саме в Німеччині відбулася перша конференція міністрів європейських країн з питань сталого лісокористування (Страсбург, 1990 р.).
Загальна площа Німеччини – 34,9 млн. га, площа лісів - 10,7 млн. га. Лісистість - 30,7 %, забезпеченість лісом - 0,1 га на одного жителя. Лісові плантації в Німеччині відсутні. За період з 1990 по 2000 р. лісовий покрив цієї країни не змінився.
В Німеччині домінують невеликі за розмірами лісоволодіння. Середня площа одного лісоволодіння складає 15,5 га. Лісоволодіння, площа яких не перевищує 5 га, складають 75,4 % загальної кількості господарств [412].
В лісах Німеччини розрахункова лісосіка використовується лише на 50 %. Потреба в деревині за рахунок національної лісозаготівлі покривається лише на 30 % (70 % лісоматеріалів імпортується).
Великої шкоди хвойним лісам Німеччини завдали кислотні дощі. В останні роки стан лісів почав змінюватися на краще внаслідок зменшення забруднення довкілля.
Ліси в Німеччині мають велике економічне, екологічне і соціальне значення. Суспільні функції лісів превалюють над їх економічним значенням. В зв'язку з цим проводиться лісова політика, що спрямована на державну підтримку лісового господарства.
Інструменти лісової політики. Податкова система в Німеччині використовується як інструмент лісової політики. Основними податками, що застосовуються для оподаткування лісового господарства Німеччини, є земельний податок, податок на майно, податок на спадщину і дарунки, податок з обороту та прибутковий податок. Земельний податок є основним у системі оподаткування. Він встановлюється у відсотках від ціни лісових земель.
Податкова інспекція і місцеві органи управління мають великі повноваження щодо оподаткування лісових земель.
Ставки земельного податку складаються з двох частин: основну частину визначають фінансові органи, які встановлюють її централізовано; другу її частину визначає земельна громада з врахуванням фінансового стану лісовласника. Загальна ставка податку становить 0,6-3,1 % ціни земельної ділянки [510, с. 238].
Земельні лісові ділянки включають до лісового майна у випадках, коли вони є власністю лісового підприємства. З лісовласників, що мають лісові ділянки площею до 0,3 га, земельний податок не справляється. Ця пільга не розповсюджується на дрібних лісовласників, які використовують лісові ділянки для плантаційного вирощування деревини [412].
В Німеччині справляється податок з обороту. Найбільш поширена ставка податку з обороту становить 15 %. Сільськогосподарська продукція оподатковується за ставкою податку, що складає 7 %. На лісове господарство розповсюджуються податкові пільги, тому лісові підприємства і лісовласники рідко сплачують податок з обороту [412].
В Німеччині не оподатковуються лісовласники, якщо лісовий доход складає до 2 тисяч німецьких марок на одну особу (або 4 тис. марок на сім'ю) [412].
В Німеччині справляється податок за перетворення лісових земель. Цей податок справляється у випадках використання лісових земель для інших видів землекористування. Подібний податок справляється в Україні (його називають податком на вилучення лісових земель для потреб, що не пов'язані з веденням лісового господарства).
Величина нормативів плати, що використовуються в Німеччині для справляння податку за перетворення лісових земель, встановлюється з врахуванням: обсягів коштів, які потрібно виділити на створення нових насаджень (з метою збалансування природного потенціалу); обсягу коштів, які необхідно виділити на підтримку суспільних функцій лісу в зв'язку з їх вилученням із суспільного користування. Нормативи плати за перетворення лісових земель встановлює Міністерство сільського господарства спеціальною постановою, яка погоджується з Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів та Міністерством економіки.
Важливим інструментом лісової політики є планування. Так, баварський закон «Про ліси» передбачає, щоб лісові плани складалися для всієї землі Баварія. Лісові плани повинні складатися згідно з вимогами Закону про земельне планування.
Впливовим інструментом лісової політики в Німеччині є екологічна сертифікація лісів, який використовується з метою стимулювання сталого розвитку лісового господарства. Німеччина розвиває екологічну сертифікацію лісів як за схемою Р8С, так і за Пан'європейською. Таким шляхом рухаються не лише Німеччина, але і багато інших європейських країн (Бельгія, Великобританія, Данія, Латвія, Іспанія, Ірландія, Італія, Фінляндія, Чеська Республіка, Швеція).
Загальна характеристика лісової політики. За німецьким федеральним законом ліси поділяють на державні, громадські і приватні. Державний ліс за німецьким законодавством є такий, що знаходиться в загальній власності країни. Громадський ліс знаходиться у власності общин, общинних союзів, громад, установ, релігійних общин і їх установ, кооперативів. Приватний ліс є таким, що не віднесений до державного і громадського.
Лісова політика Німеччини відображена в федеральному лісовому законодавстві та лісових законах земель. Зокрема, в федеральному «Законі про збереження лісу і сприяння лісовому господарству» записано, що мета цього закону:
1. Зберегти ліс у зв'язку з його господарською цінністю і значенням для стабілізації навколишнього середовища (особливо для водного господарства, збереження чистого повітря, родючості грунтів, ландшафтів тощо). Рекомендується територію лісу збільшувати і по-господарськи його використовувати на основі проектів, що мають глибоке еколого-економічне обґрунтування.
2. Сприяти розвитку лісової промисловості.
3. Збалансувати загальні суспільні інтереси та інтереси власників лісу.
Таким чином, мета лісової політики полягає в збереженні та розширенні території лісів і корисних функцій лісу для суспільних потреб, сприянні розвитку лісової індустрії та збалансуванні інтересів різних груп населення.
Чинне законодавство Німеччини вимагає, щоб в процесі планування лісокористування ліси розміщалися так, щоб максимально сприяли збереженню і нарощуванню природного потенціалу. Структура лісу повинна бути такою, щоб ліси ефективно виконували корисні функції. Лісокористування не повинно призводити до погіршення стану лісових ґрунтів. Виробництво цінної деревини повинно супроводжуватися збереженням або поліпшенням родючості ґрунтів. Там, де ліс виконує важливі захисні та охоронні функції, він повинен бути документально оформленим.
Регіональні особливості лісової політики Німеччини знайшли відображення в лісових законах земель. Зокрема, в законі «Про ліси» (земля Баварія) записано, що його метою є: охорона лісу в зв'язку з його економічною цінністю та значенням для навколишнього середовища (стабілізації клімату, збереження родючості ґрунту, чистоти повітря і води, рослинного і тваринного світу, краси ландшафтів); сприяння економіці лісового господарства; підтримка лісовласників щодо виконання ними завдань, що передбачені лісовим законодавством; досягнення компромісу між інтересами суспільства і лісовласників.
З метою посилення екологічної стійкості лісових систем в Німеччині хвойні лісові насадження замінюють листяними. Так, за твердженням проф. Ханса Герхарда Штокінгера (депутата Парламенту Баварії) за баварською «Програмою лісівництва» передбачається впродовж десяти років реконструювати 10 тис. га хвойних лісів у змішані (на виконання цих робіт планується витратити 40 млн. євро). Процес реконструкції хвойних лісів триває в Баварії 25 років.
В 1975 р. в Баварії було оновлено лісове законодавство, яке стало основою нової лісової політики, що базується на державному регулюванні економіки лісового господарства. Завдяки новій лісовій політиці та державній компанії «Баварські державні ліси» стан лісів стає значно кращим (подібного не було в минулому).
В Баварії, починаючи з 1995 р., проводиться радикальна реформа лісового господарства, що спрямована на надання широкої самостійності державним лісовим підприємствам і розширення підприємницького простору. Розширюється практика консультування приватних лісовласників за допомогою товариств лісовласників. Державне консультування приватних лісовласників у майбутньому буде здійснюватися лише щодо боротьби зі шкідниками лісу, а фінансова державна підтримка буде надаватися лише для реконструкції хвойних лісів у змішані.
Реформа лісового господарства у державному секторі економіки передбачає скорочення персоналу Баварії на 20 %. Лісова політика Баварії спрямована на підтримку економічної, екологічної та соціальної сталості. Як ствердждує Хане Герхард Штокінгер, економічна сталість у лісовому господарстві буде забезпечуватися за рахунок:
- допомоги лісовим власникам у веденні лісового господарства професійними консультаціями та шляхом підвищення їх освіти та кваліфікації;
- цілеспрямованих програм фінансової підтримки лісових власників щодо сталого ведення лісового господарства (наближеного до природного лісовідновлення і спрямованого на посилення екологічних і соціальних функцій лісів);
- поліпшення інформування громадськості про стан ведення лісового господарства та проблеми лісових власників;
Лісова політика Баварії щодо забезпечення екологічної сталості передбачає:
- партнерський нагляд за лісом і орієнтовані на загальне благо консультації, що спрямовані на виконання приписів закону «Про ліси», дотримання стандартів у громадських та приватних лісах;
- збалансування інтересів лісовласників і вимог лісового законодавства;
- розвиток лісової науки, орієнтованої на практику ведення лісового господарства;
- розвиток моніторингу навколишнього середовища з метою отримання всесто-ронньої інформації про екологічний стан лісових екосистем.
Лісова політика Баварії щодо забезпечення соціальної сталості передбачає:
- цілеспрямовану роботу щодо підвищення кваліфікації персоналу у лісовому господарстві;
- поглиблення співпраці між персоналом у сфері управління лісами та зацікавленими групами населення;
- захист інтересів баварських лісовласників у питаннях, що стосуються міжнародної і національної лісової політики;
- сприяння регіональному розвитку і зміцненню сільських громад.
Ліси в Німеччині можуть викорчовуватися лише після погодження зі спеціальним відомством, що є компетентним у справі земельного законодавства. При вирішенні цього питання враховуються права, обов'язки та економічні інтереси власників лісів.
Законодавство Німеччини зобов'язує заліснення вирубок у випадках, коли немає природного поновлення або немає дозволу від компетентних органів щодо іншого господарського використання земельної ділянки.
Суцільне рубання або прорідження лісів, що мають важливе охоронне та захисне значення, здійснюються тільки з дозволу владних структур, компетентних у земельному законодавстві.
Лісова національна політика Німеччини передбачає офіційне заохочення лісового господарства до використання лісів для рекреації, захисту та виконання інших корисних функцій. З метою матеріального заохочення ефективного використання корисних функцій лісу законодавство Німеччини передбачає допомогу лісовласникам, яка б забезпечувала рентабельну роботу протягом тривалого господарювання в лісі. Крім того, державна допомога може надаватися лісогосподарським, громадсько-правовим та іншим об'єднанням, які створені на базі приватних і комунальних лісів, а також сільсько - і лісогосподарським підприємствам і власникам лісових ділянок у випадках, коли вони не отримують допомоги відповідних об'єднань.
Лісове законодавство Німеччини створює правове поле для успішного функціонування трьох форм власності на ліси (державної, громадської, приватної). При цьому до громадських відносить ліси, які знаходяться у власності общин, общинних союзів, громад, установ, релігійних общин і установ, а також релігійних союзів і загального сільськогосподарського користування. Державний ліс за німецьким законодавством - це ліс, що знаходиться у загальній власності або співвласності країни.
В Німеччині проводиться лісова політика щодо сприяння розвитку лісової промисловості та збалансування загальних інтересів держави і інтересів лісовласників.
Лісова політика Німеччини передбачає розвиток територіального планування з метою попередження природних і антропогенних катаклізмів, збереження природного потенціалу. За німецьким законодавством вхід у ліс дозволяється з метою відпочинку, їздити на велосипедах, інвалідських візках та верхи на конях дозволяється в лісі лише на доріжках і дорогах. Законодавство окремих земель може обмежити в'їзд у ліс з важливих причин (захисту лісу, ведення господарства у ньому, в інтересах мисливського господарства тощо).
В Німеччині добре розвинена мережа лісових доріг. Лісова політика спрямована на розвиток і підвищення якості лісових доріг.
Лісове законодавство Німеччини вимагає вести лісове господарство таким чином, щоб користування лісовими ресурсами (включаючи користування екологічними і соціальними функціями) було постійним і тривалим. Вимагає проведення своєчасної і ефективної боротьби зі шкідниками рослинного і тваринного світу (перевага надається біологічним і біотехнічним заходам), організовувати побічне користування лісом таким чином, щоб не завдавалася шкода основним екологічним та соціальним функціям лісу.
В 1998 р. група німецьких фахівців у рамках співробітництва з Р8С підготувала документ під назвою «Директиви сталого лісового господарства». Цей документ, зокрема, передбачає: пересування машин у лісі лише дорогами і збереження дерев-пам'яток; відмовлення від застосування хімічних речовин у лісовому господарстві; утилізацію матеріалів, що не розкладаються; недопущення створення одновікових лісових насаджень; орієнтацію на природне поновлення лісів; заборону суцільних рубань; користування деревиною в межах щорічного приросту; вільний збір продуктів побічного користування лісом.
Лісові землі в Німеччині з дозволу вищої лісової адміністрації можуть використовуватися для іншого землекористування.
Для вирубування лісу площею понад один гектар потрібно мати дозвіл лісової охорони. Німецьке законодавство вимагає, щоб незасаджені або неповністю заліснені лісові площі засаджувалися впродовж трьох років.
Все більше лісових політиків у Німеччині схиляються до думки, що повернення до старих форм ведення лісового господарства, зорієнтованих на максимальний прибуток, неможливе в зв'язку зі зростанням багатостороннього суспільного значення лісів.
З метою покращання управління лісами лісовласники мають право створювати лісопідприємницькі приватно-правові об'єднання. Такі об'єднання мають право: узгоджувати підприємницькі і господарські плани, а також наміри щодо ведення лісового господарства; узгоджувати плани щодо збуту деревини та іншої лісової продукції; здійснювати лісокультурні роботи, заходи щодо догляду та захисту лісових насаджень; будувати і доглядати лісові дороги; проводити рубання лісу, заготівлю і трелювання; купувати і використовувати машини і устаткування.
Висновки.
1. Внаслідок запровадження ефективної лісової політики Німеччина досягла вагомих успіхів у поступі лісового господарства до сталого лісокористування.
2. Національна лісова політика Німеччини тісно інтегрована з регіональними (окремих земель).
3. В Німеччині лісова політика спирається на різноманіття ефективних інструментів. Передбачає суттєву державну підтримку лісового господарства (в першу чергу, за допомогою економічних інструментів).
4. Лісова політика в Німеччині тісно інтегрована з іншими політиками (в першу чергу, з економічною, аграрною, екологічною, соціальною).
СОЗДАНО: 26 МАРТА 2014
0 коммент.:
Дописати коментар