Генеральна прокуратура України ігнорує проблеми незаконної вирубки лісів?

З 1 січня 2019 року вступив в силу Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Цей закон – ганебний приклад некомпетентності як народних депутатів, так і експертів комітету екологічної політики Верховної Ради України та чиновників Адміністрації Президента України які продемонстрували нерозуміння базових основ кримінального законодавства. Даний закон передбачав зміни до статті 246 Кримінального кодексу України «Незаконна порубка лісу» і ввів поняття «істотної шкоди». І лише завдавши яку, рубка буде вважатись незаконною рубкою, а порушника буде притягнуто до кримінальної відповідальності.

Проте автори закону, оперуючи поняттям неоподаткованого мінімуму доходів громадян, «забули», що для норм кримінального кодексу такий мінімум становить не 17, а більше ніж 960 гривень. Як наслідок, тепер до кримінальної відповідальності можуть бути притягнуті лише особи, які здійснили незаконну рубку на суму майже 2 млн. гривень.

Введення закону в дію вже стало причиною закриття кримінальних проваджень щодо незаконних порубок. Зокрема, лише в проміжку з 22.03-23.04 ЕПЛ нарахувало в реєстрі судових рішень 24 ухвал щодо закриття кримінальних проваджень по статті 246 Кримінального кодексу «у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів» від 06.09.2018 року, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою». Відповідно, залишаються без розгляду і цивільні позови про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

В окремих випадках мова йде про значну шкоду довкіллю. 4 з вищезгаданих ухвал стосуються рубок в природно-заповідному фонді, у випадку ДП “Ясінянське лісове господарство” розмір шкоди завданої довкіллю складає 650 260 грн., у випадку ДП «Менарайагролісництво» 615 030 грн.

А в справі щодо незаконних рубок ДП «Менарайагролісництво» держава ще й вимушена сплачувати 16 509 грн процесуальних витрат, які вона понесла залучаючи експертів аби довести факти незаконних рубок!

ЕПЛ разом з іншими природоохоронними організаціями неодноразово звертала увагу на негативні наслідки прийняття такого закону. На словах, цю позицію розділяє і керівництво Генеральної прокуратура України. Зокрема, в коментарі журналістам Генеральний прокурор України Юрій Луценко зазначив, що «Цей закон істотно звузив можливість ефективного реагування прокурорів та органів влади на факти незаконної порубки».

Проте співробітники ГПУ не поділяють точку зору свого очільника і є байдужими до питання захисту інтересів держави та збереження довкілля. У відповіді на звернення народного депутата України Остапа Єднака, посадовці прокуратури зазначили, що «робити висновки про неефективність вказаної норми за відсутності узагальнюючих та аналітичних матеріалів її практичного застосування … є некоректним». Хоча аби зробити висновок про неефективність вказаної норми достатньо просто зайти в реєстр судових рішень!



Фрагмент з реєстру судових рішень

Не захотіло ГПУ й донести до обласних прокуратур правову позицію щодо класифікації як незаконних рубок, здійснених з дозвільними документами які оформлені з порушеннями законодавства. Хоча постанова Пленуму Верховного суду України №17 від 10.12.2004 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» вказує, що відповідальність за незаконну порубку лісу настає у випадках, коли остання здійснювалася з порушенням нормативних актів, які регулюють порядок порубки дерев і чагарників, у лісах, захисних та інших лісових насадженнях (якщо при цьому заподіяно істотну шкоду), або в заповідниках чи на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, або в інших особливо охоронюваних лісах.

Зокрема, визнається незаконною порубка дерев і чагарників, вчинена :
без відповідного дозволу;
за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства;
до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків;
не на призначених ділянках чи понад установлену кількість;
не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

По факту ж, рубки проведені з порушенням законодавства (наприклад в сезон тиші, без лімітів на використання природних ресурсів в межах природно-заповідного фонду, без затверджених матеріалів лісовпорядкування тощо) слідчі та прокурори у більшості випадків не кваліфікують як незаконні.

Тому можна констатувати, що ГПУ самоусувається від нагальної проблеми незаконної вирубки українських лісів. Чи може Генеральний прокурор України забезпечити ефективне функціонування підконтрольного йому органу? Складається враження, що його позиція аж ніяк не впливає на роботу прокурорів ГПУ, а пасивність посадовців ще не раз стане на перепоні ефективному правозастосуванню в галузі охорони довкілля!

За додатковою інформацією звертайтесь до :

Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ

Email: office@epl.org.ua; petro.testov@gmail.com

epl.org.ua

23 квітня 2019