Для аналізу було узято шість так званих «ресурсних» (багатих на ліс) областей: Івано-Франківська, Чернівецька, Рівненська, Закарпатська, Львівська і Житомирська. У них функціонує 96 держлісгоспів. В 2017 році систему Prozorro використовували 66 із них. Реальна економія коштів склала близько 1 млн грн для кожного держлісгоспу. Але у 2018, як видно з презентації пана Сімки, «активних» залишилось…. аж два (!), обидва — у Житомирській області.
Хоча аналіз фінансової діяльності тих лісгоспів, які залишилися в системі, показує, що робота через Prozorro вигідна і підприємству, і державі.
До чого призведе повернення держлісгоспів до старих способів закупівлі? Народний депутат Остап Єднак вважає, що «в наших реаліях це значить масовий «розпил» державних коштів. Сотень мільйонів гривень. Держлісгоспи не лише рубають ліс продаючи його по «сірих» схемах. Для цієї діяльності вони також закуповують на мільярди гривень пального, обладнання та комплектуючі, а також підрядні роботи різного класу.
Закон Про публічні закупівлі написаний за європейським зразком і розрахований на те, що люди, які керують державними підприємствами, скористаються можливістю зекономити кошти і для підприємства, і для держави.
Чому звертаю уваги саме на цей закон – тому що він вимагає від органів державної влади, органів місцевого самоврядування та породжених ними підприємств дотримуватися певних процедур закупівель – конкурентності, відкритості, прозорості тощо. Тобто усього того, що забезпечує Prozorro.
Але дотримання цих процедур вимагається тільки від тих підприємств, які не ведуть комерційної діяльності. Це записано у ст. 1 п. 9 Закону, де визначається поняття «замовник» (товарів чи послуг): «замовники — органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі…».
Держлісгоспи ж – і промислові, і комерційні. Як й інші держпідприємства. Тому, вони вважають, що їм усім, оптом, можна ігнорувати Prozorro.
«Активні Громадяни» три тижні тому звернулися із запитами до Державного агентства лісових ресурсів (ДАЛР) та обласних Управлінь лісового та мисливського господарства (ОУЛМГ) у двох поки ще суперлісових областях – Львівській та Івано-Франківській з проханням повідомити, які ж результати використання у підпорядкованих їм держлісгоспах системи Prozorro.
ДАЛР та Івано-франківське управління не надали відповідей. Підозрюю тому, що похвалитися геть нічим. А керівник ОУЛМГ у Львівській області Анатолій Дейнека повідомив, що у області лише два державних підприємства лісової галузі, у т.ч. один лісгосп, користуються системою. Решті 16-ть держпідприємств лісової галузі області мабуть економія не потрібна.
У той же час, хоча ні адміністративної, ні кримінальної відповідальності за ігнорування Prozorro держлісгоспи не ведуть, залишати це зовсім без уваги держава не повинна. Існує як мінімум політична відповідальність. За результатами економічного аналізу, аудиту діяльності держлісгоспів мають робитися відповідні висновки. І керівники, які не скористалися можливістю зекономити мільйони гривень для держави, мають поступитися місцем тим, хто про інтереси держави дбає краще. Те саме стосується і керівництва Державного агентства лісових ресурсів в цілому».
Громадськість неодноразово закликала владу навести лад в лісовому секторі. Зокрема, допоки лісгоспи ще добровільно робили закупівлі через Prozorro, активісти лобіювали ідею, здійснювати через Prozorro ще й продаж деревини, яка заготовляється держлісгоспами. Наразі ідея залишається лише мрією, держлісгоспи та й уся лісова галузь – темною дірою, через яку витікають державні кошти.
Олег Листопад
15.04.2019
0 коммент.:
Дописати коментар