ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

Показ дописів із міткою ВІННИЦЯ. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою ВІННИЦЯ. Показати всі дописи

02 травня 2020

Пильність та увага вінницьких лісівників зберели ліс від шовкопрядів

Тепла частина року – не лише час активного росту дерев, а й період розвитку їхніх шкідників, листогризучих та стовбурових. Для лісівників Вінниччини одним із пріоритетних завдань є охорона та захист лісу. 
Крижопільські лісівники мають успішний досвід боротьби із непарним шовкопрядом. Цей листогризучий шкідник останніми роками почав з’являтися на нових ділянках, пошкоджуючи здебільшого цінну лісову породу – дуб звичайний.


Значний осередок непарного шовкопряда, а саме 63 гектари лісу з «інфікованими» деревами, виявили спеціалісти державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» ще у 2018 році, в Заболотненському лісництві ДП «Крижопільський лісгосп». Відповідно до наданих рекомендацій минулої весни працівники лісгоспу провели наземні заходи боротьби із шкідниками. Вони цілих два тижні шукали та обробляли яйцекладки комахи сумішшю дизпалива і продуктів нафтопереробки. Цю процедуру називають нафтуванням. Масна плівка, яка вкрила після обробки волохаті яйцекладки, не дає можливості сформованим у яйцевих оболонках гусеницям вибратись. Це ретельна і складна робота, що вимагає уважності, адже важливо не пропустити жодної яйцекладки шкідника. Але проведені заходи на ранній стадії заселення шкідника дали очікувані результати. І на даний момент у лісових угіддях Крижопільського лісгоспу проблем із шовкопрядом немає.


- Для лісу наслідки життєдіяльності гусениць можуть бути згубними. Ми минулого року проводили обробку ранньою весною, ще сніг заледве зійшов, - розповідає інженер з охорони та захисту лісу ДП «Крижопільський лісгосп» О.Абрамов. - Адже якщо з цим припізнитись, то гусінь вибирається з кладки і мігрує у крону дерева, пошкоджує листя і пагони, розмножується і тоді набагато складніше її знищити.

Вчасне виявлення осередку шкідника, а також невідкладні заходи, спрямовані на недопущення розповсюдження гусениць, можуть попередити пошкодження лісу. Коли цього не зробили і гусінь вийшла – слід знищувати її механічним способом.

Наступного року на цій ділянці уже важко буде знайти яйцекладку шовкопряда, самки відкладатимуть яйця уже або в кроні дерев, або під пнями, під камінням – спрацьовуватиме природній механізм захисту від природніх ворогів, птахів. Тому якщо ж вчасно не провели боротьбу з непарним шовкопрядом і виникає загроза масового пошкодження насаджень – потрібно проводити обробку дерев хімпрепаратами.

До речі, гусінь непарного шовкопряда відзначається значним апетитом. Гусениці з 4-5 яйцекладок (при чисельності 300 яєць в кладці) можуть майже повністю знищити листя 50-60 дерев. Шовкопряд активізується під час розпускання бруньок дуба звичайного, основної лісоутворюючої породи подільських лісів, об’їдає молоді пагони, тому дуб втрачає у прирості, не зацвіте і відповідно не плодоносить, значне пошкодження призводить до всихання дерев.
Тож уважність і швидке реагування крижопільських лісівників зберегли ліс.

Автор: Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
29.04.2020 17:15

03 квітня 2020

На Прикарпатті висадять майже 600 гектарів лісу

Всупереч погоді та карантинним обмеженням, лісівники виконують свою роботу – відтворюють ліси.

Про це повідомляє Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства.

Весняну посадку лісових культур завершують лісівники Рогатинського, Коломийського, Калуського, Франківського лісгоспів. На сьогодні вже висадили ліс на площі 120 гектарів.

Лісокультурні роботи розпочали й деякі гірські лісгоспи: Солотвинський, Осмолодський, Вигодський.

Загалом навесні буде створено 580 гектарів молодих лісів.

Для лісокультурної кампанії заготовили один мільйон 890 тисяч штук садивного матеріалу, з яких понад мільйон хвойних порід – ялина, ялиця, модрина, сосна, дугласія та кедр, а також 642 тисяч штук листяних порід – дуб звичайний, бук та клен.

Садивний матеріал вирощений у розсадниках лісогосподарських підприємств Івано-Франківського управління.

Читайте також: У лісах Прикарпаття розпочався «сезон тиші»



Опубліковано: 02.04.2020 Автор: Боднар Ріта

Весняна посадка лісу на Вінниччині вже майже завершена



Станом на 1 квітня держпідприємства лісового господарства Вінниччини виконали план весняної посадки лісу на 98%: відновлено 1001 га лісів, створено 19 нових лісів. Висаджено 4,5 млн. сіянців майбутніх дерев. Практично завершують весняну лісокультурну кампанію і лісівники ДП «Іллінецький лісгосп».

Усі лісництва Іллінецького лісгоспу докладають максимальних зусиль, аби провести вчасно і якісно посадку лісу. Адже важливо провести весняну лісокультурну кампанію у якомога стисліші терміни, доки у ґрунті достатньо вологи.

Отож, на сьогодні лісівники держпідприємства провели посів та посадку лісових культур у держлісфонді на площі 109 га (усього заплановано – 117 га). Переважно при створенні лісових культур головною породою є дуб звичайний, також є ділянки з головною породою горіхом чорним.

Супутніми породами здебільшого іллінецькі лісівники вводять черешню, грушу, береку, модрину та інші.Крім того, цього року на площі 5 га створили захисні насадження. Землі під нові ліси виділили у Погребищенському районі, с. Білашки. На цій ділянці створено лісові культури дуба червоного, сосни звичайної, ясена зеленого, клена гостролистого, клена татарського.

Таким чином, лісівники Вінниччини відновлюють лісові ділянки, створюючи високопродуктивні біологічно стійкі лісові насадження.

Нагадаємо, ліс пам’яті: на згадку про загиблих на Донбасі земляків на території Ободівського лісництва висадили 4 тисячі дерев.

Максим ЗОТОВ
2 КВІТНЯ, 2020

30 березня 2020

У вінницьких лісівників - "гаряча" пора



Якісно та вчасно створити лісові культури – перша умова для того, щоб мати у майбутньому здоровий ліс. Такого правила дотримуються вінницькі лісівники і щодня активно працюють над відновленням лісу: висаджують сіянці молодих дерев, висівають жолудь на ділянки відповідно до розроблених проектів.

Гарна сонячна погода сприяє виконанню робіт у заплановні терміни. А працюють лісівники, дотримуючись карантинних заходів безпеки. Адже ліс потрібно посадити сьогодні, щоб його мали нащадки через сто років. Завершують весняну посадку лісу й у Вороновицькому лісництві ДП «Вінницький лісгосп».

Лісівники на чолі з лісничим В.В.Мельничуком проводять посадку лісових культур на ділянках, де попередньо провели механізовану підготовку грунту трактором МТЗ-82 в агрегаті з ПКЛ-70 та КЛБ-1,7.

Створюють лісові культури вже третій рік поспіль садивним матеріалом, вирощеним із закритою кореневою системою. Таким способом у Вінницькому лісгоспі вирощують дуб звичайний, модрину європейську та дугласію Мензіса. Інші породи висаджують звичайними сіянцями.

На фото – дружний трудовий колектив на посадці у кварталі 47 Вороновицького лісництва, де створені лісові культури дуба звичайного (із ЗКС) із введенням модрини європейської та горіха чорного (звичайні сіянці).

Тож чекаємо гарної весняної погоди, рясних дощів і хорошої приживлюваності молодих культур, які у перший рік їхнього лісового життя отримають 5 доглядів (ручних та механізованих).

Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
30.03.2020 

24 березня 2020

Лісівники Вінниччини вже три десятиліття створюють посухостійкі насадження



Для аграріїв «золотим» є правило «Весняний день рік годує». А лісівники впродовж весняної лісокультурної кампанії закладають ділянки, які доглядатимуть не один рік і не одне десятиліття. За рік ці молоді насадження, звісно, не дадуть урожаю. А через сто років майбутні покоління українців матимуть ліс. Так, як маємо його ми завдяки відповідальній праці старшого покоління лісівників.

От і в Могилів-Подільському лісгоспі крім золотих рук невтомних лісівників головне багатство – прекрасні ліси. Сьогодні лісгосп має різновікові насадження, адже лісівники щороку відновлюють ліси на місцях минулорічних суцільних зрубів. Зразковим прикладом виконання великих обсягів заліснення лісових ділянок є каскад лісових культур в урочищі Степок, що знаходиться у Моївському лісництві. Тут на площі 147 га ростуть молоді лісові культури віком від одного до двадцяти років. Тут посаджені у більшості культури дуба звичайного із введенням горіха чорного, модрини європейської. Є кілька ділянок з головною породою горіхом чорним.

Так лісівники не просто відновлюють лісові ділянки, а й створюють високопродуктивні біологічно стійкі лісові насадження. Тут зростає дуб – традиційна для подільських дібров порода з цінною деревиною, а ще такі інтродуценти як горіх чорний, який уже десятиліттями культивують вінницькі лісівники, модрина, яку активно вводять у склад лісових насаджень. Це більш посухостійкі лісові породи, які мають цінну деревину. Але ліс не росте сам по собі. Тому мало його посадити – лісівники щороку відповідно до технологічних вимог проводять відповідні догляди за молодими культурами, ручні та механізовані. А у подальшому – рубки догляду. Це дає змогу отримати відмінні результати.

http://vin.gov.ua/news/ostanni-novyny/25320-lisivnyky-vinnychchyny-vzhe-try-desiatylittia-stvoriuiut-posukhostiiki-nasadzhennia

23 березня 2020

Триває відновлення лісів у Вінницькому лісгоспі



Не зважаючи на карантинні заходи в Україні та області, лісівники Вінниччини продовжують із максимальною відповідальністю дбати про майбутні ліси для підростаючого покоління українців.
І щодня відновлюють ліс, адже це найважливіша у році частина лісокультурних робіт. Цього року лісгопи Вінницького ОУЛМГ планують відтворити 1078 га лісів. 1039 га – це посадка лісу у держлісфонді на місці суцільних зрубів, 19 га – створення нових лісів.

Активно працюють над посадкою лісу і лісівники ДП «Вінницький лісгосп». 95 гектарів із запланованих 130-ти – такий об’єм роботи із відновлення лісу на сьогодні виконали 13 лісництв лісгоспу.

Повністю завершили весняну посадку лісу лісництва: Прибузьке (лісничий Столярчук М.П.), Вороновицьке (Мельничук В.В.), Демидівське (Степанюк А.П.) та Тиврівське (Рошак М.А.). Традиційно лісівникам допомагали місцеві мешканці. Приміром, у Тиврівському лісництві до благородної справи долучилися жителі смт. Тиврів, с. Дзвониха, с. Стрільченці.



Зазвичай лісівники для створення лісових культур використовують стандартні сіянці деревних лісоутворюючих порід, часто висівають насіння дуба звичайного безпосередньо на ділянці. А також застосовують новий метод – створення лісових культур з допомогою садивного матеріалу, вирощеного із закритою кореневою системою. Вінницький лісгосп третій рік поспіль застосовує сіянці із ЗКС, вирощені у власному теплично-парниковому господарстві. Цього року теж створили більшу частину культур за участю дуба звичайного, модрини європейської, дугласії Мензіса із ЗКС.

Створюють цього року лісові культури і за участю таких цінних порід, як берека лікувальна, горіх чорний. Приміром, у Якушинецькому лісництві одну із ділянок створили у цьому році за схемою: 5 рядів дуба звичайного, 1 ряд береки лікувальної, 5 рядів дуба звичайного, 1 ряд горіха чорного.



Передовий досвід вінницьких лісівників із вирощування деревоутворюючих порід із ЗКС активно переймають держлісгоспи Вінниччини і навіть з інших областей України. І це виправдано, адже лісові культури, створені таким методом, мають ряд переваг:

– Це високий відсоток приживлюваності, хороший приріст. Адже коріння при посадці не травмується, а субстрат, з яким його висаджують, містить сприятливі для росту мікроелементи, тому дає енергію росту саджанцям впродовж одного-двох років. Також вони відзначаються чітко вираженим центральним стовбуром, що теж зменшує роботу у доглядах над формуванням крони, – розповідає директор ДП «Вінницький лісгосп» В.В. Попельнюк.

Пресслужба Вінницького ОУЛМГ


23.03.2020

22 березня 2020

18 600 шпаківень та синичниць розвісили на Вінниччині


50 учнівських лісництв працюють з держпідприємствами лісового господарства Вінниччини. Їхні вихованці добре знають про важливу роль у житті лісу птахів – природних ворогів шкідників дерев.

Усього лісгоспи Вінницького ОУЛМГ цього року планують розвішати 18600 шпаківень та синичників на площі близько 5 тис. га. А члени учнівських лісництв виготовляють майже 8 тисяч пташиних «новобудів». Не виняток – учнівське лісництво «Екодім» (школа-гімназія № 6 м. Вінниці), підопічні Прибузького лісництва ДП «Вінницький лісгосп».

Нещодавно юні лісівники учнівського лісництва передали для Прибузького лісництва 51 будиночок для птахів. Учні та їхній педагог-наставник О.В. Копилов разом із лісівниками вирушили до лісових угідь і взяли участь у вивішуванні шпаківень. Не лише допомагали, а й говорили, дискутували, ділились враженнями. Під час таких спільних заходів діти наочно бачать, яку величезну роботу щодо охорони лісів проводять лісівники Вінниччини.

Того ж дня юні лісівники відвідали Прибузьке лісництво, де лісничий М.П. Столярчук провів для дітей екскурсію та урок природи. Юні природолюби мали нагоду побачити садивний матеріал із закритою кореневою системою, з допомогою якого вінницькі лісівники уже третій рік поспіль створюють лісові культури. Лісничий розповів, які переваги саме такого методу відтворення лісів, розповів, де у Він­ницькому лісгоспі вирощують сіянці дуба, модрини, дугласії із закритою кореневою системою.

Крім того, урок природи, свято зустрічі птахів і розвішування будиночків для пернатих друзів лісу – такі заходи нещодавно відбулися у юних лісівників учнівського лісництва «Дивосвіт» загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 12 м. Він­ниці. Провели вони їх разом із лісівниками Вороновицького лісництва ДП «Вінницький лісгосп».

Говорили лісівники з 8-класниками про перелітних птахів, про значення пернатих у житті лісу, чому і як людина має приваблювати птахів до лісу.

Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
22.03.2020 

21 березня 2020

Лісівники Вінниччини створюють біологічно стійкі високопродуктивні лісові насадження



Основне завдання лісівників – створити високопродуктивні ліси для нащадків. Держлісгоспи Вінницької області останніми роками при створенні біологічно стійких лісів майбутнього враховують кліматичні зміни.

В умовах глобального потепління клімат стає різко континентальним, літо - жарким і посушливим, впав рівень ґрунтових вод, змінюється гідрорежим ґрунтів, вже всохли ялинові насадження, всихають сосна, ясен, граб. Тому держпідприємства Вінницького ОУЛМГ використовують науково обгрунтовані, сучасні технології формування високопродуктивних лісових насаджень, збагачення їхнього породного складу. Лісогосподарськими заходами проводиться поступова заміна малопродуктивних лісових насаджень на високопродуктивні з головною породою дубом звичайним. В якості супутніх порід активно вводять до складу лісових культур більш посухостійкі породи: береку лікарську, горіх чорний, модрину європейську, псевдотсугу Мензіса та інші. Їх вводять чистими рядами до 20% до загальної кількості посадкових місць. Крім того, такі насадження допомагають збільшити запас деревини та віддачу з лісового гектара.

У ДП «Бершадський лісгосп» також створюють лісові насадження, стійкі до кліматичних змін. Так, в Ободіському лісництві масово всихає сосна. Грунт тут бідний, супіщаний, тому створювати нові соснові насадження в умовах глобального потепління недоцільно. Лісівники використовують складні схеми посадки лісових культур з головною породою дубом звичайним, а в якості супутніх порід вводять горіх чорний, береку лікарську, модрину європейську. Таким чином замінюються соснові насадження на більш посухостійкі, високопродуктивні.

Створюються експериментальні ділянки, де висаджують дуб звичайний як сіянцями, так і жолудями, щоб перевірити, як буде вкорінюватися дуб на піску. Дубові насадження, створені жолудем, є більш посухостійкими.

У Бершадському лісництві цього року створили лісові культури на ділянках площею по 1.1 га, де супутніми породами є модрина європейська та псевдотсуга Мензіса.

У Сумівському лісництві створили лісові культури на площі 3,5 га з головною породою дубом звичайним та супутніми породами горіхом чорним та грушею.

Для створення більш посухостійких насаджень лісівники вирощують якісний посадковий матеріал. Так, у ДП «Бершадський лісгосп» минулого року садивного матеріалу дуба звичайного вирощено 334 тис. шт., горіха чорного – 75 тис. шт., груші звичайної – 30 тис. шт., береки – 35 тис. шт., модрини європейської – 3,1 тис. шт., псевдотсуги Мензіса – 1,1 тис. шт. Є посадковий матеріал і для своїх потреб, і для реалізації.

У 2020 році бершадські лісівники планують відтворити 95 га лісів. Щороку до створення лісових культур активно долучаються жителі Бершадського, Тростянецького районів, учнівські лісництва зі своїми педагогами-наставниками, представники органів влади. Адже справа у нас спільна - ростити високопродуктивний ліс для майбутніх поколінь!

29 лютого 2020

НЕЗРЯЧУ САМКУ ЗУБРА ДО ПЕРЕЇЗДУ ДОГЛЯДАТИМУТЬ ЛІСІВНИКИ

Тварина відійшла від сіл і зараз випасається в лісовому урочищі.



Незрячу самку зубра до переїзду доглядатимуть лісівники. Про це у коментарі Tvoemisto.tv повідомив заступник директора мисливського господарства «Стир» Андрій Яремчук.

Він розповів, що тварина відійшла від людських осель і зараз перебуває в урочищі на околиці лісу. Їй тут комфортно, оскільки недалеко є кормові поля, де вона випасається. Також тут досить рівна поверхня і немає небезпечних перешкод. Тепер вона перебуває у своєму природному середовищі, не шкодить і не лякає людей.

«Щодо підгодівлі, то особливої потреби в тому немає. Дикі тварини, навіть коли є проблеми з зором по запаху визначають, де можна знайти їжу. Вона харчується на кормових полях, які ми засіюємо спеціально для того, щоби тварини могли випасатись природні способом. Та все ж ми її трохи підгодовуємо силосом і зерном кукурудзи», - пояснив лісівник.

Пан Андрій зазначив, що за цією зубрихою вони спостерігають вже більше двох років.

«Вона, зважаючи на вік, хворіє і ослаблена вже впродовж двох років. Вже тоді ми бачили зміни у її поведінці, але вона ще була біля основного стада, а тепер її вже відігнали від нього. В тварин так заведено, що старих особин вони відганяють від гурту, адже ті притягують хижаків. І зараз вона вже блукає і харчується окремо. Тоді ми і звернули увагу, що вона не реагує на перешкоди, з чого можна зробити висновок, що в неї проблеми з зором», - каже він.

Зараз вона має достатньо корму щоби вижити, але екологи шукають можливість переселити її у пристосоване місце, де немає імовірних хижаків і безпечна територія.

Як поінформував Андрій Яремчук, ця зубриха має близько 20 років. Її, разом з іншими зубрами, завезли у 2008 році з Вінничини. Тоді їй було 8-10 років. А загалом зубри у неволі можуть дожити і до 25 років.

Нагадаємо, 7 лютого самка зубра зайшла в межі сіл Сидинівка та Смільне Бродівського району, де її виявили люди. Нею заопікувались фахівці Держекоінспекції та лісництва. Вони ж і виявили у тварини проблеми з зором та вирішили підшукати їй господарство з великим вольєром.

Для організації порятунку зубрихи було створено комісію, яка вже досягла певних домовленостей. Тварину зголосилось прийняти у себе господарство "Білаки". Вони нададуть транспорт, готові її утримувати і годувати. Зараз лише питання до Мінекології, фахівці якого мають підготувати усі документи для переміщення тварини, занесеної у Червону книгу України. Та і тут готові піти назустріч: підготувати відповідного супровідного листа, який дозволить швидко евакуювати зубриху, а усі решту дозволи оформити опісля.

13:13 29 лютого 2020

01 лютого 2020

Вінницькі зубри привели сім телят



ПОПОВНЕННЯ. Щозими вінницькі лісівники проводять облік зубра європейського в угіддях Калинівського, Літинського і Хмільницького районів, де ці червонокнижні тварини мешкають. Нещодавні підрахунки засвідчили, що на Вінниччині найбільша популяція зубрів у країні: виявлено 101 особину, а загалом в Україні їх налічується майже три сотні.

Порівняно з минулим роком стадо зубрів в області зросло на сім особин. Самка приводить теля раз на три роки. Задля належного відновлення популяції має бути один самець на три-чотири самки. Однак в області тепер на три самки припадає два самці.

«Популяція зубрів умовно розділилася на два стада. Одне велике, понад 80 особин, а друге складається із 17 самців різного віку. Ми не маємо пояснення цього, але на зростанні кількості самців позначилося масове знищення 17 зубрів взимку 2016 року біля села Трибухи Літинського району», — зазначив мисливствознавець Хмільницького лісгоспу Володимир Ткач.

В область зубрів (шість особин) завезли у 1979 році з мисливського господарства Волині. На Поділлі вони прижилися і розмножуються. Цьому сприяє постійна турбота лісівників про червонокнижних тварин. У разі відповідних дозволів відбувається переселення — за весь час відправлено в інші регіони 34 особини.


30 січня 2020

У лісах Вінниччини створюють штучні водопої для диких тварин

У Вінницькій області на території лісових угідь створюють штучні водойми, аби дикі тварини не страждали від спраги. Сьогодні таке озеро споруджують у Жмеринському районі.

Про це повідомляє Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства.

На території лісництва знаходиться вольєр для напіввільного утримання диких тварин, у якому розводять ланей та муфлонів. Частина ставка знаходиться на території вольєру, частина – за його межами. Лісівники помітили, що рівень води у водоймі значно знизився, розчистили джерело. А неподалік ведуться роботи із спорудження ще однієї штучної водойми, яка слугуватиме як запас води для мешканців вольєру і яка постачатиме вологою інших тварин лісових угідь лісництва.

«Зміни клімату, посушливе літо, відсутність оптимальної кількості опадів, знижується рівень ґрунтових вод. І це впливає негативно не лише на стан лісових культур. Адже тварини у пошуках вологи мігруватимуть із наших лісів, а в гіршому випадку – будуть гинути, не приводитимуть здорове потомство. Тому питання забезпечення водопоями диких тварин дуже важливе», - розповідає лісничий Жмеринського лісництва Сергій Горбатюк.





Нагадаємо, що у Вінницькій області мешкає найчисельніша в Україні популяція зубра європейського. Зимовий облік тварин показав, що у статі відбулося поповнення – на світ з’явилися семеро теляток. Тепер в лісах регіону живе 101 зубр.

Вiнниця.info, фото - лісівників
30 січня 2020, 13:08

29 січня 2020

На Вінниччині викрили банду, яка займалась незаконним продажом лісу



КИЇВ. 29 січня. УНН. На Вінниччині викрито організовану злочинну групу, яка займалась незаконними оборудками у лісогосподарській діяльності. Про це повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу прокуратури Вінницької області.

На виконання доручення Генерального прокурора прокуратурою Вінницької області активізовано протидію злочинності у сфері лісогосподарської діяльності. Як результат, прокуратурою Вінницької області разом із слідчими Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому спільно з Управлінням стратегічних розслідувань у Вінницькій області Департаменту стратегічних розслідувань НП України викрито організовану злочинну групу з корумпованими зв'язками, яка, впродовж 2017-2018 років, займалась заволодінням бюджетними коштами, зловживаючи службовим становищем шляхом проведення незаконних оборудок у сфері лісогосподарської діяльності.

Протиправними діями підозрюваних заподіяно шкоди державним інтересам на суми майже 1 млн 200 тис. грн.

Наразі вісьмом особам оголошено підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

На даний час, стосовно підозрюваних, вирішуються питання щодо обрання запобіжних заходів, проводяться усі необхідні слідчі дії.

Згідно ч. 5 ст. 191 КК України - привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Нагадаємо, на Херсонщині "чорні" лісоруби напали на працівників держлісохорони: є загиблий.

Середа, 29 січня 2020, 04:36 • Денис Масліков
Джерело: УНН

28 січня 2020

Прокуратура Вінниччини вимагає відшкодувати 120 тис. грн. за знищені ліси



Немирівська місцева прокуратура Вінницької області встановила факт незаконної порубки, що полягав у знищені фізичною особою цінних порід дерев в захисній лісовій смузі.

“Винну особу притягнули до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, однак, завдана навколишньому природному середовищу шкода в розмірі 120 тис. грн добровільно правопорушником не відшкодована”, – інформує пресслужба прокуратури Вінницької області.

Прокуратура до Іллінецького районного суду скерувала позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про стягнення 120 тис. грн шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев, який перебуває на розгляді.

Нагадаємо, липи, клени, горобину, магнолії – понад 2000 дерев висадили у місті з початку року.

28 СІЧНЯ, 2020

25 січня 2020

Лісівники Вінниччини облаштовують штучні водопої для диких тварин



Лісівники Вінничини намагаються вберегти диких тварин від спраги, аби ті вижили.

У Жмеринському лісництві ДП «Жмеринський лісгосп» ведуться роботи із спорудження водойми.

На території лісництва знаходиться вольєр для напіввільного утримання диких тварин, у якому розводять ланей та муфлонів. Частина ставка знаходиться на території вольєру, частина – за його межами, інформує сторінка Фейсбук Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства.

Лісівники помітили, що рівень води у водоймі значно знизився, розчистили джерело. А неподалік ведуться роботи із спорудження ще однієї штучної водойми, яка слугуватиме як запас води для мешканців вольєру і яка постачатиме вологою інших тварин лісових угідь лісництва.

- Зміни клімату, посушливе літо, відсутність оптимальної кількості опадів, знижується рівень ґрунтових вод. І це впливає негативно не лише на стан лісових культур. Адже тварини у пошуках вологи мігруватимуть із наших лісів, а в гіршому випадку – будуть гинути, не приводитимуть здорове потомство. Тому питання забезпечення водопоями диких тварин дуже важливе, — розповідає лісничий Жмеринського лісництва Сергій Горбатюк.

На жаль, мисливське господарство абсолютно не отримує фінансування від держави. Лісгоспи знаходяться на самоокупності. Тому жмеринські лісівники, як і інші, за власні кошти винаймають спеціальну техніку, яка копає ставки. Часто лісівники у посушливу пору року розвозять по угіддях воду для тварин у цистернах. Але такі заходи потребують багато затрат і не покривають питні потреби лісових мешканців.

Турбуються лісівники і питанням заготівлі кормів для диких тварин, заготовляючи власними силами сіно, зернові, коренеплоди, десятки тисяч зелених кормових віників, закуповують сіль для солонців.

Також у лісі облаштовано підгодівельні майданчики, піднавіси.

Державна лісова охорона держлісгопів здійснює природоохоронні рейди, в ході яких фіксує порушення правил полювання. Адже найбільш негативно на видову чисельність дикої фауни впливає браконьєрство та низька культура полювання.

21:05 | 24.01.2020
фото: Вінницьке обласне управління лісового та мисливського господарства

20 січня 2020

«Іноземець» на Вінниччині



Лісівники активно вводять до складу лісових культур горіх чорний.

– Державні підприємства Вінницького ОУЛМГ успішно використовують сучасні науково обґрунтовані технології лісовідновлення та формування високопродуктивних лісових насаджень, збагачення їхнього породного складу, формування біологічно стійких насаджень, зокрема, і за рахунок введення у склад лісових культур цінних аборигенних та інтродукованих лісових порід, – підкреслює начальник Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Бондар.

Держпідприємства лісового господарства Вінницького ОУЛМГ мають досить вагомий досвід вирощування горіха чорного – як чистих плантацій, так і супутньою породою у складі лісових культур дуба звичайного. Понад 25 років його вирощують усі держлісгоспи Вінниччини, створивши за цей період більше, ніж 8000 га лісових культур за участю цієї породи, щороку саджаючи 500–600 га.

Найпершими розпочали вирощувати горіх чорний на Вінниччині держлісгоспи півдня області. Зокрема найбільша в області площа насаджень горіха чорного – 1397 га лісових культур – у ДП «Могилів-Подільський лісгосп». З них 101 га – з головною породою горіха чорного.

Крім того, у Могилів-Подільському лісгоспі – найстаріші в області за віком високопродуктивні насадження горіха чорного. І не лише в області, а й, можливо, і в Україні. У Вендичанському лісництві (квартал № 54) є ділянка із 104-річними насадженнями, у Моївському лісництві (квартал № 75) – ростуть насадження віком 86–89 років.

Як потрапив цей інтродуцент до подільських лісів у ті буремні сторінки історії – революція і післяреволюційні часи? Історія не зберегла відповідей на це запитання. Проте нащадки мають столітні ліси – результати праці лісівників попередніх поколінь.

Сьогодні держлісгоспи Вінниччини повністю забезпечені власним насінням горіха чорного для створення якісного садивного матеріалу. Цього року ДП «Могилів-Подільський лісгосп» заготовило 3,5 тонни насіння горіха чорного. Щорічно у лісових розсадниках вирощують 70–80 тис. штук сіянців горіха чорного і створюють близько 50–60 га лісових культур за участю цієї породи.

Про прекрасний приріст горіха чорного яскраво свідчить приклад ділянки площею 1,5 га у 69-му кварталі Моївського лісництва. Тут 24-річні насадження заввишки у середньому 15–17 метрів! Стовбури дерев абсолютно рівні. Причому важливим є те, що роботу з формування крони практично непотрібно проводити. Приміром, як із молодими культурами дуба звичайного, який дає багато бічних пагонів. А ще горіх чорний прекрасно росте у складі з іншими лісовими породами, не пригнічуючи їх. У Могилів-Подільському лісгоспі найчастіше створюють культури із дубом та горіхом за схемою 4 ряди дуба звичайного – 1 ряд горіха чорного.

– Ці культури вимагають проведення меншої кількості доглядів, подекуди вже на третій рік їх можна переводити у покриту лісом площу, – зазначає головний лісничий О. Хомич.

Горіх чорний – це нетрадиційна порода для українських лісів, батьківщиною якого є Північна Америка. Проте лісівники Вінниччини активно вводять «іноземця» до складу лісових культур – як чистими рядами, так і у складі з іншими породами. Цей інтродуцент прекрасно зростає у подільських лісах, а ще є перспективним у вирощуванні.

Горіх чорний цінують за хороші властивості деревини – її вартість навіть перевищує вартість деревини дуба. Відзначається інтенсивним ростом у порівнянні з дубом звичайним , особливо в молодому віці: щорічний приріст у висоту може досягати до 1,5 метра, в діаметрі – до 2 см. А ще ця порода відзначається стійкістю до хвороб, шкідників, зимостійкістю та посухостійкістю. Це особливо актуально у зв’язку із глобальними процесами зміни клімату та зниженням рівня ґрунтових вод.

Оксана НІКІТІНА,
Газета “Природа і суспільство”

19 січня 2020

У Бершадському районі висадять майже 100 гектарів лісу (Фото)



Для весняної кампанії з посадки лісу в 2020 році, бершадські лісівники планують задіяти 95 гектарів теритоії. Основними породами дерев, які відтворять є: дуб звичайний, чорний горіх, груші, яблуні, шипшина собача та інші. Підприємство повністю забезпечено посівним та посадковим матеріалом. Наразі ведеться підготовка інвентарю та техніки.

Про це повідомляють у Вінницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства.

Через теплу зиму, лісівники Вінниччини вже планують заходи для успішного виконання весняної посадки лісу. На державному підприємстві "Бершадський лісгосп" вже розпочали підготовчі роботи.

Під час весняної посадки лісу 2020 року бершадські лісівники планують відтворити 95 га лісів. На кожну ділянку, заплановану під заліснення, складається проєкт лісових культур. В ньому вказується головна порода, тип лісорослинних умов, спосіб посадки, кількість садивного матеріалу, складається схема змішування культур задля підвищення стійкості насаджень до несприятливих умов та шкідників. Нині у ДП «Бершадський лісгосп» вже складені такі проекти лісових культур, які будуть висаджені на лісосіках 2019 року на площі 70,6 га. Планується висадити 326,8 тис. сіянців, зокрема 265,9 тис. - дуба звичайного, 7,5 тис. – горіха чорного, 24 тис. – груші звичайної, 15,2 тис. – береки лікарської, 7,5 тис. – яблуні, 2,3 тис. – аличі та 3 тис. - шипшини собачої.

Головною породою при створенні лісових культур залишається традиційний для подільських дібров дуб звичайний. Також до складу лісових культур активно вводять як аборигенні породи, так і інтродуценти (модрина європейська, горіх чорний, псевдотсуга Мензіса).

Нині у лісгоспі ведеться активна робота із підготовки техніки, інвентарю. Працівники, залучені до лісокультурної кампанії, проходять відповідні навчання. На лісокультурних ділянках восени 2019 року проведена відповідна підготовка ґрунту. Цей важливий агротехнічний захід позитивно впливає на стан майбутніх лісових культур. Сприятливі погодні умови дозволяють і зараз проводити підготовку грунту на ділянках, що вийшли з головного користування у 2020 році.

Для весняної лісокультурної кампанії підприємство повністю забезпечено власним посівним та посадковим матеріалом. Також Бершадський держлісгосп має для реалізації якісний садивний матеріал сосни звичайної, ялини, горіха чорного, груші та інших порід. Для забезпечення потреб споживачів у декоративному посадматеріалі у Сумівському лісництві ДП «Бершадський лісгосп» закладено потужне теплично-парникове господарство. Загалом для реалізації підприємство має 394,3 тис. стандартних сіянців та 13,7 тис. саджанців.

Нагадаємо, що 21 березня, у Міжнародний день лісів, стартує щорічна Всеукраїнська акція «Майбутнє лісу - в твоїх руках». Традиційно беруть участь у посадці майбутнього лісу члени учнівських лісництв, студентська молодь, представники громадських організацій, державних підприємств, установ та представники влади.

19 сiчня 2020 - 16:59 

30 грудня 2019

Наступного року на Вінниччині під сокиру піде дерев на 56 мільйонів гривень

Це майже 183 тисячі кубометрів деревини 

АНДРІЙ ОЛЕНІН

Наступного року лісові господарства Вінницької області планують нарубати близько 200 тисяч метрів кубічних деревини. На це планують витратити більше 56 тисяч гривень. В якому районі, які лісгоспи планують заготовляти деревину, дізнавався кореспондент Vlasno.info.

В останній тиждень грудня лісгоспи Вінниччини на сайті "Prozorro" оголосили тендери на лісозаготівельні послуги.

Серед цих послуг є послуги освітлення, прочистки, прорідження, прохідна рубка, вибіркові санітарні рубки, а також рубки головного користування. У ці суми входить трелювання (перевозку) деревини.

Вінницький район

Шендерівське лісництво планує нарубати 3590 кубометрів деревини. На вирубку витратять 898 тисяч гривень, 390 - на відновлення лісів та 590 тисяч - на перевезення.

Вороновицьке лісництво може нарубати 4942 кубометри деревини на один мільйон 240 тисяч гривень та 390 тисяч - посадку нових дерев та 750 тисяч - на транспортування.

Прибузьке лісництво має в планах нарубати 4 344 кубічних метрів деревини на більш, ніж один мільйон гривень. На посадку витратять 384 тисячі гривень, а на транспортування деревини - 657 тисяч гривень.

Вінницьке лісництво - 5 569 кубометрів лісу за 1,5 мільйона гривень, з яких на відновлення лісового господарства - 440 тисяч гривень.

Михайлівське лісництво: на вирубку піде 4646 кубічних метрів лісу на майже два мільйона гривень.

В Якушинецькому лісництві хочуть нарубати 3942 кубічних метрів деревини. За вирубку заплатять 986 тисяч гривень, а на перевезення піде 597 тисяч. На відновлення лісового господарства запланували - 291 тисяча гривень.

vinnichina vurybka lisy 1 1
Тиврівський район

Гніванське лісництво: вирубка - 5453 кубічних метри лісу, разом з транспортуванням на 2,3 мільйона гривень. На догляд за лісовим господарством - 390 тисяч гривень.

Тиврівський лісгосп запланував вирубати 6850 метрів кубічних деревини на суму біля 2,5 мільйона гривень, а на відновлення лісового господарства виділяють біля 450 тисяч гривень.

Барський район

Барське лісництво запланувало вирубити 2884 кубічних метри деревини на суму 430 тисяч гривень.

Копайгородське лісництво - на 2812 кубічних метрів за 420 тисяч гривень.

Ялтушківське лісництво під сокиру пустить 1852 кубічних метрів деревини за 280 тисяч гривень.

vinnichina vurybka lisy 3 1
Жмеринський район

Демидівське лісництво - 4619 кубометрів лісу піде на вирубку та перевезення, за приблизно два мільйона гривень, а на збереження витратять біля 300 тисяч гривень.

Жмеринське лісництво: вирубка 7611 кубічних метрів лісу за більше ніж один мільйон гривень.

Людавське лісництво вирубає 3123 кубічних метрів деревини за 470 тисяч гривень.

У Ярошинському лісництві хочуть нарубити 1913 кубічних метрів деревини на суму 290 тисяч гривень.

Калинівський район

Медведівське лісництво витратить на лісозаготівельні послуги 3,3 мільйона гривень. Під сокиру піде 7555 кубометрів лісу.

У Калинівському лісництві на лісозаготівлю витратять 2,6 мільйони і "покладуть" 6440 кубометрів лісу.

Чорноліське лісництво на лісозаготівельні послуги запланувало 2,5 мільйона гривень. На вирубку піде 4814 метрів кубічних цього лісу.

Іванівське лісництво на лісозаготівельні послуги заплановано 3,2 мільйона гривень, а вирубають 5930 кубічних метрів деревини.

vinnichina vurybka lisy 1 1

Немирівський район

У Немировському лісництві хочуть у наступному році вирубити більше 13 тисяч кубометрів лісу, з яких 2700 кубометрів санітарної рубки за суму більше трьох мільйонів гривень.

Погребищенський район

У Плисківському лісництві хочуть нарубати 5866 кубічних метрів деревини, з яких 450 кубів санітарної рубки на майже 1,5 мільйона гривень.

Погребищенське лісництво заготовить 4260 кубічних метрів деревини, з яких 782 кубічних метрів санітарної рубки за 1,3 мільйона гривень.

Оратівський район

Оратівське лісництво хоче нарубати 2477 кубічних метрів деревини, з яких 233 кубічних метрів санітарної рубки за суму майже 600 тисяч гривень.

vinnichina vurybka lisy 2 1

Чечельницкий район

Бритавське, Дохлянське, Старатіївське та Червоно Греблянське лісництво нарубають деревини на близько 5 мільйонів гривень.

Тульчинський район

Тульчинське лісництво вирубають більше 26 тисяч кубічних метрів лісу, з яких більше 12,5 тисяч кубометрів санітарної рубки на суму більше 5,5 мільйонів гривень.

Бершадський район

Бершадське лісництво запланувало нарубати більше 24 тисяч кубічних метрів деревини, з яких: прорідження - 1406 кубічних метрів, санітарна рубка - 4558 метрів кубічних дерева, рубка небезпечних дерев - 313 кубічних метрів, розчищення шляхів - 114 тисяч метрів кубічних та суцільна рубка - 14,8 тисяч кубічних метрів лісу. За це все заплатять більше п'яти мільйонів гривень.

Читайте також: На Вінниччині катастрофічно всихають хвойні ліси 


30 грудня 2019, 19:30

Фото: Vlasno.info .

http://vlasno.info/politika/vlada/mistseva/item/33761-nastupnoho-roku-na-vinnychchyni-pid-s

23 грудня 2019

Лісівники з Вінниччини знайшли виводок червонокнижних лісових котів в одному із лісгоспів


Цікаву знахідку виявили у Жмеринському лісгоспі, що на Вінниччині.

Тут лісівники виявили виводок лісових котів.

Випадок неординарний, адже цей вид котів занесено до Червоної книги України як такий, що зникає.

За словами майстра лісу Олександра Тимченка, зафільмувати цих кошенят вдалося вперше за 16 років.

Знайшли їх у купі хмизу, інформує Суспільне.

Кубла поблизу не було.

Тому, каже Тимченко, скоріш за все мама-кицька вивела лісових котів на полювання.

21:06 | 23.12.2019

27 листопада 2019

На Вінниччині практично зникає ялина звичайна - лісники



На Вінниччині зникають насадження хвойних дерев. Причиною стали шкідники, які псують кору та стовбури лісових насадження, призводячи до їх висихання. Лісники переконують, що проблема виникла через зміну клімату.

Про це повідомляють у пресслужбі Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

У Вінницькій області зафіксовано 120 га осередків ураження короїдом-типографом та 204 га – верхівковим короїдом.

"На жаль, лісівники Вінниччини змушені константувати той факт, що у нас практично зникає ялина звичайна. Дорослих насаджень цієї лісової породи майже не залишилось, що є результатом глобальних змін клімату, сприятливих для розмноження короїдів, та зниженням рівня ґрунтові води, що теж негативно впливає на стан хвойних насаджень, які мають поверхневу кореневу систему. За останнє десятиліття всихання ялини європейської від жука-короїда охопило близько 1 тис. га лісів Вінниччини (майже 40 відсотків від усіх ялинових деревостанів), всихання сосни звичайної охопило близько 100 га," - йдеться у повідомленні.

Крім короїда в регіоні також виявили осередки непарного шовкопряда. Шкідник пошкоджує листя, та також молоді пагони дерев.

Лісопатологи стверджують, що комахи-шкідники завжди існували у цілісній біомистемі лісу як невід’ємна ланка. Але сьогодні зміни клімату сприяють їхньому активному розмноженню.

"Зазвичай шкідник дає дві генерації за період, а в умовах подовженого літа – до 5 генерацій. Кліматичні зміни призводять до аномальних природних явищ. Все це у сукупності зі зниженням ґрунтових вод, зміною гідрорежиму ґрунту зменшує стійкість лісів і здатність чинити опір патогенам. Приміром, ослаблена сосна не захищається смолотечею від верхівкового короїда і всихає. А короїд харчується, розмножується і разом із потомством переселяється на сусідні дерева," - йдеться у повідомленні.

Для боротьби із шкідниками застосовують різноманітні методи. Проти короїда використовуються у незначній мірі феромонні пастки. Допомагають регулювати чисельність шкідника природні вороги – ентомофаги та птахи. Лісівники Вінниччини щороку встановлюють шпаківні та синичники, вводять у склад лісових насаджень певні породи дерев для приваблення птахів (черешня, берека), розселяють та охороняють мурашники.

Але найкращий метод боротьби з комахами-шкідниками – це своєчасна локалізація осередку шкідників.



Підписуйтесь на наш канал