Тепла частина року – не лише час активного росту дерев, а й період розвитку їхніх шкідників, листогризучих та стовбурових. Для лісівників Вінниччини одним із пріоритетних завдань є охорона та захист лісу.
Крижопільські лісівники мають успішний досвід боротьби із непарним шовкопрядом. Цей листогризучий шкідник останніми роками почав з’являтися на нових ділянках, пошкоджуючи здебільшого цінну лісову породу – дуб звичайний.
Значний осередок непарного шовкопряда, а саме 63 гектари лісу з «інфікованими» деревами, виявили спеціалісти державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» ще у 2018 році, в Заболотненському лісництві ДП «Крижопільський лісгосп». Відповідно до наданих рекомендацій минулої весни працівники лісгоспу провели наземні заходи боротьби із шкідниками. Вони цілих два тижні шукали та обробляли яйцекладки комахи сумішшю дизпалива і продуктів нафтопереробки. Цю процедуру називають нафтуванням. Масна плівка, яка вкрила після обробки волохаті яйцекладки, не дає можливості сформованим у яйцевих оболонках гусеницям вибратись. Це ретельна і складна робота, що вимагає уважності, адже важливо не пропустити жодної яйцекладки шкідника. Але проведені заходи на ранній стадії заселення шкідника дали очікувані результати. І на даний момент у лісових угіддях Крижопільського лісгоспу проблем із шовкопрядом немає.
Крижопільські лісівники мають успішний досвід боротьби із непарним шовкопрядом. Цей листогризучий шкідник останніми роками почав з’являтися на нових ділянках, пошкоджуючи здебільшого цінну лісову породу – дуб звичайний.
Значний осередок непарного шовкопряда, а саме 63 гектари лісу з «інфікованими» деревами, виявили спеціалісти державного спеціалізованого лісозахисного підприємства «Вінницялісозахист» ще у 2018 році, в Заболотненському лісництві ДП «Крижопільський лісгосп». Відповідно до наданих рекомендацій минулої весни працівники лісгоспу провели наземні заходи боротьби із шкідниками. Вони цілих два тижні шукали та обробляли яйцекладки комахи сумішшю дизпалива і продуктів нафтопереробки. Цю процедуру називають нафтуванням. Масна плівка, яка вкрила після обробки волохаті яйцекладки, не дає можливості сформованим у яйцевих оболонках гусеницям вибратись. Це ретельна і складна робота, що вимагає уважності, адже важливо не пропустити жодної яйцекладки шкідника. Але проведені заходи на ранній стадії заселення шкідника дали очікувані результати. І на даний момент у лісових угіддях Крижопільського лісгоспу проблем із шовкопрядом немає.
- Для лісу наслідки життєдіяльності гусениць можуть бути згубними. Ми минулого року проводили обробку ранньою весною, ще сніг заледве зійшов, - розповідає інженер з охорони та захисту лісу ДП «Крижопільський лісгосп» О.Абрамов. - Адже якщо з цим припізнитись, то гусінь вибирається з кладки і мігрує у крону дерева, пошкоджує листя і пагони, розмножується і тоді набагато складніше її знищити.
Вчасне виявлення осередку шкідника, а також невідкладні заходи, спрямовані на недопущення розповсюдження гусениць, можуть попередити пошкодження лісу. Коли цього не зробили і гусінь вийшла – слід знищувати її механічним способом.
Наступного року на цій ділянці уже важко буде знайти яйцекладку шовкопряда, самки відкладатимуть яйця уже або в кроні дерев, або під пнями, під камінням – спрацьовуватиме природній механізм захисту від природніх ворогів, птахів. Тому якщо ж вчасно не провели боротьбу з непарним шовкопрядом і виникає загроза масового пошкодження насаджень – потрібно проводити обробку дерев хімпрепаратами.
До речі, гусінь непарного шовкопряда відзначається значним апетитом. Гусениці з 4-5 яйцекладок (при чисельності 300 яєць в кладці) можуть майже повністю знищити листя 50-60 дерев. Шовкопряд активізується під час розпускання бруньок дуба звичайного, основної лісоутворюючої породи подільських лісів, об’їдає молоді пагони, тому дуб втрачає у прирості, не зацвіте і відповідно не плодоносить, значне пошкодження призводить до всихання дерев.
Тож уважність і швидке реагування крижопільських лісівників зберегли ліс.
Вчасне виявлення осередку шкідника, а також невідкладні заходи, спрямовані на недопущення розповсюдження гусениць, можуть попередити пошкодження лісу. Коли цього не зробили і гусінь вийшла – слід знищувати її механічним способом.
Наступного року на цій ділянці уже важко буде знайти яйцекладку шовкопряда, самки відкладатимуть яйця уже або в кроні дерев, або під пнями, під камінням – спрацьовуватиме природній механізм захисту від природніх ворогів, птахів. Тому якщо ж вчасно не провели боротьбу з непарним шовкопрядом і виникає загроза масового пошкодження насаджень – потрібно проводити обробку дерев хімпрепаратами.
До речі, гусінь непарного шовкопряда відзначається значним апетитом. Гусениці з 4-5 яйцекладок (при чисельності 300 яєць в кладці) можуть майже повністю знищити листя 50-60 дерев. Шовкопряд активізується під час розпускання бруньок дуба звичайного, основної лісоутворюючої породи подільських лісів, об’їдає молоді пагони, тому дуб втрачає у прирості, не зацвіте і відповідно не плодоносить, значне пошкодження призводить до всихання дерев.
Тож уважність і швидке реагування крижопільських лісівників зберегли ліс.
Автор: Пресслужба Вінницького ОУЛМГ
29.04.2020 17:15
29.04.2020 17:15