Зупинити контрабанду лісу на Прикарпатті: через нововведення зростуть ціни на деревину (відео)

  

Вже з 1 листопада лісопереробники можуть зрубувати та реалізовувати лише ті дерева, які будуть марковані

Депутати прийняли вже другий закон, який покликаний протидіяти незаконним рубкам і нелегальному обігу деревини. Все для збереження лісів та забезпечення раціонального використання їх ресурсів. Тож, що робиться у деревообробній галузі зараз та чи схвалюють такі нововведення лісівники? 1 жовтня лісівники Прикарпаття згідно з новим законом відмовилися від паперових аукціонів та перейшли на електронні. Однак, до вподоби такі нововведення не всім. Для прикладу, у Вигодській ОТГ близько 40 деревообродних підприємств. Зараз вони під загрозою закриття. Адже, кажуть місцеві, з уведенням електронних аукціонів, ціна на сировину зросла.

“Електронні торги – це лотерея. Думаю, що не прийдуть деревообробники, бо у них нема таких коштів, щоб вони могли закупляти такий ліс. Думаю, це все робиться для того, щоб знищити малих підприємців, які вкладають кошти у розвиток деревообробки”, – розповів Ярослав Наум, голова Вигодської ОТГ.

Вже з 1 листопада лісопереробники можуть зрубувати та реалізовувати лише ті дерева, які будуть марковані. Відтак, ліс переведуть на електронний обіг, пишуть Версії з посиланням на Івано-Франківське обласне телебачення «Галичина».

16/10/20190170

Версії
https://versii.if.ua/novunu/zupiniti-kontrabandu-lisu-na-prikarpatti-cherez-novovvedennya-zrostut-tsini-na-derevinu-video/

Далі...

Лес рубят — люди «летят»

Лесная и деревообрабатывающая отрасли вошли в глубокое пике: лесхозы на грани банкротства, а малые и средние предприятия, занимающиеся переработкой древесины, массово закрываются.

Представители отраслей заявляют: если новое правительство не повернется к ним лицом, лесники и деревообработчики выйдут на улицы с протестными акциями.

Два налога вместо одного

Чтобы понять, отчего украинский лес угодил в кризисную ситуацию, необходимо вернуться в недалекое прошлое. С одной стороны, причин для тревоги вроде бы нет. По данным Госагентства лесных ресурсов Украины, подчиненные ведомству государственные лесохозяйственные предприятия в 2018 г. получили 16,8 млрд. грн. чистого дохода от реализации продукции (товаров, работ, услуг). Это на 3,1 млрд. грн. больше аналогичного периода прошлого года (прирост 23%). На ведение лесного хозяйства было направлено 6,4 млрд. грн. (на 1,5 млрд. больше, чем в 2017-м).

В 2018 г. предприятия отрасли уплатили в бюджет 4,8 млрд. грн. налогов, сборов и обязательных платежей (на 906 млн. грн., т. е. на 23%, больше, чем в 2017-м). Из них в госбюджет поступило 3,1 млрд. грн. (65%), в местные — 1,7 млрд. грн. (35%). Если прибавить выплату единого социального взноса, то в целом отрасль уплатила налогов на 6,2 млрд. грн.
Не находите странными эти цифры? Если исходить из них, о каком кризисе может идти речь? Давайте разбираться.

Толчком к развитию лесной и деревообрабатывающей отраслей послужили принятые в апреле 2015 г. изменения в закон «Об особенностях государственного регулирования деятельности субъектов предпринимательской деятельности, связанной с реализацией и экспортом лесоматериалов».

Данным документом вводился 10-летний мораторий на экспорт лесо- и пиломатериалов в необработанном виде (т. н. запрет на вывоз кругляка). Закон нужный и своевременный, однако тревожит то, что еще в прошлом году начались разговоры о его отмене.

Тогдашний министр финансов Александр Данилюк в июне 2018 г. по итогам переговоров в Брюсселе на своей странице в Фейсбуке написал, что Украина получила от ЕС два транша на 1,2 млрд. евро из предусмотренных 1,8 млрд. Европа отказалась предоставить третий транш, поскольку украинские власти выполнили далеко не все предварительные условия. По его словам, меры, которые нужно предпринять, «в первую очередь отвечают интересам украинских граждан и обеспечивают развитие экономики Украины и ее финансовую стабильность».

Среди этих мер — отмена моратория на экспорт леса-кругляка. Лесники и деревообработчики в ответ заявили, что в лесной отрасли работают более 1,5 млн. украинских граждан. Они будут вынуждены искать заработок за рубежом, а налоги пойдут в бюджет Европы.

Вопрос об отмене экспорта кругляка повис в воздухе, однако его сторонники не унывают. Дело в том, что ВР приняла закон «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые законы Украины по стимулированию создания и деятельности семейных фермерских хозяйств», который вступил в силу 15.08.2018 г.

В пункте 7 раздела II были внесены изменения в Налоговый кодекс: налог на лесные земли теперь состоит из земельного налога и рентной платы. Раньше этот налог был только составляющей рентной платы. Т. е. налицо двойное налогообложение, поставившее лесников на колени. Каким образом это губительное нововведение попало в фермерский закон, до сих пор не известно.

Народный депутат Юрий Бублик 8.11.2018 г. подал в ВР законопроект «О внесении изменений в статью 273 Налогового кодекса Украины по отмене двойного налогообложения лесных земель», в котором предложил отменить скандальную норму и внести в Налоговый кодекс следующее положение: «Налог за лесные земли взимается как составляющая рентной платы, которая определяется налоговым законодательством». Иными словами, он предложил вернуться к старым порядкам.

В пояснительной записке г-н Бублик указал: «изменения в Налоговый кодекс относительно двойного налогообложения были внесены без обсуждения в сессионном зале и в закон, не имеющий отношения к лесной отрасли». Думаете, народные избранники озаботились лесным хозяйством? Ничего подобного. 7 февраля 2019 г. законопроект был снят с рассмотрения без объяснения причин.

Аукционы «под одной крышей»

Еще одна реальная угроза, нависшая над украинским лесом, — его передача в частные руки. В июле 2017 г. Кабмин с подачи Министерства экономического развития и торговли утвердил концепцию стратегического управления государственными предприятиями, предусматривающую передачу в концессию 333 объектов лесного хозяйства.

Общественный совет Гослесагентства заявил: «концессия направлена на заготовку спелой древесины, фактически ликвидирует продуктивное выращивания леса и приведет, как и в России, к восстановлению вырубок второстепенными породами, никто не захочет вкладывать средства с отдачей через 50—60 лет». Эксперты отметили, что доля спелых лесов в балансе лесного хозяйства составляет 8—10%, а срок выращивания леса в рубку — 80—100 лет. Т. е. будут отданы в концессию наиболее продуктивные леса.

При этом людей ограничат в доступе к лесным ресурсам. Также будет уничтожен малый и средний бизнес, который специализируется на деревообработке и заготовке, переработке грибов и ягод.

Лесная промышленность в Украине является бюджетной, в казну ежегодно поступают налоги в 2—3 млрд. грн. Вследствие концессии государство рискует лишиться этих выплат, поскольку почти весь доход будет поступать в карман частника. Эксперты обратили внимание на ст. 13 Конституции, согласно которой все недра и ресурсы в нашей стране принадлежат народу.
Госагентство лесных ресурсов в августе 2018 г. категорически заявило, что поддерживает необходимость указания в проекте закона «О концессиях» нормы о том, что лесхозы не могут передаваться в концессию. Казалось бы, угроза миновала. Но это только на первый взгляд. Не получится ли так, как с проектом закона Юрия Бублика?

Не следует также забывать, что команда нового президента пообещала к концу этого года выставить на продажу все земли сельхозназначения. Что ей помешает точно так же поступить и с украинскими лесами?

В сентябре 2018 г. народный депутат Сергей Евтушок обратился к премьер-министру Владимиру Гройсману с требованием защитить лесное хозяйство, подчеркнув, что приватизация лесных хозяйств приведет к потере украинских лесов. Г-н Евтушок также обратил внимание на то, что в течение трех лет не финансируются государственные предприятия лесного хозяйства на востоке страны. Там люди массово увольняются.

Еще одну проблему лесной и деревообрабатывающей отраслей создало само Гослесагентство, когда в прошлом году организовало электронные торги с помощью программного продукта госпредприятия «Лесной инновационно-аналитический центр» (ЛИАЦ).

В декабре 2018 г. общественная организация «Объединение «Кластер» деревообработчиков Черкасской области» выступила с обращением: «На фоне децентрализации власти на местах ГП ЛИАЦ вопреки государственным интересам пытается создать монополию на рынке продажи необработанной древесины: перевести все аукционы «под одну крышу». От этого пострадает средний и малый бизнес, который не в состоянии конкурировать с крупными предприятиями. Это приведет к закрытию перерабатывающих предприятий области с сокращением рабочих мест.

Деревообработчики указали, что аукционы по реализации лесохозяйственной продукции в Черкасской обл. осуществляются региональной товарной биржей, которая создавалась для обслуживания сельскохозяйственного и промышленного секторов экономики. Благодаря этому в Черкасской обл. был создан прозрачный рынок, сформирована цена на древесину, приближенная к реальной.

Однако никто их не услышал, в результате чего цена на древесину существенно возросла. Мало того, уже в нынешнем году Кабмин разработал проект постановления «О реализации пилотного проекта по проведению электронных аукционов по продаже отдельных партий необработанной древесины».

В июне 2019 г. «Кластер» обратился с письмом к президенту, в котором указал, что «внедрение данного проекта внесет разлад в отлаженный и проверенный механизм продажи необработанной древесины как в области, так и в целом по стране». Лесистость территории Черкасской обл. составляет 15,4%, а в отдельных районах области — всего 2,5% при оптимальной 16%. Отсюда и особенность деревообрабатывающей отрасли региона — существование как больших предприятий, так и с незначительным объемом переработки древесины. Малые и средние фирмы останутся без сырья.

Еще в апреле 2019 г. зампредседателя Госагентства лесных ресурсов Владимир Бондарь провел совещание с начальниками областных управлений, на котором была констатирована стагнация внутреннего рынка реализации необработанных лесоматериалов. Лесохозяйственные предприятия заготавливают древесину, а реализовать ее по рыночным ценам не могут — деревообработчики не выкупают предлагаемые объемы сырья. В результате гослесхозы несут убытки, что приводит к уменьшению уплаты налогов в бюджеты всех уровней.

В связи с этим нельзя не упомянуть о IV съезде лесоводов Украины, который 20 марта 2019 г. выступил с обращением ко всем ветвям власти в связи с необходимостью неотложного решения проблем лесной отрасли. Делегаты потребовали от правительства при подготовке бюджета на 2020 г. предусмотреть создание отдельного фонда финансирования лесного хозяйства. Разработать и принять программу «Леса Украины до 2030 г.».

Кроме того, было высказано требование уменьшить отчисления государственными лесохозяйственными предприятиями в бюджет части их чистой прибыли с нынешних 75% до 15%, как было до 2017 г. Это позволит обеспечить обновление основных фондов лесхозов.
А самое главное — создать Министерство лесного хозяйства и деревообрабатывающей промышленности для разработки и координации реализации государственной политики в сфере лесного и охотничьего хозяйства и деревообрабатывающей промышленности.

Между сигаретами и древесиной

А теперь дадим слово специалистам, которые знают о проблеме лесного и деревообрабатывающего комплексов не понаслышке.

— На протяжении последних пяти лет проводилась спецоперация по устранению Украины с европейского рынка пиломатериалов, — говорит глава ассоциаций деревообрабатывающих и лесозаготовительных предприятий Западной Украины Игорь Соболевский.

— Сегодня она подходит к завершению, на европейские рынки успешно заходит Белоруссия со своим и российским лесом. Из-за слишком высоких цен на внутреннем рынке на древесину мы не можем с ней конкурировать.

О том, что реально происходит в наших лесах, расскажу на примере одного из самых ресурсных на Прикарпатье лесхозов, у него 60 тыс. кв. м лесной площади. Государственное финансирование полностью отсутствует. 10% площади — пораженные и засыхающие деревья. При средней стоимости заготовки древесины 800 грн. за кубометр он вынужден ее продавать по 500 грн. Это прямая дорога к банкротству. Из-за двойного налогообложения лесхоз не имеет перспективы развития, рубит зрелый и качественный лес, который может приносить прибыль.

Я против того, чтобы законы по специфической отрасли разрабатывали люди, которые в ней не ориентируются. Изменения в Налоговом кодексе, всевозможные директивы правительства и упорное навязывание высоких цен на древесину привели к тому, что сегодня большая часть лесхозов накопила излишки, а также долги за выбранный лес. Нет единых правил игры, каждый квартал — новые биржи и программы. Сегодня Кабмин навязывает торги по системе ProZorro.

В результате в Украине деревообрабатывающая отрасль так и не сформировалась. Мы могли бы иметь не 4 тыс. предприятий, как сегодня, а 40 тыс., не 900 тыс. рабочих мест, а 5 млн. Считаем, что Министерство лесного хозяйства в свое время было ликвидировано умышленно, чтобы вывести Украину с европейского рынка и превратить нашу страну в сырьевой придаток. Если не будут приняты меры по реанимации лесного хозяйства, к концу нынешнего года из 4 тыс. деревообрабатывающих предприятий останутся 300—400.





— Угроза утратить страну вполне реальна, — считает директор Института поддержки регуляторной реформы в Украине Владимир Дорош. — После того как с большим трудом удалось убедить ВР принять закон о запрете экспорта кругляка, отчисления в бюджет деревообрабатывающей отрасли выросли на 20%. Были уничтожены схемы, которые ежегодно давали возможность некоторым лицам на киевских холмах получать сотни миллионов евро и долларов в виде откатов. Нам удалось отбить и приватизацию лесной отрасли. Однако за последние годы ситуация к лучшему не изменилась.

До 2014 г., когда возник вопрос о запрете экспорта кругляка, деревообрабатывающая промышленность вырабатывала продукции на $2,5 млрд. Сопоставимая по лесистости с нашей страной Польша — на $25—28 млрд., а Германия, сопоставимая с Украиной по объему лесов, — $110 млрд.

Из-за того, что не была продолжена политика содействия развитию деревообрабатывающей отрасли, за прошедшие четыре года мы поднялись всего лишь до $3 млрд., зато Польша — до $40 млрд., а Германия — до $140 млрд.





«О какой конкуренции может идти речь, если средняя цена дуба в ЕС 120—300 евро, а в Украине 13—14 тыс. грн. Бук в Европе стоит 45—70 евро, у нас от 6 тыс. грн.», — говорит председатель Львовской ассоциации деревообрабатывающих и лесозаготовительных предприятий Украины Николай Когут.

— Недавно разговаривал с датчанином, который создал в Украине предприятие со штатом в 100 человек. Он не может понять, почему сегодня у нас такие цены, и собирается закрыть фирму, а оборудование вывезти на родину. Правительство хочет ввести торги на площадке ProZorro. Все мы знаем, что за участие в региональных торгах комиссия 0,5%, а в ProZorro будет 5—6%. Деревообрабатывающая отрасль территориально располагается в районах и селах, где, кроме переработки и ведения лесного хозяйства, других занятий нет. Нововведения окончательно убьют малый и средний бизнес.





О том, что новые электронные торги идут вразрез с интересами небольших деревообрабатывающих предприятий, говорит и глава объединения «Кластер» деревообработчиков Черкасской обл. Андрей Зубченко.

— Если в феврале 2019 г. на областном аукционе было реализовано 20 760 кубометров древесины, то в марте — 12 тыс., а в мае — 7 тыс. Сокращается и количество участников торгов. В первом квартале 2018 г. их было 176, а в июне 2019-го — всего 72.

Что касается постановления правительства «О реализации пилотного проекта по проведению электронных аукционов по продаже отдельных партий необработанной древесины», то есть информация по трем областям. Минимальный размер лота — 300 кубометров древесины. Предложений по меньшим объемам нет, а это означает, что малые предприятия останутся за бортом, у них просто нет денег на покупку такого количества древесины.





Ничем не лучше ситуация и в других регионах. Как отметил председатель Черновицкой ассоциации деревообработчиков Дмитрий Саин, если в четвертом квартале 2017 г. 160 участников торгов выкупили всю предложенную древесину, то в третьем квартале 2019 г. 64 участника приобрели только 55%. Причем лесхозы продают древесину без какого-либо регуляторного акта, поскольку предыдущий был отменен, а новый так и не появился.

Между тем зампредседателя Госагентства лесных ресурсов Владимир Бондарь не теряет оптимизма. В апреле нынешнего года он заявил, что в Украине в целом по всем лесопользователям и видам рубки в среднем за год заготавливают 21—22 млн. кубометров древесины, тогда как в Польше 46,6 млн., а в Германии — 95 млн. Так что разговоры о том, что в нашей стране много рубят, мол, неуместны.

По его словам, проблема в другом. До недавнего времени большинство рубок главного пользования были сплошными. Люди видят голые площади и бьют тревогу. Однако никто не обращает внимания на то, что через год-два лесоводы обновляют леса. С прошлого года при участии ученых началось внедрение природоохранных технологий, идет переход от сплошных рубок к выборочным, налаживается постепенная система заготовки древесины. Это будет способствовать более масштабному и естественному возобновлению лесов.

Из его слов непонятно, что помешало еще лет десять назад перейти от сплошных рубок к выборочным. Согласно информации Госстата, в 2017 г. в лесах Украины площадь рубок составила 419,113 тыс. га, при этом площадь восстановления лесов — всего 64,7 тыс. га. Из них 42,6 тыс. га пришлось на посадку молодых лесов, а 22,1 тыс. га — на природное восстановление. Начиная с 1990 г. меньше всего у нас вырубали лес в 2009 г. — 357,949 тыс. га, и именно в этот год была самая большая площадь восстановления — 80,9 тыс. га.

Официальная статистика не учитывает размеры контрабандных рубок, которые за последние годы достигли космических масштабов и затронули даже малолесный восток страны. В этом убедился президент Зеленский, который в июле этого года побывал в Харьковской обл. с рабочим визитом. Речь идет о хищениях древесины на сотни миллионов гривен. По данным правоохранителей, больше всего фактов незаконной вырубки деревьев фиксируется в Карпатах, где самые значительные массивы леса. Например, во Львовской обл. если человек не торгует сигаретами, значит, продает древесину.

В начале следующего года борьба за украинский лес достигнет апогея. Одно из двух: либо новая властная команда начнет системно восстанавливать лес, либо под лозунги евроинтеграции и мнимой неспособности лесоводов рационально им распоряжаться его передадут в частные руки. Со всеми вытекающими отсюда последствиями.


Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...

https://www.2000.ua/v-nomere/derzhava/resursy/les-rubjat--ljudi-letjat.htm

Далі...

День працівників лісу!

Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат робить свій вагомий внесок у підтримку управління місцевими і світовими лісами.

15 вересня відзначається професійне свято День працівників лісу, людей, які невпинно піклуються про збереження лісу - нашого природного багатства і гарантії екологічної безпеки.

Дбайливе ставлення до лісу та екології в цілому обов'язок не тільки лісових господарств, а й усього суспільства.

ПАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» також в своїй виробничій діяльності вирішує питання енергозбереження та екологічної безпеки!

ПАТ «ЖЦПК», комбінат з повним циклом виробництва, самостійно виробляє теплову енергію, переробляє вторинну сировину (макулатуру) для виготовлення сировини (папір, картон) для упаковки і потім кінцевий продукт гофрокартонну тару. Промислові стоки, що виробляються під час усіх процесів, очищаються безпосередньо на комбінаті та повертаються в природне середовище. Постійний контроль та управління всіма процесами дозволяють впливати на кінцевий результат: якісна продукція без шкоди для екології!

Зареєстрований 05 листопада 2018 року міжнародний сертифікат відповідності ланцюга постачання за номером FC-COC-804900 підтверджує, що ПАТ «ЖЦПК» забезпечує управлінські і виробничі вимоги до ланцюга постачання у межах підприємства, а також, сертифікація за системою FSC означає, що підприємство робить свій вагомий внесок у підтримку управління як місцевими, так і світовими лісами та відповідального використання лісових деревних ресурсів.

-----------------

* Для поиска производителей и дистрибьюторов, экспортеров и импортеров товаров и услуг в Украине и за рубежом - воспользуйтесь базой данных компаний "КОМПАСС Украина". Бесплатная демо-версия на www.demo.kompass.ua.

http://news.kompass.ua/news/den_pracivnikiv_lisu/2019-09-09-46492

Далі...

Скасування Зеленським мораторію на вивіз лісу знищить нашу деревообробну галузь, – Ляшко

Лідер Радикальної партії Олег Ляшко переконаний, що скасування президентом Зеленським мораторію на вивіз лісу знищить українську деревообробну галузь.

«Представник офісу Зеленського сказав про те, що треба скасувати мораторій на вивезення з України лісу, бо мовляв цей мораторій не працює. А насправді причина для скасування мораторію – це обіцянка ЄС дати чергову так звану «допомогу» – кредит на 500 млн євро з процентами, який треба повертати. Ціна цього кредиту – закриття сотень нових підприємств, які були створені в Україні за 2 роки дії мораторію. Фактично, це знищення української деревообробної і меблевої промисловості, десятки тисяч людей залишаться без роботи і зарплати, продовжиться варварська вирубка лісу від Карпат до Сумщини. Зате нова влада прозвітує, що взяла кредит у Єврокомісії», – обурився лідер Радикальної партії.

Народний депутат наголосив на тому, що нова влада повинна шукати шляхи розвитку економіки України, а не продовжувати експортно-сировинну політику.

«Поки наша економіка у такому стані, ми не можемо обійтись без підтримки МВФ. Але ця підтримка надзвичайно дорого коштує Україні. Це як сир у мишоловці: нам дають кредит, а в обмін забирають землю, вирубують та вивозять ліс і залишають українців без роботи. Як наслідок, більше двох мільйонів наших людей працює в Польщі та інших країнах. А хто ж підійматиме українську економіку? Тому треба радикально змінювати економічну політику, переглядати умови співпраці з ЄС і МВФ виключно на умовах, які відповідають національним інтересам України та сприяють відновленню економіки», – зазначив Ляшко.

Неприйнятними для команди РПЛ є не тільки наміри команди президента скасувати мораторій на вивіз лісу, а й відкрити ринок землі. Ляшко зазначив, багато європейських країн, які відмовились від мораторію на продаж землі, тепер шкодують.

«Ще одна умова надання цього кредиту – це відкриття ринку земель. І Зеленський підтвердив, що ставить перед собою таке завдання. Чи розуміє президент, що жоден український селянин землі не купить, коли почнуть продавати землю? Іноземці візьмуть кредити в своїх банках під 0,5% річних на придбання української землі, а український фермер і під 25% не візьме. В результаті вся земля буде, як у Прибалтиці – вся земля скуплена шведами і фінами. Я особисто говорив з литовцями і з латвійцями. Вони кажуть: «Зупиніться і не повторюйте наших помилок з продажем землі», – підсумував Ляшко.

Нагадаємо, у Зеленського вирішили переглянути мораторій на експорт лісу через його неефективність. Натомість, Олег Ляшко твердо заявив, що не дасть у новому парламенті скасувати мораторій на продаж землі.

Источник: informator
http://p-kontrol.in.ua/skasuvannya-zelenskim-moratoriyu-na-viviz-lisu-znishhit-nashu-derevoobrobnu-galuz-lyashko/

Далі...

Підстрелений квадрокоптер та побиття журналіста: подробиці інциденту на Харківщині (відео)

Напередодні у Золочеві на кореспондента 112 телеканалу напали у прямому ефірі представники приватного деревообробного підприємства.

У селищі Золочів кореспондент 112 телеканалу Олег Решетняк виходить у прямий ефір. На екрані добре видно, як до нього підбігають та починають лупцювати.

Ви не виключайте, ви не виключайте. – А це вже напад на журналіста в прямому ефірі.

Олег каже: побили лице, болить ліве ребро та поперек в районі нирок. Пояснює: до селища приїхали знімати документальний проект про незаконну вирубку лісів на Харківщині. Йдеться саме про ті вікові дуби, які нещодавно інспектував президент Володимир Зеленський.

Олег Решетняк, кореспондент телеканалу “112 Україна”
По некоторой информации, именно здесь, на пилораму, якобы еще до приезда Зеленского привозили весь нелегальный лес. Правда это или нет? Конечно же, мы не знаем. Но мы попытались на государственной территории, не залетая на территорию лесорамы, поднять квадрокоптер. После чего по нему начали стрелять, предположительно, из пневматического оружия.

Далі, каже Олег, вийшли працівники підприємства та почали погрожувати знімальній групі.

Олег Решетняк, кореспондент телеканалу “112 Україна”
Окружили нашего водителя, начали спускать колеса, пытались перевернуть машину. Это препятствование журналисткой деятельности. Плюс были угрозы. Все это, естественно, было отснято, но впоследствии было удалено под давлением всех этих сотрудников.

Василь Мирошник був на місці конфлікту. Розповідає: прийшов, бо на підприємстві працює його знайомий.

Василь Мирошник, мешканець селища Золочів
Зводять рахунки, я впевнений, десь там нагорі. Десь там грошові потоки зараз ділять. Я не буду називати прізвища, мені шкода людей. Звичайних та простих людей.

З території підприємства копи виводять 49 людей. Усі вони – ймовірні учасники конфлікту.

Анна Шевченко. кореспондентка
Наразі на місці де побили журналістів поліцейські проводять слідчі дії. Працівників приватного підприємства копи теж забрали. Самих кореспондентів доправили до Золочівського райвідділу.

Директорка деревообробного підприємства Тетяна Корнієнко скаржиться: із знімальної групи журналістське посвідчення їй показав лише один чоловік, а на прохання не знімати жінці було відмовлено.

Тетяна Корнієнко, директорка приватного деревообробного підприємства
Я їх попросила, прохала. Добровільно, будь-ласка, видаліть ці відео, ми розійдемося і все, питань не буде. Почали провокувати. Я так розумію, що журналісти нас просто спровокували, щоб це все далі відбулося.

Павло Зелинський, адвокат представників приватного деревообробного підприємства
Вже коли конфлікт виник, словесна перепалка між сторонами. Одні вважають, що порушують права приватної власності, проникнення на територію, здійснення відеофіксації, дозвіл на яку ніхто не надавав. Інші не кажуть, що вони журналісти, потім вже кажуть, коли їх зі всіх сторін обійшли і кажуть: ми журналісти.

Правоохоронці опитали всіх учасників конфлікту. 32-річному мешканцю Золочева оголосили про підозру. Ще двох чоловіків – уродженців Кіровоградщини та Луганщини – затримали. Усі вони є працівниками деревообробного підприємства. Під час конфлікту на місці знаходилися поліцейські. Журналісти стверджують, що вони ніяк не втручалися. Спецпризначенці прибули пізніше.

Сергій Чиж, заступник начальника ГУ Нацполіції в Харківській області
За фактом можливого неналежного ставлення до виконання службових обов’язків працівниками Золочівського відділення поліції, які першими прибули на місце події, мною прийняте рішення та призначено службову перевірку.

Розслідування проводитимуть за кількома статтями Кримінального кодексу – “перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, “грабіж”, “групове порушення громадського порядку” та “погроза або насильство щодо журналіста”. Максимальне покарання – до п’яти років позбавлення волі.

Общество

16:31 29.08.2019
Анна Шевченко

https://www.objectiv.tv/objectively/2019/08/29/pidstrelenij-kvadrokopter-ta-pobittya-zhurnalista-podrobitsi-intsidentu-na-harkivshhini-video/

Далі...

Вебінар “Деревина в Україні: сьогодні, завтра та за 5 років”

Обсяг незаконної вирубки лише торік сягнув в Україні 17,7 тис. кубічних метрів. Рівень тіньового обігу деревини складає близько 30%. Такі дані було оприлюднено під час брифінгу заступником керівника Офісу Президента України Олексієм Гончаруком.

За 10 років за даними Держкомстату обсяг експорту деревини та виробів з неї (код УКТЗЕД 44) збільшився у 2,2 рази, досягнувши рівня у 2018 році майже 1,5 млрд.дол. США.

В той же час меблевики України нарощують темпи росту виробництва меблів, зокрема щороку збільшуючи експорт меблів (з 2009 по 2018 рік середньорічний темп приросту становив 11,8%, зростаючи з 230 млн.дол.США до 626 млн.дол.США), в тому числі, виготовлених з натуральної деревини. 

- Чи є дефіцит деревини на меблевому ринку сьогодні?

- Чи відчуває меблевик труднощі в отриманні легальних документів на придбану сировину?

- Які перспективи очікують на меблевика, що виготовляє меблі з натуральної деревини, за 5-10 років?

Ці та інші питання Українська Асоціація Меблевиків пропонує обговорити під час вебінару, що відбудеться 3 вересня 2019 о 14:00. Спікери вебінару:

- Василь Масюк, видавець і редактор газети “Деревообробник” та журналу “Меблеві технології” , Голова Громадської ради при Держлісагентстві України

- Ігорь Романишин, директор ДП "Бучацьке лісове господарство"

- Олександр Опанасюк, директор компанії “Павловнія груп”

- Павло Кравець, директор FSC Ukraine

- Леонід Співаков, член Правління УАМ, голова Проектної платформи, співвласник компанії Родинне Дерево - modern wood furniture

Модератор вебінару - Oksana Donskaya , член Ревізійної Комісії Української Асоціації Мебелевиків, співзасновник інтернет-магазину МебельОк магазин отличной мебели .

Запрошуємо всіх охочих до участі у вебінарі, кого хвилює доля ринку деревини в Україні з точки зору бізнесу, зростання конкурентоспроможності економіки України чи з боку збереження екологічно чистого середовища.

Участь у вебінарі за попередньою реєстрацією за посиланням: http://bit.ly/webforest
Якщо Ви бажаєте взяти участь у вебінарі в якості спікера, повідомте нас, будь ласка. Для участі достатньо бажання обговорити тему вебінару та наявність інтернет-зв’язку. 

Українська Асоціація Меблевиків

Опубліковано 29 серп. 2019 р.

Далі...

Лукашенко вирішив "пустити весь ліс на пелети", щоб позбутися залежності від Росії

Президент Білорусі Олександр Лукашенко дав вказівку почати масштабну переробку низькоякісної деревини республіки в паливні пелети.

Про це повідомляє прес-служба глави країни, який зазначив, що країна "мінімізує імпорт вуглеводнів з Росії і отримає експортну виручку", переробляючи деревину в пелети,

"Уже реалізується програма з будівництва шости пелетних заводів. Вони вирішують проблему використання низькоякісної деревини. У першому півріччі наступного року всі вже будуть працювати. Це перший етап - ці шість заводів. Якщо ми бачимо, що цього мало, а перспектива хороша і Європа купить, то не треба тягнути з другим етапом. треба займатися і далі, здешевлювати обладнання в тому числі ", - заявив Лукашенко.




Олександр Лукашенко

За словами голови держави, він доручив розробити в країні програму по залученню в оборот низькоякісної ділової деревини і поставив завдання переробляти весь ресурс деревини.

"Програма з будівництва пелетних заводів вирішить проблему використання низькоякісної деревини. У першому півріччі наступного року все вже будуть працювати. Ми ставимо завдання вже до кінця року отримувати перші пелети з деяких заводів", - розповів міністр Лісового господарства Білорусі Віталій Дрожжа.

Він також підкреслив, що обсяг виробництва паливних пелет в найближчій перспективі буде як мінімум подвоєний.

29 серпня 2019, 11:14

https://www.obozrevatel.com/ukr/green/pellets/lukashenko-virishiv-pustiti-ves-lis-na-peleti-schob-pozbutisya-zalezhnosti-vid-rosii.htm

Далі...

Вебінар “Деревина в Україні: сьогодні, завтра та за 5 років”

Обсяг незаконної вирубки лише торік сягнув в Україні 17,7 тис. кубічних метрів. Рівень тіньового обігу деревини складає близько 30%. Такі дані було оприлюднено під час брифінгу заступником керівника Офісу Президента України Олексієм Гончаруком.

За 10 років за даними Держкомстату обсяг експорту деревини та виробів з неї (код УКТЗЕД 44) збільшився у 2,2 рази, досягнувши рівня у 2018 році майже 1,5 млрд.дол.США.

В той же час меблевики України нарощують темпи росту виробництва меблів, зокрема щороку збільшуючи експорт меблів (з 2009 по 2018 рік середньорічний темп приросту становив 11,8%, зростаючи з 230 млн.дол.США до 626 млн.дол.США), в тому числі, виготовлених з натуральної деревини.

– Чи є дефіцит дерева на меблевому ринку сьогодні?
– Чи відчуває меблевик труднощі в отриманні легальних документів на придбану сировину?
– Які перспективи очікують на меблевика, що виготовляє меблі з натуральної деревини, за 5-10 років?

Ці та інші питання Українська Асоціація Меблевиків пропонує обговорити під час вебінару, що відбудеться 3 вересня 2019 о 14:00.

Спікери вебінару:
– Vasyl Masyuk, видавець і редактор газети “Деревообробник” та журналу “Меблеві технології” , Голова Громадської ради при Держлісагентстві України
– Ігорь Романчишин, директор ДП “Бучацьке лісове господарство”
– Олександр Опанасюк, директор компанії “Павловнія груп”.

Модератор вебінару – Oksana Donskaya , член Ревізійної Комісії Української Асоціації Мебелевиків, співзасновник інтернет-магазину МебельОк магазин отличной мебели .

Запрошуємо всіх охочих до участі у вебінарі, кого хвилює доля ринку деревини в Україні з точки зору бізнесу, зростання конкурентоспроможності економіки України чи з боку збереження екологічно чистого середовища.

Участь у вебінарі за попередньою реєстрацією за посиланням: http://bit.ly/webforest

Якщо Ви бажаєте взяти участь у вебінарі в якості спікера, повідомте нам, будь-ласка.

Для участі достатньо бажання обговорити тему вебінару та наявність інтернет-зв’язку.

20-08-2019 УАМ

http://uafm.com.ua/vebinar-derevyna-v-ukrayini-sogodni-zavtra-ta-za-5-rokiv/

Далі...

Повышение экспортных пошлин на лес пока не привело к росту деревообработки на Д.Востоке - Трутнев

Дальний Восток / Экономика

Чита. 16 июля. ИНТЕРФАКС - Принятые правительством России меры по поэтапному увеличению вывозных пошлин на круглый лес пока не привели к росту объемов его глубокой переработки в регионах Дальнего Востока, заявил вице-премьер - полпред президента в Дальневосточном федеральном округе (ДФО) Юрий Трутнев.

"Правительство РФ приняло целый ряд решений, направленных на повышение степени переработки древесины. В прошлом году пошлина на экспорт круглого леса составляла 25%, в этом - 40%, в 2020 году она составит 60% и в 2021 - 80%. Это практически запретительные меры. Они направлены на то, чтобы лес максимально перерабатывался на территории нашей страны, а не вывозился кругляком за рубеж. Экспорт круглого леса становится нерентабельным. Мы рассчитываем, что будет увеличиваться процент переработки древесины, что она будет перерабатываться на территории Российской Федерации, Дальнего Востока, Забайкальского края. Пока этого не происходит ", - сказал Трутнев в ходе посещения одного из предприятий лесной отрасли Забайкальского края.

В связи с этим вице-премьер поручил профильным министерствам и ведомствам разработать механизмы контроля за освоением лесных участков и провести оценку эффективности проектов в сфере деревообработки.

http://www.interfax-russia.ru/FarEast/news.asp?sec=1679&id=1047318

Далі...

В Украине построят новый деревообрабатывающий завод

Компания «Кроноспан УА» в ближайшее время расширит свое производство и построит новый деревообрабатывающий завод в Волынской области. На строительство будет выделено €116 млн.

Об Этом сообщили в Европейском банке реконструкции и развития, передает ubr.ua.

Отмечается, что за эти деньги построят новые производственные мощности, которые будут отвечать стандартам и нормам Евросоюза. Отмечается, что на новом заводе будет установлено специализированное энергоэффективное оборудование, включая котел на биомассе мощностью 45 МВт, новый трансформатор и новый электрофильтр, который обеспечит альтернативное решение для электроснабжения и позволит сократить потери энергии и выбросы пыли.

Ожидается, что производство на новом заводе будет способствовать замещению импорта ориентированно-стружечных плит, а также увеличению экспорта из Украины на общий рынок ЕС и в другие страны.

Синдицированный кредит на сумму €116 млн выделит Европейский банк реконструкции и развития, €50 млн из этой суммы предоставят коммерческие банки — Raiffeisen Bank International AG и Raiffeisenlandesbank Oberösterreich.

автор: Александра Будилка, Июнь 07, 2019

https://news-for.me/2019/06/07/v-ukraine-postroyat-novyj-derevoobrabatyvayushhij-zavod/

Далі...

Экспорт отечественной мебели из древесины вырос на 50 процентов

Лесной фонд нашей страны насчитывает более 900 миллионов гектаров, большую часть из которых занимают сосновые леса.

За последние годы в Беларуси экспорт отечественной мебели из древесины вырос на 50%, пишет belnovosti.by.

Данное заявление сделал вице-премьер правительства Беларуси Владимир Дворник на совместном заседании обеих палат белорусского парламента.

Экспорт отечественной мебели в 2018 году вырос в два раза по сравнению с 2015 годом и составил почти 525 миллионов долларов, — пояснил вице-премьер.

За последние 2 года в нашей стране также увеличилось число предприятий, производящих мебель из древесины. На сегодняшний день их уже более 1200.

На экспорт отправляется 70% продукции всех предприятий.

Наша мебельная продукция поставляется более чем в 70 стран мира, включая страны дальнего зарубежья.

Экономика
31 мая 2019
https://ej.by/news/economy/2019/05/31/export-otechestvennoy-mebeli-iz-drevesiny-vyros-na-50-protsentov.html

Далі...

На Львівщині розпочав роботу форум деревообробників та лісозаготівельників

Сьогодні, 15 травня, у межах Всеукраїнського форуму деревообробників та лісозаготівельників відбувся круглий стіл "Актуальні питання розвитку дервеообробної галузі України ", - інформує прес-служба ЛОДА.

Участь у круглому столі взяв заступник голови Львівської облдержадміністрації Роман Филипів.

"Належний обсяг деревини для наших підприємств та ціна на неї - одна з головних питань галузі. Львівська облдержадміністрація ставить собі пріоритети, серед яких: забезпечення відповідного обсягу деревини. Наш візит до Латвії дозволив нам вийти на новий рівень у питанні вирощування садивного матеріалу, ми поновлюємо вирощування деревини. Питання ціни - це питання ринку, але від того як розвивається ринок залежить вартість. Нові технології та обладнання - ключове питання для розвитку галузі. Обласна програма підвищення конкурентоспроможності Львівщини збільшуватиме розмір кредиту для дервеообробнника на закупівлю обладнання. Конкуренція, яка поглиблюватиметься вимагає кращого обладнання, кращих кадрів та новітнього мислення. Ринок спонукає бізнес піднімати зарплати, що сприяє новим робочим місцям та повернення людей з-за кордону. Детінізація триватиме і надалі, адже це наповнює бюджет та розвиває економічну ситуацію. Незаконні рубки та пилорами - 707суб'єктів, 184 з яких працюють з порушеннями. І асоціація і відповідний кластер, що був створений йдуть назустріч суб'єктам та допомагають працювати у правовому полі",- звернувся до фахівців галузі Роман Филипів.

У межах круглого столу також порушили питання розвитку дервеообробної галузі, визначення пріоритетів у напрямі виробництва біоенергетики, пошуку та навчання кваліфікованих кадрів, а також впровадження новітніх технологій та інновацій на українських підприємствах.

,

середа 15 травня, 2019 13:27

https://galinfo.com.ua/news/na_lvivshchyni_rozpochav_robotu_forum_derevoobrobnykiv_ta_lisozagotivelnykiv_315948.html

Далі...

В 2018 году российские лесозаготовители заготовили рекордное количество древесины

Москва. 24 апреля 2019 г. /Бумпром.ру/. Лесозаготовители России в прошлом году заготовили рекордное количество древесины - 238 млн куб. м, сообщил и. о. замдиректора департамента легкой промышленности и лесопромышленного комплекса министерства промышленности и торговли РФ Григорий Гусев в ходе Национального лесного форума в Перми.

«Действительно, 2018 год был одним из самых успешных в истории лесопромышленного комплекса России. Лесозаготовители заготовили 238 млн куб. м древесины. Так много никогда не заготавливали в истории нашего государства», - сказал Григорий Гусев.

При этом, заявил он, на экспорт в прошлом году отправлено всего 19 млн куб. м необработанного леса. «Это тоже исторический рекорд. Так мало (необработанного леса) никогда не вывозили. Это соотношение экспорта круглого леса, на которое мы в своей работе ориентируемся, к объему заготовки - 7,8%», - добавил он. Вместе с тем он отметил недостаточность количества целлюлозно-бумажных комбинатов (ЦБК) в России и неудовлетворительное состояние некоторых их них. «Сложно сказать, что многие из этих (российских) комбинатов работают. Некоторые на ладан дышат», - сказал чиновник.

В частности, он сообщил о лесопромышленных предприятиях Свердловской области - Туринском целлюлозно-бумажном заводе и Новолялинском ЦБК. По его мнению, если не найти инвестора для модернизации этих производств, то есть риск «потерять» их. Для сравнения он привел Финляндию, где в настоящее время функционируют 57 ЦБК.

Как сообщается в материалах Федерального агентства лесного хозяйства (Рослесхоз), представленных в ходе форума заместителем начальника Управления экономики Рослесхоза Егором Каликиным, в 2018 году поступления в бюджет от лесного сектора составил 78,8 млрд рублей, в том числе платежи от использования лесов - 46 млрд рублей, налоговые платежи - 20,1 млрд рублей, таможенные платежи - 12,7 млрд рублей.

Доля лесного хозяйства в структуре ВВП России - 0,14%, отмечается в материалах Рослесхоза.

Источник: ИА «Финмаркет»

24 апреля 2019 г.

http://www.bumprom.ru/index.php?ids=272&sub_id=29112

Далі...

«Парадокс – ціна зросла»

Бізнес-експерти про те, що змінилося на ринку після чотирьох років мораторію на експорт лісу-кругляка

ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

9 квітня виповниться 4 роки від моменту, коли Україна вперше заборонила експорт лісу-кругляка шляхом ухвалення закону № 325-VIII. В першій редакції цей закон просто запровадив заборону всього експорту лісоматеріалів в необробленому вигляді з України на 10 років. Після нищівної критики з боку різних торговельних партнерів, в першу чергу ЄС, Україна минулого року прийняла закон № 2531-VIII, яким додатково до діючої заборони експорту, було передбачено обмеження внутрішнього споживання необробленого лісу та посилено відповідальність за незаконну вирубку та експорт лісу.

В січні цього року ЄС подав запит на проведення консультацій з Україною. Такі консультації є першою стадією вирішення спорів відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Підставою для ініціювання спору стала заборона експорту необробленої деревини з України. Зазначений спір є неординарною для України подією з декількох точок зору: це перша в історії України суперечка, яка ініціюється на підставі угоди про вільну торгівлю; це перший спір з ЄС як в рамках Угоди про асоціацію, так і в межах інших міжнародних торговельних організацій, наприклад СОТ.

Зазначимо, що Україна запровадила заборону (мораторій) на експорт необробленої деревини до ЄС у 2015 році з метою боротьби з незаконною вирубкою карпатських лісів. Однак, з того часу Україну назвали найбільшим експортером нелегальної деревини до Євросоюзу, про що стверджують дослідження британських екологів, а самі внутрішні виробники скаржаться на…подорожчання сировини. Далі – прямою мовою в інтерв’ю «Дню» голови Комітету деревообробної та меблевої галузі Європейської Бізнес Асоціації Богдана ЦУПРИКА та менеджера комітетів ЄБА Євгена КУЗЬМЕНКА.

- Багато списів ламалось в кабінетах влади щодо впровадження мораторію на експорт лісу кругляка. Об’єктивна оцінка ринку по факту: позитивні результати чи негативні?

Євген КУЗЬМЕНКО:

— Я б все ж розділив відповідь на ваше запитання на дві частини. Перша – юридична. Україна взяла на себе певні зобов’язання як перед Світовою організацією торгівлі, так і в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Мораторій на експорт лісу кругляка – це рішення, яке оцінюється як відступ від своїх зобов’язань.

— Євгене, пункт про «особливі умови», який міститься в документах на які ви посилається, дозволяє державам не виконувати ті чи інші зобов’язання, якщо буде доведено, що вони наносять суттєву шкоду, скажімо, екології країни. Мораторій на експорт лісу кругляка, як трактують експерти, є саме таким «винятком».

Є.К.: — Це – дискусійне питання. На скільки мені відомо, його вже навіть розглядають в арбітражі. Зрештою там буде рішення – порушені умови, чи ні. Але я наголошую, що позиція Європейської Бізнес Асоціації така: необхідно виконувати взяті на себе зобов’язання.
З іншого боку не можливо не відзначити, що є ряд компаній, які інвестували в економіку України саме через те, що цей мораторій був запроваджений. Вони створили нові виробництва, або розширили існуючі. Створили нові робочі місця. Сплачують податки. І все це з метою, аби в кінцевому підсмуку отримувати вітчизняну сировину в достатньому обсязі.

Ми в рамках ЄБА зараз концентруємося в першу чергу на тому, щоб знайти шлях, який давав би таку можливість деревообробному бізнесу: щоб наші вітчизняні підприємства були забезпечені сировиною. Потенційно таким шляхом можуть стати прозорі законодавчо встановлені правила ринку лісоматеріалів.

— Чи вистачає вам як виробникові вітчизняної сировини сьогодні? Як змінилася ціна на сировину після впровадження мораторію на експорт лісу-кругляку?

Богдан ЦУПРИК:

— Як не сумно, але ціна на українську сировину для вітчизняного виробника зросла. Здавалось би, що це абсолютно алогічно. З огляду на те, що з закриттям одного з магістральних каналів збуту, продукції мало б утворитися на ринку в надлишку. І переробними теж вважають ситуацію парадоксальною. Але об’єктивні реалії такі.
Ряд компаній – українських та іноземних, інвестували в деревообробку в Украйні. Звичайно в першу чергу це торкнулося того сегменту, який споживав пиловник хвойних порід.

Відомо, що до введення мораторію на експорт лісу-кругляка, левова частка того, що Україна постачала на зовнішні ринки, - це був саме пиловник хвойних порід. На другому місці – технологічна деревина. Вона продовжила експортуватися під назвою «паливні дрова». І по цьому сегменту змін не відбулося.

Позитивно вплинув мораторій на переробників твердих порід деревини, як наприклад, дуба. Краще себе стали почувати виробники фанери. Правда і раніше, через те, що фанерна сировина берези та вільхи є дефіцитною в Україні, цей тип сировини практично не експортувався. Була своєрідна негласна домовленість: не варто нищити вітчизняних виробників фанери, експортуючи сировину, а треба пропонувати її внутрішньому клієнту.
Власне, основні інвестиції після впровадження мораторію було здійснено в переробку пиловника хвойних порід. З’явилося два великих виробництва і дуже багато порівняно невеликих – які споживають даний сегмент продукції.

Інвестори прийшли. Вони розраховували, що ліс буде дешевшати, або хоча б буде продаватися по тій ціні, яка була на момент впровадження мораторію. По факту, деревина суттєво подорожчала (і в гривні і у валютному еквіваленті), і підприємці або працюють в збиток, або з нульовим прибутком, в кращому випадку.

- Чому деревина подорожчала?

Б.Ц.: - Є офіційні пояснення: у зв’язку з тим, що останні два роки ліси в Україні почали активніше хворіти, лісові господарства змушені були зконцентруватися на вирубці хворих дерев. Відповідно плани на заготівлю деревини були скореговані. Як результат – дефіцит здорового пиловника, і наслідок – підняття цін на нього.

Але ми не вважаємо, що це пояснення в повній мірі ілюструє причини подорожчання сировини.

По-перше, галузь не може працювати в такому напівавральному режимі – якщо виникла потреба в санітарних рубках, то ми скорочуємо заготівлю комерційної сировини. А що робити переробникам? Це абсолютно неправильна позиція.

Є також думка, що лісова галузь під прикриттям проблеми вирішила покращити своє фінансове становище. Тому що коли з’явилося більше споживачів, то підігріваючи ажіотажний попит, можна піднімати ціну. Наприклад, виставити на аукціони не увесь обсяг пиловника, а частину, імітуючи дефіцит.

В Україні заготівля лісу досі відбувається не достатньо прозоро для учасників ринку. Має бути чітко на сайті Держлісагенства задекларовано які обсяги і сортимент лісоматеріалів по областях, поквартально у 2019-му році буде заготовлено. Тоді переробникам можна прогнозувати свою роботу, а також при потребі пропонувати корекцію цих планів для кращого поєднання з потребами ринку.

- Богдане, якщо не усі обсяги виставляються на аукціони, то мораторій породив тіньовий оббіг деревини на внутрішньому ринку?

Б.Ц.: - Ні. Це не тіньовий ринок. Ця деревина не пішла в продаж нелегально. Вона просто чекає на складах, або взагалі на корені своєї черги. І мораторій тут ні до чого. Просто намагання розкрутити ціну.

- Тобто ви хочете сказати, що лісгоспи зумисно перетримують деревину, платять за охорону, щоб продати її дорожче?

Б.Ц.: - Деревина на аукціонах продається в момент, коли вона ще на корені і не вимагає додаткових витрат, а сформована на аукціоні, штучно завищена ціна, стає «ринковою» і за цією ціною невиставлені обсяги продаються тим же учасникам ринку. Тому це точно не є підставою звинуватити лісгоспи в тому, що вони торгують деревиною поза легальним ринком. Так, певні зловживання можливі але доказів цього ні у мене, ні у вас нема.

Я переконаний, що всі подібні питання зніме прозорий баланс заготівлі лісосировини і її споживання деревообробною галуззю в Україні. А також пропозиція всієї деревини учасникам ринку.

- Євгене скільки підприємств в комітеті мають проблеми з закупкою деревини?

Є.К.: - Усі. Але зараз переважно з ціною деревини.

Б.Ц.: - Сьогодні ціни знижуються на всю деревообробну продукцію. На щось вони сповзають. На щось – падають. А на певні групи просто обвалилися. Тренд на пониження спостерігається як на внутрішньому ринку, так і в регіональному та світовому масштабах. Це вимагає відповідного пониження вартості деревини як основної сировини для деревообробки. Лісівники не дуже спішать це робити мотивуючи це надмірним оподаткуванням з боку держави.

УКРАЇНА ЕКСПОРТУВАЛА ПАЛИВНІ ДРОВА, А ЄВРОПА ПРИЙМАЛА «ДІЛОВУ ДЕРЕВИНУ»

- Минулого року група британських екологів оприлюднила гучне розслідування, в якому фігурували фірми зі світовим ім’ям, які за висновками авторів, брали участь у контрабанді лісу кругляка з України. Прокоментуйте, будь ласка, свою позицію щодо таких серйозних обвинувачень. Та на скільки фактор контрабанди, на вашу думку, впливає на внутрішній ринок деревини в Україні. Можливо, саме тому ціна на сировину не впала?

Є.К.: – По-перше, саме дослідження дуже суперечливе. Дійсно є розуміння, що незважаючи на дію мораторію, експорт ділової деревини не припинився, а продовжувався під виглядом інших матеріалів, наприклад, паливних дров, на які не поширюється дія мораторію. Що у свою чергу створювало дефіцит сировини та відповідно підвищення цін на неї.

Але на скільки об’єктивні самі дослідження – важко судити. Адже фактом, який би це підтверджував, мали б стати судові справи. А цього ми не бачимо.

- Але ж так само не має судових позовів за наклеп?

Є.К.: - На круглому столі в Верховній Раді, де розглядалась ця проблематика, були представники галузі, переробники, науковці, представники посольства Австрії, компанії цієї держави теж фігурували в дослідженні. Так от в цілому учасники різко негативно оцінили це дослідження з точки зору подачі інформації, доказової бази.

Одним з джерел інформації, на основі якого робились висновки та обвинувачення, був порівняльний аналіз митних статистик України та ЄС. Виявилося, що Україна експортувала паливні дрова, а Європа приймала ділову деревину. Але є об’єктивні речі, які можуть це пояснювати. Наприклад, невідповідність стандартів. Наприклад, в Україні діяли ще радянські системи стандартизації лісоматеріалів до початку 2019 року.

«ЛІСОВА ГАЛУЗЬ НЕ ПОТРЕБУВАЛА РЕФОРМ»

- Ми в активній фазі реформування лісової галузі. Одним із її етапів влада назвала приватизацію лісгоспів. Ви виступили проти цього року. Поясніть чому?

Б.Ц.: - Лісова галузь, в принципі, не потребувала радикальних реформ. Є певні рекомендації з ЄС, які стосуються аспектів контролю, а не ведення господарської діяльності. Галузь мала свої проблеми, але вони були пов’язані не зі структурною організацією галузі. В останні роки слово «реформа» викликає в людей алергію, тому що часто ініціювались «реформи заради реформ». Або реформи заради інтересу вузького кола осіб.

Проблема лісу у відсутності державної політики. Має бути розуміння для чого нам ліс, як ми з ним працюємо. От наприклад, має бути розуміння, що переробка деревини в середині країни – це вигідніше, ніж експортувати ліс кругляком. Переробка лісосировини в середині дає в десятки разів більший мультиплікативний ефект для економіки України, аніж просто експорт, навіть за на 10, 20, 30 євро дорожчою ціною. Хоча на сьогодні, внутрішні українські ціни на деревину суттєво вищі цін сусідніх країн. І це позбавило деревообробників конкурентоздатності не тільки на світових ринках але й на внутрішньому. Це призвело до зменшення виробництва і, відповідно, попиту на деревину. В результаті дорога сировина не дає заробітку лісівникам, руйнує деревообробку, зменшує податкові надходження і зайнятість в галузі. Де ж тут державна стратегія?

- Державне лісове агентство ж досі у підпорядкуванні Міністерства аграрної політики та продовольства?

Б.Ц.: - Так. І я скажу, що це неправильно. Державне лісове господарство повинно мати більше самостійності. І потрібно повернути хоча б право законодавчої ініціативи.

- Ви підтримуєте ідею створення лісового міністерства в Україні?

Є.К.: - Ідея в тому, щоб об’єднати усі питання лісової галузі під одною парасолею.

Сьогодні Держлісагеснтво координує не всі лісгоспи, а лише ті, які йому підпорядковуються – це 70%. Тому ми не можемо говорити про баланс в цілому, бо 30% лісів знаходяться в іншому підпорядкуванні – військові ліси, комунальні, тощо.

Лише об’єднавши всі ці ліси у підпорядкування одному органу, ми зможемо говорити і про баланс, і про облік, і про державну політику в лісовій галузі.

- Повернусь до свого запитання – ви виступили проти приватизації лісгоспів. Чому?

Б.Ц.: - Є намагання певного кола осіб прихопити єдину абсолютно не прихоплену сферу в Україні – ліс. Була висунута відповідна ініціатива, яка зустріла суттєвий спротив і від лісівників, і від переробників. Тому що те, що пропонувалось, призводило до створення приватної монополії, яка зрештою зруйнує в підсумку і галузь переробки і якість життя громадян. Згодом було запущено другий сценарій – продемонструвати неефективність існуючої системи господарювання в лісі: державна неефективний власник, все розвалилось, і єдиний порятунок – віддати все в приватні руки. Інакше важко пояснити намагання нищити лісову галузь. Припинилось державне фінансування лісового господарства півдня та сходу України. Там ліси не несуть господарюючу функцію і, відповідно, держлісгоспи не можуть на себе заробляти, а відтак їх має підтримувати держава.

Лісовідновлення у всьому світі проводиться коштом держави. Україна припинила фінансувати цей напрямок. Натомість обклала лісівників подвійним оподаткуванням: рентні платежі і плата за землю одночасно.

Є.К.: - Держава виділяє кошти в рамках державних програм. Програма, в тому числі, щодо підтримки лісів півдня та сходу, а також фінансування відновлення лісів діяла до 2015 року. Вона закінчились. А нових прийнято не було. Тому що Уряд своїм рішенням заборонив розробку та затвердження нових програм.

Зараз є ще одна ініціатива – збільшити розмір % прибутку у вигляді дивідендів, які сплачують лісгоспи – як державні підприємства до державного бюджету з 75 до 90. Тому про інвестиції в розвиток чи придбання техніки говорити не доводиться.

Б.Ц.: - Те, що влада заганяє лісове господарство в неприйнятні фінансові обставини, зрештою призводить до непоправних наслідків для всієї економіки країни. Ми втрачаємо можливість формування потужного деревообробного кластеру.

- Є інвестиційний потенціал деревообробної галузі?

Б.Ц. – Потенціал є але, якщо держава не змінить свій підхід до лісового господарства, а лісове господарство, в свою чергу, до деревообробників, то розвитку нам точно не варто чекати.

Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Рубрика: Економіка
Газета: №60, (2019)

https://day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/paradoks-cina-zrosla

Алла Дубровик-Рохова
2 квітня, 2019 - 19:00

Далі...

У Хмельницькому СБУ викрила на хабарі посадовця Державної екологічної інспекції

Співробітники Служби безпеки України викрили на хабарі начальника одного із відділів Державної екологічної інспекції Хмельницької області.



Оперативники СБУ встановили, що чиновник вимагав від приватного підприємця, що займається деревообробкою, п’ятнадцять тисяч гривень. За вказану суму зловмисник обіцяв сприяти представнику комерційної структури уникнути відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства.

Правоохоронці затримали посадовця на одній з вулиць обласного центру після одержання всієї суми неправомірної вигоди.

У межах відкритого кримінального провадження за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України вирішується питання щодо повідомлення фігуранту справи про підозру в скоєнні злочину та обрання міри запобіжного заходу.

Заходи з викриття зловмисника проводились за участі працівників підрозділу захисту економіки поліції.

Тривають слідчі дії.

Прес-центр СБ України

Хмельницька область 05-кві, 2019, 11:09

https://provinciyka.rv.ua/21561-u-hmelnickomu-sbu-vikrila-na-habari-posadovcya-derzhavnoyi-ekologichnoyi-inspekciyi.html

 

https://zik.ua/news/2019/04/05/u_hmelnytskomu_na_habari_spiymaly_posadovtsya_derzhavnoi_ekologichnoi_1545197

Далі...

В Беларуси разработают стратегию развития мебельной отрасли

Минск, 23 марта. В Беларуси планируется разработать национальную стратегию развития мебельной отрасли.

Как сообщила пресс-служба концерна "Беллесбумпром", для дальнейшего развития отрасли как промышленного комплекса концерн в рамках госпрограммы "Белорусский лес" планирует создание подпрограммы "Мебельная отрасль". Ее целью должно стать определение перспективной стратегии развития этой отрасли в стране, содействие решению задач по сохранению и улучшению производственного потенциала мебельных предприятий, их технологической модернизации и созданию базы для поступательного развития и качественного преобразования.

В настоящее время в организациях концерна реализуется программа развития мебельного производства до 2020 года. Однако в этом процессе задействованы лишь предприятия, входящие в состав концерна. Поэтому сейчас прорабатывается вопрос о разработке стратегии развития мебельной отрасли в целом в стране.

"Развитие мебельного производства сегодня является драйвером роста деревообрабатывающей отрасли республики. Доля мебельной промышленности сегодня составляет более 30% в структуре экспорта всей продукции лесной и деревообрабатывающей промышленности", — отметили в концерне.

В последние годы в стране произошел значительный, в два раза, рост производителей мебельной продукции. Сейчас их более 1.200. В это число входят и крупные предприятия (большинство из них курирует концерн "Беллесбумпром"), и небольшие частные фирмы.

"Если говорить о лидерах в отрасли, то все они прошли значительную модернизацию в последние 10 лет. Сейчас у обновленной деревообработки есть все возможности доказать, что эта работа велась не зря. Лесопромышленный комплекс Беларуси работает уже на качественно новой основе, — отметила пресс-служба. — Увеличены объемы и глубина переработки древесного сырья внутри страны, исключен экспорт необработанной древесины. Введенные в строй плитные заводы дали толчок развитию мебельного производства, в том числе и частного".

Продукция с высокой добавленной стоимостью из Беларуси экспортируется в 60 стран. На экспорт поставляется более 70% от того, что производится. В прошлом году государственные и частные предприятия экспортировали более 85% произведенной продукции (к примеру, в 2013 году эта цифра составляла около 50%). Фактически за рубеж поставлено мебели в три раза больше, чем ввезено по импорту. Основными рынками сбыта выступают Россия, Польша и Казахстан. В последние годы планомерно растет экспорт мебели в страны Евросоюза. Так, с 2013 года в денежном выражении он вырос в 4,5 раза (с 41,3 млн долларов до 186,8 млн долларов).

В целом в прошлом году мебельные предприятия республики реализовали за рубеж продукцию более чем на 520 млн долларов.

"При этом потенциал для роста есть. В нашей стране имеется собственное сырье (почти 40% территории покрыто лесами), сформировавшаяся отрасль деревообработки, есть выход на рынок Евразийского экономического союза. Плюс идет планомерная работа по повышению инвестиционной привлекательности, цифровизации мебельных производств", — заметила пресс-служба.

Потенциал, имеющийся в мебельной отрасли республики, уверены в концерне, необходимо "систематизировать и развивать". Для этого нужен общий программный документ, стратегия. Концерн предлагает всем заинтересованным внести свои предложения, отметить проблемные вопросы, обозначить потенциальные направления развития мебельной отрасли в Беларуси.

23.03.2019 10:36 Экономика

https://belapan.by/archive/2019/03/23/997404/

Далі...

“Бучацьке лісове господарство» виготовило десять вагонів тріски на експорт

З кожним роком, переробка деревини набуває все більш вагомого значення в діяльності ДП “Бучацьке лісове господарство». До цього призвело багато чинників, один з яких введення мораторію на експорт необроблених лісоматеріалів. Введення мораторію стало рушійною силою для розвитку деревообробної галузі, як нашого підприємства, так і інших лісогосподарських підприємств України. Переробка деревини, дозволяє більш ефективно використовувати деревину.

Загально відомо, що рентабельність переробки деревини залежить від впровадження у виробництво нових прогресивних технологій та сучасного високоякісного обладнання.

Саме тому, цими днями ми спробували переробити лісопродукцію у тріску за допомогою подрібнювача на базі машини MAN. Щоб зменшити собівартість продукції ми завантажували одразу у вагони.

Загалом нам получилося завантажити 10 вагонів.

Саме такі новації та передовий досвід допомагають зменшити частку важкої фізичної праці у виробничому процесі, а також домогтися високої якості випущеної продукції, вимоги до якої постійно зростають.

Тому у перспективі встановлення на лісозаводі нового сучасного обладнання для виготовлення тріски.

09.03.2019

https://realno.te.ua/novyny/бучацьке-лісове-господарство-вигот/

Далі...

«Кожен 4-ий долар від експорту надходить з деревообробної галузі», - Олег Синютка під нас наради з лісівниками

Сьогодні, 6 березня, у Національному лісотехнічному університеті України відбулась обласна нарада з питань виконання завдань і заходів «Програми розвитку лісового господарства Львівської області на 2017 – 2021 роки».

«Левова частка нашого експорту – це продукти деревообробки. Кожен 4-ий долар від експорту надходить від деревообробної галузі. Мені приємно, що державі, у доволі непростих умовах вдалось відстояти прийняття мораторію на вивіз кругляка. Динаміка залучення інвестицій у деревообробну галузь сьогодні є найкращою за всі роки незалежності», - наголосив голова Львівської ОДА Олег Синютка.

Із доповідями виступили також начальник Львівського ОУЛМГ Анатолій Дейнека та генеральний директор ОКСЛГП «Галсільліс» Володимир Мельник.

Відтак, як повідомив Анатолій Дейнека, загальні обсяги відтворення лісів за 2018 рік склали 2264 га. Зокрема, створено 1145 га лісових культур. Природне поновлення лісів забезпечене на площі 1119 га, що становить 49% від всього обсягу лісовідновлення.

Для забезпечення підприємств управління високоякісним лісовим насінням, утворення його 5-8 річного запасу, в структурі Львівського ОУЛМГ створене спеціалізоване державне підприємство «Львівський лісовий селекційно - насіннєвий центр» - єдине в Україні, яке забезпечене сучасним технологічним устаткуванням для переробки і зберігання лісового насіння.

Значна робота проводиться для забезпечення всіх видів лісокультурних робіт високоякісним садивним матеріалом основних лісоутворюючих порід – в області функціонує мережа лісових розсадників в кількості 163 одиниць загальною площею 110 га, де вирощується понад 12 млн сіянців і саджанців.

Суспільство | 06-03-2019, 18:31

http://www.mediastar.net.ua/80257-kozhen-4-iy-dolar-vd-eksportu-nadhodit-z-derevoobrobnoyi-galuz-oleg-sinyutka-pd-nas-naradi-z-lsvnikami.html

Далі...

Синютка закликав затримувати причетних до нелегальних пилорам родичів чиновників і прокурорів

Із 707 пилорам на Львівщині 388 працюють без дозвільних документів

Олег Синютка півтора року безуспішно бореться з нелегальними пилорамами

За нелегальним розпилюванням лісу на Львівщині можуть стояти найближчі родичі голів РДА, прокурорів та інших посадовців. Про це у понеділок, 4 березня, на апаратній нараді у ЛОДА заявила голова Громадської ради при СБУ Галина Янко. Вона звернулася до Олега Синютки з проханням активізувати боротьбу проти роботи нелегальних тартаків на території області.
«Олеже Михайловичу, давайте говорити правду. Зараз переді мною список лісопильних об'єктів. Я по прізвищах я бачу, що тут і сини голів РДА, і колишні прокурори, і їхні родичі, і навіть громадські активісти», – заявила під час виступу Галина Янко.

У відповідь Олег Синютка заявив, що недоторканих серед чиновників нема, і доручив правоохоронцям прискорити перевірку діяльності пилорам.

У коментарі ZAXID.NET Галина Янко розповіла, що не може поки оприлюднити список імен власників нелегальних пилорам, оскільки триває перевірка інформації. Водночас вона уточнила, що один із фігурантів списку має прізвище Дицький - прокурор Михайло Дицький у 2015 році очолював Самбірську місцеву прокуратуру.

Безуспішна боротьба ЛОДА проти нелегального розпилювання деревини на Львівщині триває з осені 2017 року. Саме тоді Олег Синютка доручив підлеглим та правоохоронцям перевірити всі пилорами на Львівщині. У своїй доповіді в ЛОДА 4 березня начальник Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека повідомив, що на території області функціонує 707 об’єктів лісопилення.

З них 503 є активними, а 204 не здійснюють такої діяльності. Із об'єктів, що працюють, 184 мають різноматнітні порушення. Терміни усунення цих порушень давно минули.
Анатолій Дейнека повідомив, що припинити діяльність нелегальних пилорам можливо за сприяння низки державних та приватних структур: Головного управління ДФС у Львівській області, Державної екологічної інспекції, департаменту екології ЛОДА, ДСНС, ПАТ «Львівобленерго», Держгеокадастру, ДАБІ та Державної служби України з питань праці.
За словами Анатолія Дейнеки, саме ці структури надають дозволи та регулюють діяльність пилорам на Львівщині. Головний лісівник Львівщини назвав «проблемними» територіями Старосамбірський, Сокальський, Турківський та Яворівський райони.

У відповідь голова ЛОДА заявив, що відповідати за незаконну діяльність пилорам мають голови РДА і сам Анатолій Дейнека.

«Я сьогодні на нараді з головами РДА казав, що їх і Анатолія Михайловича прокуратура Львівської області має запитати, чому ми півтора року розказуємо про те, що пилорами працюють без документів. У Старосамбірському районі 114 пилорам пиляють без документів, і ніхто нічого не робить», – сказав Олег Синютка.

«Шановні, якби це залежало від Дейнеки – повірте, давним-давно вже був би порядок. Або Дейнеки б не було», – відповів на звинувачення у свій бік головний лісничий Львівщини.

Жоден з присутніх на нараді посадовців не озвучив плану боротьби з нелегальними пилорамами на Львівщині (фото ZAXID.NET)

Водночас керівники державних служб у Львівській області під час наради теж намагалися зняти з себе відповідальність за незаконне розпилювання лісу. Зокрема, до полеміки вимушено приєднались начальник Державної екологічної інспекції у Львівській області Микола Маланич та керівник ПАТ «Львівобленерго» Володимир Матвіїшин.

На питання, чому екологічна інспекція не припиняє роботу незаконних лісопильних об'єктів, Микола Маланич пояснив, повноваження його структури «не передбачають припинення діяльності». Водночас керівник «Львівобленерго» розповів, що попри порушення в роботі пилорам, його відомство не може відключити їх від електроенергії, позаяк вони підключені законно.

«Олеже Михайловичу, якби не було що різати, вони б не працювали», – пояснив ситуацію голові ЛОДА Володимир Матвіїшин.

Керівники решти згаданих у доповіді Анатолія Дейнеки структур теж не озвучили плану боротьби з нелегальними пилорамами. Наприкінці наради Олег Синютка заявив, що дає підлеглим місяць на виправлення ситуації.

«Крайніх ми сьогодні визначили: ДФС, екологія, «Львівобленерго, Держпраці, Держгеокадастр і Держлісагенство. Через місяць спробуймо цих крайніх перенести в іншу площину», – підсумував голова ЛОДА.

Нагадаємо, що восени 2018 року екологи виявили масову незаконну вирубку лісу в Дністрянському лісництві Старосамбірського району. Незаконні рубки цінних порід дерев впродовж року також виявляли у Дрогобицькому, Турківському та інших районах області.

https://zaxid.net/sinyutka_zaklikav_zatrimuvati_prichetnih_do_nelegalnih_piloram_rodichiv_chinovnikiv_i_prokuroriv_n1476833?fbclid=IwAR0h6bnZthn7mWrdjhXbCMu6mJxRRWCpDzWwid6zvVmdI_1UUeSuGcnv9mE

Далі...

Пресс-конференция на тему: Tender Together

Три ассоциации совместно разработали пошаговую инструкцию для малого и среднего бизнеса по участию в торгах за рубежом. Инструкция была разработана в рамках грантового проекта от правительства Швейцарии, который реализуется тремя ассоциациями.

Украинская ассоциация мебельщиков совместно с Украинской ассоциацией визуальной индустрии и Донецкой торгово-промышленной палатой разработали пошаговую инструкцию для представителей малого и среднего бизнеса, которая поможет небольшим компаниям подготовиться к участию в торгах за рубежом. Об этом во время пресс-конференции в УНИАН сообщил председатель экспертной платформы Украинской ассоциации мебельщиков Дмитрий Патис, который представил отчет по грантовому проекту от правительства Швейцарии «Повышение уровня сотрудничества и доверия при совместном участии в международных и национальных государственных закупках», который реализуется тремя ассоциациями. «Для мебельной отрасли очень важно переориентировать рынок. Много лет мы были ориентированы на Россию и Казахстан, которые сейчас недоступны, и нам очень важно сейчас вывести компании на другие рынки », — сказал он. По словам Патис, для того, чтобы это сделать, компании должны уметь готовиться к участию в тендерах на внешних рынках и знать правила, по которым они будут играть. «Нашим компаниям часто приходят предложения об участии в тендерах, но как с ними работать и даже с чего начать — никто не имеет представления», — подчеркнул он.

Эксперт грантового проекта по тендерным закупкам Анна Севостьянова отметила, что на помощь малому и среднему бизнесу было разработано методическое пособие, содержащий пошаговую инструкцию, что нужно делать при проведении закупок. «В Украине очень малый опыт участия малого и среднего бизнеса в международных торгах, а инструкция поможет повысить конкурентоспособность отечественной продукции на международных рынках», — пояснила она.

В свою очередь, юрист, эксперт грантового проекта Юлия Стриковська отметила, что очень многие представители малого и среднего бизнеса, которые могли бы участвовать в международных тендерах, но им нужно объединяться, чтобы победить в тендере. «При разработке инструкции задача стояла — предложить модели, которые помогли субъектам малого и среднего бизнеса объединиться, и для этого мы проанализировали законодательство ЕС и Украиной, чего раньше никогда не делалось», — сказала она.

Как пояснил эксперт грантового проекта по тендерным закупкам Тарас Шимко, в методическом пособии, составленном на основе анализа данных из открытых источников Евросоюза, показано, какой объем рынка сегодня открыто для компаний не только в мебельной отрасли, но и в принципе для экономики Украины. «Этот инструмент открывает большие перспективы и возможности для той части украинского бизнеса, которая занимается производством, переработкой и выпуском готовой продукции с высокой добавленной стоимостью», — подчеркнул он. По словам Шимко, проведен анализ данных показал, что возможностей на внешних рынках много, единственное, что сдерживает украинские компании, — это непонимание самих процедур участия в тендерах, а также собственных возможностей конкуренции.

Говоря о проекте, Патис отметил, что представленные результаты являются итогом первого триместра в рамках грантовой программы в год и служат базисом для выработки практических результатов со стороны участников рынка. Представитель посольства Швейцарии в Украине Виктор Шуткевич отметил, что на финансирование проекта их вдохновило то, что как в Швейцарии, так и в Украине лес играет не последнюю роль, он создает дополнительную стоимость и рабочие места.

Для участия в пресс-конференции приглашены: Дмитрий Патис, председатель Экспортного Платформы Ассоциации «УАМ»; Юлия Стриковська, юрист, эксперт грантового проекта; Анна Севостьянова, эксперт грантового проекта по тендерным закупкам; Тарас Шимко, эксперт грантового проекта по тендерным закупкам; Андрей Аннопольский, куратор грантового проекта от Ассоциации «УАВИ»; Виктор Шуткевич, заместитель директора / Координатор проектов Швейцарского бюро сотрудничества в Украине. Справка УНИАН.

Проект «Повышение уровня сотрудничества и доверия при совместном участии в международных и национальных государственных закупках» стартовал 1 ноября 2018 и рассчитан на 1 год. Гранты на сумму 1 млн 242 тыс. Грн были выделены правительством Швейцарии. Целью программы является создание организационной и юридической модели для участия малого и среднего бизнеса в международных и национальных государственных закупках, а также улучшение работы объединений малого и среднего бизнеса. Одним из условий предоставления гранта было создание консорциума, именно поэтому в программе участвует объединения трех компаний.

Подробнее читайте на УНИАН: https://press.unian.ua/…/10459614-tri-asociaciji-spilno-roz…

26-02-2019 УАМ

http://uafm.com.ua/ru/pres-konferentsiya-na-temu-tender-together/

Далі...