Жителі гірських регіонів України все частіше б’ють на сполох з приводу масового вирубування лісів.
За радикальними прогнозами, вже за десять років у Карпатах може не залишитися лісу попри мораторій на вивіз необробленої деревини за кордон, що набув чинності в листопаді минулого року, пише у своїй статті на сайті Zbruc Тарас Базюк.
Прокуратура констатує факт, що вирубка лісів набула масового та постійного характеру. Водночас представники лісового господарства заявляють, що такі апокаліптичні прогнози не мають під собою підстав, бо вирубки проводять згідно зі державними нормативами і на місце зрубаного лісу садять новий. А уряд тим часом готує зміни до закону, яким хоче скасувати мораторій на експорт.
Не повторити румунський досвідЦього місяця селяни із Верхнячки Сколівського району постали проти вирубки лісу в околицях села – на в'їзді у гори люди встановили шлагбаум і не пропускали лісовози. Горяни кажуть, що через масовану вирубку лісу, в їхніх криницях пропадає вода, а ріка Стрий сильно зміліла. Відтак вимагають заборонити вирубку бодай на кілька років.
Ясно що це не перший і не єдиний тривожний сигнал про стан лісів у Карпатах. У березні ж таки Канал-24 оприлюднив аерозйомку українських гір, з якої видно, що вирубка лісу йде дуже активно.
Жителі гірських районів стверджують, що з такими темпами вирубки, за десяток років Карпати можуть залишитися без лісів. Екологи не налаштовані настільки радикально, але вважають, що ситуацію треба змінювати. У недавньому листі прокуратури Львівської області до Львівської обласної ради зазначено, що "упродовж останнього часу внаслідок складної соціально-економічної ситуації та паралельного послаблення контролю з боку органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, незаконні рубки на території Львівщини набули повсякденного та масового характеру". За даними прокуратури, в 2013-16 роках розпочато 440 кримінальних проваджень за фактами незаконних рубок та знищення лісових насаджень, сума збитків в яких сягнула майже 20 млн грн.
Експерти бояться, щоби Україна не повторила сумного румунського досвіду – у сусідній країні за даними ЗМІ, упродовж останніх 20 років через незаконну вирубку лісу було втрачено близько 80 мільйонів кубометрів деревини на суму близько п'яти мільярдів євро.
Свого часу міжнародна екологічна організація "Грінпіс" оприлюднила дані, згідно з якими, в проміжку між 2000 та 2011 роками в Румунії зникали три гектари лісу на годину, а випадки незаконної вирубки фіксувалися щодня.
Водночас директор Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолій Дейнека запевняє, що ситуація з лісами в Карпатах далека від критичної, а заяви про зникнення лісів упродовж десяти років не мають під собою підстав.
Держава не може собі дозволити в теперішній економічній ситуації, щоби пропадали такі значні обсяги відновлювального природного ресурсу, якщо їх можна використати в економіці і з них держава отримувала дохід "Хочу зазначати, що у нас немає загрози того, що за 10 років всі ліси у нас будуть зрубані. Це цілком нефахове твердження, яке не має під собою жодної статистичної чи раціональної основи. Ми маємо сьогодні стиглі та пристигаючі деревостани, які поступають в рубку. 47% деревостанів виключені із розрахунку головного користування – це ліси природно-заповідного фонду, особливо, захисні ліси, тобто ліси захисних категорій. А експлуатаційна частина у нас становить майже 53%. Саме в них і проводяться лісозаготівлі" - заявив він у коментарі "Z".
За словами Анатолія Дейнеки, вирубки можна було би й не проводити, але він переконаний, що держава не може собі дозволити в теперішній економічній ситуації, щоби пропадали такі значні обсяги відновлювального природного ресурсу, якщо їх можна використати в економіці і з них держава отримувала дохід.
"Якщо навесні посадили картоплю, то чи восени добрий господар її не збирає? Теоретично, можна залишити на зиму, але навіщо? У лісі урожай збирають раз на 100 років, бо вік основних лісоутворюючих порід починається від 70 і до 120-140 років. Тому зараз абсолютно немає загрози того, що за декілька років будуть зрубані ліси і для нащадків не буде лісу на майбутнє. Ця теза цілком неправильна" - переконує керівник управління.
Санітари лісуЗа даними прокуратури області, минулого року незаконні вирубки завдали збитків на суму понад 9 мільйонів гривень. Анатолій Дейнека каже, що рівень незаконних рубок на Львівщині є незначний – на приблизно 1,3 млн кубометрів деревини, яку минулого року заготували всі офіційні лісокористувачі припало майже 5 тисяч кубометрів незаконних рубок. На його думку, головною причиною незаконних вирубок є та страшна бідося, в якій живуть мешканці гірських районів – часто крадіжка лісу є чи не єдиним способом прогодувати родину. Щойно поліпшиться економічне становище жителів цих районів, крадіжок стане менше, переконаний пан Дейнека.
Натомість представник міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина" Олексій Василюк вважає, що проблема далеко не в незаконному вирубуванні лісу. У коментарі "Z" він сказав: "жахливі рубки у переважній більшості як раз є контрольованими".
"На них є всі дозволи з боку відповідних органів, які формально відповідають всім вимогам законодавства. Найпоширенішою схемою є "санітарні рубки". Лісники вирішують, що ліс "хворий" і тому його треба зрубати. Відсоток таких рубок кожен рік зростає навіть в офіційній статистиці. Тому безперечно рубки треба обмежувати" - пояснив Олексій Василюк.
Проблема далеко не в незаконному вирубуванні лісу: "жахливі рубки у переважній більшості як раз є контрольованими" Така ж думка й експерта-лісовода Віталія Майбороди, який у своїй розповіді на Youtube каже, що санітарні вирубки є одним із способів обійти закон. Він стверджує, що знає про непоодинокі випадки, коли діють за такою схемою: якщо є ділянка з всихаючими деревами, то разом з нею під санітарну вирубку відводять ще й площу здорового лісу.
Зі свого боку Анатолій Дейнека від такої схеми відхрещується. Каже. що його підприємство проводить санітарні рубки згідно із законом та цілком прозоро – усі дозволи на вирубування лісу та плани санітарних вирубок оприлюднені на сайті управління та на сайтах окремих лісових господарств. За його словами, кожен хто хоче може переглянути ці дані, або навіть взяти участь в оглядах дерев, що підлягають такій вирубці.
"Багато хто каже, що в санітарні рубки відводять здорові дерева. Щоби цього уникнути і забезпечити громадський контроль ми передбачили участь громадськості у проведенні огляду дерев" - запевняє він.
За словами пана Дейнеки, однією з проблем карпатських лісів зараз є всихання смереки, яку колись насадили замість ялиць та буків. Лісівник відзначає, що це проблема загальноєвропейського чи навіть світового масштабу і управління має спеціальну програму, в рамках якої вирубують всихаючі смереки, площі якої на Львівщині становлять понад 20 тисяч гектарів, а на її місце висаджують місцеві породи – бук та ялицю.
"На сьогодні ніхто іншого способу як зрубати ці ліси не придумав. Тому коли ми десь бачимо зрубані схили в Карпатах, то це передовсім зрубані всихаючі смерекові деревостани. Я готовий їхати з будь-ким у гори – з представниками ЗМІ, громадськості та місцевими жителями показувати та доводити до розуміння людей, чому саме так робиться" - зазначив Дейнека.
Також чиновник наголошує, що у державних лісгоспах на всіх вирубках в наступні два роки проводяться відновлювальні заходи – висаджують новий ліс. За даними управління, починаючи з 2000 року створено 1565 га нових лісів за кошти обласного фонду охорони навколишнього природного середовища обласного бюджету.
Якщо посадити такі самі площі лісу замість зрубаного, то молодняк зможе виконувати захисні функції лише за кілька десятків років, а отже вразливість лісу та гір стає більшою і негативні наслідки для екосистеми зростають Натомість пан Майборода твердить, що в цьому питання є заковика, бо молодий і стиглий ліс – це зовсім не одне і те ж. За його словами, навіть якщо посадити такі самі площі лісу замість зрубаного, то молодняк зможе виконувати захисні функції лише за кілька десятків років, а отже вразливість лісу та гір стає більшою і негативні наслідки для екосистеми зростають.
З цією думкою погоджується і Олексій Василюк. За його словами, втрата лісів на великих площах призводить до зміни вікового складу лісу загалом, відтак тотальне омолодження лісу стане причиною втрати здатності лісів до надання більшості екосистемних послуг і створення одновікових насаджень, більш вразливих до хворіб і шкідників.
За його словами, вирубування лісів, окрім втрати біорозмаїття, призводять до збільшення вірогідності повеней через порушення здатності лісами стримувати атмосферні опади та збільшення вірогідності селевих потоків і зсувів з огляду на те, що відсутність лісу призводить до послаблення структури ґрунтового покриву. Крім того, вирубка лісу призводить до пошкодження структури ґрунтового покриву.
Мораторій хочуть скасувати
Навесні минулого року Верховна Рада ухвалила десятирічний мораторій на експорт необроблених лісоматеріалів: з 1 листопада ввели в дію заборону на вивезення за кордон усіх деревних порід крім сосни, на яку мораторій мав би поширитися із початку січня.
Таким чином експорт дерева з Карпат звівся до мінімуму. Анатолій Дейнека повідомив, що державні лісгоспи переробили в минулому році лише 160 тисяч кубометрів деревини, що становить 16% від усієї заготовленої. Решта продана на біржових аукціонах для лісопереробних підприємств України.
А тим часом експерти постійно твердять, що заборону обходять, проводячи косметичну обробку дерева чи маскуючи під дрова, адже українська деревина має постійний попит у Європі, яка свої ліси пильно береже і давно ввела жорсткий контроль за вирубкою на своїй території. У згаданій вже Румунії незаконна рубка 1 гектара лісу офіційно класифікується як загроза національній безпеці.
Заборону обходять, проводячи косметичну обробку дерева чи маскуючи під дрова, адже українська деревина має постійний попит у Європі, яка свої ліси пильно береже Віталій Майборода вважає, що питання махінацій під час вирубки лісу та його експорту в Європу "кришується" на найвищому рівні, оскільки йдеться про дуже великі суми грошей. На його думку, це підтверджує той факт, що з 2014 року "Кабмін продовжує заборону на перевірки лісів з боку екологічній інспекції і зараз вона продовжена до кінця 2016".
Про посилений інтерес до дерев’яної теми свідчить і те, що у Верховній Раді уже зареєстровано проект, яким уряд пропонує скасувати заборону на експорт лісу. Крім того, уряд пропонує запровадження прозорого механізму аукціонів із продажу необробленого лісу, він має відбуватися у два етапи:
- для резидентів України без права подальшого експорту (таким чином, продукція гарантовано потрапить до українського виробника);
- незатребуваний обсяг після проведення аукціону для резидентів пропонується для нерезидентів України - на експорт.
Законопроект передбачає обов'язковий продаж усього промислового обсягу деревини тільки через аукціон, без "прямих" договорів. Водночас у проекті зазначено, що експортерами необробленого лісу можуть бути тільки постійні лісокористувачі щоб прибрати посередників, які занижують ціни в лісгоспах. Пропонується врегулювати й питання сертифікації деревини, що ускладнить продаж краденого лісу.
На думку представника організації "Екологія-Право-Людина" Петра Тєстова, врегулювати питання вирубування лісів – як незаконного, так і в рамках закону, але надмірного для довкілля, можна при допомозі кількох механізмів. Перший – реальна відповідальність за порушення законодавства, бо зараз "є лише поодинокі випадки, коли за нелегальну порубку лісу відповідають як безпосередні виконавці, так і лісники, які повинні цей ліс оберігати". А крім того – створення нових об’єктів природно-заповідного фонду України, бо на цих територіях рубки лісу обмежені законодавчо.
31.03.2016 15:50 UKR.OBOZREVATEL.COM
Роман Олійник.
