Трудові колективи десяти державних лісгоспів Херсонщини готуються до страйку через невиплату заробітної плати.
Торік її уже затримували майже на два місяці, але після попередження профспілкової організації про можливість масових акцій протесту гроші на погашення заборгованості у державному бюджеті таки знайшли. Тепер ситуація знову погіршується: з початку січня лісгоспи взагалі не отримали ні копійки фінансування, і час виплати авансу вже пропустили. Але затримка авансу – то «квіточки».
Начальник управління лісового та мисливського господарства Віктор Тищенко повідомив кореспондента «Голосу України», що з січня гроші на фінансування лісгоспів краю з державного бюджету не надходять взагалі! Хоча потреба в них на нинішній рік складає 56 мільйонів гривень. «Втрутитися в ситуацію ми попросили депутатів обласної ради. На сесії наш лист уже зачитували. Облрада готує звернення до уряду з проханням чимшвидше відновити фінансування лісівництва у краї», - каже Віктор Тищенко.
Минулого року лісгоспи Херсонщини висадили сімсот гектарів нового лісу, і щороку до того площа «зелених легень» області зростала на 600 -1,5 тисяч гектарів. Якщо зараз гроші не надійдуть, то й висаджування молодих сосонок під час лютневих «вікон» також не почнеться, а треба ж засаджувати старі згарища в піщаних дюнах, аби там не здіймалися руйнівні суховії. Але найстрашніше те, що припинилася закупівля пального для пожежної техніки – тільки-но розтануть сніги, і сонце підсушить глицю в рукотворних лісах, там знову почнуться пожежі. І якщо з ними не боротися, то ліси на території Олешківської пустелі можуть вигоріти за якийсь тиждень.
При Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства створять громадську раду. Установчі збори відбудуться 10 березня 2016 року в приміщенні актового залу управління (м. Ужгород, вул. Собранецька, 156).
Участь в установчих зборах можуть взяти кандидати, делеговані від інститутів громадянського суспільства (громадські об’єднання та організації, релігійні, благодійні організації, творчі спілки, професійні та їх об’єднання, асоціації, організації роботодавців та їх об’єднання, недержавні засоби масової інформації), які зареєстровані в установленому порядку і провадять діяльність на території України та діяльність яких відповідає видам діяльності, передбаченим Положенням про Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства та Лісовим кодексом України.
Інститут громадянського суспільства незалежно від своєї організаційної структури та наявності місцевих осередків (відокремлених підрозділів, філій, представництв, місцевих організацій тощо) для участі в установчих зборах делегує одного представника, який одночасно є кандидатом на обрання до складу Громадської ради.
До складу Громадської ради не можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, які є народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної республіки Крим та місцевого самоврядування.
Подання документів необхідно здійснювати з 25 січня по 8 лютого в паперовому вигляді (особисто або засобами поштового зв’язку) за адресою: м. Ужгород, площа Народна 5, 3 поверх, 47 каб. (час роботи: 9.00-17.00 год., вихідні дні: субота-неділя); та в електронному вигляді на адресу: zakproflis@mail.ru.
Днями Сумщина стала одним з регіонів, що потрапили до снігового полону. Починаючи з 18 січня зима щедро сипала снігом, вкриваючи землю пухкою холодною ковдрою, товщина якої подекуди сягала до двох метрів. У боротьбу зі стихією включилися всі наявні обласні снігоочисні ресурси. Лісогосподарські підприємства Сумського ОУЛМГ на стали осторонь загальнообласних проблем, а поряд з іншими стали визволяти з снігового полону населені області.
«У понеділок, 18 січня, сніг засипав автомобільні шляхи настільки, що зупинився громадський транспорт, мало того, люди у віддалених селах по декілька днів були без хліба. Тому наші лісгоспи не лише визволяли від снігу території підприємств, лісовозні шляхи та під'їзди до садиб своїх працівників, а й постійно працювали на розчистці населених пунктів та автомобільних шляхів», - прокоментував допомогу лісгоспів начальник Сумського ОУЛМГ Віктор Чигринець.
У боротьбу зі снігом включилися всі без винятку 12 підприємств управління, всього для розчистки населених пунктів та автомобільних шляхів лісгоспи задіяли 46 одиниць спеціальної та пристосованої техніки.
На охорону лісів Сахалінської області від пожеж у 2016 році виділять 388 300 000 рублів, це більше, ніж торік, повідомили РІА «Сахалін-Курили» в міністерстві лісового та мисливського господарства острівної регіону.
З них 346 100 000 рублів піде на моніторинг та гасіння пожеж, 3400000 рублів - на протипожежне облаштування лісів і 38800000 рублів - на придбання техніки та обладнання.
У 2015 році на заходи щодо охорони лісів від пожеж було направлено 302 700 000 рублів. Гроші пішли на протипожежне облаштування лісів, пропаганду, профілактичні випалювання, моніторинг пожежної небезпеки, гасіння пожеж, будівництво лісопожежних станцій.
Під контролем лісоохорони випалено 3 тис. 640 га сухої трави. Побудовано 90 км доріг протипожежного призначення. Влаштовано 260 км мінералізованих смуг.
У 2015 році на Сахаліні справили 316 тис. Кубометрів необробленої деревини. Це дещо менше, ніж у 2014 році. Такі попередні підсумки минулого року, повідомили РІА «Сахалін-Курили» в обласному міністерстві лісового та мисливського господарства.
А ось хвойного лісу в минулому році заготовили більше, ніж раніше - 229 тис. Кубометрів. Збільшилося і виробництво пиломатеріалів - 77 тис. Куб.м. Лісогосподарська галузь принесла в бюджет регіону 92500000 руб. податків.
У 2015 році в області збудовано та введено в експлуатацію п`ять дерев'яних житлових будинків на 42 квартири загальною площею 2,4 тис. Кв.м. У стадії будівництва зараз знаходиться ще 4,4 тис. Кв. м екологічного житла. У міністерстві підкреслюють, що сахалинские будівельники освоїли технологію зведення будинків з профільованого сухого бруса.
Підприємства лісопромислового комплексу сьогодні повністю закривають внутрішній ринок області по лесоматериалам і могли б збільшити обсяг випущеної готової продукції при наявності покупця, зазначають у міністерстві.
У перспективі в лісопромисловому комплексі Сахалінської області планується організувати виробництво сухих просочених і клеєних пиломатеріалів, а також домокомплектов.
ЧЕРКАСИ. 24 січня. УНН-Центр. Обласне управління лісового та мисливського господарств збільшило реалізацію деревини на 13% переважно за рахунок зростання ціни. І це попри те, що експорт цього року знизився вдвічі. Про це повідомили в Черкаському ОУЛМГ, інформує УНН-Центр.
За рівнем зарплати та соціальних виплат підприємство – у трійці кращих лісгоспів України.
Також лісництво придбало нову техніку, відремонтувало шишкосушарку у Русько-Полянському лісництві.
Однак є і негативні моменти. Наразі триває всихання лісів поблизу Черкас. Лісництву вдалося значно скоротити вражені площі, однак локалізувати так і не вдалося.
Белорусское общество охотников и рыболовов проводит эксперимент по закреплению охотников за охотугодьями
Такая практика существовала еще в советские времена. Аналогично ведется охотничье хозяйство в настоящее время в ряде государств с развитым охотничьим хозяйством — в Польше, Литве, Эстонии. Об этом рассказал председатель РГОО «Белорусское общество охотников и рыболовов»Юрий Шумский 14 января на встрече с членами общества Вороновщины. В мероприятии принял участие начальник Государственной инспекции охраны животного и растительного мира при Президенте Республике Беларусь Сергей Новиков, а также руководители соответствующих областных ведомств.
Закрепление охотников за охотугодьями предусмотрено Концепцией развития охотничьего хозяйства в Беларуси, утвержденной в октябре 2014 года. Концепция предусматривает разделение охотугодий на три вида: под коммерческие цели, для некоммерческого использования (для охотколлективов) и общедоступные государственные.
Зарубежный опыт показывает эффективность такого ведения охотничьего хозяйства, когда сами охотники максимально вовлечены в деятельность и вкладывают в это собственные средства. Именно такую систему пытаются внедрять и наши специалисты, чтобы охотники, члены первичного охотколлектива закреплялись за соответствующими угодьями, платили за них аренду и отвечали за свою территорию. В этом случае они будут чувствовать себя хозяевами и будут лично заинтересованы и в поддержании порядка в охотугодьях, и в сохранении и повышении численности животных. За аренду угодий охотники сами платят арендную плату. Но, по словам руководителя природоохранного ведомства, коллективы смогут проводить коммерческие охоты для желающих со стороны, чтобы получить средства для покрытия затрат по ведению охотничьего хозяйства.
В некоторых охотхозяйствах БООР уже проводится подобный эксперимент. Первыми в республике практически полную самостоятельность обрели первичные охотколлективы учреждения «Калинковичская РОС» РГОО «БООР». Конечно, работают они с соблюдением действующих государственных нормативных актов, касающихся охоты и рыбной ловли. Сейчас угодья хозяйства разделены и закреплены за десятью первичками, в каждой из которых примерно по 30 человек, и охотники сами стали делать то, что раньше входило в обязанности егерей. Они обязаны самостоятельно выполнять все положенные биотехнические мероприятия, за что, конечно же, получают определенные льготы. Значительно улучшилась и охрана охотугодий — кто захочет отдавать чужаку выращенного своим трудом зверя.
Судить о том, что введение эксперимента у нас в районе будет воспринято всеми охотниками положительно, рано. Ведь всегда найдутся противники новшеств. Во время встречи же большинство ратовало «за». Конечно, многое еще не понятно, однако проект на стадии разработки, желающие могут внести свои предложения. Приживется ли забытый старый способ не только совместного участия в выходах в поле, но и совместных действий по обеспечению самих себя условиями и объектами для охоты, покажет время.
Важно то, что охота на современном этапе теряет свою популярность как увлечение. Из-за высокой стоимости некоторым пришлось оставить хобби, в рядах любителей древнего промысла практически нет молодых. Другие же и вовсе рассматривают охоту только как способ наживы. Результатом закрепления охотугодий за первичными охотколлективами должно стать снижение стоимости охоты для рядового охотника, повышение численности животных, удовлетворение потребности населения в охоте.
Встреча стала своеобразным форумом, во время которого была предоставлена возможность задать интересующие вопросы по правилам ведения охоты. Сергей Новиков помог разобраться в правомерности действий инспекторов охраны животного и растительного мира в частных ситуациях. Не могли обойти стороной и обсуждение нашумевшего дела о браконьерстве на территории нашего района этой зимой.
Активный диалог, безусловно, был обоюдополезным для присутствующих.
Белорусская лесная отрасль оказалась в затруднительном положении. Вступает в действие президентский запрет на экспорт необработанной древесины. А отечественные деревообрабатывающие предприятия не в состоянии «поглотить» весь объем заготавливаемого леса. Значит, лесхозам придется сокращать объемы работы – и нести убытки.
С 1 января 2016 года Беларусь прекращает экспорт балансовой древесины, а также прочей необработанной древесины. Разрешен только экспорт продуктов деревообработки с высокой добавленной стоимостью.
Решение запретить низкодоходный экспорт необработанного леса было принято в середине 2014 года, в разгар кампании по модернизации предприятий деревообработки. 19 августа 2014 года, посещая Республиканский лесной селекционно-семеноводческий центр, президент Беларуси Александр Лукашенко поинтересовался, все ли возможные объемы древесины перерабатываются на белорусских предприятиях. Министр лесного хозяйства Михаил Амельяновичответил, что в 2013 году было экспортировано низкосортной древесины на $140 млн.
«Если тебе капиталисты платят $150 млн в год за этот хлам, значит, он там нужен, и они получают, как минимум, столько же в карман доходов. Почему мы не можем получить это в стране? – отреагировал глава государства. – Давайте договоримся: этот и будущий год вы еще барахтаетесь, а с 2016 года – у вас полный запрет на поставки древесины за пределы страны. С 1 января 2016 года вы сырье за пределы страны не поставляете! Только с высокой добавленной стоимостью».
С одной стороны, президентский подход был понятен: и государству, и предприятиям более выгодно продавать за границу не спиленный лес, а произведенную из него продукцию с большей глубиной обработки. В тот момент предполагалось, что запущенные государством инвестпроекты по модернизации предприятий белорусского деревоперерабатывающего комплекса дадут должный эффект – и Беларусь резко увеличит выпуск мебели, стройматериалов и прочей продукции из древесины.
Однако модернизация деревообрабатывающей отрасли – речь идет о девяти крупных государственных деревообрабатывающих предприятиях – не просто провалилась, но даже стала своего рода «притчей во языцах». По разным данным и экспертным оценкам, на их поддержку и техническое перевооружение государство за последние шесть лет в разных формах потратило около одного миллиарда евро (а с учетом проектов, реализуемых иностранными инвесторами, – более 2 млрд евро). Однако и сегодня все девять госпредприятий работают с нулевой рентабельностью, а их модернизация сопровождалась публичными скандалами, уголовными и административными делами. При этом частные предприятия, действующие в том же сегменте, работают с прибылью, так как себестоимость их продукции заметно ниже.
Но теперь перед отраслью встала проблема. На 2016 год в Беларуси запланировано заготовить 15,2 млн куб. м круглого леса. По прогнозным данным госконцерна Беллесбумпром, в 2016 году общее потребление необработанной древесины в стране составит 13 млн кубометров. Предприятия концерна планируют использовать около 6 млн кубометров, остальное переработают частные компании. Но «зависают» около двух миллионов кубометров древесины – 15% прогнозного потребления на 2016 год. За рубеж их продать нельзя – президентский указ не позволяет, – а отечественная деревообработка их просто не сможет освоить.
В этой ситуации лесозаготовителям остается одно: сократить объемы рубки леса, чтобы не потерять сырье на лесных складах из-за отсутствия внутреннего спроса. По оценке информагентства Sputnik, это приведет тому, что в 2016-м потери лесной отрасли Беларуси составят порядка $100 млн. Возникнет своего рода «цепная реакция»: меньше денег заработают лесхозы – ухудшится обслуживание банковских кредитов и договоров с лизинговыми компаниями, которые финансировали (по указанию правительства) закупку лесозаготовительной техники белорусского производства.
Ситуация может выправиться в 2017-м, когда начнет работу Светлогорский ЦКК (целлюлозно-картонный комбинат). После запуска на проектную мощность комбинат будет перерабатывать до 2,4 млн кубометров древесины в форме технологической щепы. Однако до того времени, если президент не скорректирует свое решение, отрасль ждет провал по доходам.
Решить проблему могли бы частные компании, занимающиеся деревообработкой. Однако они не спешат проявлять активность: с момента начала всей кампании по модернизации деревообработки они оказались «нежеланными детьми» для государства. Ведь роль флагманов отрасли президент отвел крупным госпредприятиям.
«С момента, как началась вся эта модернизация деревообработки, работать стало намного тяжелее. Если раньше мы могли у лесхоза спокойно купить ту древесину, которая нам была нужна, то в какой-то момент все стали контролировать районные власти, – рассказал БДГ Франц Кондрусевич, замдиректора небольшой частной лесопилки в Кобринском районе. – Директора лесхозов нам так и говорили – мол, у нас строгое распоряжение, чтобы весь качественный лес отправлять госпредприятиям – «Пинскдрев», «Ивацевичидрев». А частникам отдавать только то, что останется. В результате по области обанкротилась уже половина таких производств, как наше. Хотя эффективность работы у нас выше. Потому что у нас 20 человек делают столько же, сколько на «Пинскдреве» – 200».
Как признал в середине 2015-го премьер-министр Беларуси Андрей Кобяков, по девяти предприятиям концерна «Беллесбумпром» – тем самым, которые модернизировались за государственный счет, – совокупный объем задолженности перед банками составляет более Br15 трлн. При этом только завод «Ивацевичидрев» (его задолженность – около Br1,7 трлн) показывает относительно стабильную работу.
В результате в мае 2015-го Александр Лукашенко был вынужден подписать указ об очередной реструктуризации долгов ряда предприятий деревообработки. В противном случае, как считают эксперты, эти предприятия просто остановились бы. А многие из них – градообразующие для небольших населенных пунктов, райцентров. То есть без средств к существованию осталось бы множество людей.
Между тем, просвета для белорусских предприятий не предвидится. Одна из причин – падение цен на стройматериалы из древесины как на внешнем, так и на внутреннем рынке. 18 июня 2015-го на президентском совещании по актуальным вопросам развития организаций деревообработки Андрей Кобяков заявил:«Движению вперед на модернизированных мощностях мешает закредитованность и обвальная ситуация с ценами на внешних рынках. Как следствие – низкие цены и на внутреннем рынке. Так, цены на ДСП за период с VI квартала 2013 года по II квартал 2015-го снизились почти в два раза».
«Нынешняя ситуация в деревообработке – диагноз не только промышленности, но и управленческому корпусу. Проблемы модернизации деревообработки, о которых неоднократно писала пресса (не заказали оборудование, заказали оборудование разных производителей, несовместимое между собой), на частных предприятиях трудно себе представить. Это проблемы государственного управления экономикой, – считает экономист Лев Марголин. – Для модернизации выбрана такая отрасль, где споткнуться, казалось бы, невозможно: сырье – свое, оборудования в мире – навалом, технологии тоже известны. Беспроигрышный вариант. Но чиновничество восприняло модернизацию деревообработки как большой пирог, от которого можно даже не откусить – отрезать большой ломоть».
Серед українців побутує анекдот про бій між радянськими партизанами і німцями, який тривав доти, поки в ліс не прийшов лісничий і не вигнав з лісу і тих, і тих. На подібну ситуацію вдалося натрапити, гортаючи матеріали кримінальної справи Панівника Миколи Івановича, 1905 р.н., уродженця с. Білі Ослави Надвірнянського району.
У 1941 р. в час приходу німців лісник Микола Панівник отримав посаду лісничого Біло-Ославського лісництва та ще, як було сказано в архівних документах, «особисто знищує 3-4 портрети радянських керівників, які перед тим висіли над вхідною брамою лісництва». Логіка зрозуміла – інакше над брамою нацисти повісили б самого Панівника, пише Галицький кореспондент.
У 1943 р. лісничий у зв’язку з появою радянських партизанів змушений співпрацювати з гестапо. Адже в цей час у Карпатах відбувалися бої гітлерівців зі з’єднанням Сидора Ковпака, яке рейдом пройшло з Наддніпрянщини в Галичину з ціллю знищити нафтодобувну галузь регіону і провести пропагандистську роботу з населенням.
Підрозділи Сидора Ковпака розбивають німецький гарнізон в с. Білі Ослави, але потім зіштовхуються з численнішими німецькими військовими з’єднаннями і відходять у напрямку с. Чорний Потік. У матеріалах кримінальної справи фігурує цифра – 18 вбитих радянських партизанів (і навіть якийсь генерал-майор, заступник Ковпака?[*]) та 79 осіб – жертв цивільного населення. Сам Сидір Ковпак у своєму «Звіті про бойову діяльність з’єднання партизанських загонів Сумської області за період з 12 червня по 1 жовтня 1943 р. (рейд в Карпати)» зазначає, що «ранком 5 серпня противник перекинув по дорозі Чорні Ослави – Білі Ослави полк і авіацію, і це зломило втомлені частини, і нам прийшлося відступити на висоти південніше села Ланчин».
За партизанами, які відходили, йшли навздогін німецькі війська, а провідником у них був Микола Панівник, але під час допитів він зазначав: «Ковпаківців не знайшли, так як я спеціально повів фашистів по неправильній дорозі».
Загалом, у матеріалах кримінальної справи фігурують антагоністичні оцінки ставлення лісничого до партизанів. Він сам стверджує, що годував партизанів «хлібом і молоком», а свідки наголошують на його негативному ставленні до червоних включно з тим, що він сам стріляв по партизанах.
Так чи інакше, але уже влітку 1944 р. Микола Панівник знову опинився в ролі Івана Сусаніна. Цього разу він вивів угорські військові підрозділи з Білих Ослав до Микуличина, де угорці сіли на поїзд до Чопа і врятувалися від переслідування радянських військ. Разом з угорцями втік і п. Микола (під час допитів стверджував, що під примусом) і встиг ще попрацювати в лісництві «Люгав» у Австрії.
18 травня 1945 р. п. Панівник під час повернення додому був затриманий на залізничній станції «Ціліндорф» в Австрії, але після першого допиту зміг втекти. А замельдувала його правоохоронцям дівчина сина за те, що п. Микола був проти їх стосунків. Однак згодом лісничий все-таки був заарештований і засуджений за статтею 54-І «а» КК УРСР (зрада Батьківщині).
Отак доля лісничого Миколи Панівника переплелася з найпотужнішим під час Другої світової війни партизанським рейдом і засвідчила, що заручниками військових дій завжди стає цивільне населення.
[*] Відповідно до радянської офіційної версії, комісар партизанського з’єднання Ру́днєв Семе́н Васи́льович був важко поранений і за нез’ясованих обставин (за однією з версій, застрелений за вказівкою НКВС) загинув разом зі своїм старшим сином Радієм в бою з німецьким авангардом поблизу села Білі Ослави.
Аграрному сектору предстоит жить с новым налогообложением и в преддверии возможного открытия рынка земли. Как выжить в новых условиях, как законодательно оградиться от рейдерства.
Об этом AgroPortal.ua поговорил с председателем подкомитета по вопросам земельных отношений Комитета Верховной Рады Украины по вопросам аграрной политики и земельных отношений Аркадием Корнацким.
Источник фото: zn.ua
Какова вероятность того, что аграрии добьются отмены изменений в Налоговом кодексе. В частности, касающихся спецрежима НДС?
Аркадий Корнацкий: Нулевая, если будут ждать милости от власти, и 100-процентная, если будут действовать организованно и устроят массовые акции протеста.
В одном из интервью Вы заявили, что мораторий на продажу земли тормозит поступление инвестиций в отрасль. Но не станет ли открытый земельный рынок местом коррупции, рейдерства и теневых схем? Как бороться с рейдерством на законодательном уровне?
Аркадий Корнацкий: Безусловно, станет, если земельное законодательство останется в нынешнем состоянии и если будет принят Закон «Об обороте земель сельскохозяйственного предназначения» от Кабмина. Тогда будут полностью открыты двери и созданы все возможности для произвола и несправедливого обезземеливания селян, для многочисленных злоупотреблений чиновников на земельном рынке.
Для того, чтобы земельный рынок заработал цивилизованно, необходим Закон, который будет защищать крестьянина-землевладельца от несправедливого обезземеливания — это самое главное. Есть только один проект закона об обороте земель сельхозназначения, который преследует эту цель — мой. Он еще не зарегистрирован, дорабатывается.
Какие шансы, что в конце 2016 г. мораторий не продлят вновь?
Аркадий Корнацкий: Думаю, что в текущем году закон о рыночном обороте земель сельхозназначения будет принят и мораторий останется в прошлом.
Ваш прогноз: что ждет украинское сельское хозяйство в 2016 г.?
Аркадий Корнацкий: Ждет череда испытаний. Во-первых, погодно-климатические — была сухая осень, а сейчас сложная зима. Во многих регионах были сильные морозы и, наверняка, еще будут, при отсутствии снежного покрова. Поэтому много озимых пострадают. Во-вторых, большой вред сельхозпроизводителю будет от налоговых нововведений. И третье — так называемая государственная политика, которую ведет в отрасли Кабинет Министров и Министерство аграрной промышленности и продовольствия. Политикой это назвать можно только условно. На самом деле, как и было во все годы украинской независимости, — это преступная смесь грабительских, коррупционных деяний и бестолковости, непонимание нужд украинского села и производителя. В общем, ничего хорошего агросектор не ждёт — в случае, если не будет кардинальных положительных изменений в правительстве.
А как же начало действия Соглашения о зоне свободной торговли с Европейским союзом?
Аркадий Корнацкий: Для подавляющего большинства сельхозпроизводителей Соглашение на самом деле ничего не открыло, зато налоговая политика все, что можно закрыть, закрыла. Нынешний Кабмин убивает украинский агросектор, впрочем, как и весь малый и средний бизнес в целом. Очень похоже, что это абсолютно осознанные действия, направленные на зачистку рынка от массового конкурента, на завоевание «места под солнцем», то есть на рынке. Это лишнее подтверждение того, что правительство и значительная часть депутатов — слуги большого капитала, марионетки олигархов, в том числе аграрных. В их продвижение к власти вложены деньги и они дают отдачу, чтобы кое-кто зарабатывал, не взирая на кризис и, даже, войну. Ничем другим объяснить эти так называемые реформы невозможно, разве только ещё сознательной диверсионно-экономической деятельностью.
детальна ілюстрована інструкція де можна знайти інформацію про плановані санітарні рубки, як визначити місце розташування конкретних призначених в рубку ділянок лісу, як з'ясувати їх додаткові характеристики, і як отримати відомості про стан цих ділянок за космічними знімками
