ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

21 лютого 2016

Досягнення дослідників лісу – успішне клонування дерев

Лісові науковці демонструють, що майбутнє вже поруч з нами. Красноярські вчені проводять експерименти з клонування сибірського кедра. Ця технологія була запатентована в 2013 році.

Унікальність методики полягає в тому, що клоновані дерева зовні не відрізняються від звичайних, але ростуть вдвічі швидше та мають стійкий імунітет від шкідників та хвороб. Зразки для експерименту проходять детальний відбір. Клонуванню підлягають тканини дерев, що володіють певними ознаками. Їх поміщують в живильне середовище, де відбувається визрівання. В результаті з’являється зародок – майбутня клонована рослина. В пробірках зберігається неймовірна їх кількість – в кожному грамі вихідної сировини міститься до 11 тис. зародків. Щовесни ростки з пробірок висаджуються в теплиці, а згодом рослини пересаджують у відкритий ґрунт.

Наразі вченими Інституту лісу ім. В.Н. Сукачова розроблений чіткий механізм клонування модрини сибірської – розмножують стійкі рослини, що не піддаються ураженню небезпечного шкідника. Результати позитивні – клоновані саджанці поки що проявляють стійкість до шкідника. Подібним способом намагаються клонувати кедр – від клітини до повноцінного дерева. Це дослідження може стати великим проривом для науки.

За словами дослідників, клонування дерев – це справжня технологія майбутнього. Поки що більш вдалого і простого способу розмноження здорових дерев і відновлення генофонду в науці немає.

Українські вчені з Харківського науково-дослідного інституту розпочали подібні експерименти значно раніше. Ще в 2006 році повідомлялось про клонування горобини домашньої. В Харківській області було небагато дерев цього виду через непридатність клімату, проте завдяки клонуванню стала можливою масова висадка дерев, стійких до місцевого клімату. Науковці запевняють, що після клонування плоди не втрачають своїх корисних властивостей. Також харківські дослідники займаються мікроклонуванням тополі для вироблення біопалива, а декілька років тому повідомлялося про наміри клонувати білий дуб – вид, родом з північноамериканського континенту, дуже рідкісний в Україні. Невелика кількість екземплярів цього дуба збереглась на Харківщині, Львівщині, у Києві та Одесі.
Прес-служба Одеського ОУЛМГ
(за матеріалами enisey.tv, vecherniy.kharkov.ua та 20khvylyn.com)

http://ulmg.odessa.gov.ua/main.aspx?sect=News

КАДРОВАЯ ПОЛИТИКА МИНОБОРОНЫ: РЕЙДЕРЫ И СПЕЦЫ ПО БАНКРОТСТВАМ ОБСЕЛИ ПРЕДПРИЯТИЯ ВПК



Среди множества дискредитированных чиновничеством здравых идей, которые могли бы положить начало реальной борьбе с коррупций, есть одна, занимающая ключевое место. Речь идет о разрекламированном большинством министерств новом кадровом подходе – назначении руководителей государственных предприятий на основе открытых конкурсов.

Конкурсы, к сожалению, превратились в источник постоянных скандалов, пальму первенства в которых держат, как ни странно, стратегические министерства. Наиболее громкие произошли, скажем, в Минифраструктуры, когда конкурсы на замещение руководящих должностей в «Укрзализныци» и «Укрпочте» превратились в откровенный фарс. Их результаты отменялись, а достоянием гласности становились мутные условия и договорные схемы, в результате которых возглавить предприятия должны были ставленники политиков и олигархов, люди с откровенно коррупционным, а нередко и криминальным шлейфом.

Но то, что такими же кадровыми игрищами балуется уже и Министерство обороны, делает ситуацию просто трагической. В воюющей стране оборонное ведомство начало раскладывать шулерские кадровые пасьянсы… В последние месяцы таких «залетов» в Минобороны случилось два. Первый закончился победой коррупции, второй – в стадии развития.

Лесные братья: стратегический распил

Не так давно Минобороны провело конкурс на замещение должности гендиректора Ивано-Франковского военного леспромкомбината. В конкурсе победил Александр Остапенко, который несколько месяцев исполнял обязанности директора и сумел остановить процесс, который со странной закономерностью домокловым мечом висит на «вкусных» предприятиях Минобороны – банкротство. Именно так – хозяйство, во владении которого находится 54 тысячи гектар ценнейших лесов, находилось в стадии банкротства!

После окончания конкурса ситуация развернулась в сторону, попахивающую идиотизмом. По традиционной процедуре Министерство обратилось к губернатору Ивано-Франковщины Гончаруку с просьбой утвердить победителя конкурса. Гончарук утвердил. Параллельно с этими событиями анонимные «представители общественности» и ГО «Правый сектор – Прикарпатье» устроили в местных СМИ шум с требованием уволить свеженазначенного директора. Причины не назывались. При этом самого Остапенко неизвестные вооруженные люди в камуфляже не пустили на предприятие. Все в лучших традициях.

Губернатор оказался человеком чувствительным в воплям возмущенной вооруженной общественности и распорядился создать по этому вопросу рабочую группу под руководством своего первого заместителя Сергея Басараба. Как показали дальнейшие события, руководитель области, что называется, «умыл руки».

Ибо его заместитель тут же проявил невиданную прыть, направив в Минобороны письмо с просьбой отозвать директора военного леспромкомбината. Причины, в духе "возмущенной общественности», не объяснялись. Зато в письме был указан человек, которого местная власть просила водрузить на привлекательное деревянное кресло: Петра Гриника – бывшего начальника местного облуправления по монополии на производство спирта и табачных изделий.

Что интересно, несколько месяцами ранее Гриник, как и Остапенко, принимал участие в конкурсе на должность директора многострадального Ивано-Франковского леспромкомбината – однако, в отличие от Остапенко, не набрал ни одного голоса. Департамент внутреннего аудита и финансового контроля Минобороны в своем письме от 29 декабря 2015 года также забраковал Гриника – как проигравшего конкурс и не имеющего профильного образования.

А дальше происходит что-то загадочное и логике не поддающееся – министр обороны Полторак, со смиренностью несовершенолетней овечки, молниеносно удовлетворяет скромную хотелку лесорубов: Гринник назначается исполняющим обязанности директора тщательно охраняемого неизвестными вооруженными людьми имущества Минобороны. Точка.

В этой ситуации позиция ивано-франковской власти понятна. Губернатор Олег Гончарук давно демонстрирует болезненный интерес к лесным массивам. Еще в сентябре прошлого года он обратился к премьер-министру Яценюку с просьбой разрешить вырубку высокогорных лесов в Карпатах. Как было сказано в открытом письме Гончарука, опубликованном «Українськими новинами», за последние несколько лет карпатские леса успели ужасно зарасти еловым древостоем, что является форменным безобразием. Поэтому – надо рубить. И продавать. Кроме того, Гончарук обратил внимание премьера на бедственное положение лесорубов, которым запрещено рубить бук целых пять месяцев в году – с 1 мая по 30 сентября. А ведь именно в это время из уникального карпатского бука получаются самые лучшие дрова, что, по мнению ивано-франковского губернатора, «крайне важно и актуально в контексте обеспечения энергетической независимости нашей державы». Логика зашкаливающая, надо сказать.

А вот уступчивость руководства Минобороны понять сложно. По факту военный леспромкомбинат был отдан в распоряжение человека, вросшего в «лесной бизнес» местных царьков. Нетрудно спрогнозировать судьбу как самого предприятия, так и 54 тысяч гектаров леса, богатого супер-ходовым товаром…

Рыбку кидают в речку

Если в случае с Ивано-Франковским лесным хозяйством, конкурс был проведен, а все неприятности случились потом, то второй пример дивной кадровой политики Минобороны – более нагл и показателен. Здесь уже в ходе самого конкурсного отбора в число участников имплантируются совершенно удивительные персонажи.

Скандал случился несколько дней назад, когда в коллективе государственного концерна «Техвоенсервис», входящего в структуру Минобороны, узнали, что к участию в конкурсе на замещение вакантной должности гендиректора концерна странным образом допущен бывший финансовый директор «Техвоенсервиса» Тарас Химичук. Сказать, что в концерне были шокированы этим известием – это ничего не сказать. Свое возмущение происходящим коллектив концерна высказал в своем письме к министру обороны, указав, что в случае допуска к конкурсу, а тем паче – в случае назначения Химичука на должность, сотрудники готовы пойти на крайние меры, вплоть до митингов и забастовок.







Колектив «Техвоенсервиса» понять можно. Концерн начал выходить из бедственного положения и реально выполнять оборонные заказы только в последние пол-года. До этого он пребывал в стадии перманентного банкротства. И старожилы «Техвоенсервиса» считают, что до полуразвала и перспективы быть растащенным на гектары и квадратные метры, стратегическое предприятие довел именно Химичук.

История этого персонажа описана в письме трудового коллектива к Министру обороны, однако есть смысл коротко вспомнить о ключевых аспектах деятельности бывшего финансового директора. Это важно для того, чтобы понять – зачем, с какой целью и планами некто заинтересованный пролоббировал разрешение на участие Химичука в конкурсе на замещение должности гендиректора.

Первый «заход» Тараса Химичука в «Техвоенсервис» пришелся на 2008-2010 годы, когда он занимал должность заместителя гендиректора – финансового директора концерна. Именно тогда он заложил первую мину замедленного действия под «Техвоенсервис» - была реализована преступная схема создания искусственного долга Концерна перед Житомирским бронетанковым заводом. Сам завод при этом входил тогда в структуру концерна, то есть вопросы долгов как-бы отдают в такой ситуации маразмом. И тем не мене в духе проверенных рейдерских схем дело было проведено через Киевский апелляционный хозяйственный суд, который признал наличие долга концерна своему же ведомственному предприятию в размере 12,2 млн.грн. Пикантность ситуации придает то, что на Житомирском бронетанковом работала (и работает поные) жена нашего шустрого персонажа. И не кем-нибудь, а главбухом.

Тогда схему банкротства «Техвоенсервиса» по надуманному долгу, Химичуку реализовать не удалось – из концерна его уволили с формулировкой «недоверия со стороны руководителя Концерна».

Но уже в 2013 году чье-то доверие к Химичуку вспыхивает с новой силой (руководители Концерна менялись чуть ли не каждый год) и он триумфально возвращается – сначала на должность советника, а затем даже ИО гендиректора. Правда, карьера и в этот раз была молниеносной: заняв вожделенную должность, Химичук тут же совершил растрату, оплатив деньгами госпредприятия ремонт в собственном жилище. Это при том, что «Техвоенсервис» находился в плачевном состоянии и не мог даже выплачивать зарплату своим сотрудникам. Против Химичука было возбуждено уголовное дело (№ 42013110090000292 в едином реестре) по ст. 191 ч.2 УК Украины.

Вывернуться ему тогда удалось, но не полностью. Химичук признал свою вину и возместил нанесенный госпредприятию убыток. Дело закрыли «по не реабилитирующим обстоятельствам» - то есть гражданин с юридической точки зрения получил-таки клеймо «судимый». Но уволили его, как ни странно, не за эту уголовщину, а за прогул. Судя по этим явным «мухлям» Химичук имеет неслабых покровителей. Ему хватило наглости даже оспаривать свое увольнение, однако все судебные инстанции он проиграл.

Таким образом в период второго пришествия Хмимчука в Концерн, дело о банкротстве ему снова провернуть не удалось. А логика событий наводит на вывод, что смысл его постоянных попыток вернуться к рычагам управления «Техвоенсервисом» состоит именно в этом. Нынешняя попытка происходит на интересном фоне: Житомирский бронетанковый, который за это время вывели из состава Концерна и перевели под крыло «Укроборонпрома» , вдруг «проснулся», и в течении 2015-го года несколько раз инициировал процедуру банкротства «Техвоенсервиса»!

Пикантность фигуре Химичука придает и то, что военная прокуратура Центрального региона Украины ныне расследует уголовное дело о создании искусственного долга Концерна перед Житомирским бронетанковым! Снова ст. 191, только сейчас – ч.5 УК (№ 42015110350001237).

И вот этого милого человека вводят в число участников конкурса на замещение должности гендиректора Концерна! Это вообще одевается на какую-нибудь голову? Ведь вопросы на руководство Минобороны, сыпятся, как из рога изобилия. Простые вопросы. Ну, например, как Химичук умудрился пройти проверку службы контрразведки, через сито которой проходят все претенденты? Как получилось, что судимый человек допущен к конкурсу? Почему его кандидатура волшебным образом всплывает за несколько дней до проведения конкурса?

На кого напала куриная слепота, не позволяющая узреть главное: рыбку кидают в речку!

Похоже, Минобороны находится на пороге большого коррупционного скандала. Ясно, что кто-то «продавливает» кандидатуру Химичука с целью обанкротить оборонный Концерн и нажиться на его многомиллиардном имуществе. И если конкурсная комиссия, которую возглавляет замминистра генерал-лейтенант Павловский, совершит невозможное и выведет победителем ранее судимого рейдера, в Техвоенсервисе вспыхнет бунт.

Теперь представьте себе роскошные сюжеты на российских телеканалах: «Украинская оборонка восстала против хунты!».

Как вам такая перспектива? Пугает? А вот не всех.

На закуску: по некоторым данным, кандидатуру Химичука лоббирует Народный депутат от БПП, секретарь комитета ВР по вопросам нацбезопасности и обороны Иван Винник. О его «реноме» в политике и бизнесе можно почитать на сайте «Антикор» в материале с логичным для ситуации, описанной выше, заголовком: «Рейдер Иван Винник: из слесарей – в депутаты».

Эта ситуация разрешится очень скоро – конкурс состоится в понедельник, 22-го февраля. Так что – продолжение следует.

Общее количество просмотров: 262

Лесной кодекс РФ дополнен главой, определяющей порядок санитарной защиты лесов от вредоносных организмов

Федеральным законом от 30.12.2015 года N 455-ФЗ «О внесении изменений в Лесной кодекс Российской Федерации в части совершенствования регулирования защиты лесов от вредных организмов». Лесной кодекс РФ дополнен главой, определяющей порядок санитарной защиты лесов от вредоносных организмов.

Фото - beginnerschool.ru

Установлено, что леса подлежат защите от вредных организмов: жизнеспособных растений любых видов, сортов или биологических типов, животных либо болезнетворных организмов любых видов, биологических типов, способных нанести вред лесам и лесным ресурсам.

Об этом сообщает помощник прокурора г. Ялты Я.Ю. Яковенко.

Обследования проводятся с учетом данных лесопатологического мониторинга и иной информации с использованием наземных и дистанционных методов, визуальными и инструментальными способами. По результатам обследования составляется акт, который утверждается органом государственной власти или местного самоуправления и размещается на сайте такого органа.

Меры санитарной безопасности в лесах осуществляются в соответствии с лесным планом субъекта РФ, лесохозяйственным регламентом лесничества, лесопарка и проектом освоения лесов и включают в себя лесозащитное районирование, проведение лесопатологических обследований, предупреждение распространения вредных организмов и другие. Определен порядок реализации каждой из мер.

Для предупреждения распространения вредных организмов проводятся профилактические и санитарно-оздоровительные мероприятия, в том числе рубка погибших и поврежденных лесных насаждений. На лесных участках, предоставленных в постоянное пользование или аренду, указанные меры осуществляются лицами, использующими леса на основании проекта освоения лесов.

Меры по ликвидации очагов вредных организмов в лесах включают в себя уничтожение или подавление их численности, в частности, с применением химических препаратов, а также рубку лесных насаждений для регулирования породного и возрастного составов лесных насаждений, зараженных вредными организмами. При этом, объем древесины, заготовленной в рамках мероприятий по ликвидации очагов вредных организмов, в расчетную лесосеку не включается.

Указанные меры осуществляются органами государственной власти или местного самоуправления, которые также смогут ограничивать пребывание граждан в лесах, въезд в них транспортных средств и проведение в лесах определенных видов работ в целях обеспечения санитарной безопасности в лесах.

Установлен порядок организации и выполнения авиационных работ по защите лесов, включающих в себя осуществление лесопатологического мониторинга и обследований, доставку людей и средств к очагам вредных организмов и ликвидации таких очагов.

Невыполнение гражданами или юридическими лицами, осуществляющими использование лесов, лесохозяйственного регламента и проекта освоения лесов в части защиты лесов, послужит основанием для досрочного расторжения аренды лесных участков, купли-продажи лесных насаждений. Кроме того, это может привести к принудительному прекращению права постоянного (бессрочного), безвозмездного пользования лесными участками.

Изменения вступают в действие с 01.10.2016 года.

10:47  20.02.2016

20 лютого 2016

Як посадовці "розпилюють" ліс за безцінь



Пільги для лісопилки / Ціна держави

У 2015 році був прийнятий закон, який на 10 років запровадив заборону експортувати необроблені лісоматеріали*. Однак автори закону на цьому не зупинились і на сьогоднішній день пропонують ввести додаткові пільги у цій галузі.

Зокрема йде мова про тимчасове, до 1 січня 2018 року, звільнення від ввізного мита на імпорт верстатів для обробки дерева, а також звільнення від ПДВ на імпорт та перше постачання на митній території України верстатів, сушарок для деревини та пресів для виробництва деревностружкових або деревноволокнистих плит.

Ідея з пільгами не нова і, як завжди, обґрунтовується турботою про національного виробника. Адже більша частина лісу, який вирубувався, не надходила на вітчизняні деревообробні підприємства, а реалізовувалася на експорт. А запропоновані пільги нібито мають стимулювати розвиток деревообробного комплексу України, залучення інвестицій, експорт продукції з високою доданою вартістю, та створення нових робочих місць.

Насправді ж заборона експорту автоматично не збільшує пропозицію деревини на внутрішньому ринку. Справа у тому, що причиною нарощування експорту, окрім високих цін та попиту на деревину у світі, є зловживання та корупція в лісогосподарських підприємствах. Зокрема, і по сьогодні торгівля необробленим лісом несе в собі корупційні ризики, які контролюють ті структури, які самі ж і реалізують деревину.

Штучні перепони у забезпеченні виробників необхідною сировиною лише підтримують існування непрозорих процедур та корупційних механізмів у торгівлі деревиною.

Як працює схема

Ринок деревини в Україні – це фактично "ринок продавця". Правила вирощування, вирубки та продажу лісу в Україні формує та одночасно контролює Держлісагентство. А лісгоспи продають заготовлену деревину за визначеною процедурою виключно на біржових торгах лише вітчизняним покупцям. За декларативною законодавчою нормою вся заготовлена лісгоспом необроблена деревина повинна бути виставлена на біржові торги.

Фактично ж завдяки "діркам" у правилах лісгосп на власний розсуд виставляє на продаж об’єми деревини, довільно визначає сорт деревени, а ціни формує відповідно до непрозорих домовленостей. Крім того, значні обсяги деревини лісгосп "резервує" для власних потреб, чим і створює штучний дефіцит на внутрішньому ринку.

До запровадження мораторію на експорт, невикуплену на торгах та "зарезервовану" для власних потреб деревину лісгоспи реалізовували на експорт за прямими контрактами не через аукціони (Кубометр лісу продавали фірмі-прокладці за $40-60, яка потім перепродавала деревину європейським чи китайським виробникам вже за $90 за куб і вище. Держава, звісно, отримувала валютну виручку, однак різниця у цінах за мінусом витрат на доставку осідала в приватних кишенях – а це від $20-30 і більше на 1 кубометрів. За скромними підрахунками таким чином в кишенях "осіли" близько 40 мільйонів доларів).

Однак запровадження заборони на експорт деревини дуже обмежено відобразилось на надприбутковій діяльності лісгоспів.

Схема обходу цієї заборони примітивно проста. В умовах заборони експорту необробленої деревини лісгоспи переорієнтовуються на експорт пиломатеріалів (дошка, брус, рейка тощо) – це перший етап переробки деревини від круглого лісу до готового товару. У випадку якщо лісгосп не має власних переробних потужностей, він змушений "запозичти" такі потужності деінде, що тягне за собою небажані витрати. Наприклад, можна використовувати схему плати за гарантовану поставку лісосировини покупцю (принцип давальницьких операцій). А отримане оброблене дерево (брус, дошка тощо) вже можна цілком законно експортувати закордон.

Як варіант – можна і далі вивозити необроблену деревину, але вже під виглядом дров, звичайно, заручившись "підтримкою" контролюючих структур.

А що ж у нас з новою ідеєю запровадити пільги на імпорт деревообробного обладнання?

Реальність в тому, що цей крок також автоматично не виводить Україну на новий рівень у галузі деревообробки. Від пільг виграють вже існуючі великі підприємства деревообробки, які наразі не в стані переробити всю надлишкову сировину. Зате ці нововведення дуже спрощують життя лісгоспам, які в умовах заборони експорту сировини змушені розпилювати деревину на бруси та дошку, щоб продовжувати свій бізнес.

Це, звичайно, також можна вважати певним прогресом у створенні доданої вартості, але навряд це те, заради чого потрібно знову викривлювати стимули та запроваджувати пільги, які, навіть у випадку з автопромом, не дали жодного результату.

21:17, сегодня

Мінагрополітики заперечує зв'язки із "смотрящими"

Міністерство аграрної політики та продовольства надало публічну відповідь на ситуацію навколо державного підприємства "Артемсіль".

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Як зазначається, Мінагрополітики звернулось до НАБУ з проханням перевірити інформацію щодо наявності зловживань на ДП "Артемсіль" та відреагувати згідно чинного законодавства. НАБУ вже розпочало відповідні дії щодо наданої інформації.

Крім того, у Мінагрополітики наголошують на тому, що протягом перебування на посаді екс-директора ДП "Артемсіль" Дениса Фоменка виробничі показники підприємства впали до критичної межі.

"Прибуток за перше півріччя 2015 року зменшився в 1,62 рази, а дебіторська заборгованість зросла у 2,6 рази - на 221,2 млн грн. Через одноосібне рішення Фоменка підприємство втратило $1,2 млн на депозиті очевидно проблемного банку "Фінанси і кредит", - пише прес-служба.

Як зазначив міністр аграрної політики Олексій Павленко, Міністерство як не втручалось в операційну діяльність підвідомчих ДП, так і не втручатиметься й надалі, "але жорстко контролюватиме фінансові результати та показники за річними та квартальними звітами, які подаються керівниками".

"Наголошую: директори ДП при зверненні до них шарлатанів , які називають себе або "смотрящими", або "кураторами", або ще якось, одразу мають звертатись до правоохоронних органів. Оскільки діяльність ввіреного держпідприємства – зона абсолютної відповідальності виключно керівника!", - заявив Павленко.

Нагадаємо, що зараз триває відкритий кадровий конкурс на посаду директора ДП "Артемсіль". На сьогодні до конкурсної комісії подано лише п’ять кандидатів.

Як зазначалося, колишній директор ДП "Артемсіль" Денис Фоменко,розповів ЕП про те, що міністр аграрної політики і продовольства Олексій Павленко привертав кураторів-бізнесменів, які повинні були стежити за директорами держпідприємств.

Нагадаємо, що за даними розслідування програми "Схеми", обсяг продажів продукції державного підприємства "Артемсіль" в 2015 році через приватних посередників склав 568,8 тисяч тонн, або 81,9% від загального обсягу реалізації.

Економічна правда

Все про: Артемсіль, АПК, Мінагрополітики

Субота, 20 лютого 2016, 17:47

Минагрополитики готово передать все предприятия в фонд госимущества

Алексей Павленко, министр аграрной политики и продовольствия Украины
Latifundist.com
Алексей Павленко, министр аграрной политики и продовольствия Украины
Чтобы довести начатые проекты в аграрной отрасли до конца, необходимо порядка 6-8 месяцев. Об этом заявил Министр аграрной политики и продовольствия Украины Алексей Павленко, сообщает пресс-служба министерства.
«Например, это завершение процесса дерегуляции. В прошлом году мы раскрыли различных коррупционных схем на 12 млрд грн и за счет дерегуляции уничтожили потоков более чем на 10 млрд грн. Также мы фокусируемся на диверсификации поставок украинской продукции. С 1 января вступило в силу соглашение о зоне свободной торговли с Евросоюзом. Нам необходимо утвердить большой пакет документов по продбезопасности — по фитосанитарным и ветеринарным стандартам. В этом году мы планируем подписать соглашения о зоне свободной торговли с Турцией и Израилем», — отметил министр.
Важным направлением деятельности Министерства является приватизация госпредприятий отрасли. В частности, по словам Алексея Павленко, приватизацию крупных аграрных предприятий возможно завершить до конца текущего года.
«Мы готовы хоть сегодня передать наши предприятия в Фонд госимущества. В Минагропроде более 400 компаний, но большинство из них (около 80%) находятся либо в стадии банкротства или ликвидации. В то же время к серьезным аграрным активам большой интерес проявляют иностранные инвесторы. Например, к заводам Укрспирта», — подчеркнул глава ведомства.
Вместе с тем, к ГПЗКУ, по информации министра, проявляют интерес китайцы, арабы, в том числе ряд крупных мультикорпораций, которые занимаются трейдингом.


ВРУ забрала у Минагропрода контроль над госпредприятиями


Дата 2016-02-20 12:19:27

Верховная Рада Украины во втором чтении приняла законопроект №3062 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно управления объектами государственной собственности», который внедряет международные стандарты корпоративного управления для госкомпаний, передаёт Цензор.нет.

Законопроект №3062 «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно управления объектами государственной собственности» реформирует систему корпоративного управления на государственных предприятиях в соответствии со стандартами Организации экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) и создает механизмы для защиты госкомпаний от политического вмешательства, а также для обеспечения прозрачности и подотчетности их деятельности.

«Мы исправляем баланс в системе управления госпредприятиями и приближаем его к стандартам ОЭСР. Государство сохраняет за собой права акционера, но основные полномочия по управлению госкомпаниями будут переданы от министерств к независимым наблюдательным советам. Независимые наблюдательные советы должны защитить госпредприятия от политического вмешательства и обеспечить, чтобы госкомпании работали эффективно, прозрачно и в интересах граждан», — отметил старший советник Министра экономического развития и торговли Адомас Аудицкас.

Законопроект позволяет создавать наблюдательные советы в государственных и муниципальных унитарных предприятиях без проведения корпоратизации (сейчас наблюдательные советы существуют только в хозяйственных обществах). Перечень предприятий, где наблюдательные советы должны быть созданы обязательно, и порядок создания наблюдательных советов определят КМУ и местные советы.

Наблюдательные советы госпредприятий будут состоять из представителей государства и независимых членов. Независимые представители будут составлять большинство в наблюдательных советах всех госпредприятий, независимо от их организационно-правовой формы. Законопроект устанавливает критерии независимости членов наблюдательных советов государственных унитарных предприятий (в частности, ими не могут быть госслужащие). Законопроект также отменяет задание на голосование для членов наблюдательных советов всех госпредприятий, независимо от их организационно-правовой формы. Отныне все члены наблюдательных советов — независимые и те, которые представляют интересы государства — самостоятельно будут принимать решения во время голосования на заседаниях наблюдательного совета.

С целью повышения качества управления госпредприятиями и защиты их от политического вмешательства законопроект предусматривает передачу существенных функций управления госпредприятиями от государственных органов управления к независимым наблюдательным советам. В частности, наблюдательные советы будут согласовывать стратегию и годовой финансовый план госпредприятий, назначать и увольнять руководителей госпредприятий, устанавливать размер и условия выплаты вознаграждения руководителям госпредприятий, формировать подразделения внутреннего аудита и выбирать независимого внешнего аудитора, принимать решения о совершении крупных операций госпредприятий (исключая решения, отнесенные к компетенции общего собрания или органа управления) и операций, в отношении которых имеется заинтересованность у должностных лиц госпредприятия.

С целью повышения прозрачности госпредприятий законопроект предусматривает, что годовая, в том числе консолидированная, отчетность госкомпаний подлежит обязательному независимому аудиту. Круг предприятий, для которых аудит будет обязательным, и критерии привлечения независимого аудитора будут определены КМУ для унитарных и акционерных госпредприятий, и соответствующим местным советом для муниципальных унитарных и акционерных предприятий.

Кроме того, законопроект устанавливает требования относительно обязательного обнародования государственными и коммунальными компаниями информации о своей деятельности и их руководителей. Госпредприятия должны публиковать финансовую отчетность и аудиторские заключения, информацию о руководителях и членах наблюдательных советов и о размерах и принципах формирования их вознаграждения, информацию о значительных операциях предприятий и операциях, по осуществлению которых имеется заинтересованность, а также информацию об операциях с государственным и местными бюджетами и т.д.

Латифундист

Розширення рукотворних лісових масивів в країні супроводжується роботою з охорони дендрологічних парків і пам'ятників природи

З прийняттям Національної лісової програми Туркменістану в січні 2013 року, озеленювальні роботи в країні, розширення рукотворних лісових масивів набули системного характеру і новий масштаб. Створюючи нові лісопосадки, люди також зберігають історично склалися унікальні природні співтовариства - рідколісся пустель, гірській місцевості, річкових долин. Вчені, формуючи плани роботи на майбутнє, проводять облік - своєрідну інвентаризацію природних лісів, налагоджують моніторинг за станом і передбачають заходи щодо збереження подібних масивів в країні.

Охороняючи ці ділянки лісів, які в умовах арідного клімату можуть вважатися пам'ятками природи, люди часто дають назви древнім гаях або окремим деревам-старожилам. Ці велетні пов'язують минуле, сьогодення і майбутнє, даючи цінну інформацію, в яких природних умовах жили наші найближчі предки, які деревні культури розводили. Вікові дерева заслуговують самі по собі великої уваги як стійкі до випробувань кліматичних умов аридної зони пустель зі своїми жаркими вітрами, морозними зимами, засухами.




Статус пам'ятки природи мають гай волоського горіха в ущелині Караялчи (20 гектарів) в Західному Копетдаге, фісташка гай «Чарлик» (дві тисячі гектарів), дуб-старожил «Богатир Сумбарской долини», вік якого становить 125-127 років. Хоча не мають такого статусу, але примітні також древній «Цар-горіх» в ущелині Айдер, якому, на думку ботаніків, близько 500 років, «Дерево Сейді» - шовковиця з окружністю стовбура більше п'яти метрів в Карабекаульском етрапу, а також багатовікова зеравшанская арча , що знаходиться між селищами Койта і Ходжапіль-ата, гай унаби в Койтендаге, де окремим деревам від 700 і понад років (річні кільця унаби дуже тонкі).

До об'єктів, гідним захоплення і охорони, можна віднести фісташковий гай в урочищі Ходжа-Бурже-Белент в Койтендагском етрапу на площі 1500 гектарів, фісташкове рідколісся і штучні насадження на площі 10 гектарів, чорно-саксауловий ліс в урочищі Чарлак на території Репетекський державного біосферного заповідника .




Є тугайні лісу в урочищі Міскіната в нижній течії Амудар'ї на території Губадагского етрапу Дашогузського велаята. Тугайна ліс нерезів існує в Фарабском етрапу Лебапського велаяту, його інша назва «Ули деручи» ( «Велика ріка"). На території Амударьінского заповідника і в інших місцях долини Амудар'ї є куртини, ділянки тугайних лісів, що збереглися в хорошому стані і носять назви - Кабакли, Наргиз, Дейнау. Їх складають місцеві види рослин - тополі туранга і Петті.

У Халачском етрапу Лебапського велаяту є гай старих платанів «Авдженнел» в співтоваристві з лохом, очеретом, тополею, вона розташована поблизу села Пелверт. Роща платанів відома і в Західному Копетдаге в етрапу Бахарли Ахалського велаята, її назва - «Ниязим». Тут вік деяких дерев перевалив за 300 років. А одне вражає тим, що має діаметр пня - три метри, по краях якого є до десяти тридцятирічних порослей, які продовжують життя старого дерева. Відомий «дуплистих гігант» платана, якому понад 200 років в селищі Нохур. Також в прилеглих селах є платани східні або чинари - від столітніх до трьохсотрічних. Як правило, вони дбайливо обгороджені, за їх станом стежать місцеві жителі, бережуть їх як святиню. Рідколісся ялівцю туркменського або арчі знаходиться в лісгоспі етрапу Бахарли Ахалського велаята. Основній масі гірської хвойної породи від 600 до 800 років, але одиничним деревам - більше 1000 років. Кілька старих шовковиці з неохватного стволами знаходяться в Койтендаге, кожної з них по 200-300 років.




Серед таких визначних природних об'єктів поряд з природними є і створені за участю людини. Наприклад, тугайна ліс в Карабекаульском етрапу і штучний лісовий масив в передгір'ї Копетдага поблизу Ашхабада під назвою «Ак-токай» ( «Білий ліс»). Назви лісової ділянки, ліси, насаджень або окремих дерев - це дрімоніми. Наприклад, шовковиця «всихає велетень» в Карабекаульском етрапу і т.д.

Але не важливо, природа чи, людина створили ці посадки, так чи інакше ці поважні деревні велетні вчать нас поважати працю садівників колишніх років, самим садити дерева, в яких полягає проста людська мудрість - працювати і для тих, хто прийде потім і буде милуватися гаями , садами. Вирощене дерево - найкращий пам'ятник людської праці на землі.




На території туркменської столиці є охоронювані екологами і самими ашхабадцев дерева-старожили, багато хто з них - ровесники Ашхабада. Так, в громадському парку біля Міністерства залізничного транспорту знаходяться дуб і шовковиця, кожному з яких понад 115 років. У Кеші зростає найстаріша сосна ельдарська в Ашхабаді. Радіус її стовбура біля основи перевищує три метри. Її привіз з Тбіліського ботсаду і посадив у цьому місці поруч з Кяризи в 1897 році зав.департаментом лісового господарства Закаспійській області Д.Мороз. Сосна входила в ранні посадки колишньої Лісодослідна станції, частиною вони збереглися на території Туркменської сільгоспуніверситету і Ашхабадського ботсаду. У складі дерев Алеї натхнення «Илхам» є айлант з подвійним стволом, а по вулиці Герогли біля тротуару - гледичия, їм близько ста років.



Овезнияз КУРБАНОВ,
кандидат географических наук

20.02.2016


ТОП-10 незвичайних «смачних» дерев

Серед великої кількості тропічної рослинності разом є такі, які можуть замінити хлібозаводи, кондитерські та здатні виробляти молоко.
  
ТОП-10 найдивовижніших дерев світу у нашому рейтингу на Аgravery.com.

1. Молочна соска.
У Бразилії є дерево під назвою «молочна соска». Досить зачепити кінчиком ножа стовбур цього дерева — і з кори потече рослинне «молоко», сік цього дерева має такий вигляд. За один раз дерево дає до 4 л молока, яке перед вживанням потрібно тільки розбавити водою і закип’ятити.
фото: geograf.info
2. Говенія солодка або цукеркове дерево.
Поширене воно на півдні Китаю, в Індії, Японії, Кореї. Це невеликі дерева, 8-15 м заввишки, з прямими стовбурами та шатровидними кронами, за зовнішнім виглядом дещо нагадують липу. Листки широкоовальні з гострим кінчиком, рідкозубчасті на краях, зверху яскраво-, а знизу білувато-зелені. Квітки запашні, зеленкуваті, зібрані у напівзонтичні суцвіття. Після відцвітання на їх місці утворюються кулясті, завбільшки з горошину, сухі плоди-коробочки з насінням. Проте плоди не їстівні. Але сухі плоди сидять на м'ясистих крохмалистих розрослих плодоніжках, які восени, на час достигання, набувають червонувато-брунатного кольору. Вони завдовжки до 4 см, химерно покручені, завтовшки з олівець, їстівні, солодкі, трохи кислуваті, мають приємний аромат, а на смак нагадують ізюм у суміші з високосортною динею. Недаремно говенію називають не лише цукерковим, а й ізюмним деревом, солодконіжником і навіть кривим фініком.
Вживають плодоніжки свіжими, в'яленими або сушеними. Висушені та спресовані плодоніжки містять майже 50% цукрів! Використовують їх також у кондитерському виробництві та для одержання спирту.
фото: ekola2015.net.ua
3. Томатне дерево або Цифомандра
Томатне дерево — південноамериканська рослина, відноситься до сімейства пасльонових. Це чагарник або невелике деревце з великими, бархатистими серцеподібним листям і біло-рожевими квітками, схожими на картопляні. Цифомандра не тільки красива, але і корисна: після цвітіння на ній удосталь утворюються червонувато-оранжеві яйцевидні плоди, що зовні нагадують томати. Смак у цих плодів своєрідний, зі специфічним терпким присмаком. Томатне дерево дуже легко виростити з однієї насіння. В цьому випадку воно зацвіте вже на другий рік. Плід має злегка смолистий аромат і смак, що нагадує недоспілий томат з легким смолистим присмаком. Спілі плоди томатного дерева розрізають вздовж на дві частини і вживаються з цукром або приправляються і смажаться або запікаються протягом 15 хвилин і використовуються як овочі. 
фото: habinfo.ru
4. Огіркове дерево
Огіркове дерево білімбі вперше було помічено на острові Сокотра, розташованому недалеко від східного узбережжя Африки. Сьогодні ж ця рослина зустрічається в таких тропічних країнах, як Еквадор, Колумбія, Бразилія, Індонезія, Філіппіни, Індія та інші.тУ більшості випадків огіркове дерево білімбі в висоту досягає близько 4-5 метрів.  Крім того, цікавим фактом є і те, що ця рослина запасається вологою, що дозволяє йому пережити посуху. Рясне скупчення вологи призводить до того, що в тканинах стовбура накопичується молочний сік, якому також знайшли застосування і місцеві фермери — вони добувають з дерева м'якоть, після чого віддають її худобі в особливо посушливий період. Варто відзначити і те, що плоди і квіти рослини білімбі широко використовуються при виготовленні різних соусів, желе, варення і напоїв. Сік ж дивовижних огірків часто застосовується в різних господарських цілях, наприклад, в якості природного відбілювача.
5. Дерево кеппел
Кеппел — це вічнозелене дерево, яке виростає до 20-25 метрів. Прямий стовбур забарвлений в сіро-коричневий або темно-коричневий колір. У нижній його частині на довгих плодоніжках можна побачити «грону» плодів, які як раз і впливають на зміну запаху поту. Плоди у нього ростуть не тільки на гілках, але і на стовбурі. Самі плоди невеликі, до 60 сантиметрів в довжину і 4,5 сантиметра шириною. За формою вони чимось схожі на груші і покриті товстою коричневою шкіркою. Є їх приємно, так як м'якоть соковита і солодка, зі смаком, що нагадує манго. Його плоди замінюють парфумерну воду. У того, хто поїв їх, навіть піт довгий час пахне фіалками.
6. Хлібне дерево
Це однодомне дерево родини тутових. Його батьківщиною вважається Нова Гвінея, звідки полінезійці завезли його на острови Океанії.  Хлібне дерево — одна з найврожайніших плодових рослин; одне дерево приносить від 150 до 700 плодів у рік. У сприятливому кліматі хлібне дерево безперервно плодоносить круглий рік; вірніше, 9 місяців протягом року, а потім 3 місяці «відпочиває» — і так впродовж 60—70 років. У деяких районах, особливо на островах Океанії, хлібне дерево — важливе джерело харчування. М'якоть доспілих плодів (суплідь) хлібного дерева печуть, варять, сушать, зацукровують, їдять сирим і навіть, розминаючи і розтираючи, роблять з неї тісто для своєрідних «млинчиків». Подібно бананам, недостиглі плоди використовуються як овочі, а зрілі, солодші — як фрукти. Про зрілість плодів свідчать крапельки латексу, що проступають на його шкірці. На смак смажені плоди нагадують швидше картоплю, ніж хліб. Насіння хлібного дерева їдять вареним і смаженим, з сіллю. Плоди і листя також йдуть на корм худобі (козам, свиням тощо). Сушена м'якоть плодів хлібного дерева містить 4,05% білків, 76,70% вуглеводів і 331 калорій на 100 грам. Харчова цінність плодів хлібного дерева на 100 грам: крохмалю 60-80%, цукру 14%, жирів 0,2-0,8%.
7. Тістечкове дерево
На островах Океанії росте ще один вид хлібного дерева, іменованого «тістечком». На його гілках дозрівають жовтуваті плоди, які за смаком нагадують еклери з кремом.
8. Ковбасне дерево
Плоди ковбасного дерева, або кигелії ефіопської, що мешкає в екваторіальній Африці, на жаль, неїстівні. Але з вигляду нагадують ліверну ковбасу. І користь від них все-таки є — з плодів ковбасного дерева виготовляються прикраси, посуд та амулети.
9. Сирне дерево
Сирне дерево відноситься до сімейства маренових. Зустрічається на території Південно-Східної Азії і Океанії. Найбільш поширене на Гаваях і на Таїті. Зростає воно на відкритих скелястих або піщаних берегах або в тінистих лісах.  Інші назви: Ноні (Гаваї), Сирне дерево, Індійське тутового дерева (південно-східна Азія).  Цей фрукт відомий так само під назвами Велика Морінга, Індійська шовковиця, Корисне дерево, Сирний фрукт, Нону, Ноно. Батьківщиною фрукта є південно-східна Азія, але зараз він росте у всіх тропічних країнах. Це дерево назвали сирним через специфічного запаху його плодів, що нагадує запах пліснявого сиру, але на смак між ними немає нічого спільного.
10. Суничне дерево
Ще одне «смачне» дерево. Його плоди зовні дійсно нагадують плоди суниці — яскраво-червоні з дрібнобугорчастою поверхнею. Плоди суничного дерева їстівні, вони соковиті і солодкі. З них готують варення, вино і лікери.
фото: liveinternet.ru

http://agravery.com/uk/posts/show/top-10-nezvicajnih-smacnih-derev

На Рівненщині засадять лісом 3340 Га

Лісівники заготовили тонни насіння і мільйони саджанців
366

Навесні лісівники обласного управління лісового та мисливського господарства запланували посадити дерева та кущі на площі у 3340 га. Їм потрібно відновити насадження на ділянках, де минулого року проводилася лісозаготівля. 

Саджанці та сіянці вирощували у спеціальних тепличних комплексах, торік для цього навіть придбали ще одну велику теплицю на 450 кв. м з комп’ютерним регулюванням технологічного процесу. Загалом лісівники уже виростили понад 44 млн. саджанців та заготовили 49,2 т насіння деревно — чагарникових порід, які потрібні для відновлення рівненських лісів.

Закарпатській водій переконував поліцію, що згубив документи на деревину, яку віз




У Нижніх Воротах правоохоронці затримали вантажівку з деревиною без документів. Автомобіль поміщено на штрафмайданчик, триває перевірка.

Вчора, 19 лютого на блокпості поліції в селі Нижні Ворота Воловецького району правоохоронці зупинили вантажний автомобіль, який перевозив деревину..

У ході перевірки було встановлено, що 62-річний водій, мешканець м. Мукачева, перевозив деревину породи бук в кількості 41 шт., довжиною по 3 метри кожна. Вантаж потрібно було доставити у м.Берегово.

Документи на перевезення лісу водій показати відмовився, пояснюючи це тим, що дорогою загубив їх.

Автомобіль з вищевказаним вантажем поміщено на штрафмайданчик. За даним фактом відомості внесені до Журналу єдиного обліку. Триває перевірка.

Відділ комунікації ГУНП в Закарпатській області