ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 березня 2016

Чим сьогодні живе Любомльський лісгосп



За нові, але ті ж, одвічні завдання взялися з початку року працівники лісової галузі. І якщо у зимові місяці більше уваги, зазвичай, приділяється лісозаготівлі, очистці лісу, то з наближенням весни робота по господарству у лісівників пожвавлюється. Місяць за місяцем вона іде певним звичним циклом із вкрапленим вирішенням нагальних актуальних питань.

Про те, яка нині назріла праця у лісі, про намічені плани підприємства та загалом настрої працівників у новому 2016 році розповідає директор ДП «Любомльське ЛГ» Сергій Боярчук:

«Невдовзі розпочинається лісокультурна кампанія, тож це питання на разі номер один. Завершується підготовка грунту на площах для посадок, уже замовлено у базовому Ратнівському розсаднику хороші сіянці сосни звичайної – 400 тисяч штук, 10 тисяч саджанців ялини, 15 тисяч саджанців в контейнерах дуба звичайного. Для доповнення посадок братимемо і сіянці у власних розсадниках у лісництвах. Посадка лісу – це основна і відповідальна робота кожного майстра. Кожен з нас повинен примножувати і створювати нові насадження, працювати якісно і результативно. На цей рік заплановано на 40 гектарах заліснити площу і на 110 гектарах провести сприяння природному поновленню.

Друге не менш важливе завдання – охороняти лісові масиви від лісокрадіїв, браконьєрів, тих, хто не дотримується необхідних правил поведінки у лісі. Незабаром настане пожежонебезпечний період, для працівників лісової охорони – це важка і клопітлива пора. День і ніч вони зобов’язані стерегти і берегти природу. Рейдові бригади постійно патрулюють у лісах. А спіймані порушники каратимуться за законом. Але прохання до жителів: не підпалювати суху траву на полях біля лісу, бо від вогню його врятувати важко. А також – не вивозити купи побутових відходів у лісові насадження, що засмічує його. Від цього навколишнє середовище набуває непривабливого, безкультурного вигляду, це негативно впливає на екологію, рослини і жителів лісу.

Серед постійних круглорічних задач нашого підприємства – заготівля лісу. Ця ланка роботи відповідає за економічний стан і лісгоспу, і району. Від рубок головного користування цього року заплановано заготовити 40160 кбм деревини. Уся лісопродукція, згідно з впровадженням в Україні, відправляється з лісосіки за допомогою електронного обліку деревини. Співпрацюємо з фірмами як внутрішнього, так і зовнішнього ринків.

У планах – будівництво лісових доріг, які слугуватимуть і лісівникам, і жителям навколишніх сіл, адже будуть сполучати деякі населені пункти.

Звичайно, напружена ситуація в країні впливає сьогодні на кожного пересічного громадянина, а тим більше – працівника державного підприємства. Але армія лісівників має бойовий дух, працюватиме задля України, її майбутнього».

До слова, минулоріч здійснено посадку на площі понад 150 га, зібрано 1725 кг насіння, зведено та оновлено 35 малих рекреаційних пунктів, побудувано 4,2 км лісових доріг; було складено понад 50 протоколів на лісопорушників, сплачено податків на суму 9 млн 588,4 тис. гривень. Кількість штатних працівників у січні 2016 року – 174 чоловіки, середня заробітна плата з початку року становить – 5025 гривень.

Люба Хвас, прес-служба ДП «Любомльське ЛГ».

01 березня 2016

Маріупольці зможуть попрацювати в лісництві за дрова



16:25 01.03.2016

Попрацювавши в лісництві, маріупольці зможуть придбати дрова за нижчою ціною.

Про це 0629 розповів директор Приазовського лестнічества Ігор Москаленко.

До редакції 0629 надійшов лист, в якому маріуполець скаржився на значне підняття цін на дрова. "З 1 лютого 2016 року ціна на 1 кубометр дров для населення склала 420 грн замість колишніх 206 грн, особиста ініціатива директора Приазовського лестнічества Ігоря Москаленка. Але це ще не все, для того щоб отримати дрова, потрібно заплатити за транспорт, який вивезе з лісу , приблизно 800 грн, заплатити за навантаження 150 грн, за самі дрова покладені 7 кубів в рік 2940 грн, потім самим вивантажити або знову платити за вивантаження (150грн), і на додаток ще їх потрібно розпиляти на пеньки потрібної довжини (300грн), т .до. в лісі їх заготовляють метровими цурками, які ні в яку піч цілими не влізуть, вже навіть не кажучи про те, що їх ще треба рубати. При цьому в лісі ще 0,5-1 куб дров не докладають. І в підсумку виходить сума в районі 4300 грн за 7 кубів дров, і виходить 630 грн за куб, це навіть вище комерційних пропозицій в Маріуполі, де можна купити дрова за ціною 500-600 грн за куб. Як тепер не замерзнути пенсіонерам? Угля немає, дрова розкіш недоступна ", - пише маріуполець. Чоловік сказав, що подорожчання дров значно вдарило по бюджету кожної людини.

Директор Приазовського лестнічества Ігор Москаленко пояснив, що немає цін на дрова "для людей" і "для підприємств" - ціна для всіх одна. "З 1 січня 2016 року підприємство не фінансується з державного бюджету. Багато робітників в тривалій відпустці. Калькуляція цін економічно обгрунтована. Ми в збиток працювати не можемо. Дрова не можуть коштує 200 грн", - повідомив Ігор Москаленко. Також він сказав, що підприємство може регулювати ціни на місці. Ігор Москаленко підказав один спосіб, як дрова можуть обійтися маріупольцям дешевше. "Люди можуть приїхати до нас в ліс, укласти договір і попрацювати на лісництво. Заробити собі заробітну плату, відрахування в пенсійний фонд і ін." Директор лісництва сказав, що завдяки цьому для підприємства знижується вартість розпилювання і доставки, а у людини з'являться гроші, за які він може придбати дрова за нижчою ціною.

http://strichka.com/item/41398279

www.0629.com.ua

Як зберегти від браконьєрського вирубування лісосмуги вдовж полів? (відео)

Вторник, 1 Марта 2016 16:59 | http://chodtrk.com.ua

Для цього має бути проведена інвентаризація цих полезахисних насаджень і визначені користувачі земельних ділянок під лісосмугами. Це спільна позиція всіх сторін, зацікавлених у вирішенні проблеми, що зібралися за круглим столом в обласній раді.






Полезахисні лісосмуги в нашій області розташовані на площі понад 10 тисяч гектарів, і тільки десята частина цих насаджень перебуває в користуванні лісових господарств. А щодо понад 8 тисяч гектарів не визначений користувач, який відповідав би за охорону лісосмуг. Це й полегшує для браконьєрів незаконну вирубку дерев – про ці епізоди ми повідомляли.

Дивіться також: Хто пиляє вікові дуби в області? На кого вказують місцеві мешканці і чому бояться говорити? (відео)

Прокуратура області звернулася до обласної ради з листом про необхідність визначення користувачів, які б відповідали й за збереження ділянок під лісосмугами. Лісівники пропонують передавати ці ділянки орендарям земель, які знаходяться поблизу, адже лісосмуги й створювалися для захисту полів. Отже охороняти насадження – в інтересах землекористувачів.

Але зі свого боку для аграріїв зараз збільшилися податки, тому легко передбачити, що сільгоспвиробники будуть відмовлятися від пропозицій змінювати умови оренди, беручи на себе й обов’язки з охорони лісосмуг.

Землі під лісосмугами належать до земель запасу й є власністю держави. Конкретного користувача не визначено, а держава й суспільство загалом несуть збитки від браконьєрства. Громадські активісти наголошують на тому, що в кожному районі працюють браконьєрські пилорами, здебільшого відомі співробітникам контролюючих і силових структур. Тому й не чекаючи змін у законодавстві або зміни умов оренди землі, захищати ліс треба зараз. Хід інвентаризації лісосмуг має бути визначений протягом двох тижнів.

«Сівер-центр»

Сутичка посеред лісу: лісова охорона та поліція намагалися завадити 30 чоловікам вивести крадений ліс



На Житомирщині – резонансна крадіжка лісу.

У Броницькому лісництві, що у Новоград-Волинському районі, лісова охорона виявила організовану групу лісокрадів у кількості 15 осіб, які тракторами з причепами перевозили незаконно заготовлену лісопродукцію (117 колод довжиною від 4-х до 6-ти метрів). Про це повідомила прес-служба обласного управляння лісового та мисливського господарства.

За попередньою інформацією особи є мешканцями села Борове Рокитнівського району Рівненської області.

«З таким нахабством ми ще не зустрічалися», – розповів головний лісничий лісгоспу Леонтій Валєнкевич.

Головний лісничий повідомив про лісопорушення Новоград-Волинський відділ Національної поліції України в Житомирській області.

Лісокради вели себе зухвало, погрожували державній лісовій охороні та представникам Національної поліції фізичною розправою. Більше того, телефоном лісопорушники покликали собі на допомогу своїх односельчан, які, судячи з їх поведінки, мають досвід у вчиненні подібних злочинів. Це були переважно чоловіки у віці від 20 до 40 років в кількості більше 30 осіб.







Отож державна лісова охорона та представники поліції не змогли завадити та протистояти такій кількості людей, в результаті чого автотракторна техніка виїхала з місця події.

Деревина вилучена та доправлена на нижній склад державного підприємства «Городницьке ЛГ».

А 29 лютого в іншому лісництві цього ж лісгоспу рейдовою бригадою виявлено незаконну рубку 13 дерев породи дуб загальною масою 30 куб.м, Шкода, нанесена лісовому господарству, становить більше 100 тис.грн..

Матеріали за цими фактами передані до правоохоронних органів.

Тепер на межі лісових масивів державного підприємства «Городницьке лісове господарство» та Рівненської області лісівники почали копати глибокий рів. До таких непопулярних методів лісівники змушені вдатися, аби уберегти свої ліси від зухвалих лісокрадів, які занадилися із сусідньої області.

http://strichka.com/item/41397698

На Полтавщині лісосмуги біля полів залишаються нічийними. ВІДЕО


На Полтавщині лісосмуги біля полів залишаються нічийними. Це питання також порушили під час засідання члени аграрної комісії. Багато років тому лісосмуги не були передані землекористувачам з оформленням відповідних документів, відтак сьогодні виникають проблеми з доглядом за ними.

За кілька хвилин до початку аграрної комісії її очільник Валерій Капленко розповідає журналістам про сьогоднішні земельні проблеми в області. Серед них – і невизначеність із власниками лісосмуг.

/Валерій Капленко, голова комісії з питань аграрної політики та земельних відносин Полтавської ОР
У Шишацькому районі спиляли дві лісосмуги. Прокуратура і міліція завели кримінальну справу. Прийшли, питають: «Чия лісосмуга?». А нічия, нічия. «Безхозна» називається/

Чиї лісосмуги, продовжили обговорювати і на самому засіданні комісії. Питання нагальне, кажуть її учасники, адже через цю колізію дерева обабіч полів залишаються напризволяще. Вони втрачають свої захисні властивості або перетворюючись на звичайні чагарники, або зменшуючись у висоті та густині.

/Ігор Піддубний, директор Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА
По лісовому кодексу землі, більше певної площі засадження лісовими культурами, а хоч не лісовими, а просто деревами, є державним лісовим фондом. Якщо далі рухатися по логіці, то землі державного лісового фонду повинні охоронятися державною лісовою охороною. І по-друге, на них повинні бути розроблені матеріали лісовпорядкування/

У той же час, кажуть учасники засідання, не можна забувати й про фермерів, які обробляють землю, на якій розташовані ці лісосмуги.

/Ігор Піддубний, директор Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОДА
Орендар, який бере в оренду землі сільськогосподарського призначення, а полезахисні смуги є невід'ємною частиною сільськогосподарського обробітку землі. Не було б лісосмуг і полезахисних смуг, була б ерозія грунту. А тому станом на сьогодні перед департаментом екології стоїть питання, хто ж все таки повинен охороняти ці лісосмуги/

Проблему спричиняє й той факт, що відсутні як такі правові наслідки до тих, хто не береже лісосмуг. Плюс до цього свого часу останні не були передані землекористувачам з оформленням відповідних документів.

/Роман Товстий, заступник голови Полтавської ОДА

Питання йде про те, що господарі в своїх господарствах не можуть його доглядати, привести до ладу, тому що за це приходить відповідальність, або взагалі ніхто не відповідає. Тобто, якщо 60% від загальної кількості передається в оренду, в них є орендар, який несе відповідальність таку саму по збереженню і землі, і ріллі/

Після нетривалих суперечок члени комісії вирішили у найкоротший термін провести інвентаризацію землезахисних лісосмуг та моніторинг їхнього стану. Як наслідок – забезпечити організацію виготовлення технічної документації та передачу цих лісосмуг землекористувачам.

Крістіна Брігіда


На Житомирщині лісівники захищаються від лісокрадів глибоким ровом



На межі лісових масивів Городницького держлісгоспу та Рівненської області лісівники почали копати глибокий рів. До таких непопулярних методів вони змушені вдатися, аби уберегти свої ліси від зухвалих лісокрадів, які занадилися із сусідньої області, пише прес-служба обласного управління лісового та мисливського господарства.

Минулого тижня посеред білого дня у Броницькому лісництві лісова охорона виявила організовану групу лісокрадів у кількості 15 осіб, які чотирма тракторами з причепами перевозили незаконно заготовлену лісопродукцію (117 колод довжиною від 4-х до 6-ти метрів). За попередньою інформацією, всі вони є жителями с.Борове Рокитнівського району Рівненської області.

Головний лісничий Городницького держлісгоспу Леонтій Валєнкевич повідомив про лісопорушення Новоград-Волинський відділ Національної поліції України в Житомирській області.

Лісокради ж телефоном покликали на допомогу своїх односельчан. Це були переважно чоловіки віком від 20 до 40 років, загалом більше 30 осіб. Державна лісова охорона та представники поліції не змогли протистояти такій кількості людей, в результаті чого автотракторна техніка виїхала з місця події. Деревина вилучена та доправлена на нижній склад державного підприємства "Городницьке лісове господарство".

А 29 лютого в іншому лісництві цього ж лісгоспу рейдовою бригадою виявлено незаконну рубку 13 дерев породи дуб загальною масою 30 куб.м, Шкода, нанесена лісовому господарству, становить більше 100 тис.грн.

Матеріали за цими фактами передані до правоохоронних органів. Лісівники ж взялися до копання рову, який, сподіваються, завадить заїзду транспорту до державного лісового фонду.

Лісівники та науковці б’ють на сполох: в області всихають соснові ліси. ВІДЕО

Останні кілька років в Житомирській області, як і в Україні в цілому, посилилося всихання соснових лісів. Житомирські лісівники є найактивнішими у напрямку вивчення та подолання проблеми.

«Вінницялісозахист» – одне з підприємств, науковці якого досліджують це явище на теренах Житомирщини. За даними спеціалістів підприємства, у 2010-му році всихання соснових насаджень було виявлено лише на 12 гектарах, а за п’ять років уражені площі збільшилися у більше, ніж сто разів. Городницьке лісогосподарство, де масштаби явища одні з найбільших, б’є на сполох. Адже хвороба сосен поширюється і на території природоохоронних зон.

Одразу на кордоні природоохоронної зони зрозуміло, хто у лісі господар. Гастрономічний пріоритет бобрів давно відомий – це м’яколистяні породи. Хто ж нищить соснові ліси? Таким питанням переймаються вже не перший рік лісівники та науковці.

Саме стовбуровий шкідник, а точніше – його швидке розмноження, за одним із найбільш вірогідних наукових припущень є першопричиною швидкого всихання соснових мононасаджень. Науковці встановили і той факт, що поширенню хвороби сприяє комплекс факторів.

На ділянці поза межами заказника, яка вже відведена під суцільну санітарну рубку, лісопатолог Олександр Болюх демонструє маленьку причину великої проблеми.

Короїд не лише залишає по собі десятки личинок, а й свого симбіонта – офіостомового гриба, котрий вражає деревину. За цей час дерево швидко помирає, втрачаючи свою товарну цінність. Це може звести нанівець багаторічну роботу ліогосподарників.

На жаль, поки санітарна рубка та ліквідація порубкових залишків є єдиним надійним способом запобігання поширенню хвороби.

Фахівці зазначають, що з травневим теплом вилетить і нове покоління жука-короїда. А посушливе літо сприятиме надмірному його розмноженню. Отже, від того, наскільки вчасно проведуть санітарні заходи, залежить не лише економічна складова роботи лісівників, а й екологічні наслідки.

Автор: Вікторія Лук’яненко.


Вырубка деревьев в лесах Молдовы будет запрещена


Фото: Из архива "КП"

Приказ подписал директор агентства Moldsilva Иван Чебану

Вырубка деревьев в лесах Молдовы с 1 октября будет запрещена. Соответствующий приказ подписал во вторник, 1 марта, директор агентства Moldsilva Иван Чебану.

Проблеме незаконной вырубки было посвящено специальное совещание, на котором он потребовал "восстановления лесов путем охраны существующих и высадки новых насаждений"

Лесничествам поручено пересмотреть выбранные для вырубки участки на осень 2016 и 2017 г. Целью этих изменений является защита и предупреждения обезлесевания, а также сохранение биоразнообразия лесных экосистем.

По данным агентства, Национальный лесной фонд занимает 12,7% площади Молдовы. 87,2% лесов принадлежит государству, 12,2% - примэриям и 0,6% частным владельцам.



Експерти ОНФ запропонували зробити лісовідновлення обов'язковим для всіх орендарів


На конференції ОНФ з проблем екології і захисту лісу було запропоновано внести до Лісового кодексу поправки згідно з якими, орендарі будуть зобов'язані вести лісовідновлювальних роботи незалежно від цілей оренди лісової ділянки. В даний час законодавство вимагає вести лісовідновлювальних роботи тільки на тих ділянках, які були здані в оренду для заготівлі лісу. При цьому лісовідновлювальних роботи повинні проходити відповідно до затвердженого головою регіону лісового плану. Про це Псковському агентству інформації повідомили в прес-службі ОНФ.

«Якщо ділянка була здано в оренду для інших цілей і там при цьому вирубувався ліс, закон не вимагає від його орендаря проводити лісовідновлення. По суті, частина лісу вирубується без компенсації. Тому необхідно ввести дані поправки до Лісового кодексу », - зазначив керівник групи Центру громадського моніторингу ОНФ з проблем екології і захисту лісу в Іркутській області Сергій Апанович.

Нагадаємо, конференція пройшла 25 лютого в Іркутську, її учасниками стали понад 300 осіб, серед яких громадські активісти, екологи, федеральні і регіональні експерти ОНФ з питань захисту лісу, представники профільних міністерств і відомств, регіональних влад, журналісти.

Пропозиція провести конференцію з питань екології та захисту лісу було озвучено на зустрічі президента Росії, лідера Загальноросійського народного фронту Володимира Путіна з активом ОНФ 27 листопада 2015 р Тоді президент повідомив, що потрібно підготувати серію заходів, щоб країна звернула на цю проблему найсерйознішу увагу.

Псковське агентство інформації
Опубліковано: 1 березня 2016 р о 20:52

http://www.vluki.ru/news/2016/03/01/411883.html

Часи змінюються — браконьєри залишаються

Олег ЧЕБАН   // ЖОРСТКІ РЕАЛІЇ

«УК» з’ясовує, чому загинули червонокнижні зубри на Вінниччині

Трагедія біля села Требухи Літинського району забрала життя приблизно кожного 20-го українського зубра. Якщо загалом в Україні їхня популяція налічує приблизно 320 особин, то на Вінниччині станом на 1 січня 2016 року мешкав 101. Переважно загинули молоді самки репродуктивного віку, і щоб відтворити популяцію, кажуть фахівці, треба буде приблизно 10 років.

Спочатку в ставку виявили кілька трупів тварин, та коли почали з’ясовувати справжню картину, ЗМІ забили на сполох. Утім, писали різне. Зокрема, що до цього причетні мисливці — посадові особи. Називали прізвища. Але потім самі спростовували, бо під час перевірки розслідування кримінального впровадження за фактом загибелі зубрів спеціальна комісія головного управління Національної поліції в області «не знайшла підтвердження інформації, яку озвучили на деяких веб-ресурсах, щодо причетності до злочину окремих народних депутатів і посадовців». Посилена слідчо-оперативна група й нині працює над розкриттям.

Після тривожного повідомлення пізно ввечері 30 січня цього року, що на ставку тонуть зубри, єгерська служба й державна лісова охорона ДП «Хмільницький лісгосп» негайно прибули на місце і за допомогою місцевих жителів почали рятувати тварин.

Фото Станіслава ВОВКА

Зубр плакав, як людина


За словами прес-секретаря Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства Станіслава Вовка, крига біля берега була розбита, і тому до зубра, який лежав на льоду, не можна було підступити. Але тварина сама ніби підставляла роги під петлю, розуміючи, що люди хочуть її врятувати. Коли зубра витягли, зігріли сухими ганчірками, він неквапливо пішов у ліс. З крижаної води живим дістали ще одного, але безнадійного. На березі він, помираючи, плакав, як людина. Загалом того вечора і в наступні дні зі ставка виволокли 15 трупів зубрів.

Кажуть, на слизькому людина почувається, мов корова на льоду. Зі своєї волі зубр на кригу не піде. Не могли, зі слів лісівників, спрямувати стадо на лід і звуки бензопилки, що доносилися з лісу. Бо тварини звикли до трудової діяльності людей, і, якщо десь розробляють ділянку лісу, зубри чекають, коли підуть люди, а потім приходять поласувати листям і молодим гіллям. До того ж на час їхньої загибелі жодних робіт у лісі не проводили. Лісова охорона та єгерська служба, обстеживши територію, виявили ознаки того, що стадо, яке налічувало понад 60 особин, на лід загнали.

Справді, якби хтось просто налякав, тварини могли б сховатися в лісі або обійти став розташованою неподалік греблею. Що зубр сам на лід не піде, також запевнили начальник відділу департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Юлія Чижик та Івчанський сільський голова Валентина Кащенко (до цієї сільради входить село Требухи). «Це наші місцеві зубри, вони нашими полями часто бігали. Але шкоди великої посівам не завдавали, тому й акти на відшкодування державою збитків не складали. Я на той час була в лікарні… Але те, що самі вони на лід не зайшли, це однозначно», — упевнена сільський голова.

Зі слів лісівників, трагедія сталася приблизно о 17.30, і розрахунок браконьєрів був таким, щоб на льоду добити пораненого зубра, бо там він падає, ламає ноги. Тоді лежав сніг, і основна частина стада проскочила ставок завширшки 80 метрів, але останні провалилися. «Біля протилежного берега дорізали одного зубра, який, мабуть, поранився і не міг втекти. А за 20 метрів у ліску єгері виявили ще одну калюжу крові, прикриту гіллям. Сліди від воза і мотоблока ведуть у Требухи. Нам відомо, що у місцевого жителя поліція знайшла частини туші зубра», — сказав Станіслав Вовк.

Кримінальне провадження відкрито за ст. 248 КК України, якою передбачено покарання до п’яти років позбавлення волі. «Одна з версій, що це було незаконне полювання. На це вказують єгері й місцеві жителі. Щодо двох місцевих жителів, в яких вилучили одну тушу зубра, то вони кажуть, що знайшли тварину мертвою. Ретельно проводять слідчо-оперативні дії, щоб відтворити ситуацію, встановити осіб, які можуть бути причетні», — зазначила керівник відділу комунікації ГУ Нацполіції в області Анна Олійник.

Коли з крижаної води ще живим дістали безнадійного зубра, він, помираючи, плакав, як людина. Загалом того вечора і в наступні дні зі ставка виволокли 15 трупів зубрів.

Щось не так у нашому домі


За кілька днів після трагедії лісники знайшли стадо аж за 20 кілометрів. Воно розділилося на 3 групи. У зубрів матріархат — матка-вожак веде стадо. Тому припускають, що вона загинула, а розгублені тварини не можуть визначити нового лідера. Вони вже не підпускають на звичну відстань єгерів, а в бінокль видно, що малеча постійно збивається в купу так, що й не порахувати. То були морозні дні, однак навіть тоді над стадом висіла раніше небачена хмара пару — так інтенсивно дихають. Дуже налякані й перебувають у стресовому стані.

Вінницькі зубри приводять малят не в квітні-травні, а восени. Певно, зоопарківське минуле їхніх предків збило природний ритм. З тих, що загинули на ставку, більшість самки репродуктивного віку, які, можливо, торік восени отелилися. Дитинча тримається матері до двох років. Тепер вони сироти.

За даними поліції, в утоплених тварин не виявили слідів вогнепальної зброї. Від ставка до села приблизно 1,5 км, а до траси Хмільник — Вінниця — 2 км. Тож полювання тут тихе. Жорстоке.

Два роки тому в цьому ж лісі єгері виявили спеціальні капкани, а в ставку голову і шкуру зубра. Три роки тому в іншій місцевості браконьєр убив самку, яка щойно отелилася. Зубренятко Тарасика (так його назвали) працівники ДП «Хмільницький лісгосп» намагалися вигодувати коров’ячим молоком, але воно прожило лише 2 місяці, бо без материнського молока в нього не сформувався імунітет (у зубрів молоко майже вершки — 12% жирності). Приблизно 15 років тому був випадок, що на зубрів полювали з табельної зброї.

Про це повідомили в ОУЛМГ. Навряд чи це весь перелік. Досвідчені браконьєри рештки тварини не залишають на місці злочину. Напевне, має рацію селянин, який зауважив: «Якби забили одного, то й не знали б, а так ці втопилися, і тому стало відомо». Якщо для homo sapiens штраф 130 тисяч гривень за одного вбитого зубра — не шлагбаум, отже, щось не так у нашому спільному домі. До речі, згідно з чинним законодавством за 17 зубрів лісове господарство зазнало збитків на суму понад 2,2 мільйона гривень.

Між тим у Вікіпедії зазначається, що щороку від рук браконьєрів в Україні гине до 30 зубрів. А народжуються й доживають до продуктивного віку близько 20 особин. Припускають, що за сучасного рівня браконьєрства зубри повністю зникнуть до 2025 року. Останнє видається неймовірним, але… Був же випадок масової загибелі цих тварин у Рівненській області, а на Волині, зі слів колеги, їх залишилася лише дюжина.


Фото з сайту 33kanal.com

Потрібен чіткий план


Піч час збору фактажу почув думку, що треба дозволити селекційний відстріл зубрів. Наприклад, старих самців, адже стадо їх витісняє і вони ще кілька місяців тиняються лісом. Добрий трофей у ціні! В африканській савані на цьому заробляють гроші, які витрачають з користю для звірів. Тож ідея правильна. Та чи наше суспільство надбало моральну стійкість, щоб у цьому питанні не наступити на граблі?

Вікіпедія також повідомляє, що стрімке скорочення поголів’я зубрів в Україні в перші роки незалежності спричинило не лише браконьєрство, а й дозвіл легального комерційного полювання на них. На отримані доходи (планували відстрілювати тільки старих самців) передбачали відкрити фонд охорони зубрів, проте його не створили, а таке полювання перетворилося на винищення. «Якщо 1992 року зубрів в Україні налічувалося 664 (за іншими даними — 685), то 2002-го вже — 325, 2005-го — 303, 2007-го — 255 зубрів… Це була особлива витончена форма браконьєрства, коли під таким приводом організовували полювання для сановитих і багатих осіб», — ідеться у Вікіпедії. Але на вимогу громадських екологічних організацій такій практиці було покладено край.

У той період популяція зубрів на Вінниччині була стабільна. Це свідчить про професійне і відповідальне ставлення до червонокнижного виду вінницьких лісівників. Нині до тутешніх єгерів приїжджають науковці, щоб писати наукові праці. В області в природних умовах досягли результату стабільності поголів’я упродовж 20 років на рівні 90—100 особин. В інших регіонах таким успіхом похвалитися не можуть.

На Вінниччині зубри перебувають на території трьох районів — Калинівського, Літинського і Хмельницького. На карті чітко видно майже безперервний видовжений лісовий масив, який вони вподобали. На цій частині Поділля їхня щільність становить 5 особин на одну тисячу гектарів угідь за норми 3 особини або перевищує оптимальну на 46 голів. Запевнили, що зубри мають корм. Справді, якби не мали, це позначилося б на їхній здатності до розмноження.

Фахівці стверджують, що без спеціальних умов охорони виживання зубрів неможливе. Вінницька обласна рада щороку надає з обласного бюджету 140—150 тисяч гривень для придбання корму для них. А потреба лише на біотехнічні заходи на рік становить 260—280 тисяч гривень.

Які суми виділять в інших областях, мабуть, зрозуміло з чисельності поголів’я. На утримання зубрів потрібні неабиякі кошти. Сміливо можна припустити, що поряд з іншими причинами скорочення їхньої популяції в Україні пов’язане з недофінансуванням цієї справи з держбюджету, що позначається на зацікавленні лісомисливських господарств у збереженні й відтворенні цього виду.

«Вважаємо, що потрібно забезпечити на державному рівні додаткове фінансування користувачів, у мисливських угіддях яких проживають зубри, зі створенням спеціального фонду. Маємо організувати обмін племінним матеріалом із різних вільних стад країни, дозволити користувачам мисливських угідь, в яких щільність відповідає оптимальній та перевищує її, здійснювати плановий відлов тварин для переселення», — висловив позицію вінницьких лісників Станіслав Вовк.

ДОВІДКА «УК»


На Поділлі патріарх лісів зустрічався до ХVІІ століття, а потім його витіснили на Полісся. Загалом у Європі в природному середовищі європейський зубр завершив своє існування 1919 року через надмірне неконтрольоване полювання, а також унаслідок Першої світової війни. Відновлення популяції почалося із зоопарків Європи, де в малій чисельності він зберігся. До мисливських угідь Вінницької області зубрів завезли 1979 року (4 самки і 2 самці) з Волині.