Олег ЧЕБАН // ЖОРСТКІ РЕАЛІЇ
Фото з сайту 33kanal.com
Піч час збору фактажу почув думку, що треба дозволити селекційний відстріл зубрів. Наприклад, старих самців, адже стадо їх витісняє і вони ще кілька місяців тиняються лісом. Добрий трофей у ціні! В африканській савані на цьому заробляють гроші, які витрачають з користю для звірів. Тож ідея правильна. Та чи наше суспільство надбало моральну стійкість, щоб у цьому питанні не наступити на граблі?
Вікіпедія також повідомляє, що стрімке скорочення поголів’я зубрів в Україні в перші роки незалежності спричинило не лише браконьєрство, а й дозвіл легального комерційного полювання на них. На отримані доходи (планували відстрілювати тільки старих самців) передбачали відкрити фонд охорони зубрів, проте його не створили, а таке полювання перетворилося на винищення. «Якщо 1992 року зубрів в Україні налічувалося 664 (за іншими даними — 685), то 2002-го вже — 325, 2005-го — 303, 2007-го — 255 зубрів… Це була особлива витончена форма браконьєрства, коли під таким приводом організовували полювання для сановитих і багатих осіб», — ідеться у Вікіпедії. Але на вимогу громадських екологічних організацій такій практиці було покладено край.
У той період популяція зубрів на Вінниччині була стабільна. Це свідчить про професійне і відповідальне ставлення до червонокнижного виду вінницьких лісівників. Нині до тутешніх єгерів приїжджають науковці, щоб писати наукові праці. В області в природних умовах досягли результату стабільності поголів’я упродовж 20 років на рівні 90—100 особин. В інших регіонах таким успіхом похвалитися не можуть.
На Вінниччині зубри перебувають на території трьох районів — Калинівського, Літинського і Хмельницького. На карті чітко видно майже безперервний видовжений лісовий масив, який вони вподобали. На цій частині Поділля їхня щільність становить 5 особин на одну тисячу гектарів угідь за норми 3 особини або перевищує оптимальну на 46 голів. Запевнили, що зубри мають корм. Справді, якби не мали, це позначилося б на їхній здатності до розмноження.
Фахівці стверджують, що без спеціальних умов охорони виживання зубрів неможливе. Вінницька обласна рада щороку надає з обласного бюджету 140—150 тисяч гривень для придбання корму для них. А потреба лише на біотехнічні заходи на рік становить 260—280 тисяч гривень.
Які суми виділять в інших областях, мабуть, зрозуміло з чисельності поголів’я. На утримання зубрів потрібні неабиякі кошти. Сміливо можна припустити, що поряд з іншими причинами скорочення їхньої популяції в Україні пов’язане з недофінансуванням цієї справи з держбюджету, що позначається на зацікавленні лісомисливських господарств у збереженні й відтворенні цього виду.
«Вважаємо, що потрібно забезпечити на державному рівні додаткове фінансування користувачів, у мисливських угіддях яких проживають зубри, зі створенням спеціального фонду. Маємо організувати обмін племінним матеріалом із різних вільних стад країни, дозволити користувачам мисливських угідь, в яких щільність відповідає оптимальній та перевищує її, здійснювати плановий відлов тварин для переселення», — висловив позицію вінницьких лісників Станіслав Вовк.
На Поділлі патріарх лісів зустрічався до ХVІІ століття, а потім його витіснили на Полісся. Загалом у Європі в природному середовищі європейський зубр завершив своє існування 1919 року через надмірне неконтрольоване полювання, а також унаслідок Першої світової війни. Відновлення популяції почалося із зоопарків Європи, де в малій чисельності він зберігся. До мисливських угідь Вінницької області зубрів завезли 1979 року (4 самки і 2 самці) з Волині.
«УК» з’ясовує, чому загинули червонокнижні зубри на Вінниччині
Трагедія біля села Требухи Літинського району забрала життя приблизно кожного 20-го українського зубра. Якщо загалом в Україні їхня популяція налічує приблизно 320 особин, то на Вінниччині станом на 1 січня 2016 року мешкав 101. Переважно загинули молоді самки репродуктивного віку, і щоб відтворити популяцію, кажуть фахівці, треба буде приблизно 10 років.
Спочатку в ставку виявили кілька трупів тварин, та коли почали з’ясовувати справжню картину, ЗМІ забили на сполох. Утім, писали різне. Зокрема, що до цього причетні мисливці — посадові особи. Називали прізвища. Але потім самі спростовували, бо під час перевірки розслідування кримінального впровадження за фактом загибелі зубрів спеціальна комісія головного управління Національної поліції в області «не знайшла підтвердження інформації, яку озвучили на деяких веб-ресурсах, щодо причетності до злочину окремих народних депутатів і посадовців». Посилена слідчо-оперативна група й нині працює над розкриттям.
Після тривожного повідомлення пізно ввечері 30 січня цього року, що на ставку тонуть зубри, єгерська служба й державна лісова охорона ДП «Хмільницький лісгосп» негайно прибули на місце і за допомогою місцевих жителів почали рятувати тварин.
Фото Станіслава ВОВКА
За словами прес-секретаря Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства Станіслава Вовка, крига біля берега була розбита, і тому до зубра, який лежав на льоду, не можна було підступити. Але тварина сама ніби підставляла роги під петлю, розуміючи, що люди хочуть її врятувати. Коли зубра витягли, зігріли сухими ганчірками, він неквапливо пішов у ліс. З крижаної води живим дістали ще одного, але безнадійного. На березі він, помираючи, плакав, як людина. Загалом того вечора і в наступні дні зі ставка виволокли 15 трупів зубрів.
Кажуть, на слизькому людина почувається, мов корова на льоду. Зі своєї волі зубр на кригу не піде. Не могли, зі слів лісівників, спрямувати стадо на лід і звуки бензопилки, що доносилися з лісу. Бо тварини звикли до трудової діяльності людей, і, якщо десь розробляють ділянку лісу, зубри чекають, коли підуть люди, а потім приходять поласувати листям і молодим гіллям. До того ж на час їхньої загибелі жодних робіт у лісі не проводили. Лісова охорона та єгерська служба, обстеживши територію, виявили ознаки того, що стадо, яке налічувало понад 60 особин, на лід загнали.
Справді, якби хтось просто налякав, тварини могли б сховатися в лісі або обійти став розташованою неподалік греблею. Що зубр сам на лід не піде, також запевнили начальник відділу департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Юлія Чижик та Івчанський сільський голова Валентина Кащенко (до цієї сільради входить село Требухи). «Це наші місцеві зубри, вони нашими полями часто бігали. Але шкоди великої посівам не завдавали, тому й акти на відшкодування державою збитків не складали. Я на той час була в лікарні… Але те, що самі вони на лід не зайшли, це однозначно», — упевнена сільський голова.
Зі слів лісівників, трагедія сталася приблизно о 17.30, і розрахунок браконьєрів був таким, щоб на льоду добити пораненого зубра, бо там він падає, ламає ноги. Тоді лежав сніг, і основна частина стада проскочила ставок завширшки 80 метрів, але останні провалилися. «Біля протилежного берега дорізали одного зубра, який, мабуть, поранився і не міг втекти. А за 20 метрів у ліску єгері виявили ще одну калюжу крові, прикриту гіллям. Сліди від воза і мотоблока ведуть у Требухи. Нам відомо, що у місцевого жителя поліція знайшла частини туші зубра», — сказав Станіслав Вовк.
Кримінальне провадження відкрито за ст. 248 КК України, якою передбачено покарання до п’яти років позбавлення волі. «Одна з версій, що це було незаконне полювання. На це вказують єгері й місцеві жителі. Щодо двох місцевих жителів, в яких вилучили одну тушу зубра, то вони кажуть, що знайшли тварину мертвою. Ретельно проводять слідчо-оперативні дії, щоб відтворити ситуацію, встановити осіб, які можуть бути причетні», — зазначила керівник відділу комунікації ГУ Нацполіції в області Анна Олійник.
Коли з крижаної води ще живим дістали безнадійного зубра, він, помираючи, плакав, як людина. Загалом того вечора і в наступні дні зі ставка виволокли 15 трупів зубрів.
За кілька днів після трагедії лісники знайшли стадо аж за 20 кілометрів. Воно розділилося на 3 групи. У зубрів матріархат — матка-вожак веде стадо. Тому припускають, що вона загинула, а розгублені тварини не можуть визначити нового лідера. Вони вже не підпускають на звичну відстань єгерів, а в бінокль видно, що малеча постійно збивається в купу так, що й не порахувати. То були морозні дні, однак навіть тоді над стадом висіла раніше небачена хмара пару — так інтенсивно дихають. Дуже налякані й перебувають у стресовому стані.
Вінницькі зубри приводять малят не в квітні-травні, а восени. Певно, зоопарківське минуле їхніх предків збило природний ритм. З тих, що загинули на ставку, більшість самки репродуктивного віку, які, можливо, торік восени отелилися. Дитинча тримається матері до двох років. Тепер вони сироти.
За даними поліції, в утоплених тварин не виявили слідів вогнепальної зброї. Від ставка до села приблизно 1,5 км, а до траси Хмільник — Вінниця — 2 км. Тож полювання тут тихе. Жорстоке.
Два роки тому в цьому ж лісі єгері виявили спеціальні капкани, а в ставку голову і шкуру зубра. Три роки тому в іншій місцевості браконьєр убив самку, яка щойно отелилася. Зубренятко Тарасика (так його назвали) працівники ДП «Хмільницький лісгосп» намагалися вигодувати коров’ячим молоком, але воно прожило лише 2 місяці, бо без материнського молока в нього не сформувався імунітет (у зубрів молоко майже вершки — 12% жирності). Приблизно 15 років тому був випадок, що на зубрів полювали з табельної зброї.
Про це повідомили в ОУЛМГ. Навряд чи це весь перелік. Досвідчені браконьєри рештки тварини не залишають на місці злочину. Напевне, має рацію селянин, який зауважив: «Якби забили одного, то й не знали б, а так ці втопилися, і тому стало відомо». Якщо для homo sapiens штраф 130 тисяч гривень за одного вбитого зубра — не шлагбаум, отже, щось не так у нашому спільному домі. До речі, згідно з чинним законодавством за 17 зубрів лісове господарство зазнало збитків на суму понад 2,2 мільйона гривень.
Між тим у Вікіпедії зазначається, що щороку від рук браконьєрів в Україні гине до 30 зубрів. А народжуються й доживають до продуктивного віку близько 20 особин. Припускають, що за сучасного рівня браконьєрства зубри повністю зникнуть до 2025 року. Останнє видається неймовірним, але… Був же випадок масової загибелі цих тварин у Рівненській області, а на Волині, зі слів колеги, їх залишилася лише дюжина.
Трагедія біля села Требухи Літинського району забрала життя приблизно кожного 20-го українського зубра. Якщо загалом в Україні їхня популяція налічує приблизно 320 особин, то на Вінниччині станом на 1 січня 2016 року мешкав 101. Переважно загинули молоді самки репродуктивного віку, і щоб відтворити популяцію, кажуть фахівці, треба буде приблизно 10 років.
Спочатку в ставку виявили кілька трупів тварин, та коли почали з’ясовувати справжню картину, ЗМІ забили на сполох. Утім, писали різне. Зокрема, що до цього причетні мисливці — посадові особи. Називали прізвища. Але потім самі спростовували, бо під час перевірки розслідування кримінального впровадження за фактом загибелі зубрів спеціальна комісія головного управління Національної поліції в області «не знайшла підтвердження інформації, яку озвучили на деяких веб-ресурсах, щодо причетності до злочину окремих народних депутатів і посадовців». Посилена слідчо-оперативна група й нині працює над розкриттям.
Після тривожного повідомлення пізно ввечері 30 січня цього року, що на ставку тонуть зубри, єгерська служба й державна лісова охорона ДП «Хмільницький лісгосп» негайно прибули на місце і за допомогою місцевих жителів почали рятувати тварин.
Фото Станіслава ВОВКАЗубр плакав, як людина
За словами прес-секретаря Вінницького обласного управління лісового і мисливського господарства Станіслава Вовка, крига біля берега була розбита, і тому до зубра, який лежав на льоду, не можна було підступити. Але тварина сама ніби підставляла роги під петлю, розуміючи, що люди хочуть її врятувати. Коли зубра витягли, зігріли сухими ганчірками, він неквапливо пішов у ліс. З крижаної води живим дістали ще одного, але безнадійного. На березі він, помираючи, плакав, як людина. Загалом того вечора і в наступні дні зі ставка виволокли 15 трупів зубрів.
Кажуть, на слизькому людина почувається, мов корова на льоду. Зі своєї волі зубр на кригу не піде. Не могли, зі слів лісівників, спрямувати стадо на лід і звуки бензопилки, що доносилися з лісу. Бо тварини звикли до трудової діяльності людей, і, якщо десь розробляють ділянку лісу, зубри чекають, коли підуть люди, а потім приходять поласувати листям і молодим гіллям. До того ж на час їхньої загибелі жодних робіт у лісі не проводили. Лісова охорона та єгерська служба, обстеживши територію, виявили ознаки того, що стадо, яке налічувало понад 60 особин, на лід загнали.
Справді, якби хтось просто налякав, тварини могли б сховатися в лісі або обійти став розташованою неподалік греблею. Що зубр сам на лід не піде, також запевнили начальник відділу департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації Юлія Чижик та Івчанський сільський голова Валентина Кащенко (до цієї сільради входить село Требухи). «Це наші місцеві зубри, вони нашими полями часто бігали. Але шкоди великої посівам не завдавали, тому й акти на відшкодування державою збитків не складали. Я на той час була в лікарні… Але те, що самі вони на лід не зайшли, це однозначно», — упевнена сільський голова.
Зі слів лісівників, трагедія сталася приблизно о 17.30, і розрахунок браконьєрів був таким, щоб на льоду добити пораненого зубра, бо там він падає, ламає ноги. Тоді лежав сніг, і основна частина стада проскочила ставок завширшки 80 метрів, але останні провалилися. «Біля протилежного берега дорізали одного зубра, який, мабуть, поранився і не міг втекти. А за 20 метрів у ліску єгері виявили ще одну калюжу крові, прикриту гіллям. Сліди від воза і мотоблока ведуть у Требухи. Нам відомо, що у місцевого жителя поліція знайшла частини туші зубра», — сказав Станіслав Вовк.
Кримінальне провадження відкрито за ст. 248 КК України, якою передбачено покарання до п’яти років позбавлення волі. «Одна з версій, що це було незаконне полювання. На це вказують єгері й місцеві жителі. Щодо двох місцевих жителів, в яких вилучили одну тушу зубра, то вони кажуть, що знайшли тварину мертвою. Ретельно проводять слідчо-оперативні дії, щоб відтворити ситуацію, встановити осіб, які можуть бути причетні», — зазначила керівник відділу комунікації ГУ Нацполіції в області Анна Олійник.
Коли з крижаної води ще живим дістали безнадійного зубра, він, помираючи, плакав, як людина. Загалом того вечора і в наступні дні зі ставка виволокли 15 трупів зубрів.Щось не так у нашому домі
За кілька днів після трагедії лісники знайшли стадо аж за 20 кілометрів. Воно розділилося на 3 групи. У зубрів матріархат — матка-вожак веде стадо. Тому припускають, що вона загинула, а розгублені тварини не можуть визначити нового лідера. Вони вже не підпускають на звичну відстань єгерів, а в бінокль видно, що малеча постійно збивається в купу так, що й не порахувати. То були морозні дні, однак навіть тоді над стадом висіла раніше небачена хмара пару — так інтенсивно дихають. Дуже налякані й перебувають у стресовому стані.
Вінницькі зубри приводять малят не в квітні-травні, а восени. Певно, зоопарківське минуле їхніх предків збило природний ритм. З тих, що загинули на ставку, більшість самки репродуктивного віку, які, можливо, торік восени отелилися. Дитинча тримається матері до двох років. Тепер вони сироти.
За даними поліції, в утоплених тварин не виявили слідів вогнепальної зброї. Від ставка до села приблизно 1,5 км, а до траси Хмільник — Вінниця — 2 км. Тож полювання тут тихе. Жорстоке.
Два роки тому в цьому ж лісі єгері виявили спеціальні капкани, а в ставку голову і шкуру зубра. Три роки тому в іншій місцевості браконьєр убив самку, яка щойно отелилася. Зубренятко Тарасика (так його назвали) працівники ДП «Хмільницький лісгосп» намагалися вигодувати коров’ячим молоком, але воно прожило лише 2 місяці, бо без материнського молока в нього не сформувався імунітет (у зубрів молоко майже вершки — 12% жирності). Приблизно 15 років тому був випадок, що на зубрів полювали з табельної зброї.
Про це повідомили в ОУЛМГ. Навряд чи це весь перелік. Досвідчені браконьєри рештки тварини не залишають на місці злочину. Напевне, має рацію селянин, який зауважив: «Якби забили одного, то й не знали б, а так ці втопилися, і тому стало відомо». Якщо для homo sapiens штраф 130 тисяч гривень за одного вбитого зубра — не шлагбаум, отже, щось не так у нашому спільному домі. До речі, згідно з чинним законодавством за 17 зубрів лісове господарство зазнало збитків на суму понад 2,2 мільйона гривень.
Між тим у Вікіпедії зазначається, що щороку від рук браконьєрів в Україні гине до 30 зубрів. А народжуються й доживають до продуктивного віку близько 20 особин. Припускають, що за сучасного рівня браконьєрства зубри повністю зникнуть до 2025 року. Останнє видається неймовірним, але… Був же випадок масової загибелі цих тварин у Рівненській області, а на Волині, зі слів колеги, їх залишилася лише дюжина.
Фото з сайту 33kanal.comПотрібен чіткий план
Піч час збору фактажу почув думку, що треба дозволити селекційний відстріл зубрів. Наприклад, старих самців, адже стадо їх витісняє і вони ще кілька місяців тиняються лісом. Добрий трофей у ціні! В африканській савані на цьому заробляють гроші, які витрачають з користю для звірів. Тож ідея правильна. Та чи наше суспільство надбало моральну стійкість, щоб у цьому питанні не наступити на граблі?
Вікіпедія також повідомляє, що стрімке скорочення поголів’я зубрів в Україні в перші роки незалежності спричинило не лише браконьєрство, а й дозвіл легального комерційного полювання на них. На отримані доходи (планували відстрілювати тільки старих самців) передбачали відкрити фонд охорони зубрів, проте його не створили, а таке полювання перетворилося на винищення. «Якщо 1992 року зубрів в Україні налічувалося 664 (за іншими даними — 685), то 2002-го вже — 325, 2005-го — 303, 2007-го — 255 зубрів… Це була особлива витончена форма браконьєрства, коли під таким приводом організовували полювання для сановитих і багатих осіб», — ідеться у Вікіпедії. Але на вимогу громадських екологічних організацій такій практиці було покладено край.
У той період популяція зубрів на Вінниччині була стабільна. Це свідчить про професійне і відповідальне ставлення до червонокнижного виду вінницьких лісівників. Нині до тутешніх єгерів приїжджають науковці, щоб писати наукові праці. В області в природних умовах досягли результату стабільності поголів’я упродовж 20 років на рівні 90—100 особин. В інших регіонах таким успіхом похвалитися не можуть.
На Вінниччині зубри перебувають на території трьох районів — Калинівського, Літинського і Хмельницького. На карті чітко видно майже безперервний видовжений лісовий масив, який вони вподобали. На цій частині Поділля їхня щільність становить 5 особин на одну тисячу гектарів угідь за норми 3 особини або перевищує оптимальну на 46 голів. Запевнили, що зубри мають корм. Справді, якби не мали, це позначилося б на їхній здатності до розмноження.
Фахівці стверджують, що без спеціальних умов охорони виживання зубрів неможливе. Вінницька обласна рада щороку надає з обласного бюджету 140—150 тисяч гривень для придбання корму для них. А потреба лише на біотехнічні заходи на рік становить 260—280 тисяч гривень.
Які суми виділять в інших областях, мабуть, зрозуміло з чисельності поголів’я. На утримання зубрів потрібні неабиякі кошти. Сміливо можна припустити, що поряд з іншими причинами скорочення їхньої популяції в Україні пов’язане з недофінансуванням цієї справи з держбюджету, що позначається на зацікавленні лісомисливських господарств у збереженні й відтворенні цього виду.
«Вважаємо, що потрібно забезпечити на державному рівні додаткове фінансування користувачів, у мисливських угіддях яких проживають зубри, зі створенням спеціального фонду. Маємо організувати обмін племінним матеріалом із різних вільних стад країни, дозволити користувачам мисливських угідь, в яких щільність відповідає оптимальній та перевищує її, здійснювати плановий відлов тварин для переселення», — висловив позицію вінницьких лісників Станіслав Вовк.
ДОВІДКА «УК»
На Поділлі патріарх лісів зустрічався до ХVІІ століття, а потім його витіснили на Полісся. Загалом у Європі в природному середовищі європейський зубр завершив своє існування 1919 року через надмірне неконтрольоване полювання, а також унаслідок Першої світової війни. Відновлення популяції почалося із зоопарків Європи, де в малій чисельності він зберігся. До мисливських угідь Вінницької області зубрів завезли 1979 року (4 самки і 2 самці) з Волині.
0 коммент.:
Дописати коментар