Сучасні варвари нищать легені міста

ПРОШУ СЛОВА!

Київ давно втратив лідерські позиції одного з найзеленіших міст планети. І сучасникам важко осягнути значення колишнього компліменту від іноземців: мовляв, у вас не парки в місті, а місто у велетенському парку. Нині здоровий глузд витісняється варварством під личиною забудови мегаполіса.

У столиці десятки проблемних будівництв, які нерідко переростають у війни між забудовниками і місцевими жителями, що не бажають поступатися простором. Адже безпардонні ділки часто намагаються втиснути свої бетонні об’єкти на місці дитячих і спортивних майданчиків і зелених зон. А те, що міська влада, як правило, заплющує очі на порушення чи й потурає безсовісним забудовникам, лише засвідчує її зацікавленість у гешефтах. Халіфи на годину не думають про майбутнє міста і дітей, вони хочуть наїдатися тут і зараз.

Так, 2 лютого на не ураженій урбаністичною хворобою частинці київського тіла почав визрівати черговий будівельний прищ. Місцевим жителям тоді вдалося не допустити недуги, але ж ті, що поклали око на здорове місце, не залишають наміру таки покрити його бетонною коростою. Тобто вирізати кілька десятків майже сорокарічних дерев і звести на їхньому місці дві житлові висотки з паркінгом. І йдеться не про пустир із самосійною рослинністю, якому міська влада нарешті знайшла раціональне призначення, а про невеликий парк, де гуляють тисячі жителів густо заселеного масиву Микільська Борщагівка.

У Святошинському районі парків і так небагато, а зелені зони не вражають розмірами. Будівельних скандалів там достатньо. Один із найсвіжіших торкнувся парку «Юність», частину якого намагаються відкусити під забудову. Слід віддати належне місцевим активістам, які спрацювали оперативно, і кілька секцій нещодавно встановленого залізобетонного паркану невдовзі опинилися на землі. Залишки огорожі прибрали, але конфлікт цим не вичерпався.

Нахабство ділків вражає. Інформаційний щит вони встановити «забули»: хто забудовник, його контакти, що планують звести, на якій площі, початок-кінець робіт тощо. Про громадські слухання (коли і де їх проводили і чи були вони взагалі) ніхто з місцевих не чув. Довелося організовувати зустрічі з депутатами, вишукувати інформацію, залучати ЗМІ.

7 лютого жителі масиву вийшли на захист парку. Люди згадували, як вони ще школярами наприкінці 1970-х саджали дерева, які опинилися під загрозою знищення. Сотні осіб підписали відповідні звернення до Київського міського голови Віталія Кличка, народного депутата України Олександра Третьякова, керівника Національного антикорупційного бюро України Арте-ма Ситника. Попри вихідний, на захід завітав голова Свято-шинської РДА у м. Києві Ілля Сагайдак. Щоправда, нічого конкретного про забудовника він так і не сказав, але обіцяв допомогти розібратися.

За встановленою хронологією, у лютому 2004 року Київрада передала в оренду земельну ділянку товариству з обмеженою відповідальністю. У липні того самого року міськрада частину парку (1 гектар) вилучила із загальної площі й надала цій самій фірмі, яка вже володіла літнім кінотеатром «Кристал» на околиці «Юності». Вилучена ділянка призначалася для будівництва житлового і кіноконцертного комплексів, підземного пар-кінгу. ТОВ нічого там так і не збудувало, а кінотеатр досі занедбаний.

Чинність трирічного договору оренди закінчилася 2007-го, але торік улітку Київрада відновила його, продовживши для ТОВ до 2018-го. Важливо, що понад чотири роки тому парк «Юність» отримав статус пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення, його територію зараховано до земель природно-заповідного фонду. І за схемою перед центральним входом, яку кілька місяців тому прибрали, «пляма забудови» належала саме до зеленої зони. Про те саме свідчить Генплан міста.

А ось представники забудовника запевняють, що насправді парк вони не чіпають. Повчають, що треба керуватися не емоціями, а законом, якщо живемо у правовій державі. Цинізму немає меж: звинувачувати у порушенні закону захисників рідного міста, принагідно відбираючи у них місце відпочинку і перевантажуючи місцеві комунікації.

Тим часом боротьба триває. 16 лютого постійна комісія Київ-ради з питань містобудування, архітектури та землекористування створила робочу групу, до складу якої увійшли і представники громадськості. Для винесення на засідання міськради питання про розірвання договору оренди земельної ділянки із забудовником потрібно було зібрати не менш як тисячу підписів жителів масиву. 27 лютого небайдужі активісти впоралися із цим завданням. Електронна петиція на сайті Київради (http://www.unist.info) налічує понад 8 тисяч підписів (необхідно 10 тисяч).

Кожне дерево, на яке зазіхають «цивілізовані» варвари, небайдужі позначили написами на жовтих папірцях: «Парку — так! Будівництву — ні!», «Ці дерева садили діти», «Руки геть від нашого парку!», «Людям парк, а не висотки». Залишається сподіватися, що «Юність» вдасться обстояти без пошкодження будівельної техніки та кривавих бійок із тітушками, як це вже неодноразово траплялося у Києві перед носом байдужих чиновників і депутатів різних рівнів та вишикуваних у «декоративні» шеренги правоохоронців.

Віктор ЦВІЛІХОВСЬКИЙ для «Урядового кур’єра»
Урядовий кур'єр, 10 березня 2016 року № 46 (5666), 3 сторінка

Далі...

ДСНС України повідомляє

Стаття 77(1). Самовільне випалювання рослинності або її залишків [Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Науково-практичний коментар.] [Стаття 77(1)] Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Коментар: Прийняття Закону України «Про внесення зміни до статті 77і Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків» спонукала ситуація, що виникла на території держави. Практично в усіх регіонах значно почастішали випадки спалювання сухої рослинності і насамперед стерні та решток соломи. Такі дії призводять до забруднення повітря продуктами горіння, пошкодження лісосмуг, лісів, унікальної заповідної рослинності, завдають значної шкоди якісному стану ґрунтів. Крім того, згідно ст.245 Кримінального Кодексу України “Знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу порушник може нести і кримінальну відповідальність. Об'єкт: суспільні відносини у сфері пожежної безпеки та навколишнього природного середовища, а також порядок управління у сфері контролю в цій галузі. Об'єктивна сторона полягає у вчиненні дій, спрямованих на випалювання сухої природної рослинності або її залишків без відповідного дозволу або з порушенням умов такого дозволу, а також у невиконанні посадовими особами своїх обов'язків щодо своєчасного гасіння випалювання сухої рослинності або її залишків. Випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за відповідним дозволом територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. У випадку отримання такого дозволу особа, що здійснює відповідні дії з випалювання, повинна дотримуватися умов, зазначених у дозволі та які визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють правила пожежної безпеки у лісі та охорону лісу і навколишнього природного середовища. Під випалюванням сухої природної рослинності або її залишків варто розуміти усі випадки несанкціонованого спалювання. Повноваження щодо накладання штрафних санкцій надані органам Міністерства екології та природних ресурсів України. Також у ч. 1 зазначається окремо відповідальність посадових осіб, які одержали дозвіл на випалювання відповідних об'єктів. Така відповідальність настає у разі, якщо такі особи не вживають відповідних заходів щодо своєчасного гасіння випалювання. Дії щодо гасіння випалювання є обов'язковими. Частина 2 цієї статті встановлює відповідальність за вчинення зазначених дій на певній території та щодо певних об'єктів - природно-заповідного фонду. Територією чи об'єктом природно-заповідного фонду України оголошуються ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну і народногосподарську цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, та які вилучаються з господарського використання повністю або частково. До складу природно-заповідного фонду України належать державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища. Суб'єкт: громадяни та посадові особи. Суб'єктивна сторона: це правопорушення може бути вчинене як з умислом, так і з необережності. Екологічні наслідки випалювання сухої рослинності. Випалювання сухої рослинності має згубний вплив на стан навколишнього природнього середовища, адже призводить до забруднення атмосферного повітря, руйнування екосистеми (знищення комах, тварин, рослин та мікроорганізмів), погіршення якості ґрунту, спричинення різноманітних захворювань. В значній мірі це зумовлено фізичними та хімічними процесами, які відбуваються за допомогою вогню. При дотриманні певних умов (висока температура, достатня кількість кисню), органічні речовини, незалежно чи це продукти органічного синтезу, чи кістки тварин, в результаті  горіння утворюють не отруйні речовини: вуглекислий газ, водяну пару і в невеликій кількості оксиди азоту (за рахунок вмісту азоту в білках і нуклеїнових кислотах). Вуглекислий газ, сполучившись з водою, утворює вугільну кислоту. Проте відбувається це тільки при дуже високій температурі і достатній кількості кисню. Якщо матеріал має навіть незначну вологість, температура полум'я знижується. Таку картину ми спостерігаємо, коли горять листя і трава, де тільки верхня частина купи отримує достатньо кисню, тоді як середні шари тліють і димлять, виділяючи токсичні і шкідливі для здоров'я і довкілля хімічні речовини. Люди, спалюючи суху рослинність чи інші речовини, не уявляють собі небезпеки вдихання диму тліючого багаття, вважаючи, що, якщо тривалість дії невелика, а концентрація шкідливих речовин низька, шкоди здоров'ю та довкіллю не наноситься. Які ж речовини містяться у диму? Головна його складова – монооксид вуглецю (СО) - чадний газ. Підраховано, що тонна тліючих рослинних залишків у середньому виділяє близько 30 кг чадного газу. Рівень забруднення біля тліючої купи листя такий же, як і на міській вулиці з інтенсивним рухом транспорту. Чадний газ – це потенційно смертельно-небезпечна речовина. Легко зв'язуючись з гемоглобіном крові, чадний газ блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодування і «задуха» клітин організму людини. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастки, що виділяються при неповному згоранні сміття, зв'язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини. Наскільки небезпечні канцерогени, що містяться в диму? Фредерік Пібас з Даремського університету (Великобританія) в 1950-х роках проаналізував дим багаття і з'ясував, що він містив 70 частин на мільйон канцерогенних бенз(а)піренів - приблизно в 350 разів більше, ніж в сигаретному димі. Пізніше Чарльз Люіс з Агентства захисту навколишнього середовища США порівняв дим деревини лісу, що горіла, з викидами від автотранспорту, які, як відомо, є канцерогенними. Журнали цього дослідження, опубліковані в журналі "Environmental Science and Technology" у серпні 1988, показали, що дим деревини, що горить, є значним забруднювачем довкілля. http://www.kaniv.net/news.php?p=61530

Далі...

Кабінетом Міністрів України затверджено розроблений Мінприроди порядок включення територій та об'єктів до переліків територій та об'єктів екологічної мережі

Сьогодні, 9 березня 2016 року, набув чинності Порядок включення територій та об'єктів до переліків територій та об'єктів екологічної мережі, розроблений на виконання 16 та 17 статей Закону України «Про екологічну мережу України» та затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1196.

Прийняття цього документу є важливою подією у сфері формування національної екомережі - переліки міститимуть конкретну інформацію про складові структурних елементів екомережі, включаючи їх назву, місце розташування, межі та орієнтовну площу, що сприятиме ефективному управлінню і функціонуванню екомережі, визначенню правового статусу її елементів та забезпечуватиме використання земель, що входять до склад екомережі, за їх цільовим призначенням.

На сьогодні структурні елементи екомережі займають близько 39 % від загальної площі держави, і включають території та об’єкти природно-заповідного фонду, землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони, землі лісового фонду, полезахисні лісові смуги, пасовища, луки, сіножаті, інші природні території та об'єкти, а також земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України, та/або перебувають чи зростають види тваринного і рослинного світу, занесені до Червоної книги України.

Включення території чи об’єкта відбувається з врахуванням його приналежності до відповідного структурного елемента екомережі (ключової, сполучної, буферної або відновлюваної території) загальнодержавного чи місцевого значення з врахуванням його природоохоронної цінності з точки зору збереження біологічного та ландшафтного різноманіття і забезпечення просторової цілісності екомережі.

Включені до переліків території та об’єкти екомережі вноситимуться в Державний земельний кадастр разом з природоохоронними обмеженнями у використанні земель, в містобудівний кадастр, відображатимуться в кадастрових планах, документації із землеустрою, містобудівній документації (Генеральній схемі планування території України, генеральних планах населених пунктів, детальних планах та планах зонування територій, схемах планування територій на регіональному рівні), матеріалах державного обліку лісів та лісовпорядкування під час розроблення цієї документації або внесення змін до неї.

Переліки у подальшому стануть основою ведення обліку та здійснення моніторингу стану територій та об’єктів екомережі, що сприятиме збереженню, сталому використанню природних комплексів, біо- та ландшафтного різноманіття, розробленню відповідних прогнозів і рекомендацій щодо збереження і використання територій і об'єктів екомережі.

З текстом постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1196 «Про затвердження Порядку включення територій та об'єктів до переліків територій та об'єктів екологічної мережі» можна ознайомитися за посиланням:

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1196-2015-%D0%BF

http://www.menr.gov.ua/press-center/news/150-news28/4639-kabinetom-ministriv-ukrainy-zatverdzheno-rozroblenyi-minpryrody-poriadok-vkliuchennia-terytorii-ta-ob-iektiv-do-perelikiv-terytorii-ta-ob-iektiv-ekolohichnoi-merezhi

Далі...

Под Киевом – массовые пожары (фото)

Спасатели тушили возгорания сухой травы в нескольких районах



Фото: ГоСЧС

В течение 7-8 марта спасателям поступило несколько сообщений о возгорании травяного настила в Мироновском районе: горела трава в селах Зеленьки и Поток, сообщают в ГСЧС Киевской области.

"На место было установлено, что огнем охвачена значительная территория и из-за ветра площадь горения быстро увеличивалась. Благодаря быстрым действиям спасателей пожары были ликвидированы. Вероятная причина возгорания – неосторожное обращение с огнем", – сообщают в ГСЧС Киевской области.

Позже, около 22:30 вечера 8 марта, спасателям также пришлось гасить возгорание сухих веток в селе Петропавловская Борщаговка Киево-Святошинского района. В этот же день, в 13:47 поступило сообщение о возгорании сухой травы в Тараще. Пожар тушили на площади около 200 кв. м.

А накануне, 7 марта, спасателям несколько раз пришлось выезжать на тушение пожаров в Барышевском районе: 1 га травяного настила выгорел в селе Пасечная, 3 га – в селе Бзов, 8 га – в селе Масковцы. Причины пожаров устанавливаются.

Также в соцсетях люди сообщают, что начались пожары в Ирпене, совсем рядом с Киевом.

http://kiev.segodnya.ua/kaccidents/po-kievom-massovye-pozhary-697774.html

Далі...

Керівники житомирських лісгоспів привласнювали гроші за роботи, які безкоштовно виконували їхні підлеглі

9.03.2016

Службові особи лісових господарств Житомирської області разом з підрядниками впродовж 2012-2014 років привласнили понад 1 млн грн. Про це повідомляють "Наші гроші" з посиланням на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 8 лютого.

Як встановило слідство, держлісгоспи Житомирської області укладали фіктивні договори про придбання послуг з рядом підприємств. Фактично придбані послуги виконували самі лісові господарства, а державні кошти виводилися в тіньовий обіг та привласнювалися.

Приміром, слідство вказує, що одним із підрядників лісгоспів було ТОВ «Транспортно-лісові інвестиції України». Слідчі встановили, що значну частину робіт для «Народицького спецлісгоспу» виконували місцеві мешканці і працівники лісгоспу, які отримували мінімальну зарплату. Разом з тим майже всі державні кошти за надані послуги перераховувалися на пов’язані підприємства, у т.ч. приватне підприємство «Індустріальна компанія «Магнат». Суд надав слідчим доступ до документації останнього.

ТОВ «Транспортно-лісові інвестиції України» у 2010 році заснували волиняни Ольга Колошко та Олег Рабчун. У 2011 році директором фірми був тодішній депутат Ківерцівської райради (Волинська обл.) Микола Салівончик, який також очолював комунальне підприємство «Ківерціліс». З 2012 року він керує Рокитнівським держспецлісгоспом (Рівненська обл.). Надалі засновниками компанії ставали лондонська компанія «Magnat Multinational Ltd» (засновником був Богдан Мітько, директором – новозеландець Ян Тейлор), а також Віталій Малюк і Наталія Завальна. Нинішнім засновником і директором компанії, яка торік змінила назву на ТОВ «Індустріальна компанія «Крона», є киянин Олександр Колосюк.

ТОВ «Транспортно-лісові інвестиції України» у 2011-2012 рр отримало від держлісгоспів замовлень на суму 66,35 млн грн.

Засновником і директором ПП «Індустріальна компанія «Магнат» був Руслан Дегтяр, а з 2015 року – Степан Ляпка з Алчевська Луганської області на непідконтрольній Україні території.

http://strichka.com/item/41807056

Далі...

Хакасія врахувала сумний досвід і почала готуватися до лісопожежного сезону

Крім проходження паводку, Хакасія готується до майбутнього весняно-літнього пожежонебезпечного сезону. Питання підготовки населених пунктів до природних пожеж і охорони лісів представники міністерств, відомств і муніципалітетів обговорили на нараді республіканської КНС.

Фото: rosleshoz.gov.ru
Хакасия, 09.03.16 10:30

На засіданні було відзначено, що на підготовку до лесопожарного сезону значно впливає минулорічний досвід з ліквідації наслідків масштабної НС, пов'язаної з квітневими пожежами. У поточному році попереджувальні заходи розпочалися раніше, збільшені угруповання сил і засобів з профілактики та боротьби з вогняною стихією в лісах.

Комісія з НС вже затвердила план організаційно-технічних заходів щодо захисту населених пунктів Хакасії в пожежонебезпечний період 2016 року. До відома, в Хакасії 46 населених пункти схильні до ризику переходу лісових пожеж.

До середини квітня в республіці буде проведена повітряна розвідка стану пожежної обстановки лісового фонду. З квітня в Хакасії почнуться цілодобове чергування і збір оперативних даних про що складається лісопожежній обстановці. У муніципалітетах пройдуть підготовку та навчання, в ході яких будуть відпрацьовані дії органів управління, сил і засобів міських і районних ланок територіальної підсистеми РСЧС при загрозі та ліквідації природних пожеж.

Главам муніципальних утворень доручено створити і відновити мінералізовані смуги навколо населених пунктів, кладовищ і об'єктів життєзабезпечення населення, організувати контроль за протипожежною очищенням територій сільгоспугідь і сіножатей. З власниками селянсько-фермерських та особистих підсобних господарств необхідно провести додаткову роз'яснювальну роботу про заборону випалювання сухої трави, розведення багать.

Крім того, потрібно своєчасно відновити джерела протипожежного водопостачання (пірси, з'їзди) і побудувати нові на тих територіях, де вони відсутні, - повідомила прес-служба управління ЦО, НС та пожежної безпеки. +

У період високої пожежної небезпеки на територіях лісового фонду рекомендовано посилити патрулювання, а також вводити обмеження на відвідування лісів.

При ускладненні пожежної обстановки главам районів і міських округів запропоновано вводити особливий протипожежний режим, який передбачає повну заборону на розведення багать, проведення палів трави, спалювання сміття.

Заступник глави Хакасії Володимир Крафт доручив взяти на особливий контроль питання інформування та оповіщення населення про загрози та виникненні НС, провести ретельну профілактичну роботу з громадянами щодо недопущення несанкціонованих палів трави, спалювання сміття і розведення багать.

http://www.19rus.info/index.php/obshchestvo/item/45372-khakasiya-uchla-pechalnyj-opyt-i-nachala-gotovitsya-k-lesopozharnomu-sezonu

Далі...

Підпалили будинок активіста, який повідомляв місця незаконних рубок лісу

У Осінському районі підпалили будинок місцевого активіста Загальноросійського народного фронту Ігоря Нікітеева, який повідомляв про незаконні рубки лісу.

Як 9 березня 2016 року повідомила прес-служба громадської організації, підпал був здійснений рано вранці, поширення полум'я вдалося уникнути. Прибулі на місце події пожежники встановили, що невідомі облили фасад будинку бензином і підпалили. Сам активіст упевнений, що таким чином йому намагаються помститися за протидію незаконним вирубуванням. В результаті підпалу пошкоджені стіна будинку і пластикові вікна.

Раніше Ігор Микиті звернувся до регіонального відділення ОНФ з повідомленням про незаконні вирубки в Осінському районі і надав документи. У район 3 березня виїхали члени групи громадського моніторингу, які переконалися, що в водоохоронній зоні в заплаві річки Обусінка ведуться незаконні рубки. Під виглядом санітарних рубок пиляють добірний ліс, а сухостій і хворі дерева не чіпають. За підсумками рейду поліція вилучила документи, що дозволяють проводити вирубку.

https://news.mail.ru/incident/25067881/

Далі...

Агро-Країна від 06 березня 2016 року. ВІДЕО

Далі...

454 населенных пункта в Иркутской области могут пострадать от лесных пожаров

08.03.2016

В перечень поселков, которые находятся в зоне риска и могут пострадать из-за перехода огня от лесных пожаров, вошли 454 населённых пункта Иркутской области, а также 12 объектов экономики и 49 летних оздоровительных лагерей.

План привлечения сил и средств подразделений пожарной охраны для тушения пожаров и проведения аварийно-спасательных работ введут в действие до 20 марта.

По словам специалистов МЧС, помимо угрозы перехода пожара на села актуальной проблемой являются палы сухой растительности. В Иркутской области в 2016 году спланировано проведение расширенного комплекса мероприятий по их недопущению. В агитационную работу будут вовлечены все имеющиеся на территории области средства массовой информации, надзорные органы, органы местного самоуправления, общественные организации, операторы сотовой связи, волонтёры.

В ряде районов вопрос готовности населенных пунктов не решается с 2013 года. По результатам проверок 2015 года не готовыми остались 16 населённых пунктов, отметили в МЧС.

Причиной является отсутствие механизма выполнения противопожарных разрывов в населенных пунктах, прилегающих к лесам первой категории или лесам особо охраняемых территорий, сплошная рубка которых запрещена законом. Неоднократные обращения глав поселений и садоводств в агентство лесного хозяйства Иркутской области проблему не решило.

Специалисты отмечают: необходимо на федеральном уровне определить механизм выполнения противопожарного разрыва между населенным пунктом (садоводческим некоммерческим товариществом) и лесом – независимо от категории и назначения лесов, а также определить ответственных, кто должен принимать решение на выполнение противопожарного разрыва на местном уровне.

Кстати, прошлой осенью под контролем органов госпожнадзора муниципальными образованиями скошено и убрано 1 580,86 га (99,4% от плана) сухой растительности, создано и обновлено 1727,15 км минерализованных полос (99 % от плана), отожжено 7247,4 га сухой травы (74,3 % планируемой территории). Полному выполнению плана помешали погодные условия. Со сходом снега работа в населённых пунктах будет возобновлена.

По информации пресс-службы ГУ МЧС по Иркутской области

http://baikalinform.ru/obschestvo/454-naselennyh-punkta-v-irkutskoy-oblasti-mogut-postradatb-ot-lesnyh-pozharov

Далі...

Беловежская пуща переживает нашествие короеда, но вырубка зараженных деревьев запрещена

08.03.2016 - 19:01

Новости Беларуси. Беловежская пуща переживает нашествие короеда. Небольшой жучок всего около 5 миллиметров длиной уже не раз становился причиной гибели еловых лесов на больших площадях. Сложная ситуация и на этот раз. Однако вырубка зараженных деревьев в заповедной зоне запрещена.

Василий Филимонов, главный лесничий Национального парка «Беловежская пуща»:
Вот видите, когда он распространяется, есть такие ходы, по ходам и расходится. Если мы откроем, древесина вся обработана. Тут вот мука, все отработано.

Еще несколько месяцев назад эта столетняя ель была вполне здорова. Но за короткое время короед-типограф буквально съел дерево изнутри. Очаг вредителей находится в заповедной части Национального парка «Беловежская пуща», поэтому срубать даже больное дерево здесь строго запрещено. Вот такой мертвый лес, как после бурелома, оставил после себя небольшой жучок на тысяче гектаров ели.

Василий Филимонов, главный лесничий Национального парка «Беловежская пуща»:
Практически все ельники в таком состоянии, они опасные. Короед отработает, они высыхают и через год-два начинается облом в результате ветра.

На одном только стволе может быть до 100 тысяч короедов. Зараженный лес будто шуршит от такого количества насекомых. И подобные вспышки их численности могут приобретать угрожающие масштабы. Потому коварный вредитель всегда под пристальным наблюдением ученых.

Дмитрий Бернадский, старший научный сотрудник Национального парка «Беловежская пуща»:
Сейчас последняя вспышка короеда-типографа не является самой крупной, самой массовой. Пожалуй, рекордом для пущи было усыхание ельников в начале 2000-х годов. Тогда ель была поражена на площади 20 тысяч гектар. Треть всех великоковозрастных лесов Беловежской пущи была с усыхающей елью.

В пуще с короедом ведут активную борьбу, но только на территории хозяйственной части. И даже на таких участках парка делают это очень деликатно, сообщили в программе Новости «24 часа» на СТВ.

Василий Филимонов, главный лесничий Национального парка «Беловежская пуща»:
Санитарно-оздоровительные мероприятия – это не значит, что надо чисто рубить деревья. Есть и другие мероприятия: биологические, вывешивание приманок, выкладка ловчих деревьев и выборка свеженаселенных деревьев.

Вырубать ли погибающие деревья или ждать пока короед уничтожит еще тысячи елей – однозначного ответа на этот вопрос пока нет. В любом случае вмешиваться в уникальную экосистему Беловежской пущи специалисты не спешат. Полагают, что здоровые деревья могут и сами справиться с коварным вредителем.

http://www.ctv.by/novosti-bresta-i-brestskoy-oblasti/belovezhskaya-pushcha-perezhivaet-nashestvie-koroeda-no-vyrubka

Далі...