ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

31 березня 2016

Весенняя встреча с косулями. ФОТО


28 марта 2016 года | 2  Наталия Каранкевич



Последняя фотоохота оказалась совсем не богатой на разнообразие. Лоси мало того, что перестали встречаться в, казалось бы, «проверенных» местах, но даже и следов их там почти не видно, изредка только. Лисы и зайцы почему-то последнее время попадались гораздо реже, чем в прошлом году. Видимо, у зверей тоже какой-то демисезонный кризис...

Поскольку основная работа оставляет возможность для прогулок только в выходные, да и то не всегда, как правило, «охотимся»мы не очень далеко от дома или в окрестностях дачи. Так случилось и на этот раз.

Утро в доме, который не отапливался в течение всей зимы и не успел прогреться окончательно за один вечер, было достаточно бодрящим. Это не способствовало крепкому и долгому сну, поэтому мы быстренько собрались и поехали по стандартному маршруту. Осенне-зимний сезон, непогода и сельскохозяйственная техника сделали свое дело — на некоторых участках пришлось тренировать навыки езды по бездорожью. А как известно, на глинистой грязевой дороге скорость лучше не сбавлять, не останавливаться в грязи, чтобы не застрять, даже если «пролетаешь» мимо лисы… Так мы и проскочили место, где лисичка охотилась в поле. Остановились, уже только проехав чуть вперед. Лиса, конечно же, нас не могла не заметить. Увы! Да и расстояние до нее стало значительно больше, чем было по прямой траектории — в момент, когда мы ее заметили.


Но почему-то рыжая не спешила уходить: стояла и наблюдала за нами. Подходить ближе было бессмысленно — ветер был явно не в нашу пользу, расстояние приличным, а гонять зверя просто так не имело смысла. Поэтому нам и оставалось гадать, почему же лиса не уходит. Она же смотрела то на нас, то себе под ноги. Вскоре интрига разрешилась, и, пожалуй, довольно предсказуемо.


Да, у лисы в зубах была добыча. Причем самого момента охоты мы не застали, видимо, она это успела сделать ранее, или, возможно, у нее там был какой-то «тайник». Увеличивая фото, мы пытались угадать, что стало ее завтраком. Сначала казалось, чья-то задняя лапа, но смущал черный цвет, да и размер, пожалуй. И в конце концов решили, что это была скорее всего птица.

Вторая часть «охоты» происходила ближе к вечеру. Мы направились на «свое» поле, где в прошлом году регулярно встречали две семейки косуль.


Расположено оно довольно удачно: отовсюду закрыто лесом, хотя и находится совсем недалеко от дороги. Но к шуму машин косули, видимо, привыкли, и он для них просто как «фон», чего не скажешь о непонятных «зеленых человечках» с фотоаппаратами и штативами. Мы подстраховались, оставив машину у самой дороги, и прошли пешком часть леса, отделяющую поле от дороги. Помня, что косули могут находиться в любой части поля, в том числе и с нашей стороны, мы стали осторожно выглядывать из-за деревьев.
И вот что мы увидели:


 
Ранее в этих местах мы встречали максимум 6-7 косуль одновременно. А тут их было 14! Причем выглядело все как какое-то мероприятие. Одни «угощались» в центре поля:



 
Другие отдыхали:






Лениво потягиваясь после лежки, «дамочки» поочередно вставали и приступали к трапезе.


Чуть в сторонке расположился «мужской клуб».


Постепенно косули разделились на две группы. Одна группа, состоявшая преимущественно из самок, направилась ближе к лесу и продолжила кормиться.


Вторая — в основном самцы — просто прохаживалась вдоль кромки леса, то прячась за деревьями, то снова показываясь. Иногда они останавливались и «чесали» о кусты рога.




Периодически между козликами вспыхивали конфликты. Не сказать чтобы яростные, скорее они лениво бодались.
Причем, что примечательно, часто они не бились «рога в рога», а скорее толкали соперника в шею, в бок. Был еще один непонятный момент (на видео это есть): один из козликов делал странные движения, как бы «преклоняя колени», опускал голову. Может, кто из опытных знатоков природы объяснит, что это значит?
После стычек участники укладывались передохнуть рядом с пустым солонцом, а следующая пара «выходила на ринг».


Победитель первого «боя» с «дамами»:


«Полуфиналисты»:




Ну и еще групповое фото:
Начинало темнеть, и мы тихо удалились. Возможность подойти ближе была, но не захотели рисковать их спугнуть.
На следующий день мы решили снова посетить это поле. Сверившись с направлением ветра, мы с мужем решили разделиться и ждать косуль в разных местах. Небольшой холм скрывал часть поля, и была вероятность, что если косули выйдут чуть дальше, то мы можем их и не увидеть.
Практически сразу в своей части поля я увидела нескольких косуль.
За ночь земля подмерзла. Я тихонько продвигалась вдоль леса, а замерзшие листья под ногами предательски шелестели. Хоть ветер и был учтен, одна из косуль меня все же увидела и стала наблюдать.


Пришлось на время затаиться. По прошлому опыту я понимала, что даже если косуля вроде бы успокоилась и начала есть, расслабляться не стоит — она будет еще «проверять» подозрительный объект, неоднократно резко поднимая голову. Поэтому я выжидала. И вдруг я услышала шелест листьев из небольшого островка леса, вдоль которого продвигалась. Проскочила мысль, что мужу стало скучно на своей точке и он идет ко мне. Но когда я повернула голову, сильно удивилась. В трех шагах от меня сидел заяц (которого, как оказалось, все же спугнул с лежки муж)! Сложно передать чувства, когда до зайца чуть ли не рукой дотянуться можно, и сидит он так удачно на открытом месте, а у тебя объектив 150—500, да еще и направлен в другую сторону! За все время у меня было всего четыре случая (два с зайцами, два с лисами), когда совпадало все: и освещение хорошее, и животное было очень близко, только вот фотоаппарата не было под рукой (ну или как тут — был, но не помог). Правда, долго мучаться мне зайка не дал — рванул через поле с такой скоростью, что я даже не успела поймать его в кадр. Получилось только уже на противоположном конце поля, и только вот так:


Косули тем временем продолжали кормиться:




Но вскоре их трапеза закончилась, и они плавно ушли в лес. Я за это время сменила место, и, как оказалось, не зря. Через минут десять вышла следующая группа:




На этот раз косули вышли из леса со стороны дороги, поэтому прислушивались к каждой проезжающей машине и, только убеждаясь, что звук удаляется, снова начинали щипать травку.




На этот раз они достаточно быстро пересекли открытый участок и снова скрылись в лесу на противоположной части поля.
Наблюдая за косулями, я периодически видела в объектив мужа на другом краю поля. Как оказалось, с его стороны довольно быстро тоже вышла семейка.
Перекусив на ходу, они направились к кромке леса и устроили привал среди камней.
Издалека сложно было понять, где косули, а где валуны. Даже цвет совпадал! На последнем фото, например, не сразу видно, что их там пять.
Такую идиллию нарушать не хотелось, поэтому мы удалились с поля, не потревожив животных. Все же в нашем хобби главное — наслаждение от общения с природой, созерцание, а потом уже фотосъемка (когда удается) и ни в коем случае не гонка за фото любой ценой.
Фото автора и Ивана Роговского

Підприємці вважають урядовий законопроект про реалізацію і експорт лісу корупційним


ЧЕТВЕР, 31 БЕРЕЗНЯ 2016, 19:58

Вони ініціюють збір підписів під зверненням до Верховної Ради про необхідність внесення змін в нього.

Підприємці Львівщини вважають урядовий проект закону "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом “лісоматеріалів" корупційним і ініціюють збір підписів під зверненням до Верховної Ради про необхідність внесення змін в нього.

Про це Варіанти повідомили представники ініціативної групи Олег Кравчук та Володимир Щербина.

Подаємо повний текст звернення:


"Відкритий лист (звернення) до Президента України, Верхової Ради України, Кабінету Міністрів України

22 березня 2016 у Верховній Раді зареєстровано законопроект №4286 "Про особливості державного регулювання діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, пов'язаної з реалізацією та експортом “лісоматеріалів", котрим Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді скасувати заборону на експорт необробленої деревини та врегулювати цей ринок шляхом введення її продажу через аукціони. Безумовно, неправильно забороняти продавати деревину на експорт, це суперечить угодам між Україною, СОТ і ЄС. Але також важливо забезпечити доступ до переробки сировини якомога ширшому колу суб’єктів господарювання. Діюча в державних лісгоспах система ціноутворення, на жаль, цього не дозволяє.

До авторів законопроекту від уряду виникає ряд запитань: Яким чином влада хоче “ врегулювати“ цей ринок шляхом введення продажу необробленої деревини через аукціони, якщо зараз на аукціонах для власного виробника (переробника) лісопродукція виставляється за цінами набагато більшими, ніж фактично лісгосп одержує від експорту лісопродукції (не враховуючи витрат на транспорт, вивезення лісу, завантаження вагону, замитнення)?

Чому біржі, котрі торгують необробленою деревиною, вимагають від суб’єктів господарювання (підприємців і підприємств) безглузді довідки і дозволи навіть від організацій, які НЕ ІСНУЮТЬ – це Держгірпромнагляд, який, нібито, “надає“ “дозвіл на виконання робіт і на використання машин, механізмів, устаткування “підвищеної небезпеки“, а насправді ця довідка просто “купляється“? І при тому, безпосередню і повну відповідальність за порушення регламентів безпеки несе не хто інший, як сам суб’єкт підприємницької діяльності! {якщо зараз перевірити фірми, що взяли участь в аукціоні за вимогами держгірпромнагляду, то вони не пройдуть цієї перевірки, тобто вони “купили” ці довідки}

22 вересня 2015 року на офіційному веб-сайті Державного агентства лісових ресурсів України (рубрика "Взаємодія з громадськістю"/ "Громадське обговорення") був оприлюднений проект “Положення про порядок продажу необробленої деревини“, у п.5 якого суб’єктам господарювання (переробникам) запропоновано заключати прямі угоди з лісгоспами без участі в біржових торгах (як це практикується в багатьох країнах ЄС). Але в п.5.1 цього ж проекту зазначається: “Перелік суб’єктів господарювання, які мають право укладати довгострокові договори, визначається комісією, створеною при центральному органі виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства “. Тобто, підприємство (підприємець) при реєстрації в Міністерсві юстиції одержує КВЕД , що дозволяє йому займатись переробкою деревини, але тут виникає ще якась місцева “комісія“ з якихось “дядьків“, які (очевидно за “винагороду“) вирішуватимуть, чи дозволити суб’єктам господарювання працювати, переробляти деревину, створювати робочі місця, чи не дозволяти. А в п.5.2 від суб’єкта господарювання вимагають «дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», який може видати лише неіснуючий Держгірпромнагляд та «копію інвестиційного проекту» - інформацію, яка є комерційною таємницею (робиться це, напевно, для того, щоб встановити “ціну“ на дозвіл працювати за прямим контрактом з лісгоспом).

Виникає запитання: чому в написанні таких важливих для держави законів (положень) не бере участі Державна регуляторна служба України? Адже зрозуміло, що питаннями організації доступу до державних ресурсів має займатися орган, який здатен «піднятися над процесом», врахувати інтереси ширшого кола громадян та суб’єктів підприємницької діяльності, ніж може врахувати орган галузевої спеціалізації.

Хто має елементарні знання в економіці, знає: якщо створюється більша додана вартість, то це і зайнятість, і більші податки, більші доходи сімейних бюджетів, запобігання дискваліфікації робочої сили, … загалом - більший соціальний ефект. Більше заробляє не та країна, котра продає сировину, а та, яка має більшу глибину її переробки. Тому важливо забезпечити доступ до сировини якомога ширшому колу як суб’єктів господарювання, так і їх робітників. Це найвищий суспільний пріоритет! Інакше втрачаються і робочі місця, і кваліфікація працівників, і ...самі ресурси, а втрат зазнають і державні бюджети, і бюджети територіальних громад, і, що найголовніше, - сімейні бюджети громадян України.

Працівники лісового господарства і підприємці, які переробляють деревину, знають, чому так відбувається. При старій владі була створена організація під назвою «Укрлісконсалтинг», котра контролювала вивіз кругляка та збір «відкатів», нова влада в особі І.Швайки відновила її роботу. Зараз створене ДП «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр», яке знаходиться за тією ж адресу і займається тими ж оборудками. Журналісти каналу ІСТV в програмі “Дістало“ від 14 липня 2014 р. відкрили громадянам “ціну питання“ – 200 000 000 $, котрі осідають в кишенях чиновників. Вся справа в тому, що в Державному агентстві лісових ресурсів України залишились ті ж чиновники, які придумували схеми реалізації лісу для власного збагачення і збагачення Януковича, пізніше – для власного збагачення і збагачення ВО“ Свобода“, зараз – для власного збагачення і збагачення … ? Вони не зацікавлені в реалізації лісопродукції на території України, бо на цьому не збагатяться. А оскільки 10 квітня 2015 року Верховна Рада встановила 10-річний мораторій на експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів у необробленому вигляді, який набув чинності з 1 листопада 2015 року (за винятком експорту хвойних порід, для яких мораторій діятиме з 2017 року), то напередодні введення мораторію обсяги вирубки зросли в рази – вони намаються встигнути вивезти якомога більше лісу.

В конституції України записано, що всі громадяни, а також суб’єкти господарської діяльності мають рівні права. То чому КМ документи якими вони хочуть регулювати продаж в даному випадку лісопродукції не відповідають конституції, чому тільки лісгоспи мають право продавати кругляк на експорт? Наприклад, український підприємець (підприємство) знає в сусідній країні (наприклад, у Польщі) підприємеця (підприємство), яке потребує в місяць тільки 50 м3 деревини (не цінних порід, не заборонених до вивозу), але має певні свої вимоги до якості сировини і платить відповідно більші кошти за відбір цієї продукції, оплачує перевезення автотранспортом (вагон вантажити не потрібно). Лісгоспу такий бізнес нецікавий, а підприємець (підприємство) не може реалізувати своє конституційне право, не може розширювати свою господарську діяльність (приносити державі валюту, сплачувати податки….). Підприємці, які мають ліцензію на лісозаготівлю (одержують рубочний квиток) теж стоять на межі припинення своєї господарської діяльності, бо лісгоспи розраховуються з ними переважно не грішми, а лісопродукцією, яку вони реалізувати за кордон не можуть, а якби могли, то хіба з дисконтом, а якщо віддати переробнику на переробку, то по такій ціні він не візьме.

В Україні існує Антимонопольний комітет про існування якого громадяни довідуються з телеекрану тоді, коли на заправках піднімаються ціни на пальне. А чому цей комітет не займається питаннями ціноутворення в лісовому господарстві? Ліс-кругляк, як і будь-який товар, має собівартість – то чому на експорт він продається (в рази!) з меншою торговою націнкою (якщо відняти вартість завантаження вагону, доставка на митний кордон), ніж пропонується нашим підприємцям на торгах( а ще потрібно вивезти його з лісу)? Виникає логічна відповідь – напевне мають свою частку з тих 200 000 000 $ «відкатів» про які говорили журналісти ICTV. Подібне запитання потрібно також ставити до органів, котрі займаються економічною безпекою держави.

Лісове господарство України може забезпечити роботою велику кількість населення, дати значні доходи до бюджету держави і зменшити соціальну напругу в суспільстві, але потрібно щоб регуляторні закони (не тільки в лісовому господарстві), які пишуть чиновники в першу чергу відповідали Конституції і законам України. Поки ж вони виписують “схеми“ для особистого збагачення, а не пишуть закони.

Звертаємось також до всіх підприємців та громадськості з проханням підтримати звернення".

1 квітня відбудеться колегія Тернопільського ОУЛМГ

1 квітня відбудеться колегія Тернопільського ОУЛМГ

1 квітня 2016 р., о 10 год., у Тернопільському обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбудеться засідання колегії за участю керівників підпорядкованих державних підприємств, головних лісничих, головних інженерів та інженерів з охорони праці. У порядку денному – ряд важливих питань. 
Зокрема:
1. Про готовність державних лісогосподарських підприємств до пожежонебезпечного періоду.
2. Про результати внутрішнього аудиту управління.
3. Про стан бронювання військовозобов’язаних у держпідприємствах.
4. Про стан впровадження електронних закупівель держпідприємствами.
5. Про стан охорони праці на підприємствах.
6. Про стан дебіторської заборгованості та автоматизацію бухгалтерського обліку.
7. Різне.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ

На Рахівщині розлючені селяни трохи не “лінчували” лісогубів (ФОТО)



Вчора, 30 березня 2016 р., в с.Чорна Тиса Рахівського району громадяни у кількості 300 чоловік перекрили дорогу на знак протесту проти злочинних дій лісопорушників.
Про це “Трибуну” повідомляє власний кореспондент.

Люди намагалися привернути увагу правоохоронців та влади до надзвичайної ситуації, оскільки напередодні майстер лісу Ясінянського держлісгоспу зловив лісопорушників з родини Чокой на гарячому. під час викрадення лісодеревини, у відповідь чоловіки побили майстра лісу. Лсова охорона звернулась у правоохоронні органи з заявою про вчинення злочину.

Лісогуби почали погрожувати лісовій охороні та зводити всякі наклепи на лісників за те, що їх зловили! Родина Чокой вже більше 10 років тримає в страху лісову охорону та директорів Ясінянського держлісгоспу лише за те, що ті не дають красти ліс! Лісопорушники вдавались до поїздок в Агенцію лісових ресурсів України та до начальника Управління лісового та мисливського господарства в Закарпатській області Валерія Мурги зі скаргами на лісову охорону!

Лише цього року було більше 2-х десятків перевірок на скарги скаржників родини Чокой.

Протестуючі мало не вдались до розправи над крадіями лісу та почали збирати підписи про виселення сім’і Чокой із села Чорна Тиса!

На світлинах фото порушників!
чокой чокой2 чокой3 чокой4 чокой5 чокой6 чокой7 чокой8 чокой9 чокой10 чокой12 чокой на 11
http://clipnews.info/newstopic.htm?id=102138