ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 квітня 2016

МНС перевірить систему охорони лісів напередодні пожежонебезпечного сезону


1 квітня. МНС організовує перевірку системи охорони лісів напередодні пожежонебезпечного сезону, повідомив в п'ятницю глава міністерства Володимир Пучков на зборі керівного складу відомства.

«У найближчі дні потрібно перевірити всю систему охорони лісів і готовність підрозділів, призначених для гасіння лісових пожеж», - сказав він.

Пучков пояснив, що поки не всі вони готові реально виконувати покладені на них завдання. При цьому особлива увага повинна бути приділена ефективності використання субвенцій, виділених регіонах на захист лісів від пожеж.

«Нагляд у сфері захисту населення і територій повинен виконувати ці завдання», - підкреслив глава МНС Росії.

http://strichka.com/item/43252439

В Херсонской области "Лес будущего" пополнился 1,5 тыс. саженцами ели (фото)



Втoрoй гoд пoдряд учащиеcя УВК им. Т.Г. Шевченкo, а также вocпитатели, учителя и директoр учебнoгo заведения принимают учаcтие в акции "Леc будущегo".

Так, в этoм гoду на территoрии Цюрупинcкoгo леcничеcтва былo выcаженo 1500 cаженцев ели.

"Дети пoлучили экoлoгичеcкий урoк и активный oтдых на прирoде. Главный леcничий Марина Михайлoвна раccказала ребятам как берегут леc oт пoжарoв и как на Херcoнщине приумнoжают бoгатcтвo, пocаженнoе руками cтарших пoкoлений", - cooбщил вocпитатель шкoлы-интерната им. Т. Шевченкo Владимир Cагайдак.

http://kherson.net.ua/news/v-hersonskoj-oblasti-les-buduschego-popolnilsja-15-tys-sazhentsami-eli-foto

Журналісти посадили ліс біля Полтави



Минув рік від Акції Держлісагентства «Майбутнє лісу у твоїх руках – 2015», а полтавські журналісти знову допомагають саджати ліс та своїм авторитетом залучають громадськість бути ближчими до природи!

Перед садінням учасники перс-туру оглянули кабінет шкільного лісництва на базі Чалівського лісництва та познайомилися із екзотикою по-полтавськи – Розсошенським лісорозсадником декоративних порід. Цікаву екскурсію із найдетальнішими розповідями про кожну породу на площі близько в 2 га провів лісничий Розсошенського лісництва Дмитро Іваніна:

– Вирощуємо близько 60 найменувань декоративних порід. Тут проводимо зелене живцювання – ріжемо живці тих рослин, які вже ростуть у нас, і висаджуємо їх у вазони в теплиці, а потім, після вкорінення, пересаджуємо і в ґрунт, і в більші вазони для реалізації. Наша перевага перед конкурентами в тому, що ці рослини вже пристосовані до нашого клімату та ґрунту, та і ціни нижчі.

Саджати ліс - справа дуже благородна.

- Посадити дерево – це моє друге завдання в житті! Звичайно ж, поїдемо!,- відповів журналіст Ігор Ізотов на запрошення на прес-тур.

Звичайно, що це корисно не лише для суспільства, а і для самих журналістів.

– Ми маємо змогу відволіктися від нудних кабінетів, подихати свіжим повітрям, попрацювати, та ще й зробити цікавий сюжет, – говорить журналістка телеканалу «Місто» Інна Безугла.

Зазвичай кожен представник ЗМІ висвітлює певні події, а тут вони самі стали об’єктом для обговорення. Незвично спостерігати, коли журналіст намагається встигнути і посадити дерево, і записати ім’я співрозмовника, і зробити з усіма інтерв'ю, при цьому ховаючи камеру чи диктофон від вітру, сфотографувати завзяту пару колег з мечем Колесова.

Після роботи усі разом поїли смачної «польової» каші та з березовим соком. Лісівники ніколи не порушують своїх традицій гостинності!

Прес-служба Полтавського ОУЛМГ
http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=165830&cat_id=32888

Міністр аграрної політики розповів про свою подорож до Франції. ВІДЕО ТСН

Олексій Павленко зізнався, що попри великий досвід проживання в Нідерландах та любов до Франції, він би не хотів перевозити родину за кордон.




http://tsn.ua/video/video-novini/ministr-agrarnoyi-politiki-rozpoviv-pro-svoyu-podorozh-do-franciyi.html

На Николаевщине полиция разыскивает «браконьеров», незаконно вырубивших 41 дерево

2 April 2016 00:29



Полиция Арбузинского района Николаевщины разыскивает неизвестных, которые незаконно вырубили 41 ясень.

Об этом сообщили в отделе коммуникации Главного управления Национальной полиции в Николаевской области.

Отмечается, что деревья срубили в период с 22 по 28 марта на территории лесного хозяйства Помошнянского производственного участка на 183-м километре перегона между станциями Бандурка и Бешкетово. Общая сумма ущерба устанавливается.

По факту случившегося начато уголовное производство по части 1 статьи 246 Уголовного кодекса Украины («Незаконная порубка леса»). Полиция просит граждан, которые стали свидетелями данного преступления или владеют информацией, полезной для следствия, обращаться в Арбузинское отделение полиции по адресу: Арбузинка, улица Шевченко, 200, или по телефонам (05132) 3-04-99, 102.

Напомним, ранее сообщалось, что на Николаевщине варварски вырубили 1 тысячу 700 деревьев и кустов на арендованном участке в заповедной зоне.

Материалы по теме
На Николаевщине «черные» лесорубы вырезали более 200 дубов на миллион гривенДиректор Николаевского зоопарка возмутился сомнительной законностью спила старых ясеней

Сезон бурштину та березового соку

Весна — час збирання березового соку, який на Волині заготовляють у промислових масштабах і відправляють на експорт. У нас цілющі «сльози беріз» продають мало не в кожному магазині, у позбавлених претензій на естетику трилітрових банках, а в сусідній Польщі — у дрібній тарі, та ще й в аптеках. Як природні ліки. У сусідів березовий сік коштує набагато дорожче. Його купують навіть за океаном — у далекій Панамі.

Те, що маємо, не цінуємо. В Україні підприємці не звикли до ощадливого використання природних ресурсів, і не гребують будь-якими методами заробітку. Попри запровадження мораторію на експорт лісу-кругляку його вагонами вивозять за кордон. Туди ж контрабандним шляхом доправляють намите у лісах «сонячне каміння». Після своєї роботи копачі бурштину залишають справжню пустелю.

На знімку: наслідки незаконного видобутку бурштину на території Волинської області.

Фото Максима СОЛОНЕНКА

Лісівник може помилитися раз на сто років

Мораторій на експорт лісу-кругляку з України не зупинив спритних ділків. Тож останнім часом соціальні мережі буквально переповнені повідомленнями з приводу масового вивезення на продаж за кордон нашого неоціненного багатства. За зовнішньоекономічними контрактами лісогосподарські підприємства начебто здебільшого вивозять низькосортну деревину, на яку немає попиту всередині країни. Але чи справді на експорт ідуть дрова, це велике питання. Щодня активісти викладають у мережу фото з повними вагонами деревини, які їдуть на захід, чи відео, як колона величезних хур прямує до кордону. Лісова лихоманка охопила майже всі області, а знімки, зроблені небайдужими в місцях вирубок, дають підстави говорити про справжнє екологічне лихо. Варто зазначити, що новонасаджені ліси зможуть досягти своєї зрілості лише через 100 років. Отже помилки, допущені сьогодні, доведеться виправляти кільком поколінням наших співвітчизників.

Нещодавно активісти із сіл Пістинь та Шешори, що на Прикарпатті, навіть прибули до столиці й вирушили під будівлю Міністерства екології та природних ресурсів. Приводом для їхньої акції послужив той факт, що в цей день, за словами активістів, у міністерстві мали продовжити на 5 років договори з вісьмома директорами національних парків України, зокрема і з Василем Пророчуком, який багато років очолював НПП «Гуцульщина» і контракт з яким щойно закінчився. Активісти обурені, адже для цього мав би відбутися хоча б конкурс. До того ж у них до очільників національних парків дуже багато запитань.

— Призначення поза конкурсом — це була та остання крапля, після якої ми вирушили на Київ, розповідає один із активістів Андрій Онисків. До того ми вже писали листи фактично в усі інстанції: до місцевих прокуратур й в міліцію, в міністерства й Кабінет Міністрів, адміністрацію Президента й Генеральну прокуратуру тощо. Проте ліс продовжують знищувати.

Мітингувальники також наголосили, що є проблема висихання карпатських смерек, але це аж ніяк не є приводом для масових вирубок, чим так часто прикриваються.

— Ми за національний парк, де оберігають, доглядають і висаджують ліси, а у нас такий статус — це індульгенція для неправових рішень, — обурюються прикарпатці. Вони розповіли, що нещодавно вдалося отримати копію запланованих так званих оздоровчих заходів у їхньому парку на перше півріччя 2016 року. Згідно з ним до червня цього року в НПП «Гуцульщина» планують вирубати 8 гектарів лісу — загалом 3809 кубічних метрів.

Активісти також стверджують, що за фактом незаконної вирубки у парку правоохоронці уже відкрили декілька кримінальних проваджень. До прикладу, минулого року на території Шешорської сільської ради за підписом директора НПП «Гуцульщина» було передано 4,2 га земель лісового фонду, які в подальшому були приватизовані на підставних осіб, зокрема працівників парку. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження та скасовано акти виділення земельних ділянок, проте покарання — жодного.

Загалом проблему можна розділити на дві складові. З одного боку, йде масове вирубування лісу і на цьому непогано можна заробити, а з другого — вивільняються землі, які потім роздають наліво і направо, зазначають активісти. Так, у Пістені, за словами Андрія Онисківа, 353 гектари перебувають у приватній власності. Мабуть, саме тому у НПП досі не впорядковано межі, хоча за законом це мали зробити за півроку після набуття парком статусу національного. Його ж заповідник отримав указом Президента України ще далекого 2002 року.

Тож активісти вимагають від урядовців, депутатів накласти мораторій не на експорт деревини, а на вирубування лісів. А ще вони мають намір звертатися до європейських структур із проханням не виділяти кошти на парки, адже їх, за словами активістів, банально розкрадають.

Коментар

Як повідомили «Голос України» в Департаменті заповідної справи Міністерства екології, в. о. міністра Ганна Вронська зустрілася та заслухала вимоги активістів Косівського району Івано-Франківської області. На нараді також були присутні народний депутат України Ю. Дерев’янко та сільський голова с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області Т. Бейсюк. Активістам було запропоновано офіційно надати до Мінприроди наявні матеріали стосовно порушень природоохоронного законодавства на території парку для невідкладного проведення Державною екологічною інспекцією відповідної перевірки. Також з метою зменшення соціального напруження та врегулювання ситуації ухвалено рішення про проведення конкурсного відбору на посаду директора парку. Водночас, зазначають у міністерстві, на підтримку директорів установ природно-заповідного фонду звернулась низка громадських організацій, органів виконавчої влади та самоврядування.

Тим часом селяни сіл Пістинь і Шешори, які, до речі, є перлинами Прикарпаття і улюбленими місцями відпочинку не лише українців, а багатьох наших зарубіжних гостей, а також місцем проведення всіляких фестивалей і конкурсів, вже пожинають плоди такої безгосподарності — у місцевих криницях почала масово зникати вода, про повені, які може спричинити масове облисіння карпатських лісів, вже й говорити годі.

Марина КРИВДА
http://www.golos.com.ua/article/266408

01 квітня 2016

На збереження лісів Львівщини витратять 30 млн гривень

21:0101.04.2016
На збереження лісів Львівщини витратять 30 млн гривень (фото)
Фото: iloveukraine.com.ua

Державні лісгоспи Львівщини завершили планування діяльності на 2016 рік. Відтак цього рокуч на ведення лісогосподарської діяльності вони планують витратити понад 500 млн гривень.
Про це 032.ua повідомили у прес-службі Львівської ОДА.
Так, за словами начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства Анатолія Дейнеки, зберігати ліси підприємства будуть власним коштом, адже цього року держава на подібні заходи грошей не виділила взагалі.
"Незважаючи на це, лісгоспи забезпечать виконання запланованих заходів у повному обсязі", - запевнив  Дейнека.
Також чиновник зазначив, що на допомогу вд держави може сподіватися лише Національний природний парк "Сколівські Бескиди", якому заплановано виділити 9,5 млн гривень на збереження природно-заповідного фонду та на функціонування.

Заощадити на лісових пожежах допоможуть безпілотники

Наскільки готові до пожежонебезпечного сезону наші лісники? Про це йшла розмова на розширеному засіданні Уряду. 

Всього з лісових субвенцій на охорону лісів від пожеж у 2016 році в державі планується виділити 7,2 млрд. рублів, що незначно перевищує рівень 2010 року. А адже саме недостатнє фінансування охорони лісів від вогню стало важливою причиною екологічної катастрофи в Центральній Росії.

Наскільки готові до пожежонебезпечного сезону наші лісники? Про це йшла розмова на розширеному засіданні уряду краю. Сьогодні про це розповідає начальник управління лісами уряду краю Іван Денисов.

- У минулому сезоні в краї виникло 167 лісових пожеж. Збиток завдано значної?
- Якщо розмова стосується лісу, будь-які збитки значний. Пошкоджено вогнем понад 80 тисяч кубів деревини - збиток склав 30 млн. Рублів. Хоча середня площа однієї пожежі була трохи більше 60 гектарів, та й гасили ми їх протягом двох перших діб.

Що ж стало в минулому сезоні причиною виникнення вогню в лісі? Все той же: половина пожеж сталася від гроз, інші від людей, неправильно які поводяться в лісі. І 5 відсотків з вини залізничників (в смузі відводу магістралі).

Як наслідок - матеріали по 83 пожеж спрямовані в МНС, порушено одну кримінальну справу. За порушення правил пожежної безпеки в лісах лісової службою складено 425 протоколів, накладено понад 5 млн. Рублів штрафів (половина суми вже стягнута). За невиконання договірних зобов'язань з деякими орендарями - ВАТ «Миколаївський морський порт», ТОВ «Модуль» і «Інвест-Ліс» - договори розірвані.

- А в яких районах в минулому сезоні ліс горів особливо сильно?
- Як завжди, в Верхнебуреінском, Сонячному і Хабаровському - на їх частку припало більше 70 відсотків пожеж, і половина пожеж виникла з вини населення. У колишні роки ще й Комсомольський з Амурським муніципальні райони відрізнялися цим - так само «справно горіли», заволікаючи димом околиці ...

З огляду на ситуацію, роз'яснювальну роботу з населенням в цих районах ми посилили, роблячи акцент на протипожежну пропаганду в школах і окремих підприємствах.

- Іван В'ячеславович, як ви вважаєте, чи готова структура до сезону лісового вогню?
- Підготовку ми почали ще минулої осені: силами крайових державних автономних установ (КГАУ) облаштували мінералізовані смуги і виконали інші протипожежні заходи.

Затверджено Зведений план гасіння лісових пожеж на території краю, і відповідно до нього визначено алгоритм щодо їх попередження і гасіння. Тут виділено резерв пожежної техніки та обладнання, в разі НС заплановано залучення підрозділів пожежної охорони та аварійно-рятувальних служб, підготовлені протипожежний інвентар і спорядження. Передбачено також міжрайонне маневрування лесопожарного формуваннями та інноваційні методи зонування земель лісового фонду за пріоритетністю гасіння. Припустимо, малоцінні лісу гасять, зрозуміло, але в першу чергу рятувати від вогню слід цінну деревину.

До того ж укладені угоди з прикордонними суб'єктами краю з надання допомоги в разі високої горимо лісів.

Окремо хочеться сказати про пряму лінію лісової охорони: вона функціонує в сезон вже не перший рік і непогано себе виправдовує. Телефон її в краї відомий - 8-800-100-94-00, сподіваємося, і в цьому році вона стане працювати ефективно. До речі, додатково до телефону прямої лінії ми запускаємо мобільний додаток «Бережіть ліс» - воно допоможе з більшою точністю визначити місцезнаходження вогнища.

Хочу нагадати про інформаційну систему дистанційного моніторингу вогнищ «ІСДМ Рослесхоз», що дозволяє оперативно виявляти осередки і стежити за розвитком пожеж за допомогою космічних засобів. Нині з цією системою працювати будуть 56 осіб.

Ми вдячні підтримці краю і виділеного додаткового фінансування в розмірі 34 млн. Рублів - змогли укомплектувати 21 пожежно-хімічну станцію при КГАУ, а також 17 авіавідділень Далекосхідної авіабази. Всього до пожежонебезпечного сезону підготовлено 237 одиниць лісопожежній техніки - що потрібно, відремонтували, поміняли запчастини, створили резерв ПММ.

У нинішньому році краю передбачено виділення субсидії в сумі 16 млн. Рублів - на них ми придбаємо дві вахтовки, парашутні системи і спускові пристрої, повітродувки, ранцеві вогнегасники.

- Що ще ви плануєте зробити напередодні сезону?
- Налагодити систему раннього виявлення вогнищ. У нас є шість відеокамер, закуплених в рамках пілотного проекту, так ось закупили ще 30 комплектів - таким чином створена система великого відеоспостереження. Використання її дозволить виявляти осередки дуже швидко, і за рахунок скорочення маршрутів наземного і авиапатрулирования на площі 870 тисяч гектарів, сподіваємося, вдасться заощадити щорічно близько 5 млн. Рублів. Використання ж легкомоторних повітряних суден показало економію коштів в розмірі 6,8 млн. Рублів. Цього року охороняти ліс будуть 16 орендованих повітряних суден, з них шість легкомоторних.

За рахунок зароблених коштів крайовими установами придбані два безпілотні літальні апарати вартістю 13 млн. Рублів. Економія коштів за рахунок застосування безпілотників (за весь сезон), за підрахунками, складе близько 11 млн. Рублів.

До того ж з Рослесхозом відпрацьовано питання щодо передачі двох ситуаційних центрів на базі автомобілів високої прохідності для гасіння вогню в лісі - вони діяти стануть спільно з безпілотниками.

Само собою, ми пам'ятаємо про ефективність застосування аншлагів, банерів, листівок, буклетів, про необхідність виходу сюжетів на телебаченні та розробці сайтів та інше. Навіть автобусні квитки з протипожежної тенматікой задумали випустити.

- Лісники, зрозуміло, до сезону готові, а лісокористувачі? ..
- З перевірених орендарів лісових ділянок готові 141 (82 відсотки від загальної кількості). 32 не готові: це «Аркаим», Дальлеспром, «Рімбунан Хіджау МДФ», «Азія-ліс» і ін. Їм сьогодні можна «поставити» неукомплектованість пунктів протипожежного інвентарю засобами пожежогасіння, несправність техніки, відсутність запасу ПММ.

Так що положення поганенький: Хабаровський район горить з року в рік, а з восьми перевірених орендарів сім не готові до сезону!

Хоча влада в селищах розуміють важливість питання: наприклад, адміністрацією району імені Лазо створено 23 добровільних пожежних дружини, оснащених засобами пожежогасіння, укомплектованих спецодягом, до того ж їм передано сім одиниць пожежної техніки.

- Так які ж кошти передбачені на охорону лісів краю від вогню?
- У 2016 році передбачено фінансування в розмірі 188 млн. Рублів, або 41 відсоток до рівня минулого року: з федерального бюджету 135 млн. Рублів, з крайового - 53.

Для порівняння, в 2015 році витрати на охорону лісів від пожеж (з урахуванням кредиторської заборгованості) склали 318 млн. Рублів. Додатково з резервного фонду Рослесхоза було виділено 28 млн. Рублів, що вперше дозволило завершити рік без кредиторської заборгованості.

Тому в разі високої горимо лісів (а майбутнє літо, за прогнозами, складеться сухим) буде потрібно додаткове фінансування. На розширеному засіданні уряду краю про це також йшов предметну розмову. До речі, майбутній пожежонебезпечний сезон очікується важким. Найбільш важка протипожежна обстановка складеться навесні в Забайкаллі і Приамур'ї ( «горимо» квітень загрожує Забайкалью і Амурської області), влітку - в Центральній Росії і Сибіру.

Хоча ефективність охорони лісів від пожеж залежить не тільки від «лесопожарних» грошей, а й від загального благополуччя лісового господарства, від ресурсів, наявних у розпорядженні управління лісами. Тут ситуація відома: в наш основний закон - Лісовий кодекс - внесено вже незліченна кількість поправок, фінансування лісового господарства щороку зменшується, кількість співробітників скорочується, обладнання виходить з ладу, - ось вони, реалії галузі.

Розмовляла
Наталя ПЛАТОШКІНА.

Штрафувати ЗМІ за недостовірний прогноз погоди


Запропонували законопроект, згідно з яким за невірний прогноз погоди засоби масової інформації повинні платити штрафи. Автор ініціативи депутат Сергій Іванов впевнений, що винні в поганому настрої громадян саме ЗМІ, а не синоптики, які дають невірний прогноз. Втім, на його думку, оштрафовані ЗМІ можуть пред'являти позови якраз синоптикам.

Заступник голови комітету Держдуми з конституційного законодавства і державного будівництва Сергій Іванов, який складається в партії ЛДПР, підготував поправки в КпАП, згідно з якими пропонується штрафувати засоби масової інформації за поширення недостовірної прогнозу погода. За словами парламентарія, недостовірні відомості про погоду наносять матеріальну шкоду майну громадян і держави - зокрема, псування одягу і взуття, призначеної для використання в інших температурно-кліматичних умовах, часткова або повна загибель на садових ділянках врожаю, залишеного без укриття під опадами або на раптовому морозі. "Известия" поцікавилися у автора внесеного законопроекту, чому штрафувати пропонується саме ЗМІ.

"Розповсюджують інформацію ЗМІ, а не метеорологи, ось ви і ділите відповідальність. Ми не говоримо, що журналісти винні, але ЗМІ поширюють ці відомості", - пояснив Сергій Іванов.

Детальніше: http://yakutiamedia.ru/news/society/01.04.2016/498158/poka-vi-spali-shtrafi-smi-za-neverniy-prognoz-pogodi-pobeg-slona-iz-za-plohih-d.html