Мораторій на експорт лісу-кругляку з України не зупинив спритних ділків. Тож останнім часом соціальні мережі буквально переповнені повідомленнями з приводу масового вивезення на продаж за кордон нашого неоціненного багатства. За зовнішньоекономічними контрактами лісогосподарські підприємства начебто здебільшого вивозять низькосортну деревину, на яку немає попиту всередині країни. Але чи справді на експорт ідуть дрова, це велике питання. Щодня активісти викладають у мережу фото з повними вагонами деревини, які їдуть на захід, чи відео, як колона величезних хур прямує до кордону. Лісова лихоманка охопила майже всі області, а знімки, зроблені небайдужими в місцях вирубок, дають підстави говорити про справжнє екологічне лихо. Варто зазначити, що новонасаджені ліси зможуть досягти своєї зрілості лише через 100 років. Отже помилки, допущені сьогодні, доведеться виправляти кільком поколінням наших співвітчизників.
Нещодавно активісти із сіл Пістинь та Шешори, що на Прикарпатті, навіть прибули до столиці й вирушили під будівлю Міністерства екології та природних ресурсів. Приводом для їхньої акції послужив той факт, що в цей день, за словами активістів, у міністерстві мали продовжити на 5 років договори з вісьмома директорами національних парків України, зокрема і з Василем Пророчуком, який багато років очолював НПП «Гуцульщина» і контракт з яким щойно закінчився. Активісти обурені, адже для цього мав би відбутися хоча б конкурс. До того ж у них до очільників національних парків дуже багато запитань.
— Призначення поза конкурсом — це була та остання крапля, після якої ми вирушили на Київ, розповідає один із активістів Андрій Онисків. До того ми вже писали листи фактично в усі інстанції: до місцевих прокуратур й в міліцію, в міністерства й Кабінет Міністрів, адміністрацію Президента й Генеральну прокуратуру тощо. Проте ліс продовжують знищувати.
Мітингувальники також наголосили, що є проблема висихання карпатських смерек, але це аж ніяк не є приводом для масових вирубок, чим так часто прикриваються.
— Ми за національний парк, де оберігають, доглядають і висаджують ліси, а у нас такий статус — це індульгенція для неправових рішень, — обурюються прикарпатці. Вони розповіли, що нещодавно вдалося отримати копію запланованих так званих оздоровчих заходів у їхньому парку на перше півріччя 2016 року. Згідно з ним до червня цього року в НПП «Гуцульщина» планують вирубати 8 гектарів лісу — загалом 3809 кубічних метрів.
Активісти також стверджують, що за фактом незаконної вирубки у парку правоохоронці уже відкрили декілька кримінальних проваджень. До прикладу, минулого року на території Шешорської сільської ради за підписом директора НПП «Гуцульщина» було передано 4,2 га земель лісового фонду, які в подальшому були приватизовані на підставних осіб, зокрема працівників парку. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження та скасовано акти виділення земельних ділянок, проте покарання — жодного.
Загалом проблему можна розділити на дві складові. З одного боку, йде масове вирубування лісу і на цьому непогано можна заробити, а з другого — вивільняються землі, які потім роздають наліво і направо, зазначають активісти. Так, у Пістені, за словами Андрія Онисківа, 353 гектари перебувають у приватній власності. Мабуть, саме тому у НПП досі не впорядковано межі, хоча за законом це мали зробити за півроку після набуття парком статусу національного. Його ж заповідник отримав указом Президента України ще далекого 2002 року.
Тож активісти вимагають від урядовців, депутатів накласти мораторій не на експорт деревини, а на вирубування лісів. А ще вони мають намір звертатися до європейських структур із проханням не виділяти кошти на парки, адже їх, за словами активістів, банально розкрадають.
Коментар
Як повідомили «Голос України» в Департаменті заповідної справи Міністерства екології, в. о. міністра Ганна Вронська зустрілася та заслухала вимоги активістів Косівського району Івано-Франківської області. На нараді також були присутні народний депутат України Ю. Дерев’янко та сільський голова с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області Т. Бейсюк. Активістам було запропоновано офіційно надати до Мінприроди наявні матеріали стосовно порушень природоохоронного законодавства на території парку для невідкладного проведення Державною екологічною інспекцією відповідної перевірки. Також з метою зменшення соціального напруження та врегулювання ситуації ухвалено рішення про проведення конкурсного відбору на посаду директора парку. Водночас, зазначають у міністерстві, на підтримку директорів установ природно-заповідного фонду звернулась низка громадських організацій, органів виконавчої влади та самоврядування.
Тим часом селяни сіл Пістинь і Шешори, які, до речі, є перлинами Прикарпаття і улюбленими місцями відпочинку не лише українців, а багатьох наших зарубіжних гостей, а також місцем проведення всіляких фестивалей і конкурсів, вже пожинають плоди такої безгосподарності — у місцевих криницях почала масово зникати вода, про повені, які може спричинити масове облисіння карпатських лісів, вже й говорити годі.
Марина КРИВДА
http://www.golos.com.ua/article/266408
Нещодавно активісти із сіл Пістинь та Шешори, що на Прикарпатті, навіть прибули до столиці й вирушили під будівлю Міністерства екології та природних ресурсів. Приводом для їхньої акції послужив той факт, що в цей день, за словами активістів, у міністерстві мали продовжити на 5 років договори з вісьмома директорами національних парків України, зокрема і з Василем Пророчуком, який багато років очолював НПП «Гуцульщина» і контракт з яким щойно закінчився. Активісти обурені, адже для цього мав би відбутися хоча б конкурс. До того ж у них до очільників національних парків дуже багато запитань.
— Призначення поза конкурсом — це була та остання крапля, після якої ми вирушили на Київ, розповідає один із активістів Андрій Онисків. До того ми вже писали листи фактично в усі інстанції: до місцевих прокуратур й в міліцію, в міністерства й Кабінет Міністрів, адміністрацію Президента й Генеральну прокуратуру тощо. Проте ліс продовжують знищувати.
Мітингувальники також наголосили, що є проблема висихання карпатських смерек, але це аж ніяк не є приводом для масових вирубок, чим так часто прикриваються.
— Ми за національний парк, де оберігають, доглядають і висаджують ліси, а у нас такий статус — це індульгенція для неправових рішень, — обурюються прикарпатці. Вони розповіли, що нещодавно вдалося отримати копію запланованих так званих оздоровчих заходів у їхньому парку на перше півріччя 2016 року. Згідно з ним до червня цього року в НПП «Гуцульщина» планують вирубати 8 гектарів лісу — загалом 3809 кубічних метрів.
Активісти також стверджують, що за фактом незаконної вирубки у парку правоохоронці уже відкрили декілька кримінальних проваджень. До прикладу, минулого року на території Шешорської сільської ради за підписом директора НПП «Гуцульщина» було передано 4,2 га земель лісового фонду, які в подальшому були приватизовані на підставних осіб, зокрема працівників парку. За цим фактом було відкрито кримінальне провадження та скасовано акти виділення земельних ділянок, проте покарання — жодного.
Загалом проблему можна розділити на дві складові. З одного боку, йде масове вирубування лісу і на цьому непогано можна заробити, а з другого — вивільняються землі, які потім роздають наліво і направо, зазначають активісти. Так, у Пістені, за словами Андрія Онисківа, 353 гектари перебувають у приватній власності. Мабуть, саме тому у НПП досі не впорядковано межі, хоча за законом це мали зробити за півроку після набуття парком статусу національного. Його ж заповідник отримав указом Президента України ще далекого 2002 року.
Тож активісти вимагають від урядовців, депутатів накласти мораторій не на експорт деревини, а на вирубування лісів. А ще вони мають намір звертатися до європейських структур із проханням не виділяти кошти на парки, адже їх, за словами активістів, банально розкрадають.
Коментар
Як повідомили «Голос України» в Департаменті заповідної справи Міністерства екології, в. о. міністра Ганна Вронська зустрілася та заслухала вимоги активістів Косівського району Івано-Франківської області. На нараді також були присутні народний депутат України Ю. Дерев’янко та сільський голова с. Пістинь Косівського району Івано-Франківської області Т. Бейсюк. Активістам було запропоновано офіційно надати до Мінприроди наявні матеріали стосовно порушень природоохоронного законодавства на території парку для невідкладного проведення Державною екологічною інспекцією відповідної перевірки. Також з метою зменшення соціального напруження та врегулювання ситуації ухвалено рішення про проведення конкурсного відбору на посаду директора парку. Водночас, зазначають у міністерстві, на підтримку директорів установ природно-заповідного фонду звернулась низка громадських організацій, органів виконавчої влади та самоврядування.
Тим часом селяни сіл Пістинь і Шешори, які, до речі, є перлинами Прикарпаття і улюбленими місцями відпочинку не лише українців, а багатьох наших зарубіжних гостей, а також місцем проведення всіляких фестивалей і конкурсів, вже пожинають плоди такої безгосподарності — у місцевих криницях почала масово зникати вода, про повені, які може спричинити масове облисіння карпатських лісів, вже й говорити годі.
Марина КРИВДА
http://www.golos.com.ua/article/266408
0 коммент.:
Дописати коментар