Про збільшення площі лісів в Україні як абсорбентів парникових газів з метою виконання Паризької угоди з кліматичних змін

УХВАЛА

ЗАГАЛЬНИХ ЗБОРІВ ЛІСІВНИЧОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

з питання "Про збільшення площі лісів в Україні як абсорбентів парникових газів з метою виконання Паризької угоди з кліматичних змін"

22 квітня 2016 року м. Львів

Загальні збори ЛАН України відзначають, що в умовах недостатньої лісистості території країни та посилення антропогенного впливу на довкілля підвищується екологічне, соціальне і економічне значення лісів та значно зростає актуальність проблеми збільшення лісистості та посилення природоохоронної ролі лісів України. Лісові екосистеми розглядаються, в першу чергу, як головний компонент біосфери, здатний стабілізувати та відновлювати її природну рівновагу. Вирішення проблем збільшення лісистості України набуває загальнодержавного значення.
У повоєнний період завдяки активним зусиллям лісівників лісистість держави неупинно зростала (з 9,0 до 15,9 %), загальний запас деревини збільшився більш, ніж у 2 рази; значно покращилися показники, що характеризують лісовий фонд України.

Проте в останні роки нові ліси майже не створюються, а площа поле- захисних лісових смуг та інших захисних насаджень неупинно зменшується. Однією з причин виникнення такої ситуації є згубна для лісової галузі тенденція призначення на керівні посади не фахівців, а осіб, які слабо або взагалі не орієнтуються у шляхах і методах виконання поставлених перед ними завдань, не спроможні на потрібному рівні вирішувати важливі лісогосподарські питання. Фактична лісистість України є значно нижчою оптимального рівня. В багатьох районах відмічаються процеси ослаблення і всихання лісів, що негативно впливає на виконання ними важливих соціально-екологічних функцій.
Розрахунки свідчать, що для досягнення мінімально необхідного рівня лісистості потрібно додатково створити щонайменше 2,5 млн га нових лісів. Проте у бюджеті України на 2016 рік не передбачені кошти на ведення лісового господарства, в тому числі на створення нових лісів. Це може призвести до багатьох негативних екологічних наслідків.

У лісах України міститься близько 800 млн. тон поглинутого вуглецю. Тому вони є потужним природним чинником, що пом’якшує наслідки глобальної зміни клімату. Вирішення цієї проблеми набуває планетарного значення, на що зокрема наголошується в Паризькій угоді про зміну клімату, яка була прийнята на 21-й Конференції Сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (грудень, 2015 р.).

Для збільшення лісистості держави в системі заходів щодо протидії глобальній зміні клімату доцільно активніше використовувати відповідні кошти міжнародних фондів. Наша країна має значний потенціал для реалізації проектів, спрямованих на збільшення поглинання вуглецю лісами. Проте такі проекти згідно з механізмами Кіотського протоколу в Україні не виконувались, хоча для них було підготовлено техніко-економічне обгрунтування та відповідні заявки, зокрема – в рамках Біокарбонового проекту Світового банку.

Україна має добрі передумови для розширення міжнародної діяльності та залучення міжнародних коштів на вирішення проблем лісового господарства, в тому числі пов’язаних зі створенням нових лісів. Географічне положення нашої держави та важливе значення її лісів у загальноєвропейському просторі, інтеграція України до міжнародних ринків та участь у політичних процесах в подальшому зумовлюватимуть зростання взаємної зацікавленості у міжнародному співробітництві з проблем лісу. Необхідно удосконалити відповідну нормативно-законодавчу базу в частині врегулювання питань, пов’язаних зі створенням нових лісів, моніторингом і інвентаризацією лісів, посиленням їхньої природоохоронної ролі тощо. Це також потребує проведення відповідних поглиблених наукових досліджень.

Гостро постає проблема звітності стосовно абсорбції парникових газів лісовими насадженнями, без вирішення якої суттєво ускладнюватиметься виконання Україною міжнародних зобов’язань, що витікають із вимог Паризької угоди щодо зміни клімату, а також підготовка пропозицій щодо отримання відповідних міжнародних грантів на створення нових лісів.

З метою ґрунтовного наукового опрацювання завдань у здійсненні заходів щодо збільшення лісистості держави загальні збори Лісівничої академії наук України

УХВАЛИЛИ:

1. Відзначити високу актуальність проблеми і гостру необхідність збільшення лісистості, раціонального використання, охорони і відтворення лісових ресурсів України на засадах наближеного до природи лісівництва.

2. Звернути увагу Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України на необхідність розробки Державної цільової програми розвитку лісового господарства на найближчі п’ять років, в якій визначити обсяги робіт щодо посилення екологічних функцій існуючих лісів, їх збереження і відтворення, а також щодо створення нових лісів, в т.ч. закладки «енергетичних плантацій» і плантаційних лісових насаджень та передбачити для цього в бюджеті України відповідні видатки (за рахунок коштів загального бюджету).

3. Просити Кабінет Міністрів України:

- забезпечити розробку і прийняття на державному рівні механізмів передачі непридатних для сільського господарства сильноеродованих і низькопродуктивних земель та земель запасу для залісення, а також визначити їх площу в межах адміністративних районів;
- розробити нормативно правові механізми для переведення залісених земель до державного лісового фонду з визначенням принципів фінансової компенсації приватним власникам земельних ділянок на ринкових засадах.

4. Відповідно до вимог Паризької кліматичної угоди (2015 р.) звернутись з пропозицією до Міністерства екології та природних ресурсів України,

Державного агентства лісових ресурсів України стосовно необхідності визначення внеску лісового сектору України для досягнення цілей стримування підвищення глобальної температури, з урахуванням перспектив створення нових лісів, новітніх результатів наукових досліджень, матеріалів моніторингу та інвентаризації лісів.

5. Рекомендувати Кабінету Міністрів України внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. №206 «Про затвердження порядку підготовки, розгляду, схвалення та реалізації проектів, спрямованих на скорочення обсягу антропогенних викидів парникових газів» та у проект Закону України «Про засади організації та здійснення моніторингу, звітності і верифікації викидів парникових газів» (який опрацьовується Міністерством екології та природних ресурсів України) з метою врахування питань моніторингу, звітності і верифікації абсорбції (поглинання) парникових газів.

6. Рекомендувати Міністерству екології та природних ресурсів України вирішити питання:
- щодо використання Україною коштів Глобального екологічного фонду та Зеленого кліматичного фонду на потреби лісового господарства, зокрема – для збільшення лісистості держави та збереження існуючих лісів, як основних абсорбентів парникових газів і природного каркасу, що стабілізує та призупиняє негативні процеси, пов’язані з опустелюванням, деградацією ґрунтів, вирішенням проблем водних ресурсів тощо;
- стосовно необхідності більш широкого залучення фахівців та науковців лісового господарства під час формування позиції України на міжнародних переговорах зі зміни клімату, а також для забезпечення виконання вимог Паризької угоди зі зміни клімату.

7. Звернутись до Національної академії аграрних наук України з пропозицією щодо створення при Відділенні землеробства, меліорації та агроекології Сектору лісових меліорацій агроландшафтів та передбачити відповідні вакансії дійсних членів та членів-кореспондентів Академії для провідних науковців лісівничого профілю для забезпечення координації досліджень з питань розроблення лісозахисних систем в агроландшафтах на засадах наближеного до природи лісівництва та створення сприятливих екологічних умов для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в умовах зміни клімату.

8. Рекомендувати Національній академії наук України, Національній академії аграрних наук, Міністерству освіти і науки України та науково-дослідним установам Держлісагентства України під час опрацювання перспективних планів науково-дослідних робіт враховувати необхідність комплексного вирішення питань щодо:
- розробки стратегії реформування лісового господарства України на засадах сталого розвитку;
- оцінки потенціалу лісового господарства стосовно його внеску у розвиток низьковуглецевої економіки з урахуванням необхідності збільшення лісистості території України;
- розробки прогнозних моделей функціонування лісових екосистем та депонування ними вуглецю в умовах глобальної зміни клімату, а також антропогенного впливу;
- нормативно-правового врегулювання функцій лісів, пов’язаних з поглинанням вуглецю, та легітимізації таких екосистемних послуг лісів, а також внесення відповідних змін та доповнень до Лісового Кодексу України;
- залучення іноземних інвестицій і грантів щодо фінансування пілотних проектів для збільшенні площі лісів у різних лісорослинних зонах України, з визначенням розробників, виконавців та механізмів контролю цільового використання коштів;
- оптимізації лісистості різних типів ландшафтів та посилення природоохоронної ролі лісів України;
- розвитку захисного лісорозведення, створення нових та охорони існуючих захисних лісових насаджень різного цільового призначення;
- опрацювання пропозицій щодо створення, відновлення та реконструкції захисних лісових смуг вздовж автомобільних доріг і залізниць.

Прийнято одноголосно

Перший віце-президент Лісівничої
академії наук України,
д.б.н., професор Григорій Криницький

Академік-секретар Лісівничої
академії наук України,
д.с.-г.н., професор Юрій Дебринюк