26 квітня в 18:20
Видання пишуть про те, що Чорнобильська катастрофа не має аналогів у вимірі впливу на людські життя і здоров'я.
Рівно 30 років тому стався вибух на Чорнобильській АЕС Myroslava / Depositphotos За всю історію ядерної енергетики катастрофа на Чорнобильській АЕС 30 років тому стала найгіршою подією, аналогів якої більше ніколи не було. І варто зробити все, щоб подібних аварій не сталося.
Про це на сторінках Time пише експерт Джорджтаунського університету Тімоті Йоргенсон. Він нагадує, що і Чорнобильська катастрофа, і вибух на японській АЕС "Фукусіма" отримали найвищі 7 балів від МАГАТЕ. Організація їх назвала "масштабними аваріами" на реакторах. Однак ставити в один ряд ці дві катастрофи – це помилка.
Автор звертає увагу на те, що в Чорнобилі 30 років тому ліквідатори гинули від смертельного опромінення і страждали від променевої хвороби вже через лічені години. Крім того, радіоактивні викиди спричинили численні випадки захворювання на рак. В цей же час, в Японії жоден з працівників АЕС, навіть ті хто працював в ядрі реактора, не отримали настільки небезпечну дозу опромінення, щоб захворіти чи померти.
"Чорнобиль лишається найгіршою ядерною катастрофою в історії. Це була абсолютно штучно створена аварія. Перевірка "безпеки" пройшла трагічно невдало. А її наслідки були посилені некомпетентністю співробітників, які все зробили неправильно, намагаючись обернути процес плавлення ядра", - йдеться в статті.
В цей же час, видання New York Times звертає увагу на некомпетентність і недалекоглядність усієї системи СРСР.
"Катастрофа і реакція влади виявила недоліки радянської системи з її незліченними бюрократами і вкорінілою культурою секретності. Евакуація почалася лише через 36 годин після аварії", - пише видання, нагадуючи, що перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов вважає Чорнобильську аварію одним з головних цвяхів, забитих у труну Радянського Союзу, який розпався в 1991 році.
Французьке видання Le Monde пише, що уроки Чорнобиля, нажаль, не були вивчені за 30 років. На те, щоб позбутися остаточно наслідків аварії на ЧАЕС, знадобиться мінімум десятиліття.
"Безумовно, вимоги до безпеки і прозорості були посилені, але Чорнобиль не допоміг запобігти аварії на Фукусімі, а Фукусіма не врятує від наступної катастрофи. Впевненість у неможливості помилки зникла після того, як країна роботів і найновітніших технологій Японія опинилася в катастрофічній ситуації 11 березня 2011 року точно так само, як СРСР за 25 років до того. Технології були більш досконалими, але аварії запобігти не вдалося", - йдеться в статті.
У свою чергу, американське видання USA Today звернуло увагу на суперечки у наукових колах щодо того, як радіація впливає на здоров'я людей. Українські і деякі західні лікарі говорять про підвищення рівня захворюваності на рак серед людей, які живуть на територіях, забруднених радіацією. В той час як українські чиновники, МАГАТЕ і ВООЗ запевняють, що немає ніяких доказів, які б свідчили, що саме радіація викликає рак.
У свою чергу, білоруський вчений Юрій Бандажевський, який спеціалізується на впливі радіації на дітей, був кинутий за ґрати за критику системи охорони здоров'я Білорусі після аварії в Чорнобилі. Він каже, що в деяких регіонах України, де він зараз працює, зовсім немає здорових дітей. І захворюваність зростає серед усіх груп населення.
"Мені не подобається термін "низька доза опромінення", тому що її вигадали адвокати атомної енергетики. Якщо хоч якась кількість радіації потрапила в людське тіло, вона продовжує розпадатися там. Тому не існує ніяких "малих" доз", - сказав Бандажевський.
Тим часом, видання New York Times ще одну свою статтю присвятило незаконній вирубці лісу в зоні відчуження. Активісти організації "Стоп, корупція!" кажуть, що попри те, що 30-кілометрова зона – це найбільш забруднене місце в Україні, закулісні домовленості корумпованих чиновників дозволяють проводити вирубку, ніби ніякої радіації немає. А Управління зони відчуження закриває очі на це. В "Стоп, корупція!" кажуть, що вирубаний ліс в Чорнобилі списують, ніби він згорів під час пожежі. Але насправді його продають по всій Україні і Румунії.
"Ми думали, що це поодинокі і неважливі випадки. Але коли почали розслідувати, то з'ясували, що проблема має систематичний характер і гігантські масштаби", - сказав юрист Вадим Внуков, який працює на організацію.
Дерево з Чорнобиля не буде "світитися вночі" від радіації, однак воно становить загрозу для здоров'я людей. Вчені кажуть, що середній рівень випромінювання в зоні відчуження становить чверть від того, який був одразу після вибуху на ЧАЕС – близько 100 мікрозівертів. З таким випромінюванням може зіштовхнутися і пасажир літака, який летить через Атлантику. Однак той же радіоактивний мох змушує лічильник Гейгера "гудіти, мов електробритва".
Фотограф видання Wall Street Journal побув в українському місті Славутич, яке було збудоване для евакуйованих мешканців Прип'яті.
Видання називає Славутич оазисом добробуту в Україні, яка переживає економічну кризу. Це тихе місце з значною частиною молодого населення, де дороги не діряві, як у багатьох інших містах країни. Зарплати виплачуються вчасно, а роботи не бракує.
В цей же час, мешканці Славутича не впевнені у тому, яке майбутнє чекає їхнє місто, яке так сильно залежить від робіт на Чорнобильській АЕС і в 30-кілометровій зоні.
"Ми не знаємо, що станеться завтра. Якщо люди втратять роботу, вони поїдуть з міста", - каже інженер Олексій Ничипоренко зі Славутича, чий батько працював над побудовою міста.
Нагадаємо, що сьогодні виповнюється 30 років з трагічного дня аварії на Чорнобильській АЕС. Напередодні гендиректор ЧАЕС Ігор Грамоткін в інтерв'ю ZN.UA зазначив, що Чорнобильська зона може бути використана в якості бази для двох основних видів діяльності: поводження з радіоактивними матеріалами і розміщення об'єктів альтернативної енергетики.
Детальніше про стан справ на ЧАЕС читайте в інтерв'ю Олега Кильницького з гендиректором ЧАЕС Ігорем Грамоткіним "Поразка на Чорнобильській АЕС закінчилося, далі будемо тільки перемагати" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".
Про це на сторінках Time пише експерт Джорджтаунського університету Тімоті Йоргенсон. Він нагадує, що і Чорнобильська катастрофа, і вибух на японській АЕС "Фукусіма" отримали найвищі 7 балів від МАГАТЕ. Організація їх назвала "масштабними аваріами" на реакторах. Однак ставити в один ряд ці дві катастрофи – це помилка.
Автор звертає увагу на те, що в Чорнобилі 30 років тому ліквідатори гинули від смертельного опромінення і страждали від променевої хвороби вже через лічені години. Крім того, радіоактивні викиди спричинили численні випадки захворювання на рак. В цей же час, в Японії жоден з працівників АЕС, навіть ті хто працював в ядрі реактора, не отримали настільки небезпечну дозу опромінення, щоб захворіти чи померти.
"Чорнобиль лишається найгіршою ядерною катастрофою в історії. Це була абсолютно штучно створена аварія. Перевірка "безпеки" пройшла трагічно невдало. А її наслідки були посилені некомпетентністю співробітників, які все зробили неправильно, намагаючись обернути процес плавлення ядра", - йдеться в статті.
В цей же час, видання New York Times звертає увагу на некомпетентність і недалекоглядність усієї системи СРСР.
"Катастрофа і реакція влади виявила недоліки радянської системи з її незліченними бюрократами і вкорінілою культурою секретності. Евакуація почалася лише через 36 годин після аварії", - пише видання, нагадуючи, що перший і останній президент СРСР Михайло Горбачов вважає Чорнобильську аварію одним з головних цвяхів, забитих у труну Радянського Союзу, який розпався в 1991 році.
Французьке видання Le Monde пише, що уроки Чорнобиля, нажаль, не були вивчені за 30 років. На те, щоб позбутися остаточно наслідків аварії на ЧАЕС, знадобиться мінімум десятиліття.
"Безумовно, вимоги до безпеки і прозорості були посилені, але Чорнобиль не допоміг запобігти аварії на Фукусімі, а Фукусіма не врятує від наступної катастрофи. Впевненість у неможливості помилки зникла після того, як країна роботів і найновітніших технологій Японія опинилася в катастрофічній ситуації 11 березня 2011 року точно так само, як СРСР за 25 років до того. Технології були більш досконалими, але аварії запобігти не вдалося", - йдеться в статті.
У свою чергу, американське видання USA Today звернуло увагу на суперечки у наукових колах щодо того, як радіація впливає на здоров'я людей. Українські і деякі західні лікарі говорять про підвищення рівня захворюваності на рак серед людей, які живуть на територіях, забруднених радіацією. В той час як українські чиновники, МАГАТЕ і ВООЗ запевняють, що немає ніяких доказів, які б свідчили, що саме радіація викликає рак.
У свою чергу, білоруський вчений Юрій Бандажевський, який спеціалізується на впливі радіації на дітей, був кинутий за ґрати за критику системи охорони здоров'я Білорусі після аварії в Чорнобилі. Він каже, що в деяких регіонах України, де він зараз працює, зовсім немає здорових дітей. І захворюваність зростає серед усіх груп населення.
Дивіться фото: Фотограф показав "ідилію" самотності в Чорнобильській зоні
"Мені не подобається термін "низька доза опромінення", тому що її вигадали адвокати атомної енергетики. Якщо хоч якась кількість радіації потрапила в людське тіло, вона продовжує розпадатися там. Тому не існує ніяких "малих" доз", - сказав Бандажевський.
Тим часом, видання New York Times ще одну свою статтю присвятило незаконній вирубці лісу в зоні відчуження. Активісти організації "Стоп, корупція!" кажуть, що попри те, що 30-кілометрова зона – це найбільш забруднене місце в Україні, закулісні домовленості корумпованих чиновників дозволяють проводити вирубку, ніби ніякої радіації немає. А Управління зони відчуження закриває очі на це. В "Стоп, корупція!" кажуть, що вирубаний ліс в Чорнобилі списують, ніби він згорів під час пожежі. Але насправді його продають по всій Україні і Румунії.
"Ми думали, що це поодинокі і неважливі випадки. Але коли почали розслідувати, то з'ясували, що проблема має систематичний характер і гігантські масштаби", - сказав юрист Вадим Внуков, який працює на організацію.
Дерево з Чорнобиля не буде "світитися вночі" від радіації, однак воно становить загрозу для здоров'я людей. Вчені кажуть, що середній рівень випромінювання в зоні відчуження становить чверть від того, який був одразу після вибуху на ЧАЕС – близько 100 мікрозівертів. З таким випромінюванням може зіштовхнутися і пасажир літака, який летить через Атлантику. Однак той же радіоактивний мох змушує лічильник Гейгера "гудіти, мов електробритва".
Фотограф видання Wall Street Journal побув в українському місті Славутич, яке було збудоване для евакуйованих мешканців Прип'яті.
Видання називає Славутич оазисом добробуту в Україні, яка переживає економічну кризу. Це тихе місце з значною частиною молодого населення, де дороги не діряві, як у багатьох інших містах країни. Зарплати виплачуються вчасно, а роботи не бракує.
В цей же час, мешканці Славутича не впевнені у тому, яке майбутнє чекає їхнє місто, яке так сильно залежить від робіт на Чорнобильській АЕС і в 30-кілометровій зоні.
"Ми не знаємо, що станеться завтра. Якщо люди втратять роботу, вони поїдуть з міста", - каже інженер Олексій Ничипоренко зі Славутича, чий батько працював над побудовою міста.
Нагадаємо, що сьогодні виповнюється 30 років з трагічного дня аварії на Чорнобильській АЕС. Напередодні гендиректор ЧАЕС Ігор Грамоткін в інтерв'ю ZN.UA зазначив, що Чорнобильська зона може бути використана в якості бази для двох основних видів діяльності: поводження з радіоактивними матеріалами і розміщення об'єктів альтернативної енергетики.
Детальніше про стан справ на ЧАЕС читайте в інтерв'ю Олега Кильницького з гендиректором ЧАЕС Ігорем Грамоткіним "Поразка на Чорнобильській АЕС закінчилося, далі будемо тільки перемагати" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".
0 коммент.:
Дописати коментар