ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ
влада обвалила лісову галузь в Україні
ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ
Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів
Орест ФУРДИЧКО
Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні
РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?
Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь
ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ
Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?
23 червня 2016
Українські лісівники ознайомилися із польським лісовим господарством
| Групове фото представників програми ФЛЕГ на пам'ять з директором надлісництва Лутовіске в Підкарпатському воєводстві (п. Мареком Байдою). |
| Ознайомлення із процесом лісозаготівлі та інших підрядних робіт в лісі (Надлісництво Янув Любельські). |
Учасники делегації мали змогу детально ознайомитися з досвідом польських колег щодо структури, чисельності, функцій, джерел фінансування, планування та контролю в лісовому господарстві; із будівництвом лісових доріг; організацією екологічної освіти та системою просвітницько-інформаційної роботи, яка сприяє формуванню високого рівня довіри громади до лісівників. Крім цього, у численних приватних розмовах із польськими колегами обговорювали можливі шляхи подолання негативних явищ, що мають місце в лісовому господарстві України.
Потрібно відзначити, що польські колеги доклали усіх зусиль, щоби якомога повніше ознайомити нас із усім комплексом лісогосподарської діяльності і мисливського господарства в різних природно-кліматичних регіонах Польщі – відповідно, в межах регіональних дирекцій державних лісів у Любліні (регіони Малого Полісся та Люблінської височини) та Кросно (регіони Прикарпаття та Бещадів). Зокрема, детальне ознайомлення з діяльністю та організацією роботи Центру екологічної освіти Ліси Яновські, Навчально-відпочинковим Центром надліснисництва Цисна, Просвітницько-промоційних лісових комплексів «Ліси Бірчаньські» та «Ліси Бещадські», надлісництв: Янув Любельські, Гощерадув, Олещице, Бірча, Цісна, Балігруд, Лютовіска, Ступосяни частково Бещадського національного парку.
Спільне знайомство розпочалось у Центрі екологічної освіти Ліси Яновські із презентацій про статистику і загальний стан лісів у Польщі загалом та Надлісництва «Янув Любельські» зокрема.
| Презентація діяльності надлісництва Янув Любельскі директором Генрі Ражевські. |
Свою сучасну модель господарювання Польща почала формувати з кінця 80-х - початку 90-х років минулого сторіччя, поступово все більше повертаючись до приватної форми виконання всіх господарських та лісогосподарських робіт. До того часу форма лісового господарювання була схожою до існуючої у Радянському Союзі моделі. Законодавчою підставою реформування став прийнятий у 1991 році Закон про ліси, який окреслив статус державного розпорядника лісів як «Польська урядова організація, яка управляє державними лісами Польщі від імені Державного казначейства Польщі». Основним елементом Закону є те, що організація не має статусу юридичної особи (не платить ренту), але є фінансово незалежною і самодостатньою (не знаходиться на утриманні держбюджету) для того, щоб зберігати, раціонально використовувати і примножувати лісові багатства в інтересах народу країни.
Адміністративна реформа лісової галузі в Польщі поступово зумовила виведення робітничих посад за межі організації в ранг приватних вільнонайманих працівників (від 120 тис. працюючих у господарстві у 1988 році – до 25 тис. у 2015 році) призвівши не тільки до збільшення конкуренції, а й до підвищення персональної відповідальності за виконану роботу, відтак і до суттєвого збільшення можливого заробітку. Таким чином найменшою працюючою в лісі системною ланкою організації сьогодні є помічник лісничого.
Однак це не означає, що лісівники відмовилися від підтримки ринку лісової праці в країні. Організація взяла багатомільярдний кредит у Світовому банку в 90-х роках тільки для того, щоб перекредитувати його своїм бувшим працівникам з метою закупівлі необхідних сучасних інструментів та техніки, піднявши таким чином продуктивність праці в галузі та забезпечивши прийнятний рівень екологізації лісозаготівельних та інших лісогосподарських робіт.
Основним заробітком, завдяки якому фінансується охорона лісу й інші лісогосподарчі заходи, є продаж деревини (щорічно реалізується приблизно 38 млн метрів кубічних деревини на суму майже 2 млрд €). Інші доходи використовуються для комплексної розбудови господарки. У випадку, коли коштів, необхідних для покриття витрат запланованих лісогосподарських робіт недостатньо, – фінансування здійснює Генеральна дирекція організації з Фонду Лісу за відповідними заявками (всі лісгоспи обов’язково відраховують 14,5% від продажу деревини до зазначеного фонду). Існує також складщина амортизаційних відрахувань держлісгоспів (надлісництв) у межах регіональних дирекцій для акумуляції більшої кількості фінансових ресурсів з метою побудови капітальних споруд чи лісових доріг на території якогось одного із них в певному році.
Стержнем усієї сучасної моделі є впроваджена у 2004 роціконкурентна процедура закупівлі всіх матеріалів і послуг для контрактів, які укладаються за народні/державні кошти. Так, сьогодні визначення виконавця послуг чи постачальника продукції в лісовому господарстві відбувається через вебпортал та передбачає: публікування оголошення із всією необхідною технічною, фінансовою та юридичною інформацією; прийняття пропозицій (не менше 2-х) та їх зрозумілий/відкритий конкурсний відбір за наперед опублікованими критеріями (існує різний рівень деталізації залежно від фінансової вартості); публікація виграшної пропозиції. Такий рівень публічних заходів дозволив значно зменшити корупційні ризики під час вибору підрядника та підвищити рівень довіри організації на ринку.
Продаж цінної деревини також відбувається на інтернет-аукціонах:www.e-drewno.pl (за прикладом інтернет-аукціону «www.amazon.com» чи «www.ebay.com»). Таким чином приблизно 30% від заготовленої деревини продається малим фірмам (домогосподарствам), а решту 70% - великим компаніям із позитивною історією співпраці за попередніми контрактами (фючерсами) напередодні нового року на підставі минулорічних аукціонних цін. Вся необхідна інформація, що стосується порядку продаж в організації "Державні ліси" знаходиться на сайті. Організація виставляє 5% штрафи за невибрану деревину. Відпуск деревини в лісі при дорозі чи на майданчику відбувається тільки після 100% оплати продукції, повідомлення про що надходить помічнику лісничого на портативний польовий комп’ютер (смартфон), після чого він має можливість роздрукувати товарно-транспортну накладну на вивіз чипованої продукції. В іншому випадку оплату змушений буде здійснити сам помічник лісничого чи лісничий, який відпустив продукцію.
Всі роботи виконуються згідно із запроектованими на 10 років заходами. Проектування здійснюють 17 регіональних лісовпорядних організацій, які входять у структуру «Державних лісів» та 2 приватні лісовпорядкувальні організації, які отримують контракти на виконання робіт теж на конкурентних засадах. Щороку погоджується та затверджується план діяльності лісництва, лісгоспу, регіону, національної дирекції та здійснюється звітування. Кожні п’ять років дирекція проводить комплексний аудит всіх територіальних установ.
Сьогодні у державному підпорядкуванні Національного лісового холдингу "Державні ліси" й у Державному агенстві лісових ресурсів України знаходиться приблизно однакова кількість лісових угідь (майже 7 млн га вкритих лісом земель). Структура управління теж значно схожа за своєю управлінською вертикаллю (Генеральна дирекція у польських колег – Державне агентство лісових ресурсів у нас; регіональна дирекція (17) – обласне управління лісового й мисливського господарства (24 + Республіканський комітет автономної республіки Крим з лісового та мисливського господарства); надлісництво (430) – держлісгосп (313); лісництво – лісництво; науково-дослідні та виробничі установи).
Пропозиція реформування лісового господарства України полягає в максимально можливій адаптації польського досвіду, особливо зважаючи на те, що багато елементів частково вже впроваджуються різними інституціями Держлісагентства (тендерна процедура на закупівлю матеріальних цінностей, електронна система обліку деревини, часткова підрядна система виконання лісогосподарських робіт тощо). Реформована структура могла б виглядати таким чином, що роль центрального органу з реалізації політики в галузі лісового господарства виконувало б управління лісового господарства при міністерстві, а Держлісагентство було перетворено на організацію, яка займається виключно веденням лісового господарства на території лісів державної форми власності (лісокористувач). Держлісгоспи виконували б функції з охорони і ведення господарства за рахунок реалізованої на інтернет-аукціонах деревини й продажу інших ресурсів й послуг, а в малолісистих регіонах – за рахунок фінансування з «Фонду Лісу» або за рахунок дофінансування з держбюджету.
Особливий інтерес в українських фахівців викликав досвід польських лісівників щодо практики насінництва й дотримання генетичної чистоти популяцій лісотворних порід, сучасний досвід вирощування саджанців у контрольованих умовах із закритою кореневою системою. Зі спеціалізованими виробничими закладами з виробництва саджанців лісових порід учасники делегації детально ознайомилися в надлісництвах Гощерадув та Олешице.
Мисливське господарство у лісах Польщі теж було у фокусі інтересів наших відвідувачів, зокрема в контексті розгорнутих сучасних дискусій щодо цього питання в Україні. Оскільки за окремими показниками Польща посідає чільне місце у Європі за чисельністю великих ссавців, а Україна за низкою таких же показників далеко відстає попри значні природні можливості (див.порівняльну таблицю).
Обсяг щорічного полювання та величина самого мисливського господарства базується на щорічно затверджених планах полювання та довгострокових планах мисливського господарства, порядок яких регламентуєтьсяспеціальним розпорядженням № 1646 від 13 листопада 2007 року Міністра навколишнього середовища. Річний план полювання готується на період починаючи з 1 квітня до 31 березня наступного року. Інформація, яка повинна міститися в річному плані розподіляється на: загальні дані; дані, що стосуються розвитку території мисливського господарства і розмноження дичини; інформація про доходи від продажу впольованої дичини в регіоні; дані про кількість та види впольованих тварин. Положення також визначає випадки, коли річний план може бути змінений. Також наші колеги поділилися досвідом щодо новітніх способів обліку лісових звірів з використанням тепловізійної техніки під час аеропатрулювання мисливських угідь, а також щодо специфіки планування лімітів їх використання і серйозності правозастосування на лісових землях (детальніше із польським досвідом ведення мисливського господарства можна ознайомитись за посиланням).
Особливу увагу науковців – учасників делегації – привернув досвід природоохоронної діяльності в лісах Польщі й особливості господарювання на природоохоронних територіях різного рангу й статусу.
Так, науковці, що брали участь у роботі делегації, за сприяння представництва WWW в Україні відвідали територію Біловезького національного парку, що було дуже важливим для розуміння господарських заходів в умовах інтенсивного всихання смерекових лісостанів, які вважаються старовіковими, або й пралісовими.
«У заповідній частині не рекомендується вирубувати вражені дерева, але тільки здійснювати моніторинг, спостерігати, робити висновки. А в експлуатаційних лісах навпаки. Бо є добрий приклад: забрали лісники всі пошкоджені дерева і маємо деревостан явно візуально стійкіший. Також добре зроблено те, що відразу підсаджено ті породи, яких не вистачає, завдяки гніздовому вибірковому способу рубки. Це добрі рубки для цих насаджень. Тобто в експлуатаційній частині потрібно робити заходи, частково залишити сухостійні дерева (для підтримання екосистеми), а частково забрати і мати з того зиск, прибуток (наприклад, від виробництва целюлози чи просто паливних дров)», – розповідає доцент кафедри екології Національного лісотехнічного університету України Микола Васильович Чернявський.
Зауважимо, що в різних лісових господарствах обсяг природоохоронних територій на лісових землях коливається від 20% до 60% загальної площі. Приблизно 20% території Польщі займають об’єкти «Natura 2000», більшість з яких належить до лісових територій. Абсолютна більшість територій національних та ландшафтних парків також є лісовими.
Особливий інтерес щодо досвіду роботи на цих територіях був пов'язаний з тим, що впродовж останніх кількох років під егідою програми «ENPI East FLEG II» в Україні було реалізовано низку природоохоронних проектів, спрямованих, зокрема, на покращення українського законодавства в контексті узгодження його із законодавством Європейського Союзу. У рамках цих проектів, зокрема було підготовлено наступні аналітичні матеріали:«Розробка ключових законодавчих актів щодо охорони біорізноманіття в лісах: адаптація українського законодавства до вимог ЄС» та «Збереження біорізноманіття в лісах. Гармонізація законодавства України та Європейського Союзу щодо природоохоронних територій».
Було приємно й корисно переконатися, що пропозиції українських науковців відповідають практичним засадам, що вже реалізовані в рамках правового й організаційного забезпечення ведення лісового господарства в Польщі. Зокрема, це стосується поєднання у просторі й часі заходів абсолютного природоохоронного режиму з активними заходами щодо збереження окремих видів та їхніх комплексів.
Особливо показовим у цьому аспекті є досвід штучного сприяння функціонуванню популяції полоза Ескулапа (Zamenis longissimus(Laurenti 1768)) шляхом створення штучних мікрооселищ, подекуди навіть у вторинних антропогенних екотопах (кар’єри) у надлісництві Лутовіска Регіональної дирекції лісів в Кросно Підкарпатського воєводства.
Привернув увагу й польський досвід просторового поєднання природоохоронних територій різного рангу, зокрема резерватів, у тому числі з абсолютною охороною, територій Natura 2000, де проводиться диференційована й обмежена господарка, інших природоохоронних та природозахисних територій з територіями господарських лісів у своєрідній мозаїчній структурі. Водночас потрібно відзначити, що заходи з лісовідновлення є науково виваженими й обґрунтованими на екологічних засадах, велика увага приділяється відновленню деревостанів, наближених до умовно корінних, а рубки проводяться переважно у вибірковому режимі. Загалом, така територіальна організація лісів цілком збігається з пропозицією українських науковців впровадження в практику лісового господарства великих територій ландшафтного значення, де проводиться комплексне господарювання за сталим принципом.
Важливим аспектом ведення лісового господарства в Польщі й відповідної діяльності, спрямованої на збереження біорізноманіття в лісах та підтримання їхніх загальних екологічних функцій, є високий рівень наукоємності польського лісівництва. Так, сьогодні на території державних лісів Польщі реалізується всеохоплююча комплексна програма інвентаризації біотичного різноманіття, яку здійснюють представники наукових інститутів лісової галузі та лісівники на місцях. Програма передбачає не лише інвентаризацію лісів за лісівничими й господарськими показниками, але й загальну інвентаризацію фітоценотичного різноманіття на засадах флористичної класифікації, оселищного різноманіття, видового різноманіття флори й фауни, мікобіоти тощо, а всі роботи здійснюються за кошти лісівників державного холдингу.
В Україні, на жаль, ситуація залишається неврегульованою з точки зору фінасового забезпечення наукових інститутів лісового господарства, що, без сумніву, негативно позначається на загальному рівні ведення лісового господарства.
Загалом, зауважимо, що візит делегації українських лісівників і науковців до Польщі й ознайомлення з досвідом роботи польських колег матиме важливе значення для подальшого поступового формування принципово нового бачення місця лісового господарства як в економіці, так і в екологічній безпеці держави. Майбутнє розвитку європейського лісівництва в забезпеченні не лише сировиною деревообробної промисловості, але й у підтриманні загального позитивного екологічного балансу на континенті. Це неможливо без застосування науково обґрунтованих та екологічно виважених заходів щодо комплексного поєднання й зрівноваження експлуатаційної та природоохоронної діяльності, що спільно забезпечують екологічний баланс.
Охорона природи в Державних лісах Польщі
У лісах під управлінням Генеральної дирекції лісів Польщі охорона природи здійснюється на території резерватів, регіональних парків, пам'яток природи, оселищ.
Найважливішою формою охорони природи в Польщі є національні парки, які знаходяться у безпосередньому підпорядкуванні Міністерства охорони навколишнього середовища. Вони були створені на територіях, які раніше знаходились в управлінні та під охороною лісівників державних лісів.
Отже, на території державних лісів розрізняють:
- Резервати - окремі ділянки з особливими природними цінностями, які знаходяться в природньому або злегка зміненому стані. Здійснення лісогосподарських заходів тут сильно обмежене. 671 резерват з-поміж 1441, які зараз нараховуються в Польщі, є лісовим із загальною площею понад 61 тис. га. Резервати становлять 1,6 відсотка від площі лісів, які знаходяться під охороною Державних лісів Польщі.
- Пам'ятки природи - як правило, поодинокі виокремлені екземпляри живої або неживої природи. Найбільш поширеними в лісах є природні пам'ятки найстаріших і найбільших дерев. У 2009 році вже нараховувалося понад 10,8 тис., з яких 8,6 тис. – дерева.
- Регіональні парки створюються на територіях виняткової природної краси й естетичного ландшафту. В Польщі їх нараховується 125, що займають 2,5 мільйона гектарів площі, з яких близько 1,3 млн га – ліси.
- Захисні зони для окремих видів звірів (наприклад, навколо пташиних гнізд), які створено з метою збереження зникаючих видів. Лісівники несуть особливу відповідальність за них.
- Екологічні зони, як правило, невеликі за площею - ставки, угрупування дерев і чагарників, що зростають серед полів, торфовища, болота і дюни. Зазначені екосистеми мають значення для збереження біорізноманіття. Сьогодні їх є понад 9 тис.
- Видові оселища, що належать до найцінніших, унікальних і рідкісних представників флори і фауни. У Польщі під суворою охороною знаходяться 584 види рослин, 90 видів грибів і 732 види тварин, 65 відсотків видів дикої флори і фауни є лісовими.
Дмитро Карабчук, експерт з питань лісів Дунайсько-Карпатської програми WWF в Україні, координатор заходів програми «ENPI East FLEG ІІ»
Олександр Кагало, завідувач відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України, експерт програми «ENPI East FLEG ІІ» з питань збереження біорізноманіття в лісах України
http://wwf.panda.org/wwf_news/?271518/Foresters-trip-to-Poland
Навчання лісівників і рятувальників з гасіння лісових пожеж пройшли на Закарпатті
УЖГОРОД-КИЇВ. 23 червня. УНН. Сьогодні, 23 червня, на Верецькому перевалі, розташованому на кордоні Закарпатської та Львівської областей, пройшли спільні тренування рятувальників та лісівників з гасіння лісових пожеж, передає кореспондент УНН.
Участь у навчаннях взяли більше 30 співробітників підрозділу лісової охорони ДП “Воловецьке ЛГ”, рятувальників 11-ї державної пожежно-рятувальної частини та медиків.
За легендою тактико-спеціальних навчань, в екосистемі на гірській місцевості виникли два осередки загоряння площею 0,5 гектари, внаслідок чого постраждала людина. Лісівники мали оперативно зреагувати, прибувши на місце лісової пожежі, викликати пожежних та медиків. У результаті навчань загоряння були спільно локалізовані та ліквідовані за допомогою спецтехніки. Умовно постраждалого грибника рятувальники винесли з території задимлення та передали медикам.
Місце навчань було обрано не випадково. На висоті 800 метрів над рівнем моря на території урочища Жупанська кривуля, що на Верецькому перевалі, проходить популярний туристичний маршрут та пролягає частина нафтопроводу “Дружба”. Минулого року на цій локації було зафіксовано дві лісові пожежі.
Як повідомили УНН в обласному управлінні ДСНС Закарпатської області, з початку 2016 року у відомстві зафіксовано 11 випадків пожеж в екосистемах на площі 13,9 гектарів, наголосивши, що це лише частина статистики, адже багато пожеж лісівники долають власними силами.
Аналогічні навчання проводяться приблизно один раз на рік. Зараз, з настанням літнього пожежо-небезпечного періоду та переходом від дощової погоди до спеки, такі тренування стають вкрай необхідними. У підсумку, після успішного приборкання вогню, учасники зауважили й на обʼєктивних проблемах у гасінні лісових пожеж, особливо в гірській місцевості. Це, перш за все, дефіцит водних джерел, спекотна погода, вітри та складність логістики, адже до деяких гірських територій в принципі неможливо дістатися спеціальними транспортними засобами через відсутність доріг.
Джерело: УНН
http://strichka.com/item/47915176Щоб запобігти виникненню лісової пожежі
За прогнозами, найближчим часом в області переважатиме сонячна, посушлива погода. Таким чином рівень пожежної небезпеки сягне максимальних позначок – 4-5 класу.
Щоб запобігти виникненню лісової пожежі, Сумське ОУЛМГ звертається до громадян з проханням дотримуватися елементарних правил безпеки під час відпочинку на природі.
Протягом пожежонебезпечного періоду забороняється:
– розведення багаття у лісі та лісопосадках, крім тих, що пов’язані з технологічними вимогами лісогосподарських заходів у спеціально передбачених для цього місцях;
– заїзд на територію лісового фонду (крім транзитних шляхів) транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;
– палити, кидати у лісі та лісопосадках непогашені сірники, недопалки;
– залишати у лісі просочене бензином, гасом, мастилом або іншими горючими речовинами ганчір’я;
– заправляти у лісі, лісопосадках паливні баки під час роботи двигуна;
– випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду, сільськогосподарських угіддях а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу.
Громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України, зобов'язані:
– виконувати правила пожежної безпеки в лісі, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем;
– повідомляти лісогосподарське підприємство, територіальний підрозділ ДСНС України, місцеві органи влади про виникнення лісової пожежі.
Пам’ятайте, що лише дотримання правил пожежної безпеки застереже від трагічних наслідків.
Прес-служба Сумського ОУЛМГ
Середа, 22 червня 2016, 08:27
24 червня т.в.о. Голови Держлісагентства Христина Юшкевич – у прямому ефірі Українського радіо
24 червня 2016 року т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів України Христина Юшкевич візьме участь у прямому ефірі програми «Тема: Країна» на Українському радіо.
Під час програми обговорюватимуться питання розвитку лісового господарства, пожежонебезпечного періоду у лісах та інші.
Прослухати програму можна з 11:10 до 11:50 год. на Першому каналі Українського радіо (УР1) та на сайті за посиланням: http://schedule.nrcu.gov.ua
Четвер, 23 червня 2016, 12:41
Вовлекать в интенсивную хозяйственную деятельность части территорий государственных заповедников
22 июня 2016 года Государственная Дума приняла во втором чтении законопроект № 1008726-6 "О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации", фактически позволяющий вовлекать в интенсивную хозяйственную деятельность части территорий государственных заповедников. Как водится, для экстренного принятия этих поправок без какого бы то ни было обсуждения с органами законодательной власти субъектов РФ (по закону обязательного - природопользование, охрана окружающей среды и обеспечение экологической безопасности, особо охраняемые природные территории по Конституции РФ находятся в совместном ведении РФ и субъектов РФ) разрушительные для ООПТ положения были внесены в первоначально не имевшую никакого отношения к ним "болванку", принятую в первом чтении. В варианте первого чтения принятый законопроект касался исключительно вопросов размещения отходов в Крыму и Севастополе...
Ознакомиться с полным текстом законопроекта, а также сравнить варианты первого и второго чтения (чтобы убедиться, что законопроект во втором чтении был принят вопреки Конституции РФ), можно на сайте Государственной Думы:
Законопроект № 1008726-6 "О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации"
Такой порядок принятия законов по вопросам, касающимся предметов совместного ведения РФ и субъектов РФ (очень широко применяемый в последние годы), рано или поздно почти наверняка приведет к тому, что все лесное, природоохранное, земельное и смежное законодательство придется пересматривать, как принятое вопреки Конституции и не соответствующее ее нормам. К сожалению, будет это, скорее всего, не в самые ближайшие годы - и безумные поправки, которые сейчас непрофессиональные законодатели потоком вносят в действующее законодательство, успеют принести много бед, в том числе приведут к уничтожению многих природных территорий и ценных объектов.
Конкретно эти поправки, принятые 22 июня Государственной Думой, вносят в статью 10 Федерального закона от 14 марта 1995 года № 33-ФЗ "Об особо охраняемых природных территориях" следующее предложение: "В соответствии с решениями Правительства Российской Федерации биосферные полигоны могут быть созданы на части территории государственных природных заповедников".
Означает это следующее. Биосферные полигоны, согласно закону об ООПТ, представляют собой специальные участки, на которых, в числе прочего, для "развития познавательного туризма, физической культуры и спорта допускается размещение объектов капитального строительства и связанных с ними объектов инфраструктуры, перечень которых устанавливается Правительством Российской Федерации для каждого биосферного полигона".
Согласно действующей до настоящего времени редакции закона об ООПТ, территории биосферных полигонов могут быть присоединены к территориям государственных природных биосферных заповедников в целях проведения научных исследований, государственного экологического мониторинга (государственного мониторинга окружающей среды), а также апробирования и внедрения методов рационального природопользования, не разрушающих окружающую среду и не истощающих биологические ресурсы. То есть создание биосферного полигона сейчас подразумевает не изъятие участков из заповедника для организации определенных видов хозяйственной деятельности, а добавление дополнительных участков.
Принятая новая редакция по-прежнему допускает добавление к заповедникам новых участков в качестве биосферных полигонов, но допускает и изъятие ранее заповедных (полностью исключенных из хозяйственной деятельности) участков, причем любых, расположенных где угодно, по усмотрению Правительства РФ. Правительство наше, как известно, относится к вопросам охраны окружающей среды и в особенности к российской заповедной системе весьма прохладно, если не враждебно: официальные планы развития заповедной системы хронически не выполняются, а попытки изъятия лакомых кусочков заповедной природы под нужды важных сановников или приближенного к ним бизнеса давно приобрели массовый характер. Позволить правительству без ограничений изымать заповедные участки и отдавать их под организацию "биосферных полигонов" - это примерно то же самое, что позволить стаду козлов охранять огород с капустой.
По всей видимости, эта поправка вносится в закон об ООПТ в интересах конкретных лоббистов - с природоохранной точки зрения она бессмысленна, поскольку заметного интереса к научным исследованиям, государственному экологическому мониторингу и внедрению методов рационального природопользования (т.е. к тому, ради чего по закону создаются биосферные полигоны) в стране нет. Скорее всего, эта поправка в первую очередь угрожает Кавказскому государственному биосферному заповеднику, на территории которого несколько крупных и очень влиятельных компаний пытаются развивать горнолыжные курорты и другие центры развлечений для "хозяев жизни". В том, что такие компании (Роза Хутор, Газпром, Красная Поляна) обладают колоссальными административными ресурсами и возможностями для лоббирования своих интересов, сомневаться не приходится.
Планы по застройке территории Кавказского государственного заповедника неоднократно "просачивались" раньше в СМИ и озвучивались на различных совещаниях - они касаются в первую очередь верховий реки Мзымта. Если эти планы будут реализованы (а принятый законопроект практически дает такой застройке "зеленый свет" - лоббистам останется лишь договориться с правительством), это будет означать, во-первых, уничтожение уникальных природных комплексов и мест обитания множества "краснокнижных" видов растений и животных, и во-вторых, невозможность восстановления популяции переднеазиатского леопарда - для которой в первую очередь нужны большие нефрагментированные площади подходящих для этого вида лесов и высокогорий.
Примечательно, что восстановление популяций леопарда (правда, в первую очередь дальневосточного) в России проходит под патронажем лично Президента РФ В.В.Путина. Но возможности лоббистов, добивающихся изменения природоохранного законодательства в интересах застройки лакомых участков заповедной природы, видимо, настолько велики, что леопарду не помогает даже президентское покровительство...
http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=19696
Ознакомиться с полным текстом законопроекта, а также сравнить варианты первого и второго чтения (чтобы убедиться, что законопроект во втором чтении был принят вопреки Конституции РФ), можно на сайте Государственной Думы:
Законопроект № 1008726-6 "О внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации"
Такой порядок принятия законов по вопросам, касающимся предметов совместного ведения РФ и субъектов РФ (очень широко применяемый в последние годы), рано или поздно почти наверняка приведет к тому, что все лесное, природоохранное, земельное и смежное законодательство придется пересматривать, как принятое вопреки Конституции и не соответствующее ее нормам. К сожалению, будет это, скорее всего, не в самые ближайшие годы - и безумные поправки, которые сейчас непрофессиональные законодатели потоком вносят в действующее законодательство, успеют принести много бед, в том числе приведут к уничтожению многих природных территорий и ценных объектов.
Конкретно эти поправки, принятые 22 июня Государственной Думой, вносят в статью 10 Федерального закона от 14 марта 1995 года № 33-ФЗ "Об особо охраняемых природных территориях" следующее предложение: "В соответствии с решениями Правительства Российской Федерации биосферные полигоны могут быть созданы на части территории государственных природных заповедников".
Означает это следующее. Биосферные полигоны, согласно закону об ООПТ, представляют собой специальные участки, на которых, в числе прочего, для "развития познавательного туризма, физической культуры и спорта допускается размещение объектов капитального строительства и связанных с ними объектов инфраструктуры, перечень которых устанавливается Правительством Российской Федерации для каждого биосферного полигона".
Согласно действующей до настоящего времени редакции закона об ООПТ, территории биосферных полигонов могут быть присоединены к территориям государственных природных биосферных заповедников в целях проведения научных исследований, государственного экологического мониторинга (государственного мониторинга окружающей среды), а также апробирования и внедрения методов рационального природопользования, не разрушающих окружающую среду и не истощающих биологические ресурсы. То есть создание биосферного полигона сейчас подразумевает не изъятие участков из заповедника для организации определенных видов хозяйственной деятельности, а добавление дополнительных участков.
Принятая новая редакция по-прежнему допускает добавление к заповедникам новых участков в качестве биосферных полигонов, но допускает и изъятие ранее заповедных (полностью исключенных из хозяйственной деятельности) участков, причем любых, расположенных где угодно, по усмотрению Правительства РФ. Правительство наше, как известно, относится к вопросам охраны окружающей среды и в особенности к российской заповедной системе весьма прохладно, если не враждебно: официальные планы развития заповедной системы хронически не выполняются, а попытки изъятия лакомых кусочков заповедной природы под нужды важных сановников или приближенного к ним бизнеса давно приобрели массовый характер. Позволить правительству без ограничений изымать заповедные участки и отдавать их под организацию "биосферных полигонов" - это примерно то же самое, что позволить стаду козлов охранять огород с капустой.
По всей видимости, эта поправка вносится в закон об ООПТ в интересах конкретных лоббистов - с природоохранной точки зрения она бессмысленна, поскольку заметного интереса к научным исследованиям, государственному экологическому мониторингу и внедрению методов рационального природопользования (т.е. к тому, ради чего по закону создаются биосферные полигоны) в стране нет. Скорее всего, эта поправка в первую очередь угрожает Кавказскому государственному биосферному заповеднику, на территории которого несколько крупных и очень влиятельных компаний пытаются развивать горнолыжные курорты и другие центры развлечений для "хозяев жизни". В том, что такие компании (Роза Хутор, Газпром, Красная Поляна) обладают колоссальными административными ресурсами и возможностями для лоббирования своих интересов, сомневаться не приходится.
Планы по застройке территории Кавказского государственного заповедника неоднократно "просачивались" раньше в СМИ и озвучивались на различных совещаниях - они касаются в первую очередь верховий реки Мзымта. Если эти планы будут реализованы (а принятый законопроект практически дает такой застройке "зеленый свет" - лоббистам останется лишь договориться с правительством), это будет означать, во-первых, уничтожение уникальных природных комплексов и мест обитания множества "краснокнижных" видов растений и животных, и во-вторых, невозможность восстановления популяции переднеазиатского леопарда - для которой в первую очередь нужны большие нефрагментированные площади подходящих для этого вида лесов и высокогорий.
Примечательно, что восстановление популяций леопарда (правда, в первую очередь дальневосточного) в России проходит под патронажем лично Президента РФ В.В.Путина. Но возможности лоббистов, добивающихся изменения природоохранного законодательства в интересах застройки лакомых участков заповедной природы, видимо, настолько велики, что леопарду не помогает даже президентское покровительство...
http://www.forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=19696
Восемь лесных пожаров полыхают в регионах Дальнего Востока
Хабаровск. 23 июня. ИНТЕРФАКС - ДАЛЬНИЙ ВОСТОК - Леса горят в четырех регионах Дальнего Востока, за сутки огнем пройдено 179 га, сообщает в четверг пресс-служба департамента лесного хозяйства по ДФО.
"В минувшие сутки в Дальневосточном федеральном округе возникло два новых лесных пожара. С учетом возгораний, зарегистрированных в предшествующие дни, всего в округе за указанный период действовало 13 очагов: по пять в Магаданской области и Чукотском автономном округе, два в Хабаровском крае, один в Камчатском крае", - говорится в сообщении.
Там отмечается, что больше всего от огня пострадал Чукотский автономный округ, здесь огнем уничтожено 167 га.
"По информации региональных диспетчерских служб лесного хозяйства, по состоянию на 00:00 23 июня были ликвидированы пять возгораний, оставались действующими восемь пожаров: по три в Магаданской области и Чукотском автономном округе, по одному в Хабаровском крае и Камчатском крае", - уточняется в сообщении.
На тушении всех пожаров работали 125 человек, четыре единицы техники, четыре воздушных судна.
С начала пожароопасного сезона 2016 года на Дальнем Востоке возникло 985 лесных пожаров на площади 465,6 тыс. гектаров.
"В минувшие сутки в Дальневосточном федеральном округе возникло два новых лесных пожара. С учетом возгораний, зарегистрированных в предшествующие дни, всего в округе за указанный период действовало 13 очагов: по пять в Магаданской области и Чукотском автономном округе, два в Хабаровском крае, один в Камчатском крае", - говорится в сообщении.
Там отмечается, что больше всего от огня пострадал Чукотский автономный округ, здесь огнем уничтожено 167 га.
"По информации региональных диспетчерских служб лесного хозяйства, по состоянию на 00:00 23 июня были ликвидированы пять возгораний, оставались действующими восемь пожаров: по три в Магаданской области и Чукотском автономном округе, по одному в Хабаровском крае и Камчатском крае", - уточняется в сообщении.
На тушении всех пожаров работали 125 человек, четыре единицы техники, четыре воздушных судна.
С начала пожароопасного сезона 2016 года на Дальнем Востоке возникло 985 лесных пожаров на площади 465,6 тыс. гектаров.
ПОЖЕЖА ЗАМІСТЬ ПІКНІЧКА
Кінець червня мобілізовує лісівників гасити пожежі по кілька разів на добу.
У деяких областях України вже запроваджено особливий протипожежний режим, який передбачає обмеження перебування громадян у лісах, переведення всіх служб, задіяних у виявленні і гасінні лісових пожеж, на цілодобове чергування, встановлення шлагбаумів, інформаційних щитів, облаштування мінералізованих смуг і місць відпочинку, рекреаційних пунктів, створено мобільні групи з працівників державної лісової охорони і співробітників держслужби з надзвичайних ситуацій. Як повідомила виконувач обов’язків голови Держлісагентства Христина Юшкевич, небезпека пожеж є особливо актуальною для державних підприємств південного та східного регіонів, де лісові насадження виконують захисні функції і вимагають значного бюджетного фінансування.
Працівники державної лісової охорони, ДСНС та правоохоронних органів регулярно проводять лісові рейди, щоб виявити порушників, які не дотримуються вимог пожежної безпеки в лісах. Зокрема, на Закарпатті обмежено доступ транспорту в ліси. Ця робота проводиться переважно у лісових масивах, де найбільша ймовірність виникнення лісових пожеж.
За оперативними даними прес-служби Державного агентства лісових ресурсів України, тільки 20 червня працівники державної лісової охорони ліквідували шість пожеж на площі 2,4 гектара в лісах державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства.
23.06.2016
ГПУ напала на след «янтарной мафии»
Сотрудники Службы безопасности Украины и Генеральной прокуратуры обнаружили партию янтаря весом более 340 килограмм. Нелегальная добыча этих камней становится популярным способом заработка для несовершеннолетних украинцев
Представители ведомств в ходе совместной спецоперции изъяли черновые записи о количестве реализованных камней и их характеристиках. В настоящее время устанавливаются личности причастных к добыче и реализации янтаря.
«На территории Житомирской области во время проведения ряда обысков изъяты незаконно добытые камни различных фракций, внешне похожие на янтарь — сырец, общим весом более 340 килограмм», — сказано в сообщении пресс-службы Генеральной прокуратуры Украины.
Передел сфер влияния среди «янтарной мафии» на Украине привел к тому, что в районах, где расположены крупные месторождения, сейчас де-факто не действуют украинские законы, а сотрудники МВД не предпринимают никаких действий для коренного перелома ситуации. Чего только стоит село Кухотська Воля, в котором долгое время функционирует клондайк площадью, сопоставимой с несколькими футбольными полями.
Более того, в нелегальной добыче янтаря, которая приобрела неконтролируемые масштабы на обширных территориях Волынского, Ровненского и Житомирского Полесья, бесконтрольно используется детский труд. Работодателям выгодно привлекать к работе детей младше 16 лет, потому что, в частности, не нужно предоставлять финансовую отчетность и можно заставлять их работать столько, сколько скажут.
«Несчастные случае на янтарных «клондайках» никто не фиксирует. Там большой травматизм. Можно провалиться в яму, дерево может на человека упасть, можно завязнуть в размытом песке, как в болоте — хорошо, если успеют вытащить. Ну и драки, разборки, всякие происшествия на пьяную голову. Тем более, там, в лесу, теперь хватает оружия. Неправильно, что когда школьник хочет купить себе телефон, он идет в лес за янтарем, но местные считают это нормой», — рассказал один из житомирских волонтеров, который мониторил ситуацию в зоне «янтарного бедствия».
Сфера добычи янтаря на Украине вызывает такой интерес, потому что страна входит в число лидеров не только по количеству запасов камня, но и по его качеству. Для сравнения, если в Польше и России доля янтаря ювелирного качества составляет 10-15%, то в нашем государстве этот показатель равняется 25%
22 июня 2016, 20:10
22 червня 2016
Инженер Рогачевского лесхоза Дмитрий Астапенко ведет работу со школьниками по профилактике лесных пожаров
В ГЛХУ «Рогачевский лесхоз» уделяют большое внимание профилактике лесных пожаров. Отдельным пунктом в перечне проводимых мероприятий значится разъяснительная работа с населением. В том числе и со школьниками, ведь прививать культуру общения с родной природой гораздо эффективнее с детского возраста. Начались длинные летние каникулы. Поэтому визиты лесоводов в школьные классы в последние недели весны были особенно актуальны.
Инженер по лесопользованию ГЛХУ «Рогачевский лесхоз» Дмитрий Астапенко — званый гость в СШ № 6 Рогачева. Как и другие должностные лица лесхоза, он ведет активную работу со школьниками по профилактике лесных пожаров. Важно отметить, что все школы на территориях лесничеств лесничие посещают в среднем раз в месяц. Городские школы находятся на попечительстве лесхоза. Две из них особенные — подшефные. СШ № 6 — одна из этих двух.
В этот раз Дмитрия ждут учащиеся 10-го класса. 24 подростка. До каждого нужно достучаться. Впрочем, дети, воспитанные, слушают лектора внимательно.
А Дмитрий Астапенко рассказывает о правилах пожарной безопасности и правилах поведения в лесах. О том, что пожароопасный период длится с марта по октябрь. О том, что в прошлом году было очень много возгораний. Большинство из них — из-за неосторожного обращения людей с огнем. Было составлено 1400 административных протоколов. Ущерб от огня — 63 млн рублей. И это при том, что лесоводам удавалось вовремя локализовывать очаги возгораний, не давать огню распространяться.
— Поскольку вы дети, то вас к административной ответственности привлекать не будут, — переходит в конкретике инженер по лесопользованию. — Но сумму ущерба будут полностью выплачивать ваши родители. Это большие деньги, сами понимаете.
По лицам детей видно: да, понимают. И после сурового вступления следует практическая, самая интересная часть. Дмитрий рассказывает, как правильно развести костер в лесу и как правильно его потушить. Рисует схему на доске. Как оказалось, правила грамотного разведения огня несложны. Ребята увлеченно слушают о том, как нужно снимать напочвенный покров, окапывать кострище, делать канавку-воздуховод, какие меры предосторожности предпринимать.
А представитель лесхоза рассказал и о том, как следует вести себя в случае объявления запрета на посещение лесов. Он разъяснил, кто в этом случае и по каким причинам имеет право находиться в лесу. Отдельно Дмитрий Астапенко напомнил о том, что собирать ягоды комбайном в белорусских лесах запрещено. Считается, что это устройство травмирует растения.
Финальная часть встречи была посвящена ответам на вопросы школьников. Ребята интересовались прежде всего практическими аспектами отдыха на лоне природы. Они хотели узнать, можно ли разводить огонь в местах отдыха в прибрежной лесополосе, куда выбрасывать мусор, сколько растут деревья. Это объяснимо, ведь многим из участников встречи на летних каникулах предстояло отдыхать в детском палаточном лагере «Крынічка».
Дмитрий Астапенко особо подчеркнул, что выбрасывать мусор, в том числе и бытовые отходы, в лесу категорически нельзя. За такое нарушение предусмотрены большие штрафы. Поэтому погостив в лесу, все отходы лучше упаковать в пакеты и выбросить в контейнер. Это не составит труда, поскольку на всех автодорогах и в местах массового отдыха Рогачевского района установлены контейнеры для мусора.
Лекция прошла успешно. Теоретическая часть в этой школе регулярно подкрепляется практикой. Два класса в этом году выезжали на Неделю леса. Ребята посадили 3,3 га лесных культур. По словам директора учебного заведения Елены Шишовой, именно СШ № 6 первой среди школ Рогачева начала участвовать в этой традиционной акции Минлесхоза.
Автор: Виктор ГАВРЫШ, Фото автора
Дата публикации: 16.06.2016
Теги: Пожарная безопасность















