Останніми роками відбуваються різкі зміни клімату, що несуть за собою незворотні процеси у флорі і фауні. «Чорного кота в мішку» отримала й Волинь: кліматичні процеси сприяли погіршенню «імунна система» хвойних деревостанів. За словами волинських лісівників, соснові насадження регіону потерпають від атаки шкідників та всихання деревини. Як результат – у лісах з’являються «мертві зони» із сухими деревами. Кількість таких зон щоденно зростає. Головним шкідником і ворогом для сосни є верхівковий короїд.
"Недооцінка цієї проблеми призведе до того, що ми втратимо дуже великі площі сосняків", – переконаний старший науковий співробітник Поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту Василь Бородавка. Вчений майже рік досліджує патологічні зміни у лісах, однак іншого виходу, окрім зрізання дерев, поки не знає. Аби врятувати ліс від напасті часто доводиться зрізати здорові дерева, що знаходять в зоні враження.
Ворога треба знати в лице
Головним ворогом соснових насаджень є верхівковий короїд. Шкідник не просто впав з неба: його популяції були і раніше, однак кліматичні зміни сприяють його розмноженню та розмноженню сил. Разом з тим різке потепління ослабило імунітет сосняка. Дерева фактично не можуть боротися із атаками шкідника. Сосни жовтіють, а з часом повністю всихають.
Василь Бородавка зауважив, що верхівковий короїд розмножується із фантастичною швидкістю. Комахи формують 3 покоління шкідників. На одного самця-короїда припадає близько 20 самок, кожна з якої здатна виглядати майже півсотні яєць.
Зміни клімату сформували для короїда своєрідну «оазу». Потепління і відсутність морозів значно підвищили комфортність проживання шкідника у волинських лісах.
Патологія невиліковна?
Фахівці переконують, що намагаються знайти панацею від напасті, однак на сьогоднішній день єдиним способом боротьби із шкідником є санітарна вирубка. Лісівники розповіли, що їх часто звинувачують у том, що вони продають здорові дерева, а гроші кладуть собі в кишеню. Аби розвіяти міфи журналістам запропонували зрізати будь-яке дерево, що знаходиться в зоні враження. В результаті, медійники побачили, що здавалось би здорове дерево, під корою суттєво вражене: стовбур атакували короїди, він почав всихати.
Науковець Василь Бородавка порівняв всихання дерев із раком: щоб врятували ліс від загибелі потрібно видаляти заражені ділянки. Принаймні, поки не знайдеться кращий спосіб боротися із проблемою.
Дай, Боже, здоров’я… дятлу
Розповідаючи про боротьбу із напастю, фахівці зауважили, що в багатьох країнах в таких випадках використовували ін’єкції в дерево. Це дає змогу вразити шкідника, що ховається під корою. Такий спосіб боротьби практикувала Росія, однак в українських реаліях він не можливий. Вартість однієї ін’єкції – майже 2000 російських рублів.
Науковці сподіваються на те, що врегулювати болюче питання допоможе матінка-природа. Зокрема, надії покладають на етономофалів ( комахи, які споживають шкідників – прим. автора) та птахів. За словами Василя Бородавки, великим помічником для сосен можуть стати дятли. «Дятел працює вдень і вночі, але він не встигає стільки їсти. Дай йому, Боже, здоров’я», - заявив фахівець.
Футбольного поля в лісі не знайдеш
Волинські лісівники переконують, що у тих місцях, де вирубуються дерева, відразу насаджується молодняк, а «голих площ», так званих «футбольних полів», - лісі не знайдеш.
В рамках семінару журналістам провели міні-екскурсію на теплично-розсадницький комплекс Ратнівського лісомисливського господарства. В комплексі працює 29 теплиць, в яких вирощують молодняк, що прийде на зміну вирубаній деревині. В розсаднику є свою сільськогосподарська техніка та власна технологія поливання саджанців. Ратнівський розсадник є одним із найбільших в Україні.
Післямова
Під час семінару як лісівники, так і науковці запевнили журналістів, що санітарна вирубка – єдиний спосіб боротися із всиханням дерев. Фахівці готові діяти по-іншому, однак поки інших варіантів боротьби поки немає.
Для того, щоб зберегти соснові насадження лісівники готові іти на діалог з місцевим населенням та очікують допомоги від влади. В іншому випадку протягом 5-10 років соснові насадження на Волині можуть зникнути. «Я відслідковую ці процеси на Волині більше року і поки що гарантій того, що вдасться своєчасно зупинити і ліквідувати цей процес, дати не можу, – розповів вчений Василь Бородавка.
Влітку чимало закарпатців прямують до лісу, аби гарно провести час на природі. Однак часто люди забувають про правила пожежної безпеки, спричиняючи загорання у лісових масивах. За статистикою, майже 90% лісових пожеж виникають через людську недбалість – тліючі багаття, кинуті недопалки, іскри вихлопів тощо. Значно рідше до трагедії призводить удар блискавки в сухостійне дерево або засуха.
