ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

02 вересня 2016

Необхідно суттєво збільшити штрафи та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісів, - Христина Юшкевич

На основі рекомендацій експертів Світового банку Держлісагентством розроблено зміни до законодавства, які передбачають суттєве збільшення юридичної відповідальності за незаконну рубку та протидію обігу незаконно добутих лісових ресурсів. Про це повідомила т.в.о. Голови Державного агентства лісових ресурсів Христина Юшкевич в інтерв’ю «Сегодня.ua».

«Ми пропонуємо за незаконну рубку  штрафувати від 8,5 до 17 тис. грн (зараз від 800 до 1700 грн), або позбавленням волі до 5 років», - наголосила Христина Юшкевич.

Також вона зазначила, що штрафи за неправильну видачу лісорубних та лісових квитків, що призводить до порушення правил під час будь-яких рубок, планують збільшити до майже 4,5 тис. грн (зараз це максимум 136 грн).

«За порушення права державної власності на ліси та незаконне використання земель лісового фонду штрафи зростуть до 8500 тис. грн (зараз 306 грн). А за підпали лісів та знищення їх вогнем – штраф 12 тис. грн. Якщо це призвело до людських жертв – за грати до 10 років», - підкреслила т.в.о. Голови Держлісагентства.

Окрім того, за її словами, на законодавчому рівні пропонується закріпити ведення єдиного електронного обліку для всіх лісокористувачів. Для боротьби з незаконним обігом деревини – обов’язковість проведення обліку до того, як вона буде вивезена.

«Зараз у законодавстві взагалі відсутня відповідальність для підприємців, які скуповують деревину без документів про її походження. Здебільшого – це власники пилорам. Ми пропонуємо ввести штрафи від 8,5 тис. грн до 17 тис. грн з конфіскацією необробленої деревини», - повідомила Христина Юшкевич.

02.09.2016 | 12:11
 ДЕРЖАВНЕ АГЕНТСТВО ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249278901&cat_id=244277212

Лісоповал в К Лагерях продовжується. ВІДЕО

Взято з Ютюба - спішіть переглянути, бо можуть видалити це відео

Опубликовано: 1 сент. 2016 г.

Карпати відпочивають. У нас рубка лісу крутіша ніж в Карпатах




Сухолуччя чекає на науковців і туристів

Велика біла чапля поправила дзьобом кілька пір’їн свого ошатного (недарма її називають ще чепурною) вбрання, глянула на нас блискучим жовтим оком, ліниво піднялася у повітря і неквапом полетіла у своїх пташиних справах.

А ми залишилися милуватися білим лататтям у величній, порослій безкраїми очеретами заплаві чарівної річечки з милим ім’ям Хохора. Тече річечка територією майбутнього Дніпровсько-Тетерівського національного природного парку (НПП). У тому, що ці 30 тисяч гектарів між Здвижем, Тетеревом і правобережним верхів’ям Київського водосховища варті такого високого статусу, репортерська група «УК» днями переконалася на власні очі.

Фото Богдана ЛЯХОВЦЯ

Хижі водорості та дикі кали

НПП пропонують створити в межах одноіменного державного лісомисливського господарства (у народі його ще називають Сухолуччям) на території Вишгородського та Іванківського районів Київської області.

Тут росте понад 260 видів вищих (себто — пригадуєте шкільну програму? — квіткових) рослин. Більшу частину території займають штучні (садили після Другої світової) сосняки, але є ще чимало ділянок, де збереглися природні діброви або вільшаники. Але особливу увагу ботаніків привертають тутешні болота. Зокрема науковці знайшли в них рідкісну вербу — чорничну. Назву рослина отримала завдяки формі й кольору листочків, дуже схожих на листя чорниці. Ця вербичка (її висота — від 20 сантиметрів до метра) — чудовий медонос, але через злочинну осушувальну меліорацію на наших теренах її залишилося небагато.

На території майбутнього нацпарку, зокрема у верхів’ях річечки Жидок, збереглися ще і драговини, і мочарі, й трясовини, і багна. Вони врятували чимало рідкісних рослин. Наприклад, бобівник трилистий, теліптеріс або образки болотяні. Вам ці назви нічого не говорять? А якщо скажу, що, наприклад, образки — близький родич культурних кал? Схожість із відомими нам декоративними їх братами дуже велика: листя темно-зелене, лакове, на довгих черешках; квітки загорнуті у своєрідне покривало — біле із внутрішнього боку (через що рослину ще називають білокрильником) і блідо-зелене зовні. Плоди білокрильника привабливі (але — обережно — отруйні, як і вся рослина) яскраво-червоні ягоди.

Загалом тутешні болота — живий музей. Варто було бачити, як раділи, наче діти, поважний доктор наук Віктор Мельник та співробітник департаменту заповідної справи Мінприроди Анастасія Драпалюк, коли знайшли в одному з болотець червонокнижну альдрованду пухирчасту. Ця рослина живиться… дрібними водними тваринами (мікроскопічними рачками). Її листові пластинки вкриті волосками. Із подразненням волосків половинки листка замикаються і затискують здобич. Листок при цьому набуває форми пухирця. Травлення може тривати понад місяць.

Для науковців різних спеціальностей у цих краях багато цікавого. Тож майбутній парк безсумнівно привабить і українських, і закордонних дослідників.

Фотоапарат замість карабіна

Вилізши з болота, мандруємо на північ. Робимо зупинку на крутому березі Київського моря. Над островами очеретів метушаться чайки та крячки, ширяє один з найбільших пернатих наших хижаків — орлан-білохвіст. У Сухолуччі він має все потрібне для життя: і великі дерева, на яких полюбляє робити гнізда, і багаті на рибу, якою харчується, води. А ще на території проектованого НПП живуть сіра сова, сич хатній, яструб великий та підсоколик великий. Усі ці птахи охороняють згідно з додатком ІІ Бернської конвенції. Гніздиться тут й червонокнижний чорний лелека. Орнітологи-любителі (на Заході їх ще називають бьордвотчерами) душу продадуть за можливість посидіти десь на спостережній вишці з біноклем в одній руці й потужним фотоапаратом в іншій, видивляючись птахів, яких у Європі і вдень зі свічкою не знайдеш.

Але поки що в Сухолуччі немає жодної орнітологічної вишки. Натомість як пам’ятники екс-диктаторові та його свиті щедро натикані вишки для загонного полювання. Щедро — не перебільшення. Таких вишок — майже 800.

Створити тут національний парк екологи намагалися кілька разів із кінця 1980-х. Найближче підійшли до мети наприкінці 2009-го, зібравши майже всі погодження та підготувавши наукове об∂рунтування. Залишалося домогтися указу Президента, і Ющенко навіть дав на це попередню згоду. Віктор Андрійович в останні місяці свого президентства підписав укази про створення 11 національних природних парків, двох заповідників, ботанічного саду і ландшафтного заповідника загальнодержавного значення. Але до Дніпровсько-Тетерівського черга, на жаль, тоді не дійшла.

У мисливців, які брали участь у загонному полюванні, були, звісно, не палиці, а нарізні карабіни. Тож у косуль або оленів не було жодних шансів проскочити прострілювану наскрізь просіку. Фото Богдана ЛЯХОВЦЯ

Кривавим розвагам — стоп!

Коли до влади на початку 2010-го прийшов Янукович, він перетворив ці місця на мисливські угіддя для себе та свого почту. На просіки завезли сотні тонн піску та гравію — щоб цими насипами мисливці могли під’їжджати до вишок на авто (хоч відстань від основної дороги до найдальшої такої вишки не перевищує кілометра). Під час полювання загонщики гнали дичину з цілого лісового кварталу (стандартна площа — квадратний кілометр) на просіку з вишками, на яких стояли чиновні стрільці. Туші вбитих оленів, косуль, кабанів вантажили у спеціальні машини і відвозили до зведеного неподалік білувального цеху. Мисливці тим часом переїжджали на сусідню просіку, й загонщики бралися гнати на них ту звірину, що змогла прорватися крізь лінію рушничного вогню.

До речі, насипи порушили гідрологічний режим території. Як наслідок, ліс в одних місцях почав усихати через осушення, в інших — через підтоплення. Тож дирекції майбутнього парку доведеться подумати, як відновити водний баланс.

А замість мисливських побудувати вишки для спостережень — я такі, наприклад, бачив у білоруській частині Біловезької пущі.

З вудкою та наметом

Зона із суворими обмеженнями на відвідування (заповідна) займатиме лише 20% майбутнього парку (болота, гирла Здвижа та Тетерева, кількасот гектарів радіаційно забрудненої території). Ще 50% залишиться у віданні господарників — тут вестимуть звичне лісівництво, зокрема всі види рубок. І нарешті 30% призначено для туристів. Це прибережна смуга Київського водосховища з чудовими пляжами. Тут облаштують зони відпочинку. Принаймні одну таку ми вже побачили — з місцями для розведення багаття, лавками, навісами, автостоянкою, баками для сміття.

Стежити за порядком на цій території можуть екс-співробітники мисливського господарства, яке чомусь існує тут і досі, але його, сподіваюся, закриють. Адже рішення Київської облради, яким ці угіддя надавали мисливському товариству на 49 років, викликало сумніви і під час його ухвалення в 2011 році, і ще більше викликає нині, коли стають відомими дедалі нові факти про методи «роботи» януковицьких посіпак.

У будь-якому разі час уже повернути цю територію науковцям і допитливим туристам й законодавчо закріпити науковий та рекреаційний статус цих поліських лісів та водойм.

 З ПЕРШИХ ВУСТ

 Остап СЕМЕРАК, міністр екології та природних ресурсів:

— Останніми роками громадськість і народні депутати ініціювали відновлення роботи над створенням парку, зокрема про це записано у рекомендаціях слухань у Комітеті Верховної Ради з питань екологічної політики. Нині є проект створення парку, отримано погодження Дніпровсько-Тетерівського лісомисливського господарства та місцевих органів влади. На їхній основі міністерство підготувало проект відповідного указу Президента України, який нині перебуває на погодженні у центральних органах виконавчої влади.
Заповідання «Дніпровсько-Тетерівського» — продовження роботи над створенням міжнародного заповідного резервату. Іншу частину цього резервату — Чорнобильський заповідник — уже створено указом Президента від 26 квітня цього року.

Олег ЛИСТОПАД

Лісова пожежа - стихійне лихо чи результат людської діяльності


Захист лісу від недбальства людей лягає на плечі працівників лісогосподарської галузі

Світова статистика лісових пожеж свідчить про тенденцію до зростання площі та кількості пожеж протягом останніх років у багатьох країнах, і Україна, на жаль, не становить винятку в цій закономірності. Це змушує серйозно задуматися над причинами їх виникнення та шляхами до запобігання такому лиху.

Від бездумної господарської, а точніше безгосподарної, діяльності людей усе частіше відбуваються неконтрольовані лісові пожежі. Приміром, понад 90% лісових пожеж виникає саме внаслідок необдуманих людських вчинків, що зайвий раз свідчить про фатальність антропогенного впливу на ліс. Та чи можливо вирахувати всю шкоду? Очевидно, що ні. Адже нікому достеменно не відомо, скільки звірів і птахів залишилися без домівок і кормових запасів, а скільки з них і зовсім загинуло. До слова, в Австралії чи США, котрі часто потерпають від лісових пожеж, із місць, потенційно небезпечних під час лісової пожежі, евакуйовують і тварин.

Варто замислитися над тим, скільки часу потрібно, щоб виростити ліс, і як швидко його можна знищити, не загасивши багаття після відпочинку на природі, чи недбало викинувши недопалок.

Цікаво, що ліси та торфовища в Україні займають близько 10 мільйонів гектарів території, а найбільше лісових насаджень припадає на північну та західну частини держави. До слова, згідно зі статистичними даними, на кожного жителя України припадає 0,17 га лісу.

У лісовій пірології виділяють кілька видів пожеж: низові, верхові та ґрунтові. Як стверджують фахівці, кожен вид пожежі є небезпечним, проте особливо важко боротися з ґрунтовими пожежами. Річ у тім, що під час низової пожежі осередок займання це хвойний підлісок, мохи, трав’янисті рослини та кущі, тому своєчасна діагностика та локалізація можуть швидко за-радити лиху. Важче долати верхові пожежі, коли горять крони чи стовбури дерев. Але найскладніше загасити підземні, а по-іншому торфові, осередки займання. Торфи починають горіти внаслідок низових чи верхових пожеж. Боротися з ними важко ще й тому, що тління покладів торфу може бути дуже глибоко в землі, а гасіння водою ускладнюється наявністю у складі торфу бітумів, котрі під час охолодження їх водою цементують часточки вугілля і, як наслідок, не дають воді проникати до осередку займання. До того ж ґрунтові пожежі можуть тривати місяцями не залежно від метеорологічних умов. Торфові пожежі також небезпечні ще й тим, що під час таких загорань у землі утворюються порожнини, дуже часто з жаром, куди можуть провалюватися люди, звірі та техніка.

Прикро, але сміховинні штрафи за необережне поводження з вогнем у лісових масивах не дуже стимулюють населення бережно ставитися до лісу під час відпочинку на природі. До прикладу, згідно зі статтею 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення, грошове стягнення від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів накладається на громадянина за необережне поводження з вогнем у лісі, а якщо така поведінка завдала шкоди лісу чи призвела до лісової пожежі, тоді штраф збільшується від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів.
Відтак увесь тягар захисту лісу від недбальства людей лягає на плечі працівників лісогосподарської галузі, бо закон якось не дуже подбав про це. Саме запобіжні заходи, яких вживають лісівники, і є основним фактором стримування динаміки сумної статистики лісових пожеж.

Як стверджують експерти, постійний моніторинг ситуації на вразливих ділянках дозволяє запобігти виникненню займань, здійснити своєчасну локалізацію та знищення вогню у лісі.
Особлива заслуга у запобіганні та гасінні лісових пожеж, а також подоланні наслідків від них, належить лісовій охороні. Такі підрозділи є в кожному лісгоспі на всій території України. Люди, які працюють у цих відділах, разом із пожежниками пліч-о-пліч борються з вогнем. У пожежонебезпечний період ці лісівники знаходяться на роботі, фактично, цілодобово, ще й чергують у вихідні дні, коли, ризик займання найбільший через велику кількість відпочивальників у лісових масивах. Для них ліс це не робота, а поклик серця, не лише храм природи, а живий організм, котрий вони захищають усупереч усьому. Саме про них писав Володимир Бондаренко: «Посеред листя і роси, ми стільки бачили краси, нам звуки лісу, як мелодія сопілки», — і саме вони докладають титанічних зусиль, аби ця лісова симфонія продовжувала звучати і для майбутніх поколінь.



Звісно, лісова охорона готується до пожежонебезпечного періоду впродовж року, дбаючи про запобіжні заходи. Так, створюють протипожежні бар’єри, насаджують листяні породи дерев на узліссі хвойних масивів смугами до 50 метрів завширшки,. облаштовують захисні канави для запобігання ґрунтовим пожежам, завбачливо готують природні водойми та майданчики для насосів, а також вільний доступ до них, періодично організовують санітарні рубки та прибирання сушняку. Втім «лісові охоронці» стверджують: запорукою швидкого приборкання вогню, а, отже, зведення до мінімуму наслідків від лісової пожежі, є своєчасне виявлення та блискавична локалізація місця займання. Саме на це спрямовані всі дії лісової охорони. І, звичайно, напередодні Дня працівника лісу хочеться побажати цим невідомим героям здоров’я, наснаги та щоб вогонь палав лише в їхніх безкорисних і жертовних серцях.

Ольга ТИХОНЬКА
Природа і суспільство, 2 вересня 2016 року

Вырубка леса: Украина готовится снять мораторий



Исполняющий обязанности председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины Кристина Юшкевич заявила, что структура готова снять мораторий, но при одном условии. Об этом сообщает «Сегодня».

«Государственное агентство лесных ресурсов готово снять мораторий на экспорт кругляка, но при наличии одного условия. Это – принятие порядка выдачи сертификата о прохождении лесоматериалов и изготовление из них пиломатериалов», — отметила она.

Также Юшкевич подчеркнула, что изменения в законодательство будут сделаны на основе рекомендаций экспертов:

«На основе рекомендаций экспертов Мирового банка нами были разработаны изменения в законодательство, предусматривающее значительное увеличение юридической ответственности за незаконную вырубку», — уточнила она.

Как писала Politeka, исполняющий обязанности председателя Государственного агентства лесных ресурсов Украины Кристина Юшкевич заявила, что считает неприемлемой передачу государственных лесов в руки частным предпринимателям.

http://www.segodnya.ua/economics/enews/hristina-yushkevich-zabirati-u-derzhavi-lsi-vddavati-u-privatn-ruki-ce-nonsens-748119.html

В Хабаровском крае "черные лесорубы" теперь могут улыбнуться в камеру



"Большой брат" станет следить за таежными вредителями и поджигателями

В ходе Восточного экономического форума было подписано новое соглашение о передаче Хабаровскому краю новой современной техники и оборудования для отслеживания лесных пожаров и незаконных рубок древесины.

Документ подписал губернатор и руководитель Федерального агентства лесного хозяйства Иван Валентик.

Современная техника мониторинга и отслеживания будет поставлена в край входе воплощения в жизнь проекта “Реформирование лесоуправления и меры по борьбе с лесными пожарами в России”. До конца осени текущего года в регион поступчт два грузопассажирских автомобиля с повышенной проходимостью на лесных участках, на которых оборудованы мобильные штабы с мощной спутниковой связью и уже созданы базовые условия для проживания специалистов.

Первый автомобиль запланировано направить в “Дальневосточную базу авиационной охраны лесов” для слежки за лесными пожарами. Второй будет отправлен в хабаровское лесничеством, на распоряжении которого сегодня создаются мобильные группы по борьбе с незаконными рубками на территории всего региона. Для большей эффективности оба автомобиля будут работать в постоянной связке с беспилотными летательными аппаратами, которые уже имеются в регионе.

Согласно заявлениям Ивана Валентика, лесоохранная система в Хабаровском крае организована на очень высоком уровне.

“Здесь внедряются и реализуются многие современные технологии, в т.ч. с использованием беспилотников. Реализуются масштабные проекты по лесовосстановлению. Уверен, что новая техника позволит нашему краю серьезно продвинуться в вопросах, связанных с ведением лесного хозяйства”, - поделился глава Рослесхоза.

Как отмечает Губернатор Вячеслав Шпорт, профилактика лесных пожаров является крайне важным направлением работы Правительства края.

“Хабаровский край очень большой по территории, в нем много труднодоступных мест. Чтобы сохранить наши леса, необходимо уметь не только вовремя тушить, но и быстро обнаруживать возгорания. Для этого в регион поставляется различное передовое оборудование, в том числе благодаря поддержке государства”, - отметил Губернатор Вячеслав Шпорт.

Забирати у держави ліси і віддавати у приватні руки – це нонсенс, - Христина Юшкевич


Уже півроку в країні йде масштабна боротьба з "чорними" лісорубами. Генеральна прокуратура вже провела більше 300 обшуків у лісгоспах по всій країні. І, як кажуть в правоохоронних органах, це тільки початок. Втім, громадські активісти та екологи стверджують, що це мало як вплинуло на об’єми незаконної вирубки лісів. Експерти кажуть, що потрібно боротися не з симптомами, а з самою хворобою. За їх словами, допоки не будуть проведені кардинальні реформи в самій структурі Держлісагентства – незаконних лісорубів буде надзвичайно важко зупинити.

Що сьогодні відбувається з українськими лісами і які нововведення та зміни чекає лісове господарство України – ми поговорили з тимчасово виконуючою обов’язки голови Державного агентства лісових ресурсів України Христиною Юшкевич.

Ваші попередники називали однією з головних реформ Держлісагентства – ліквідацію лісгоспів і передачу їх повноважень до "єдиного лісового підприємства". Тема викликала багато неоднозначних відгуків, мовляв, все буде сконцентровано в одних руках, що призведе до тотальної корупції. Можете більш детально розповісти, про що йде мова, і коли очікувати зміну в управлінні агентства?

Дійсно, раніше була запропонована модель створення єдиного державного підприємства, на базі всіх лісгоспів України. Метою створення такої структури мало стати збалансоване фінансування галузі загалом. Таким чином планувалося забезпечити коштами нересурсні і менш лісисті області. Справа в тому, що цього року ми отримали обмежений бюджет на фінансування лісової галузі. І для того, щоб отримані кошти розподілити по необхідності, планувалося ліквідувати лісгоспи і сконцентрувати всі повноваження навколо одного відомства.

Але запропонована ідея реорганізації мала певні мінуси, які не були враховані при розробці концепції. Зокрема – це питання децентралізації. Адже створивши єдине підприємство, всі кошти будуть йти до місця його реєстрації, а не залишатимуться на місцях.

Сьогодні отримані кошти від ренти діляться на дві частини – одна йде до центрального бюджету, а інша – залишається на місцях. Таким чином ми наповнюємо місцеві бюджети областей, районів та сіл. В цілому, галузь приносить 3,5 млрд грн щороку. І половина від цієї суми залишалася на місцях. А з впровадження реформи – місцеві громади могли залишитися без цих грошей.

Враховуючи всі нюанси і дослухаючись до людей на місцях, мною було прийнято рішення цю реформу переглянути. Я прекрасно розумію, що реалізувавши ідею моїх попередників, замість децентралізації ми все централізуємо, відберемо гроші у місцевих громад і залишимо тисячі людей без роботи. Для мене це неприпустимо.

Що тоді ви пропонуєте у питання реформування лісової галузі?
Звісно, реформувати галузь потрібно. Але не треба це робити поспіхом. Опиратися потрібно на наукове обґрунтування. Прислухатися до людей на місцях. Адже нам потрібно розробити свою унікальну програму. Взяти закордонний досвід, але накласти на нього нашу місцеву специфіку.

Зокрема, нещодавно ми вирішили надати можливість кожній області розробити свою регіональну програму. Вони потрібні для фінансування галузі. Наприклад, у Кіровоградській області вже затверджена така програма. Триває погодження регіональних програм Полтавської, Чернігівської, Черкаської, Дніпропетровської областей. У Херсонській та Львівській областях незабаром облради будуть розглядати ці програми.

На основі регіональних програм ми готуємо загальноукраїнську програму. Загалом, для збільшення площі лісів і досягнення оптимальної лісистості території країни необхідно створити щонайменше 2 млн гектарів нових лісів.

Сподіваюся, що завдяки новій програмі вдасться вирішити питання лісів Півдня та Сходу України. Вони не відносяться до експлуатаційних, зростають в екстремальних природних умовах, і належне ведення лісового господарства в цих лісах потребує гарантованої бюджетної підтримки, яка останні роки є суттєво недостатньою.

Окрім того, хочемо передбачити розвиток лісової наука та освіти, які наразі значно відстають від світового рівня, в першу чергу, через слабку матеріальну базу і недостатню державну підтримку.

Щодо іноземного досвіду, то тут я би перейняла їхню модель розмежування адміністративних та господарських функцій. Таким чином працюють у Латвії, Польщі, Туреччині. Тому, плануємо і в нас розмежувати ці функції. Держлісагентсво буде займатися політикою, а спеціальне об’єднання, на чолі з наглядовою радою, буде контролювати господарську діяльність лісгоспів.

Ходять чутки що ліси України хочуть віддати під приватизацію. Наскільки це відповідає дійсності?
Справді, свого часу був запропонований проект закону, згідно з яким планувалося віднести наші державні лісогосподарські підприємства до таких, які підлягають корпоратизації. Для мене, особисто, це абсолютна нісенітниця. І скільки я буду на цій посаді – буду виступати проти такого рішення. Адже корпоратизація, на мою думку, це перший крок до того, що ліси можуть опинитися в приватних руках.

Ліси – це власність народу і вони повинні бути тільки в державній, максимум у комунальній власності. Навіть у Європі приватними лісами вважаються тільки ті ділянки, які були штучно висаджені самими ж місцевими мешканцями. Я не проти такої практики. Але за умови, що люди будуть самостійно займатися насадженнями, лісовою та протипожежною охороною. Але забирати у держави ліси і віддавати у приватні руки – це нонсенс.

Щодо мораторію на експорт деревини. В ЄС уже сказали, що наступний грошовий транш Україні виділять тільки після того, як мораторій буде відмінено. Яке ваше бачення ситуації?
Скажу відверто, мораторій не вирішив питання з незаконною вирубкою дерев. І мораторій не може це зробити. Однак, поки що немає великої підтримки щодо його скасування, особливо серед депутатського корпусу. Можу сказати одне – для нас важливо, щоб деревообробники були забезпечені сировиною для розвитку вітчизняної деревообробної галузі.

Держлісагентство готове до скасування мораторію на експорт кругляку, але за певних умов, які мають бути виконані одночасно. Це – прийняття порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів, положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених, і головне – внесення змін до законодавства для збільшення відповідальності за незаконну рубку та тіньовий обіг деревини.

Розробка нового порядку видачі сертифікатів на стадії завершення. Проект положення про реалізацію лісоматеріалів необроблених вже розроблений в Держлісагентстві та погоджений представниками деревообробних підприємств та асоціацій. Він передбачає закупівлю лісоматеріалів виключно на аукціонах, сприятиме відкритості та прозорості ринку, покращить забезпечення зростаючих потреб вітчизняних деревообробних підприємств у сировині, забезпечить залучення інвестицій у деревообробну галузь. Прийняття цих нормативних актів має бути передбачено у змінах до законодавства. Також має залишитися заборона на вивезення за межі України лісо- і пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев.

На основі рекомендацій експертів Світового банку нами було розроблено зміни до законодавства, які передбачають суттєве збільшення юридичної відповідальності за незаконну рубку та протидію обігу незаконно добутих лісових ресурсів.

Наприклад, ми пропонуємо за незаконну рубку штрафувати від 8,5 до 17 тис. грн (зараз від 800 до 1700 грн), або позбавленням волі до 5 років.

За неправильну видачу лісорубних та лісових квитків, що призводить до порушення правил під час будь-яких рубок – штрафи майже 4,5 тис. грн (зараз це максимум 136 грн).

За порушення права державної власності на ліси та незаконне використання земель лісового фонду – штрафи зростуть до 8500 тис. грн (зараз 306 грн).

За підпали лісів та знищення їх вогнем – штраф 12 тис. грн. Якщо це призвело до людських жертв – за грати до 10 років.

На законодавчому рівні пропонуємо закріпити ведення єдиного електронного обліку для всіх лісокористувачі. Для боротьби з незаконним обігом деревини – обов’язковість проведення обліку, до того як вона буде вивезена.

Зараз у законодавстві взагалі відсутня відповідальність для підприємців, які скуповують деревину без документів про її походження. Здебільшого – це власники пилорам. Ми пропонуємо ввести штрафи від 8,5 тис. грн до 17 тис. грн з конфіскацією необробленої деревини.

Тому не мораторієм ми зупинимо незаконну вирубку лісів, а посиленням відповідальності за такі дії. Я впевнена, що саме так ми зможемо вирішити більшість проблем у лісовій галузі.

В Болгарии вспыхнул масштабный лесной пожар

05:12, 02 Сентября, 2016



В Болгарии вспыхнул лесной пожар площадью 10 тысяч гектаров.

Об этом сообщает Униан.

Огонь бушует в сосновом лесу, который находится менее чем в 100 метрах от последних домов села Болгарская поляна. Местных жителей эвакуировали.

В регионе объявлено чрезвычайное положение, участки дороги Тополовград - Болгарская поляна и Главан - Голяма Звезда закрыты для движения транспорта.

Сообщается, что на данный момент по подозрению в поджоге задержаны три человека.

Это уже третий пожар в этой области Болгарии. Два предыдущих произошли на территории области Стара-Загора, их удалось потушить.

01 вересня 2016

Гра з колодами

Василь БЕДЗІР

ПРОФЕСІОНАЛІЗМ

На Закарпатті демонстрували вправність лісоруби

Лісоруби Закарпаття у різні часи представляли Україну на професійних змаганнях найвищого рангу. Високу лісорубську марку, перемагаючи на світових аренах, тримали земляки Василь Шорбан, Іван Чуса, Іван Пілат, Михайло Маркович, Дмитро Шуберт.

Останні двоє — лісоруби з Міжгірщини, яка є одним із найбільш лісистих регіонів Карпат. І тут лісорубські традиції живуть, що підтвердив черговий обласний конкурс-змагання вальників лісу.



Чемпіонське звання здобув Михайло Сита з Міжгірщини. Фото Василя ПИЛИПИШИНА

Місцем проведення змагань «Лісоруб-2016» обрали Синевирський перевал. Щоб не псувати мальовничого пейзажу, для учасників на галявину привезли деревину, зрубану планово в іншому місці.

Міжгірський лісгосп, який очолює директор Іван Барна, — у ролі господаря. Після шикування команд з усіх 16 держлісгоспів і ТзОВ «Ено-меблі» прозвучали вітальні промови керівників області і району. А справжній старт змаганням дав гул бензопил, що відлунював далеко за перевал.

Одним із претендентів на перемогу вважався 38-річний Михайло Сита з Верхньобистрянського лісництва Міжгірського лісгоспу. Він має досвід виступів і на всеукраїнському рівні. Втім, і в нього сталася осічка на старті: за звалювання лісу з однаковим результатом розділив 5—6 місця, а за монтаж ланцюга мотопилки взагалі набрав нуль балів. Ще для шістьох вальників ця вправа виявилася надскладною, оскільки не впоралися з її завданням. У цій «рубіконовій» вправі зрештою переміг Іван Жолдош із Виноградова; у звалюванні лісу кращим виявився мукачівець Федір Русин.

У комбінованому та точному розкрижуванні деревини першість здобували Юрій Васько з Великого Березного та Василь Русин із Воловеччини. Рідні стіни таки допомогли Михайлові Ситі, який в обох вправах був другим.

Усе вирішувала фінальна стадія конкурсу — відокремлення сучків. У ній верхньобистрянець не залишив своїм опонентам жодних шансів на перемогу, тож і піднявся вище за інших на п’єдесталі. Перемігши з чемпіонським результатом 1245 балів, Михайло здобув путівку на ХІХ Всеукраїнські змагання, на яких захищатиме честь Закарпаття. Юрій Васько й Іван Жолдош, що посіли друге й третє місця, відстали майже на 200 пунктів. Про кожного з них можна сказати: кладе колоди — немов більярдист кулі у лузу, ще й розпилює деревину бездоганними кільцями.

У довільних програмах — розпилюванні колод та розколюванні чураків першість здобули вальники держпідприємства «Брустурянське лісомисливське господарство», на другому і третьому місцях — Свалявський і Ужгородський лісгоспи.

Показали себе за роботою просто неба й народні умільці. Майстер-клас з виготовлення сувенірів демонстрував працівник Міжгірського профліцею Василь Фурдь, з різьби на дереві — виноградівець Олексій Повлін. Особливу увагу глядачів привернув 80-річний столяр Степан Бітлян, який на саморобному прадідівського типу верстаті тесав давній покрівельний матеріал — екзотичні драниці.

http://ukurier.gov.ua/uk/news/gra-z-kolodami/

Зелений лідер Коростишева


Зелений лідер КоростишеваНа 105-му кілометрі від Києва працює підприємство, з яким воліють мати справу шановані іноземні бізнесмени

Майже 40% території Коростишівського району Житомирської області (38,2 тисячі гектарів) займають ліси. Це багатство робить місцину привабливою та популярною не лише для відпочинку (на знаменитому каньйоні поблизу Коростишева нині знімають навіть художні серіали), а й для бізнесу: вироби з деревини та лісоматеріали є одним із головних видів продукції, яку район постачає на внутрішній ринок та за кордон. Більшість цієї продукції виробляють на ДП «Коростишівське лісове господарство», яке працює з 1936 року.

Нині загальна площа держлісгоспу становить 24 810 гектарів, з яких 21 486 вкриті лісами. До складу підприємства входять п’ять лісництв, автоколона, лісопереробний комплекс у Мамрині поблизу Коростишева та нижній склад на залізничній станції «Степок». На території лісового господарства розташовано чотири об’єкти природно-заповідного фонду: «Галове болото», «Конвалія», «Боброве болото» та «Івницький парк».

ДП «Коростишівське лісове господарство» — неодноразовий переможець Всеукраїнського конкурсу «100 кращих товарів України». 2015-го, наприклад, підприємство єдине з таких вітчизняних, представляючи в конкурсі лісову галузь, отримало «золото» за дошки облицювальні (обшивка).


Відтоді як Коростишівський лісгосп очолив Валентин Ейсмонт, підприємство з відсталого перескочило до десятка лідерів в Україні. Фото Володимира ЗАЇКИ

Дозвіл на вирубку
Їдучи до Коростишева, згадала останні вихідні, коли гостювала у батьків під Києвом. У суботу пройшов гарний дощ, і я запропонувала таткові піти в неділю по гриби. «У лісосмузі, чула від сусідів, знаходять навіть «білі». Але наступного дня задоволення від тихого полювання ми з татком так і не отримали — його зіпсували купи сміття ледь не під кожним кущем чи деревом та свіжі дубові пеньки.

Коли про це розповіла директорові ДП «Коростишівське лісове господарство» Валентинові Ейсмонту, він теж посуворішав: «Зі стихійними сміттєзвалищами ще можна якось боротися, а ось на кинуті у бік лісівників необ∂рунтовані звинувачення від некомпетентних осіб за нібито незаконні рубки, які проводять в лісах, дам роз’яснення. Державне підприємство «Коростишівське лісове господарство» діє виключно у межах чинного законодавства, згідно з Лісовим кодексом. Будь-яка рубка починається лише за наявності лісорубного квитка, який, до речі, ми повинні отримати від керівної організації. З метою запобігання різним лісопорушенням здійснюємо, наприклад, рейди (торік їх було проведено 42, під час яких склали 28 протоколів про адміністративні порушення на осіб, які здійснили лісопорушення). Що ж стосується лісосмуг, то вирубки в них проводять справді безконтрольно та по-варварськи. Оскільки вони фактично нічийні, то майже нікого не притягують за це до відповідальності. Будь-якої!»


Лісопереробний комплекс випускає кілька десятків видів продукції. Облицювальна дошка підприємства, наприклад, виборола торік «золото» у всеукраїнському конкурсі. Фото Володимира ЗАЇКИ

Лісові відеокамери
Так і розговорилися. Валентин Севастьянович запропонував проїхати територією лісгоспу. Першу зупинку зробили в одному з кращих його лісництв — Дубовецькому, яке розмістилося на 4731,7 гектара по обидва боки міжнародної автотраси Київ — Львів.

— Оскільки на нашому відрізку автотраси щодоби проїжджає велика кількість транспорту, — приєднується до розмови лісничий Дубовецького лісництва Сергій Авраменко, — обладнали обабіч дороги рекреаційні зони — куточки відпочинку, де водії, їхні пасажири, а також діти можуть перепочити. Зручно, естетично, але недобропорядні люди псують цю красу. На щастя, все вдалося відремонтувати. Але факт залишається фактом.

Так, культури деяким «туристам» не вистачає. Тож працівникам лісництва доводиться охороняти від них не лише природу, а й зони відпочинку. До речі, в Дубовецькому ось уже чотири роки діє система відеоспостереження за лісом: на спеціальних вишках встановлено відеокамери, які цілодобово контролюють територію лісових масивів. У добру погоду її відеокамери «б’ють» об’єктивами навіть на 15—20 кілометрів. За допомогою техніки працівники лісництва запобігли не лише чималій кількості правопорушень (наближення відеокамер дає змогу читати навіть номери на автомашинах), а й лісових пожеж. Останній — кілька днів тому, коли у селі Шахворостівка загорілася (чи підпалили) трава. Відеокамери своєчасно і точно визначили також місце загорання й у сусідньому Радомишльському районі.



Ліс починає рости із саджанців у таких, як ця теплиця (Дубовецьке лісництво). фото Володимира ЗАЇКИ

«Користуємося працею попередників»
Одне із головних завдань роботи лісгоспу — вирощування лісу. Лише нинішнього року цю роботу проведено на 315 гектарах. Ніби й небагато, але врахуйте, що для відновлення лише одного гектара лісу потрібно виростити майже 10 тисяч саджанців. Їх у прямому розумінні слова викохують працівники лісництв у спеціальних теплицях із так званим туманним поливом. Рослини набирають тут висоти близько 15 сантиметрів. Затим їх (здебільшого навесні) висаджують на відкриті ділянки. До двох мільйонів саджанців сосни, дуба, ялини та інших порід за сезон!

Окрім того, лісництва (а теплиці я побачила ще й у Смолівському підрозділі) забезпечують посадковим матеріалом листяних порід ще й населення. Заклали цього року у ДП «Коростишівське лісове господарство» й п’ять гектарів плантацій новорічних ялинок.

— І звичайно ж, — каже Валентин Ейсмонт, — активно ведемо рубки формування та оздоровлення лісів. Лише 2016-го ці роботи виконали вже на 940 гектарах. При цьому заготовили 24 405 кубометрів ліквідної деревини, у тому числі 7320 — ділової. Провели освітлення в незімкнутих лісових культурах на 308 гектарах, рубки в молодняках (99 гектарів), догляди за лісовими культурами (426 гектарів).

Шість тисяч щомісячно з одного працівника
До речі, все, що нині вирубують в лісі, виростили наші діди й прадіди: сосна для промислового використання придатна у віці 80, дуб — 120 років, листяні породи (наприклад береза) — 50—60 років. І щоб наші онуки та правнуки мали можливість не лише насолоджуватися природою, а й прохолодою лісу, потрібно закладати дедалі нові плантації.

Незважаючи на бурхливий розвиток новітніх технологій, деревину як універсальну сировину використовують у тисячах видів виробництва. Тож потреба в ній не зменшується. І Коростишівський лісгосп намагається задовольнити цю потребу споживачів. 2015 року, наприклад, обсяг реалізованої продукції в реальних цінах становив 82 295 тисяч гривень (на 22,3% більше, ніж попереднього року). Один працівник підприємства виробив продукції майже на 264 тисячі гривень, через що середньомісячна зарплата штатного працівника становить нині 5031 гривню. Для Коростишева це непогана цифра (більше тут заробляють хіба що ті, хто працює із гранітом).

— У січні — грудні 2015 року, — Валентин Севастьянович підсумовує статистику, — до зведеного бюджету ми сплатили 15 941,3 тисячі гривень, у тому числі 1392,3 тисячі податку на прибуток, 1090,8 тисячі — ПДВ, 3243,9 тисячі — ПДФО. Крім того, сплачено 7318,8 тисячі єдиного соціального внеску. Фактично щомісячний податковий внесок одного штатного працівника підприємства становив торік 6401 тисячу гривень, а нинішнього — вже 6585 гривень. На мою думку як доктора наук у галузі економіки, таку продуктивну роботу підприємства потрібно підтримати. Ми ж не можемо собі дозволити закупити нову лінію з переробки деревини, бо вона не йде у виробничі витрати, а в прибуток. Податок же з прибутку ще попередній Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк підвищив для таких, як наше, підприємств у 5(!) разів — з 15% до 75%, тому підприємство фактично втратило шанс розвиватися, закуповувати нову техніку.

Дерево є дерево
Та попри таку нелюбов держави до власних виробників, ДП «Коростишівське лісове господарство» на чолі зі знаючим фахівцем галузі Валентином Ейсмонтом продовжує дивувати своїми виробничими показниками. До речі, Валентин Севастьянович прийняв «лежачий» лісгосп 1 жовтня 2000 року. Реалізація продукції за рік тут становила лише 4,5 мільйона гривень із п’ятимільйоними боргами. Підприємство могли б пустити з молотка, як і десятки-сотні інших. Але новий керівник запросив на збори начальство з Житомира (у тому числі податкове) і переконав його у тому, що лісгосп розрахується з усіма кредиторами та державою, якщо йому нададуть «платіжні канікули».

Нині ДП «Коростишівське лісове господарство» вважається одним із найкращих у галузі. Лісокомплекс у Мамрині відправляє свою продукцію навіть за кордон, зокрема до Ізраїлю пакували спеціальні піддони. Мають великий попит серед споживачів також паркетна дошка для підлоги (її якість оцінили греки, німці), пиломатеріали, вагонка. Останню обробляють з чотирьох боків на імпортному обладнанні.

— Дерево ніколи не поступиться місцем пластику чи якомусь іншому матеріалу, — підсумовує керівник лісгоспу, — а тому намагаємося випускати з нього високоякісну та конкурентоспроможну продукцію.

І такий настрій виробників радує.

Тетяна ПАРФЕНЮК для «Урядового кур’єра»
http://ukurier.gov.ua/uk/articles/zelenij-lider-korostisheva/