Нещодавно головний "лісник" України Х.Юшкевич провела в Держлісагентства України міжнародний круглий стіл, метою якого було показати "важливість і потрібність" санітарних рубок. Для цього з Польщі та Білорусі, були запрошені колеги-лісівники, зацікавлені в проведенні санітарних рубок, в тому числі в об'єктах ПЗФ. На жаль, польські чи білоруські екологи, які мають альтернативну точку зору, на круглий стіл запрошені не були. Як і їхні українські колеги. Тому ми вирішили показати зацікавленим читачам "іншу сторону медалі" санітарних рубок, грунтуючись на правових актах інших країн.
Порівняльний аналіз здійснення заповідного та охоронного режиму в польських і українських національних парках однозначно свідчить про те, що в польських національних парках заповідний і охоронний режим здійснюється набагато суворіше.
Так, в Польщі заповідна зона національних парків в середньому становить 22,5% території парку, а в українських - 20,3%.
У польських парках зона активної охорони природи (аналог української зони регульованої рекреації) становить 60%, а в українських - всього 32%. Зате господарська зона (де практично немає ніякої охорони) в українських національних парках складає 45%, а в польських (називається зона охорони ландшафту - аналог господарської зони в Україні) - набагато менше - 16%.
Якщо в польських національних парках територія, що належить паркам становить 83%, а що належить іншим користувачам - 17%, то в Україні показник зовсім інший: територія, що належить паркам становить 48%, а іншим користувачам - 52%, що природно, не сприяє охороні природи.
Згідно польського закону «Про охорону природи», ст. 5, в польських національних парках не ведеться господарська заготівля деревини, в той час як в господарських зонах українських національних парків дозволена господарська заготівля деревини шляхом рубок головного користування. У заповідних зонах українських національних парків дозволено і проводиться режимне сінокосіння, санітарні рубки та рубки догляду. У заповідних зонах польських національних парків ці заходи заборонені. Про це чітко сказано в затверджених Проектах організації території польських національних парків (на 2015 року їх три - Пенінський, Бор Тухольский, Біловезький), а також в завданні охорони природи, які мають всі інші польські національні парки.
В інших зонах польських національних парків в рік робиться (в санітарних цілях або цілях реконструкції) не більш 8 тис. Куб. м. деревини, в той час як в ряді українських національних парків робиться в рік набагато більше. У 2013 р ліміти на рубку лісу Карпатський парк отримав в колічестве39551 куб. м., Синевир - 19103 куб. м., Сколівські Бескиди - 12902 куб. м (хоча за іншими даними - 14949 куб. м.), Голосіївський в 2011 р рубав 10996 куб. м., в Ужанському, згідно Проекту організації, має заготовляти 22 тис. куб. м. в рік. Причому рубають в українських національних парках набагато більше, ніж сказано в лімітах, так як інші землекористувачі нерідко рубають без лімітів.
У заповідних зонах польських національних парків заборонено регулювання чисельності тварин, а також на всій території парку заборонено полювання. В українських національних парках полювання заборонене тільки з 2010 р
До складу заповідної зони польських національних парків входить тільки територія парку, і в 13 українських національних парках до складу заповідної зони входять землі інших землекористувачів, що істотно погіршує охорону заповідної зони.
Згідно російського законодавства, ст. 2 Лісового кодексу РФ, в природних заповідниках забороняється проведення рубок. Проведення вибіркових рубок дозволяється тільки в тих ділянках, які забезпечують функціонування природних заповідників і проживають в їх межах громадян.
В Україні, згідно з. 16 Закону «Про природно-заповідний фонд України», і «Правил поліпшення якісного складу лісів», затверджених Кабінетом Міністрів України 12.05.2007 р № 724, в природних заповідниках вирішуються вибіркові рубки - догляду, санітарні, лісовідновні, переформування, ландшафтні, рубки реконструкції.
У Росії ст. 103 Лісового кодексу РФ забороняє проведення суцільних рубок в усіх зонах національних і природних парків.
В Україні «Правила поліпшення якісного складу лісів», дозволяють проведення вибіркових рубок - догляду, санітарних, лісовідновлювальних, переформування, ландшафтних, рубок реконструкції навіть в заповідних зонах національних і регіональних парків, а «Правила регулювання питань спеціального використання лісових ресурсів», затверджені Кабінетом Міністрів Україна 23.05.2007 р № 761, дозволяють проведення рубок головного користування (суцільних і вибіркових) в господарських зонах національних і регіональних парків.
У Росії ст. 103 Лісового кодексу РФ забороняє проведення суцільних рубок в заказниках, а в Україні «Правила регулювання питань спеціального використання лісових ресурсів» дозволяє проведення рубок головного користування (суцільних і вибіркових) в заказниках.
У Росії ст.14 «Особливості використання, охорони, захисту, відтворення лісів, розташованих на особливо охоронюваних природних територіях», затверджених Мінприроди РФ 16.07.2007 р № 181, забороняють розчищення лісу від захаращеності в заповідних зонах національних і природних парків, а в Україні проведення розчищення лісу від захаращеності в заповідних зонах національних і регіональних парків дозволено ст. 16, 21, 24 закону «Про природно-заповідний фонд України».
Окремо хотілося б сказати про охоронних зонах навколо місць розмноження рідкісних тварин і рослин. В Україні такі охороною зони можуть створюватися тільки поки навколо токовищ глухарів.
Про от світовий досвід, і, зокрема, тієї ж Білорусі чи Польщі, показує зовсім інший, природоохоронний підхід. Якого знову немає в Україні з вини лісників. Світовий досвід охорони рідкісних видів птахів та інших видів тварин показує, що дуже ефективним способом є створення охоронних зон, наприклад, навколо гнізд рідкісних птахів (хижі птахи, чорний лелека), там забороняється проведення різних рубок, захід людей і т.п. Для цього необхідно дві складові частини: - директивний документ, на підставі якого створення таких зон є обов'язковим, і науково обгрунтований радіус таких зон. У Швеції охоронні зони з забороною рубки радіусом 200 м створені навколо гнізд орлана-білохвоста. У колишній НДР біля гнізд скопи, орлана білохвоста і малого подорлика з радіусом 100 м створювалися зони, в яких заборонялася будь-яка господарська діяльність, і з додатковим радіусом в 100 м, де господарська діяльність заборонялася в гніздовий період. У Латвії в 1973-1986 рр. навколо гнізд рідкісних птахів було створено 304 охоронні зони. У Білорусі в 2013 р затверджено Радою Міністрів Постанова, якою визначено порядок охорони місць проживання рідкісних тварин і рідкісних рослин користувачами земельних (водних) ділянок.
Досить системно і продумано організовано створення охоронних зон в Польщі. Процедура створення таких зон затверджена в 2014 р спеціальним розпорядженням Міністерства охорони навколишнього середовища Польщі, тобто має юридичну основу (8). Зокрема, охоронні зони створюються навколо 26 видів тварин-звірі, рептилії, птахи і насекомие- ліскулька, вовк, рись, ведмідь, мідянка, лісовий полоз, болотяна черепаха, стрілка крихітна, глухар, чорний лелека, орлан-білохвіст, чорний шуліка , шуліка рудий, змієїд, великий і малий подорлики, беркут, орел-карлик, скопа, балобан, рятувати, пугач, Сичик-горобець, бородата сова, мохноногий сич, сизоворонка. Охоронна зона, як правило складається з двох частин-постійна (празмером від 50м до 200 м), і тимчасова, діюча тільки в сезон розмноження даного виду тварини (розміром від 300 м до 500 м). Крім цього, охоронні зони Соза навколо 11 видів рідкісних лишайників, їх довжина -50 м. В даних охоронних зонах забороняються всі види рубок та розчищення лісу від захаращеності.
Більш докладно про закордонний досвід законодавчого обмеження рубок в об'єктах ПЗФ дивись:
1) .статью Вл. Борейко:
Юридичні та практичні аспекти створення охоронних зон навколо гнізд, місць розмноження рідкісних птахів та інших видів тварин в Польщі і деяких інших країнах
http://ecoethics.ru/yuridicheskie-i-prakticheskie-aspektyi-sozdaniya-ohrannyih-zon-vokrug-gnezd-mest-razmnozheniya-redkih-ptits-i-drugih-vidov-zhivotnyih-v-polshe-i-nekotoryih- drugih-stranah/
2). нову книгу-Вл.Борейко і Г. Левіна, Санітарні рубки в об'єктах ПЗФ. Екологічна шкода і протизаконний вид діяльності, К., КЕКЦ, 132 стор.
http://ecoethics.ru/wp-content/uploads/2016/04/int_sanitarnie_rubki_2016.pdf
http://ecoethics.ru/sravnitelnyiy-pravovoy-analiz-rubok-lesa-v-obektah-pzf-polshi-drugih-stran-i-ukrainyi/
Татьяна Кузьменко, член редколлегии Собкор интернет-издания "AtmWood. Дерево-промышленный вестник"
