Уряд створить робочу групу для напрацювання рішень щодо відродження лісового фонду України

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціює створення робочої групи спільно із експертним середовищем для напрацювання рішень щодо відродження лісового фонду України. Про це він заявив під час "Години запитань до Уряду" у Верховній Раді України у п'ятницю.

"Я хочу утворити робочу групу, яка напрацює абсолютно усі рішення щодо вирішення проблематики українських лісів, - повідомив Володимир Гройсман. - Ми залучимо кращих експертів, і спільно з Міністерством аграрної політики ми зможемо напрацювати швидко необхідні ті рішення, які зупинять ті варварства, що відбуваються в українському лісі".

У цьому контексті Прем’єр-міністр запропонував народному депутату України, Секретарю Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остапу Єднаку стати співголовою цієї робочої групи щодо напрацювання рішень, які дозволять навести лад у лісовій галузі. "Якщо ви будете співголовою цієї групи, я думаю, що це буде дуже достатньо інклюзивно, з врахуванням українського Парламенту", - зазначив Голова Уряду

Прем’єр-міністр зауважив, що Уряд працює над пошуком рішень щодо відродження лісового фонду України.

Він нагадав, що незалежна Комісія з питань вищого корпусу державної служби обрала кандидата на посаду керівника Державного агентства лісових ресурсів України. "Я не можу давати оцінок роботі комісії. Вважаю, що вони були об'єктивні при розгляді кандидатів, які були визначені. І наше завдання сьогодні - призначити цього керівника", - зазначив Володимир Гройсман.

Разом з тим, Прем’єр-міністр зауважив, що хотів би призначити керівника Державного агентства лісових ресурсів під конкретні завдання. За пропозицією Голови Уряду, після призначення на випробувальний термін протягом трьох місяців, для прикладу, керівник має публічно прозвітувати щодо проведеної роботи, після чого буде прийнято рішення щодо його остаточного призначення.

07.10.2016 | 15:56
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=249385290&cat_id=244276429

Далі...

Глибока переробка деревини: чи бути їй у Закарпатті?

У Закарпатському обласному управлінні лісового та мисливського господарства під головуванням головного лісівника Валерія Мурги відбулася нарада за участю директорів лісових господарств, начальників відділів управління, спеціалістів відділу лісових ресурсів та охорони праці, відділу економіки, фінансів, бухобліку та звітності, головних інженерів і відповідальних за переробку деревини на підприємстві.

На даний час переробкою на внутрішньому ринку та інвестування у лісопереробне виробництво займаються вісім лісгоспів Закарпаття – ДП "Воловецьке ЛГ", ДП "Довжанське ЛМГ", ДП "Міжгірське ЛГ", ДП "Мукачівське ЛГ", ДП "Перечинське ЛГ", ДП "Рахівське ЛДГ", ДП "Свалявське ЛГ", ДП "Ясінянське ЛМГ". В рамках наради були обговорені питання збільшення потужной з глибокої переробки лісових ресурсів, закупівлі техніки для переробки деревини, обсяги переробки деревини та виробництва продукції переробки, сплати податків за останні 8 місяців та розмір заробітної плати на деревообробних цехах і дільницях.

Заступник начальника ЗОУЛМГ Василь Кий у вступному слові доповів, що за останні вісім місяців пущено в переробку круглого лісу 13197 м. куб., питома вага до загальної заготівлі склала 1,6%., випущено продукції 6594 м. куб. За цей же період лісовими господарствами придбано 6 одиниць обладнання для обробки деревини. В ДП "Рахівське ЛДГ" та ДП "Ясінянське ЛМГ" придбано 2 багатопильні станки, 1 торцювальний станок, 1 заточний станок для стрічкових пил, 1 зварювальне обладнання та 1 обрізний верстат.

Начальник управління Валерій Мурга зазначив, що політика лісового господарства спрямована на зменшення обсягів рубок і в той же час – на більш ефективне використання лісових ресурсів і, в першу чергу шляхом її глибокої переробки. Це в свій час дозволить підприємствам отримати додаткові доходи і створити нові робочи місця. Окремий аспект зустрічі зосереджено на залученні інвестицій у лісову галузь, зокрема в контексті реалізації Закону України про заборону експорту лісу-кругляка за кордон.

Основним завданням лісівників Закарпаття було і залишається на перспективу забезпечення розширеного відтворення лісів, невиснажливе користування лісовими насадженнями, раціональне використання лісосировинних ресурсів, підвищення екологічних властивостей лісу.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

http://prozahid.com/content-35712.html

Далі...

Мораторий на санитарные рубки хотят ввести в Казахстане

Комитет лесного хозяйства и животного мира Министерства сельского хозяйства предложил ввести мораторий на все виды санитарных рубок в РК, передает Tengrinews.kz со ссылкой на primeminister.kz.

По словам и. о. председателя Комитета лесного хозяйства и животного мира МСХ РК Кайрата Устемирова, мораторий на ближайшие четыре года позволит "природе отдохнуть".

"Комитет лесного хозяйства в настоящее время рассматривает вопрос закрытия всех видов санитарных рубок в РК. На совещании с участием регионов мы вышли с предложением в связи с тем, что объем санитарных рубок по республике за последние 3-4 года увеличился, это сказывается и на состоянии лесов. Мы рассматриваем такой вариант введения моратория на проведение санитарных рубок на определенное время", - заявил Устемиров в ходе брифинга в МСХ РК.

По его словам, на следующей неделе пройдет круглый стол с участием депутатов, представителей "Атамекена", общественных организаций и других.

"Надо дать природе отдохнуть. В проведении санитарных рубок мы немного увлеклись, поэтому мы рассматриваем такой вариант. Мораторий примерно от двух до четырех лет", - заключил Устемиров.

Далі...

Кабмин одобрил программу уничтожения Днепра

По всему миру развернута борьба с плотинами. Специалисты выступают не только против строительства новых, но и ратуют за демонтаж старых речных преград. А самое прогрессивное в мире украинское правительство дает добро Программе развития гидроэнергетики Украины до 2026 г.

Недавно в Институте проблем природопользования и экологии НАНУ (Днепр) провели «круглый стол», посвященный Международному дню реки Днепр. По итогам мероприятия было сформулировано обращение его участников к общественности, властям, инстанциям. А также принято решение написать письмо президенту с изложением проблем украинских рек и просьбой не допустить уничтожение экосистем рек нашей страны.

Понимая важность и неотложность проблемы, «2000» публикуют эти документы полностью. Но сначала хотелось бы привести один пример и рассказать о судьбе дамб на американской реке Элха (северо-восток штата Вашингтон).

Чтобы обеспечить дешевой электроэнергией промышленность полуострова Олимпик, на реке построили дамбу Элха (1913 г.), а затем выше по течению — дамбу Глайнс Каньон (1927 г.). В 2012 г. американцы демонтировали первую из них, а два года спустя — вторую.

Правительство потратило $60 млн. на работы по демонтажу водозаградительных сооружений. А на все мероприятия по восстановлению экосистемы Элхи (выкуп сооружений ГЭС; постройку водоочистительных заводов; создание комплекса защитных сооружений от наводнений; организацию рыбоводной фермы и теплицы для выращивания водных растений, призванных заново заполнить русло реки) — $351 млн.

Дело в том, что, перекрывая реку крупной плотиной, люди по сути уничтожают водоем. Река распадается на фрагменты, ее экосистема полностью меняется — и не в лучшую сторону. Исчезают многие виды рыбы, поскольку в водохранилищах фактически отсутствует проточная вода, затрудняется нерест.

Активно разрушаются берега, уничтожаются малые реки, сокращаются сельхозугодья, ухудшается качество питьевой воды и т. д. Да и сами запасы воды в хранилищах уменьшаются. Это понимают во всем мире. Но только не руководители нашей страны.

ЗВЕРНЕННЯ

Ми, учасники «круглого столу» — громадського заходу, присвяченого Міжнародному дню Дніпра,

НАГОЛОШУЄМО:

1. Водні ресурси є одними з найуразливіших, через це забезпечення ними потреб людства стає досить проблемним із перспективою подальшого погіршення. За оцінками міжнародних експертів, унаслідок антропогенної діяльності та глобальної зміни клімату ресурси прісної води у світовому масштабі стрімко скорочуються і стають дефіцитними для багатьох країн і регіонів. Очікується, що до 2025 р. нестача води у країнах з високими темпами розвитку збільшиться на 50%, у розвинутих державах — на 18%. У 2030 р. від нестачі прісної води потерпатиме 47%, у 2050 р. — до 2/3 населення планети.

2. Враховуючи те, що 70% потреб України у питній воді задовольняється за рахунок Дніпровського водозбірного басейну, ліквідація надходження забруднень до р. Дніпро, охорона та відновлення якості його вод та екосиcтем має бути постійним пріоритетом держави. В умовах, що склалися, порушується базове право громадян України на воду та санітарію, затверджене резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 64/292 від 28.07.2010 та резолюцією Ради ООН з прав людини 15/9 від 24.09.2010 «Право людини на доступ до безпечної питної води та санітарію». Попри прийняття чисельних нормативно-правових актів, програм, що регулюють водокористування, тенденції до погіршення стану водних ресурсів в країні свідчать про недостатню ефективність державної політики у сфері охорони водних ресурсів та їх раціонального використання.

3. Міжнародною науковою спільнотою визнано, а практикою на прикладі Аральського моря і Волзького каскаду водосховищ доведено, що зарегулювання стоку рівнинних річок призводить спочатку до деградації водної екосистеми, а потім до повного її знищення або перетворення на озерно-болотну. Всі ознаки такого розвитку характерні для всього Дніпровського водозбірного басейну, зарегульованого шістьма великими та більш як п'ятдесятьма малими водосховищами. Найбільш яскравими з таких ознак є:

— втрата майже третини водного стоку за рахунок випаровування води з величезної площі водосховищ, фільтрації її у прибережну територію внаслідок підняття рівня води у водосховищах, понаднормативний відбір води;

— постійно зростаюче замулення водосховищ через різке зменшення швидкості течії та змив ґрунту з полів, а також обвалення берегів, приріст мілководдя (у т. ч. на Кременчуцькому водосховищі це 600—1000 га/рік);

— за період існування водосховищ їх корисний обсяг вже скоротився на 10—20% та продовжує скорочуватись;

— підтоплення прибережної території у зв'язку з підняттям рівня води у водосховищах та суттєве погіршення сільськогосподарської та промислово-будівельної якості землі, знищення малих річок;

— погіршення якості води через постійно зростаюче цвітіння води на мілководдях (після зарегулювання стоку — збільшено у мільйони разів) та замулення підводних джерел, переважно поверхневого стоку атмосферних вод внаслідок зменшення площі лісів (на 20% зменшено стік ґрунтових вод);

— втрата більш ніж 700 тис. га родючих земель в заплаві річки при затопленні водосховищ і подальше зростання цих витрат через руйнацію берегів;

— знищення унікальних осетрових видів риб та місць їх нересту в результаті ліквідації прохідності акваторії річки (загальні обсяги вилову риби зменшились у сотні разів);

— перетворення водосховищ у могильники внаслідок скиду і змиву до них отруйних речовин, важких металів та радіонуклідів — ніякі захисні властивості шару води та мулу не можуть зупинити біогенний обмін речовиною та енергією між ними;

— знищення унікальних пам'яток природи (Дніпровські пороги) та історії (козацькі поселення, січі).

4. Усі зазначені явища не тільки погіршують екологічний стан, а й завдають великої економічної шкоди, яка в рази перевищує зиски від зарегулювання. Все це об'єктивно обумовлює хибність твердження про екологічну чистоту та дешевизну гідроенергетики на рівнинних річках. Елементарні розрахунки свідчать, що в разі розміщення на площі водосховища геліоустановок обсяг виробленої електроенергії збільшився б у сотні разів.

Учасники «круглого столу» впевнені, що жоден громадянин України не може бути байдужим до цієї ситуації. Більш ніж достатньо доказів для усвідомлення суспільством, що проблеми водозбірного басейну Дніпра стали загальнонаціональними та пріоритетними.
ПРОПОНУЄМО:

Верховній Раді України — провести парламентські слухання з проблеми переведення р. Дніпро у стан функціонування, близький до природного.

Національній академії наук України — надати науково обґрунтовані висновки щодо еколого-економічної доцільності різних варіантів функціонування р. Дніпро.

Накласти тимчасовий мораторій на проекти подальшого зарегулювання річок і будівництва гідро- та гідроакумулюючих електростанцій (каскад електростанцій у верхній частині річки Дністер, Каховська ГЕС-2, Канівська, Дністровська ГАЕС та ін.).

Привести до вимог європейського законодавства систему басейнового управління водними ресурсами р. Дніпро та звернутися до Дніпропетровської, Запорізької, Херсонської та Полтавської обласних державних адміністрацій з пропозицією укласти Нижньодніпровську міжобласну басейнову угоду з подальшим узгодженням планів соціально-економічного розвитку областей, особливо у водогосподарській сфері. Така угода мала б стати кроком до впровадження інтегрованого управління водними ресурсами і сприяння пошуку механізмів фінансування заходів екологічного оздоровлення та розв'язання конфліктів у сфері водокористування.

Створити із залученням наукової спільноти Всеукраїнський громадський рух, який взяв би зрештою на себе відповідальність за долю басейну р. Дніпро та змусив владу розглянути цю проблему як пріоритетну та загальнонаціональну.

Для підвищення інформованості громадськості щодо нагальних проблем р. Дніпро та можливих шляхів їх вирішення оприлюднити рішення цього заходу у ЗМІ.
Відкритий лист до Президента України Петра Порошенка з приводу ухвалення урядом країни Програми розвитку гідроенергетики України до 2026 року

Здається — кращого немає
Нічого в Бога, як Дніпро.
Т. Шевченко

Реалізуючи свій громадянський обов'язок щодо захисту природного довкілля України, звертаємось до Вас як до гаранта Конституції України, де проголошене право людини на здорове природне середовище (статті 3, 16, 50, 66), з метою не допустити скоєння чергового екологічного злочину, який полягає у такому.

Нещодавно Кабінетом Міністрів України прийнята Програма розвитку гідроенергетики України до 2026 року (розпорядження від 13 липня 2016 р. №552-р), яка передбачає будівництво гідроакумулюючих та гідрогенеруючих електростанцій на рівнинних річках Дніпро та Дністер.

Це рішення приголомшило нас своєю цинічністю та безглуздістю. Невже в уряді є люди, які не чули і не бачать трагічних наслідків аналогічного екологічного злочину ХХ сторіччя — будівництва каскаду гідроелектростанцій на Дніпрі чи не знайомі з шедевром української класики — романом О. Гончара «Собор», фундаментальними науковими працями Б. Скінера «Чи вистачить людству земних ресурсів» та Є. Бурдіна «Волзький каскад ГЕС — тріумф і трагедія Росії»?

Сучасні прояви цих негативних техногенних впливів дніпровського каскаду можна охарактеризувати такими фактами:

— затоплення великих територій, які втратили господарську продуктивність та здатність виконувати свої екологічні функції (загибель екосистем на величезній площі у 700 тис. га, де фактично переведено заплавні землі в розряд порушених);

— підйом рівня ґрунтових вод, порушення підземного стоку, гідрологічного балансу та підтоплення територій (за останні 20 років загальна площа земель із сталими проявами підтоплення зросла удвічі й займає 12% території України, а його впливом охоплено понад 540 міст і селищ);

— втрата біорізноманіття, трансформація річкових екосистем у бік переважного розвитку агресивних вселенців;

— цвітіння води через розвиток синьо-зелених водоростей (вміст яких, зокрема у воді р. Дніпро в піковий період «цвітіння», становить близько 100 кг/м3, що у мільйон разів більше, ніж до її зарегулювання);

— стала деградація всієї екосистеми водозбірного басейну р. Дніпро та його притоків і втрата природних функцій по самовідтворенню компонентів цієї системи.

Цей перелік можна було б продовжити. І тому, якщо не вжити відповідних заходів, без сумніву, в недалекій історичній перспективі в центрі України утвориться катастрофічне за екологічними наслідками болото.

Ситуація має безглуздий характер ще й тому, що нині, як свідчать наведені вище факти, в умовах України гідроенергетика є найбільш екологічно брудною та природовитратною. За своїм технологічним рівнем вона відповідає швидше ХІХ, а ніяк не ХХІ століттю.

Про це свідчать програми розвитку енергетики країн Європейського Союзу, в яких наголос зроблено на наплавних гідроелектростанціях і на розвитку відновлювальних джерел енергії (вітрової, сонячної тощо), а питання будівництва великих об'єктів гідроенергетики на рівнинних річках взагалі не розглядається.

Для України надзвичайно важливою є проблема відновлення екосистеми річки Дніпро як основного джерела якісної питної води, одним із найбільш доцільних варіантів вирішення якої є керований спуск дніпровських водосховищ. Досвід США, де вже реалізовано понад 300 проектів зі спуску і демонтажу гребель і електростанцій на них, свідчить про відносно швидке відновлення річкової екосистеми та суттєве підвищення безпеки гідротехнічних об'єктів.

Проблема відродження Дніпра має загальноєвропейський характер. Безвідповідальне і недбале ставлення до цієї проблеми дискредитує Україну в очах світової спільноти. Яскравим прикладом є повний провал Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (прийнята постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 р. № 123/97-ВР) і продовження її без суттєвих змін до 2021 р. (Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року» від 24.05.2012 р. № 4836-VI).

Ми звертаємося до Вас як до гаранта Конституції України з проханням припинити замовчування цих болючих для нашої країни проблем і не допустити остаточного знищення найважливішої компоненти унікального природного середовища України — її системи річок.

Вважаємо за необхідне призупинити дію Програми розвитку гідроенергетики України до 2026 року, провести її публічні обговорення, виконати екологічні оцінки відповідно до чинного законодавства України, накласти мораторій на нове будівництво гідротехнічних споруд на рівнинних річках країни та, найголовніше, розглянути можливість поступового дезарегулювання дніпровського каскаду водосховищ.
Відкритий лист підписали:

Від Дніпропетровської області

ШАПАР Аркадій Григорович — директор Ін-ту проблем природокористування та екології НАНУ, членкор НАНУ, докт. техн. наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

ШМАТКОВ Григорій Григорович — завкафедри екології та охорони навколишнього середовища ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», докт. біол. наук, проф., акад. Української екологічної академії наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

БІЛЕЦЬКА Елеонора Миколаївна — завкафедри загальної гігієни ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», докт. мед. наук, проф., лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

КОВАЧ Ілона Василівна — завкафедри дитячої стоматології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», докт. мед. наук, проф.

ЄМЕЦЬ Микола Архипович — заввідділу екологічного нормування Ін-ту проблем природокористування та екології НАНУ, канд. техн. наук, ст. наук. співробітник, заслужений природоохоронець України, чл.-кор. Української екологічної академії наук

КОПАЧ Павло Іванович — заст. заввідділу екологічних основ технологій природокористування Ін-ту проблем природокористування та екології НАНУ, канд. техн. наук, ст. наук. співробітник, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

СКРИПНИК Олег Олександрович — ст. наук. співробітник відділу екологічного нормування Ін-ту проблем природокористування та екології НАНУ, канд. біол. наук, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

МІХЄЄВ Олексій Володимирович — головний наук. співробітник відділу екологічних основ технологій природокористування Ін-ту проблем природокористування та екології НАНУ, докт. біол. наук, провідний наук. співробітник

ТЯПКІН Олег Костянтинович — заввідділу антропогенних змін геологічного середовища Ін-ту проблем природокористування та екології НАНУ, докт. геол. наук, ст. наук. співробітник, членкор Української екологічної академії наук

ПІГУЛЕВСКИЙ Петро Гнатович — головний наук. співробітник відділу антропогенних змін геологічного середовища Ін-ту проблем природокористування та екології НАНУ, докт. геол. наук, ст. наук. співробітник, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

БІЛЯЄВ Микола Миколайович — завкафедри «Гідравліка та водопостачання» Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. Академіка В. Лазаряна, докт. техн. наук, проф., членкор Академії наук технологічної кібернетики України

ЗБЕРОВСЬКИЙ Олександр Владиславович — завкафедри екології та охорони навколишнього середовища Дніпродзержинського державного технічного університету, докт. техн. наук, ст. наук. співробітник

ХАРИТОНОВ Микола Миколайович — проф. Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, докт. с/г наук, проф.

ГРИЦАН Юрій Іванович — проректор з наукової роботи Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, докт. біол. наук, проф., академік Української екологічної академії наук, голова Дніпропетровської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги

АНГУРЕЦЬ Олексій Володимирович — директор екологічної асоціації «Зелений світ» / Друзі Землі України», голова Громадської екологічної ради при Дніпропетровській облдержадміністрації

САНДУЛ В'ячеслав Андрійович — голова Нікопольського відділення Міжнародного фонду Дніпра

Від Полтавської області

АНТОНЕЦЬ Семен Спиридонович — засновник ПП «Агроекологія», Шишацький р-н Полтавської обл., Герой України, почесний акад., член президії Національної академії аграрних наук України

ПИСАРЕНКО Павло Вікторович — проф. кафедри землеробства і агрохімії ім. В. І. Сазанова Полтавської державної аграрної академії, докт. с/г наук, професор, членкор Інженерної академії України

ШМАНДІЙ Володимир Михайлович — завкафедри екологічної безпеки та раціонального природокористування Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського, докт. техн. наук, проф.

СОКУР Микола Іванович — проф. кафедри маркетингу Кременчуцького національного університету ім. М. Остроградського, докт. техн. наук, проф.

СПОДІН Юрій Михайлович — голова ГО «Товариство охорони природи» м. Кременчук, член відділення Національного екологічного центру України

Від Запорізької області

ДОМНІЧ Валерій Іванович — завкафедри біології лісів, мисливствознавства та іхтіології Запорізького національного університету, докт. біол. наук, проф.

РИЛЬСЬКИЙ Валерій Іванович — завкафедри загальної зоології та екології Запорізького національного університету, докт. біол. наук, проф.

МІЩЕНКО Валерій Григорович — завкафедри прикладної фізики Запорізького національного університету, докт. техн. наук, проф., заслужений діяч науки і техніки України

ЛЯХ Сергій Романович — завкафедри історії України Запорізького національного університету, докт. істор. наук, професор.

ВЛАСОВ Олег — співробітник відділу історії Національного заповідника «Хортиця».

Від Херсонської області

РОМАНЕНКО Григорій Михайлович — голова Незалежної громадської екологічної ради Херсонської обл., член Національної екологічної ради України, канд. хім. наук

ЛАДИЧУК Дмитро Олександрович — доцент кафедри гідротехнічних споруд, водопостачання і ГІС-технологій Херсонського державного аграрного університету, керівник експертної групи Незалежної громадської екологічної ради Херсонської обл., канд. с/г наук

Від Київської області

ТРОФИМЧУК Олександр Миколайович — в. о. директора Ін-ту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАНУ, докт. техн. наук, проф., членкор НАНУ, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений діяч науки і техніки України

ЯКОВЛЄВ Євген Олександрович — головний наук. співробітник Ін-ту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАНУ, докт. техн. наук, ст. наук. співробітник, лауреат Державних премій СРСР та України в галузі науки і техніки.

ВОРОБЙОВ Віктор Данилович — проф. кафедри інженерної екології Ін-ту енергозбереження та енергоменеджменту Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», докт. техн. наук, проф., акад. Міжнародної академії безпеки життєдіяльності

ТОПАЧЕВСЬКИЙ Андрій Олександрович — член Національних спілок журналістів, письменників, кінематографістів України

Від Івано-Франківської області

КРИЖАНІВСЬКИЙ Євстахій Іванович — ректор Івано-Франківського національного університету нафти і газу, академік НАНУ, докт. техн. наук, проф., голова Івано-Франківського обласного відділення Академії наук вищої школи України, академік АН ВШ України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

РОЖКО Микола Михайлович — ректор Івано-Франківського національного медуніверситету, докт. меднаук, проф., лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки

ПАРПАН Василь Іванович — директор Українського науково-дослідного ін-ту гірського лісівництва ім. П. С. Пастернака, завлабораторії лісознавства та лісівництва, завкафедри біоекології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, керівник Західного відділення Лісівничої академії наук України, докт. біол. наук, проф.

АДАМЕНКО Ярослав Олегович — завкафедри екології Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, докт. техн. наук, проф.

КОРЧМЕЛЮК Марта Василівна — завлабораторії екологічного контролю і моніторингу Карпатського національного природного парку, голова Яремчанського осередку Всеукраїнської громадської екологічної організації «Мама-86», канд. техн. наук

АРХИПОВА Людмила Миколаївна — завкафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, член координаційної ради Івано-Франківської облдержадміністрації з питань гідроенергетичного будівництва, докт. техн. наук, проф.

Крім того, відкритий лист до Президента України схвалено на засіданні «круглого столу», присвяченого Міжнародному дню Дніпра, 30 червня 2016 р. учасниками в кількості 133 особи.

Уважаемые читатели, PDF-версию статьи можно скачать здесь...


Виталий КРЫЛОВ
2.25
Материалов: 61 Профайл автора

№40(790) 7 — 13 октября 2016 г. Сегодня 12:49 

http://www.2000.ua/v-nomere/derzhava/ekspertiza/kabmin-odobril-programmu-unichtozhenija-dneprab1-2-b5_1475833760.htm

Далі...

Бути чи не бути українській деревообробці?

Вже 10 місяців в Україні діє мораторій на експорт лісу-кругляку. А це означає, що у необробленому вигляді деревину за межі України вивозити заборонено. І допоки в стінах парламенту обговорюють, продовжити чи скасувати мораторій, його дія дає перші позитивні результати. Так, за останній рік деревообробна галузь продемонструвала приріст на 15%, а меблева – на 12%. Окрім того, мораторій послугував зеленим світлом для інвесторів – в Україні можна працювати. І Костопільщина є цьому яскравим прикладом, адже невдовзі тут запрацює нове деревообробне підприємство “Українські лісопильні”, в яке шведський інвестор вкладає 25 млн. євро.

Нині у Костополі завершується будівництво нового деревообробного заводу "Українські лісопильні". Тут планують виготовляти високоякісні соснові пиломатеріали та продавати виробникам меблів, столярки, будівельних матеріалів та ін. Шведський інвестор Йохан Дунбек розповідає, що обрав для інвестицій Україну, тому що повірив у прозорість намірів урядовців розвивати деревообробну галузь всередині країни:

- Я розглядав і інші країни для інвестування, але введення мораторію на експорт соснового лісу з України, який має набути чинності в січні 2017 року, стало для мене вирішальним фактором для прийняття рішення інвестувати саме в Україну. Тому ми вирішили вкласти 25 мільйонів євро у будівництво деревообробного заводу в Костополі. І в майбутньому плануємо збудувати ще один такий завод в Сарненському районі.

Понад півтори сотні робочих місць, товарний обіг у понад 45 мільйонів євро, надсучасне фінське обладнання і технологія виробництва, надходження у бюджет, вагомі інвестиційно-соціальні зобов’язання… Переваги, які одержить Рівненщина, більш ніж очевидні. Тому представники місцевої влади такі проекти підтримують. Голова Рівненської облдержадміністрації Олексій Муляренко вважає, що мораторій – це важливий крок до відродження деревообробної галузі України, та коментує ситуацію:

- Вважаю, що мораторій скасовувати недоцільно. Адже закон забороняє вивезення за межі України лісоматеріалів у вигляді необробленої деревини. Якщо ж дозволити її експорт, іноземний інвестор не матиме зацікавленості у відкритті на Рівненщині нових підприємств. А це нові робочі місця, розвиток інфраструктури, податки до обласного бюджету. А зважаючи на те, що Рівненська область багата на ліси – майже 50% її території, то чинний мораторій сприяє розвитку економіки краю. Реалізація інвестиційного проекту в Костополі – ТОВ “Українські лісопильні”. Це дозволить створити нові робочі місця та збільшити надходження до бюджету. Також це вирішить проблему збуту продукції держлісгоспів. Адже з уведенням в дію ТОВ “Українські лісопильні” для підприємства буде забезпечена можливість переробки на Рівненщині всього обсягу пиловника, який зараз експортується.

Тобто ми однозначно підтримуємо проекти, що сприяють збільшенню потужностей деревообробної галузі. Тим більше, що Рівненщина має для цього гарні ресурси – як сировинні, так і трудові. Нині у загальній структурі інвестицій у промисловість Рівненщини підприємства деревообробки становлять 15%. Більшість деревообробних та меблевих підприємств регіону – з іноземним капіталом. Вже згаданий значущий інвестиційний проект з будівництва заводу ТзОВ “Українські лісопильні” (загальною вартістю 25 млн. євро) також фінансується групою іноземних бізнесменів (зі Скандинавії)”.

Відтак відкриття нового підприємства поліпшить не лише соціальну та економічну ситуацію, але й екологічну. Адже мова йтиме лише про використання лісу з сертифікатом походження FSC, що сприятиме запобіганню нищівним незаконним вирубкам українських лісів. Шведський інвестор впевнений, що відкриття “Українських лісопилень” дасть поштовх до відкриття нових підприємств подальшої переробки деревини: виробництва вікон, дверей, підлоги, меблів, будівельних матеріалів:

- Сьогоднішній експорт пиловника Україною мені схожий на колоніальну Африку. Чому така держава, як Україна має слугувати сировинною базою та інвестувати у додану вартість інших багатших країн, як Румунія, Туреччина, Китай? Ми маємо працювати тут, в Україні, тут створювати робочі місця, додану вартість і розвивати економіку. Ми плануємо запустити підприємство до кінця року, тому я впевнений, що в нас все вийде.

http://rivne1.tv/Info/?id=72685

Далі...

Лісівників Туреччини зацікавив досвід закарпатських фахівців

Делегація фахівців Генерального директорату лісового господарства Турецької Республіки на чолі із заступником гендиректора Алі Фуатом Уналу перебувала на Закарпатті. Гості прибули, щоб обмінятися досвідом.

На Яблунецькому перевалі, що єднає Закарпатську й Івано-Франківську області, їх радо зустріли творчий гурток маленьких гуцулів із села Лазещина Рахівського району та начальник Закарпатського обллісмисливгоспу Валерій Мурга, його перший заступник Ігор Коцур, директори лісомисливських господарств ~ Ясінянського Василь Теличук, Рахівського Володимир Приступа, Великобичківського Юрій Сойма. їхні колеги з Турецької Республіки ознайомилися з практикою охорони лісу від псжеж, захисту від шкідників та хвороб, будівництва високоякісних лісових доріг, побачили систему санітарно-оздоровчих рубок і заліснення вирубок у високогірних лісових угіддях Карпат.

Спочатку біля КПП Говерлянського лісництва, що в селі Богдан Рахівського району, лісівники та фахівці-рятувальники ознайомили гостей із методами боротьби з вогнем у держлісфонді Закарпаття, презентувавши роботу протипсжежної техніки. Опісля показали колегам розсадники лісництва і культури, які висаджують: презентували панорами вузьколісосічних рубок по 50 метрів, процес усихання ялинників та природне поновлення молодих дерев. Багато уваги було приділено лісозаготівлі й лісовідновленню, аби зміцнювалися й розросталися продуктивні ліси високогірних Карпат.

Турецькі фахівці після побаченого висловилися за розширення співпраці в рамках міжурядової угоди у сфері лісового господарства.

Начальник Закарпатського облуправління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга у свою чергу заявив, що лісівники Туреччини та Закарпаття домовилися про багатогранне співробітництво. Зокрема, мова про подальшу співпрацю з охорони лісів від шкідливих чинників, боротьбу з лісовими псжежами, відновлення молодих деревостанів та вирощування садивного матеріалу, управління охоронними територіями, планування екотуризму тощо. А спільний проект із запобігання й боротьби з псжежами - це спроба скоординувати роботу громадських організацій і державних структур регіонального та місцевого рівня, щоб розробити комплексний підхід до вирішення проблеми сезонних пожеж і низки інших важливих питань.
- Я задоволений, що лісівники Туреччини зацікавилися досвідом українських фахівців. - каже В. Мурга. -Зі свого боку ми усвідомлюємо важливість і відповідальність активізації міжнародного співробітництва для вирішення лісівничих питань і розвитку екотуристичної інфраструктури Карпат. Нині, коли перед світовою спільнотою постало вирішення глобальних екологічних проблем, міжнародна співпраця у сфері лісового господарства виходить на новий рівень. Збереження, примноження та відтворення лісів як головного чинника екологічної рівноваги на планеті стає спільним завданням держав як Європейського, так і усіх континентів

Василь НИТКА.
Закарпатська область.

http://www.golos.com.ua/news/40888

Далі...

Посадовець лісгоспу в Миколаєві вимагав чотири тис. дол. хабара

КИЇВ. 7 жовтня. УНН. У Миколаєві посадовець лісгоспу вимагав за визначення меж земельної ділянки та видачу відповідної довідки чотири тисячі доларів хабара. Про це УНН повідомили у Департаменті захисту економіки Нацполіції.

Встановлено, що 50-річний інженер з лісокористування, за видачу довідки з позначкою, що земельна ділянка не відноситься до земель лісового фонду, вимагав від місцевого жителя чотири тисячі доларів. Проте зазначив, що гроші треба сплачувати частинами. Про суму та час її одержання повідомлятиме заздалегідь.

Поліцейські зафіксували кілька фактів одержання ним хабарів. За надання незаконних послуг затриманий загалом одержав 2 тисячі доларів.

Під час санкціонованого обшуку службового кабінету правоохоронці вилучили паспорт громадянина Російської Федерації та закордонний паспорт РФ на його ім’я. Наразі проводиться перевірка щодо законності його перебування на території України.

За фактом вимагання та одержання хабарів Миколаївською місцевою прокуратурою було відкрите кримінальне провадження за ч.3 ст.369-2 (Зловживання впливом) Кримінального кодексу України.

Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3-х до 8-ми років з конфіскацією майна.

http://strichka.com/item/53361873

Далі...

Відбулася "година запитань до Уряду"

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкривши пленарне засідання, повідомив, що у засіданні беруть участь члени Кабінету Міністрів на чолі з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Розпочалася «година запитань до Уряду».

Головуючий надав слово для виступу Міністру юстиції Павлу Петренку, який доповів про блок питань юридичної війни України і українських громадян по захисту своїх інтересів у зв’язку з агресією Російської Федерації.

Він зазначив: «починаючи з перших днів анексії Криму, а саме з 13 березня 2014 року Українська держава звернулася до першого міжнародного судового органу з великою позовною заявою, в якій фіксувалися перші порушення прав людини і незаконного захоплення території суверенної європейської держави у 21-му сторіччі. 13 березня Європейський суд з прав людини прийняв нашу заяву і безпрецедентно протягом 72 годин ухвалив перше попереднє рішення. Це було перше рішення міжнародного органу, яке встановило незаконну військову агресію з боку Російської Федерації на території України. Цим рішенням Росія була зобов’язана відвести свої військові сили до місць дислокації.

Звичайно, Російська Федерація ганебно порушила і не виконала дане рішення і подальші рішення міжнародних організацій, починаючи з Генеральної асамблеї ООН і закінчуючи відповідним рішенням ПАРЄ і Ради Європи.

Але, то був історичний день, коли перший міжнародний орган почав розгляд справи проти Росії і прийняв перше судове рішення».

П.Петренко далі поінформував про те, що було зроблено. Він зазначив, що питання судових процесів і міжнародних судів не є публічним і піарним, як інші напрямки, тому що це велика юридична робота, де потрібно подавати великий обсяг доказів, документів, правових позицій. «Тут потрібно менше говорити, тому що будь-які політичні заяви можуть зашкодити позиції України», - наголосив він.

Міністр юстиції поінформував про те, що два з половиною роки Україна розпочала безпрецедентну кількість судових справ. Він також повідомив, що сьогодні є п’ять міждержавних справ проти Росії, розпочатих Україною.

П.Петренко поінформував про кожну з цих справ. Він також повідомив, що за свою історію Європейських суд з прав людини всього розгляду 16 міждержавних справ і 5 з них з України, які стосуються війни, масових порушень прав українських громадян.

П.Петренко висловив переконання у тому, що Україна переможе «у цих юридичних баталіях».

Він також зазначив, що охопити у цих міжнародних справа тисячі фактів порушень прав наших громадян на території Донбасу неможливо. Тому у липні минулого року було прийнято рішення у рамках системи правової допомоги громадянам були створені центри безоплатної правової допомоги.

За його словами, понад дві тисячі індивідуальних справ громадян України зараз подані до Європейського суду з прав людини.

Міністр також поінформував про ті справи, які розглядаються Міжнародним судом ООН.

"Вся російська дипломатія, починаючи з '90-х років, цілеспрямовано під час підписання будь-яких міждержавних, міжнародних угод включала положення, які давали їй можливість не розповсюджувати на ці угоди право міжнародного суду. Що це означає простою мовою? Росіяни, розуміючи, що вони не збираються виконувати ключові міждержавні й міжнародні угоди, вписували, що в разі порушення ними цієї угоди, вони мають право відмовитися від розгляду такої справи у міжнародному суді", – сказав Петренко.

Мін'юст спільно з колегами з Міністерства закордонних справ, українськими правозахисниками і юристами провів аналіз практично всього блоку міждержавних, міжнародних угод, підписаних Росією за останні 25 років і тих угод, до яких Росія долучилася як правонаступник Радянського Союзу.

Це понад декілька тисяч відповідних міжнародних документів. І ми знайшли там невелику, але серйозну кількість тих угод, які дозволяють нам без згоди країни-агресора піти до міжнародного суду", - сказав П.Петренко.

За його словами, "зараз по таких трьох масштабних конвенціях ведеться передсудова і судова робота. Я не маю можливості в силу регламенту Міжнародного суду ООН розкривати деталі наших заяв до цієї інституції і процесу досудової підготовки - тому що такі деталі можуть бути використані країною-відповідачем і країною-агресором для того, щоб із процедурних моментів затягувати ці процеси", - зазначив урядовець.

"Ми зараз ведемо досудову роботу фактично на завершальному етапі по тому, щоб зафіксувати порушення з боку Російської Федерації по двох конвенціях – це Міжнародна конвенція з боротьби з фінансуванням тероризму 1999 року і Міжнародна конвенція з ліквідації всіх форм расової дискримінації 1965 року".

По цих двох конвенціях у Росії немає можливості уникнути Міжнародного Суду, якщо ми доводимо її причетність до порушень, вказаних у даних конвенціях", - зазначив далі П.Петренко. Він також повідомив, що по цих двох конвенціях проведена низка раундів досудових процедур. «І якщо Росія не визнає своїх порушень і не врегулює їх дипломатично, то ми будемо продовжувати застосувати ті механізми, які передбачають і судовий розгляд порушень конвенцій у Міжнародному суді ООН", - сказав Міністр.

П.Петренко також поінформував про третю конвенцію, яка стосується брутального і нахабного порушення прав України через використання наших надр на континентальному шельфі в Криму. Ми по цій конвенції вичерпали всі досудові механізми врегулювання з країною-агресором - і зараз відбувається процес ініціювання справи в Міжнародному суді ООН", - додав він.

П.Петренко, завершуючи виступ, висловив переконання, що «Україна виграє всі ці справи і це буде частиною відповіді і відновлення справедливості, за якою кожен злочинець повинен понести відповідальність».

Міністр молоді та спорту України Ігор Жданов поінформував про участь збірних України на Олімпійських та Паралімпійських іграх у 2016 році. Він нагадав, що з 5 по 21 серпня та з 7 по 18 вересня цього року в Бразилії в Ріо-де-Жанейро пройшли літні Олімпійські та Паралімпійські ігри. Він зазначив, що кожна нагорода на цих іграх здобувалася надзвичайними зусиллями.

Міністр зазначив, що через російську агресію ми втратили 8 відсотків території, 20 відсотків економіки, велику кількість спортивної інфраструктури в Криму та на тимчасово непідконтрольних територіях в Луганській та Донецькій областях. «Незважаючи на це наші спортсмени достойно виступили на головних змаганнях планети», - сказав він, поінформувавши про загальну кількість здобутих українськими спортсменами медалей.

І.Жданов поінформував про те, що Міністерство виступили з ініціативою виплати українським спортсменам заохочувальних премій за виступи.

Він також зазначив, що під час цих змагань українські спортсмени стикнулися з необ’єктивним суддівством, але «викладалися на всі сто відсотків».

Урядовець також зазначив, що вся країна із захопленням спостерігала за виступами паралімпійців. За його словами, збірна України на перших позиціях. Українські паралімпійці завоювали 117 медалей, з яких 41, 37 срібних та 39 бронзових. Наша збірна посіла третє командне місце.

Міністр також поінформував про проблеми, які виникають під час підготовки українських спортсменів та заходи, які вживаються для їх розв’язання.

Члени Уряду відповіли на усні запитання народних депутатів.

На цьому «година запитань до Уряду» завершилася.

http://iportal.rada.gov.ua/news/Novyny/135750.html

Далі...

Уряд створює робочу групу з реформи в управлінні лісового господарства

12:50, 7 жовтня 2016

Стати співголовою робочої групи запропонували депутату Еднаку



112.ua

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман створює робочу групу з реформи в управлінні лісового господарства. Про це він повідомив в ході засідання парламенту, яке транслював телеканал "112 Україна".

Позафракційний народний депутат Остап Єднак в ході години запитань до уряду поцікавився причинами відсутності реформи в цій сфері.

"Ми працюємо над тим, щоб знайти рішення для відродження лісового фонду України. У зв'язку з цим у мене є дуже чітка пропозиція саме до вас. А не могли б ви стати співголовою робочої групи з напрацювання рішень, які дозволять навести порядок в лісовій галузі. Я хотів вам запропонувати у робочому порядку, але зараз я можу це зробити в залі ВР. Я хочу створити робочу групу, яка розробить абсолютно всі рішення щодо вирішення проблематики українських лісів. Якщо ви будете співголовою цієї групи, я думаю, що це буде досить інклюзивної з урахуванням українського парламенту. А ми залучимо кращих експертів спільно з Міністерством аграрної політики ми можемо швидко розробити необхідні рішення, які зупинять ті варварства, які відбуваються в українському лісі", - заявив у відповідь Грйосман.

Новини за темою: Гройсман: Ми не маємо бути "лісопилкою", Україна на 100% повинна використовувати власні ресурси

Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман раніше повідомляв, що вважає необхідним розробити програму відновлення лісових фондів України.

Гройсман анонсував, що уряд замовить аерофотозйомку лісів Західної України, де є густі масиви, для того, щоб проаналізувати масштаби вирубки лісів за останній час.

Крім цього, за його словами спільно з народними депутатами буде створена робоча група для вироблення стратегії у цій сфері. "У нас вже є грантові кошти на те, щоб побудувати стратегію", - зазначив Гройсман.

При цьому Гройсман підкреслив, що в кожному лісовому господарстві є ті, хто намагаються використовувати загальнодержавний ліс як власне майно. При цьому, системи державного контролю за цим відсутні.

Новини за темою: ГПУ затримала спільника екс-голови Держлісагентства за причетність до вимагання "відкатів" у імпортерів деревини на 140 млн грн

http://strichka.com/item/53360429

Далі...

Гройсман хоче три місяці випробовувати головного лісника України

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман запропонував брати керівника Держлісагенства на 3-місячний випробувальний термін

07 жовтня 2016, 11:30

Про це він заявив сьогодні на засіданні парламенту, передає Depo.ua.

Зокрема, позафракційний народний депутат Остап Єднак заявив про бездіяльність управління лісового господарства та відсуність конкретних реформ. У зв`язку з цим він поцікавився у Гройсмана, чи планує уряд системно реформувати зазначене управління, керівництво лісового господарства та фінасування лісів. Крім того. він зробив зауваження щодо проведення конкурсу з відбору керівника Держлісагенства.

На це Гройсман відповів, що наразі уряд шукає механізм відродження лісового фонду України. "У зв`язку з цим у мене є дуже чітка пропозиція саме до вас, а не могли б ви стати співголовою робочої групи щодо напрацювання рішень, які дозволять навести лад в лісовій галузі? Я хотів вам це запропонувати у робочому порядку, але зараз я можу запропонувати це у залі парламенту", - запропонував глава уряду Єднаку.

Гройсман повідомив про намір створити робочу групу, яка займатиметься всією проблематикою лісового господарства. До її роботи планується залучити найкращих експертів, аби "зупинити варварства в українських лісах".

Щодо призначення голови Держлісагенства Гройсман запропонував призначати його на випробувальний термін."Наше завдання - призначити цього керівника, але я хотів би цього керівника призначити під конкретні завдання. Ми перед призначення на випробувальний термін протягом, наприклад, трьох місяців. Через три місяці людина публічно звітує, яка робота була проведена і далі визначаємо остаточне призначення. Закон нам це дозволяє", - запропонував прем`єр.

http://www.depo.ua/ukr/politics/groysman-hoche-tri-misyatsi-viprobovuvati-golovnogo-lisnika-07102016113000

Далі...