ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

05 листопада 2016

Державні секретарі міністерств: старт нової управлінської реформи


11 жовтня 2016 року Кабінет міністрів оголосив конкурс на зайняття посад державних секретарів у восьми міністерствах. 
У листопаді Комісія з питань вищого корпусу державної служби проведе конкурсний відбір на ці посади і представить уряду переможців для призначення. До кінця року згідно із Законом про державну службу мають бути призначені державні секретарі в усіх міністерствах, а також державний секретар Кабінету міністрів України та його заступники.
Власне, і саме ухвалення нового Закону про державну службу, і його впровадження в практику мають утілити в життя сподівання експертів, що державне управління в Україні розвиватиметься за європейським сценарієм, забезпечуватиме сталий і динамічний розвиток суспільства, реалізацію громадянами їхніх прав.
Запровадження посад державних секретарів міністерств є одним з найважливіших елементів реформи державної служби. Державний секретар міністерства буде вищою посадовою особою з числа державних службовців міністерства, яка підзвітна і підконтрольна міністру. Він забезпечуватиме діяльність апарату міністерства, стабільність і наступність у функціонуванні міністерства, вироблятиме шляхи реалізації ініціатив міністра, організовуватиме поточну роботу, пов'язану зі здійсненням його повноважень.
До запровадження посад державних секретарів ми йшли не один рік. Уперше їх було передбачено Концепцією адміністративної реформи ще 1998 року. Хто ж такі державні секретарі, наскільки потрібні ці посадовці в наших міністерствах, і як цей інститут сприятиме підвищенню ефективності вітчизняної системи державного управління?
Навіщо міністерствам державні секретарі?
Запровадження цих посад пов'язане з необхідністю розмежувати політичні та адміністративні функції у керівництві міністерством, усунути проблеми завантаженості міністрів вирішенням повсякденних адміністративних питань.
Можна навести щонайменше п'ять аргументів на підтвердження необхідності цих посад. 
По-перше, міністр, очолюючи відповідну сферу державної політики, повинен зосереджуватися на найважливіших для країни питаннях: виборі найкращої стратегії розвитку відповідної сфери, формуванні на її основі державної політики та втіленні її в життя шляхом проведення реформ або інших заходів. Він не повинен витрачати час на вирішення таких питань як кадрові призначення в апараті міністерства, його утримання й функціонування. Власне, державний секретар повинен розвантажити міністра, звільнивши його від другорядних справ. 
По-друге, державні секретарі, будучи державними службовцями, тобто неупередженими, політично нейтральними професіоналами, мають забезпечити зростання професіоналізації державної служби загалом. Вони повинні не тільки виконувати доручення міністра, а й займати активну управлінську позицію — попереджати міністра про можливі негативні виклики, пропонувати йому альтернативні варіанти розв'язання проблем. Тобто активно ініціювати спільну роботу для поліпшення стану справ у сфері відповідальності міністерства.
По-третє, діяльність державних секретарів у міністерствах сприятиме забезпеченню паритетності політичних ініціатив міністрів та інтересів суспільства на засадах законності. Тобто державний секретар не повинен сліпо виконувати будь-яке доручення. Він повинен бути помічником міністра у виконанні законних ініціатив, спрямованих на задоволення суспільного інтересу, і водночас — першим попереджати міністра про невідповідність його вказівок законам, державній політиці уряду або суспільним інтересам загалом. Це має позитивно позначитися на зменшенні проявів корупції, оскільки для реалізації якихось незаконних, зокрема й корупційних, оборудок міністрові тепер доведеться "вступати в злочинну змову" з державним секретарем свого міністерства.
По-четверте, наявність стабільно працюючого державного секретаря має забезпечити стабільність усього апарату міністерства, що сприятиме нагромадженню його професійного потенціалу та збереженню інституційної пам'яті. Ефективно працюючий апарат міністерства, тобто організаційно поєднана сукупність структурних підрозділів і посад, що забезпечують діяльність міністра, а також виконання покладених на міністерство завдань, формується роками. Саме державний секретар, який залишатиметься на посаді навіть при зміні уряду, забезпечуватиме, щоб зміна міністра не спричинила дестабілізації роботи міністерства. У цьому полягає збереження інституційної пам'яті органу влади як дієвого інструменту та запоруки ефективності функціонування державного апарату загалом. Це означає, що в разі зміни очільника міністерства адміністративна робота в ньому не починатиметься щоразу ніби з чистого аркуша, а, навпаки, накопичений професійний досвід і знання державних службовців і надалі застосовуватимуться без витрачання часу на напрацювання вже відомого чи повторення допущених раніше помилок.
Ну й, по-п'яте, ефективність інституту державних секретарів вже підтверджена багаторічним європейським досвідом функціонування публічної адміністрації, а також економічним зростанням держав, у яких його було запроваджено. Фактично в Європейському Союзі немає країн, де б уряди були організовані на якихось інших засадах, а не на розмежуванні функцій та співпраці політично призначуваних міністрів і постійно працюючих державних службовців, очолюваних державним (генеральним, постійним…) секретарем або директором. А отже, ми також можемо і повинні використати перевірені напрацювання, що вже зарекомендували і виправдали себе.
Тим, хто не пам'ятає, нагадаємо, що ми вже мали в Україні державних секретарів.
Справді, сам термін "державний секретар міністерства" не новий для України. Політики і державні службовці пам'ятають, як у 2001–2003 рр. цю посаду пробував запровадити президент Л.Кучма. Але при цьому часто забувають, що тоді це робилося з іншою метою і зовсім в інший спосіб. Перший досвід реалізації ідеї розмежувати політичні та адміністративні функції і повноваження міністрів і державних секретарів справді не був успішним. А причина в тому, що з рекомендацій експертів з питань адміністративної реформи запозичили лише назву нової посади — "державний секретар". Усе інше — спосіб їх призначення, визначення повноважень, відповідальності — абсолютно не відповідало традиціям європейських урядів і відбувалося вкрай суперечливо. Хоча саму ідею запровадити таку посаду тоді вважали прогресивною і підтримували фахівці-управлінці.
На жаль, у 2001 р. ідея розмежування політичних та адміністративних функцій міністра і державного секретаря втілювалася в життя непослідовно. Державний секретар отримав тоді цілу низку політичних повноважень — зокрема, виконував обов'язки міністра в разі його відсутності, брав участь у засіданнях уряду, хоча функції державного секретаря мали бути суто адміністративними. Тому в деяких міністерствах виникло ніби "двовладдя" міністра і державного секретаря, вони часто конфліктували. Порядок призначення державних секретарів також мав політичне забарвлення — державні секретарі призначалися в тому ж порядку, що й міністри, — президентом України. Фактично це робилося для посилення контролю президента над урядом. До того ж у різних міністерствах до розподілу функцій між міністром і державним секретарем підходили по-різному. Були приклади, коли міністр перебирав на себе функції контролю апарату, а державний секретар представляв міністерство у парламентських заходах.
Тоді посада проіснувала два роки. Але її ліквідація не означала, що державний секретар не потрібен вітчизняному державному управлінню. Проблема полягала в тому, що запроваджена модель не повною мірою відповідала самій ідеї, що закладалася.
Після скасування в 2003 р. інституту державних секретарів практика державного управління і далі підтверджувала потребу в таких посадовцях. Тому повернутися до інституту державних секретарів спробували тоді, коли було запроваджено посаду заступника міністра — керівника апарату. Цей посадовець, здійснюючи керівництво апаратом і маючи статус державного службовця, одночасно був і заступником міністра-політика, а тому не міг залишатися на посаді при новому міністрові. Законом України "Про державну службу" в 2015 р. внесено зміни до Закону "Про центральні органи виконавчої влади", якими замість посади заступника міністра — керівника апарату запроваджено посаду державного секретаря міністерства, визначено вимоги до цієї посадової особи, порядок її призначення, завдання та повноваження.
Хто сьогодні може стати державним секретарем міністерства і як його призначатимуть?
Відбір кандидатури на посаду державного секретаря міністерства здійснюватиметься за результатами конкурсу, який оголошується урядом і проводиться відповідно до законодавства про державну службу. Призначатиме державного секретаря Кабінет міністрів України за поданням Комісії з питань вищого корпусу державної служби строком на п'ять років з правом повторного призначення.
У першій хвилі оголошено конкурси на зайняття вакантних посад державних секретарів Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства інфраструктури України, Міністерства інформаційної політики України, Міністерства культури України. Урядом визначено умови проведення конкурсу на зайняття зазначених посад.
Кандидатом на посаду державного секретаря міністерства може бути громадянин України, який має вищу освіту, загальний стаж роботи не менше семи років, включаючи досвід управлінської роботи не менше трьох років, знає законодавство, зокрема Конституцію України, закони "Про державну службу", "Про запобігання корупції", "Про Кабінет Міністрів України", "Про центральні органи виконавчої влади", володіє професійними знаннями.
Проте лише професійних знань недостатньо. Претенденти повинні мати менеджерські та лідерські навички стратегічного планування, встановлення цілей, пріоритетів та орієнтирів; уміти працювати з великим обсягом інформації, виконувати одночасно кілька завдань, вести ділові переговори, досягати кінцевих результатів. Вимогою є й уміння ухвалювати ефективні рішення, здійснювати ефективну комунікацію та проводити публічні виступи, налагоджувати партнерську взаємодію. Не менш важливо вміти формувати план змін і поліпшень, управляти змінами та реакцією на них, оцінювати ефективність змін, володіти навичками управління організацією та персоналом, публічними фінансами, працювати в умовах електронного урядування.
Лідер повинен уміти розпізнавати потенціал і можливості організації та її працівників, спрямовувати їх на досягнення поставлених завдань. При цьому між лідерством у державному й приватному секторах є різниця. Бути лідером на державній службі складніше, бо необхідно служити суспільству й державі, працюючи з політиками, визнаючи їхню першість у визначенні державної політики та ухваленні політичних рішень. При цьому важливо залишатися політично неупередженим.
Уряд визначив і особистісні компетенції претендентів на посаду державного секретаря: принциповість, рішучість і вимогливість під час ухвалення рішень; налаштованість на служіння суспільству, захист національних інтересів; системність; інноваційність і неупередженість; самоорганізація і саморозвиток; вміння працювати у стресових ситуаціях. 
Тобто людина, яка буде призначена на посаду державного секретаря міністерства, повинна бути не лише фахова, а й наділена відповідними особистісними якостями.
Чим ця посада відрізнятиметься від посади міністра?
Міністр керує міністерством у цілому. Запровадження посади державного секретаря не означатиме, що міністр не здійснюватиме такого керівництва. Його головне завдання — формувати політику, ініціювати і втілювати в життя реформи. Він є членом уряду, ухвалює рішення про "політичні призначення" (вносить пропозиції щодо своїх заступників, формує патронатну службу), представляє міністерство як орган влади у відносинах з іншими органами державної влади, насамперед у парламенті, видає нормативні акти міністерства.
Державний секретар міністерства організовуватиме роботу апарату міністерства; забезпечуватиме підготовку пропозицій щодо виконання завдань міністерства і подаватиме їх на розгляд міністру; готуватиме і подаватиме міністру для затвердження план роботи міністерства, звітуватиме про його виконання; за погодженням із Міністерством фінансів затверджуватиме штатний розпис і кошторис міністерства; у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, призначатиме на посади та звільнятиме з посад державних службовців апарату міністерства, присвоюватиме їм ранги державних службовців, ухвалюватиме рішення про їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності; представлятиме міністерство як юридичну особу в цивільно-правових відносинах та ін. На час відсутності державного секретаря міністерства або неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов'язки виконуватиме один з керівників структурних підрозділів апарату міністерства, в ідеалі найкраще, щоб це був керівник секретаріату міністерства.
Державний секретар матиме вплив на апарат міністерства, але буде залежним від міністра. Якщо державний секретар не впроваджуватиме його політики, він буде звільнений за ініціативою уряду та згодою Комісії з питань вищого корпусу державної служби.
Попри різну за своєю природою спрямованість функцій (політичні та адміністративні), міністр і державний секретар повинні вибудовувати конструктивні стосунки на засадах взаємодопомоги та взаємоповаги, знаходити порозуміння, спільну мову, а не конкурувати між собою. Державний секретар не повинен залишатися осторонь комунікації міністра з керівниками структурних підрозділів, адже він відповідальний за забезпечення функціонування міністерства. Це підвищуватиме інституційну спроможність міністерства, тобто здатність цієї державної структури ефективно виконувати покладені на неї функції.
Від чого залежатиме ефективність запровадження посад державних секретарів міністерств?
Для того щоб реформа державного управління була успішною, сприяла реальним змінам у різних галузях і сферах суспільного життя, запровадження посад державних секретарів міністерств має поєднуватися з низкою інших ключових реформ.
Потрібно продовжувати реформу організації роботи міністерств. До Верховної Ради України подано законопроект №4526д Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з ухваленням Закону України "Про державну службу", зокрема — до Закону України "Про центральні органи виконавчої влади". Законопроектом передбачено повніше й коректніше розмежування повноважень міністрів і державних секретарів. Маємо надію, що парламентарії підтримають його якнайшвидше.
Наприклад, міністр повинен затверджувати структуру апарату міністерства за поданням державного секретаря міністерства і мати право скасовувати повністю або в окремій частині накази державного секретаря міністерства. Пропонується законодавчо закріпити, що державний секретар керує апаратом міністерства. При цьому законопроектом передбачено повноваження державного секретаря міністерства затверджувати Положення про структурні підрозділи апарату міністерства.
Особливе значення для якості державного управління має ефективність аналізу державної політики та стратегічного планування. Аналіз державної політики має бути ґрунтовним і постійно вдосконалюватися. Формування державної політики, зокрема стратегічне планування, має бути якісним, бо визначає, наскільки результативно реалізовуватиметься державна політика. Потрібно враховувати, що ефективне формування політики є важливим і на політичному, і на адміністративному рівні.
Необхідно підвищити стратегічну спроможність Кабінету міністрів України, удосконалити систему стратегічного планування, провести його моніторинг та оцінювання, удосконалити методологію формування державної політики, включаючи оцінювання якості нормотворчої роботи, запровадити електронну систему управління документами. Ці завдання містить нещодавно схвалена урядом Стратегія реформування державного управління України на 2016–2020 роки. Підвищення ефективності та спроможності уряду в реалізації державної політики досягатиметься, зокрема, й передачею окремих повноважень Кабінету міністрів України відповідним міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади. Члени Кабінету міністрів України зосереджуватимуться на стратегічно значущих питаннях, вирішення яких потребує координації державної політики в різних галузях на найвищому рівні. 
Необхідно визначити чіткі єдині вимоги та методологію підготовки програмних і стратегічних документів державної політики (аналіз стану справ; визначення проблем, що потребують розв'язання; підготовка альтернативних варіантів розв'язання проблем; оцінювання впливу; визначення критеріїв ефективності; консультації з громадськістю та зацікавленими сторонами; визначення строків звітування; процедура оновлення).
Окрім того, що потрібно чіткіше визначити місію, сфери відповідальності, функції та завдання міністерств, повинна змінитися й структура апарату міністерства шляхом укрупнення департаментів, які повинні відповідати за формування та реалізацію політики в окремих частинах сфери повноважень або підгалузях. Планується врегулювати основні засади діяльності структурних підрозділів апарату міністерства. У чинному Законі "Про центральні органи виконавчої влади" ця норма відсутня. Має бути визначено, що структурними підрозділами апарату міністерства є департаменти і секретаріат. Департамент утворюється для забезпечення виконання завдань міністерства, які становлять галузево або функціонально відокремлену частину сфери повноважень міністерства. А секретаріат — це сукупність структурних підрозділів апарату міністерства, що здійснює організаційне, правове, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності міністерства. У структурі департаментів і секретаріату можуть утворюватися структурні підрозділи, критерії формування яких визначатиме Кабінет міністрів України. Типову структуру апарату міністерства та вимоги до її формування має визначити уряд.
Сподіваємося, що вдосконалена організаційна структура міністерств забезпечить якісно новий рівень формування та здійснення державної політики.
Ще одним не менш важливим чинником, що стане додатковим гарантом успішності реформи, є належний рівень оплати праці державних секретарів. Уряд визначив умови оплати їхньої праці: посадовий оклад (12061 гривня), надбавка до посадового окладу за ранг, надбавка не менше 50% за інтенсивність праці; надбавка не менше 50% за виконання особливо важливої роботи; інші надбавки, доплати та премії — відповідно до Закону України "Про державну службу". Таким чином заробітна плата державного секретаря міністерства становитиме понад 30 тис. грн на місяць. Звичайно, гідна заробітна платня сприятиме підвищенню престижу державної служби та авторитету державної влади тільки тоді, коли ефективність і результати їхньої діяльності позитивно оцінюватимуться й суспільством.
Отже, маємо надію, що запровадження інституту державних секретарів міністерств сприятиме досягненню мети реформи державного управління, а саме — побудувати прозору систему державного управління, створити професійну державну службу, забезпечити ефективність її роботи. Проте ця надія має шанс справдитися лише тоді, коли і влада, і все суспільство дуже відповідально поставляться до комплексного реформування виконавчої влади України.
Ігор Коліушко, Вікторія Дерець 4 листопада, 22:02

Вперед, у... минуле



«Нині в ЗМІ повідомляють про те, що в тому чи іншому населеному пункті переводять котельні з газу на альтернативне місцеве паливо. Схоже, з тону публікацій та з виступів по телебаченню високих чиновників, вони вважають, що це добре. А в мене складається враження, що нас спрямовують вперед, але тільки в... минуле, коли палили вугіллям, дровами і всім, що під руку потрапить.

Пригадую (тепер уже, судячи з нинішніх сумних реалій, ностальгічно) часи, коли в тій-таки пресі з’являлися повідомлення про газифікацію того чи іншого населеного пункту. Як тоді тому голубому факелу раділи люди: мовляв, і в хаті чисто, і ліс економитимемо, а не пускатимемо на дрова. Та й повітря не так забруднюватимемо...

Особливо газу раділи літні люди, яких нині по селах більшість. Бо він тоді був за доступними цінами, тому не потрібно було нікого наймати стареньким, щоб заготовили, порізали, порубали дрова. Сиділи літні люди взимку по своїх домівках у теплі і добрі.

Нині все, на жаль, повернулося на сто вісімдесят градусів. Ми з чоловіком колись відкладали із своїх скромних зарплат гроші, щоб обладнати наш невеличкий будиночок під газ. А цього літа змушені були ще витратитися, бо знову змурували грубки, щоб економити газ. Таке «енергозбереження» дуже дорого нам, простому люду, коштує», — пише у своєму листі до редакції костопільчанка Марія Левчук.

«Дуже шкода, що в нашій країні не дбають про збільшення вітчизняного видобутку газу, хоча з екранів чуємо, що його для потреб населення достатньо. Тоді де він?! Чому взяли курс на економію газу за рахунок переходу на дрова, торф, вугілля. Мабуть, високі чиновники, від яких це залежить, давно не були в селах. Інакше б знали, що села старіють, бо молодь повиїжджала. Залишилися переважно літні люди, в яких немає ні здоров’я, ні грошей (адже пенсії мізерні) на те, щоб перейти на альтернативне паливо. Для нашої поліської місцевості найбільш прийнятні — дрова. Щоб заготовити їх, а потім порізати, порубати, потрібне здоров’я. Звідки воно в пенсіонерів — літа беруть своє: тут ледве відро води донесеш з колодязя? Тож треба шукати когось із чоловіків. Знайти роботяг дуже складно, бо зазвичай працездатні, щоб прогодувати сім’ю, виїздять на заробітки за кордон. Адже працевлаштуватися в селі нереально. А якщо вже й пощастить знайти таку людину, то її послуги стануть у відчутну копієчку. Я не кажу про те, що дрова теж недешеві — за вантажівку треба викласти 2000 гривень та плюс оплата доставки. То кому таке енергозбереження потрібне?» — обурюється жителька Рокитнівського району Антоніна Богданець.

«У заміні газу на альтернативне паливо бачу екологічну проблему. По-перше, ліси в нас, на Поліссі, останніми роками порідшали: доклали рук лісокради, нелегальні копачі бурштину. То якщо ще й усі масово деревину почнуть на дрова пускати, що від лісів залишиться? По-друге, всі поліські райони, де росте ліс, віднесено до таких, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. То чи безпечно для здоров’я спалювати у грубках дрова з радіаційно забруднених зон?

Мешкаю в багатоповерхівці, біля приватного сектору. Взимку, особливо ввечері, кватирку не відчиниш: заважає їдкий дим із труб, бо, як зізнаються сусіди, спалюють і взуття, і пластик — все, що горить», —зазначає у своєму листі рівнянка Любов Данюк.

Своїми ідеями щодо енергозбереження поділився мешканець обласного центру Вадим Ковальчук:

«У нашій області розміщена Рівненська АЕС, у близькому сусідстві — Хмельницька. Я не розумію, чому в країні підвищують ціни на електроенергію, якщо потрібно було б навпаки їх знижувати, хоча б для мешканців населених пунктів у 30-кілометровій зоні навколо станцій, щоб вони могли перевести свої домівки на електроенергію? Щоправда, для цього потрібні деякі капіталовкладення, щоб підготувати оселі. Такі проекти можна було б реалізувати за кошти, що виділяються з держбюджету за ризики сусідства з АЕС. З часом такі витрати окупилися б. Декілька разів депутати Рівненської обласної ради зверталися до уряду за різних прем’єр-міністрів, щоб знизили тарифи для цих населених пунктів, але віз і нині там...».

«Було б правильним, на мою думку, запроваджувати різні прогресивні технології в галузі енергозбереження: скажімо, встановлення тих-таки сонячних батарей на будинках. Але за нинішнього зубожіння населення придбати їх можуть лише одиниці. Теплові кредити люди беруть зазвичай для того, щоб замінити вікна, і на котли, та й то кількість таких кредитів надто обмежена», — розмірковує Іван Полюхович із Зарічненського району.



Листи читала Олександра ЮРКОВА.
Рівне.

На Ровенщине двум компаниям разрешили добывать янтарь


Фирмы Ред.Мет и Инклюз-8 получили разрешения от Ровенского облсовета.

Депутаты Ровенского областного совета решили предоставить двум компаниям право на пользование недрами для добычи янтаря.

Об этом сообщает сайт "Голосно".

"Компания ООО "Ред.Мет" получила разрешение на разработку недр. Разрешили работать также и ООО "Инклюз-8"", - говорится в сообщении.

Согласно информации на сайте Ровенского облсовета, ООО "Ред.Мет" намерена добывать янтарь на юго-восточном участке месторождения "Золотое" в Дубровицком районе, ООО "Инклюз-8" - в западной части участка Каноничи Владимирецкого района.

Как сообщалось, за драку и толкотню, которые возникли на сессии Ровенского облсовета после рассмотрения вопроса о предоставлении частным фирмам права на разработку янтаря, в зал заседаний прибыл отряд полиции.
читайте такжеПомощник депутата Сейма Польши пытался вывезти сигареты и янтарь

У общественных активистов, которые присутствовали в зале и протестовали против разрешения частному предприятию на добычу янтаря, возникли подозрения, что заявители подкупили отдельных депутатов.

08:27

Чергова смерть у лісі. На цей раз постраждав заготівельник


Вчора у селі Долішне Стрийського району під час заготівлі лісу було смертельно травмовано місцевого жителя, інформує профільний департамент Львівської ОДА.

Постраждалий – 1973-го року народження. Він помер по дорозі до лікарні в кареті швидкої медичної допомоги.

Другий учасник події, 1984-го року народження, житель села Долішне, отримав травми та доправлений до реанімаційного відділення Стрийської ЦРЛ.

5 ЛИСТОПАДА 2016, 07:10

Офіс в лісі - мрія, втілена в реальність



Керівництво іспанської архітектурної компанії Selgan Cano вирішило, що її співробітникам буде значно приємніше ходити на роботу, де вони почуваються так, ніби знаходяться не в офісі, а на пікніку в лісі.

Про це повідомляє Infokava.com з посиланням на vsviti.com.ua

Тому офіс компанії Selgan Cano знаходиться просто посеред лісу, з усіх боків його оточують дерева. Та ще й багато стін і навіть частина стелі такої офісної будівлі зроблені зі скла.




Тож співробітники архітектурного бюро відчувають себе так, ніби знаходяться в лісі навіть у ті моменти, коли вони сидять за своїми робочими столами.

Офіс розташований в лісопарковій зоні в околиці Мадриду. Ця будівля відрізняється не тільки незвичайним розташуванням і зовнішнім виглядом, але також унікальною системою вентиляції приміщень, яка використовує лісове повітря.




Виявляється, що запах навколишнього лісу стимулює робочу активність сильніше, ніж аромати свіжої кави, що зазвичай доносяться з кухні.

На даний момент проводиться осіння кампанія з відтворення лісу, – Держлісагентство



Територія відтворення лісу підприємствами Державного агентства лісових ресурсів у першому півріччі 2016 року становила 44,9 тис. га, або 90% від площі суцільних зрубів дерев у 2015 році, повідомила прес-служба відомства, передає Уніан.

«За перше півріччя поточного року коефіцієнт відтворення лісів (співвідношення відновлених лісів до площі суцільних зрубів) становить 0,9 – за цей період на підприємствах Держлісагентства відтворення проведено на площі 44,9 тис. га», – зазначила прес-служба.

Зокрема, було висаджено 32,2 тис. га лісових культур, з яких 2,4 тис. га нових лісів. Площа природного відновлення становила 12,7 тис. га.

У прес-службі Держлісагентства підкреслили, що на даний момент проводиться осіння кампанія з відтворення лісу, за результатами якої буде сформовано звіт наприкінці року. Відомство планує висадити ліс на території, яка дорівнює 100% площі зрубів у 2015 році.

В Держлісагентстві зазначили, що в 2015 році коефіцієнт відтворення лісів становив 1,1, або 51 тис. га.

У 2015 році в Україні лісова охорона зафіксувала понад 1,7 тис. незаконних зрубів, обсяг яких становив 24,1 тис. куб. м, унаслідок чого державі заподіяло збитків на 84,7 млн грн. За порушення Держлісагентство притягнуло до дисциплінарної відповідальності 1086 посадових осіб і звільнило 108 службовців, зокрема деяких керівників лісозаготівельних підприємств.

Як вже зазначалося раніше, суд визнав дії закарпатських митників, які зупинили вагони з лісом, незаконними.

4 ЛИСТОПАДА 2016, 21:26

За півроку Держлісагентство засадило новими деревами 90% минулорічних вирубок


Територія відтворення лісу підприємствами Державного агентства лісових ресурсів у першому півріччі 2016 року становила 44,9 тисяч гектарів або 90% від площі суцільних зрубів дерев у 2015 році. 

Про це повідомили у прес-службі відомства. «За перше півріччя поточного року коефіцієнт відтворення лісів (співвідношення відновлених лісів до площі суцільних зрубів) становить 0,9 - за цей період на підприємствах Держлісагентства відтворення проведено на площі 44,9 тис. га», - зазначила прес-служба. Читайте також У Кабміні порахували, де і скільки українських лісів вирубано незаконно Зокрема, було висаджено 32,2 тис. га лісових культур, з яких 2,4 тис. га нових лісів. Площа природного відновлення становила 12,7 тис. га. У коментарі УНІАН у прес-службі Держлісагентства підкреслили, що на даний момент проводиться осіння кампанія з відтворення лісу, за результатами якої буде сформовано звіт наприкінці року. Відомство планує висадити ліс на території, яка дорівнює 100% площі зрубів у 2015 році. В Держлісагентстві зазначили, що в 2015 році коефіцієнт відтворення лісів становив 1,1, або 51 тис. га. Як повідомляв УНІАН, у 2015 році в Україні лісова охорона зафіксувала понад 1,7 тис. незаконних зрубів, обсяг яких становив 24,1 тис. куб. м, унаслідок чого державі заподіяло збитків на 84,7 млн грн. За порушення Держлісагентство притягнуло до дисциплінарної відповідальності 1086 посадових осіб і звільнило 108 службовців, зокрема деяких керівників лісозаготівельних підприємств. В управлінні Держлісагентства знаходяться 73% лісів країни. Решта лісів належать іншим лісокористувачам, які, за офіційними даними, на рік вирубують близько 1,5 млн кубометрів лісу.

Детальніше читайте на УНІАН: 
ecology.unian.ua
Природні ресурси 20:33, 04 листопада 2016 

Дії закарпатських митників, які зупинили вагони з лісом – незаконні


Львівський окружний адміністративний суду визнав протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС, яка затримала 27 вагонів з деревиною з Львівщини у травні цього року.

Про це повідомляє Dyvys з посиланням на Держлісагентство.

Також суд зобов’язав Закарпатську митницю завершити митні формальності щодо пропуску цих вагонів через митний кордон України.

Суд врахував низку фактів щодо порушення законодавства Закарпатською митницею. Зокрема, такі протиправні дії було вчинено на підставі розпорядження Голови Закарпатської ОДА від 13.05.2016 р. № 236 про заборону експорту деревини паливної у Закарпатській області довжиною більше 1 метр. Однак, у серпні ц. р. іншим своїм розпорядженням (від 18.08.2016 р. № 400) Голова Закарпатської ОДА скасував цю заборону.

Зазначимо, що дев’ять державних лісогосподарських підприємств Львівщини одними з перших подали адміністративні позови до суду на Закарпатську митницю ДФС у зв’язку з зупинкою вагонів з деревиною на пунктах перетину державного кордону на Закарпатті.

Зокрема, адмінпозови подали державні підприємства «Самбірське лісове господарство», «Бродівське лісове господарство», «Буське лісове господарство», «Бібрське лісове господарство», «Турківське лісове господарство, «Дрогобицьке лісове господарство», «Сколівське лісове господарство», «Злочівське лісове господарство». Також до суду звернулось державне підприємство «Славське лісове господарство».

Підкреслимо, що позивачами до суду є лісгоспи як окремі господарські підприємства. Держлісагентству, як і іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, заборонено втручатися у їхні господарські відносини.

Нагадаємо, нещодавно Хмельницький окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність Закарпатської митниці ДФС щодо затримки восьми залізничних вагонів з паливними дровами державного підприємства «Шепетівське лісове господарство» та чотирьох вагонів ДП «Славутське лісове господарство».

Читайте більше тут:
http://zik.ua/news/2016/11/05/dii_zakarpatskyh_mytnykiv_yaki_zupynyly_vagony_z_lisom__nezakonni_986023

04 листопада 2016

Все робити ЗАВЧАСНО

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

06.10.2016
м. Київ
N 361
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
27 жовтня 2016 р. за N 1403/29533

Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 лютого 2012 року N 86

Відповідно до статей 1018 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"підпункту 3 пункту 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу", пункту 3 розділу III Схеми спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року N 442,
НАКАЗУЮ:
1) пункт 2 після слів "Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" доповнити словами ", Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру";
2) пункт 4 викласти в такій редакції:
"4. Департаменту електронного документообігу та контролю апарату завчасно надавати інформацію першому заступнику Міністра, заступникам Міністра, Державному секретарю про невиконання або порушення термінів виконання документів, зазначених в пункті 3 цього наказу.".
2. У розділі I Порядку взаємодії Міністерства аграрної політики та продовольства України з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 лютого 2012 року N 86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 2012 року за N 415/20728 (із змінами):
1) абзац другий пункту 1.1 після слів "Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів" доповнити словами ", Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру";
2) підпункт 2 пункту 1.3 доповнити словами ", Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру".
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра М. Мартинюка.

Міністр
Т. Кутовий

ligazakon.ua

Лісівники Ужгородщини заявляють про хибність даних про вирубки, озвучених в Кабміні.




На засіданні Кабінету Міністрів України 02 листопада 2016 року представлено інтерактивну карту вирубування лісів та Геопортал моніторингу лісів по Закарпатський області.

У даний інформації зазначено, що в держлісфонді ДП «Ужгородський лісгосп» протягом 2016 року проведено суцільних рубок на 32-ох ділянках, «що не перетинаються з нормативними», загальною площею 68,05 га, в тому числі по лісництвах:

- Анталовецьке – 26 ділянок площею 36,83 га;
- Кам’яницьке – 5 ділянок площею 16,63 га;
- Ужгородське – 7 ділянок площею 14,59 га.
Заявляємо, що дані Геопорталу моніторингу лісів, представлені на засіданні Кабміну, є помилковими у зв’язку з наступним.

Станом на 01 жовтня 2016 року у держлісфонді ДП «Ужгородський лісгосп» суцільних рубок проведено на площі 39,1 га, в т.ч. 7,1 га – рубки головного користування, 32,0 га – суцільні санітарні рубки. Суцільні рубки на території Ужгородського лісництва у 2016 році не проводилися взагалі.

Крім того на Геопорталі вказано, що на території Анталовецького лісництва є ділянки суцільних вирубок 2016 року площею 20,57 та 27,88 га. А згідно даних підприємства, протягом 2016 році на території Анталовецького лісництва суцільні рубки таких значних обсягів не проводилися.