YouTube жжот про незаконні рубки

Користувач Степан Терновецький розмістив сюжети на YouTube.






1. Незаконна вирубка лісу в с. Зеленів Кіцманського району. 05.11.2016 року

2. Знищення лісу в с. Зеленів Кіцманського району Чернівецької області
Національна поліція розпочала Розслідування.

Опубликовано: 5 листопада 2016 р.

Далі...

Чи крадуть ліс? - YouTube

Дрогобичан Андрій Сливка став свідком дивної історії, яка привернула його увагу. Все виглядало так наче крадуть ліс...

Подія відбулася неподалік села Лішні.

Далі...

Самбірський лісгосп поділить свою землю

Із 36 га лісу на Самбірщині лісгосп виділить 1,6 га для свої потреб. Про це йдеться у розпорядженні голови Львівської ОДА Олега Синютки від 3 листопада 2016 року.

Облдержадміністрація, розглянувши звернення ДП "Самбірське лісове господарство", вирішила затвердити їй технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок.

"Надати дозвіл ДП "Самбірське лісове господарство" на розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності лісогосподарського призначення площею 36,5293 га на дві земельні ділянки площами 1,6 га та 34,9293 га", – йдеться у розпорядженні.

Земля розташована за межами населеного пункту на території Рудківської міської ради Самбірського району.

Наразі ДП ДП "Самбірське лісове господарство" має подати на затвердження обласній державній адміністрації розроблену технічну документацію із землеустрою.

08:45

dplvlk.com.ua 
agropolit.com

Далі...

Щороку на Полтавщині має з’являтися 350 гектарів нових лісів

4 листопада 2016 року у Головному управлінні Держгеокадастру у Полтавській області відбулась спільна робоча нарада, за участі фахівців обласної земельної служби та лісового господарства області. Її ціль — координація виконання програми по залісненню області. Про це йдеться у повідомленні прес-служби Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Фото надане прес-службою Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

Нарада пройшла під головуванням керівника Головного управління Вадима Чувпило. У ній взяли участь керівники структурних підрозділів ГУ Держгеокадастру області, спеціалісти Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства на чолі з начальником Юрієм Тараненко та очільники державних лісгоспів області.

Мова йшла про створення нових лісів, збільшення лісистості шляхом освоєння малопродуктивних та деградованих територій, адже це інвестиція в майбутнє.

На сьогоднішній день Полтавщина — регіон, де кількість лісів на відміну від інших регіонів не зменшується: за останні 15 років лісистість збільшилася на 0,7%. За цим показником ховається збільшення площ лісів у регіоні на 13,7 тис. га. Область навіть збирається ділитися досвідом заліснення непродуктивних територій з іншими регіонами.

У квітні цього року Полтавська облрада затвердила програму комплексного розвитку лісового господарства «Ліси Полтавщини на період 2016 – 2025 року». Під час розробки цієї програми обласний Держгеокадастр орієнтовно визначив 2,5 тис. га деградованих та малопродуктивних земель запасу, які можна надати в постійне користування лісгоспів для лісорозведення. Тобто щороку у рамках програми створюватимуться нові ліси на площі 350 га.

Під час реалізації програми виникли певні труднощі. По факту вона виконується, але юридичне оформлення необхідних документів затягується. Щоб заліснення провели на законних підставах, на кожен окремий клаптик землі потрібно отримати відповідний дозвіл, виготовити землевпорядну документацію, погодити та затвердити її в установленому порядку. Ця процедура є тривалою у часі. Тому «земельники» та «лісники» намагалися знайти шляхи прискорення процесу.

Крім того, реєстр земельних ділянок, які потребують заліснення, —орієнтовний і визначений без виготовлення відповідної землевпорядної документації. При винесенні цих ділянок на місцевість виникають труднощі, які без співпраці двох відомств не вирішити.

За результатами зустрічі сторони підписали Меморандум про співпрацю щодо взаємодії з питань оформлення документації на земельні ділянки під заліснення.

До теми: Полтавщина поділиться досвідом відновлення лісового фонду з іншими регіонами

Автор: Надія Труш

06 листопада, 09:00

http://kolo.news/category/suspilstvo/823

Далі...

Ліс у жіночих руках масштабну місію – дати життя новим зеленим масивам і доглянути їх – виконують трудівниці лісової галузі Закарпаття

Жінка багатолика. Вона – мати, дружина, господиня й успішний працівник. У сфері лісового та мисливського господарств прекрасна половина людства теж вносить величезний вклад у зміцнення добробуту Закарпаття. Але охороняти, примножувати, стежити за збереженням лісових масивів – робота нелегка. Чи повинна жінка взагалі цим займатися? Стереотипи підказують, що техніками лісового господарства стають дівчата з глибинки, які змалку звикли допомагати батькам по хазяйству. Але всі шаблони розриваються, коли знайомишся з реальними, а не уявними людьми, які вирішили пов’язати своє життя з лісом.

Наші шановні читачі теж можуть у цьому переконатися. Представляємо вашій увазі працівниць лісових господарств – тендітних та з білими комірцями. Закарпатські піонерки­лісовідниці входили в лісову справу спочатку несміливо. Працювали вони й у довоєнні часи, й під час окупації краю. Це було пов’язано з тим, що багатьох лісничих, кондукторів, лісових таксаторів призвали в армію, на фронти, а їм на зміну прийшли жінки. Як це часто буває в житті, вони вчасно й якось непомітно підхопили інструмент (сокиру, кирку, лопату, гвинтівку, кермо автомобіля, штурвал літака), що випав із чоловічих рук, і продовжили справу своїх коханих, батьків, братів, надовго ставши берегинями лісового фонду.

У повоєнні роки прихід жінок у лісове господарство продовжився й навіть посилився. Згодом добра половина штату лісництв та інженерських посад у лісгоспах виявилася за чарівними дамами.



Історія лісового господарства Закарпаття зберігає ім’я першої жінки­ директора Великобичківського ДЛМГП – Василини Федорівни Ковтун. Не злічити ялин, дубів і буків, які вона виростила. Вона – з тих, хто відроджував природу. Розпочала свою трудову біографію в далекому 1958­му десятником Великобичківського лісокомбінату, встигла попрацювати й бухгалтером на лісництві, й помічником лісничого та інженером лісових культур! За цілих 57 років (!) стажу ця тендітна жінка посадила не одне дерево, а сотні й тисячі, навчила не одне покоління лісівників лісовій та мисливській справам. Працює вона й зараз – провідним інженером із лісокористування. І яку б посаду не займала Василина Федорівна, – всюди показала себе висококласним спеціалістом, здібним організатором та керівником.

Інша жін­ка, яка потіснила чоловічі ряди в директорському корпусі, – Марія Дмитрівна Плиска­-Галатиба.

Її кар’єра цікава й складна. Розпочала свою трудову діяльність ще замолоду, під час навчання працювала майстром, а згодом інженером, головним лісничим Міжколгосплісгоспу. За вольовий характер та організаторські здібності в 1996­му їй доручили посаду начальника управління міжгосподарськими лісами. Після реорганізації управління стала головним лісничим, заступником директора ЛГП «Агроліс». Через дев’ять років – директор філії «Міжгірське лісове агропромислове господарство», де успішно вирішує зовсім не прості проблеми лісового господарства. Марія Дмитрівна все життя присвятила роботі в одному з найбільш лісистих районів Закарпаття. У масивах міжгірських колгоспних лісів вистачало безладу й було над чим працювати. Цей важкий труд ліг на її плечі. Занедбані роками вирубані за часів Радянського Союзу ділянки почали заліснювати. А природа віддячує – на заміну тепер на тих площах зростає молодий здоровий ліс. І все це заслуги лісівників. У кого не запитаєш на Міжгірщині, всі кажуть, що Марія Дмитрівна – палкий та відданий патріот лісу. А якщо в неї самої поцікавитися, яку роль у долі наших «зелених легенів» займає жінка­лісівник, то легко відповість – величезну, як і в будь­якій іншій галузі та в житті людства загалом. Адже це гармонійний та збалансований підхід до вирішення всіх життєвих питань, а в лісогосподарській площині – мудрі, професійні та виважені кроки щодо стратегії лісовідновлення (і не тільки). Адже саме жінки­лісівниці виховують в колег бажання й уміння по­материнськи піклуватися про ліс.

Серед представниць прекрасної половини, які посідають керівні посади, й Ольга Олень, директор ДП «Великоберезнянське ЛГ».

Ольга Олексіївна трудову діяльність розпочала в 1982­му лісником Великоберезнянського лісництва Жорнавського ЛК, того ж року була призначена помічником лісничого Великоберезнянського лісництва. Відтак із 1997­го працювала головним лісничим ДП «Великоберезнянське лісове господарство», а згодом – начальником відділу лісового й мисливського господарства. У липні 2010­го призначена директором ДП «Великоберезнянське лісове господарство», де працює по сьогодні. За час її роботи на цій посаді держпідприємство значно покращило показники своєї фінансово­господарської діяльності. Зокрема, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, на 144% зріс обсяг реалізації продукції, на 60% підвищилася продуктивність праці. Вартість знеособленого реалізованого кубометра деревини зросла на 12,7%.

«Керівну» жіночу традицію продовжила й новопризначена директор ДП «Тячівське ЛГ» Наталія Катреняк.

Наразі в лісовому господарстві Закарпаття працює чимало жінок, на лісівниць ідуть учитися й вихованки шкільних лісництв, і діти та внучки лісівників, а також ті, хто хоче присвятити своє життя роботі для людей.

Напевно, чимало імен трудівниць, які колись прийшли в лісове господарство, залишилися «поза кадром». Адже жінки­лісівники – скромниці, а капризуха­історія завжди була більш прихильною до чоловіків. Але мусимо згадати тих, хто піклується про ліс, як матір про дитину, – це лісокультурниці. Вони – перші няньки­рятувальниці молодих саджанців. У перший рік їх потрібно обробити 4­5 разів. І кожному дубочку потрібно з сапкою низенько вклонитися, щоб він набрався сили і втік від ненажерливих бур’янів. Не встигнеш кожну рослинку руками обняти – пропаде праця багатьох людей, які заготовляли насіння, вирощували сіянці, саджанці, готували ґрунт, садили тендітні одно­, дворічні рослинки в землю… Чоловіки в лісі частіше займаються тим, що має вищу вартість, наприклад, заготівлею та обробкою деревини. А жінки щодня працюють від зорі до заходу сонця от на таких клопітних ділянках. І не кожному така робота під силу!

…Минають роки, ліс росте та приносить свої плоди, а жінки на Закарпатті увійшли в невідомі двері й стали повноправними учасниками великої лісової справи. Вона не завжди проста й легка, але необхідна. Й «зелені легені» Карпат будуть збережені, поки є такі люди, як наші прекрасні лісівниці, поряд із якими трудяться мужні й сильні чоловіки.

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ



Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

zakarpatlis.gov.ua

Далі...

Инфографика: как создаются наши законы

Откуда у депутатов такие деньги? Принятие законов — тяжелый труд и многоэтапный процесс, и на каждом из этапов можно неплохо заработать. А чтобы понимать, где именно нардепы зарабатывают, нужно разобраться в самих основах законотворческого процесса.

ОПУБЛИКОВАНО 01 НОЯБРЯ, 17:11

У нас в стране основным источником права является нормативно-правовой акт ­­­­­­­­­­­­­­– обобщенное понятие, характеризующее и закон, и кодекс, и конституцию, и даже приказ. Но так не везде: например, в странах англо-саксонской правовой системы главным источником права является судебная практика. Но в Украине последняя носит лишь рекомендательный характер, к счастью или к сожалению. К счастью — потому что нашей судебной системе еще далековато не то что до идеала, а до приемлемого качества процесса; к сожалению ­– потому что в нашей законодательной системе множество дыр, и нужно было бы их чем-то да заполнить.

Итак, начнем.

Процесс начинается с формирования государственной воли

Воли на что? Правильно, в потребности регулирования тех или иных общественных отношений, если речь идет о формировании законодательного акта с чистого листа; или воли в изменении механизма последнего — это в случае, если есть срочная потребность внести правки в закон.

Далее определяемся с видом нормативно-правового акта (кодекс, закон и так далее) и привлекаем знающих людей, которые, как минимум, понимают, о чем будет идти речь в законе, и как максимум — работают в сфере регулируемых отношений.

Инфографику в полном размере можно просмотреть по ссылке

Каждый украинец может написать закон, но вносит его на рассмотрение только ограниченный круг субъектов

После принятия решения о том, что нам действительно нужен этот нормативно-правовой акт, остро становится вопрос — а кто же его будет писать.

Законы у нас пишутся двумя способами: в инициативном порядке и по заказу или поручению ВРУ. Законы на договорной основе создаются за государственные деньги по заказу Рады, ну а если по поручению — комитетами или комиссиями в составе парламента, а еще правительством.

В инициативном порядке закон могут написать даже ничем не выдающиеся граждане или общественные организации.

Обязательное условие — рассмотрение законопроекта общественностью и СМИ

По обычаю, обсуждают такие вещи в средствах массовой информации, в расширенных рабочих группах, а еще понимающими людьми в специализированных научных институтах. А особенно важные законопроекты выносят на широкое обсуждение общественности. Таковыми могут быть изменения в Конституцию.

И вот когда текст закона имеет уже окончательный характер, его можно начинать двигать на рассмотрение в ВРУ.

Внести законопроект на рассмотрение в ВРУ может только Президент, депутаты, Кабмин и Нацбанк

Нет, простой украинец не может этого сделать. А все потому что ВРУ физически не успевала бы систематизировать и разгружать весь поток законопроектов от студентов и бабушек. Хотя, что ни говори, не похоже, что депутаты у нас вообще работают.

Конституция Украины предусматривает ограниченный круг субъектов законодательной инициативы: Президент, депутаты ВРУ, Кабмин и Нацбанк.

Список последних варьируется в зависимости от формы правления: в смешанных и парламентских республиках он шире, а в президентских — уже — зачастую, правом законодательной инициативы наделен только президент.

Законопроект подается обязательно с сопроводительной запиской, в которой указывается место будущего акта в системе законодательства Украины, характеристики и цели его принятия, а еще — почему именно этот законопроект должен быть принят. Не стоит забывать о социально-экономических и политических последствиях: их тоже нужно предугадать и описать. А если еще принятие законопроекта ведет за собой финансовые потери, то без указания путей покрытия этого ущерба просто никак не обойтись.

Давайте пообсуждаем?

Или все-таки подеремся?

Если серьезно, то проект закона обсуждается в двух-трех чтениях. В первом — докладывает представитель субъекта инициативы. По результатам доклада Рада принимает одно из решений:

·         отклонение законопроекта;

·         передача его на доработку;

·         опубликование его для народного обсуждения и редактирование по его результату последнего;

·         принятие (с возможным редактированием) и отправка его на обсуждение во втором чтении.

Во втором-третьем чтениях вносятся поправки в редакцию закона. К тому же, в последнем чтении оглашается проект постановления, в котором указываются поправки в другие законы, которые будут иметь место с принятием акта, плюс — внесенный правительством план организационных, кадровых и финансовых мероприятий, связанных с введением законопроекта в действие.

Самое интересное в законотворческом процессе — голосование

Голосуют депутаты за законопроект сначала по каждой статье, потом по каждому разделу, а потом целиком за закон.

Законопроект считается принятым, если за него прогосовало большинство от состава парламента. Изменения в Конституцию принимаются путем голосования 2/3 от состава Рады.

И тут начинается самое интересное: полного-то состава ВРУ на заседаниях практически никогда не бывает. Отсюда и перенос голосований, кнопкодавство и другие неприятные вещи.

Самое сложное позади, что дальше?

А дальше закон подписывает Глава Верховной Рады и передает его на подпись Президенту. Тут два исхода: либо Президент возвращает закон на доработку, либо подписывает в течении 15 дней. Еще у него есть право вето. Но так как у нас не президентская форма правления, его вето можно обойти повторным голосованием 2/3 от состава Рады, после чего глава государства обязан подписать его в течении 10 дней.

Закон — ничто без вступления его в юридическую силу. А вступает он в нее спустя 10 дней после официального обнародования в СМИ — как официальных ("Урядовий кур'єр", "Голос України", "Офіційний вісник України", "Відомості Верховної Ради України") так и не официальных.

И, вуаля, наш закон готов!

Так а почему механизм хороший, а ни черта не работает?

Нельзя однозначно сказать, что наше законодательство целиком и везде отвратительно. У нас есть круто написанная Конституция, есть законы и процедуры, которые должны были позволить работать правовой системе на "ура". Но нет. Так что же мешает?

А мешает, в частности, то, что одна сфера общественных отношений у нас в стране может регулироваться несколькими законодательными актами. В правовом поле такое явление называется законодательной коллизией. К тому же, добавим к этому тотальное отсутствие корректных формулировок правовых норм. В качестве последствия имеем субъективные суды с практически нулевой эффективностью. А все почему? Потому что одно дело может решаться согласно закону, который будет более удобно применить к отдельно взятым отношениям.

Основная проблема — абсолютно скептическое, и как следствие — равнодушное отношение к тому, как применяются законы в нашей стране. Менталитет стандартного жителя Украины подразумевает то, что он, если и открывал Конституцию, то один раз в жизни. Что в итоге имеем? Абсолютное отсутствие понимания того, как механизмы должны работать, уже не говоря о том, как должны работать права и свободы для населения.

Ну а зачем кому-то там наверху париться, если большинство твоих соотечественников не интересуются этими вопросами? Можно применять законы, как им хочется, писать законы, какие им хочется и продвигать те акты, которые выгодны им, а не тебе.

Маємо те, шо маємо.

И что со всем этим делать?

Наблюдать, внимать и учавствовать в жизни страны, в том числе и в общественных обсуждениях законопроектов. Изучать Конституцию, заниматься самообразованием и натаскиванием своего окружения в области права.

Говоришь, нереально? Для инициативного гражданина нет преград!

http://businessviews.com.ua/ru/strategies/id/kak-delajutsja-nashi-zakony-1321/

Далі...

Кабмін прийняв нові Санітарні правила в лісах України. Що далі потрібно робити для захисту українського лісу?

4 листопада 2016 року в Києві, Інтерфаксі-Україна, відбулася прес-конференція "Кабмін прийняв нові Санітарні правила в лісах України. Що далі потрібно робити для захисту українського лісу? ", яку провели Київський еколого-культурний центр, Товариство охорони птахів України та Екоправо-Київ.

Організатори прес-конференції проаналізували нові Санітарні правила в лісах України, прийняті Кабміном України минулого тижня, а також розповіли, які подальші кроки необхідно зробити в правовому і організаційному відношенні для збереження українських лісів. На прес-конференції були показані відеоматеріали порубок в лісах України.

Директор КЕКЦ Вол. Борейко назвав правки, які вдалося провести в нові Санітарні правила в лісах України, революційними.

Завдяки їм практично зупинені згубні санітарні рубки на об'єктах ПЗФ.

Однак він попередив, що під впливом лісового лобі може статися відкат назад, і через Кабмін лісники можуть таємно протягнути третю редакцію Санітатних правил в лісах України, яка може виявитися навіть гірше перщої.

Тому всі заборони і обмеження стосовно рубок в ПЗФ потрібно ввести для підстрахування також до Закону України про ПЗФ. Юрист ЕкоПраво-Київ М.Руденко сказала про необхідність переробки ще двох правил стосовно рубок, раніше затверджених Кабміном. Це Правила поліпшення якісного складу лісів, в яких потрібно заборонити проведення лісовідновлювальних порубок в об'єктах ПЗФ, а також Порядок спеціального використання лісових ресурсів, в який потрібно внести зміни, які забороняють проводити рубки головного користування в заказниках та господарських зонах нацпарків і РЛП.

Крім цього на прес-конференції йшлося про необхідність прийняття законопроекту про охорону пралісів, нового мораторію на суцільну рубку лісів в Карпатах, переробці Адмінкодексу і Лісового кодексу, заборонивши приватну власність на ліси і піднявши штраф за незаконну рубку лісу.

Прес-служба КЕКЦ
ecoethics.ru

Далі...

Для крадіжки лісу зловмисники вигадують найрізноманітніші способи

У 105 кв. 10 вид. Ківерцівського лісництва ДП «Ківерцівське ЛГ» учора ввечері впіймали на крадіжці дуба двох місцевих чоловіків. Жителі м. Ківерці зрізавши дерево діаметром 50 см і розпилявши його на 3 метрові колодки, лишили все у лісі. Якраз у цей час у масиві з рейдом перебували працівники лісництва та мобільної групи лісогосподарського підприємства. Помітивши у лісі свіжозрізане дерево, лісоохоронці вирішили дочекатися порушників на місці. Менше ніж за годину чоловіки прибули забирати «своє».

Що особливо вражає: зловмисники для таких справ уже вигадують найрізноманітніші методи і способи. Зокрема ці чоловіки навантажили деревину цінної породи на саморобні візочки і вже збиралися везти вкрадене додому, коли лісова охорона вийшла із засідки. Лісопорушники зізналися, що зрізане дерево – то їхніх рук справа і, звісно, запевняли, що планували використати дуб для власних потреб.

Проте тепер чоловікам необхідно буде як мінімум сплатити штраф та погасити суму завданих збитків, яка становить при цьому майже 9 тис. грн.

Про цей випадок лісоохоронці повідомили поліцію. Тривають слідчі дії.

Прес-служба Волинського ОУЛМГ
Листопад 5, 2016 by Прес-служба Волинського ОУЛМГ
http://lis.volyn.ua/?p=19341#more-19341

Далі...

Екологи демонструють космічні знімки та фото, на яких добре видно, де проводилася вирубка українських лісів. ВІДЕО

Причому знищувалися дерева офіційно, проводилися так звані санітарні рубки, мовляв, з метою оздоровлення стану лісів. Проте таким чином лісники просто заробляли гроші, упевнені екологи.За даним природоохоронців, щорічно в Україні тільки в об’єктах природно-заповідного фонду вирубувалося більше 1 млн кубічних метрів деревини на площі 44 тисячі га. Це, приміром, як 5 парків столичного Голосіївського лісу.

Завдяки ініціативі екологів та громадських організацій нещодавно Кабмін ухвалив нову редакцію Санітарних правил у лісах. Згідно нового документу тепер суцільні санітарні вирубки заборонені на території заповідників. А вибіркові санітарні рубки чітко регламентовані. Зокрема, проводитиметься нумерація дерев, що підлягають вирубуванню. А усю інформацію про вирубку лісів перевірити онлайн зможе кожен охочий.

Усі узаконені правилами новації мають бути записані ще й у природно-заповітному фонді, тоді назад шляху не буде. А поки що ці правила можна відмінити.

http://pravdatyt.com/news/35763-n-virubc-l-s-v.html

ОЧІКУЄМО
НАСТУПНИХ КРОКІВ ЕКОЛОГІВ

- космічні фото визначають передачу екологам хабарів
- супутникова фотозйомка проти єврогрантожерів
- дрони проти короїдів
тощо

Далі...

Николаевцев зовут облагородить Матвеевский лес – посадить саженцы и убрать мусор

05.11.2016 18:17

Координатор группы общественных активистов по защите Матвеевского леса Сергей Савченко предложил николаецам потратить пару часов в воскресенье, 6 ноября, на посадку саженцев акации и уборку мусора на обочине.

Об этом он написал у себя на странице в Facebook.

– Полгода назад просил департамент ЖКХ, обеспечить нас саженцами для посадки на обочине дороги ведущей от Матвеевки в город. Вчера позвонили из администрации центрального района, выделили нам 30 саженцев акации, – рассказал Сергей Савченко.

    


По его словам, есть проблемный участок дороги: когда зимой идет снег дорогу из-за отсутствия защитной лесополосы заметают переметы из снега глубиной до 70 сантиметров, а все остальное время обочину дороги засыпают мусором недобросовестные граждане.

На «скрине» отмечено место встречи, время начала 10:30, время работ не лимитировано, есть полчаса будем рады видеть вас полчаса. У кого 3 часа, будем терпеть вас три часа. С собой иметь перчатки и лопату (по возможности). Если придет много народа, есть где взять саженцы ореха, тоже посадим, – добавил активист.

Как сообщалось ранее, в Матвеевском лесу новая свалка, на месте нашли чеки с фамилией одного из местных предпринимателей.

http://nikmedia.com.ua/news/view/19562/nikolaevcev_zovut_oblagorodit_matveevskij_les_%E2

Далі...