Опубликовано: 7 нояб. 2016 г.
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Введення мораторію стало одним з найобговорюваніших рішень українського парламенту щодо експортної політики держави. Противником такого рішення виступив уряд. Його аргументи:
• заборона шкодить відносинам України з Євросоюзом;
• заборона суперечить умовам членства України у Світовій організації торгівлі;
• заборона суперечить зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС.
Суперечливе ставлення парламенту та уряду до даного законодавчого кроку, який має вплив на зовнішню політику, створює необхідність розставити крапки над «і». Щоб відповісти на запитання «Бути чи не бути мораторію на експорт лісу в Україні?», треба з’ясувати, як вплине рішення про заборону на економіку країни.
«Переорієнтація експорту з деревної сировини на продукцію більш широкого ступеня обробітку, створення більшої доданої вартості на лісопродукцію, яка є національним багатством, стимулювання розвитку деревообробних та деревопереробних підприємств», — так визначена головна мета мораторію у пояснювальній записці до закону, що в квітні 2015 року встановив заборону на експорт необроблених лісоматеріалів протягом наступних 10 років.
ПРО РЕАЛЬНУ СИТУАЦІЮ НЕЗАКОННОЇ ВИРУБКИ МОЖНА ЛИШЕ ЗДОГАДУВАТИСЬ З ФОТО «ОБЛИСІЛИХ» КАРПАТ / ФОТО З САЙТА ZAK-KOR.NET
РЕАЛЬНИЙ СТАН УКРАЇНСЬКОГО ЛІСУ
Україна посідає восьме місце в Європі за загальною площею лісів (10,8 млн га) та шосте місце за запасами деревини. Показник лісистості становить 15,9%, що майже втричі нижчий, ніж у середньому в Європі. У 2015 році було вироблено 19,3 млн м3 деревини, з яких лише половина залишилась в Україні. При цьому потреба в деревині вітчизняних виробників становить 20 млн м3, що свідчить про існування значного незадоволеного попиту на внутрішньому ринку. Таким чином, потужності даної галузі завантажені лише на 35%. Для лісової та деревообробної промисловості характерна ситуація незадоволеного попиту при неповному використанні потенціалу галузі. Враховуючи, що більшість сировини вивозилась з країни, мораторій необхідний як інструмент захисту українських виробників. Тут чітко прослідковується економічна ціль мораторію.
Але варто зазначити, що дана заборона має не тільки економічну, а й екологічну функцію. Адже масштабна самовільна, незаконна вирубка лісів веде до непередбачуваних екологічних наслідків, можливо, навіть й катастрофічних, реальні економічні збитки яких неможливо виміряти. За офіційними даними Державного агентства з лісових ресурсів, минулого року самовільно, протизаконно вирубали 24 тис м3, що принесло державі збитків приблизно на 85 млн грн. Однак це лише офіційні дані, а про реальну ситуацію незаконної вирубки можна лише здогадуватись з фото «облисілих» Карпат.
Критичне становище лісового господарства України потребувало важливих і швидких законодавчих рішень. Парламент задовольнив цю потребу, встановивши мораторій на експорт лісу. У результаті цього рішення деревообробна та деревопереробна галузі мали б краще розвинутись через розширення внутрішнього виробництва, а варварські вирубки лісів мали б припинитись через неможливість вивозу лісу за кордон. Виглядає так, що мораторій позитивно мав би вплинути на українську економіку.
Але чи насправді маємо такий ефект від мораторію? Чи насправді наявність широкого асортименту сировини в лісогосподарській галузі стимулює підприємства деревообробної та целюлозно-паперової промисловостей розширювати свої потужності та створювати продукцію з високою доданою вартістю? І чи зменшиться несанкціонована вирубка лісів?
ЕФЕКТ МОРАТОРІЮ
Дослідивши результат дії мораторію, можна говорити про такі дані:
1. На тлі незначного зростання промислового виробництва (2%) у І півріччі 2016 р. виробництво продуктів з деревини, паперу та поліграфічна діяльність зросли на 12%, а виробництво меблів та суміжної продукції зросло на 14% за період дії мораторію.
2. У лісовій та деревообробній галузі у І півріччі 2016 р. чітко прослідковується зростання експорту обробленої продукції (3%), проте це зростання не є характерним для всіх груп товарів деревообробної, поліграфічної та меблевої галузей.
3. Заборона на вивезення необробленого лісу призвела до припливу як капітальних інвестицій (в основному), так і іноземних. Освоєння капітальних інвестицій у категорії «Вироблення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність» зменшилось на 38%, натомість у категоріях «Виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства» та «Виробництво меблів» збільшилось на 53% та 30% відповідно.
Отже, обмеження експорту необроблених лісоматеріалів несе позитивні зміни в українську економіку. По-перше, що якісніша та глибша деревообробка, то вища ціна вітчизняної деревопродукції. По-друге, більша кількість людей забезпечена роботою. По-третє, експортуючи вже готовий продукт на світовий ринок, Україна перестає бути виключно сировинним постачальником для виробництв інших країн.
ПРО СОТ І КОНКУРЕНЦІЮ
Але чи справедлива така заборона стосовно умов членства України у СОТ, чи вона не порушує умов справедливої ринкової конкуренції? Можливо, проглядається протекціонізм з боку держави щодо вітчизняних деревообробників, що, ймовірно, може порушити конкурентне середовище, але звернімося до іноземного досвіду. Чи всі країни відмовились від такого інструменту регулювання експорту? Відповідь — ні. У багатьох державах у тому чи іншому вигляді існує така ж заборона. Зокрема, Молдова, Білорусь і Румунія вжили законодавчих заходів та припинили експорт необробленого лісу-кругляка задля стимулювання переробки його всередині країни.
На перший погляд може здаватися, що економічний ефект від введення мораторію не такий вже й значний. Проте необхідно зважати, що не буває миттєвих економічних результатів. Щоб вітчизняна деревообробна галузь показала позитивний економічний результат, їй необхідна так звана «розкачка». Тобто час, протягом якого почнуть заходити інвестиції в дану сферу, розширюватись виробництва, запускатись нові технології тощо.
З боку держави мораторію на вивіз лісу недостатньо, щоб деревообробна галузь почала стрімко розвиватись. Сама по собі така заборона здатна призвести до зменшення незаконних рубок, ймовірно, до покращення екологічної ситуації, але вона не здатна запустити економічний ефект. Лише у поєднанні зі спрощеною політикою для іноземних інвестицій, дерегуляцією інвестиційної діяльність всередині країни вітчизняна деревообробна сфера матиме стимул для швидшого розвитку внутрішнього ринку та експорту готової продукції.
КОМЕНТАР
5 ПУНКТІВ АЛЬТЕРНАТИВИ
Віктор ГАЛАСЮК, голова парламентського Комітету з питань промислової політики та підприємництва:
Спроба зняття мораторію на експорт кругляка з України вигідна кому завгодно, окрім українського суспільства та промисловості. Іншим країнам вигідно купувати за безцінь нашу сировину, і не тільки ліс. Нашим недоброзичливцям вигідна економічно слабка та фінансово залежна Україна. Сумно, але здається, що нашому уряду простіше спробувати виторгувати черговий європейський кредит за мораторій, а не перекрити контрабанду на митниці чи знищити корупційні схеми у лісовому господарстві. Схоже, їм байдуже, що через таку компрадорську політику потерпатимуть українці, що дедалі частіше стають вимушеними заробітчанами.
600 млн євро кредитних коштів — це не так вже й багато, якщо порівняти з понад 1 млрд дол США контрабанди лісу та розпиловника за минулі 5 років. Польща з тієї ж площі лісів, що має Україна, отримує в 10 разів (!) більше економічного зиску. Мораторій — не панацея, але важливий елемент плану захисту української екології та відродження української деревообробки та створення нових робочих місць у малому бізнесі.
Виступаючи за відміну мораторію на експорт кругляка з України, єврочиновники з одного боку захищають інтереси виробників ЄС, з другого — закликають до порушення прав європейських інвесторів в Україні, які повірили силі закону в парламентсько-президентський республіці.
«Дорожня карта», яку ми фракцією РПЛ пропонуємо, виходячи з позицій українських деревообробників:
• Збереження мораторію на експорт лісу-кругляка (або запровадження вивізного мита/сировинного експортного збору на рівні принаймні 50 євро/куб.м);
• Взяття під контроль економічного кордону країни (у т.ч. подолання масштабної контрабанди лісу-кругляка на митниці);
• Прийняття законодавства про внутрішній ринок необробленої деревини (удосконалення біржової торгівлі; встановлення пріоритетності доступу виробників до сировини, виходячи з обсягів їх експорту, сплати податків та зарплатні; лібералізація та підвищення прозорості внутрішнього ринку деревини);
• Запровадження інвестиційних стимулів для нових виробництв («горизонтальних» міжгалузевих — через індустріальні парки та «вертикальних» галузевих — через законопроекти 2617&2618);
• Комплексна реформа лісогосподарського комплексу (розділення видів діяльності — вирощування і заготівлі деревини з однієї сторони та переробки і виробництва з іншої; запровадження прозорих балансів деревини тощо).
