ПІД ВИГЛЯДОМ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ

влада обвалила лісову галузь в Україні

ЛІС І РЕФОРМУВАННЯ

Державні ліси мають покривати свої видатки з власних доходів

Орест ФУРДИЧКО

Таємниці реформування "лісових відносин" в Україні

РЕФОРМАЦІЯ, ДЕГРАДАЦІЯ ЧИ ПРОФАНАЦІЯ?

Як Держлісагентство хоче реформувати лісову галузь

ЧИНОВНИКИ ПРОТИ ЛІСІВНИКІВ

Кому вигідний фінансовий саботаж лісгоспів?

20 грудня 2016

Лесополосы вдоль трасс в Беларуси фактически остались без хозяина — почему защитным насаждениям нужна не вырубка, а уход

Зимой, особенно водителям, нетрудно оценить роль лесополос и их отсутствие. Об экономических и экологических потерях при отсутствии защитных насаждений и о том, почему всё-таки лесополосы не надо рубить с плеча, рассуждают специалисты. Решить проблемы полезащитного лесоразведения может государство, взяв на себя эту задачу.

— На зимнее содержание автодорог затрачивается около 40% средств (по данным холдинга «Белавтодор»), выделяемых на их обслуживание, а плотные посадки, при правильном размещении, обеспечивают полное задержание снега. И это не говоря о том, что тяжёлые металлы из грязи и противогололёдных реагентов оседают на опушках, а когда их нет, то опасные вещества относит на поля на 150 и даже на 300 метров. 
По экспертным оценкам, только за последние десять лет Беларусь утратила более 2500 км лесополос, а площадь защитных насаждений на землях сельскохозяйственного назначения после 40 лет эксплуатации сократилась до 1500 га (в 5 раз). А это ежегодные дополнительные затраты зимой на защиту автодорог от снежных заносов и закупку реагентов. Не говоря уже об экологической безопасности. 
Часто древесно-кустарниковая растительность за пределами земель лесного фонда рассматривается как резерв увеличения площади сельскохозяйственных угодий. Однако высвободившиеся земли повсеместно вовлекаются в сельхозоборот, нередко с нарушением санитарных норм. 
Аргументы сторонников удаления полезащитных полос о том, что урожайность растениеводства и при отсутствии полезащитных лесных полос не меняется или даже растёт, несостоятельны, поскольку рост урожаев нередко обусловлен интенсификацией производства и инновациями в сельском хозяйстве. На фоне нормального защитного лесоразведения прирост урожаев был бы ещё выше, а затраты на их получение ниже. К тому же, по данным ГПО «Белмелиоводхоз» Минсельхозпрода, для полноценного сельскохозяйственного использования земель, ранее занятых защитными лесными полосами, необходимо проведение комплекса работ, включая мелиоративные мероприятия на переувлажненных землях, культурно-технические работы, по восстановлению плодородия, выравниванию площадей. В связи с низким плодородием таких земель срок окупаемости только затрат по удалению защитных лесных полос превысит 15 лет. При этом, однако, не учтены возможные экономические потери от вероятного негативного воздействия пыльных и торфяных бурь, дополнительных потерь от ветровой и водной эрозии, ухудшения микроклимата и других негативных воздействий на урожайность сельскохозяйственных культур. Ведь в южных регионах, удаляя такие насаждения, мы однозначно получаем выветривание торфяников — урожайность снижается. Для нормального функционирования существующих защитных насаждений необходим уход, а в некоторых случаях — замена. 
В настоящее время в полезащитных насаждениях организациями Минсельхозпрода такие мероприятия почти не проводятся (кроме ухода за мелиоративными каналами), ответственность за их состояние сельскохозяйственные учреждения не несут. Фактически созданные полезащитные насаждения остаются без хозяина. А они между тем стареют, многие требуют реконструкции, постепенно гибнут. Для сохранения полезащитных лесных полос необходима полная инвентаризация всех сохранившихся насаждений с одновременной оценкой их состояния и защитных функций. Необходимо также вернуться к работам по проектированию и созданию новых защитных лесных полос. Чтобы изменить ситуацию в лучшую сторону, нужна отдельная госпрограмма. Так как без законодательного механизма интерес к этой теме, вероятнее всего, так и будет носить волнообразный характер.
Заведующий сектором растительного мира Института экспериментальной ботаники НАН Беларуси Александр Судник:
— По нашим расчётам, экономическая эффективность защитных насаждений (даже если они чисто кустарниковые) по сравнению с превентивной посыпкой противогололёдными реагентами на 1 км автодороги составляет около 9250 долларов за зимний сезон. Примерно 3680 долларов — по сравнению с очисткой дорожного покрытия от снежных заносов, 1500 долларов — по сравнению с установкой снегозащитных щитов и 950 долларов — по сравнению с установкой снегозащитной сетки. 
По данным холдинга «Белавтодор», при удалении снегозащитных полос расходы по содержанию автодорог в зимний период увеличились вдвое из-за необходимости преодоления числа заносов, переметов, случаев образования наледи и т. п. Увеличение стоимости работ при зимнем содержании автомобильных дорог составляет около 380 000 руб. в год при отсутствии защитных древесных насаждений, а примерные затраты на вырубку 1 км насаждений шириной около 4 м составляют минимум 10 000 руб. При этом хотелось бы отметить, что затраты по изготовлению, установке или демонтажу временных средств снегозащиты (щиты, сетка) значительно превышают затраты по уходу за снегозащитными насаждениями, ориентировочный срок службы которых составляет 40 лет, расчётный срок службы щитов — 5 лет. Кроме того, возникает вопрос об экономической эффективности финансовых затрат на вовлечение высвободившихся земель в сельскохозяйственный оборот. К тому же мы подсчитали экологическую эффективность защитных лесонасаждений: в расчёте на 1 км дороги получили сумму в 119 000 долларов. 
Лесополосы в сохранении биологического разнообразия играют огромную роль: это так называемые экологические коридоры, а также места гнездования птиц. Лиственные, хвойные, кустарники — любые лесополосы собирают своих птиц-ценителей. Например, кленовых и липовых лесов в Беларуси очень мало. А лесополосы из этих видов есть. Есть ещё один важный момент: посадки вдоль дорог служат охотничьими присадами для сов, пустельг и канюков, которые охотятся за мелкими грызунами. Так что птицы, которых укроет лесополоса, будут кормиться насекомыми и грызунами с соседних сельхозугодий и таким образом сохранять урожай.
Директор Института леса НАН Беларуси Александр Ковалевич
— Сегодня ничего не мешает создавать и восстанавливать лесополосы в нужном объёме. Мощности Министерства лесного хозяйства по производству посадочного материала для таких полос неограниченны. В своё время в организациях «Белгипрозема» существовала хорошо организованная система создания лесозащитных полос силами лесхозов на договорной основе. 
Выборочные исследования специалистов нашего института показали, что в Гомельской области на сегодняшний день только 15,5% полезащитных насаждений удовлетворительно выполняют защитные функции. Оставшиеся 27,5% составляют погибшие и уничтоженные, в реконструкции нуждаются 30%, а в проведении ухода — 27 %. Уже давно пришло время определиться, кто и на какие средства должен эти территории обслуживать.
Полезащитные лесные полосы являются одним из факторов предотвращения деградации сельскохозяйственных земель. В Беларуси эрозионно опасные почвы составляют более 4 млн га, в том числе 2,6 млн га — пахотные земли. Из них 550 тыс. га являются деградированными в результате водной и ветровой эрозии, в том числе 480 000 га пахотных земель. Особую тревогу вызывает деградация торфяных почв. По прогнозам, к 2020 году будет деградировано свыше 300 000 га торфяных почв, а на 50 000. га слой торфа будет разрушен полностью.
Сегодня в сельском хозяйстве используется мощная энергонасыщенная техника, благодаря которой одномоментно вспахиваются тысячи гектаров земель. И мы сталкиваемся с масштабными пыльными бурями на полях и даже в некоторых районах наблюдаем мини-торнадо.

20.12.2016
Директор Института экспериментальной ботаники НАН Беларуси Александр Пугачевский

http://greenbelarus.info/articles/20-12-2016/lesopolosy-vdol-trass-v-belarusi-fakticheski-ostalis-bez-hozyaina-pochemu

Не підтримуйте браконьєрів: Лісівники заготували 14,5 тис новорічних дерев

Купити таку ялинку у Львові можна буде аж до 6 січня. Середня ціна, за словами лісівників, буде коливатися від 55 до 250 гривень за одне деревце, пише газета "Експрес"

 "Якщо ви маєте на меті придбати ялинку, зрубану легально, обов'язково перевіряйте, чи має вона бирку або самоклейну стрічку із штрих-кодом, -- каже перший заступник начальника обласного управління лісового та мисливського господарства, головний лісничий області Ярослав Целень. -- Такий штрих-код указує місце заготівлі ялинки і підтверджує законність її продажу. А ялинки без штрих-кодів продаються незаконно". 

 Продавцеві кожне незаконно зрубане новорічне дерево коштуватиме від 85 до 170 гривень штрафу. "Крім того, буде враховано шкоду, завдану природному середовищу. Її обчислюють у розмірі від 355 гривень за одне деревце", -- додає Ярослав Целень. 

 Знаходити і штрафувати браконьєрів, які продають незаконно зрубані ялинки, мають працівники поліції. Як зазначили в управлінні лісового господарства, штрафувати мають право не лише тих, хто продає нелегальні ялинки, але й людей, які їх купують. 

 Оля ПІЛІЩУК


20.12.2016 08:09 

Інтерактивна гастрономічна карта вже в мережі. ФОТО

У мережі опублікували гастрономічну карту України 


Кожна область України славиться своєю унікальною кухнею – залежно від традицій та географії.
Гастрономічну карту України підготувало видання «Укрінформ».
Північна частина України славляться урожаєм картоплі, що значною мірою впливає на раціон місцевої кухні. Наприклад, коронна страва Полісся – деруни, або драники. У Чернігівській області майстерно готують печеню в горщиках із картоплі, квашеної капусти та м'яса. Натомість Південь – це край рибалок, а отже і різноманітних рибних страв.
Центральна Україна може здивувати різноманітністю вареників та начинок до них. А на Донбасі знають близько 50 рецептів окрошки.
На Прикарпатті до столу подають бануш – густа каша з кукурудзяної крупи, приправлена сметаною, подають гарячим з обсмаженим беконом і бринзою. На Закарпатті дуже популярна страва бограч, яка прийшла до нас з угорської кухні.
Коментар

Держгеокадастр та Мінагрополітики не перестають дивувати. Маємо надію, що вже ця інтерактивна карта без помилок, і Геннадію Москалю не буде що сказати навзаєм.

19 грудня 2016

ЗАХИСТИ ЛІС #ZAKHYSTYLIS

Якою буде Київщина через 10 років? Пусткою з багатоповерхівок без сонця, повітря, води? Як житимуть наші діти в мегаполісі на грані екологічної катастрофи? Сказавши сьогодні "так" нищенню лісів Київщини, ми кажемо "ні" життю в майбутньому.

Приєднуйтесь до ініціативи "Зихисти ліс": https://www.facebook.com/zakhystylis/... ставте лайк, робіть репост,користуйтеся хештегом #ZAKHYSTYLIS

Не рубайте гілку, на якій сидите.

Опубликовано: 19 дек. 2016 г.


На галявину до Музею лісу у День Миколая запросили дітей учасників АТО (ВІДЕО)

На галявину до Музею лісу у День Миколая запросили дітей учасників АТО. Тут уперше просто неба влаштували святкове дійство для малечі із забавами, новорічними персонажами, колядками і, звісно, подарунками. Як усе відбувалося, бачила Валентина Гордич.

19.12.2016



Браконьєри на Миколаївщині зухвало вирубують соснове урочище. ВІДЕО

Браконьєрів у лісі ніщо не зупиняє. На Миколаївщині на охороні дерев – лише один 70-річний лісівник.

Сосни вирубують місцеві селяни і дачники, приїздять за безкоштовними новорічними деревами й містяни.

Навіть, якщо схопили на гарячому, поліція обмежена процедурами, а шкода настільки невелика, що справи не доходять до суду.

Місцеві захисники лісу опускають руки.

Браконьєр ледь не задавив машиною чоловіка, який намагався його зупинити.

На базарі півтораметрова сосна коштує від 150 гривень.

Ближче до свят охочих власноруч зрубати безкоштовне деревце побільшає, впевнені активісти.

Тож планують організувати на допомогу лісівнику цілодобовий патруль.
Опубліковано Грудень, 19 в 22:08



http://fakty.ictv.ua/ua/videos/brakonyery-na-mykolayivshhyni-zuhvalo-vyrubuyut-sosnove-urochyshhe/

З 1 березня 2017 року лісокористувачі зобов'язані самі забезпечувати авіаційну та космічну зйомку, а також наземну фото - і відеофіксацію своїх лісосік


З 1 березня 2017 року лісокористувачі зобов'язані самі забезпечувати авіаційну та космічну зйомку, а також наземну фото- і відеофіксацію своїх лісосік - ці вимоги містяться у новій редакції статті 49 Лісового кодексу РФ, введеної федеральним законом від 3 червня 2016 року № 218-ФЗ ("Громадяни, юридичні особи, які здійснюють заготівлю деревини, за винятком осіб, які здійснюють заготівлю деревини при використанні лісів згідно із статтями 43 - 46 цього Кодексу, з метою підтвердження дотримання вимог, зазначених в частині 3 статті 16 цього Кодексу, додають до звіту про використання лісів матеріали дистанційного зондування (в тому числі аерокосмічної зйомки, аерофотознімання), фото - і відеофіксації"). У частині 3 статті 16 Лісового кодексу йдеться, що "Порядок здійснення рубок лісових насаджень визначається правилами заготівлі деревини, правилами санітарної безпеки в лісах, правилами пожежної безпеки в лісах, правилами догляду за лісами".

Мінприроди Росії розробило проект наказу, що встановлює вимоги до цим самим матеріалів дистанційного зондування, фото - і відеофіксації (текст проекту наводиться нижче). Посилання:

Наказ "Про внесення змін до наказу Мінприроди Росії від 25.12.2014 № 573 «Про встановлення порядку подання звіту про використання лісів та його форми, вимог до формату звіту про використання лісів в електронній формі»"

З матеріалами дистанційного зондування справа відносно просто: потрібні знімки з роздільною здатністю не гірше 15 метрів, і такі найчастіше можна буде знайти серед безкоштовних і загальнодоступних (наприклад, панхроматические канали знімків Ландсат, Сентинель - у проекті не сказано, що зніми повинні бути спектрозональными). Проблеми можуть виникнути хіба що з хмарністю: за період, протягом якого треба подати звіт про використання лісів, безхмарних знімків може не виявитися.

Фактично з 1 березня 2017 року дистанційний моніторинг лісокористування буде здійснюватися методом самообслуговування: той, кого держава "моніторить", повинен буде сам надати державі всю необхідну для цього інформацію.

Фотофіксація може зажадати дуже великої кількості знімків: для лісосіки прямокутної форми їх потрібно дванадцять (по два на кожен кут, і чотири на середину); для лісосік складної форми з десятками кутів, та ще й з неэксплуатационными ділянками або насіннєвими куртинами всередині, можуть знадобитися перші сотні знімків - і кожен з роздільною здатністю не менше 10 мегапікселів. Хто потім буде працювати з такими об'ємами фотоматеріалів - абсолютно незрозуміло.

Відеофіксація, згідно з наказом, в обов'язковому порядку буде вимагати використання безпілотного літального апарату. Незрозуміло, хто це все буде потім переглядати - за приблизною оцінкою, один лише перегляд таких матеріалів в масштабах країни, знятих за рік, що зажадає від ста до двохсот людино-років роботи.

Примітно, що все це потрібно не окремо, на вибір лісокористувача, а разом - і дистанційна зйомка, і наземна, і відеофіксація з безпілотника.

Нижче наводиться текст проекту.


проект

НАКАЗ 

Про внесення змін до наказу Мінприроди Росії від 25.12.2014 № 573 «Про встановлення порядку подання звіту про використання лісів та його форми, вимог до формату звіту про використання лісів в електронній формі»

У відповідності зі статтею 49 Лісового кодексу Російської Федерації (Збори законодавства Російської Федерації, 2006, № 50, ст. 5278; 2008, № 20, ст. 2251, № 30, ст. 3597, ст. 3599, ст. 3616, № 52, ст. 6236; 2009, № 11, ст. 1261, № 29, ст. 3601, № 30, ст. 3735, № 52, ст. 6441, 2010, № 30, ст. 3998; 2011, № 1, ст. 54, № 25, ст. 3530, № 27, ст. 3880, № 29, ст. 4291, № 30, ст. 4590, № 48, ст. 6732, № 50, ст. 7343; 2012, № 26, ст. 3446, № 31, ст. 4322; 2013, № 51, ст. 6680, № 52, ст. 6961, ст. 6971, ст. 6980; 2014, № 11, ст. 1092, № 26, ст. 3377, ст. 3386, № 30, ст. 4251; 2015, № 27, ст. 3997, № 29, ст. 4350, ст. 4359; 2016, № 1, ст. 75, № 18, ст. 2495, № 26 ст. 3875, ст. 3887, № 27, ст. 4198, ст. 4294) та підпунктом 5.2.125 Положення про Міністерство природних ресурсів і екології Російської Федерації, затвердженого постановою Уряду Російської Федерації від 11.11.2015 № 1219 (Збори законодавства Російської Федерації, 2015, № 47, ст. 6586; 2016, № 2, ст. 325, № 25, ст. 3811, № 28, ст. 4741, № 29, ст. 4816, № 39, ст. 5658) наказую:

внести до наказу Мінприроди Росії від 25.12.2014 № 573 «Про встановлення порядку подання звіту про використання лісів та його форми, вимог до формату звіту про використання лісів в електронній формі» такі зміни:

1.Доповнити додаток 1 до наказу Мінприроди Росії від 25.12.2014 № 573 «Про встановлення Порядку подання звіту про використання лісів та його форми, вимог до формату звіту про використання лісів в електронній формі» (далі – Наказ) пунктами такого змісту:

«4.1 До звіту в електронному вигляді додаються матеріали дистанційного зондування землі (аерозйомка, космічна зйомка, аерофотозйомка), фото та відеофіксації лісосіки (виділу), на якій здійснюється заготівля деревини (далі – лісосіка).

4.2. Матеріали дистанційного зондування землі (далі матеріали ДЗЗ) додаються для визначення місця розташування і площі лісосіки. В якості основи наочного зображення застосовуються оптичні і радарні космічні знімки, аерофотознімки, аерознімки з безпілотних літальних апаратів, з датою зйомки, з роздільною здатністю не гірше 15 метрів. Знімки повинні бути зняті в безсніжний період і світлий час доби при відсутності факторів, які обмежують видимість (туман, дощ, сніг та ін).

4.3 Матеріали являють собою наочне зображення лісосіки з відображенням меж кварталів і фактичних границь лісосіки, із зазначенням масштабу кратному 1:5000 м. Зображення знімків надається у форматі JPEG із зазначенням дозволу, спектрального каналу, моделі знімального апарату, місцезнаходження ділянки (суб'єкт Російської Федерації, лісництво, участковое лісництво, квартал, виділ) і дати зйомки.

4.4. У найменуванні файлу містить матеріали дистанційного зондування землі, вказується через пробіл звітний період (рік і місяць), ідентифікаційний номер платника податків особи надає звіт (12 цифр, для осіб, що мають 10-розрядний ідентифікаційний номер платника податків, у перших двох значеннях зазначаються нулі) і координати лісосіки по системі ГЛОНАСС/GPS (вказується цифрове значення координат стовпа, до якого здійснена прив'язка лісосіки, відповідної широти і довготи в форматі десяткових знаків через кому). Значення координати відповідної широти і довготи визначається з точністю до секунди і переводиться у формат десяткових градусів.

4.5. Матеріали фото- , відеофіксації являють собою серію фотознімків або відеофайл, що фіксують виконання лісосічних робіт. Фіксація проводиться в безсніжний період і світлий час доби при відсутності факторів, які обмежують видимість (туман, дощ, сніг та ін). Особи надають звіт можуть використовувати різні технічні засоби для здійснення фото- , відеофіксації (фотоапарати, камери, безпілотні літальні апарати та ін).

4.6 Фотофіксація меж ділянки починається від стовпа, до якого здійснена прив'язка лісосіки, та здійснюється за годинниковою стрілкою з фіксацією в кожній поворотній точці з одночасною фіксацією координат точки. З кожної поворотної точки проводиться 2 знімка (в один бік наступної поворотної точки, другий вглиб лісосіки). Так само проводиться 4 знімка з центру лісосіки (північ-схід-південь-захід). Відеофіксація проводиться шляхом відеозйомки лісосіки за її меж з використанням безпілотного літального апарату. Відеозйомка починається від стовпа, до якого здійснена прив'язка лісосіки.

4.7 Фотофіксація здійснюється у форматі JPEG з мінімальним дозволом – 10 Мпікс. Відеофіксація проводиться у форматі AVI, MPEG-4, WMW з роздільною здатністю не менше 640Х480 і об'ємом відеофайлу не більше 500 МБ.

4.8 У найменуванні файлу містить фото або відео вказується через пробіл звітний період (рік і місяць), ідентифікаційний номер платника податків особи надає звіт (12 цифр, для осіб, що мають 10-розрядний ідентифікаційний номер платника податків, у перших двох значеннях зазначаються нулі) координати лісосіки по системі ГЛОНАСС/GPS (вказується цифрове значення координат стовпа, до якого здійснена прив'язка лісосіки, відповідної широти і довготи в форматі десяткових знаків) і номер знімка».

2. Доповнити розділ 1 «Використання лісів для заготівлі деревини» додатка 2 до Наказу стовпцем 14 «Примітка», в якому вказується кількість доданих файлів.

С. Е. Донський

http://forestforum.ru/viewtopic.php?f=9&t=20360&view=unread&sid=fe37ed265c2f671add33a441f18fdc2b#unread

Ни от власти, ни от полиции никакой реакции, — николаевские активисты возмущены массовой вырубкой деревьев в Матвеевском лесу



Как ранее сообщалось, на выходных неизвестные вырубили более сотни деревьев сосны в Матвеевском лесу. Несмотря на огласку инцидента в СМИ, браконьеры продолжают «орудовать», а власть и правоохранительные органы бездействуют. Об этом в соцсети Facebook написал Matveevsky Forest.

Как сообщает активист, в Матвеевском лесу на охране 15 квадратных километров зеленых насаждений дежурит один пенсионер, передвигающийся с палочкой. По словам местного жителя, рабочий день этого мужчины начинается с 7 утра, отлавливает горожан приехавших на маршрутке спилить себе елку и заканчивается вечером обходом под Баловным. Естественно, что он один не может обеспечить охрану деревьев, поэтому активист пишет, что он ждет помощи на ближайшие 10 дней, когда браконьеры активизируются в преддверии новогодних праздников.

«После публикации во всех сми, ни от власти ни от полиции никакой реакции. Елки продолжают резать. На охране 15 квадратных километров леса Василий Алексеевич, полуголодный пенсионер передвигающийся с палочкой(смотрите на фото задний план) в возрасте 70 лет, но его энтузиазм никак не влияет на состояние дел в лесу. Он ждет помощи на эти 10 дней от нас горожане, которые любят Матвеевский лес. Его рабочий день начинается с 7 утра, отлавливает горожан приехавших на маршрутке спилить себе елочку и заканчивается вечером обходом под Баловным. Как думаете, надолго его хватит? На фото следы от волочения елок по снегу», — написал активист.




Понедельник, 19 декабря, 2016 18:45

Браконьеры расстреляли машину лесников на Херсонщине



Macтep лeca Beликoaлeкcaндpoвcкoгo гocлecxoзa Aнaтoлий Житкoв, oбъeзжaвший oкpecтнocти вмecтe c нaчaльникoм oxpaны мecтнoгo ceльxoзпpeдпpиятия Aндpeeм Epeмeнкo, cpeди нoчи уcлышaл выcтpeлы.

Пoдъexaв нa звук, учacтники peйдa увидeли джип «Cудзуки», из caлoнa кoтopoгo cтpeляли пo диким кaбaнaм, opиeнтиpуяcь нa cвeт фap. Пpи пoпыткe ocтaнoвить инoмapку, oттудa выcкoчили чeтвepo нeизвecтныx c «нaвopoчeнными» кapaбинaми (нa ниx были дaжe лaзepныe пpицeлы) и pужьями.

Oни oткpыли oгoнь пo «ДЭУ» cвoиx пpecлeдoвaтeлeй, пpoдыpявив двa кoлeca. Пoтoм oтoбpaли у Aнaтoлия Житкoвa oxoтничьe pужьe TOЗ кoтopoe тoт дaжe нe уcпeл зapядить, пoлoжили eгo c вoдитeлeм нa зeмлю, и пpинялиcь бить нoгaми.

Пocлe pacпpaвы бpaкoньepы cкpылиcь, a иx жepтвы cтaли звoнить в пoлицию. Oднaкo paзыcкaть пpичacтныx к нaпaдeнию нaдeжды мaлo. Пoтepпeвшиe гoвopят, чтo в пoтeмкax лицa бpaкoньepoв paccмoтpeть былo нeвoзмoжнo, a нoмepныe знaки нa джипe были cпeциaльнo зaлeплeны гpязью. Paзoбpaть удaлocь тoлькo cepию нoмepa, зaкpeплeнную зa Днeпpoпeтpoвcкoй oблacтью. Bepoятнee вceгo, oxoтилиcь в Бepиcлaвcкoм paйoнe «гocти» из Kpивoгo Poгa.

Херсонцы

«Живемо біля карпатських лісів і тішимося синтетичним замінником»: не всім івано-франківцям сподобалася головна ялинка


В Івано-Франківську вперше встановили штучну головну ялинку міста. Франківчани з цього приводу розділилися на два табори, повідомляє PRESS-ЦЕНТР із посиланням на vsemisto-if.info.

Так, деякі мешканці кажуть, що їх тішить, що влада нарешті подумала про навколишнє середовище. До того ж, на їх думку, штучна ялинка позитивно вплине на бюджет, адже її купують лише раз, а в наступні роки можна заощадити.

Разом з тим, інша частина містян вважає, що жити біля карпатських лісів, де є безліч гарних ялинок, і дивитися на цей «синтетичний замінник» - це обурливо.

Варто зазначити, що штучна ялинка коштувала 562 тисячі гривень. Така ціна також неоднозначно сприйнята франківчанами: деякі вважають, що ці гроші можна було витратити раціональніше.

Однак це не скасовує того факту, що зараз діти радіють святковому дереву, і всі фотографуються на його фоні.