Жахлива картину незаконних вирізок лісу на Бережанщині з висоти пташиного лету. ФОТО

У соціальних мережах анонімні борці з незаконним вирізуванням лісу на Бережанщині опублікували мапу, яка показує жахливі маштаби незаконних вирізок лісу.

Незаконна вирізка лісу на Бережанщині це норма. Це проблема, з якою громадськість краю живе уже понад двадцять років. Народні революції, зміни влад, війна на сході Україні, тисячі смертей Героїв, які віддали та не припиняють віддавати своє життя за українську державу, ніяк не вплинули на стан речей. Більше того, коли хтось зайнятий розбудовою української державності, захисту її кордонів, наведенням ладу в громаді, з того користають особи, для яких життя за «понятіями» Проффесора Януковича стали їхніми дороговказами у житті. Кругова порука не припинилася, незаконна вирізка лісу нагло продовжується, а тих хто стає на дорозі «лісової мафії» обливають брудом, морально нищать тощо…

Бережанщину Всевишній нагородив багатими природніми ресурсами і, нажаль, злодіями, які роками розкрадають Богом дані багатства. Про бережанську мафію, до складу якої як колись, так і тепер входять чиновники та правоохоронці різного ґатунку, уже неодноразово говорили та писали активісти, люди, яким осточортіло дивитися на бардак у нашому краї.

Україна перебуває у стані війни, штучної, проте війни… І, здавалося б, весь її ресурс, як людський, інтелектуальний, економічний, зрештою, який завгодно, мав би бути сьогодні зосереджений на закінченні тк. зв. АТО, перемоги українського народу над російськими окупантами, наведенні ладу в державі, подоланні корупції тощо… Особлива роль у цьому процесі покладена на силові структури, адже саме від їхньої діяльності залежить подальша доля України.

Село Базниківка, яке підпорядковане Саранчуківській сільській раді, розташоване у східній частині Бережанського району та межує із сусіднім Козівським. У селі можна нарахувати ледве три десятки будинків, у яких проживають в основному люди старшого покоління. Незаконне вирізування лісу у цьому селі вражає. Десятки гектарів вирізаної ділової деревини. Ніхто до нині не поніс відповідальність за скоєні злочини.

http://berezhany.in.ua/novyny/2804-zhakhlyva-kartynu-nezakonnykh-vyrizok-lisu-na-berezhanshchyni-z-vysoty-ptashynoho-letu-foto

Далі...

У Летичівському лісгоспі турбуються про лісових мешканців

Лісівники Летичівщини розвозять по годівницях кукурудзу, сіно, зерновідходи, віники та дуже важливу сіль

Сьогодні, 20:41


На Летичівщині дбають про диких тварин, передає Depo.Хмельницький з посиланням на "Ліси Хмельниччини".

Працівники мисливського господарства підговують кабанів, козуль, лосів та інших представників мисливської фауни.




По годівницях в угіддях розвозять кукурудзу, сіно, зерновідходи, віники, сіль до солонців, яка обов'язково повина бути присутньою в раціоні тварин, особливо в зимовий період, бо солі зараз в організмі тварин не вистачає.

Підгодівлю тварин проводять регулярно щотижня.

До цих робіт залучають усіх робітників лісового господарства.

http://khm.depo.ua/ukr/khm/u-letichivskomu-lisgospi-turbuyutsya-pro-lisovih-meshkanciv-20170216521140

Далі...

Якісна спецтехніка посилює імідж держави

ПРОМИСЛОВІСТЬ. Виробництво вітчизняної спеціальної вантажно-автомобільної техніки й задоволення потреб державних установ щодо оснащення нею обговорено під час тематичної наради, проведеної Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.

«Потрібна якісна система стимулювання власного виробництва», — глибокодумно підкреслив Володимир Гройсман. — Такими системними кроками ми однозначно відновлюватимемо нашу економіку». Тож першому віце-прем’єр-міністрові — міністру економічного розвитку і торгівлі Степанові Кубіву й Національному комітету з промислового розвитку доручено напрацювати відповідну систему.

Прем’єр переконаний: зростання ВВП у 4 кварталі 2016 року на 4,7% вкотре засвідчило, що країна може швидко наростити економічне зростання, зокрема такими підходами, коли інвестують в українську економіку й техніку, люди отримують заробітну плату, а країна отримує якісний продукт і податки до держбюджету.

«Дуже важливо, щоб ми отримали якість виробництва. Кожному, хто використовує техніку, вона потрібна для переміщення й порятунку життя людей, — цитує слова Володимира Гройсмана департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ. — 3 кожним автомобілем, який сходить з конвеєра, якість має підвищуватися. Це дасть змогу розширювати горизонти експортного потенціалу».

Щодо потреби в оновленні автопарку пожежної техніки є необхідність розроблення середньострокової програми таких закупівель. 23 січня вже було проведено нараду з підтримки виробництва спеціальної вантажно-автомобільної техніки, за підсумками якої Прем’єр поставив завдання розробити технологічну карту щодо потреб держави в закупівлі транспортних засобів, починаючи від сфери безпеки і оборони й завершуючи автодорожнім господарством.

Для Прем’єра дуже важлива максимальна локалізація. Усе закуплене за державні кошти має дати серйозний ефект для економіки. А складові техніки, так би мовити, з іноземним корінням слід виготовляти в Україні. «Головне, щоб це не було великовузлове складання, а щоб усі агрегати й деталі понад 60% виробляли на наших підприємствах», — наголосив Володимир Гройсман.

Відділ новин «Урядового кур’єра»
Урядовий кур'єр, п'ятниця, 17 лютого 2017 року, № 31 (5900), стор. 2

Далі...

Заборона вивезення закарпатського лісу за кордон та інші рішення. ВІДЕО

На черговому засіданні Закарпатської обласної ради вирішували пріоритетні питання області.

Відзвітували про свою роботу за минулий рік представники прокуратури і патрульної поліції області.

«Загальна картина в порівняні з 2015 роком є втішна», — Юрій МАРЦЕНИШИН, начальник головного управління патрульної поліції у містах Ужгороді та Мукачеві

«Пользи від вас нема ніякої. Вас треба об’єднати з національною поліцією яка би вами керувала», Генадій МОСКАЛЬ, голова Закарпатської ОДА

Депутати прийняли рішення щодо продовження мораторію на вивезення деревини за кордон. Ліс – одне з основних джерел доходу на Закарпатті, і цим рішенням передбачається створення умов для переробки деревини у межах області, а разом з тим і створення нових робочих місць.

«Депутати Закарпаття проти того щоб вивозили не оброблену деревину за межі Закарпаття. Ми хочемо щоб тут створювались нові місця робочі. Ліс – це одне з основних джерел доходу на Закарпатті і ми хочемо щоб тут відбувалась глибока переробка лісу», — Михайло РІВІС, голова Закарпатської обласної ради.

Наприкінці засідання журналістів попросили вийти, для того аби депутати змогли обговорити вирішення проблеми боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів в області.

«Для того щоб не було піару депутати прийняли рішення, що ми будемо розглядати питання допомоги у створенні підрозділів в боротьбі з наркотиками. Але і жорстко їх питати за результати», — Михайло РІВІС, голова Закарпатської обласної ради.

Наступне пленарне засідання облради заплановано на 23 березня. Тоді ж про свою роботу в питанні боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин відзвітує представник національної поліції області.

uzhinform.com

Далі...

У Держлісагентства незабаром може з'явитися новий керівник – ЗМІ

ЗМІ повідомили про можливу зміну керівника Держлісагентства / Фото УНІАН

Про це з посиланням на високопоставленого чиновника в Адміністрації президента України повідомляє «Апостроф».

За його словами, офіційно кандидатура Григоровича може бути внесена на одному з найближчих засідань Кабміну.

Кандидатура Олександра Григоровича на посаду голови Держлісагентства обговорювалася ще на початку 2015 року при попередньому міністрі агрополітики Олексієві Павленкові, радником якого він був. Однак тоді в ході міжкоаліційних торгів ця посада була віддана Олександру Ковальчуку – всього через півроку він був звільнений через маштабну вирубки лісів, яка відбувалася в країні при його потуранні. З 8 червня 2016 тимчасово виконуючій обов'язки голови агентства стала Христина Юшкевич, юрисконсульт відомства. У Кабміні не приховували, що це компромісна фігура, на період пошуку керівника, який зможе провести реформу лісового господарства.

Читайте також Держлісагентство: Світовий банк надасть допомогу для реформування лісового господарства України

Найімовірніше, за словами джерела з АП, форсувати призначення нового керівника уряд змушують неконтрольовані рубки лісу, що продовжується, а також черговий раунд переговорів з Євросоюзом щодо скасування мораторію на експорт лісу-кругляка.

В управлінні Держлісагентства знаходиться близько 70% всіх територій лісів в Україні. Решта площі знаходяться у підпорядкування Міністерства оборони, Мінекології (в частині національних парків і заповідників), а також органів місцевого самоврядування.

Загальна площа лісового фонду України становить 10,4 млн га, з яких вкритих лісовою рослинністю – 9,6 млн га. Лісистість території країни становить 15,9% при оптимальному рівні 20%.

https://economics.unian.ua/industry/1781782-u-derjlisagentstva-nezabarom-moje-zyavitisya-noviy-kerivnik-zmi.html

Далі...

Держлісагентство може очолити голова Державної зернової корпорації, – ЗМІ

Олександр Григорович (центр) / Соцмережі

У Державному агентстві лісових ресурсів України, яке контролює 70% лісів в країні, незабаром може змінитися керівник.

Про це пише "Хвиля".

Замість Христини Юшкевич Кабінет Міністрів планує призначити на цю посаду Олександра Григоровича, який з жовтня 2016 року виконує обов'язки голови Державної продовольчо-зернової корпорації, повідомило високопоставлене джерело в Адміністрації Президента України.

За його словами, офіційно кандидатуру Григоровича може бути внесено на одному з найближчих засідань Кабміну.

Кандидатура Олександра Григоровича на посаду голови Держлісагентства обговорювалася ще на початку 2015 року за попереднього міністра агрополітики Олексія Павленка, радником якого він був.

Однак, тоді під час межкоаліційних торгів цю посаду віддали Олександру Ковальчуку – за півроку його було звільнено через масштабну вирубку лісів, яка відбувалася в країні за його потурання.

З 8 червня 2016 року тимчасовим виконувачем обов'язків очільника агентства стала Христина Юшкевич, юрист-консультантка відомства. У Кабміні не приховували, що це компромісна фігура, на період пошуку керівника, який зможе провести реформу лісового господарства.

Швидше за все, за словами джерела з АП, форсувати призначення нового керівника уряд змушує тривалі неконтрольовані рубки, а також черговий раунд переговорів з Євросоюзом щодо скасування мораторію на експорт лісу-кругляка.

В управлінні Держлісагентства перебуває близько 70% всіх територій лісів в Україні. Решта площі перебуває під орудою Міністерства оборони, Мінекології (в частині національних парків і заповідників), а також органів місцевого самоврядування.

Загальна площа лісового фонду України становить – 10,4 мільйона гектарів, з яких вкрито лісовою рослинністю – 9,6 мільйона гектарів. Лісистість території країни становить 15,9% за оптимального рівня 20%.

Олександр Григорович народився 10 листопада 1967 у селі Жеваловка Новоархангельського району Кіровоградської області.

Закінчив Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю "механізація сільського господарства". Від лютого 1998-го до лютого 2010 року обіймав керівні посади у приватних компаніях. У 2010 році став генеральним директором Українського науково-виробничого інженерного центру з охорони праці у сільському господарстві "Укрсільгоспохоронпраця".

З квітня 2010-го до лютого 2011 року – радник Міністра аграрної політики України.

У 2011 році обіймав посаду заступника Голови Державної інспекції сільського господарства України.

До лютого 2014-го був директором Департаменту інженерно-технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Міністерства аграрної політики та продовольства України.

5 жовтня 2016 року його було призначено виконувачем обов’язків голови правління ПАТ "ДПЗКУ".

19:50, сьогодні 

24tv.ua

НАГАДАЄМО

Григорович Олександр Іванович

понеділок, січня 12, 2015ДЕРЖЛІСАГЕНТСТВО, МІНАГРОПОЛІТИКИ4 comments

Директор департамента інженерно-технічного забезпечення та с / г машинобудування Мінагрополітики України, радник Міністра агрополітики з питань лісового господарства http://latifundist.com/dosye/grigorovich-aleksandr-ivanovich ...

Далі...

Далі...

На Закарпатті активно підтримуватимуть шкільні лісництва

Одна з найбільш ефективних форм пропаганди охорони природи – діяльність шкільних лісництв.

На Закарпатті необхідно якомога краще підтримувати шкільні лісництва, щоб з дитинства виховувати у молодого покоління інтерес і любов до лісу. Таку думку висловив перший заступник начальника-головний лісничий Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Ігор Коцур.

 

«Більшу частину Закарпатської області займають лісові масиви. Працівники лісу постійно дбають про збереження і правильне використання багатств краю. У цю важливу справу вносять свій внесок і школярі, яким треба допомагати. Головне – направляти учнів у напрямку залучення до лісівничих справ змалку, вести бесіди, презентувати флору та фауну краю й виховувати дбайливе ставлення до навколишнього середовища. До прикладу, фахівці лісгоспів і лісництв в районах навчають школярам азам лісової справи. Ось візьмем Довжанський лісомисливгосп, як взірець: на території господарства діє два шкільних лісництва – на базі Лисичівського та Великодільського лісництв. Навчаються екологічному вихованню та азам лісівничої справи 70 учнів місцевих шкіл. Шкільні лісництва працюють на виділеній території, яка поділена на обходи, що закріпляються за лісівниками шкільного лісництва. Під час практичних занять учні знайомляться з лісовими породами, дізнаються, як визначити вік дерева, умови його зростання, визначають обсяг деревної маси в насадженнях, щорічний приріст деревини і інші характеристики. Працівники лісового господарства вчать хлопців користуватися спеціальними вимірювальними приладами – бусоллю, висотоміром, мірною виделкою, розбиратися в лісовпорядних матеріалах, таксаційних назвах, планах лісонасаджень», – відмітив Ігор Несторович.

У свою чергу директор Довжанського лісомисливгоспу Василь Ледней сказав:

«Багато що в розвитку шкільних лісництв залежить від настрою вчителя або педагога додаткової освіти, який працює з хлопцями в цьому напрямку: «Нашими шкільними лісництвами сьогодні керують небайдужі люди, які люблять і цінують свій рідний край, здатні об’єднати дітей і захопити загальним корисною справою. Це не тільки викладачі природничих наук, а й вчителі. Будемо вдячні за дії в напрямку підтримку шкільних лісництв, адже така робота заради майбунього наших онуків».

Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ

Опубліковано: 16.02.2017 - 18:30 

http://ekonomika.ko.net.ua/?p=4465

Далі...

Гослесагентство может возглавить глава Государственной зерновой корпорации Александр Григорович, — источник

В Государственном агентстве лесных ресурсов Украины, которое контролирует 70% лесов в стране, вскоре может смениться руководитель. Вместо Кристины Юшкевич Кабинет Министров планирует назначить на этот пост Александра Григоровича, который с октября 2016 года исполняет обязанности председателя Государственной продовольственно-зерновой корпорации, — сообщил высокопоставленный источник в Администрации Президента Украины.

По его словам, официально кандидатура Григоровича может быть внесена на одном из ближайших заседаний Кабмина.

Кандидатура Александра Григоровича на пост главы Гослесагентства обсуждалась еще в начале 2015 года при предыдущем министре агрополитики Алексее Павленко, советником которого он был. Однако тогда в ходе межкоалиционных торгов эта должность была отдана Александру Ковальчуку – спустя всего полгода он был уволен из-за масштабной вырубки лесов, которая происходила в стране при его попустительстве. С 8 июня 2016 временно исполняющей обязанности главы агентства стала Кристина Юшкевич, юрисконсульт ведомства. В Кабмине не скрывали, что это компромиссная фигура, на период поиска руководителя, который сможет провести реформу лесного хозяйства.

Скорее всего, по словам источника из АП, форсировать назначение нового руководителя правительство заставляет продолжающиеся неконтролируемые рубки, а также очередной раунд переговоров с Евросоюзом относительно отмены моратория на экспорт леса-кругляка.

В управлении Гослесагенства находится около 70% всех территорий лесов в Украине. Остальные площади находятся в веденье Министерства обороны, Минэкологии (в части национальных парков и заповедников), а также органов местного самоуправления.

Общая площадь лесного фонда Украины составляет – 10,4 млн га, из которых покрытых лесной растительностью – 9,6 млн га. Лесистость территории страны составляет 15,9% при оптимальном уровне 20%.

Справка:

Александр Григорович родился 10 ноября 1967 в с. Жеваловка, Новоархангельского района Кировоградской области.

Закончил Украинскую сельхозакадемию по специальности «механизация сельского хозяйства». От февраля 1998 до февраля 2010 занимал руководящие должности в частных компаниях. В 2010 гг. — Генеральный директор Украинского научно-производственного инженерного центра по охране труда в сельском хозяйстве «Укрсильгоспохоронпраця».
С апреля 2010 до февраля 2011 — советник Министра аграрной политики Украины.

В 2011 гг. Занимал должность заместителя Председателя Государственной инспекции сельского хозяйства Украины.

До февраля 2014 был директором Департамента инженерно-технического обеспечения и сельскохозяйственного машиностроения Министерства аграрной политики и продовольствия Украины. 5 октября 2016 назначен и.о. председателя правления ПАО «ГПЗКУ»

"Хвиля"

http://hvylya.net/news/exclusive/goslesagentstvo-mozhet-vozglavit-glava-gosudarstvennoy-zernovoy-korporatsii-aleksandr-grigorovich-istochnik.html


Інщі публікації на цю тему

16 лютого 2017

---

18:58 -   Глава Государственной зерновой корпорации Александр Григорович может возглавить Гослесагентство (newsoboz.org )

18:51 -   Глава Государственной зерновой корпорации Александр Григорович может возглавить Гослесагентство (svodka.net )

18:44 -    Глава Державної зернової корпорації Олександр Григорович може очолити Держлісагентство ( Газета.ua )

18:38 -   Источник: Глава Государственной зерновой корпорации Григорович может возглавить Гослесагентство (Киевские Ведомости )

18:18 -   Источник: Глава Государственной зерновой корпорации Григорович может возглавить Гослесагентство ( Вести )

18:09 -   Гослесагентство может возглавить глава Государственной зерновой корпорации Александр Григорович, — источник ( UkrainianWall )

17:52 -    Гослесагентство может возглавить глава Государственной зерновой корпорации Александр Григорович, — источник ( dneprcity.net (Днепропетровск) )

17:45 -   Гослесагентство может возглавить глава Государственной зерновой корпорации Александр Григорович, — источник ( Хвиля )

Григорович Олександр Іванович

В.о голови правління

Біографічна довідка

Народився 10 листопада 1967 р. в с. Жеваловка, Новоархангельського району Кіровоградської області.

Освіта вища.

У 1986 р. вступив до Української ордену Трудового Червоного прапору сільлькогосподарської академії, яку закінчив у 1993 р. за спеціальністю «механізація сільського господарства».

У 2010 р. закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, за спеціальністю «Державне управління».

У 2011 р. закінчив навчання у школі вищого корпусу державної служби.

Трудова діяльність.

З вересня 1993 р. до березня 1997 р. працював інженером Державного комунального підприємства «Рембуд».

З квітня 1997 р.  до лютого 1998 р. був керівником служби по забезпеченню безпеки бізнесу філіалу ТОВ «Захист Аква 5».

Від лютого 1998 р. до лютого 2010 р. обіймав керівні посади в приватних компаніях.

У 2010 р. - генеральний директор Українського науково-виробничого інженерного центру по охороні праці у сільському господарстві «Укрсільгоспохоронпраця».

З квітня 2010 р. до лютого 2011 р. - радник Міністра аграрної політики України.

У 2011 р. обіймав посаду заступника Голови Державної інспекції сільського господарства України.

Від грудня 2011 р. до лютого 2014 р. директор Департаменту інженерно-технічного забезпечення та сільськогосподарського машинобудування Міністерства аграрної політики та продовольства України.

З квітня 2014 р. до жовтня 2015 р. був радником Голови правління ПАТ «Миронівське хлібоприймальне підприємство». 

З жовтня 2015 р. - заступник голови правління ПАТ "ДПЗКУ". 

5 жовтня 2016 року призначений в.о. голови правління ПАТ "ДПЗКУ"

http://www.pzcu.gov.ua/ua/management/

Далі...

Майбутнє волинського лісу залежить від… банку (ФОТО)

Понад 20 млн насінинок потрібно заготовляти щороку лісівникам, щоб підтримувати живлющу силу волинського соснового лісу. Далі ці природні скарби потрібно правильно зберігати до моменту їх пророщення, а відтак і висадки саджанців у відкритий ґрунт. Про те, як працює однин з перших насіннєвих банків України, найбільша шишкосушарка нашого краю, а також де росте перша сосна країни, що має свій паспорт, - дізнавалась «Волинська правда».

Існує хибна думка: мовляв, щоб створити ліс, достатньо весною висадити сіянці та саджанці і через 10-20 років на цьому місці зашумить молодий гай, що приваблює своєю красою та затишком. І лише фахівцям зрозуміло, яка це велика, тривала в часі робота, що потребує спеціальних знань та вмінь.

Щоб на власні очі побачити як це роблять, працівники Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства запросили журналістів на своєрідну екскурсію у ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» та ДП «Ківерцівське ЛГ». А ще показали унікальне дерево – з насіння та живців якого створювалися чимало соснових плантацій волинського краю та не тільки.

Ця особлива сосна, якій уже приблизно 130 років, росте на території Ківерцівського лісництва. Колись у 1974 році спеціальна комісія розпочала роботу з всеукраїнської паспортизації плюсових дерев ( це дерева, що мають покращені генетичні показники, стійкіші до шкідників і хвороб), першим у цей реєстр внесли це унікальне дерево.

«З потомства цієї сосни (вегетативного чи насіннєвого) ми створюємо лісонасінні плантації, - розповідає інженер лісового господарства ДП «Ківерцівське ЛГ» Андрій Ткачук, - ми такі дерева особливо оберігаємо: обгороджуємо і позначаємо білою смугою, а також пронумеровуємо згідно загальнодержавного та нашого внутрішнього реєстру».

Зібрані з цієї та сотень інших сосен шишки відправляють сушити. Для цього в ДП «Ківерцівське лісове господарство» обладнано приміщення для сушіння шишок хвойних порід і витягання з них насіння. Працівники сушарні люб’язно згодилися розповісти про процес переробки шишок та показати приміщення, де все відбувається.

Шишкосушарка – це двоповерхова споруда, яку побудували ще у 70-х роках минулого століття. На поверсі розміщені сушильні камери, піч та місце де приймають у мішках соснові плоди. Їх відразу засипають на горище сушарки, звідки вони поетапно потрапляють у сушильну шафа для підсушування (тут температура 25°С). Далі за допомогою транспортера ще сірі невідкриті шишки потрапляють у сушильні камери, що зроблені із дротяної сітки. Сушать кожну таку партію годин 16, постійно повертаючи величезні барабани. Головне у цьому процесі тримати оптимальну температуру в межах 50 градусів. Якщо буде менше - шишка погано розкриватиметься і насіння не осипатиметься, при дуже високій температурі - перегорить і не буде сходити. Отримане насіння обезкрилюють і перевіряють на якість. А висушені шишки йдуть на опалення сушарки, або їх відправляють у квіткові крамниці, де вони уже виконуватимуть роль декорації у святкових букетах чи екібанах.













«Нині це одна з найбільших шишкосушарок в області, - каже головний лісничий ДП «Ківерцівське лісове господарство» Марія Христецька. - Тут за добу переробляється 700 кг шишок, з яких виходить близько 21 тисячі насінин. Цього року працівники планують переробити насіння із 65 тонн шишок, які привозять з усіх волинських лісгоспів».



Не кожен рік врожайний на шишки, тому лісівники намагаються створювати певний насіннєвий запас у врожайні роки. Як і будь-які інші цінні запаси, лісове насіння зберігається у банку.



Цей банк, до речі, перший в Україні, збудований у 2007 році на базі ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр», що у селі Гаразджа Луцького району. Цей резервно-обмінний фонд має такі умови зберігання лісових скарбів, як справжні фінансові банки: контроль вологості і температури, чіткий облік, детальний опис.

«Ми зберігаємо насіння листяних і шпилькових порід дерев з усіх лісгоспів Волині, – каже директор ДП «Волинський лісовий селекційно-насіннєвий центр» Тетяна Неводнічик. - Після переробки в шишкосушарках, ми його засипаємо в бутлі і герметично закупорюємо для подальшого висівання».

Тут оснащено два автономних сховища, у кожному – свій температурний режим. Жолуді зберігаються при температурі від 0 до +2°С у пластмасових бочках по 50 кг, насіння сосни, ялиці, ялини – у 10-літрових скляних бутлях, найбільше тут може вміститись 6 тонн насіння. У таких умовах насіннєвий матеріал може зберігатися до 15 – 20 років.









Згодом це насіння стає саджанцями і сіянцями на розсадниках у лісництвах. А в селекційно–насіннєвому центрі вирощують саджанці, а потім закладають лісонасінневі плантації, щоб отримати лісове насіння з високими генетичними властивостями та декоративно-садівний матеріал для озеленення.

«З черемків таких плюсових дерев на розсаднику в селекційному центрі лісівники проводять прищіплювання невеликих сосонок, - розповів головний спеціаліст відділу лісового господарства Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Володимир Неводнічик. – Потім, протягом 2 років, ця щеплена сосна росте на розсаднику і лише тоді її пересаджують на підготовлену плантацію, яку ми називаємо «клоновою». І саме ця плантація в майбутньому має стати базовою для заготівлі якісного насіння».



«За останні 4 роки ми заклали до сотні га плантаційних культур. Зараз почали садити ще і лісонасінневі плантації модрини європейської, - зазначає Володимир Неводнічик. - Провели кронування дерев, щоб легше можна було заготовляти шишки, які підуть на насіння».








 

Понад 20 млн насінинок потрібно заготовляти щороку лісівникам, щоб підтримувати живлющу силу волинського соснового лісу. Далі ці природні скарби потрібно правильно зберігати до моменту їх пророщення, а відтак і висадки саджанців у відкритий ґрунт. Про те, як працює однин з перших насіннєвих банків України, найбільша шишкосушарка нашого краю, а також де росте перша сосна країни, що має свій паспорт, - дізнавалась «Волинська правда».

Далі...

Закарпатські депутати знову просять Київ не скасовувати мораторій на експорт лісу

Депутати облради прийняли повторне звернення до президента, Верховної Ради та Кабміну

Про це інформує Depo.Закарпаття.

Під час сесії Закарпатської облради 16 лютого депутати прийняли повторне звернення до президента, Верховної Ради та Кабміну з проханням не допустити скасування мораторію на експорт необробленої деревини.

Депутати просять підтримати звернення і керівництво сусідніх областей – Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької.

Перше звернення депутати прийняли на сесії 7 грудня 2016 року.

Нагадаємо, президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявив, що Україна в найближчі тижні скасує заборону на експорт необробленої деревини. У відповідь на це ЄС готовий надати нашій країні останній транш фінансової допомоги у сумі 600 мільйонів євро

Більше новин про життя Закарпаття читайте на Depo.Закарпаття

Сьогодні, 14:27

http://zak.depo.ua/ukr/zak/zakarpatski-deputati-znovu-prosyat-kiyiv-ne-skasovuvati-moratoriy-na-eksport-lisu-20170216520926

Далі...